Відповідно до статті 28 Закону України "Про охорону праці" , статті 5 Закону України "Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення" та Указу Президента України від 24 грудня 2012 року № 726 "Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади"

1. Затвердити Інструкцію з безпечної організації та проведення масових вибухів свердловинних зарядів на відкритих гірничих роботах, що додається.

2. Вважати такою, що не застосовується на території України, "Інструкція з організації та ведення масових вибухів свердловинних зарядів на відкритих гірничих роботах", погоджена Комітетом України з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості і гірничому нагляду 16 березня 1992 року (НПАОП 0.00-5.35-92).

3. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України у встановленому законодавством порядку:

1) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

2) внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1.1. Ця Інструкція поширюється на всіх суб’єктів господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності (далі - підприємства), діяльність яких пов'язана з проведенням масових вибухів свердловинних зарядів на відкритих гірничих роботах.

1.2. Ця Інструкція визначає вимоги до організації та проведення масових вибухів свердловинних зарядів на відкритих гірничих роботах.

1.3. Вимоги цієї Інструкції обов’язкові для виконання посадовими особами і працівниками суб'єктів господарювання, які задіяні у підготовці та проведенні масових вибухів свердловинних зарядів на відкритих гірничих роботах.

1.4. У цій Інструкції терміни та поняття вживаються в значеннях, що визначені Законами України "Про охорону праці", "Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення", Правилами безпеки під час поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, затвердженими наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 12 червня 2013 року № 355, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 05 липня 2013 року за № 1127/23659 (далі - НПАОП 0.00-1.66-13).

1.5. У цій Інструкції терміни вживаються в таких значеннях:

документація - організаційно-розпорядча (накази, розпорядження) та організаційно-технічна (узгоджувальні документи (за необхідності), розпорядок проведення масових вибухів, графік здачі блоків (акти готовності блоків до заряджання та завезення на них вибухових матеріалів)), що регулює заходи з безпечної підготовки та проведення масового вибуху свердловинних зарядів;

монтаж підривної мережі - добір і з'єднання окремих елементів (кінцевих проводів електродетонаторів, детонувального шнура, елементів хвилеводів неелектричних систем ініціювання) в одну підривну мережу за певною схемою;

паспорт масового вибуху - технічний документ, розроблений на основі типового проекту буропідривних робіт, який містить комплекс організаційно-технічних заходів з безпечної підготовки та проведення конкретного масового вибуху свердловинних зарядів у типових умовах виробництва на відкритих гірничих роботах;

проект ведення спеціальних буропідривних робіт - технічний документ, що містить комплекс організаційно-технічних заходів щодо підготовки та проведення підривних робіт в умовах, які не є типовими.

1.6. Скорочення, що вживаються в цій Інструкції:

ВГРС - воєнізована гірничорятувальна служба;

ВМ - вибухові матеріали;

ВР - вибухові речовини;

ДШ - детонувальний шнур;

ЕД - електродетонатор;

ЛОПП - лінія опору по підошві;

МВ - масовий вибух;

НСІ - неелектричні системи ініціювання.

2.1. Підготовка та проведення МВ здійснюються згідно з такою проектно-технічною документацією:

типовий проект буропідривних робіт (далі - типовий проект);

проект бурових робіт;

паспорт МВ;

паспорт блока.

2.2. Типовий проект розробляється з дотриманням вимог законодавства на підставі проекту розробки родовища корисних копалин, результатів експериментальних і промислових вибухів, новітніх досліджень та накопиченого виробничого досвіду з ведення підривних робіт.

2.3. Типовий проект узгоджується, затверджується, переглядається відповідно до вимог чинного законодавства.

2.4. Структура типового проекту, його склад, зміст і правила оформлення розрахунково-пояснювальних і графічних частин проекту мають відповідати вимогам пункту 6.3 розділу VІ НПАОП 0.00-1.66-13 .

2.5. Проект бурових робіт блока виконується на підставі типового проекту ведення підривних робіт з урахуванням конкретних геологічних та маркшейдерських даних.

2.6. На проект бурових робіт блока мають бути нанесені:

верхні та нижні бровки уступів;

контури раніше підірваних свердловин блока (блоків), що межують з проектним блоком;

проекції свердловин, підірваних на уступі, що знаходиться вище над блоком, що планується до вибуху. При цьому проектні свердловини мають знаходитись на ближче 1-го метра від проекцій свердловин, підірваних на уступі, що знаходиться вище;

розташування проектних свердловин та їх нумерація;

маркшейдерські вісі;

геологічні розрізи.

Кожному блоку присвоюється порядковий номер.

2.7. Проекти бурових робіт блоків затверджуються технічним керівником суб’єкта господарювання, на гірничо-збагачувальних підприємствах - технічним керівником гірничого підрозділу суб’єкта господарювання.

2.8. Маркшейдерська служба після затвердження проекту бурових робіт наносить розташування свердловин на блоки.

2.9. Паспорт МВ складається після отримання маркшейдерських даних стану обуреного(их) блока(ів) (глибини, величини ЛОПП, місця їх розташування) і має містити організаційно-розпорядчу документацію, графічну і розрахункову частини.

2.10. У розрахунковій частині паспорта МВ наводяться:

таблиця розрахунку свердловинних зарядів блока (додаток 1 до цієї Інструкції);

розрахунок і схема електропідривної мережі;

розрахунок розмірів небезпечних зон;

послідовність підривання блоків;

розрахунок уповільнення та часу спрацювання блоків.

Вихідні дані для складання таблиці розрахунку свердловинних зарядів блока мають видавати:

маркшейдерська служба підприємства - фактичні параметри свердловин, величину лінії опору по підошві;

геологічна служба підприємства - геологічну будову блока на плані та характерних розрізах.

2.11. Таблиця розрахунку свердловинних зарядів блока затверджується відповідною посадовою особою з технічного складу підприємства не пізніше ніж за добу до початку його заряджання.

2.12. Графічна частина паспорта МВ має містити:

викопіювання з плану горизонту (уступу) району, де підривається блок. На плані горизонту мають бути нанесені: маркшейдерські вісі; розташування пробурених свердловин та їх нумерація; верхні та нижні бровки уступів; контури раніше підірваних свердловин блока (блоків), що межують з проектним блоком; геологічні розрізи; схеми підривної мережі на блоці до сусідніх блоків чи бойового вузла;

план поверхні кар'єру в масштабі з нанесенням: блоків, що будуть підриватися; загальної схеми підривної мережі; межі небезпечної зони вибуху для працівників і обладнання, будівель та споруд, що підлягають захисту від небезпечного впливу вибуху; місця розстановки постів охорони небезпечної зони; місце розташування підривної станції; місце збору посадових осіб та працівників, які проводять підривні роботи.

План щороку має переглядатися та поповнюватися інформацією відповідно до фактичного стану гірничих робіт.

2.13. Паспорт МВ узгоджується та затверджується відповідно до вимог чинного законодавства.

2.14. Для підготовки проведення МВ складається графік здачі блоків і початку завезення вибухових матеріалів на блоки, зразок якого наведено в додатку 2 до цієї Інструкції.

Підготовлений до заряджання блок передається виконавцю підривних робіт за актом про готовність блока до заряджання, зразок якого наведено в додатку 3 до цієї Інструкції;

На кожен блок виконавцем підривних робіт готується паспорт блока.

2.15. Розташування підірваних свердловин мають наноситись маркшейдерською службою на планшети горизонтів.

2.16. Підприємства, які виконують підривні роботи, складають та затверджують річні та місячні графіки проведення МВ.

2.17. Проведення МВ мають бути узгоджені з керівниками суб’єктів господарювання, об’єкти яких потрапляють до небезпечної зони.

3.1. Керівник підприємства, на якому проводяться МВ, видає наказ, яким встановлюються дата та час проведення МВ, призначається посадова особа, яка відповідає за проведення МВ (далі - відповідальний керівник МВ).

3.2. У разі ведення підривних робіт підрядним способом на підставі наказу підприємства, яке є замовником підривних робіт, відповідальний керівник МВ призначається наказом підприємства-підрядника.

3.3. Керівником підприємства видається розпорядження, яким призначаються відповідальні особи за:

виведення працівників за межі небезпечної зони та її охорону;