Відповідно до статей 7 і 44 Закону України “Про Національний банк України” та розділів II і III Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” Правління Національного банку України

1. Затвердити Зміни до Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 грудня 2002 року № 502, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 січня 2003 року за № 21/7342 (зі змінами), виклавши її в новій редакції, що додається.

2. Дозволити уповноваженим банкам, а також уповноваженим фінансовим установам та національному оператору поштового зв’язку під час здійснення валютно-обмінних операцій використовувати до 1 листопада 2014 року довідки-certificate за формою № 377 старого зразка.

4. Генеральному департаменту грошово-кредитної політики (Щербакова О.А.) після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України довести зміст цієї постанови до відома територіальних управлінь Національного банку України та банків України для використання в роботі.

5. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови Національного банку України Приходька Б.В.

6. Постанова набирає чинності через 15 днів з дня її офіційного опублікування.

1. Ця Інструкція встановлює порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій з готівковою іноземною валютою на території України для уповноважених банків (далі - банк), а також для уповноважених фінансових установ та національного оператора поштового зв’язку (далі - фінансова установа), їх кас, пунктів обміну іноземної валюти та пунктів обміну іноземної валюти, що відкриваються банком, фінансовою установою на підставі укладених агентських договорів з юридичною особою - резидентом.

Банки, фінансові установи здійснюють операції з готівковою іноземною валютою на підставі генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій.

2. У цій Інструкції терміни вживаються у таких значеннях:

валюта відшкодування - іноземна валюта, яку отримують банк, фінансова установа як відшкодування від платіжної організації міжнародної платіжної системи;

операція сторно - операція з повернення клієнту відповідної суми коштів у національній або іноземній валюті в разі відмови клієнта від здійснення операції;

пункт обміну іноземної валюти (далі - пункт обміну валюти) - структурна одиниця, яка відкривається банком, фінансовою установою з метою здійснення валютно-обмінних операцій.

Інші терміни вживаються в значеннях, визначених законодавством України.

3. До валютно-обмінних операцій належать такі операції:

купівля у фізичних осіб - резидентів і нерезидентів готівкової іноземної валюти за готівкові гривні;

продаж фізичним особам - резидентам готівкової іноземної валюти за готівкові гривні;

зворотний обмін фізичним особам - нерезидентам невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту;

конвертація (обмін) готівкової іноземної валюти однієї іноземної держави на готівкову іноземну валюту іншої іноземної держави.

1. Банк, фінансова установа на підставі цієї Інструкції зобов’язані розробити та затвердити внутрішні положення (інструкції) про організацію роботи зі здійснення валютно-обмінних операцій, що мають містити:

порядок проведення валютно-обмінних операцій;

порядок установлення курсів купівлі та продажу готівкових іноземних валют за гривні;

порядок оформлення та видачі квитанцій про здійснення валютно-обмінної операції і довідок-certificate за формою № 377;

порядок підкріплення готівковою іноземною валютою та готівковими гривнями відокремлених підрозділів, пунктів обміну валюти банку, фінансової установи;

опис бухгалтерської моделі обліку валютно-обмінних операцій;

перелік відповідальних працівників, які мають право здійснювати валютно-обмінні операції;

порядок взаємодії між структурними підрозділами банку, фінансової установи під час проведення валютно-обмінних операцій;

опис порядку здійснення внутрішнього контролю за проведенням валютно-обмінних операцій.

2. Банк, фінансова установа під час здійснення валютно-обмінних операцій мають забезпечувати:

документальне оформлення проведених валютно-обмінних операцій;

своєчасне відображення валютно-обмінних операцій у бухгалтерському обліку;

належний внутрішній контроль за валютно-обмінними операціями;

створення безпечних умов для роботи з готівкою та її зберігання.

3. Банк, фінансова установа зобов’язані забезпечити наявність програмних комплексів, функціональні можливості яких забезпечують здійснення контролю за обсягами проведення валютно-обмінних операцій у межах банку - юридичної особи, фінансової установи.

4. Приміщення каси банку, фінансової установи, їх відокремлених підрозділів, пункту обміну валюти мають відповідати вимогам нормативно-правових актів Національного банку України з питань організації захисту приміщень банків України.

5. Робоче місце касира каси банку, фінансової установи, пункту обміну валюти має бути обладнане таким чином, щоб клієнт міг спостерігати за перерахуванням готівки.

6. Пункт обміну валюти має право розпочинати роботу після реєстрації реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) у територіальному органі Міністерства доходів і зборів України та повідомлення територіального управління Національного банку України (далі - територіальне управління).

Повідомлення надсилається до територіального управління за місцем розташування пункту обміну валюти за 15 днів до початку здійснення валютно-обмінних операцій за формою, наведеною в додатку 1 до цієї Інструкції, для внесення інформації до електронного довідника.

У разі припинення, тимчасового зупинення чи відновлення роботи пункту обміну валюти банк, фінансова установа мають у триденний строк повідомити про це територіальне управління.

7. Відокремлений підрозділ банку, фінансової установи, пункт обміну валюти зобов’язані мати витяг із наказу банку, фінансової установи про відкриття відокремленого підрозділу, пункту обміну валюти, засвідчений підписом керівника та відбитком печатки банку, фінансової установи, із зазначенням переліку валютно-обмінних операцій, ініціалів, прізвищ касових працівників, допущених до здійснення таких операцій.

Касир каси відокремленого підрозділу, пункту обміну валюти на робочому місці повинен мати документ, що посвідчує його особу (службове посвідчення).

Крім того, пункт обміну валюти зобов’язаний мати торговий патент або його нотаріально засвідчену копію, що передбачено Податковим кодексом України.

8. Банк, фінансова установа з метою організації безперебійної роботи кас відокремлених підрозділів, пунктів обміну валюти мають право самостійно встановлювати для них розмір авансу в готівковій іноземній валюті та готівкових гривнях і до початку робочого дня, уключаючи вихідні і святкові дні, забезпечують їх коштами відповідно до встановлених обсягів та бланками довідок-certificate за формою № 377.

9. Банк, фінансова установа зобов’язані встановити максимальну суму залишків іноземної валюти та гривень у касах пункту обміну валюти банку, фінансової установи в неробочий час в обсязі, що має забезпечити їх роботу протягом робочого дня. Залишки валютних цінностей можуть перевищувати встановлену максимальну суму у вихідні й святкові дні.

Залишки валютних цінностей, що перевищують установлену максимальну суму в робочий день, підлягають інкасації в цей день, а у вихідні й святкові дні - не пізніше наступного робочого дня банку, фінансової установи.

Якщо пункти обміну валюти працюють цілодобово, то закінченням робочого дня вважається початок операційного (робочого) дня банку, фінансової установи.

10. Банкам, фінансовим установам забороняється встановлювати обмеження щодо номіналу та року емісії банкнот іноземної валюти, які є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, з якою здійснюються валютно-обмінні операції.

Банки, фінансові установи зобов’язані приймати платіжні банкноти іноземної валюти з незначними ознаками зношення, наведеними в додатку 2 до цієї Інструкції.

Банки, фінансові установи мають право здійснювати валютно-обмінні операції з монетами за рішенням банку, фінансової установи.

11. Банк, фінансова установа зобов’язані перевіряти ознаки платіжності та справжності банкнот іноземної валюти з використанням обладнання (лічильників, детекторів, оптичних приладів тощо) для роботи з готівкою, що забезпечує контроль ультрафіолетового, інфрачервоного, магнітного захисту, а також візуальний контроль проти світла, у відбитому світлі та із збільшенням не менше ніж у 10 разів.

Банк, фінансова установа мають право здійснювати обмін зношених банкнот іноземних валют на умовах, що визначаються ними разом із банком-кореспондентом, та в порядку, визначеному для виконання операцій з приймання іменних чеків на інкасо, установленому в нормативно-правовому акті Національного банку України, що регулює порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України.

12. У касі банку, фінансової установи, пункту обміну валюти в доступному для огляду клієнтами місці (на стенді або в іншому оформленні, крім меню платіжного пристрою) розміщується така інформація:

копія наказу (розпорядження) по банку, фінансовій установі про встановлення курсів купівлі та продажу іноземних валют, засвідчена відбитком печатки банку, фінансової установи;

перелік операцій, які здійснює каса банку, фінансової установи, пункту обміну валюти, повідомлення про обов’язковість здійснення касиром операцій сторно в разі звернення клієнта з відмовою від валютно-обмінної операції не пізніше ніж за 15 хвилин після проведення такої операції;

витяг із наказу про встановлення тарифів комісійної винагороди за здійснення операції з конвертації готівкової іноземної валюти касою банку, фінансової установи, пункту обміну валюти, що засвідчується підписом керівника банку, фінансової установи та відбитком печатки банку, фінансової установи;

повідомлення про ознаки платіжності та зношення банкнот іноземної валюти, які приймаються банками, фінансовими установами, пунктами обміну валюти;

повідомлення про оформлення банком, фінансовою установою, пунктом обміну валюти довідки-certificate за формою № 377 за згодою фізичної особи-нерезидента та можливість здійснення зворотного обміну невикористаних коштів у гривнях лише за умови наявності цієї довідки;

повідомлення про те, що дані про особу, отримані в процесі обслуговування клієнтів під час здійснення валютно-обмінних операцій, є банківською таємницею з відповідним режимом їх зберігання, передбаченим главою 10 Закону України “Про банки і банківську діяльність”.

Інформація, зазначена в абзацах третьому, шостому та сьомому цього пункту, має бути розміщена українською та англійською мовами.

Зазначена в цьому пункті інформація може додатково розміщуватися на електронних носіях і відповідати змісту рішень, прийнятих та оформлених на паперових носіях.

1. Голова правління банку чи фінансової установи або уповноважена ним особа до початку робочого дня зобов’язаний (зобов’язана) встановити єдиний курс купівлі та продажу іноземних валют за гривні згідно з наказом (розпорядженням) банку чи фінансової установи.

2. Банк, фінансова установа не мають права змінювати значення курсу купівлі та продажу іноземних валют протягом операційного (робочого) дня.

3. Банк, фінансова установа мають право стягувати комісійну винагороду за здійснення операцій із конвертації готівкової іноземної валюти виключно в гривнях.

4. Банку, фінансовій установі забороняється відмовляти в здійсненні валютно-обмінних операцій, а також операції сторно.

5. Банк, фінансова установа зобов’язані здійснювати валютно-обмінні операції, крім тих, що проводяться через платіжні пристрої, з оформленням квитанції про здійснення валютно-обмінної операції за формою , наведеною в додатку 3 до цієї Інструкції.

Квитанція про здійснення валютно-обмінної операції виписується у двох примірниках: перший примірник видається фізичній особі, другий - зберігається в паперовій формі в документах дня.

6. Банк, фінансова установа під час здійснення операції з купівлі у фізичних осіб готівкової іноземної валюти за готівкові гривні через платіжні пристрої зобов’язані оформити квитанцію/чек банкомата.

7. Банки, фінансові установи зобов’язані відображати здійснені операції з купівлі у фізичних осіб готівкової іноземної валюти за готівкові гривні в реєстрі купленої іноземної валюти (додаток 4), а операції з продажу фізичним особам-резидентам готівкової іноземної валюти за готівкові гривні - у реєстрі проданої іноземної валюти (додаток 5).

Банки, фінансові установи мають право здійснювати ведення реєстру купленої іноземної валюти та реєстру проданої іноземної валюти за допомогою програмно-технічних засобів.

Банк, фінансова установа зобов’язані забезпечити зберігання роздрукованих реєстрів у документах дня.

8. Банки, фінансові установи мають право доповнювати квитанцію про здійснення валютно-обмінної операції та квитанцію/чек банкомата додатковими реквізитами, потрібними для здійснення валютно-обмінних операцій.

9. Касири каси банку, фінансової установи, пункту обміну валюти зобов’язані з’ясовувати резидентність фізичних осіб та попереджати фізичних осіб-нерезидентів про те, що зворотний обмін невикористаних гривень на іноземну валюту можливо здійснити лише за умови пред’явлення ними довідки-certificate за формою № 377.

10. Банк, фінансова установа, пункт обміну валюти під час купівлі у фізичної особи-нерезидента готівкової іноземної валюти разом із квитанцією про здійснення валютно-обмінної операції зобов’язані видати довідку-certificate за формою № 377 (додаток 6). За згодою клієнта ця операція може бути здійснена без оформлення довідки-certificate за формою № 377. Здійснення валютно-обмінної операції без оформлення довідки-certificate за формою № 377 не дає підстав для зворотного обміну.