З метою виконання заходів, спрямованих на захист осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві та підпадають під дію Закону України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві",

1. Затвердити Інструкцію про порядок здійснення заходів щодо забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби (далі - Інструкція), що додається.

2. Відповідальність за організацію і забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби покласти на начальників територіальних органів управління Державного департаменту України з питань виконання покарань (далі - Департамент) та установ виконання покарань та слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби.

3. Начальникам територіальних органів управління Департаменту організувати вивчення Інструкції з особовим складом органів і установ кримінально-виконавчої системи та забезпечити безумовне виконання її вимог.

4. Управлінню організації оперативної роботи Департаменту (Польовий С.В.) забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю покласти на заступника Голови Департаменту генерал-лейтенанта внутрішньої служби Войцехівського М.І.

1. Інструкція затверджена відповідно до вимог Кримінально-виконавчого та Кримінально-процесуального кодексів України, Законів України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві", "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про попереднє ув'язнення", Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 25.12.2003 N 275 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 31.12.2003 за N 1277/8598 (далі - Правила), інших нормативно-правових актів Департаменту та визначає порядок здійснення заходів щодо забезпечення безпеки осіб, узятих під варту, засуджених до арешту, обмеження та позбавлення волі, у зв'язку з їх участю у кримінальному судочинстві.

2. Скорочення, що вживаються в Інструкції, мають таке значення:

ДІЗО - дисциплінарний ізолятор;

ПКТ - приміщення камерного типу;

ОК - одиночна камера;

СІЗО - слідчий ізолятор;

ЧПНУ - черговий помічник начальника установи.

3. Забезпечення безпеки осіб, які перебувають в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби, здійснюється адміністрацією цих установ.

4. Підставою для застосування заходів забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, є дані, що свідчать про наявність реальної загрози їх життю і здоров'ю.

5. Приводами для застосування заходів забезпечення безпеки можуть бути:

а) заяви осіб, які є учасниками кримінального судочинства;

б) заяви близьких родичів або членів сімей осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві;

в) отримання оперативної та іншої інформації про наявність загрози життю і здоров'ю зазначених осіб.

6. Рішення про застосування заходів щодо забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, приймається тим органом дізнання, слідчим, прокурором або судом, у провадженні яких знаходяться кримінальні справи про злочини, у розслідуванні чи судовому розгляді яких брали або беруть участь зазначені особи.

7. Якщо стосовно засудженого прийнято рішення про застосування заходів щодо забезпечення його безпеки, адміністрація установи виконання покарань з урахуванням вимог режиму тримання негайно переводить такого засудженого у безпечне місце та вживає інших заходів щодо усунення небезпеки:

а) визначає персональне спальне місце, відділення чи структурну дільницю для відбування покарання;

б) проводить зміну його робочого місця;

в) переводить на ізольоване тримання;

г) вирішує питання про переведення до іншої установи.

8. Засуджений, у разі виникнення небезпеки його життю і здоров'ю, має право звернутися із заявою до будь-якої посадової особи органу чи установи виконання покарань, а зазначена посадова особа зобов'язана вжити невідкладних заходів щодо забезпечення його особистої безпеки.

9. При отриманні заяви або повідомлення про загрозу життю і здоров'ю засудженого працівник установи виконання покарань негайно доповідає про це начальнику установи або особі, яка виконує його обов'язки, а у разі їх відсутності - ЧПНУ.

10. Отримавши таку інформацію, зазначені посадові особи вживають заходи щодо ізоляції засудженого, життю і здоров'ю якого загрожує небезпека, та негайно доручають відповідним працівникам служб нагляду і безпеки чи оперативної роботи у строк не більше трьох діб здійснити перевірку заяви чи повідомлення. При цьому з'ясовуються джерела загрози та складаються списки конкретних осіб, від яких вона може надходити.

У разі наявності в заяві чи повідомленні про загрозу безпеці особи відомостей про злочин, у порядку, визначеному кримінально-процесуальним законодавством, приймається рішення про порушення чи відмову у порушенні кримінальної справи.

11. Засудженого, стосовно якого прийнято рішення про застосування заходів щодо забезпечення його безпеки, за його заявою з проханням про забезпечення особистої безпеки та необхідність захисту від розправи з боку інших засуджених згідно з вимогами пункту 89 Правил, за мотивованою постановою начальника установи дозволяється тримати в окремій камері ПКТ (ОК), ДІЗО або карцері на загальних підставах до закінчення перевірки заяви чи повідомлення, усунення небезпеки, остаточного розв'язання конфлікту або отримання наряду на переведення до іншої установи, але не більше 30 діб.