Відповідно до Законів України "Про освіту", "Про вищу освіту", з метою реалізації положень Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні та удосконалення процедури визнання і встановлення еквівалентності в Україні документів про освіту, виданих навчальними закладами інших держав,

1. Затвердити Порядок визнання і встановлення еквівалентності в Україні документів про освіту, виданих навчальними закладами інших держав, що додається.

2. Департаменту наукової діяльності та ліцензування вищих навчальних закладів (Гончаренко М.Ф.) забезпечити державну реєстрацію наказу в Міністерстві юстиції України.

3. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства освіти і науки України від 20.08.2003 N 563 "Про затвердження Положення про визнання іноземних документів про освіту", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.09.2003 за N 878/8199.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

1. Цей Порядок розроблений відповідно до Законів України "Про освіту", "Про вищу освіту", "Про ратифікацію Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні" та пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.97 N 1260 "Про документи про освіту та вчені звання".

2. Цим Порядком визначаються правові та організаційні основи визнання і встановлення еквівалентності в Україні документів про освіту, виданих навчальними закладами інших держав (далі - іноземні документи про освіту), з метою забезпечення прав громадян, які здобули освіту в навчальних закладах інших держав, на продовження навчання та провадження професійної діяльності відповідно до законодавства України.

3. Визнання і встановлення еквівалентності в Україні іноземних документів про освіту (далі - визнання) здійснюються за рішенням МОНмолодьспорту, яким підтверджується право власника таких документів на продовження навчання або працевлаштування за фахом в Україні.

4. Цей Порядок поширюється на іноземні документи про освіту, що містять інформацію про набуття власником документів певного освітнього або освітньо-кваліфікаційного рівня:

а) видані навчальними закладами, що визнані органами державної влади країни, якій належить навчальний заклад, та країни, на території якої провадиться освітня діяльність цього навчального закладу;

б) отримані за навчальними програмами (планами), що визнані органами державної влади країни, якій належить навчальний заклад, та країни, на території якої провадиться освітня діяльність цього навчального закладу.

5. Документи, що не підлягають визнанню:

а) документи громадян колишнього СРСР, видані до 15.05.92 (на підставі Угоди про співробітництво в галузі освіти (Ташкент, 1992));

б) документи, видані навчальними закладами, які не мають офіційної реєстрації (акредитації) як суб'єкта надання освітніх послуг в країні, якій вони належать;

в) документи, видані філіями навчальних закладів, якщо такі філії не мають офіційної реєстрації (акредитації) як суб'єкта надання освітніх послуг в країні, на території якої вони провадять освітню діяльність;

г) документи, які не містять інформації про здобуття власником документів певного освітнього або освітньо-кваліфікаційного рівня, за яким йому надаються академічні або професійні права (продовження навчання або працевлаштування за фахом).

6. Процедура визнання включає в себе:

а) перевірку автентичності поданих для визнання іноземних документів про освіту (підтвердження органами державної влади країни, якій належить навчальний заклад, офіційного визнання навчального закладу, який видав документ, та факту видачі документа);

б) установлення еквівалентності кваліфікацій, зазначених в іноземному документі про освіту, вимогам до освітнього або освітньо-кваліфікаційного рівнів системи освіти України.

7. Визнання здійснюється за заявою громадянина (далі - заявник).

Заявником може бути власник іноземних документів про освіту або інша особа, яка представляє його інтереси з питань визнання на підставі довіреності, оформленої згідно з вимогами чинного законодавства України.

Для неповнолітніх осіб заявником може бути їх законний представник.

До заяви про визнання додаються:

а) оригінал та завірена в установленому законодавством порядку копія іноземного документа про освіту, правомірність видачі та автентичність якого має бути підтверджена державним центральним органом управління освітою країни, якій належить навчальний заклад, у спосіб, який офіційно застосовується в цій країні для такого підтвердження (для країн - учасниць Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (Гаага, 1961), - проставлення штампа "Apostille");

б) оригінал та завірена в установленому законодавством порядку копія додатка до іноземного документа про освіту, а також інші документи,в яких зазначається інформація про форму та строк навчання, систему оцінювання знань, перелік навчальних дисциплін (предметів), загальний (тижневий) обсяг аудиторних та самостійних годин (кредитів), кількість семестрів, навчальних тижнів, практик, курсових, випускних робіт, анотації програм з професійно орієнтованих дисциплін; інші компоненти навчального процесу.