Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року N 176

"Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту"

1. Затвердити Типову програму підготовки та підвищення кваліфікації фахівців, діяльність яких пов'язана з наданням послуг пасажирського автомобільного транспорту (додається).

2. Контроль за виконанням цього наказу покласти на перших заступників керівників Мінтрансу та Міносвіти.

1.1. Ця Типова програма, відповідно до пункту 8 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. N 176 (надалі - Правила надання послуг), визначає обсяг знань, які повинні мати перевізники, водії та особи, діяльність яких пов'язана з наданням транспортних послуг.

1.2. Метою підготовки та підвищення кваліфікації фахівців, діяльність яких пов'язана з наданням транспортних послуг населенню перевізниками та автостанціями всіх форм власності, є опанування необхідного обсягу сучасних знань з транспортного права, організації і управління пасажирськими перевезеннями у внутрішньому, міжнародному автомобільному сполученні, а також з ліцензування перевезень та сертифікації послуг, дорожньо-транспортних засобів та запасних частин до них. Це забезпечить отримання зазначеними особами практичних навичок з питань безпеки, якості перевезень, економіки пасажирського транспорту, прогресивних технологій, методів організації та управління транспортним процесом.

1.3. Перелік заходів на виконання Типової програми наведений в додатку 1.

1.4. Підготовка та підвищення кваліфікації водіїв та інших фахівців, діяльність яких пов'язана з наданням послуг пасажирського автомобільного транспорту (персоналу, керівників, спеціалістів), здійснюється в порядку, визначеному законодавством, суб'єктами господарювання незалежно від форм власності та підпорядкування, що мають право на здійснення відповідної діяльності.

1.5. Типова програма розроблена згідно з Законами України "Про транспорт", "Про туризм", "Про державну статистику" , міжнародними договорами України, в тому числі Конвенцією про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів та багажу, Правилами надання послуг та Порядком проведення конкурсу на перевезення пасажирів автомобільним транспортом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 1996 р. N 1346.

1.6. Підвищення кваліфікації працівників автомобільного транспорту здійснюється в термін один раз на п'ять років.

1.7. Типова програма дасть змогу забезпечити отримання відповідних знань за напрямом: транспортні технології.

1.8. Передбачається одержання фахівцями знань щодо здійснення міських, приміських, міжміських, міжнародних перевезень пасажирів і багажу, перевезень організованих груп дітей та туристів, а також обслуговування населення і пасажирів перевізниками та автостанціями різних форм власності, в т.ч. водіями та контролерами на базі середньої технічної освіти, а керівниками та спеціалістами автомобільного транспорту на базі вищої освіти.

1.9. Фахівці готуються для роботи на транспортних, туристичних, транспортно-експедиційних підприємствах різних форм власності, а також на підприємствах, що забезпечують діяльність пасажирського автомобільного транспорту.

1.10. У Типовій програмі враховано геополітичні особливості України, яка знаходиться на перетині головних транспортних напрямків Європейсько-азійського континенту, має всі види пасажирського транспорту і тісно пов'язана з іншими країнами СНД в економічному та технологічному аспекті.

1.11. Типовою програмою передбачено вивчення положень законодавчої бази, міжнародних договорів, правил прикордонного та митного контролю, формування бізнес-плану щодо здійснення пасажирських перевезень на ринку транспортних послуг, системи страхування, питань сертифікації послуг та дорожніх транспортних засобів і запасних частин до них та ліцензування перевезень, логістичного підходу до організації та управління перевезеннями з використанням засобів обчислювальної техніки.

2.1. Типова програма передбачає п'ять напрямків:

Перший - системний підхід до пасажирських перевезень.

Другий - маркетинг та менеджмент пасажирських автомобільних перевезень.

Третій - практичні аспекти організації пасажирських перевезень.

Четвертий - економіка пасажирських перевезень.

П'ятий - стажування та виїзні семінари.

2.2. За першим напрямком визначається системний підхід до організації пасажирських перевезень у внутрішньому та міжнародному сполученні у взаємозв'язку з системами виробництва і споживання в суспільстві, від яких залежить кон'юнктура ринку транспортних послуг. Розглядаються питання сучасного стану та географії пасажирських перевезень, транспортного законодавства, страхування та ліцензування перевезень, організації дорожнього руху, особливості конструкції рухомого складу та його сертифікації, загальні положення маркетингу та менеджменту пасажирських перевезень, проведення конкурсу на перевезення пасажирів автомобільним транспортом, охорони навколишнього середовища та інформаційно-комп'ютерного забезпечення.

2.3. Поглиблення знань слухачів передбачається здійснювати за другим напрямком типової програми - маркетинг та менеджмент пасажирських перевезень. Працівники автомобільного транспорту ознайомлюються з структурою та основними положеннями нормативно-правової бази перевезень, методами оцінки ризику в менеджменті, застосування системного підходу до вивчення ринку транспортних послуг, практичного використання теорії транспортних систем та управління транспортними процесами.

2.4. Третій напрямок типової програми - практичні аспекти організації пасажирських перевезень - дає змогу закріпити теоретичні знання. Вивчається порядок оформлення ліцензій на перевезення і проведення страхування, методи прогнозування пасажиро-потоків, основи побудови маршрутної системи, вибору рухомого складу, формування розкладів руху, застосовування прогресивних технологій, вимоги щодо охорони навколишнього середовища, реалізації елементів транспортної логістики, оцінки рівня якості і комфортності перевезень, організації конкурсів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом, реклами транспортних послуг і забезпечення належної якості ремонту та технічного обслуговування дорожніх транспортних засобів, а в міжнародному сполученні - особливості перетинання державних кордонів у разі перевезень пасажирів. Передбачаються практичні та лабораторні заняття, семінари, ділові ігри, курсове проектування.

2.5. Ефективне використання технологічних знань на виробництві досягається шляхом їх доповнення з економіки пасажирських перевезень, що розглядається за четвертим напрямком - економіка пасажирських перевезень. В першу чергу це стосується питань приватизації та акціонування, бухгалтерського обліку та аудиту. Одержані знання узагальнюються в бізнес-плані щодо здійснення пасажирських перевезень на ринку транспортних послуг.

2.6. Реальний досвід застосування набутих знань поповнюється в процесі стажування та під час виїзних семінарів (п'ятий напрямок Типової програми - стажування та виїзні семінари). Це дасть змогу слухачам узагальнити сучасні досягнення в галузі пасажирського автомобільного транспорту.

3.1. До проведення занять залучаються як вітчизняні, так і іноземні спеціалісти, які здійснюють управління транспортним комплексом, координацію діяльності служби міжнародних автомобільних перевізників (надалі - СМАП) та займаються теоретичними і практичними аспектами створення нормативно-правової бази перевезень та розробкою прогресивних технологій, проводять страхування, здійснюють митний та прикордонний контроль, організовують надання туристичних послуг тощо.

3.2. Професійні програми підготовки та підвищення кваліфікації фахівців, діяльність яких пов'язана з наданням послуг пасажирського автомобільного транспорту, розробляються у порядку, що встановлюється Міносвіти.

3.3. Відповідно до змін у транспортному законодавстві при потребі слід проводити корегування змісту окремих розділів професійних програм за погодженням з Державним департаментом автомобільного транспорту України.

3.4. Перелік тем, на яких мають базуватися професійні програми, наведений в додатку 2.