З метою приведення у відповідність до Закону України "Про вищу освіту" нормативної бази, що забезпечує функціонування вищих військових навчальних закладів Збройних Сил України, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України, та вдосконалення процесу організації освітньої діяльності в системі військової освіти

1. Затвердити Інструкцію про організацію освітньої діяльності у вищих військових навчальних закладах Збройних Сил України та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів України, що додається.

2. Наказ Міністра оборони України від 30.10.98 N 399 "Про затвердження Інструкції про організацію освітньої діяльності у вищих військових навчальних закладах Міністерства оборони України", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09.12.98 за N 784/3224, уважати таким, що втратив чинність.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на директора Департаменту кадрової політики та військової освіти Міністерства оборони України та директора Департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки України.

4. Наказ розіслати згідно з розрахунком розсилки.

1.1. Ця Інструкція розроблена на підставі Закону України "Про вищу освіту", Положення про вищі військові навчальні заклади Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 21 червня 2004 року N 221 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 липня 2004 року за N 841/9440, Положення про військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України та Міністерства оборони України від 20 червня 2003 року N 400/192 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2003 року за N 978/8299, інших нормативно-правових актів Міністерства освіти і науки України та Міністерства оборони України, а також з урахуванням особливостей і досвіду організації та здійснення освітньої діяльності у вищих військових навчальних закладах Збройних Сил України та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів України (далі - ВВНЗ).

1.2. Освітня діяльність у ВВНЗ реалізовується у вигляді навчально-виховного процесу, включає навчальну, виховну, методичну роботу та наукову і науково-технічну діяльність. Вона здійснюється на підставі ліцензій на освітню діяльність та передбачає видання випускникам ВВНЗ документів про вищу освіту державного зразка за умови акредитації напрямів, спеціальностей підготовки випускників.

1.3. Навчально-виховний процес у ВВНЗ забезпечує можливість здобуття курсантами (слухачами, студентами) знань, умінь і навичок у гуманітарній, соціальній, науково-природничій, технічній та військовій сферах, необхідних для професійної діяльності, та їх інтелектуального, морального, духовного, естетичного і фізичного розвитку.

Підготовка фахівців у ВВНЗ здійснюється за денною (очною), заочною, дистанційною та екстернатною формами навчання.

1.4. Навчально-виховний процес у ВВНЗ - це система організаційних та педагогічних заходів, що спрямовані на реалізацію стандартів вищої освіти як сукупності норм, які визначають зміст вищої освіти, зміст навчання, засоби діагностики якості вищої освіти військових фахівців та нормативний термін навчання.

1.5. Систему стандартів вищої освіти складають державний стандарт вищої освіти, галузеві стандарти вищої освіти та стандарти вищої освіти вищих навчальних закладів (далі - ВНЗ).

Стандарти вищої освіти є основою оцінки якості вищої освіти та професійної підготовки, а також якості освітньої діяльності ВНЗ незалежно від їх типів, рівнів акредитації та форм навчання.

Державний стандарт вищої освіти визначає загальні вимоги до переліків кваліфікацій, напрямів та спеціальностей, до кожного освітньо-кваліфікаційного та освітнього рівня підготовки випускників ВНЗ. Державний стандарт вищої освіти затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства освіти і науки України.

Галузеві стандарти вищої освіти є узагальненим нормативним змістом освіти та навчання за певними напрямами підготовки та спеціальностями, включають освітньо-кваліфікаційні характеристики випускників ВНЗ, освітньо-професійні програми їх підготовки, а також засоби діагностики якості вищої освіти випускників. Галузеві стандарти вищої освіти випускників ВВНЗ за військовими спеціальностями (напрямами підготовки) затверджуються Міністерством освіти і науки України за поданням Міністерства оборони України, погодженим з Міністерством праці та соціальної політики України.

Стандарти вищої освіти ВВНЗ визначають додаткові компоненти змісту освіти і навчання та включають варіативні частини освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників, освітньо-професійних програм їх підготовки та засобів діагностики якості вищої освіти, а також перелік спеціалізацій за спеціальністю підготовки випускників даного ВВНЗ, навчальні плани і програми навчальних дисциплін, у яких інтегрується нормативний і варіативний зміст навчання та професійної підготовки курсантів (слухачів, студентів). Ці стандарти відображають вимоги замовників на підготовку військових фахівців, специфіку їх навчання в конкретному ВВНЗ та враховують досягнення наукових шкіл.

Стандарти вищої освіти ВВНЗ розробляються кожним ВВНЗ. Його складові затверджуються у порядку, визначеному цією Інструкцією.

1.6. Зміст вищої освіти військових фахівців - це обумовлені метою та потребами держави, суспільства та Збройних Сил України вимоги до системи знань, умінь та навичок, світогляду, громадських, професійних якостей майбутніх військових фахівців, що формуються у навчально-виховному процесі ВВНЗ з урахуванням перспектив розвитку науки, техніки та військової справи.

Зміст вищої освіти військових фахівців установлюється в освітньо-кваліфікаційних характеристиках випускників ВВНЗ, інших нормативно-правових актах Міністерства освіти і науки України та Міністерства оборони України.

1.7. Зміст навчання військових фахівців - це науково, методично та дидактично обґрунтований навчальний матеріал, засвоєння якого забезпечує здобуття вищої освіти і кваліфікації згідно з освітньо-кваліфікаційним рівнем, спеціальністю та спеціалізацією за спеціальністю підготовки випускників ВВНЗ.

Зміст навчання та методологія його засвоєння визначаються освітньо-професійною програмою, структурно-логічною схемою підготовки військових фахівців, навчальним планом, програмами навчальних дисциплін, іншими нормативно-правовими актами та відповідною навчальною і навчально-методичною літературою.

1.8. Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника ВВНЗ відображає мету освітньої та професійної підготовки військового фахівця, визначає місце фахівця в структурі Збройних Сил України та вимоги до його компетентності, інших соціально важливих якостей, систему службових функцій і типових завдань діяльності й умінь для їх реалізації. В освітньо-кваліфікаційній характеристиці випускника ВВНЗ узагальнюються вимоги держави, суспільства та Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України до офіцера певного освітньо-кваліфікаційного рівня і спеціальності.

Варіативна частина освітньо-кваліфікаційної характеристики випускника ВВНЗ (додаток 1 до цієї Інструкції) є складовою стандарту вищої освіти ВВНЗ, яка доповнює вимоги відповідних замовників на підготовку військових фахівців до змісту вищої освіти курсантів (слухачів, студентів) і конкретизує вимоги до освітньої та професійної підготовки випускників з урахуванням особливостей, які обумовлені суттю спеціалізації обраної спеціальності фахівця, військово-обліковими спеціальностями відповідно до посад призначення випускників, досвідом освітньої діяльності ВВНЗ та досягненнями його наукових шкіл.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика (далі - ОКХ) випускника ВВНЗ розробляється спеціальною комісією Міністерства оборони України, до складу якої залучаються представники замовників, ВВНЗ та провідні фахівці з даної спеціальності (спеціалізації) підготовки випускників ВВНЗ.

Варіативна частина ОКХ випускника ВВНЗ розробляється під керівництвом замовника на підготовку військових фахівців даної спеціалізації за спеціальністю підготовки курсантів (слухачів, студентів) комісією з представників замовника та ВВНЗ, погоджується з Департаментом військової освіти та науки Міністерства оборони України і затверджується відповідними командувачами видів Збройних Сил України, керівниками структурних підрозділів центрального апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, які є замовниками на підготовку військових фахівців.

1.9. Освітньо-професійна програма (далі - ОПП) підготовки військових фахівців є галузевим нормативним документом, у якому визначаються нормативні термін, зміст навчання та форми державної атестації випускників за певним напрямом і спеціальністю відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня. Ця програма використовується для розроблення засобів діагностики якості вищої освіти та варіативної частини ОПП підготовки курсантів (слухачів, студентів).

Варіативна частина ОПП підготовки (додаток 2 до цієї Інструкції) є складовою стандарту вищої освіти ВВНЗ, яка доповнює і конкретизує зміст навчання та військово-професійної підготовки випускника з урахуванням особливостей, які визначені варіативною частиною ОКХ випускника, обумовлені суттю спеціалізації даної спеціальності військового фахівця, військово-облікових спеціальностей випускника, досвідом освітньої діяльності ВВНЗ та досягнень його наукових шкіл.

ОПП підготовки курсантів (слухачів, студентів) ВВНЗ розробляється на підставі ОКХ випускника за замовленням і під керівництвом Департаменту військової освіти та науки Міністерства оборони України спеціальною комісією, до складу якої залучаються представники замовників, ВВНЗ та провідні фахівці з даної спеціальності та спеціалізацій за спеціальністю підготовки випускників ВВНЗ.

Варіативна частина ОПП підготовки курсантів (слухачів, студентів) ВВНЗ розробляється під керівництвом керівника ВВНЗ комісією з представників замовника та наукових і науково-педагогічних працівників ВВНЗ, погоджується з Департаментом військової освіти та науки Міністерства оборони України і затверджується відповідними командувачами видів Збройних Сил України або керівниками структурних підрозділів центрального апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, які є замовниками на підготовку військових фахівців.

1.10. Засоби діагностики якості вищої освіти є галузевим нормативним документом, в якому встановлюються вимоги до стандартизованих методик, що призначені для кількісного та якісного оцінювання ступеня досягнених курсантами (слухачами, студентами) ВВНЗ цілей вищої освіти. Засоби діагностики якості вищої освіти використовуються для визначення відповідності досягнутого курсантами (слухачами, студентами) рівня сформованості знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних та громадських якостей під час їх державної атестації.

Варіативна частина засобів діагностики якості вищої освіти (додаток 3 до цієї Інструкції) є складовою стандарту вищої освіти ВВНЗ і призначена для оцінки відповідності досягнутого курсантами (слухачами, студентами) рівня сформованості умінь, що визначені у варіативній частині ОКХ випускників.

Розроблення і затвердження засобів діагностики якості вищої освіти випускників ВВНЗ та їх варіативної частини здійснюється в порядку відповідно до пункту 1.9 цієї Інструкції.

1.11. Відповідність освітньої діяльності у ВВНЗ вимогам стандартів вищої освіти визначається сумісно Міністерством освіти і науки України та Міністерством оборони України шляхом ліцензування, акредитації та інспектування.

Ліцензування освітньої діяльності ВВНЗ здійснюється Міністерством освіти і науки України відповідно до Порядку ліцензування освітніх послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2003 N 1380.

Акредитація напряму, спеціальності та ВВНЗ здійснюється Міністерством освіти і науки України на підставі заяви ВВНЗ шляхом проведення акредитаційної експертизи відповідно до Положення про акредитацію вищих навчальних закладів і спеціальностей у вищих навчальних закладах та вищих професійних училищах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2001 N 978.

Державною інспекцією вищих навчальних закладів Міністерства освіти і науки України за участю Головної інспекції Міністерства оборони України на плановій основі здійснюються інспекційні заходи з метою контролю за станом і діяльністю ВВНЗ відповідно до вимог законів України та інших нормативно-правових актів у сфері освіти та оборони.

Елементами перевірки діяльності ВВНЗ є: стан навчальної роботи, у тому числі дотримання вимог стандартів щодо якості підготовки курсантів (слухачів, студентів) тощо; стан методичної роботи; рівень підготовки постійного складу; стан наукової та науково-технічної діяльності; стан підготовки наукових та науково-педагогічних кадрів; стан навчально-матеріальної бази.

Стан озброєння і військової техніки перевіряється як один з елементів навчально-матеріальної бази.

2.1. Організація навчальної роботи

2.1.1. Навчальна робота є основним видом діяльності у ВВНЗ і включає в себе заходи керівників ВВНЗ та його структурних підрозділів, наукових і науково-педагогічних та інших працівників з питань підготовки за фахом курсантів (слухачів, студентів), організації і науково-методичного забезпечення всіх видів навчальних занять, самостійної роботи, практичної підготовки, проведення діагностики результатів навчання, виховання і розвитку курсантів (слухачів, студентів), їх атестування та управління якістю навчального процесу.

Навчальний процес базується на принципах науковості, гуманізму, демократизму, наступності та безперервності, незалежності від втручання будь-яких політичних партій, рухів, громадських та релігійних організацій.

2.1.2. З метою забезпечення логічної послідовності навчальної роботи з реалізації ОКХ та ОПП підготовки випускників ВВНЗ в єдності з їх варіативними частинами, а також узгодження за змістом та проходженням за часом нормативних і варіативних складових змісту освіти і навчання розробляється структурно-логічна схема підготовки військових фахівців за даною спеціальністю (спеціалізацією), яка відображає науково і методично обґрунтований алгоритм процесу реалізації освітньої підготовки і підготовки за фахом випускників ВВНЗ.

Структурно-логічна схема підготовки військових фахівців оформляється графічно за формою, яка визначається ВВНЗ. Науково-методичне обґрунтування структури, логіки та змісту схеми наводиться у пояснювальній записці до неї.

Розробка структурно-логічної схеми підготовки військових фахівців здійснюється відповідальним структурним підрозділом ВВНЗ під методичним керівництвом та у взаємодії з навчальним відділом (управлінням, відділенням) для кожної спеціальності (спеціалізації) підготовки. Структурно-логічна схема підписується керівником цього підрозділу, узгоджується із заступником керівника ВВНЗ з навчальної (навчальної і наукової) роботи та затверджується керівником ВВНЗ.

2.1.3. Основними нормативними документами ВВНЗ, що регламентують навчальний процес із конкретної спеціальності (спеціалізації), є навчальний план і робочий навчальний план, програми навчальних дисциплін і робочі програми навчальних дисциплін, розклад навчальних занять.

Розробка робочого навчального плану, розкладу навчальних занять, а також коригування робочих програм навчальних дисциплін і комплексних тематичних планів вивчення груп навчальних дисциплін здійснюється на підставі рішення керівника ВВНЗ щодо організації освітньої діяльності на наступний навчальний рік, яке є ланкою системного управління навчально-виховним процесом у ВВНЗ.

2.1.4. Навчальний план (додаток 4 до цієї Інструкції) є складовою стандарту вищої освіти ВВНЗ. Він визначає графік навчального процесу, перелік, послідовність та час вивчення навчальних дисциплін, форми навчальних занять та терміни їх проведення, а також форми проведення підсумкового контролю.

Якщо в рамках спеціальності здійснюється підготовка фахівців за спеціалізаціями, то навчальний план доповнюється розділом, у якому відображаються навчальні дисципліни кожної спеціалізації.

Навчальний план розробляється за спеціальністю підготовки випускників ВВНЗ на весь термін навчання відповідальним структурним підрозділом ВВНЗ (кафедрою, факультетом тощо) під методичним керівництвом та у взаємодії з навчальним відділом (управлінням, відділенням) на підставі ОКХ, ОПП підготовки, їх варіативних частин та структурно-логічної схеми підготовки військових фахівців цієї спеціальності. Навчальний план розглядається вченою радою ВВНЗ, підписується заступником керівника ВВНЗ з навчальної (навчальної і наукової) роботи, погоджується із замовником на підготовку військових фахівців за даною спеціальністю та затверджується керівником ВВНЗ.

Для військових навчальних підрозділів ВНЗ навчальний план за спеціальністю підготовки затверджується ректором ВНЗ.

Під час розроблення навчальних планів підготовки курсантів (слухачів, студентів) і організації навчального процесу у ВВНЗ доцільно дотримуватися того, що:

навчальний план розробляється на весь термін навчання курсантів (слухачів, студентів) у ВВНЗ, який поділяється на навчальні роки, кожний з яких має, як правило, два семестри;

обліковими одиницями навчального часу курсанта (слухача, студента) є академічна година, навчальні: день, тиждень, кредит, семестр, курс (рік);

тривалість навчального тижня курсанта (слухача, студента) складає 54 академічні години, що дорівнює одному кредиту, тривалість академічної години - 45 хвилин, тривалість навчального семестру - визначається навчальним планом;

загальне тижневе навантаження курсантів (слухачів, студентів) включає всі види навчальних занять, консультації та самостійну роботу. При цьому середнє тижневе аудиторне навантаження за рік навчання залежить від освітньо-кваліфікаційного рівня підготовки фахівців та не може перевищувати: для молодшого спеціаліста і бакалавра - 30 годин, спеціаліста та магістра - 24 години;

навчальний час, відведений для самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів), повинен становити: для бакалаврів, спеціалістів - не менше ніж 1/3, а для магістрів - не менше ніж 1/2 загального обсягу навчального часу, відведеного для вивчення конкретної навчальної дисципліни;

резерв навчального часу - не менше 1 тижня на рік навчання;

кількість заліків не повинна перевищувати шести за семестр (не враховуючи заліків із загальновійськових дисциплін та фізичної підготовки), кількість екзаменів - п'яти за семестр (не враховуючи екзаменів із статутів Збройних Сил України, фізичної підготовки та екзамену на право водіння бойових машин та автомобілів).

2.1.5. Для конкретизації планування навчального процесу, своєчасного внесення в навчальний процес необхідних змін, визначених у рішенні керівника ВВНЗ щодо організації освітньої діяльності на наступний навчальний рік, складається робочий навчальний план.

Робочий навчальний план (додаток 5 до цієї Інструкції) на відміну від навчального плану містить робочий план навчального процесу за роками (курсами) навчання, в якому наводяться назви навчальних дисциплін, розподіл навчального часу з них за семестрами та видами навчальних занять, індивідуальні завдання, форми звітності за дисциплінами, вказуються тижневе аудиторне навантаження, кількість екзаменів та заліків за семестрами.

Робочий навчальний план підписується керівником факультету, погоджується заступником керівника ВВНЗ з навчальної (навчальної і наукової) роботи та затверджується керівником ВВНЗ.

2.1.6. До навчального (робочого навчального) плану додається пояснювальна записка, яка стисло характеризує навчальний (робочий навчальний) план за головними його розділами та показниками, особливості побудови і організації навчального процесу з вивчення груп взаємопов'язаних навчальних дисциплін (окремої навчальної дисципліни), а також інші питання, що характеризують особливості підготовки військових фахівців у конкретному ВВНЗ.

Зміст пояснювальної записки, як правило, відображає:

підстави (нормативні документи, розпорядження, вказівки тощо) для розроблення навчального (робочого навчального) плану;

пояснення до графіка навчального процесу та зведених даних з обсягу навчального часу (у тому числі на виконання курсових, атестаційних (кваліфікаційних, дипломних, магістерських) робіт, складання державних екзаменів);

пояснення логічної послідовності вивчення навчальних дисциплін і взаємозв'язків між ними;

організацію практичної підготовки;

проблематику курсових та атестаційних робіт;

особливості державної атестації випускників (для комплексного державного екзамену показується, які модулі навчальних дисциплін включаються до програми цього екзамену).

У пояснювальній записці можуть відображатися також інші питання, які потребують пояснення або обґрунтування.

Пояснювальна записка підписується відповідальним розробником навчального (робочого навчального) плану та заступником керівника ВВНЗ із навчальної (навчальної і наукової) роботи.

2.1.7. Програма навчальної дисципліни - це складова стандарту вищої освіти ВВНЗ. Вона визначає роль і місце навчальної дисципліни в підготовці військових фахівців, мету й головні завдання її вивчення, розкриває механізм реалізації мети, змістові модулі та інформаційний обсяг навчальної дисципліни, рівень сформованості вмінь та знань, перелік рекомендованих підручників, інших дидактичних та методичних матеріалів, критерії оцінювання успішності навчання, форми та засоби діагностики засвоєння змістових модулів.

До програми навчальної дисципліни додається структурно-логічна схема її вивчення.

Програма навчальної дисципліни та структурно-логічна схема її вивчення розробляються відповідною кафедрою на кожну навчальну дисципліну на підставі умінь, визначених в ОКХ (у варіативній частині ОКХ) випускника, та змістових модулів ОПП (варіативної частини ОПП) підготовки фахівця певної спеціальності (спеціалізації), розглядаються на засіданні кафедри і підписуються керівником (завідуючим) кафедри.

Для кожної спеціальності (спеціалізації) підготовки оформлюється збірник програм навчальних дисциплін, що підписується керівником структурного підрозділу ВВНЗ, відповідального за підготовку військового фахівця з цієї спеціальності, погоджується заступником керівника ВВНЗ із навчальної (навчальної та наукової) роботи та затверджується керівником ВВНЗ.

Програма навчальної дисципліни (додаток 6 до цієї Інструкції) включає цільову настанову, організаційно-методичні вказівки, зміст, розподіл навчального часу за розділами, темами та видами навчальних занять, перелік командно-штабних (тактичних, тактико-спеціальних) навчань, курсових робіт (проектів) та індивідуальних завдань, а також інформаційно-методичне забезпечення.

Цільова настанова навчальної дисципліни визначає роль і місце навчальної дисципліни в підготовці військових фахівців, мету й головні завдання її вивчення.

В організаційно-методичних вказівках визначаються:

предмет навчальної дисципліни та її науковий фундамент;

механізм реалізації кінцевої мети, досягнення необхідного рівня сформованості вмінь і знань з використанням прогресивних підходів до ведення навчального процесу з дисципліни, сучасних інформаційно-педагогічних технологій навчання;

методи і засоби забезпечення військово-професійної та особистісно орієнтованої спрямованості навчання курсантів (слухачів, студентів);

критерії оцінювання успішності навчання, форми та засоби діагностики засвоєння змістових модулів, у тому числі з використанням засобів тестового контролю;

вказівки щодо організації самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів), розробки курсових робіт (проектів) та виконання індивідуальних завдань;

особливості організації вивчення дисципліни при заочній (дистанційній) та екстернатній формі навчання тощо.

Розділ "Зміст" програми навчальної дисципліни складається із вступу, блоків змістових модулів (розділів), змістових модулів (тем), кожний з яких є логічно завершеною частиною навчальної дисципліни і включає питання, що вивчаються (навчальні елементи), а також закінчення, у якому, зокрема, відображаються перспективи розвитку навчальної дисципліни.

Розподіл навчального часу в програмі навчальної дисципліни здійснюється за блоками змістових модулів (розділами), змістовими модулями (темами) та видами навчальних занять.

В окремому розділі програми навчальної дисципліни визначається перелік та найменування командно-штабних (тактичних, тактико-спеціальних) навчань (тренувань), воєнних ігор, курсових робіт (проектів) та індивідуальних завдань, установлюється обсяг часу на їх відпрацювання.

2.1.8. На підставі програми навчальної дисципліни та навчального (робочого навчального) плану складається робоча програма навчальної дисципліни.

Робоча програма навчальної дисципліни (додаток 7 до цієї Інструкції) визначає порядок і послідовність засвоєння змісту навчання, розподіл його за організаційними формами вивчення дисципліни (навчальні заняття, самостійні заняття, виконання індивідуальних завдань, контрольні заходи), конкретизує інформаційно-методичне і матеріально-технічне забезпечення, а також форми та засоби поточного і підсумкового контролю.

Структурні складові робочої програми навчальної дисципліни: розподіл навчального часу з дисципліни за семестрами та видами занять; тематичний план вивчення дисципліни; інформаційно-методичне забезпечення навчальної дисципліни; засоби для проведення поточного та підсумкового контролю; організаційно-методичні вказівки та взаємозв'язок з іншими навчальними дисциплінами.

Розподіл навчального часу з дисципліни за семестрами та видами занять у робочій програмі навчальної дисципліни вказується відповідно до програми навчальної дисципліни.

Тематичний план вивчення дисципліни містить:

види навчальних занять, самостійні заняття, індивідуальні завдання та їх номери, контрольні заходи;

кількість годин на їх вивчення, у тому числі на навчальні заняття та самостійну роботу;

номери семестрів, номери розділів, тем і занять, їх найменування, навчальні питання, які вивчаються на заняттях під керівництвом викладачів та самостійно, а також індивідуальні завдання;

матеріально-технічне та інформаційно-методичне забезпечення організаційних форм вивчення дисципліни.

Матеріал навчальної дисципліни, передбачений тематичним планом для засвоєння курсантом (слухачем, студентом) у процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд із навчальним матеріалом, який опрацьовувався під час проведення навчальних занять.

Розділ "Інформаційно-методичне забезпечення навчальної дисципліни" програми навчальної дисципліни та робочої програми навчальної дисципліни містить перелік підручників, навчальних посібників, навчальних наочних посібників, інших джерел навчально-методичної та наукової інформації, що визначають обсяг знань, який відповідає досягненням науки і практики у відповідній галузі та забезпечує реалізацію цільової настанови навчальної дисципліни.

Розділ "Засоби для проведення поточного та підсумкового контролю" відображає типові за структурою та змістом контрольні, кваліфікаційні завдання, тести тощо, які використовуються при проведенні контрольних заходів згідно з тематичним планом.

Розділ робочої програми навчальної дисципліни "Організаційно-методичні вказівки та взаємозв'язок з іншими навчальними дисциплінами" розробляється на основі відповідного розділу навчальної дисципліни з урахуванням накопиченого досвіду її викладання, при цьому внутрішні зв'язки самої дисципліни, а також її зв'язки з іншими дисциплінами розкриваються згідно із структурно-логічною схемою вивчення дисципліни.

Робоча програма навчальної дисципліни розробляється кафедрою, обговорюється на засіданні кафедри, підписується керівником (завідуючим) кафедри та затверджується керівником, якому підпорядкована кафедра.

Коригування робочої програми навчальної дисципліни здійснюється щорічно до початку планування нового навчального року.

Доповнення і зміни, які вносяться після затвердження робочої програми навчальної дисципліни з метою оперативного впровадження у навчальний процес директивних вказівок щодо підготовки офіцерських кадрів у ВВНЗ, результатів наукових досліджень щодо удосконалення змісту навчання та методики викладання навчальної дисципліни, нових елементів навчально-лабораторної бази, нової навчально-методичної літератури тощо, обговорюються на засіданні предметно-методичної комісії кафедри та затверджуються керівником кафедри.

2.1.9. У разі необхідності сумісного вивчення групи взаємопов'язаних навчальних дисциплін або їх складових, що є характерним під час викладання оперативно-тактичних (тактичних) і тактико-спеціальних дисциплін, розробляється комплексний тематичний план вивчення групи навчальних дисциплін.

Комплексний тематичний план вивчення групи навчальних дисциплін (оперативно-тактичних (тактичних), тактико-спеціальних) є документом відповідального структурного підрозділу ВВНЗ, який визначає взаємозв'язок і логічну послідовність вивчення даної групи дисциплін або їх складових, а також робочим документом кафедр і викладачів, які здійснюють навчально-виховний процес з цих навчальних дисциплін.

Комплексний тематичний план (додаток 8 до цієї Інструкції), як правило, включає:

розподіл навчального часу оперативно-тактичних (тактичних), тактико-спеціальних дисциплін за видами занять і курсами навчання;

сітковий графік вивчення групи навчальних дисциплін, що визначає послідовність та взаємозв'язок їх вивчення;

додатки до сіткового графіка вивчення групи навчальних дисциплін, які можуть бути витягами з робочих програм відповідних навчальних дисциплін або спеціально розробленими фрагментами робочих програм окремих навчальних дисциплін.

Комплексний тематичний план розробляється під керівництвом керівника відповідального структурного підрозділу ВВНЗ разом з кафедрами, які здійснюють сумісне викладання групи навчальних дисциплін, обговорюється на міжкафедральній методичній нараді, погоджується усіма керівниками кафедр, що беруть участь у викладанні цих дисциплін, підписується усіма розробниками і затверджується заступником керівника ВВНЗ з навчальної (навчальної та наукової) роботи.

2.1.10. Розклад навчальних занять є кінцевим плануючим документом, що безпосередньо регламентує навчальну роботу ВВНЗ. Він складається на семестр (навчальний рік) навчальною частиною (відділенням) структурного підрозділу ВВНЗ сумісно з навчальним відділом (управлінням) під керівництвом керівника навчального відділу (управління), підписується керівником навчального відділу (управління, відділення), погоджується заступником керівника ВВНЗ з навчальної (навчальної та наукової) роботи і затверджується керівником ВВНЗ. У військових навчальних підрозділах ВНЗ розклад навчальних занять курсантів (слухачів, студентів) погоджується проректором ВНЗ з навчальної роботи.

У ВВНЗ, де підготовка курсантів (слухачів, студентів) передбачає польоти, водіння бойових машин і бойову стрільбу тощо, дозволяється складання розкладу занять на місяць.

У розкладі навчальних занять відображаються:

найменування навчального підрозділу;

найменування навчальної дисципліни або умовне її позначення;

дата, час, номери тем і занять, види занять та місця їх проведення;

прізвище викладача, який проводить заняття.

Тактичні, тактико-спеціальні, командно-штабні навчання і воєнні ігри проводяться, як правило, безперервно відповідно до планів їх проведення.

Розклад навчальних занять доводиться до відома науково-педагогічних працівників та підрозділів курсантів (слухачів, студентів) не пізніше ніж за 10 днів до початку занять.

2.1.11. Навчання слухачів, а також курсантів (студентів) передвипускного та випускного курсів здійснюється за індивідуальними навчальними планами.

Індивідуальний навчальний план курсанта (слухача, студента) складається на підставі робочого навчального плану і включає всі обов'язкові навчальні дисципліни та навчальні дисципліни, вибрані курсантом (слухачем, студентом) з обов'язковим урахуванням структурно-логічної схеми підготовки військового фахівця, а також індивідуальні завдання. Індивідуальний навчальний план складається на кожний навчальний рік за допомогою наукового керівника (керівника підготовки від профілюючої кафедри) і затверджується у порядку, встановленому ВВНЗ.

Вибіркові навчальні дисципліни, введені ВВНЗ у варіативну частину ОПП підготовки і включені до індивідуального навчального плану курсанта (слухача, студента), є обов'язковими для вивчення.

2.2. Проведення навчальної роботи, контроль та оцінка якості навчання

2.2.1. Навчальний процес у ВВНЗ здійснюється в таких організаційних формах: навчальні заняття, самостійна робота курсантів (слухачів, студентів), практична підготовка, контрольні заходи.

2.2.2. Навчальні заняття у ВВНЗ підрозділяються на такі види: лекція, групове заняття, групова вправа, лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття, тактичне (тактико-спеціальне) заняття та навчання, командно-штабне навчання та воєнна (воєнно-спеціальна) гра, консультація.

У ВВНЗ можуть бути встановлені інші види навчальних занять.

Види навчальних занять визначаються програмами навчальних дисциплін (робочими програмами навчальних дисциплін). На кожне навчальне заняття (крім консультацій) викладачем розробляється план проведення заняття, який затверджується керівником (завідувачем) кафедри, його заступником або головою предметно-методичної комісії.

2.2.2.1. Лекція - основний вид проведення навчальних занять у ВВНЗ, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу.

Лекція, як правило, є елементом курсу лекцій, який охоплює основний теоретичний матеріал навчальної дисципліни.

Основна мета лекції - дати систематизовані основи наукових знань та практичного досвіду з навчальної дисципліни, розкрити стан і перспективи розвитку конкретної галузі науки і техніки, сконцентрувати увагу на найбільш складних і вузлових питаннях навчального матеріалу.

Лекція повинна носити проблемний характер, стимулювати активну пізнавальну діяльність тих, хто навчається, сприяти формуванню у них творчого мислення.

Лекції проводяться керівним складом ВВНЗ, керівниками (деканами) факультетів, керівниками (завідувачами) кафедр (для ВВНЗ першого і другого рівня акредитації - головами предметних (циклових) комісій, завідуючими відділеннями), їх заступниками, професорами, доцентами і старшими викладачами, а також провідними науковцями або фахівцями, запрошеними для читання лекцій. До проведення лекцій, як виняток, наказом керівника ВВНЗ можуть залучатися найбільш досвідчені викладачі, переважно ті, які мають науковий ступінь або вчене звання.

З метою посилення зв'язків між військами та ВВНЗ лекції з актуальних проблем військової справи можуть проводити посадові особи центрального апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, командувань видів Збройних Сил України (родів військ).

Лекції проводяться для однієї або декількох навчальних груп курсантів (слухачів, студентів).

Лектор, якому доручено вести курс лекцій, перед початком відповідного семестру подає на кафедру складений ним конспект лекцій (авторський підручник, навчальний посібник), контрольні завдання для проведення підсумкового контролю, передбаченого програмою навчальної дисципліни. Він повинен вільно володіти змістом матеріалу навчальної дисципліни.

На кафедрі з кожної навчальної дисципліни створюється лекційний фонд, що складається з усіх курсів лекцій. Якщо є підручник або навчальний посібник, який повністю відповідає програмі навчальної дисципліни, то лекційного фонду з цієї дисципліни може не бути.

Викладачі, які читають лекції з навчальної дисципліни не більше двох років, складають план та повний текст кожної лекції, решта викладачів - план-конспект, який об'єднує і конспект лекцій, і план лекцій. План та текст (план-конспект) лекцій кожного лектора затверджується керівником (завідувачем) кафедри (головою предметно-методичної комісії).

Лектор, який вперше приступає до проведення курсу лекцій, може залучатися керівником (завідувачем) кафедри до проведення пробних лекцій за участю науково-педагогічних працівників та наукових співробітників кафедри.

Лектор зобов'язаний дотримуватись робочої програми навчальної дисципліни щодо тем та навчальних питань лекцій, але не обмежується в трактуванні навчального матеріалу, формах і засобах доведення його до відома курсантів (слухачів, студентів).

2.2.2.2. Групове заняття - це вид навчального заняття, під час якого викладач пояснювально-лекційним методом подає новий навчальний матеріал, шляхом опитування контролює засвоєння курсантами (слухачами, студентами) цього матеріалу і сприяє його закріпленню.

Групове заняття проводиться з навчальною групою з військово-технічних та військово-спеціальних навчальних дисциплін у спеціалізованих класах, лабораторіях та інших приміщеннях, які обладнані тренажно-імітаційною апаратурою, макетами, стендами, іншими наочними приладами, а також засобами статичної і динамічної проекції. На цьому занятті викладач поетапно подає новий матеріал з теоретичних питань, супроводжує його демонстрацією і показом зразків озброєння та військової техніки, їх вузлів, блоків, діючих моделей, макетів тощо. Потім організовується обговорення цього матеріалу і здійснюється контроль рівня його засвоєння.

2.2.2.3. Групова вправа - це вид навчального заняття, що використовується під час вивчення оперативно-тактичних, тактичних і тактико-спеціальних навчальних дисциплін.

Групові вправи проводяться у навчальних відділеннях (групах). Метою цього виду занять є прищеплення тим, хто навчається, навичок з організації операцій (бойових дій, бою) управління військами (силами) та їх всебічного забезпечення.

Для проведення групових вправ розробляються навчальні задачі. У ВВНЗ на весь період навчання може розроблятися система навчальних задач, яка охоплює ведення операцій (бойових дій, бою) на різноманітній місцевості та за різних умов обстановки.

На групових вправах курсанти (слухачі, студенти) виконують обов'язки за однією службовою посадою. Групові вправи проводяться після вивчення теоретичних положень за розділами (темами) навчальних дисциплін у класах, на навчальних командних пунктах і на місцевості з використанням топографічних карт, із створенням фону конкретної оперативної або тактичної обстановки.

Декілька групових вправ, що проводяться послідовно і поєднані спільною темою, звичайно виконуються на фоні єдиної оперативно-тактичної обстановки шляхом відпрацювання комплексного навчального завдання.

Комплексність навчального завдання забезпечується тим, що на загальному оперативно-тактичному фоні вирішуються питання декількох навчальних дисциплін відповідно до послідовності роботи командувача (командира) та штабу під час підготовки та ведення операції (бойових дій, бою).

2.2.2.4. Лабораторне заняття - це вид навчального заняття, під час якого курсанти (слухачі, студенти) під керівництвом викладача особисто проводять натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень конкретної навчальної дисципліни, набувають практичних навичок у роботі з лабораторним обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальними пристроями, оволодівають методикою експериментальних досліджень у конкретній галузі знань.

Лабораторні заняття проводяться шляхом самостійного виконання курсантами (слухачами, студентами) відповідних завдань у навчальних лабораторіях з використанням обладнання, пристосованого до умов навчального процесу (лабораторних макетів, установок, стендів). Лабораторні заняття можуть проводитися на озброєнні та військовій техніці, у майстернях, наукових лабораторіях тощо.

Під час проведення лабораторного заняття навчальна група ділиться на підгрупи.

За результатами виконання завдання на лабораторному занятті курсанти (слухачі, студенти) оформлюють індивідуальні звіти з його виконання та захищають ці звіти перед викладачем. Курсант (слухач, студент), який отримав незадовільну оцінку, повинен повторно захистити звіт.

2.2.2.5. Практичне заняття - це вид навчального заняття, під час якого викладач організовує засвоєння курсантами (слухачами, студентами) теоретичних положень навчальної дисципліни шляхом індивідуального виконання спеціально сформульованих завдань та сприяє формуванню у них вмінь і навичок практичного застосування цих теоретичних положень.

Практичні заняття проводяться в навчальних лабораторіях, лінгафонних кабінетах і класах, обладнаних необхідними технічними засобами навчання, комп'ютерною технікою, у навчальних центрах, на полігонах, на зразках озброєння та військової техніки.

Практичні заняття на зразках озброєння та військової техніки проводяться з метою засвоєння їх побудови, оволодіння методами їх застосування, експлуатації, ремонту і збереження, відпрацювання прийомів, визначених статутами, настановами, керівництвами.

Практичне заняття включає проведення попереднього контролю знань, умінь і навичок тих, хто навчається, постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення, розв'язування контрольних завдань, їх перевірку і оцінювання.

Під час проведення практичного заняття навчальна група за необхідності може ділитися на підгрупи.

2.2.2.6. Семінарське заняття - це вид навчального заняття, під час якого викладач організовує дискусію навколо попередньо визначеної теми, до якої всі курсанти (слухачі, студенти) готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів).

Семінарські заняття проводяться з основних і найбільш складних питань (тем, розділів) програми навчальної дисципліни.

Основне завдання семінарських занять - поглибити і закріпити знання, одержані курсантами (слухачами, студентами) на лекції та в процесі самостійної роботи над навчальною і науковою літературою, прищепити їм навички пошуку, узагальнення, критичного аналізу навчального матеріалу, уміння висувати і захищати свої погляди з питань, що розглядаються.

Для якісної підготовки курсантів (слухачів, студентів) до семінарських занять на кафедрі розробляються плани семінарських занять, завдання на самостійну підготовку. Ці матеріали видаються тим, хто навчається, до початку вивчення відповідної теми навчальної дисципліни.

На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені курсантами (слухачами, студентами) реферати, їх виступи, активність у дискусії, вміння формулювати та відстоювати свою позицію тощо.

2.2.2.7. Індивідуальне навчальне заняття - це заняття, що проводиться з окремими курсантами (слухачами, студентами), які виявили особливі здібності в навчанні та схильність до воєнно-наукової роботи і творчої діяльності, з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуального творчого обдарування. Індивідуальні навчальні заняття організовуються за окремим графіком, складеним кафедрою з урахуванням індивідуальних навчальних планів курсантів (слухачів, студентів). Індивідуальні навчальні заняття можуть проводитися також з учасниками олімпіад з фаху або окремих дисциплін, членами збірних команд ВВНЗ, а також з іншими курсантами (слухачами, студентами) з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей.

Форми та методи проведення індивідуальних навчальних занять, їх обсяг, форми та методи поточного і підсумкового контролю (крім державної атестації) визначаються окремою методичною розробкою кафедри та відображаються в індивідуальному плані курсанта (слухача, студента), який розробляється під керівництвом викладача.

2.2.2.8. Тактичні (тактико-спеціальні) заняття - це форма тактичної підготовки курсантів (студентів). Метою тактичних (тактико-спеціальних) занять є відпрацювання питань організації бою, управління підрозділами в бою та їх всебічного забезпечення.

Основний метод навчання - вправа (тренування) у виконанні прийомів та способів дій, навчально-бойових нормативів.

Підготовка тактичного (тактико-спеціального) заняття включає: визначення вихідних даних, розроблення плану проведення заняття, підготовку місця (району) проведення заняття та матеріально-технічного забезпечення, підготовку керівника заняття, контроль за ходом підготовки, підготовку тих, хто навчається.

2.2.2.9. Командно-штабні навчання (далі - КШН) та воєнні (воєнно-спеціальні) ігри проводяться із слухачами з найбільш важливих комплексних тем навчальних дисциплін.

КШН проводиться після того, як слухачі оволодіють теоретичними основами відповідних навчальних дисциплін, засвоять обов'язки посадових осіб та отримають практичні навички для їх виконання: з організації операцій (бойових дій), управління військами (силами) та їх всебічного забезпечення.

Підготовка і проведення КШН здійснюється згідно з вимогами наказу Міністерства оборони України від 30.05.2003 N 7.

З метою якісної і своєчасної підготовки, належного проведення КШН видається наказ керівника ВВНЗ, яким створюється відповідний апарат керівництва і посередників.

Керівниками КШН можуть бути керівники ВВНЗ, їх заступники, а також керівники факультетів.

Керівниками воєнно-спеціальних ігор можуть бути призначені керівники факультетів (профільних кафедр).

2.2.2.10. Консультація - це вид навчального заняття, під час якого курсант (слухач, студент) отримує від викладача відповіді на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.

Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи курсантів (слухачів, студентів).

2.2.3. Самостійна робота курсантів (слухачів, студентів) є основним засобом засвоєння навчального матеріалу. Вона здійснюється з метою відпрацювання та засвоєння навчального матеріалу, визначеного тематичним планом для самостійних занять; закріплення та поглиблення знань, умінь та навичок; виконання індивідуальних завдань з навчальних дисциплін (курсові роботи (проекти), розрахунково-графічні роботи, реферати тощо), воєнно-наукових і атестаційних робіт; підготовки до майбутніх занять та контрольних заходів; формування у курсантів (слухачів, студентів) культури розумової праці, самостійності та ініціативи у пошуку та набутті знань.

Навчальний час, відведений на самостійну роботу курсанта (слухача, студента), регламентується робочим навчальним планом і повинен складати не менше ніж 1/3 (1/2) загального обсягу навчального часу, відведеного на вивчення конкретної навчальної дисципліни. Ураховуючи, що тижневе навчальне навантаження курсанта (слухача, студента) складає 54 години, щотижнева самостійна робота повинна складати не менше ніж 18 (27) годин.

Зміст самостійної роботи курсанта (слухача, студента) над конкретною дисципліною визначається робочою програмою навчальної дисципліни, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача.

Самостійна робота курсанта (слухача, студента) забезпечується інформаційно-методичними засобами (підручники, навчально-методичні посібники, конспекти лекцій, комплекти індивідуальних семестрових завдань, комп'ютерні навчальні комплекси, методичні рекомендації з організації самостійної роботи та виконання окремих завдань, які повинні мати також і електронні версії) та матеріально-технічними засобами (макети, тренажери, елементи озброєння та військової техніки тощо), передбаченими робочою програмою навчальної дисципліни. Крім того, для самостійної роботи курсанта (слухача, студента) рекомендується відповідна наукова та професійна монографічна і періодична література.

Методичні матеріали для самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів) повинні передбачати можливість проведення самоконтролю.

Самостійна робота курсанта (слухача, студента) з вивчення навчального матеріалу з конкретної дисципліни може проходити в бібліотеці ВВНЗ, навчальних кабінетах, комп'ютерних класах, лабораторіях тощо.

Для забезпечення належних умов самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів) на складних зразках озброєння та військової техніки, у комп'ютерних комплексах, інших навчальних об'єктах підвищеної небезпеки ця робота може здійснюватися за попередньо складеним графіком під керівництвом особового складу кафедр з наданням необхідної консультації або допомоги.

Відповідальність за створення умов для плідної самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів) покладається на керівників структурних підрозділів ВВНЗ. Безпосередньо організовують її командири підрозділів курсантів (слухачів, студентів). Облік самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів) ведуть командири підрозділів у журналі обліку навчальних занять (розділ обліку самостійної роботи).

Відповідальність за якість самостійної роботи безпосередньо несе курсант (слухач, студент).

2.2.3.1. Виконання індивідуальних завдань з дисципліни (реферати, розрахункові, графічні, розрахунково-графічні роботи, домашні роботи, курсові, дипломні роботи (проекти) є невід'ємною складовою самостійної роботи курсанта (слухача, студента).

Індивідуальні завдання сприяють більш поглибленому вивченню курсантом (слухачем, студентом) теоретичного матеріалу, закріпленню і узагальненню отриманих знань, формуванню вмінь використання знань для комплексного вирішення відповідних професійних завдань. Види, термін видання, виконання і захисту індивідуальних завдань з певних навчальних дисциплін визначаються їх робочими програмами та розкладом занять. Індивідуальні завдання виконуються курсантами (слухачами, студентами) самостійно із забезпеченням необхідних консультацій з боку викладача. Наявність позитивних оцінок, отриманих курсантом (слухачем, студентом) за виконання індивідуальних завдань, є необхідною умовою допущення до семестрового контролю з даної дисципліни.

2.2.3.2. Курсова робота (проект) з навчальної дисципліни передбачає розроблення сукупності документів (розрахунково-пояснювальної або пояснювальної записки, графічного, ілюстративного матеріалу, у тому числі з використанням топографічних карт). Вона вирішує конкретну задачу щодо об'єктів діяльності фахівця (пристроїв, механізмів, апаратних та програмних засобів або їх окремих частин, тактичних (оперативно-тактичних, оперативно-стратегічних) завдань, військових, військово-технічних, військово-спеціальних проблемних питань тощо). Курсова робота виконується курсантом (слухачем, студентом) самостійно під керівництвом викладача згідно із завданням для курсової роботи (проекту) на основі набутих з даної та суміжних дисциплін знань та умінь.

Тематика курсових робіт (проектів) повинна відповідати завданням навчальної дисципліни і тісно пов'язуватися з практичними потребами діяльності майбутнього військового фахівця. Курсантам (слухачам, студентам) надається право вибору теми курсової роботи (проекту) або пропонується висунути власну тему. Теми курсових робіт (проектів) розглядаються на засіданні кафедри та затверджуються керівником (завідувачем) кафедри.

Мета, завдання та порядок виконання курсових робіт (проектів), зміст та обсяг їх окремих частин, характер вихідних даних, а також інші вимоги наводяться у методичних вказівках, які розробляються кафедрами, що ведуть курсове проектування.

В одному семестрі може плануватися не більше двох курсових робіт (проектів). На їх виконання у робочій програмі навчальної дисципліни необхідно передбачати, як правило, від 20 до 40 годин.

Захист курсової роботи (проекту) проводиться прилюдно перед комісією у складі 2, 3 викладачів кафедри, у тому числі і керівника курсової роботи (проекту).

Результати захисту курсової роботи (проекту) оцінюються за чотирибальною шкалою ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно"). При отриманні незадовільної оцінки курсант (слухач, студент) за рішенням комісії виконує курсову роботу (проект) за новою темою або переопрацьовує попередню роботу (проект).

Курсант (слухач, студент), який без поважної причини не подав курсову роботу (проект) у зазначений термін або не захистив її, вважається таким, що має академічну заборгованість.

Підсумки курсового проектування обговорюються на засіданнях кафедр. Курсові роботи (проекти) зберігаються на кафедрі протягом одного року.

2.2.3.3. Розрахунково-графічні роботи (домашні завдання), реферати - це види індивідуальних завдань, які передбачають вирішення конкретних практичних навчальних задач з використанням відомого, а також (або) самостійно вивченого теоретичного матеріалу. Складову частину такої роботи можуть складати програмні продукти та графічний матеріал, який виконується відповідно до чинних нормативних вимог та із застосуванням комп'ютерної графіки. Ці види індивідуальних завдань повинні сприяти поглибленню і розширенню теоретичних знань курсантів (слухачів, студентів) з окремих тем дисципліни, розвивати навички самостійної роботи з навчальною та науковою літературою.

Реферати як форма індивідуального завдання рекомендуються для навчальних дисциплін гуманітарного та соціально-економічного циклів.

В одному семестрі кількість рефератів з різних дисциплін не може бути більше трьох. На виконання реферату з дисципліни у робочій програмі навчальної дисципліни необхідно передбачати навчальний час (не менше 10-15 годин).

2.2.4. Практична підготовка курсантів (слухачів, студентів) є необхідним компонентом військово-професійної підготовки випускників ВВНЗ. Вона проводиться у таких формах: первинна військово-професійна підготовка, навчальна, ремонтна, корабельна та інші види практики курсантів (студентів), льотне навчання курсантів, військова та лікарська практики слухачів, військове (флотське) стажування курсантів (слухачів). Конкретні види і тривалість практичної підготовки курсантів (слухачів, студентів) визначаються навчальними планами ВВНЗ.

2.2.4.1. Первинна військово-професійна підготовка курсантів (студентів) є складовою військово-професійного навчання майбутнього офіцера за певною спеціальністю і проводиться у навчальних центрах ВВНЗ або військ (сил) за окремими програмами.

2.2.4.2. Навчальна практика організовується на молодших курсах з метою прищеплення курсантам (студентам) первинних практичних навичок із спеціальності і проводиться в навчальних майстернях та навчальних центрах ВВНЗ.

Військова практика слухачів медичного профілю підготовки організовується на молодших курсах навчання з метою придбання практичних навичок роботи на первинних посадах та досвіду організації відповідного забезпечення підрозділів (військових частин) в їх повсякденній діяльності.

Ремонтна (виробнича, корабельна) практика організовується на старших курсах з метою прищеплення професійних навичок із спеціальності і проводиться у військових частинах (установах, закладах), навчальних майстернях, навчальних центрах, підрозділах забезпечення навчального процесу ВВНЗ, а також на державних підприємствах, що належать до сфери управління Міністерства оборони України (за згодою керівників), та ремонтних базах Збройних Сил України на посадах, що відповідають профілю підготовки слухачів (курсантів, студентів).

2.2.4.3. Льотне навчання курсантів є основною формою оволодіння ними практичних навичок в управлінні та бойовому застосуванні літака (вертольота) на базі теоретичної підготовки і проводиться за курсами навчально-льотної підготовки і програмами, якими визначаються зміст і організаційні форми льотного навчання.

Льотне навчання містить теоретичну і льотну складові підготовки, яка включає: наземну, попередню та передпольотну підготовку; навчальні польоти; розбір польотів.

Наземна підготовка - це етап льотного навчання, під час якого на базі теоретичної підготовки курсанти отримують конкретні знання та практичні навички, які потрібні для виконання льотних вправ з техніки пілотування, навігації та бойового застосування літака (вертольота).

Попередня підготовка - це етап льотного навчання, під час якого курсанти безпосередньо готуються до виконання запланованих на льотний день (зміну) польотів шляхом вивчення за допомогою льотчика-інструктора конкретних польотних завдань, проведення потрібних розрахунків, тренувань на тренажній апаратурі та в кабіні літака (вертольота), контролю готовності до польотів. Обсяг, зміст і порядок проведення попередньої підготовки регламентуються керівництвом з льотного навчання курсантів і залежать від складності польотних завдань, індивідуальних особливостей і досвідченості курсантів, результатів попередніх польотів і метеорологічних умов наступного льотного дня. На попередню підготовку надається час, який забезпечує якісну підготовку до польотів.

Передпольотна підготовка - це етап льотного навчання, під час якого курсанти ознайомлюються з особливостями даного льотного дня, уточнюють розраховані дані, порядок виконання завдання, проходять передпольотні тренування і безпосередню підготовку до вильоту.

Навчальні польоти проводяться відповідно до нормативних документів, планової таблиці польотів та вказівок керівника польотів і за видами можуть бути: ознайомлювальні, вивізні, контрольно-показові, контрольні, тренувальні (самостійні), показові та залікові (екзаменаційні, льотно-тактичні вправи).

Ознайомлювальні польоти виконуються для ознайомлення курсанта з відчуттям та сприйняттям у польоті, стійкістю та керованістю, льотно-тактичними і пілотажними властивостями літака (вертольота).

Вивізні польоти проводяться для формування у курсантів практичних навичок в управлінні та бойовому застосуванні літака (вертольота), необхідних для виконання тренувальних польотів.

Контрольно-показові польоти виконуються для перевірки якості засвоєння курсантом окремих елементів польоту або пройдених вправ (завдань) та показу нових елементів польоту і фігур пілотажу.

Контрольні польоти виконуються для визначення якості засвоєння курсантом окремого елементу польоту або вправи (завдання), виявлення недоліків у методиці навчання, причин помилок, що допускають курсанти в самостійних польотах, визначення можливості переведення курсанта на чергову вправу (завдання), перевірки техніки пілотування після перерви в польотах, визначення рівня підготовки курсантів (готовності їх до самостійного польоту).

Тренувальні (самостійні) польоти виконуються для закріплення і вдосконалення набутих навичок у техніці пілотування та бойовому застосуванні літака (вертольота).

Показові польоти можуть виконуватися перед (або після) проведенням наземної підготовки до того чи іншого виду польотів. У цьому разі правильне виконання елементів польоту або маневру, який спостерігається курсантом, слугує ілюстрацією до матеріалу, який вивчатиметься у період наземної підготовки. Під час виконання показового польоту інструктор або старший начальник спільно з курсантами спостерігає за його виконанням і пояснює дії льотчика, який пілотує літак (вертоліт).

Залікові (екзаменаційні, льотно-тактичні вправи) польоти з курсантами виконуються з метою оцінки якості техніки пілотування, навігації та бойового застосування в процесі семестрових та державних екзаменів з льотної підготовки.

Розбір польотів з курсантами поділяється на міжпольотний, попередній та повний. Розбір польотів проводиться згідно з вимогами керівних документів щодо організації та проведення льотної роботи.

2.2.4.4. Лікарська практика слухачів здійснюється на наступних і випускних курсах з метою набуття спеціальних навичок роботи на військово-лікарських посадах в клініках військово-медичних установ, досвіду організації медичного забезпечення військових частин і підрозділів.

Військове (флотське) стажування курсантів (слухачів) організовується на випускних курсах з метою закріплення та поглиблення комплексу отриманих знань, умінь, навичок, набуття досвіду в практичному виконанні службових обов'язків на посадах призначення випускників у військах (силах) і проводиться у військових частинах (на кораблях).

Порядок організації та проведення практик та військового (флотського) стажування визначається Міністерством оборони України.

2.2.5. Контрольні заходи є необхідним елементом зворотного зв'язку у навчальному процесі. У ВВНЗ використовуються такі види контролю: вхідний, поточний, самоконтроль, модульний (рубіжний), підсумковий, а також контроль під час державної атестації.

2.2.5.1. Вхідний контроль проводиться перед вивченням навчальної дисципліни з метою визначення рівня підготовки курсантів (слухачів, студентів) з навчальних дисциплін, які забезпечують цю дисципліну.

Вхідний контроль проводиться на одному з перших занять за завданнями, які відповідають навчальному матеріалу попередніх дисциплін. Результати контролю аналізуються на кафедральних (міжкафедральних) нарадах спільно з викладачами кафедр попередніх дисциплін. За результатами вхідного контролю розробляються заходи з надання індивідуальної допомоги курсантам (слухачам, студентам), коригування навчального процесу.

2.2.5.2. Поточний контроль проводиться викладачами на всіх видах навчальних занять. Основна мета поточного контролю - забезпечення зворотного зв'язку між викладачами та курсантами (слухачами, студентами) у процесі навчання, перевірка готовності курсантів (слухачів, студентів) до виконання наступних навчальних завдань, а також забезпечення управління їх навчальною мотивацією. Інформація, одержана під час поточного контролю, використовується для коригування методів і засобів навчання, а також для самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів).

Поточний контроль може проводитися у формі усного опитування або письмового експрес-контролю (летючки) під час проведення навчальних занять, виступів курсантів (слухачів, студентів) при обговоренні питань на семінарських заняттях, а також у формі комп'ютерного тестування.

Форми проведення поточного контролю та критерії оцінки рівня знань визначаються відповідною кафедрою. Результати поточного контролю (поточна успішність) є основною інформацією під час проведення заліку і враховуються викладачем при визначенні підсумкової екзаменаційної оцінки з даної дисципліни. Найбільш об'єктивно та системно облік поточної успішності забезпечується при використанні системи рейтингових оцінок.

2.2.5.3. Самоконтроль призначений для самооцінки курсантами (слухачами, студентами) якості засвоєння навчального матеріалу з конкретної дисципліни (розділу, теми). З цією метою в навчальних посібниках для кожної теми (розділу), а також у методичних розробках з лабораторних робіт передбачаються питання для самоконтролю. Більша ефективність самоконтролю забезпечується спеціальними програмами самоконтролю та самооцінки, які є складовими частинами електронних підручників та автоматизованих навчальних курсів.

2.2.5.4. Модульний (рубіжний) контроль - це контроль знань курсантів (слухачів, студентів) після вивчення логічно завершеної частини (модуля) програми навчальної дисципліни. Модульний контроль може проводитися у формі контрольної роботи, тестування, виконання контрольних завдань тощо. Модульний контроль є необхідним елементом модульно-рейтингового контролю якості засвоєння курсантами (слухачами, студентами) змісту навчання.

2.2.5.5. Підсумковий контроль забезпечує оцінку результатів навчання курсантів (слухачів, студентів) на проміжних або заключному етапах їх навчання і проводиться відповідно до навчального плану у вигляді заліку або диференційованого заліку та екзамену в термін, встановлений графіком навчального процесу та в обсязі навчального матеріалу, визначеному робочою програмою навчальної дисципліни. Форма проведення контролю (усна, письмова, комбінована, тестування тощо), зміст і структура контрольних завдань, екзаменаційних білетів та критерії оцінювання визначаються рішенням відповідної кафедри.

Залік і диференційований залік - це види підсумкового контролю, при яких засвоєння курсантом (слухачем, студентом) навчального матеріалу з дисципліни оцінюється на підставі результатів поточного контролю (тестування, поточного опитування, виконання індивідуальних завдань та певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях) протягом семестру.

Для підготовки до диференційованого заліку у вигляді окремого контрольного заходу може виділятися один день за рахунок загального обсягу навчального часу відповідної навчальної дисципліни.

Результати складання заліків оцінюються за двобальною шкалою: "зараховано", "не зараховано", диференційованих заліків - за чотирибальною шкалою: "відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно".

Екзамен - це вид підсумкового контролю, який має на меті перевірити та оцінити отримані курсантами (слухачами, студентами) знання, уміння та ступінь опанування ними практичних навичок, а також розвиток творчого мислення в обсязі вимог програм навчальних дисциплін.

Екзамен є завершальним етапом вивчення навчальної дисципліни. Із складних і об'ємних навчальних дисциплін можуть передбачатися два і більше екзаменів. При цьому у навчальну картку курсанта (слухача, студента) додатково заноситься середня зважена оцінка.

Екзамени складаються курсантами (слухачами, студентами) у період екзаменаційних сесій згідно з розкладом, який розробляється навчальним відділом ВВНЗ (навчальною частиною факультету), затверджується керівником ВВНЗ і доводиться до відома викладачів, курсантів (слухачів, студентів) не пізніше ніж за місяць до початку екзаменаційних сесій. У розкладі екзаменів повинно передбачатися виділення для підготовки до кожного екзамену не менше трьох днів.

Для підготовки до екзаменів із статутів Збройних Сил України, льотної та фізичної підготовки, а також на право водіння автомобіля (танка, тягача) вільні дні можуть не виділятися.

При модульно-рейтинговій організації навчального процесу екзаменаційні сесії можуть не проводитися, при цьому для підготовки до екзамену може виділятися 1 день.

Курсантам (слухачам, студентам) може установлюватися індивідуальний термін складання заліків та екзаменів.

Перед кожним екзаменом обов'язково проводиться консультація.

Екзамен приймається, як правило, лектором з навчальної дисципліни. Рішенням керівника (завідувача) кафедри на допомогу основному екзаменатору можуть призначатися інші викладачі кафедри, як правило, ті, які ведуть заняття в навчальній групі, що екзаменується. У разі, якщо лекції з навчальної дисципліни читалися декількома викладачами, рішенням керівника (декана) факультету, керівника (завідувача) кафедри може створюватися комісія для прийняття екзамену.

Результати складання екзаменів оцінюються за чотирибальною шкалою. Оцінки оголошуються курсанту (слухачу, студенту) безпосередньо після його відповіді. Оцінки "відмінно", "добре", "задовільно" одразу після оголошення заносяться в екзаменаційну відомість і залікову книжку. Оцінка "незадовільно" виставляється тільки в екзаменаційній відомості.

У навчальні картки курсантів (слухачів, студентів) із екзаменаційної відомості вносяться всі виставлені оцінки як позитивні, так і негативні.

Екзаменаційні відомості складаються в двох примірниках, підписуються керівником навчального відділу, керівником (деканом) факультету, а після проведення екзамену зберігаються як документи суворої звітності: перший примірник у навчальному відділі, другий - на факультеті.

Критерії оцінювання відповіді курсанта (слухача, студента) на екзамені повинні враховувати насамперед її повноту і правильність, а також здатність курсанта (слухача, студента) узагальнювати отримані знання; застосовувати правила, методи, принципи, закони у конкретних ситуаціях; аналізувати і оцінювати факти, події, інтерпретувати схеми, графіки, діаграми, обстановку на топографічних картах; викладати матеріал чітко, логічно, послідовно.

Під час розробки критеріїв оцінки з певної дисципліни необхідно орієнтуватися на такі загальні рекомендації:

оцінка "відмінно" ставиться, якщо курсант (слухач, студент) демонструє повні й міцні знання навчального матеріалу в заданому обсязі, необхідний рівень умінь і навичок, правильно й обґрунтовано приймає необхідні рішення в різних нестандартних ситуаціях;

оцінка "добре" - курсант (слухач, студент) допускає несуттєві неточності при застосуванні знань та умінь;

оцінка "задовільно" - курсант (слухач, студент) засвоїв основний теоретичний матеріал, але допускає окремі помилки, що не є перешкодою до подальшого навчання. Уміє використовувати знання для вирішення стандартних завдань;

оцінка "незадовільно" - незасвоєння окремих розділів, нездатність застосовувати знання на практиці, що робить неможливим подальше навчання.

Форма проведення екзамену визначається кафедрою. Зміст екзаменаційних білетів, перелік матеріалів, користування якими дозволяється курсанту (слухачу, студенту) під час екзамену (програми, довідники, карти, таблиці, макети та інші посібники), а також критерії оцінки рівня його підготовки обговорюються на засіданні кафедри і затверджуються керівником (завідувачем) кафедри не пізніше ніж за місяць до початку складання екзаменів. Названі матеріали дійсні протягом навчального року, вони є складовою навчально-методичної документації з дисципліни і зберігаються на кафедрі.

2.3. Особливості навчальної роботи при заочній формі навчання

2.3.1. Організація навчального процесу при заочній формі навчання здійснюється для офіцерів, прапорщиків (мічманів) Збройних Сил України (далі - слухачі-заочники) і проводиться за навчальним (робочим навчальним) планом, розробленим ВВНЗ на підставі навчального плану очної форми навчання за даною спеціальністю, і за програмами навчальних дисциплін, які є єдиними для очної і заочної форм навчання.

Термін заочної форми навчання залежить від спеціальності підготовки військових фахівців, визначається навчальним планом і може бути збільшений у порівнянні з очною формою навчання, але не більше ніж на один рік. Скорочення загального терміну навчання слухача-заочника допускається при організації навчання за індивідуальним навчальним планом за рішенням вченої ради ВВНЗ.

Слухачі-заочники, які перервали навчання у зв'язку з обставинами, що унеможливлюють виконання навчального плану, починаючи з другого і наступних курсів, рішенням керівника, якому підпорядкований ВВНЗ, можуть бути поновлені на заочній формі навчання, якщо з моменту їх відрахування з ВВНЗ минуло не більше трьох років.

Заочна форма навчання реалізовується шляхом проведення навчальних зборів у ВВНЗ і самостійної роботи слухачів-заочників в період між навчальними зборами. Тривалість зборів - два місяці в навчальному році, термін їх проведення визначається навчальними (робочими навчальними) планами. За поданням керівника ВВНЗ рішенням керівника, якому підпорядкований ВВНЗ, тривалість навчальних зборів у році може бути змінена в межах загального часу, який відводиться на збори за весь період навчання. Навчальна робота на зборах регламентується розкладом занять, при цьому навчальне навантаження слухачів-заочників не повинне перевищувати 54 години на тиждень на всіх курсах.

Із слухачами-заочниками, які зараховані на перший курс, навчальний збір проводиться безпосередньо після зарахування до ВВНЗ. У період збору читаються установчі лекції, проводяться інші види навчальних занять, даються методичні вказівки для самостійної роботи з навчальним матеріалом.

Наступні збори проводяться з метою систематизації знань, отриманих протягом самостійної роботи, поглиблення та закріплення цих знань на підсумкових заняттях, складання заліків та екзаменів, а також для проведення установчих лекцій та інших видів навчальних занять за навчальними дисциплінами, які вивчаються у наступному навчальному році. У період навчальних зборів слухачам-заочникам дозволяється у міру їх готовності складати екзамени і заліки з будь-якої навчальної дисципліни, що вивчається на відповідному курсі. Складання екзаменів, заліків і виконання лабораторних робіт, передбачених навчальним планом, проводиться тільки у ВВНЗ, де навчаються слухачі-заочники.

Наприкінці останнього навчального року проводиться підсумково-випускний збір. На його проведення додатково до часу, який встановлено на навчальний збір, виділяється час на розробку атестаційних (кваліфікаційних, дипломних, магістерських) робіт, а також час для підготовки і складання державних екзаменів.

Навчальна робота із слухачами-заочниками проводиться науково-педагогічними працівниками ВВНЗ, які закріплюються за ними щорічно наказом керівника ВВНЗ. Викладачі, які закріплюються за слухачами-заочниками, ведуть з ними всі види навчальної роботи з даної навчальної дисципліни на зборах і в період між ними до повного проходження даної навчальної дисципліни.

ВВНЗ забезпечує слухачів-заочників відповідними підручниками, навчальними і навчально-методичними посібниками, розробками та іншими навчально-методичними матеріалами. Кафедри ВВНЗ згідно з робочими програмами навчальних дисциплін розробляють і видають слухачам-заочникам контрольні роботи, завдання для курсових робіт (проектів), теми рефератів та інші навчальні завдання, а також методичні вказівки щодо їх виконання. Комплектування навчальних груп, визначення змісту індивідуальних навчальних завдань, у тому числі атестаційних робіт, проводяться з урахуванням службової діяльності слухачів-заочників. Завдання на розроблення атестаційних робіт видаються в період передостаннього навчального збору.

ВВНЗ надає слухачам-заочникам змогу отримувати консультації, користуватися лабораторіями, обчислювальними центрами, бібліотеками тощо, виконувати лабораторні роботи, складати заліки й екзамени також і в період між навчальними зборами.

Виконання індивідуальних завдань планується на весь період навчання з розрахунку не більше трьох завдань на місяць. Усі письмові роботи подаються до ВВНЗ для рецензування і попередньої оцінки, термін їх рецензування на кафедрах не повинен перевищувати семи днів. Остаточна оцінка виставляється після співбесіди викладача із слухачем-заочником з виконаних індивідуальних завдань. Захист курсових робіт (проектів) проводиться на кафедрі.

Індивідуальні завдання, якість виконання яких визнана рецензентом незадовільною, повертаються слухачу-заочнику із зауваженнями для доопрацювання і повторно подаються до ВВНЗ.

Пересилання навчальних і методичних матеріалів для слухачів-заочників оплачується ВВНЗ за рахунок коштів, які виділяються на навчальні витрати. Матеріали надсилаються за місцем служби слухачів-заочників на адресу командирів військових частин Збройних Сил України, керівників установ та організацій Міністерства оборони України.

Пересилання виконаних слухачами-заочниками індивідуальних завдань на адресу ВВНЗ проводиться військовою частиною (організацією) за місцем служби слухачів-заочників.

2.3.2. Навчальний збір проводиться із слухачами-заочниками, які до дня відправлення виклику на збір виконали всі індивідуальні завдання, передбачені робочими програмами навчальних дисциплін на даний курс підготовки. Як виняток дозволяється викликати на збори слухачів-заочників, які до дня відправлення виклику виконали індивідуальні завдання тільки з навчальних дисциплін, що виносяться на екзамени. У цьому разі вони зобов'язані виконати завдання, що залишилися, у період навчального збору до початку екзаменаційної сесії.

Про час прибуття на навчальний збір слухачі-заочники повідомляються за один місяць до його початку. Виклик направляється на ім'я командира військової частини (установи, організації), а його копія - слухачу-заочнику.

За період навчальних зборів, на які викликаються слухачі-заочники, за ними зберігається встановлене грошове забезпечення, їм виплачуються добові та відшкодовуються витрати на проїзд до місця навчання та назад за рахунок кошторису Міністерства оборони України і на цей період безкоштовно надається житло в гуртожитках ВВНЗ.

Слухачі-заочники, які склали всі заліки і екзамени даного курсу підготовки, наказом керівника ВВНЗ переводяться на наступний курс.

Слухачі-заочники, які не склали екзамени з однієї або двох навчальних дисциплін, повинні ліквідувати навчальну заборгованість у термін, встановлений ВВНЗ, але не пізніше чергового навчального збору. В окремих випадках (у разі тяжкої хвороби або смерті близьких родичів слухача-заочника; у разі пожежі або стихійного лиха, що завдало шкоди майну сім'ї слухача-заочника, в інших випадках, коли, на думку керівника ВВНЗ, необхідна особиста присутність слухача-заочника в сім'ї) повторне складання екзаменів може бути дозволене в період даного збору.

Слухачі-заочники, які не виконали навчальний план (не ліквідували навчальну заборгованість у встановлений термін, систематично не виконують індивідуальні завдання або не склали в період навчального збору екзамени з трьох і більше навчальних дисциплін) та в інших випадках, передбачених чинним законодавством, відраховуються з ВВНЗ.

Слухачі-заочники, які не виконали індивідуальні завдання або не склали екзамени і заліки з поважних причин, ліквідують академічну заборгованість у термін, встановлений ВВНЗ. Рішенням керівника ВВНЗ вони можуть бути залишені на повторне навчання на даному курсі, але не більше двох разів протягом усього терміну навчання, із звільненням від повторного виконання індивідуальних завдань, а також повторного складання екзаменів і заліків з тих навчальних дисциплін, з яких отримані позитивні оцінки.

2.3.3. Створення належних умов для успішної самостійної роботи слухачів-заочників покладається на командирів військових частин (керівників установ, організацій), які зобов'язані:

вивільняти щорічним наказом слухачів-заочників від планової командирської (професійної) підготовки, надавати їм три вільні дні на місяць, крім вихідних і святкових, для самостійної роботи над навчальним матеріалом, надавати їм змогу працювати із секретною літературою у вечірній час і в дні, визначені для самостійної роботи;

призначати консультантів для слухачів-заочників (за їх клопотанням) з числа найбільш підготовлених, досвідчених офіцерів;

затверджувати план самостійної роботи слухачів-заочників на наступний навчальний рік, своєчасно за викликом ВВНЗ відряджати їх на навчальні збори;

направляти слухачів-заочників у службові відрядження та на інші заходи з урахуванням терміну проведення навчальних зборів у ВВНЗ;

направляти керівнику ВВНЗ відомості про слухача-заочника відповідно до запитів, надсилати службові характеристики і службові картки на слухачів-заочників під час відбуття їх на підсумково-випускний збір;

порушувати клопотання перед керівником ВВНЗ щодо припинення заочного навчання підпорядкованих військовослужбовців, якщо вони не можуть поєднувати службу з навчанням або припускаються грубих порушень військової дисципліни (до клопотання додається службова характеристика слухача-заочника).

2.4. Особливості організації навчальної роботи при екстернатній формі навчання

2.4.1. Організація навчального процесу при екстернатній формі навчання офіцерів, прапорщиків (мічманів), інших військовослужбовців за контрактом (далі - екстерни) здійснюється у ВВНЗ усіх рівнів акредитації і може застосовуватися на різних рівнях вищої освіти з усіх напрямів (спеціальностей) підготовки військових фахівців відповідно до Положення про організацію екстернату у вищих навчальних закладах України, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 08.12.95 N 340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.01.96 за N 1/1026, і цієї Інструкції.

Дозвіл на відкриття екстернату у ВВНЗ надає Міністерство освіти і науки України за поданням Міністерства оборони України.

Набір до екстернату ВВНЗ здійснюється на підставі умов і правил прийому до ВВНЗ.

За кожним екстерном наказом керівника ВВНЗ закріплюється керівник-консультант з числа науково-педагогічних працівників цього закладу.

2.4.2. Навчання екстернів здійснюється за індивідуальними навчальними планами, складеними на основі навчального плану відповідного напряму підготовки (спеціальності) з дотриманням обсягів навчальних дисциплін та структурно-логічної схеми підготовки фахівців.

Індивідуальний навчальний план складається екстерном на кожний навчальний рік протягом першого місяця навчального року, погоджується відповідними кафедрами і затверджується заступником керівника ВВНЗ із навчальної (навчальної та наукової) роботи.

Про час прибуття до ВВНЗ екстерни повідомляються за один місяць до початку екзаменаційної (залікової) сесії. Виклик надсилається на ім'я відповідного командира (начальника), а копія - екстерну.

2.4.3. Проходження військового стажування та всіх видів практики, передбачених навчальним планом підготовки фахівців очної форми навчання з відповідної спеціальності, організовується для екстерна за місцем його служби.

На період навчання у ВВНЗ екстерни звільняються за місцем служби від занять у системі командирської (професійної) підготовки.

Екстерн зобов'язаний своєчасно та якісно виконувати всі заходи індивідуального навчального плану, дотримуватися вимог Статуту і правил внутрішнього розпорядку ВВНЗ.

2.5. Державна атестація випускників

2.5.1. Державна атестація курсантів (слухачів, студентів) проводиться після закінчення навчання за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем державною екзаменаційною комісією (далі - ДЕК), яка створюється щорічно єдиною для всіх форм навчання (очної, заочної, екстернатної) та діє протягом одного календарного року. До складу ДЕК входять голова ДЕК, один або два заступники голови, секретар та члени ДЕК. Голова ДЕК та його заступник (заступники) призначаються наказом Міністра оборони України. ДЕК складається з підкомісій, до складу кожної з яких входить голова підкомісії та 2-3 члени.

До державної атестації допускаються курсанти (слухачі, студенти), які в повному обсязі успішно виконали навчальний план підготовки фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня за конкретним напрямом або спеціальністю (спеціалізацією).

Метою та основним завданням державної атестації курсанта (слухача, студента) є визначення фактичної відповідності якості його підготовки вимогам до військових фахівців з вищою освітою згідно з ОКХ випускника та її варіативною частиною.

Нормативними формами державної атестації випускників ВВНЗ, які визначаються навчальним планом на підставі відповідної ОПП підготовки курсантів (слухачів, студентів) та її варіативної частини, є захист атестаційної (кваліфікаційної, дипломної, магістерської) роботи та державний (комплексний державний) екзамен.

Атестаційна робота - це самостійна творча робота курсанта (слухача, студента), призначена для оцінки рівня науково-теоретичної та практичної підготовки фахівця.

Освітньо-кваліфікаційному рівню "бакалавр" відповідає кваліфікаційна робота, освітньо-кваліфікаційним рівням "молодший спеціаліст" і "спеціаліст" - дипломна робота (проект), освітньо-кваліфікаційному рівню "магістр" - магістерська робота. Випускники ВВНЗ медичного профілю з освітньо-кваліфікаційним рівнем "спеціаліст" можуть виконувати науково-практичну роботу.

Кваліфікаційна робота бакалавра є науково-теоретичним, системотехнічним або експериментальним дослідженням одного з актуальних завдань напряму підготовки курсанта (студента).

Дипломна робота (проект) є теоретично-експериментальним дослідженням актуального завдання із спеціальності (спеціалізації) підготовки курсанта (слухача, студента) або вирішенням певного інженерного завдання з теоретичним обґрунтуванням, проведенням проектно-конструкторських розробок і експериментальних досліджень. Виконана робота (проект) оформлюється у вигляді пояснювальної (розрахунково-пояснювальної) записки (текстуальної частини) з додатком розрахунково-графічних матеріалів, креслень, таблиць, малюнків тощо.

Магістерська та науково-практична роботи повинні мати дослідницький характер, базуватися на наукових дослідженнях, що проводилися випускником під час навчання у ВВНЗ, спрямовуватися на вирішення практичних завдань та забезпечувати не тільки закріплення отриманої системи знань та вмінь, але й формування необхідних методологічних основ і методичних навичок інноваційної діяльності в предметній галузі спеціальності. До магістерських та науково-практичних робіт обов'язково додаються матеріали, що характеризують наукову (творчу) і практичну цінність виконаної роботи, - друковані статті, методичні розробки, виступи на семінарах (конференціях) тощо.

Тематика атестаційних робіт формується на кафедрах за участю посадових осіб, яким підпорядковані ВВНЗ або в інтересах яких здійснюється підготовка військових фахівців. Курсантам (слухачам, студентам) надається право пропонувати свою тему атестаційної роботи за умови обґрунтування доцільності її розроблення.

Перелік тем атестаційних робіт погоджується із замовником на підготовку військових фахівців і затверджується керівником ВВНЗ.

Із складних військово-наукових, військово-технічних, військово-економічних та інших проблем можуть розроблятися комплексні дипломні роботи (проекти) та магістерські роботи, які виконуються декількома курсантами (слухачами, студентами) однієї або різних спеціальностей.

Завдання на виконання атестаційних робіт видаються курсантам (слухачам, студентам) не пізніше ніж за три місяці до початку періоду їх розроблення, визначеного робочим навчальним планом.

Наказом керівника ВВНЗ за поданням керівників (завідувачів) кафедр кожному курсанту (слухачу, студенту) призначається керівник кваліфікаційної, дипломної роботи (проекту), науковий керівник магістерської роботи з числа керівного складу, науково-педагогічних або наукових працівників ВВНЗ. Для керівництва комплексними дипломними роботами (проектами) та магістерськими роботами можуть призначатися декілька керівників (наукових керівників).

Державні (комплексні державні) екзамени проводяться з метою перевірки відповідності якості підготовки випускників ВВНЗ вимогам ОКХ та їх варіативних частин, ступеня засвоєння ними змісту ОПП та їх варіативних частин. При цьому перевіряються як теоретичні знання, так і уміння та навички випускників за спеціальностями, спеціалізаціями та кваліфікаціями.

Державні екзамени можуть проводитися з окремих навчальних дисциплін або з груп навчальних дисциплін (комплексний державний екзамен).

Комплексний державний екзамен проводиться за програмою, яка містить у собі вузлові питання програм навчальних дисциплін, що виносяться на цей екзамен. Програма комплексного державного екзамену розробляється кафедрами під керівництвом навчального відділу (управління) ВВНЗ окремо з кожної спеціалізації підготовки військових фахівців. Програми комплексного державного екзамену погоджуються заступником керівника ВВНЗ з навчальної (навчальної та наукової) роботи і затверджуються керівником ВВНЗ.

Програма проведення державного (комплексного державного) екзамену, його форма (усна, письмова, в один день або в два, поєднання усної відповіді та письмової летючки, усної відповіді, за білетами та комплексними контрольними завданнями тощо), єдині вимоги до оцінки знань і навичок курсантів (слухачів, студентів), критерії оцінки атестаційних робіт визначаються ВВНЗ і доводяться до відома курсантів (слухачів, студентів) не пізніше ніж за семестр до початку державної атестації.

2.5.2. Виконання атестаційних робіт і підготовка до державних (комплексних державних) екзаменів є заключним етапом навчання курсантів (слухачів, студентів) і має на меті систематизування, закріплення і розширення теоретичних знань, практичних вмінь та навичок, визначення спроможності випускників до їх застосування у вирішенні професійних завдань, передбачених для посад призначення відповідно до вимог ОКХ.

Підготовка до державної атестації здійснюється курсантами (слухачами, студентами) ВВНЗ самостійно за індивідуальними планами, які складаються за допомогою керівників (наукових керівників) атестаційних робіт, при цьому їм надаються робочі місця, обладнання, необхідне для підготовки, виконання розрахунково-графічних робіт, креслень, проведення експериментів, оформлення робіт (проектів), а також створюються умови для публікації результатів досліджень.

Виконана атестаційна робота з відгуком керівника (наукового керівника) подається на рецензування.

Склад рецензентів затверджується керівником ВВНЗ за поданням відповідної кафедри і оголошується його наказом не пізніше ніж за два тижні до початку державної атестації. Рецензент не може бути співробітником цієї кафедри.

До захисту атестаційних робіт допускаються курсанти (слухачі, студенти), які одержали за виконану роботу позитивні відгуки керівників (наукових керівників), рецензії рецензентів та рішення керівників (завідувачів) відповідних кафедр про допущення до захисту.

У разі, якщо керівник (завідувач) кафедри не вважає за можливе допустити курсанта (слухача, студента) до захисту, це питання розглядається на засіданні кафедри за участю випускника та його керівника (наукового керівника). Негативне рішення керівника кафедри подається для розгляду вченою радою ВВНЗ, рекомендації якої затверджуються керівником ВВНЗ.

Списки курсантів (слухачів, студентів), допущених до державної атестації, затверджуються керівником ВВНЗ і подаються до ДЕК.

Екзаменаційні білети, комплексні кваліфікаційні завдання, інші екзаменаційні матеріали, а також перелік наочних посібників і матеріалів довідкового характеру, якими курсантам (слухачам, студентам) дозволяється користуватись на державних (комплексних державних) екзаменах, розробляються кафедрами під керівництвом навчального відділу (управління) ВВНЗ, підписуються керівником ВВНЗ і подаються на розгляд і затвердження голові ДЕК.

Після затвердження головою ДЕК цей перелік доводиться до відома курсантів (слухачів, студентів).

2.5.3. Проведення державної атестації (складання державних (комплексних державних) екзаменів та захист атестаційних робіт) здійснюється на відкритому засіданні ДЕК. Під час захисту атестаційної роботи має бути присутнім керівник (науковий керівник) роботи, а також можуть бути присутніми представники замовника на підготовку військових фахівців, інші особи керівного складу та науково-педагогічні працівники ВВНЗ, а також курсанти (слухачі, студенти).

Порядок організації та форми проведення державних (комплексних державних) екзаменів, захисту атестаційних робіт розробляються ВВНЗ, ухвалюються на засіданні вченої ради ВВНЗ, підписуються керівником ВВНЗ і представляються на затвердження голові ДЕК.

Розклад державних (комплексних державних) екзаменів і захисту атестаційних робіт складається у ВВНЗ, затверджується його керівником і доводиться до відома курсантів (слухачів, студентів) не пізніше ніж за місяць до початку державної атестації.

На одному засіданні ДЕК можна планувати захист: кваліфікаційних робіт - до 10; дипломних робіт (проектів) - до 6; магістерських робіт - до 5. При усній формі проведення державного (комплексного державного) екзамену на одному засіданні ДЕК проводиться атестація не більше 15 курсантів (слухачів, студентів). Тривалість проведення державних екзаменів і захисту випускних робіт не повинна перевищувати 6 академічних годин на день.

Результати складання державного (комплексного державного) екзамену та захисту атестаційної роботи визначаються оцінками "відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно" та оголошуються у цей же день після затвердження результатів державної атестації головою ДЕК.

Курсанту (слухачу, студенту), який успішно захистив атестаційну роботу, склав державні (комплексні державні) екзамени, рішенням ДЕК присвоюється відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень (молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст або магістр) і видається відповідний документ про вищу освіту державного зразка.

Курсанту (слухачу, студенту), який отримав підсумкові оцінки "відмінно" не менше як з 75 % усіх навчальних дисциплін, індивідуальних завдань та практик, передбачених навчальним планом на весь термін навчання, а з інших навчальних дисциплін, індивідуальних завдань і практик - оцінки "добре", не мав незадовільних оцінок за результатами звітностей за семестри, захистив атестаційну роботу та склав державні (комплексні державні) екзамени з оцінками "відмінно", видається документ про вищу освіту з відзнакою.

Випускнику ВВНЗ з освітньо-кваліфікаційним рівнем "спеціаліст" або "магістр", який склав усі екзамени та диференційовані заліки, виконав індивідуальні завдання та практики, передбачені навчальним планом на весь термін навчання, з оцінками "відмінно", захистив атестаційні роботи та склав державні (комплексні державні) екзамени з оцінками "відмінно", а також виявив себе в науковій і громадській роботі, показав зразкову дисципліну, видається документ про вищу освіту з відзнакою та присуджується золота медаль.

Випускникам ВВНЗ видаються нагрудні знаки відповідно до рівня отриманої кваліфікації офіцера (тактичний, оперативно-тактичний, оперативно-стратегічний).

Курсант (слухач, студент), який під час складання державного (комплексного державного) екзамену або захисту атестаційної роботи отримав оцінку "незадовільно", відраховується з ВВНЗ і йому видається академічна довідка. Він має право на повторне складання державних (комплексних державних) екзаменів чи захист атестаційної роботи протягом трьох років після відрахування з ВВНЗ.

Підсумки державної атестації курсантів (слухачів, студентів) відображаються у звіті ДЕК і використовуються при коригуванні організації та проведення навчально-виховного процесу у ВВНЗ.

3.1. Виховна робота у ВВНЗ є невід'ємною частиною навчально-виховного процесу і включає в себе організаційні, морально-психологічні, педагогічні, інформаційні, культурно-просвітницькі та військово-соціальні заходи, які проводяться з метою формування у курсантів (слухачів, студентів) морально-психологічних якостей, необхідних для військової служби.

Основні форми та методи виховної роботи, функціональні обов'язки посадових осіб структур з гуманітарних питань ВВНЗ визначаються статутами Збройних Сил України, наказами та директивами Міністра оборони України, начальника Генерального штабу Збройних Сил України, вказівками начальника Головного управління з гуманітарних питань та соціального захисту Збройних Сил України Генерального штабу Збройних Сил України, цією Інструкцією, Статутом ВВНЗ і можуть доповнюватися і коригуватися, виходячи з конкретних умов, що склалися.

3.2. Основними завданнями виховної роботи у ВВНЗ є:

виховання у курсантів (слухачів, студентів) глибокого почуття любові до України, її народу, виховання в них бойових якостей, духовної та психологічної готовності із зброєю в руках захищати Українську державу, формування якостей громадянина-патріота, особистої відповідальності за оборону і безпеку України;

формування в особового складу ВВНЗ поваги до Конституції України та інших законів України, свідомого виконання вимог військової присяги і статутів Збройних Сил України, наказів та директив Міністра оборони України і начальника Генерального штабу Збройних Сил України;

виховання в курсантів (слухачів, студентів) свідомого, творчого ставлення до навчання, високої культури поведінки;

виховання у військовослужбовців високих моральних і бойових якостей на історичних традиціях українського народу, свідомого ставлення до виконання службових обов'язків, гордості за належність до Збройних Сил України, вірності традиціям і бойовому прапору; ефективне використання з цією метою військових ритуалів;

вивчення та задоволення духовних запитів військовослужбовців і членів їх родин; організація дозвілля особового складу;

морально-психологічне вивчення особового складу ВВНЗ, проведення професійного психологічного добору на різні рівні навчання та посади;

забезпечення психологічної адаптації всіх категорій особового складу ВВНЗ відповідно до їх фаху та індивідуальних нервово-психологічних особливостей; проведення відповідної профілактичної роботи;

вивчення соціально-психологічного стану в підрозділах ВВНЗ, опрацювання пропозицій командирів усіх ступенів щодо вдосконалення виховної роботи;

вивчення та коригування соціально-психологічного стану в підрозділах ВВНЗ, проведення соціально-психологічних заходів щодо зміцнення військової дисципліни;

розробка рекомендацій щодо укомплектування та використання військовослужбовців на відповідних посадах з урахуванням їх нахилів;

соціально-психологічний аналіз чинників, які сприяють виникненню нестатутних стосунків та інших негативних явищ, їх соціально-психологічна профілактика та корекція;

організація та проведення заходів з виконання вимог законодавчих актів України щодо соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, працівників Збройних Сил України;

уживання необхідних заходів щодо стабілізації викладацьких колективів, формування в них атмосфери творчої роботи, високої моралі та відповідальності;

виховання в курсантів (слухачів, студентів) якостей, необхідних майбутньому офіцеру, здатному грамотно навчати та виховувати підлеглих, зміцнювати військову дисципліну і організованість, підтримувати постійну бойову готовність, уміло згуртовувати військові колективи, працювати в умовах демократизації життя у військах (силах);

аналіз відгуків на випускників ВВНЗ з військ.

4.1. Методична робота у ВВНЗ є складовою частиною його освітньої діяльності.

Основними завданнями методичної роботи є:

науково-методичне забезпечення організації, проведення та управління якістю навчально-виховного процесу;

підвищення методичної майстерності керівного складу, науково-педагогічних працівників, командирів підрозділів курсантів (слухачів, студентів) ВВНЗ;

удосконалення методики, форм та технологій проведення всіх видів навчальних занять тощо.

4.2. Науково-методичне забезпечення навчального процесу здійснюється ВВНЗ на підставі нормативних актів Міністерства освіти і науки України та Міністерства оборони України з урахуванням науково-педагогічних досягнень у галузі вищої освіти та підготовки військових фахівців.

Пропозиції з реалізації основних завдань науково-методичного забезпечення, підвищення ефективності та якості навчально-виховного процесу розглядаються науково-методичною комісією з "Військових наук" Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України.

Науково-методичне забезпечення навчального процесу включає: створення стандартів вищої освіти, підручників, навчальних та навчально-методичних посібників, обґрунтування навчально-методичної та організаційно-планувальної документації тощо.

Плани та методичні розробки щодо проведення навчальних занять розробляються на кафедрах, обговорюються на засіданнях кафедр або предметно-методичних комісій і затверджуються керівником (завідувачем) кафедри.

4.3. Основними формами і напрямами методичної роботи у ВВНЗ є:

навчально-методичні (методичні) збори і наради, науково-методичні конференції та семінари;

засідання вчених рад ВВНЗ (факультетів), методичних рад ВВНЗ, засідання кафедр (предметно-методичних комісій) з розгляду питань методики навчання та виховання курсантів (слухачів, студентів);

інструкторсько-методичні, показові, відкриті та пробні заняття;

лекції, доповіді, повідомлення з питань методики навчання, загальної та військової педагогіки і психології;

розробка і вдосконалення навчально-методичних матеріалів, фондів кваліфікаційних (комплексних кваліфікаційних) задач та тестів тощо, вдосконалення матеріально-технічного забезпечення навчального процесу;

проведення педагогічних (методичних) експериментів і втілення їх результатів у навчально-виховний процес, вивчення та реалізація в навчально-виховному процесі вимог керівних документів, передового педагогічного досвіду та досвіду бойової підготовки військ (сил);

розробка науково обґрунтованих рекомендацій щодо планування праці науково-педагогічних працівників, курсантів (слухачів, студентів);

проведення контролю навчальних занять.

4.4. Навчально-методичні (методичні) збори у ВВНЗ (на факультеті, кафедрі) проводяться перед початком навчального року (семестру). На зборах підбиваються підсумки роботи за період навчання (пройдений навчальний рік, семестр), відпрацьовуються раціональні підходи до навчальної, методичної та виховної роботи, організовується проведення лекцій і доповідей на військово-педагогічні, науково-методичні та спеціальні теми, даються вказівки щодо порядку реалізації в навчально-виховному процесі нових вимог нормативних документів і досвіду військ (сил).

4.5. Методичні наради проводяться з метою вирішення конкретних питань навчально-методичної роботи на факультетах (кафедрах). Спільні наради декількох кафедр (міжкафедральні наради) організовуються і проводяться керівником ВВНЗ, його заступниками, керівниками (деканами) факультетів, керівниками (завідувачами) кафедр.

4.6. Науково-методичні конференції та семінари проводяться у ВВНЗ (на факультетах, кафедрах). На них розглядаються найважливіші питання вдосконалення підготовки військових фахівців, утілення в навчальний процес нових технологій, методів і засобів навчання, досліджень з проблем військової освіти, наукової організації праці науково-педагогічних працівників тощо. Науково-методичні конференції можуть відпрацьовувати рекомендації, які затверджуються керівником ВВНЗ (факультету, кафедри).

4.7. Кафедра є центром методичної роботи. На засіданнях кафедри обговорюються питання вдосконалення структури і змісту навчальних дисциплін, методики проведення і матеріально-технічного забезпечення навчальних занять, підготовки науково-педагогічних кадрів і підвищення кваліфікації особового складу кафедри, проведення педагогічних (методичних) експериментів тощо. Рішення на засіданнях кафедри приймається більшістю голосів. Протоколи засідання підписуються секретарем і затверджуються керівником (завідувачем) кафедри.

4.8. На кафедрі в разі потреби створюються предметно-методичні комісії (далі - ПМК), до складу яких входять науково-педагогічні працівники, які разом ведуть навчальну роботу з певної навчальної дисципліни або групи навчальних дисциплін. До складу комісії можуть залучатися викладачі суміжних навчальних дисциплін, а також керівний склад ВВНЗ, командири підрозділів курсантів (слухачів, студентів). Голова ПМК призначається керівником (завідувачем) кафедри. Можуть створюватися міжкафедральні ПМК. Головою ПМК із загальновійськових навчальних дисциплін призначається заступник керівника ВВНЗ. На ПМК може покладатися:

розробка і вдосконалення часткової методики викладання навчальної дисципліни;

розробка пропозицій щодо вдосконалення ОКХ, ОПП підготовки військових фахівців, засобів діагностики якості вищої освіти, навчальних планів та програм (робочих програм) навчальних дисциплін;

підготовка та обговорення текстів лекцій, методичних розробок, кваліфікаційних (комплексних кваліфікаційних) задач та тестів, а також інших навчально-методичних матеріалів з усіх видів навчальних занять;

розробка та обговорення змісту індивідуальних завдань для самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів) з навчальних дисциплін;

розробка матеріалів навчально-методичного забезпечення самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів);

надання допомоги молодим викладачам у засвоєнні навчальної дисципліни і в підготовці їх до проведення занять;

проведення показових, інструкторсько-методичних і пробних занять з подальшим їх обговоренням;

узгодження змісту і методики викладання навчальної дисципліни з відповідною роботою споріднених ПМК;

організація зв'язку та співробітництва з підрозділами курсантів (слухачів, студентів) з питань навчально-виховного процесу;

обговорення проектів підручників, навчальних посібників, конспектів лекцій та іншої науково-методичної літератури;

розробка пропозицій щодо вдосконалення навчально-матеріальної бази і безпосередня участь у їх реалізації;

розробка залікових, екзаменаційних матеріалів та варіантів контрольних робіт;

аналіз результатів поточної успішності, заліків та екзаменів з відповідної навчальної дисципліни;

підвищення методичної майстерності та професійної підготовки викладачів;

утілення в навчальний процес передового досвіду військ (сил) і військових навчальних закладів.

Засідання ПМК проводяться їх головами в разі потреби.

Рекомендації та рішення ПМК відображаються в журналі роботи ПМК і підписуються її головою.

4.9. Інструкторсько-методичні заняття проводяться з найбільш важливих і складних тем навчальних занять, особливо з тих, що здійснюються двома і більше викладачами або із залученням до їх проведення командирів підрозділів курсантів (слухачів, студентів) тощо.

Метою інструкторсько-методичних занять є відпрацювання питань раціональної організації та проведення навчальних занять, засвоєння найбільш ефективних методичних прийомів, установлення загального порозуміння і методики відпрацювання навчальних питань. Інструкторсько-методичні заняття проводять керівники та заступники керівників ВВНЗ, керівники (декани) факультетів, керівники (завідувачі) кафедр, найбільш підготовлені та висококваліфіковані викладачі, командири підрозділів курсантів (слухачів, студентів).

4.10. Показові заняття проводяться керівниками ВВНЗ, їх заступниками, керівниками (деканами) факультетів, керівниками (завідувачами) кафедр, їх заступниками, а також досвідченими і висококваліфікованими викладачами, командирами підрозділів курсантів (слухачів, студентів) з метою показу найбільш ефективної організації і методики проведення навчальних занять, ефективних методів використання на заняттях лабораторного обладнання, озброєння та військової техніки, інших елементів навчально-матеріальної бази. Показові заняття організовуються відповідно до розкладу навчальних занять. На них мають бути присутні науково-педагогічні працівники і командири підрозділів курсантів (слухачів, студентів).

4.11. Відкриті заняття проводяться відповідно до розкладу навчальних занять з метою обміну досвідом, надання допомоги викладачам з організації занять і вдосконалення методики їх проведення.

4.12. Пробні заняття проводяться за рішенням керівника ВВНЗ (факультету), керівника (завідувача) кафедри з метою визначення підготовленості викладача до самостійного проведення навчальних занять з курсантами (слухачами, студентами), а також розгляду організації та методики проведення навчальних занять з нових тем і питань. Пробні заняття проводяться без курсантів (слухачів, студентів).

Показові, відкриті та пробні заняття обговорюються на засіданнях кафедр або ПМК і оформляються відповідним протоколом.

4.13. Педагогічні (методичні) експерименти організовуються і проводяться з метою перевірки на практиці результатів наукових досліджень у галузі військової освіти та педагогічної науки. Втілення в навчальний процес рекомендацій, заснованих на результатах наукових досліджень, здійснюється після їх експериментальної перевірки, обговорення на кафедрі, розгляду на вченій раді ВВНЗ (факультету).

4.14. Контроль навчальних занять проводиться керівниками ВВНЗ, навчальних відділів (управлінь відділень), факультетів, керівниками (завідувачами) кафедр і їх заступниками, професорами, доцентами, старшими викладачами з метою визначення наукового і методичного рівня навчального заняття, ступеня досягнення навчальної і виховної мети, рівня підготовки особи, яка проводить заняття. Контроль навчальних занять може бути плановим і позаплановим. За результатами контролю навчальних занять проводиться детальний їх розбір з викладачем (ПМК, кафедрою). Висновки, зауваження та рекомендації щодо вдосконалення змісту і методики проведення навчального заняття відображаються в журналі контролю навчальних занять і доводяться до відома викладацького складу кафедри. Контроль навчальних занять повинен охоплювати усіх науково-педагогічних працівників кафедри. При цьому робота кожного викладача з проведення навчальних занять перевіряється не менше одного разу за навчальний рік.

Контроль навчальних занять може також здійснюватися комісіями, які створюються за рішенням керівника ВВНЗ (факультету, кафедри).

4.15. З метою узагальнення і розповсюдження передового досвіду навчання та виховання курсантів (слухачів, студентів), створення умов для підвищення педагогічної майстерності викладачів у ВВНЗ існують методичні кабінети.

Роботу методичних кабінетів організовує заступник керівника ВВНЗ з навчальної (навчальної і наукової) роботи або керівник навчального відділу (управління, частини, відділення).

Методичний кабінет забезпечує також накопичення науково-методичних матеріалів, ведення бібліографії, організовує виставки педагогічної і науково-методичної літератури тощо.

4.16. Організація методичної роботи у ВВНЗ покладається на навчальний відділ (управління, частину, відділення), який розробляє план методичної роботи на навчальний рік, організовує і контролює його виконання. Заходи плану методичної роботи ВВНЗ вносяться до плану-календаря основних заходів на місяць.

5.1. Наукова і науково-технічна діяльність є одним з основних видів освітньої діяльності ВВНЗ і службовим обов'язком керівного складу, наукових та науково-педагогічних працівників ВВНЗ, головним засобом досягнення необхідного рівня якості підготовки військових фахівців з вищою освітою, науково-педагогічних та інших працівників, що реалізовується за рахунок:

інтеграції вищої освіти та науки;

використання у навчальному процесі досягнень науково-технічного прогресу та залучення тих, хто навчається, до участі в науково-дослідних і дослідно-конструкторських роботах, що виконуються за рахунок коштів державного бюджету та за договорами із замовниками;

організації наукової та науково-технічної діяльності у взаємозв'язку з навчальним процесом у межах діяльності наукових гуртків воєнно-наукового товариства, конструкторських бюро тощо;

проведення олімпіад (конкурсів) серед тих, хто навчається;

залучення провідних учених та науковців до проведення навчального процесу.

5.2. Основними суб'єктами наукової та науково-технічної діяльності ВВНЗ є наукові і науково-педагогічні працівники. До проведення наукових досліджень у ВВНЗ залучаються як постійний склад (керівники різних рівнів, викладачі, наукові працівники, інженери), так і докторанти, ад'юнкти, курсанти (слухачі, студенти).

5.3. Основними завданнями наукової та науково-технічної діяльності ВВНЗ є:

проведення фундаментальних, пошукових і прикладних досліджень у пріоритетних напрямах науково-технічного прогресу, теорії та практики будівництва і застосування Збройних Сил України, підвищення їх боєздатності, створення нових зразків озброєння та військової техніки;

дослідження актуальних проблем і перспектив розвитку військової освіти;

підготовка наукових і науково-педагогічних працівників вищої кваліфікації та їх атестування;

узагальнення досягнень зарубіжних країн у галузі будівництва та розвитку військових структур, способів ведення бойових дій, створення нових видів озброєння та військової техніки;

організація інформаційно-рекламної і видавничої діяльності для пропаганди досягнень ВВНЗ шляхом видання монографій, підручників та інших наукових і науково-методичних матеріалів;

створення сучасної науково-експериментальної і навчально-лабораторної бази та їх ефективне використання.

5.4. Основними формами наукової та науково-технічної діяльності у ВВНЗ є:

виконання фундаментальних, пошукових і прикладних досліджень (науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт);

експериментальна перевірка теоретичних висновків і положень, проведення експериментальних досліджень у лабораторних умовах, на полігонах і у військах (силах), узагальнення результатів наукових досліджень і вироблення рекомендацій для їх утілення в практику військ (сил);

здійснення військово-наукового і науково-технічного супроводження розробок озброєння і військової техніки за профілем діяльності ВВНЗ;

здійснення науково-методичного забезпечення випробувань нових зразків озброєння та військової техніки;

розробка військово-теоретичних праць, підручників, монографій, дисертацій, наукових статей, доповідей, програмного забезпечення, а також участь у розробці статутних (нормативних) документів за планами відповідних органів військового управління;

проведення військово-технічної експертизи проектів зразків озброєння та військової техніки, що створюються;

здійснення підготовки наукових та науково-педагогічних працівників вищої кваліфікації;

організація роботи воєнно-наукових товариств курсантів (слухачів, студентів);

аналіз, узагальнення і розповсюдження досвіду наукової та науково-технічної діяльності та його втілення у практику військ (сил) і навчальний процес ВВНЗ;

підготовка і проведення наукових конференцій і семінарів;

проведення наукових досліджень під час проведення заходів оперативної, бойової та мобілізаційної підготовки військ (сил), штабів і управлінь, відпрацювання практичних рекомендацій щодо їх удосконалення;

підготовка рецензій на наукові праці;

патентно-ліцензійна, винахідницька і раціоналізаторська робота тощо.

5.5. Наукова та науково-технічна діяльність ВВНЗ будується за принципом інтеграції науки і освіти, що реалізовується шляхом:

безпосередньої участі науково-педагогічних працівників, докторантів, ад'юнктів, курсантів (слухачів, студентів) у науковій роботі кафедр, науково-дослідних підрозділів;

участі наукових співробітників науково-дослідних підрозділів ВВНЗ у навчально-виховному процесі та в підготовці наукових і науково-педагогічних працівників;

розробки і впровадження науковими колективами у навчально-виховний процес нових інформаційних технологій і технічних засобів навчання, створених у результаті наукових досліджень;

створення навчально-науково-виробничих комплексів, центрів та інших структур спільно з іншими ВВНЗ та різними науково-дослідними організаціями;

цільового використання науково-експериментальної і випробувальної бази науково-дослідних підрозділів у навчальному процесі, а також навчально-лабораторної та полігонної бази, навчальних зразків озброєння і військової техніки в науковій роботі для проведення експериментальних досліджень;

використання наукових потенціалів ВВНЗ для підготовки наукових працівників науково-дослідних підрозділів.

5.6. ВВНЗ у своєму складі можуть мати: підрозділи перепідготовки та підвищення кваліфікації наукових і науково-педагогічних працівників, лабораторії, бібліотеки, обчислювальні центри, навчально-виробничі та творчі майстерні, проблемні науково-дослідні підрозділи, виробничі структури, видавництва та інші підрозділи, діяльність яких не заборонена чинним законодавством.

Наукові, виробничі та інші структурні підрозділи ВВНЗ беруть участь у процесі навчання курсантів (слухачів, студентів), ад'юнктів, докторантів або в забезпеченні освітньої діяльності ВВНЗ.

Такі підрозділи підпорядковані безпосередньо керівнику ВВНЗ, який відповідно до його статуту призначає керівника підрозділу, визначає напрями їх основної діяльності, порядок фінансово-господарської діяльності, структуру управління та умови використання матеріально-технічної бази, що належить ВВНЗ.

Для ефективного використання в наукових дослідженнях своєї матеріально-технічної бази ВВНЗ може:

застосовувати різні форми колективного використання унікальної наукової апаратури, обчислювальної техніки та іншого обладнання на підставі міжвузівської і міжвідомчої кооперації та спеціалізації;

створювати центри обслуговування наукових досліджень і формування регіональної науково-виробничої інфраструктури;

організовувати наукові та технологічні парки, центри, орієнтовані на розробку та створення в короткі терміни нових високоефективних технологій і конкурентоспроможності нової техніки в інтересах оборони України.

5.7. Воєнно-наукова робота курсантів (слухачів, студентів) повинна проводитися в тісному зв'язку з навчальним процесом як його невід'ємне продовження. Вона поділяється на науково-дослідну роботу, що входить до навчального процесу, і на роботу, яка виконується поза навчальним часом. Науково-дослідна робота курсантів (слухачів, студентів), що входить до навчального процесу, передбачає:

виконання планових завдань, лабораторних робіт, курсових, науково-практичних, кваліфікаційних і дипломних робіт (проектів, задач) з елементами наукових досліджень;

виконання конкретних нетипових завдань науково-дослідного характеру в період військового (флотського) стажування і практики;

вивчення теоретичних основ, методики, постановки, організації та виконання наукового експерименту, обробки результатів наукових досліджень.

Науково-дослідна робота курсантів (слухачів, студентів), яка виконується поза навчальним часом, організовується за такими формами:

робота курсантів (слухачів, студентів) у наукових гуртках воєнно-наукового товариства;

участь курсантів (слухачів, студентів) у виконанні науково-дослідних робіт, що проводяться на кафедрах і в наукових підрозділах ВВНЗ;

винахідницька і раціоналізаторська робота;

участь у конкурсах кафедри (науково-дослідного управління), факультету (наукового центру), ВВНЗ, міжвузівських конкурсах (форумах) наукових робіт Міністерства оборони України, всеукраїнських конкурсах студентських наукових робіт, всеукраїнських студентських олімпіадах із спеціальностей і навчальних дисциплін, які проводяться Міністерством освіти і науки України;

робота в конструкторських, проектних та інших бюро, у творчих майстернях і студіях курсантів (слухачів, студентів);

лекторська робота щодо розповсюдження знань у галузі військової науки і техніки.

5.8. Наукова та науково-технічна діяльність у ВВНЗ організовується і проводиться відповідно до чинного законодавства України.

ВВНЗ розробляють перспективні і річні плани наукової та науково-технічної діяльності.

Річне планування наукової та науково-технічної діяльності здійснюється у ВВНЗ на календарний рік. До плану наукової та науково-технічної діяльності кафедр (наукових підрозділів) входять усі розділи річного плану ВВНЗ, у виконанні яких вони беруть участь, ініціативні роботи, що розробляються на кафедрі (у науковому підрозділі), дисертації, монографії, підручники та інші роботи із створення науково-технічної продукції.

Річний план наукової і науково-технічної діяльності ВВНЗ затверджується керівником, якому підпорядкований ВВНЗ.

Для виконання значних наукових робіт з перспективних напрямів, які мають важливе оборонне значення, до кафедр на черговий календарний рік можуть бути прикріплені науково-дослідні лабораторії, про що видається наказ керівника ВВНЗ до початку календарного року.

Для проведення наукових досліджень, виконання оперативних завдань і участі у випробуваннях озброєння та військової техніки науково-педагогічним працівникам може плануватися до 30 відсотків річного обсягу робочого часу.

Співробітники науково-дослідних підрозділів весь річний обсяг часу використовують на виконання наукової роботи. За рішенням керівника ВВНЗ для участі в педагогічній діяльності їм може бути надано з цього обсягу часу до 180 годин на рік.

Резерв обсягу часу на виконання оперативних завдань не повинен перевищувати 10 відсотків річного обсягу часу, що планується на виконання наукової роботи.

5.9. За результатами досліджень розробляються і подаються підсумкові, проміжні (часткові) звіти або робочі матеріали за окремі етапи роботи. Наукові висновки та пропозиції, що містяться у звітах і робочих матеріалах, розглядаються на засіданнях кафедр, а з найбільш важливих і комплексних тем - на засіданнях вченої ради ВВНЗ (факультету).

Організації, що замовляли дослідження, та головні виконавці в місячний термін після одержання звіту розглядають наукову роботу і направляють виконавцям висновки про прийняття досліджень та якість їх виконання.

Результати наукових робіт, виконаних ВВНЗ, вважаються реалізованими, якщо вони:

використані для розв'язання актуальних питань військової науки, будівництва та розвитку Збройних Сил України;

внесені до статутів, настанов, посібників, інструкцій та інших нормативних документів Міністерства оборони України, виду Збройних Сил України;

використані для створення нових і модернізації існуючих зразків озброєння та військової техніки, вдосконалення правил їх експлуатації та ремонту, а також для проектування, будівництва і експлуатації спеціальних об'єктів і споруд;

утілені в навчальний процес кафедр, ВВНЗ і військ (сил), використані для написання підручників, навчальних посібників, військово-теоретичних праць і монографій.

5.10. Наукова і науково-технічна діяльність ВВНЗ за договорами, укладеними із сторонніми організаціями, може містити в собі:

виконання робіт щодо створення науково-технічної продукції;

проведення теоретичних і експериментальних робіт, спрямованих на прискорення науково-технічного прогресу, створення науково-технічної продукції подвійного призначення, конверсію озброєння, військової техніки та технології, поліпшення екологічної обстановки в регіонах тощо;

заходи щодо сприяння підвищенню якості підготовки фахівців;

розробку іншої продукції в інтересах розвитку науково-експериментальної і навчальної бази, вдосконалення інфраструктури ВВНЗ, поліпшення соціальних умов співробітників.

6.1. Підготовка наукових і науково-педагогічних працівників вищої кваліфікації у ВВНЗ організовується і проводиться в докторантурі, ад'юнктурі та шляхом здобуття наукового ступеня поза докторантурою та ад'юнктурою.

6.2. Підготовка офіцерів, призначених у ВВНЗ безпосередньо з військ на посади керівного складу, наукових і науково-педагогічних працівників, здійснюється в спеціальних групах ВВНЗ. Допуск їх до командної, наукової та науково-педагогічної роботи здійснюється після навчання на відповідних курсах.

Начальники курсів, курсові офіцери, командири рот (батарей, ескадрилій) і взводів курсантів можуть проходити початкову підготовку у ВВНЗ або на зборах, що організовуються за рішенням керівника, якому підпорядкований ВВНЗ.

6.3. Підвищення кваліфікації наукових і науково-педагогічних працівників здійснюється під час проведення ними всіх видів навчальних занять, методичної та наукової роботи, під час занять з професійної (командирської) підготовки, а також у процесі самостійної роботи з удосконалення військових і спеціальних знань.

Підвищення кваліфікації, крім того, здійснюється:

науковими і науково-педагогічними працівниками - військовослужбовцями - на курсах підвищення кваліфікації офіцерського складу ВВНЗ, а також на інших курсах, які забезпечують підвищення індивідуальної фахової підготовки, на стажуванні у військах (силах), споріднених ВВНЗ, в установах, на підприємствах і в організаціях Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади України, а також на навчаннях військ (сил), випробуваннях озброєння та військової техніки тощо;

науковими і науково-педагогічними працівниками - працівниками Збройних Сил України - у навчальних закладах (підрозділах) системи підвищення кваліфікації фахівців Міністерства оборони України та інших органів виконавчої влади України, на стажуванні в провідних ВВНЗ, ВНЗ і науково-дослідних установах, на підприємствах промисловості, а також на курсах, які забезпечують підвищення індивідуальної фахової підготовки.

Інші категорії офіцерів постійного складу підвищують свою кваліфікацію на зборах, навчаннях, а також у системі професійної (командирської) підготовки.

6.4. У ВВНЗ робота з підвищення кваліфікації наукових і науково-педагогічних працівників організовується навчальним відділом за перспективним і річним (на навчальний рік) планами підвищення кваліфікації.

Підвищення кваліфікації наукових і науково-педагогічних працівників кафедри планує і організовує керівник (завідувач) кафедри. На кожного призначеного на кафедру науково-педагогічного (наукового) працівника, який починає педагогічну діяльність, розробляється план його професійного становлення, розрахований на два роки. Для безпосереднього керівництва і надання допомоги такому науково-педагогічному (науковому) працівнику призначається керівник із числа досвідчених науково-педагогічних (наукових) працівників (професорів, доцентів, старших викладачів).

Навчання науково-педагогічних (наукових) працівників - військовослужбовців на курсах підвищення кваліфікації або проходження ними стажування у військах (силах) може чергуватися з періодичністю один раз за 5 років. Підвищення кваліфікації досвідчених науково-педагогічних (наукових) працівників може здійснюватися безпосередньо у ВВНЗ за індивідуальними планами, затвердженими керівником ВВНЗ (факультету).

Науково-педагогічні (наукові) працівники - військовослужбовці направляються для участі в навчаннях військ (сил), випробуваннях озброєння і військової техніки за планами Міністра оборони України, начальника Генерального штабу Збройних Сил України, командувачів видів Збройних Сил України, командувачів військ оперативних командувань, керівників структурних підрозділів центрального апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України за узгодженням з керівником, якому підпорядкований ВВНЗ. При цьому залучення науково-педагогічних (наукових) працівників - військовослужбовців для участі в навчаннях військ (сил), випробуваннях озброєння і військової техніки має здійснюватися з урахуванням плану навчально-виховного процесу у ВВНЗ. Терміни направлення науково-педагогічних (наукових) працівників - військовослужбовців для участі в цих навчаннях мають доводитися до відома ВВНЗ не пізніше як за 2 місяці до початку запланованого заходу.

6.5. Стажування викладачів-військовослужбовців у військах (силах) проводиться з метою:

удосконалення їх військово-професійних знань і навичок із спеціальності на відповідних командних, штабних, інженерних та інших посадах;

вивчення для використання у навчально-виховній та науковій роботі передового досвіду оперативної, бойової та мобілізаційної підготовки військ (сил) і служби випускників ВВНЗ у військах (силах);

надання допомоги військам (силам) у впровадженні в їх практичну діяльність передових методів навчання і виховання, результатів наукових досліджень.

Стажування може проводитися також в структурних підрозділах центрального апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, в установах, на підприємствах і в організаціях Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади України. Тривалість стажування встановлюється навчальним планом.

Рішенням керівника ВВНЗ відрядження викладача у війська (сили), тривалістю не менше одного місяця, для виконання службового завдання, пов'язаного з практичною діяльністю із спеціальності, може бути зараховане як стажування.

З'єднання, військові частини, установи, ВВНЗ та організації, де проводиться стажування, визначаються начальником Генерального штабу Збройних Сил України за поданням керівників, яким підпорядковані ВВНЗ, на підставі заявок ВВНЗ.

Викладачам, які направляються на стажування, видаються індивідуальні завдання, що розробляються керівниками кафедр і затверджуються керівником ВВНЗ (факультету). Викладачами, що направляються на стажування, на підставі індивідуального завдання розробляються плани стажування, які затверджуються командирами або керівниками за місцем його проведення.

Після закінчення стажування командувачі об'єднань, командири з'єднань, військових частин, керівники структурних підрозділів центрального апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, військових навчальних установ, закладів, підприємств, організацій надсилають відгуки про роботу в них викладачів, які проходили стажування, до відповідних ВВНЗ.

Після звіту викладача, про проходження стажування, на засіданні кафедри приймається рішення за результатами стажування, письмовий звіт та рішення кафедри зберігаються в діловодстві кафедри (факультету).

6.6. Професійна (командирська) підготовка генералів, адміралів і офіцерів постійного складу ВВНЗ здійснюється відповідно до завдань, поставлених Міністром оборони України, начальником Генерального штабу Збройних Сил України, посадовими особами, яким підпорядковані ВВНЗ. Основна увага під час її організації повинна бути зосереджена на:

підвищенні професійних знань та методичних навичок генералів, адміралів і офіцерів;

вивченні нових зразків озброєння, військової техніки і способів їх бойового застосування;

поглибленні викладачами знань із своєї навчальної дисципліни;

вивченні суміжних навчальних дисциплін з метою реалізації комплексного підходу до навчання курсантів (слухачів, студентів).

Організація професійної підготовки генералів, адміралів та офіцерів здійснюється відповідно до вимог, визначених наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України.

Командирська підготовка здійснюється згідно з вимогами керівних документів щодо її організації у Збройних Силах України.

Професійна (командирська) підготовка здійснюється у формі щомісячних занять, а також щорічних: навчально-методичного збору (як правило, перед початком навчального року) та оперативного (командирського) збору (перед початком другого семестру).

Навчально-методичний збір проводиться з метою досягнення єдності поглядів щодо організації навчання курсантів (слухачів, студентів) з урахуванням досвіду оперативної та бойової підготовки військ (сил) та результатів навчання за висновками інспекційних заходів, контрольних перевірок, державної атестації випускників та відгуків на них з військ (сил).

Оперативний (командирський) збір проводиться з метою вивчення нових питань у військовій справі, удосконалення практичних навичок генералів, адміралів, офіцерів у виконанні функціональних обов'язків у повсякденних умовах, під час підготовки та ведення операцій (бойових дій), поглиблення знань про збройні сили суміжних та інших держав, досягнення єдності поглядів щодо виконання завдань оперативної та бойової підготовки, для підвищення ефективності навчання та удосконалення методики військово-професійної підготовки курсантів (слухачів, студентів).

Тривалість кожного збору - до 5 діб.

6.7. Професійна (командирська) підготовка прапорщиків (мічманів) постійного складу всіх структурних підрозділів ВВНЗ, крім підрозділів забезпечення навчального процесу та навчальних авіаційних полків (навчальних авіаційних баз), планується навчальним відділом (управлінням, відділенням) ВВНЗ. Вона проводиться у формі зборів та щомісячних занять у масштабі ВВНЗ (факультету, кафедри). Для проведення занять з професійної підготовки можуть залучатися посадові особи центрального апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, командувань видів Збройних Сил України (родів військ), досвідчені наукові і науково-педагогічні працівники та провідні фахівці України у галузях науки, техніки і культури.

7.1. Навчально-матеріальна база ВВНЗ - це комплекс навчальних, матеріальних і технічних засобів, будівель, споруд, майнових комплексів, обладнання, іншого майна, призначених для забезпечення підготовки курсантів (слухачів, студентів) з установлених військових спеціальностей відповідно до навчальних планів, програм, сучасних технологій та методик навчання, а також для виконання наукових досліджень і підготовки науково-педагогічних кадрів. Основними елементами навчально-матеріальної бази ВВНЗ є:

озброєння та військова техніка;

навчально-лабораторна база (лабораторне обладнання, вимірювальна та обчислювальна техніка, технічні засоби навчання і контролю, наочне приладдя);

аудиторії (лекційні зали), спеціалізовані класи, кабінети, лабораторії, навчальні бібліотеки, читальні зали, зали для курсового та дипломного проектування, викладацькі кімнати, інші навчальні та навчально-допоміжні приміщення;

клінічні бази (лікувально-профілактичні заклади, медичні частини, підрозділи, клініки, лікувальні та поліклінічні відділення, операційні, перев'язочні, медичні лабораторії та кабінети);

польова навчальна база (база для повітряної або морської виучки): навчальні центри, полігони, табори, аеродроми, навчальні кораблі, системи пунктів управління (навчальних командних пунктів тощо);

поліграфічна база;

навчально-виробничі майстерні, лабораторії;

база для виконання наукових досліджень: науково-дослідні лабораторії, обчислювальні центри (лабораторії, зали) тощо;

підручники та навчальні посібники, наукова та довідкова література, статути, порадники, технічні описи, курси стрільб та водіння, інші нормативні документи і навчально-методичні матеріали;

спортивні комплекси і споруди, навчальні містечка, а також стройові плаци, тири та інші об'єкти із загальновійськової підготовки;

інші матеріальні та технічні засоби, будівлі та споруди.

7.2. ВВНЗ забезпечуються:

озброєнням та військовою технікою, обчислювальною технікою, обладнанням, у тому числі поліграфічним, вимірювальними приладами, навчально-тренувальними засобами, технічними засобами навчання, макетами, стендами, запасними частинами, ремонтними комплектами та іншим військовим навчальним майном відповідно до штатів, табелів і норм постачання за заявками ВВНЗ у першу чергу через відповідні постачальні органи. Норми постачання переглядаються через кожні п'ять років і уточнюються щорічно. Нові зразки озброєння, військової техніки та навчально-тренувальних засобів, вузли, агрегати машин і систем, прийнятих на озброєння, поставляються ВВНЗ у першу чергу із перших серійних зразків;

підручниками та навчальними посібниками - з розрахунку один примірник на кожного із курсантів (слухачів, студентів), які одночасно вивчають навчальну дисципліну, і викладача. Статутами, інструкціями, технічною, експлуатаційною та ремонтною документацією з нових зразків озброєння і військової техніки - органами, які здійснюють замовлення (постачання) за заявками ВВНЗ;

наказами (директивами) Міністра оборони України, начальника Генерального штабу Збройних Сил України, навчальними кінофільмами для забезпечення навчального процесу - згідно з нормативними документами Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.

Кількість та площа аудиторій, спеціалізованих класів, кабінетів, лабораторій, службових, навчально-допоміжних та інших приміщень мають відповідати встановленим нормам розквартирування військових частин, установ і ВВНЗ.

7.3. У ВВНЗ розробляється перспективний (п'ятирічний) план розвитку і вдосконалення навчально-матеріальної бази, який погоджується з відповідними органами та службами, що здійснюють замовлення (постачання), і затверджується керівником, якому підпорядкований ВВНЗ. Відповідно до затвердженого перспективного плану розробляється і затверджується керівником ВВНЗ план розвитку і вдосконалення навчально-матеріальної бази на кожний календарний рік.

Витрати коштів на утримання, розвиток і вдосконалення навчально-матеріальної бази, придбання видаткових матеріалів та інші навчальні потреби здійснюються за рахунок асигнувань з відповідних статей кошторису Міністерства оборони України. Запаси видаткових матеріалів і комплектувальних виробів, придбаних для забезпечення навчального процесу та наукових досліджень, створюються у розмірі не більше піврічної потреби.

Крім документів, визначених цією Інструкцією і Переліком основних документів з планування, обліку навчальної, методичної та наукової роботи у ВВНЗ (додаток 9 до Інструкції), можуть розроблятися й інші документи з планування, проведення та обліку навчальної, методичної і наукової роботи.