1.1. Флюорографічні обстеження поділяються на масові (профілактичні), які проводяться з метою своєчасного виявлення захворювань органів грудної порожнини, і на діагностичні. Для масових (профілактичних) обстежень використовуються стаціонарні і пересувні флюорографи.

1.2. Стаціонарні флюорографи встановлюються в окремих приміщеннях і функціонують як підрозділи рентгенологічних кабінетів (відділень) загальних поліклінік або протитуберкульозних закладів. Пересувні флюорографи призначаються для обстеження сільського населення і великих організованих колективів. Найбільш доцільним є створення обласних (у великих містах - міських) флюорографічних центрів при рентгенологічних відділеннях обласних або міських лікарень (протитуберкульозних диспансерів). При значній потужності флюорографічного центру він функціонує як друге рентгенологічне відділення.

1.3. Медичний персонал, що працює у флюорографічних підрозділах (кабінетах, центрах, відділеннях), користується всіма пільгами, які надані персоналу рентгенологічних підрозділів.

1.4. Робота стаціонарних і пересувних флюорографів проводиться за графіком, що забезпечує їх раціональне використання. Графік роботи затверджується головним лікарем відповідного закладу, який також організує необхідні умови для праці персоналу флюорографічного кабінету (відділення) і пересувних флюорографів.

1.5. В своїй роботі персонал флюорографічних кабінетів (відділень) керується цією Інструкцією, існуючими документами щодо роботи з рентгенівською апаратурою та іншими документами МОЗ України й місцевих органів охорони здоров'я.

1.6. В обов'язки медичного персоналу флюорографічних кабінетів (відділень) входять:

1.6.1. Флюорографічне обстеження населення з метою своєчасного виявлення захворювань легень та інших органів грудної порожнини, а також грудної стінки.

1.6.2. Флюорографічні діагностичні дослідження органів грудної порожнини в осіб у віці 18 років і більше, а також (на флюорографах з розміром кадру 110 х 110 мм) кісток, суглобів та інших органів.

В окремих випадках при відсутності рентгенографічної плівки флюорографи з розміром кадру 110 х 110 мм можуть бути використані для дослідження патологічних змін органів грудної порожнини і у пацієнтів віком до 18 років, але не молодше 14 років.

1.6.3. Рентгенологічне дообстеження осіб з патологією, що була виявлена при флюорографії, а також направлення після дообстеження у відповідні лікувально-профілактичні заклади.

1.6.4. Видача висновків за результатами флюорографії.

1.6.5. Реєстрація та облік осіб, яким проведене флюорографічне обстеження.

1.6.6. Зберігання архіву флюорограм.

1.6.7. Систематичний аналіз кількісних та якісних показників діяльності кабінету (відділення).

1.6.8. Аналіз помилкових висновків, що були зроблені при інтерпретації флюорограм.

1.6.9. Дотримання вказівок і виконання заходів щодо техніки безпеки та захисту персоналу й пацієнтів від опромінення.

1.6.10. Підвищення кваліфікації персоналу кабінету (відділення).

1.7. Відповідальність за залучення населення до флюорографічних обстежень несуть головні лікарі тих закладів, на базі яких розташовані стаціонарні флюорографи, а також головні лікарі тих закладів, в район обслуговування яких прибули згідно з погодженим графіком пересувні флюорографи, а в своїх колективах - керівники підприємств, установ і організацій незалежно від їх форм власності.

1.8. Завідуючі рентгенівськими (флюорографічними) відділеннями і кабінетами відповідають за якість флюорографічних обстежень, виконання персоналом своїх обов'язків, зазначених вище, беруть участь спільно з дільничними і цеховими терапевтами та санітарно-епідеміологічною службою у плануванні флюорографічних обстежень.

1.9. Організаційно-методичне керівництво флюорографічними обстеженнями здійснюють республіканські (обласні, міські) рентгенрадіологічні (рентгенологічні) або флюорографічні відділення відповідних лікарень або протитуберкульозних диспансерів залежно від того, де розташовані флюорографічний центр або відділення з пересувною апаратурою.

2.1. Дату проходження флюорографічного обстеження медичний реєстратор або лаборант проставляє у картці обліку диспансеризації (форма N 131/0). За допомогою цих карток здійснюється контроль за охопленням населення флюорографічним обстеженням і активне залучення до нього. Картотека з облікових форм N 131/0 є централізованою для всього закладу. Окремі контингенти у картотеці доцільно виділяти кольоровими позначками. Так, рентгенпозитивні особи відмічаються червоною позначкою на картці, хворі на цукровий діабет - синьою тощо.

2.2. У флюорокабінеті ведеться журнал обліку щоденних рентгенологічних обстежень - форма N 50/0. В журналі зазначається дата обстеження, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, місце роботи або соціальний стан (пенсіонер, хатня господарка та ін.), домашня адреса, а також результати оцінки флюорограм.

2.3. У випадках виявлення при флюорографії патології грудної порожнини або підозри на цю патологію заповнюється "Карта профілактичних флюорографічних досліджень" - форма N 052/0. По ній контролюється проходження дообстеження і ведеться динамічний нагляд. Коли карта за формою N 052/0 використовується для динамічного нагляду за особами, в яких виявлені зміни в органах грудної порожнини, на ній слід зробити кишеню для зберігання серії флюорограм.

2.4. Лікувально-профілактичні заклади налагоджують комп'ютерну реєстрацію та облік флюорографічних обстежень.

2.5. Розшифрована плівка, з якої вирізані кадри на осіб з виявленою патологією, осіб, які потребують контрольного дообстеження або динамічного нагляду, зберігається в архіві з чітким маркіруванням місця проведення обстеження, установи, що проводили обстеження, дати і номера флюорограми. Термін зберігання - не менше 3 років.

3.1. Флюорографічним профілактичним обстеженням підлягають особи у віці від 15 років. Повторне обстеження молодь проходить перед закінченням середньої школи при оформленні медичної довідки для вступу до вищого навчального закладу.

Обстеження осіб призивного віку проводиться, як правило, на обласному (міському) збірному пункті, якщо з часу попереднього обстеження пройшло більше шести місяців.

3.2. Суцільне обстеження населення на туберкульоз проводиться починаючи з 18 років один раз в 3 роки. Лише в місцевостях, де захворюваність на всі форми туберкульозу перевищує 30 на 100000 населення, виявленість перебільшує 0,3 на 1000 досліджених, а питома вага хворих на фіброзно-кавернозний туберкульоз серед вперше виявлених хворих на туберкульоз органів дихання вище, ніж 0,5 відсотока суцільне флюорографічне обстеження проводиться 1 раз в 2 роки. Зазначений вище рівень захворюваності є основним показником несприятливої епідеміологічної ситуації з туберкульозу.

3.3. Рішення про періодичність профілактичних флюорографічних обстежень в даному районі або населеному пункті приймається районною (міською) санітарно-епідеміологічною станцією і районним (міським) протитуберкульозним закладом й затверджується відповідними профілактичними обласними установами. "Обов'язкові контингенти" * і особи, які проживають у гуртожитках, обстежуються 1 раз на рік. Один раз на рік обстежуються також підлітки в період навчання в середніх спеціальних і вищих учбових закладах за професіями, що відносяться до декретованих ("обов'язкових контингентів"), і ті, що прибули на навчання чи роботу з інших країв і територій, та ті, що мешкають у гуртожитках. Контингенти підвищеного ризику на захворювання туберкульозом (особи з залишковими змінами після вилікуваного, в тому числі і спонтанно, туберкульозу, хворі на цукровий діабет, виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки, з оперованим шлунком, психічними захворюваннями, алкоголізмом і наркоманією, після тривалого лікування кортикостероїдними препаратами) обстежуються не рідше 1 разу на рік. Контакти з хворими на туберкульоз - бактеріовиділювачами підлягають обстеженню, згідно з вказівками щодо диспансерної роботи протитуберкульозних закладів.

3.4. Контингенти підвищеного ризику на захворювання раком легень (особи, які випалюють більше однієї пачки цигарок на день, чоловіки-курці, яким більше 45 років, котрі почали палити до 15 років або працюють у несприятливих умовах: з паливно-мастильними матеріалами, в гірничо-рудному і хімічному виробництві, з отрутохімікатами в сільському господарстві), обстежуються 1 раз на рік. При обстеженні цих контингентів допускається флюорографія в двох проекціях: передньо-задній і боковій.

Обов'язковому флюорографічному обстеженню підлягають породіллі до виписки їх з пологового будинку.

3.5. Контингенти населення, що підлягають флюорографічному обстеженню, поділяються на категорії:

3.5.1. "Обов'язкові контингенти" - працівники установ і професій, що підлягають попередній (при вступі на роботу) і періодичним медичним оглядам з застосуванням флюорографії. Дані про кількість цих контингентів подає санітарно-епідеміологічна станція.

3.5.2. "Організоване населення" - працівники підприємств, установ, учні медичних вищих навчальних закладів. Дані про кількість цих контингентів повідомляються медико-санітарними частинами підприємств, відділами кадрів установ, районними відділами освіти та ін.

3.5.3. "Працівники малих підприємств" - працівники установ, підприємств, закладів, яких недоцільно обстежувати пересувними флюорографами, оскільки для цього можуть бути використані стаціонарні апарати поліклінік. Дані про кількість працюючих на кожному об'єкті повідомляють дільничні терапевти; в сільських районах відповідні дані беруться в місцевій державній адміністрації.

3.5.4. "Неорганізоване населення" - хатні господарки, непрацюючі пенсіонери, особи, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю, та ін. Дані про кількість цих осіб збирають дільничні медичні сестри при подвірних обходах.

3.6. Залежно від наявних можливостей і умов (кількість стаціонарних і пересувних флюорографів, їх можливого навантаження, періодичності обстеження відповідних контингентів, відстані населених пунктів) формується календарний план обстеження по району (місту).

3.7. Планування флюорографічних обстежень на наступний рік здійснюється заступником головного лікаря територіального лікувально-профілактичного закладу разом з завідуючим рентгенівським відділенням, головним лікарем протитуберкульозного диспансеру (завідуючим тубкабінетом) та лікарем-епідеміологом районної санітарно-епідеміологічної станції. При наявності в районі обслуговування медико-санітарних частин (МСЧ) у розробці плану бере участь головний лікар медико-санітарної частини.

3.8. План флюорографічних обстежень в районі (місті) погоджується з місцевими органами статистики, які повинні відмітити чисельність населення у віці 15 - 17 років та 18 років і старше, що проживає на зазначеній території, потім затверджується головним лікарем району (начальником управління охорони здоров'я). При необхідності доцільне затвердження плану в місцевій державній адміністрації.

3.9. Окремо плануються обсяг роботи (щомісячно) для кожного флюорографа (флюорокабінету, флюоровідділення).

3.10. В плани профілактичних обстежень не включаються діти, вагітні жінки, матері, які годують груддю. Заборонені також флюорографія молочних залоз у жінок і рентгеноскопія різних органів з профілактичною метою.

4.1. Обстеження міського населення:

4.1.1. "Організоване населення" обстежується за допомогою пересувних флюорографів або (при наявності в МСЧ, студентській чи відомчій поліклініці флюорокабінету) за допомогою стаціонарних флюорографів. План-графік обстежень слід оформити наказом керівника підприємства (установи) і довести його до відома колективу. В наказі зазначають строки обстеження по цехах (відділах), а також посадових осіб, які відповідають за проходження обстеження працівниками підприємства (установи).

4.1.2. Інші категорії міського населення проходять обстеження в поліклініках. Залежно від організації роботи (в реєстратурі, кабінеті долікарняного прийому або безпосередньо на прийомі у дільничного терапевта) на підставі інформації з медичної картки амбулаторного хворого про дату проходження попереднього флюорографічного обстеження і належності до групи ризику вирішується питання про необхідність флюорографічного обстеження особи, яка звернулася до поліклініки. Згідно з графіком масових обстежень і запланованим обсягом роботи флюорокабінету до обстеження залучаються працівники малих підприємств і установ, а також інші особи, в яких підійшов строк чергового обстеження, в тому числі з "неорганізованих контингентів". Для залучення останніх використовуються індивідуальні запрошення: через дільничну медсестру, поштою та іншими методами.