Відповідно до статті 10 Кримінально-виконавчого кодексу України, Законів України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві", "Про попереднє ув’язнення"

1. Затвердити Порядок здійснення заходів щодо забезпечення безпеки осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 04 квітня 2005 року № 61 "Про затвердження Інструкції про порядок здійснення заходів щодо забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23 травня 2005 року за № 553/10833 (із змінами).

3. Департаменту взаємодії з органами влади Міністерства юстиції України (Анохін О.В.) подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади".

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Державної пенітенціарної служби України Дуку О.О.

1. Цей Порядок розроблений відповідно до Кримінально-виконавчого кодексу України, Законів України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" (далі - Закон), "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про попереднє ув’язнення", інших нормативно-правових актів та визначає умови здійснення заходів щодо забезпечення безпеки осіб, взятих під варту, засуджених до арешту, обмеження волі, позбавлення та довічного позбавлення волі (далі - особи, взяті під варту, та засуджені).

2. Скорочення, що вживаються в цьому Порядку, мають такі значення:

ДІЗО - дисциплінарний ізолятор;

ОК - одиночна камера;

ПКТ - приміщення камерного типу.

3. Забезпечення безпеки осіб, взятих під варту, та засуджених, у тому числі які беруть участь у кримінальному судочинстві, здійснюється оперативними підрозділами установ виконання покарань та слідчих ізоляторів.

4. Особі, взятій під варту, та засудженому, щодо якої (якого) здійснюються або були здійснені заходи безпеки, повідомляється про це письмово.

1. Підставою для вжиття заходів щодо забезпечення безпеки осіб, зазначених у статті 2 Закону, є дані, що свідчать про наявність реальної загрози їх життю, здоров’ю, житлу і майну.

2. Приводом для вжиття заходів щодо забезпечення безпеки осіб, взятих під варту, та засуджених, які беруть участь у кримінальному судочинстві, можуть бути:

заява учасника кримінального судочинства, члена його сім’ї або близького родича;

звернення керівника відповідного державного органу;

отримання оперативної та іншої інформації про наявність загрози життю, здоров’ю, житлу і майну зазначених осіб.

3. У разі наявності в заяві (повідомленні) про загрозу безпеці осіб, взятих під варту, або засуджених, які беруть участь у кримінальному судочинстві, відомостей про кримінальне правопорушення черговий помічник начальника слідчого ізолятора або установи виконання покарань або особа, яка виконує його обов’язки, направляє заяву (повідомлення) до відповідного правоохоронного органу.

4. Безпека осіб, взятих під варту, та засуджених, які беруть участь у кримінальному судочинстві, забезпечується заходами, зазначеними у статтях 8, 11, 15, 16 Закону.

Адміністрація слідчих ізоляторів та установ виконання покарань щодо осіб, взятих під варту, та засуджених, які беруть участь у кримінальному судочинстві, як правило, застосовує заходи:

окреме тримання;

переведення до іншого слідчого ізолятора або установи виконання покарань, в інше місце із спеціальним режимом тримання.

5. Якщо стосовно особи, взятої під варту, або засудженого, яка (який) бере участь у кримінальному судочинстві, прийнято рішення про застосування заходів безпеки, адміністрація слідчого ізолятора або установи виконання покарань негайно переводить таких осіб у безпечне місце та вживає заходів щодо усунення небезпеки.

6. У разі виникнення загрози безпеці особи, взятої під варту, або засудженого, щодо якої (якого) згідно із Законом у зв’язку з її (його) участю у кримінальному судочинстві прийнято рішення про застосування заходів безпеки, за мотивованими постановами начальника слідчого ізолятора або установи виконання покарань, санкціонованими прокурором, дозволяється тримати особу, взяту під варту, або засудженого в окремій камері ПКТ (ОК), ДІЗО або карцері до закінчення перевірки, усунення небезпеки, остаточного розв’язання конфлікту або отримання наряду на переведення до іншого слідчого ізолятора або установи виконання покарань.