Відповідно до частини другої статті 6 Закону України "Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк", Законів України "Про зайнятість населення", "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей", "Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про захист населення від інфекційних хвороб", "Про Державну кримінально-виконавчу службу України", Кримінально-виконавчого кодексу України та з метою надання особам, які можуть бути звільнені від відбування покарання, сприяння у відновленні в соціальному статусі повноправного члена суспільства, поверненні їх до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві

1. Затвердити Порядок взаємодії установ виконання покарань та суб’єктів соціального патронажу під час підготовки до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк , що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства праці та соціальної політики України від 04.03.2009 № 38/86/89 "Про затвердження Порядку взаємодії органів і установ виконання покарань, територіальних органів внутрішніх справ, органів праці та соціального захисту населення, центрів зайнятості щодо надання особам, які можуть бути звільнені від відбування покарання та відбули покарання, допомоги в трудовому і побутовому влаштуванні, соціальній адаптації", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.04.2009 за № 303/16319;

наказ Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Державного департаменту України з питань виконання покарань від 28.09.2010 № 3368/359 "Про затвердження Порядку взаємодії центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді і установ виконання покарань щодо забезпечення соціального обслуговування дітей та молоді, які звільняються з установ виконання покарань", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 21.10.2010 за № 962/18257;

наказ Міністерства охорони здоров’я України, Державного департаменту України з питань виконання покарань, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту від 04.10.2010 № 834/365/474/304/3466 "Про затвердження Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я, установ виконання покарань і слідчих ізоляторів, територіальних органів внутрішніх справ, органів праці та соціального захисту населення, центрів зайнятості, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді щодо ведення випадку туберкульозу при звільненні хворих на туберкульоз із установ виконання покарань, слідчих ізоляторів та продовження лікування в спеціалізованих закладах охорони здоров'я", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.11.2010 за № 1088/18383.

3. Департаменту взаємодії з органами влади Міністерства юстиції України в установлений строк подати цей наказ на державну реєстрацію.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу в межах компетенції покласти на заступників керівників відповідних центральних органів виконавчої влади згідно з розподілом обов’язків.

І. Повноваження установи виконання покарань (слідчого ізолятора):

1.1. Не пізніше ніж за три місяці до закінчення призначеного строку покарання або до розгляду на засіданні комісії установи виконання покарань питання про подання до суду матеріалів для застосування статей 81, 82 Кримінального кодексу України стосовно засудженого, який за період відбування покарання у виді обмеження або позбавлення волі довів своє виправлення або став на шлях виправлення, проводить бесіду із засудженим для визначення його намірів щодо місця проживання та працевлаштування після звільнення і надання необхідної допомоги у вирішенні цих питань.

За підсумками бесіди від засудженого приймається заява (додаток 1), яка після звільнення долучається до його особової справи.

1.2. У разі зазначення в заяві засудженим місця працевлаштування та надання документального підтвердження з підприємства, установи, організації про можливість працевлаштування після звільнення за три місяці до розгляду питання про подання до суду матеріалів для застосування статей 81, 82 Кримінального кодексу України направляє запит (додаток 2) до підрозділу

кримінально-виконавчої інспекції за місцем розташування адміністрації та бухгалтерії підприємства, установи, організації для перевірки можливості його працевлаштування. Разом із запитом направляє копію зазначеного документального підтвердження.

1.3. При погодженні зі спостережною комісією (службою у справах дітей) та при направленні до суду подання про застосування до засудженого статті 82 Кримінального кодексу України обов'язково додає довідку про стан здоров’я засудженого та довідку про результати попереднього вирішення питання місця проживання та роботи після звільнення засудженого(ї) (додаток 3).

1.4. За три місяці до закінчення строку покарання засудженого до обмеження волі або позбавлення волі на певний строк надсилає повідомлення-запит (додаток 4) до відповідного територіального органу внутрішніх справ за обраним цим засудженим місцем проживання для перевірки можливості його проживання після звільнення за обраним місцем проживання.

На засуджених, які звернулись по допомогу у влаштуванні до спеціалізованих установ для звільнених осіб або інших закладів соціальної підтримки (догляду), надсилає повідомлення-запит (додаток 5) до відповідного органу праці та соціального захисту населення для підготовки та здійснення заходів соціального патронажу стосовно цих осіб після їх звільнення.

Вказані повідомлення-запити надсилаються також стосовно засуджених, яким до настання передбаченого законодавством терміну можливого застосування умовно-дострокового звільнення залишилося не більше трьох місяців та які характеризуються адміністрацією установи виконання покарань як такі, що довели своє виправлення.

Стосовно осіб, які звільняються з установ виконання покарань, з числа чоловіків віком 35-60 років і жінок віком 35-55 років, які для проживання обрали спеціалізовану установу для звільнених осіб або інший заклад соціальної підтримки (догляду), надсилає до цієї установи особисту заяву засудженого та довідку про стан його здоров’я.

Як виняток, за умови складних життєвих обставин за рішенням адміністрації центру соціальної адаптації звільнених осіб до нього можуть бути прийняті особи віком від 18 до 35 років.

Стосовно осіб, які звільняються з установ виконання покарань, віком до 35 років надсилає повідомлення про звільнення (додаток 6) до центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (далі - центр) відповідного району (міста, району у місті), у якому має намір проживати особа після звільнення. У разі звільнення такої особи достроково або на підставі акта про помилування повідомлення про звільнення надсилає до відповідного центру не пізніше ніж протягом трьох днів після звільнення.

До повідомлення про звільнення додається інформаційна карта (додаток 7), яка містить загальні відомості про засудженого, результати соціально-виховної та психологічної роботи, проведеної персоналом установи виконання покарань за місцем відбування покарання, коротку характеристику та рекомендації для подальшого соціального обслуговування спеціалістами центру району (міста, району у місті), у якому має намір проживати особа після звільнення.

1.5. Стосовно засуджених похилого віку, що досягли пенсійного віку, інвалідів I і II груп, які за станом здоров'я потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування, що не мають працездатних дітей або інших родичів, які згідно із законом зобов'язані їх утримувати, які обрали для проживання після звільнення спеціальні будинки-інтернати або інші заклади соціальної підтримки (догляду) для осіб похилого віку та інвалідів, разом з повідомленням-запитом до органу внутрішніх справ направляє до органу праці та соціального захисту населення за обраним засудженим місцем проживання його особисту заяву щодо влаштування до спеціального будинку-інтернату, довідку медичної частини установи про стан його здоров’я з висновком про необхідність стороннього догляду, довідку про розмір призначеної пенсії або інших соціальних виплат (за наявності), а також довідку медико-соціальної експертної комісії про групу інвалідності (за наявності групи інвалідності), індивідуальну програму реабілітації інваліда (за наявності).

1.6. Після отримання відповіді на повідомлення-запит про відсутність можливості проживання засудженого за обраним ним місцем повідомляє його про це та про заходи соціального патронажу, які здійснені, а також будуть здійснені відповідними органами стосовно нього після звільнення.

1.7. За 20 днів до звільнення засудженого надсилає повідомлення про звільнення (додаток 8) до відповідного територіального органу внутрішніх справ; до органу праці та соціального захисту населення стосовно засуджених, які звернулись по допомогу у влаштуванні до установ для звільнених осіб (додаток 9); у разі звільнення та направлення засудженого в інший регіон - до спостережної комісії для подальшого соціального патронажу (додаток 10); стосовно осіб, які звільняються від покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі у зв’язку із заміною невідбутої частини покарання більш м’яким, - до відповідного підрозділу кримінально-виконавчої інспекції (додаток 11).

1.8. Стосовно засуджених, які на день звільнення не досягли вісімнадцятирічного віку, за 30 днів до звільнення додатково направляє повідомлення про звільнення (додаток 12) до підрозділу профілактичної роботи серед дітей відповідного територіального органу внутрішніх справ.

1.9. Стосовно працездатних засуджених працездатного віку за 20 днів до звільнення надсилає повідомлення про звільнення (додаток 13) до міського (районного) центру зайнятості державної служби зайнятості тієї місцевості, яку вони обрали для проживання, для надання допомоги в їх працевлаштуванні відповідно до Закону України "Про зайнятість населення".

1.10. У разі звільнення засуджених від покарання достроково повідомлення про звільнення, передбачені пунктами 1.6-1.8 цього розділу, надсилає до відповідних органів не пізніше трьох днів після звільнення. Стосовно осіб, звільнених від відбування покарання умовно-достроково, повідомлення про звільнення (додаток 14) надсилає також до відповідної спостережної комісії.

1.11. Стосовно осіб, звільнених від покарання на підставі акта про помилування, а також звільнених осіб, яким у період відбування покарання скорочено строк покарання на підставі акта про помилування, у повідомленнях про звільнення, передбачених пунктами 1.6-1.8 цього розділу, обов’язково вказується номер та дата Указу Президента України та який вид помилування здійснено.

1.12. При звільненні засудженого проводить з ним бесіду, під час якої додатково роз’яснює положення Законів України "Про зайнятість населення" та "Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк" щодо порядку отримання допомоги в трудовому і побутовому влаштуванні, а також порядку реєстрації за обраним ним місцем проживання, і вручає йому під підпис відповідну пам’ятку (додаток 15) (копія пам’ятки долучається до особової справи засудженого).

1.13. Для забезпечення виконання рішення суду стосовно осіб, яким покарання замінено більш м’яким, до відповідного підрозділу кримінально-виконавчої інспекції направляє перелік документів: копію вироку (ухвали суду); копію постанови суду про заміну покарання більш м’яким, завірену печаткою; копію довідки про стан здоров’я, копії матеріалів листування з питань погодження місця проживання та роботи після звільнення засудженого; підписку про явку засудженого до підрозділу кримінально-виконавчої інспекції в триденний строк після звільнення та довідку про особу, в якій зазначає: анкетні дані засудженого, дату звільнення, прізвище, ім’я, по батькові родичів та їх місце проживання.

1.14. У добовий строк після звільнення засудженого з установи виконання покарань стосовно осіб, яким покарання замінено на громадські роботи, направляє матеріали, зазначені в пункті 1.4 цього розділу, до кримінально-виконавчої інспекції за обраним місцем проживання. Стосовно засуджених, яким покарання замінено на виправні роботи, матеріали направляє до кримінально-виконавчої інспекції за фактичним місцем роботи, яке зазначене у відповіді кримінально-виконавчої інспекції про результати перевірки (у тому числі щодо тих осіб, у яких місце проживання не збігається з адміністративно-територіальним розташуванням місця роботи).

1.15. У разі надходження з територіального органу внутрішніх справ повідомлення про неприбуття звільненого до обраного ним місця проживання додатково направляє інформаційне повідомлення (додаток 16) до територіального органу внутрішніх справ, де ймовірна його поява, виходячи з анкетних даних засудженого.

1.16. Після остаточного з'ясування місця проживання чи перебування, обраного засудженим, який звільняється і є хворим на заразну форму туберкульозу, не пізніше ніж за 25 днів до звільнення направляє до органів охорони здоров'я інформацію про засуджених осіб, які звільняються і є хворими на заразну форму туберкульозу (додаток 17) за обраним звільненою особою місцем проживання. Надсилає виписку із медичної картки стаціонарного хворого зазначеної особи та копію медичної карти лікування хворого на туберкульоз ТБ 01 за формою, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я від 02.09.2009 № 657, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.11.2009 за №1069/17085, до територіального протитуберкульозного закладу за обраним звільненою особою місцем проживання та видає копію виписки із медичної картки стаціонарного хворого звільненій особі.

На засудженого, який звільняється за рішенням суду, інформацію подає протягом трьох робочих днів з моменту оголошення судом рішення про звільнення. На взятих під варту осіб, які звільняються зі слідчих ізоляторів, інформацію подає протягом трьох робочих днів після звільнення.

1.17. Перед звільненням засудженого, хворого на туберкульоз, медичний працівник проводить з ним бесіду, під час якої додатково роз'яснює положення Законів України "Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз", "Про захист населення від інфекційних хвороб" та "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" щодо необхідності медичного (диспансерного) нагляду та лікування за обраним особою, яка звільняється, місцем проживання і надає для засвідчення відповідну пам'ятку (додаток 18). Копія пам'ятки долучається до історії хвороби засудженого.