Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 січня 1999 р. N 115 "Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння"

1. Затвердити Інструкцію про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, що додається.

2. Ввести в дію Інструкцію про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, в установленому чинним законодавством порядку.

3. Заступнику начальника Головного планово-економічного управління, начальнику відділу пооб'єктного планування Кочкуру М.В. забезпечити подання на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України наказу "Про затвердження Інструкції про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету".

4. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Головної державної податкової інспекції України і Державного комітету України по геології і використанню надр від 22 березня 1996 р. N 25/31, зареєстрований Міністерством юстиції України 8 квітня 1996 р. за N 163/1188.

1.1. Інструкція про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету (далі - Інструкція), розроблена на основі законів України "Про систему оподаткування", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Кодексу України про надра та постанов Кабінету Міністрів України: від 12 грудня 1994 року N 827 "Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення", від 27 січня 1995 року N 58 "Про затвердження Положення про порядок списання запасів корисних копалин з обліку гірничовидобувного підприємства", від 27 січня 1995 року N 59 "Про затвердження Положення про порядок надання гірничих відводів", від 14 лютого 1995 року N 114 "Про Порядок передачі розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння", від 5 травня 1997 року N 432 "Про затвердження Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр", від 29 січня 1999 року N 115 "Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння", від 4 червня 1999 року N 972 "Про внесення змін і доповнень до постанови Кабінету Міністрів України від 29 січня 1999 року N 115".

1.2. Інструкція визначає єдиний порядок обчислення і сплати збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету (далі - збір за геологорозвідувальні роботи), складання розрахунків та їх подання до органів державної податкової служби.

1.3. Сплата збору за геологорозвідувальні роботи не звільняє користувачів надр від сплати інших обов'язкових платежів, якщо інше не встановлено законодавчими актами України та міжнародними угодами.

2.1. Платниками збору за геологорозвідувальні роботи є всі надрокористувачі, незалежно від форми власності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, які видобувають корисні копалини на розташованих у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони родовищах:

раніше розвіданих та переданих в установленому порядку для промислового освоєння;

з попередньо оціненими запасами, що за згодою заінтересованих надрокористувачів передані їм для дослідно-промислової розробки та промислового освоєння.

2.2. Якщо до складу підприємства-надрокористувача входять структурні підрозділи, які не мають статусу юридичної особи та здійснюють видобуток корисних копалин (шахти, рудники, кар'єри, цехи тощо), то платником збору є підприємство-надрокористувач, до складу якого входять такі структурні підрозділи.

3.1. Об'єктом обчислення збору за геологорозвідувальні роботи є обсяг видобутих корисних копалин - для нафти, конденсату, газу природного, у тому числі і метану вугільних родовищ, торфу, сапропелю, сировини для виготовлення оптичної та п'єзооптичної продукції, сировини ювелірної і ювелірно-виробної, підземних вод (прісних, мінеральних, термальних, промислових), ропи, мінеральних грязей і мулу та обсяг погашених у надрах запасів корисних копалин - для інших корисних копалин.

Обсяг погашених запасів корисних копалин визначається як сума обсягів видобутих корисних копалин та фактичних їх втрат у надрах під час видобування, за винятком передбачених протоколом Державної комісії по запасах корисних копалин або технічними проектами на розробку родовища втрат корисних копалин в охоронних, бар'єрних ціликах та поблизу неякісно затампонованих свердловин, за умови погодження їх обсягів з органами державного гірничого нагляду.

3.2. Обсяги погашених балансових та позабалансових запасів корисних копалин і обсяги видобутих корисних копалин визначаються за даними державної статистичної звітності, підтвердженої обліковими матеріалами геолого-маркшейдерської документації.

Обсяги видобутих (погашених запасів) корисних копалин за квартал приймаються за даними оперативних обмірів чи підрахунків (з уточненням за підсумками року), які здійснює геолого-маркшейдерська служба надрокористувача або інші служби, на які покладено обов'язки ведення обліку обсягів видобутих (погашених запасів) корисних копалин.

Відповідними формами державної статистичної звітності, згідно з наказом Державного комітету статистики України від 31 грудня 1998 року N 435 "Про затвердження загальнодержавного табеля (переліку) форм державної статистичної звітності", є: "Звітний баланс запасів корисних копалин" (форми: 5-гр - металеві, неметалеві корисні копалини, вугілля; 6-гр - нафта, газ, конденсат; 7-гр - підземні води; 8-гр - техногенні корисні копалини), "Звіт про втрати корисних копалин при видобутку" (форма 70-тп), "Звіт про втрати вугілля в надрах (підземні та відкриті роботи)" (форма 11-шрп), "Звіт про комплексне використання корисних копалин при збагаченні та металургійному переділі, розкривних порід та відходів виробництва" (форма 71-тп), "Звіт про використання води" (форма N 2-ТП (водгосп).

3.3. Збір за виконані геологорозвідувальні роботи не справляється за видобуток:

раніше погашених запасів корисних копалин, зарахованих у процесі розробки родовищ у встановленому порядку до категорії втрачених у надрах, підтверджених відповідними актами на списання запасів корисних копалин з обліку гірничовидобувного підприємства та обліковими матеріалами геолого-маркшейдерської документації;

вуглеводневої сировини із свердловин, визначених у встановленому порядку як нерентабельні, з метою недопущення вибухонебезпечних газопроявів у населених пунктах та нафтогазопромислових районах;

додаткових, понад базові (проектні) обсяги нафти і газу, при дорозробці нафтових і газових родовищ, визначених Кабінетом Міністрів України як родовища з важковидобувними та виснаженими запасами - протягом десяти років з дати одержання ліцензії на експлуатацію таких родовищ;

підземних вод, які не використовуються в народному господарстві:

видобуток яких є технологічно вимушеним у зв'язку з видобутком інших корисних копалин в обсягах, погоджених з відповідними органами державного гірничого нагляду, державного геологічного контролю і охорони навколишнього природного середовища;

які видобуваються із надр для усунення їх шкідливої дії (підтоплення, засолення, заболочування, забруднення, виникнення зсувів тощо).

4.1. Нормативи збору за геологорозвідувальні роботи встановлені окремо для кожного виду корисних копалин чи групи близьких за призначенням корисних копалин у гривнях до одиниці видобутку чи погашення у надрах запасів корисних копалин і наведені у додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 29 січня 1999 року N 115 "Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння".

4.2. Нормативи збору підлягають індексації з урахуванням офіційно встановленого та опублікованого індексу інфляції. Індексація нормативів здійснюється при розрахунку збору за звітний квартал з урахуванням індексу інфляції за останній місяць звітного кварталу.

5.1. Надрокористувачі самостійно обчислюють збір за кожний звітний квартал виходячи з обсягів видобутих (погашених запасів) корисних копалин, нормативів збору з урахуванням індексу інфляції та коефіцієнтів.

За четвертий звітний квартал збір обчислюється виходячи з обсягів видобутих (погашених запасів) корисних копалин з урахуванням уточнених їх обсягів після закінчення року, нормативів збору з урахуванням індексу інфляції та коефіцієнтів.

5.2. При видобуванні більше як одного виду корисних копалин збір за геологорозвідувальні роботи обчислюється за кожен їх вид окремо.

5.3. Надрокористувачі, які здійснюють видобуток корисних копалин на тих родовищах, розвідка яких виконувалася повністю за рахунок коштів державного бюджету, та не мають підстав для застосування коефіцієнтів, зазначених у пунктах 5.4 - 5.8 цієї Інструкції, обчислюють збір виходячи з обсягів видобутих (погашених запасів) корисних копалин, нормативів збору з урахуванням індексу інфляції.

5.4. Надрокористувачі, які здійснюють видобуток корисних копалин на родовищах, розвідка яких виконувалася частково за рахунок власних коштів, збір обчислюють із застосуванням до нього відповідних коефіцієнтів для тих родовищ, де виконано:

загальні і детальні пошукові роботи та попередню розвідку за рахунок державного бюджету, а детальну розвідку за рахунок власних коштів - 0,6;

дорозвідку запасів корисних копалин за рахунок власних коштів - 0,6;

загальні і детальні пошукові роботи за рахунок державного бюджету, а попередню і детальну розвідку за рахунок власних коштів - 0,4;

загальні пошукові роботи частково за рахунок державного бюджету на стадії регіональних робіт, а детальні пошукові роботи, попередню і детальну розвідку за рахунок власних коштів - 0,2.

Підставою для застосування коефіцієнтів при обчисленні збору є довідка Міністерства охорони навколишнього природного середовища, копія якої подається надрокористувачем до органів державної податкової служби і враховується при обчисленні збору починаючи з того кварталу, в якому вона була подана.

Для одержання довідки Мінприроди надрокористувач подає Державному інформаційному геологічному фонду ("Геоінформ") лист-заяву на одержання довідки і завірену копію документа (документів) або витяг з нього (з них), який підтверджує небюджетне фінансування окремих стадій виконаних геологорозвідувальних робіт (витяг з фінансового плану підприємства, кошторису витрат власних коштів, звіти про виконані геологорозвідувальні роботи за формою 01-гр і 2-гр тощо).

5.5. Якщо надрокористувачі видобувають більше одного виду корисних копалин, що супутньо залягають на одному родовищі, збір за виконані геологорозвідувальні роботи обчислюється за основний вид корисної копалини у повному обсязі, а за супутньо залягаючі корисні копалини - із застосуванням до нього коефіцієнта 0,2. У такому разі для обчислення загальної суми збору до нормативу збору за основний вид корисної копалини застосовується загальний коефіцієнт 1,2.

5.6. При розробці балансових і позабалансових запасів корисних копалин збір за виконані геологорозвідувальні роботи обчислюється за кожний вид запасів окремо.

Збір за позабалансові запаси корисних копалин розраховується виходячи з обсягів погашених позабалансових запасів корисних копалин, нормативів збору з урахуванням індексу інфляції, відповідних коефіцієнтів із застосуванням до нього коефіцієнта 0,5.

5.7. При розробці техногенних родовищ корисних копалин збір за виконані геологорозвідувальні роботи обчислюється, як для аналогічних природних родовищ, виходячи з обсягів видобутих (погашених балансових та позабалансових запасів) корисних копалин, нормативів збору з урахуванням індексу інфляції, відповідних коефіцієнтів із застосуванням до нього коефіцієнта 0,5.

5.8. При видобуванні нафти, конденсату, природного газу та метану вугільних родовищ з коефіцієнтом вилучення, що перевищує затверджений Державною комісією по запасах корисних копалин (зазначений у протоколі затвердження), збір за відповідні додаткові обсяги видобутку обчислюється виходячи з обсягів видобутих зазначених корисних копалин, нормативів збору з урахуванням індексу інфляції, відповідних коефіцієнтів із застосуванням до нього коефіцієнта 0,5.

5.9. Підприємство-надрокористувач, до складу якого входять структурні підрозділи, які не мають статусу юридичної особи та здійснюють видобуток корисних копалин (шахти, рудники, кар'єри, цехи тощо), обчислює збір у розрізі цих підрозділів.

5.10. Окремі приклади відповідних розрахунків збору наведено у додатку 1 до Інструкції.

5.11. Обчислення збору за геологорозвідувальні роботи при видобуванні титанової руди розсипних родовищ іршанської групи і розсипних родовищ титано-цирконієвих руд здійснюється, виходячи з обсягів погашених у надрах балансових та позабалансових запасів цих руд у тоннах, нормативів збору з урахуванням індексу інфляції та коефіцієнтів. Для обчислення суми збору обсяги погашених запасів руд у кубічних метрах перераховуються в тонни згідно з об'ємною масою руди.

6.1. Платники складають розрахунок збору за геологорозвідувальні роботи щоквартально за формою, що наведена у додатку 2 до Інструкції.

Порядок його складання наведено у додатку 3 до Інструкції.

6.2. Базовий податковий (звітний) період для збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, дорівнює календарному кварталу.

Розрахунки збору подаються надрокористувачами протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, органам державної податкової служби за місцезнаходженням родовища корисних копалин.

Якщо останній день строку подання розрахунку збору припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим робочий день.

У разі, коли у майбутніх податкових періодах платник збору самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданому ним розрахунку збору, такий платник зобов'язаний подати новий (уточнений) розрахунок збору, що містить виправлені показники.

6.3. Підприємство-надрокористувач, до складу якого входять структурні підрозділи, які не мають статусу юридичної особи та здійснюють видобуток корисних копалин (шахти, рудники, кар'єри, цехи тощо), складає розрахунки і сплачує збір у розрізі цих підрозділів та подає їх до органів державної податкової служби за місцем своєї реєстрації у терміни, визначені пунктами 6.2 та 6.5 цієї Інструкції відповідно.

6.4. Надрокористувач, який перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби іншого району (міста), ніж місцезнаходження родовища корисних копалин, що ним експлуатується, протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, додатково подає (надсилає) до органу державної податкової служби, в якому він зареєстрований, копію розрахунку збору за геологорозвідувальні роботи з відміткою органу державної податкової служби, яка прийняла оригінал розрахунку.

За рішенням нафтогазовидобувного підприємства розрахунок збору можуть подавати до органів державної податкової служби безпосередньо його філії, які мають поточні рахунки, за місцем податкової реєстрації таких філій.

6.5. Надрокористувачі сплачують авансові квартальні внески збору до 20 числа третього місяця звітного кварталу і до 20-го числа місяця, наступного за звітним кварталом, у розмірі однієї третини суми збору, визначеної у попередньому розрахунку.

Авансові внески розраховуються платником збору самостійно у розмірі одної третини величини збору, нарахованої за попередній звітний квартал.

Сума збору в повному обсязі, обчислена відповідно до розрахунку за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів за цей квартал), сплачується протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання розрахунку збору (тобто протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу), за місцем податкової реєстрації платника (місцем перебування на податковому обліку в органах державної податкової служби).

За рішенням нафтогазовидобувного підприємства збір можуть вносити безпосередньо його філії, які мають поточні рахунки, за місцем податкової реєстрації таких філій.

6.6. Збір за геологорозвідувальні роботи в повному обсязі зараховується до державного бюджету на рахунок, відкритий відповідно до коду бюджетної класифікації.

6.7. Органи державної податкової служби ведуть облік нарахованого і сплаченого збору за геологорозвідувальні роботи відповідно до встановленого порядку ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів та державних цільових фондів, за місцем податкової реєстрації платника (місцем перебування на податковому обліку в органах державної податкової служби) або за місцезнаходженням родовища корисних копалин, а облік платників - відповідно до встановленого порядку обліку платників податків.

6.8. Повернення та зарахування неправильно сплаченого збору за геологорозвідувальні роботи здійснюється згідно з чинним законодавством України.

6.9. Збір за виконані геологорозвідувальні роботи справляється з дати видобутку корисної копалини.

6.10. Сума збору за геологорозвідувальні роботи відноситься на валові витрати виробництва.

7.1. Від сплати збору за геологорозвідувальні роботи звільняються землевласники і землекористувачі, які здійснюють у встановленому порядку видобуток корисних копалин місцевого значення для власних потреб (тобто без реалізації видобутої мінеральної сировини чи продукції її переробки) або користуються надрами для господарських і побутових потреб на наданих їм у власність чи користування земельних ділянках.

8.1. Контроль за своєчасністю і повнотою сплати збору за геологорозвідувальні роботи до державного бюджету здійснюють органи державної податкової служби, а контроль за правильністю обчислення збору здійснюють органи державного геологічного контролю та державної податкової служби шляхом проведення перевірок відповідних документів.

8.2. Органи державного геологічного контролю, державного гірничого нагляду у встановленому законодавством порядку перевіряють дотримання умов користування надрами.

8.3. Органи державного гірничого нагляду в установленому порядку перевіряють правильність визначення обсягів видобутку та погашення балансових і позабалансових запасів корисних копалин.

8.4. Органи державного гірничого нагляду у місячний термін надсилають державним податковим органам в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі за місцем реєстрації платників, які будуть здійснювати видобуток корисних копалин, повідомлення про надання дозволів надрокористувачам на початок ведення видобувних робіт на родовищах чи погоджень на проведення дослідно-промислових розробок родовищ за формою, наведеною у додатку 4. Форма повідомлення заповнюється надрокористувачами самостійно.

8.5. Про надання дозволу надрокористувачу на спеціальне водокористування підземними водами територіальними органами Мінприроди останні у місячний термін повідомляють органи державної податкової служби за місцем реєстрації платника збору.

8.6. Документальні перевірки платників збору за геологорозвідувальні роботи здійснюються органами державної податкової служби за місцем реєстрації платника спільно з органами державного геологічного контролю та державного гірничого нагляду.

8.7. У разі розробки родовища корисних копалин не за місцем реєстрації платника збору перевірка може проводитися спільно з органами державного геологічного контролю та державного гірничого нагляду тим органом державної податкової служби, де розташоване таке родовище. Цим органом державної податкової служби у п'ятиденний термін після закінчення таких перевірок матеріали направляються до органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника збору.

9.1. Платники збору за геологорозвідувальні роботи несуть відповідальність за правильність обчислення, повноту і своєчасність сплати збору до бюджету, а також правильність складання та своєчасність подання розрахунків органам державної податкової служби відповідно до чинного законодавства України.

9.2. Штрафні санкції та пеня застосовуються в порядку, встановленому чинним законодавством України.

9.3. Платники збору за геологорозвідувальні роботи мають право оскаржити дії посадових осіб відповідних органів у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Приклад 1

ВАТ "Північнафтовидобування" видобув на Степовому нафтовому родовищі з початку року (за дев'ять місяців) 8400 тонн нафти.

За третій квартал видобуто 2400 тонн нафти.

Геологорозвідувальні роботи з підготовки Степового нафтового родовища до промислового освоєння повністю виконувались за рахунок коштів державного бюджету. Офіційно встановлений індекс інфляції за вересень становить 101,01%.

Збір за геологорозвідувальні роботи за третій квартал:

2400 т х (20,5 грн./т х 101,01%: 100%) = 49696,92 грн.

Нараховано та підлягає сплаті за звітний квартал 49696,92 грн.

Приклад 2

АТ "Залізопром" видобув на Іванівському залізорудному родовищі за перший квартал 85650 тонн багатих залізних руд. Обсяг погашених запасів, підтверджений документами геолого-маркшейдерських замірів, становить 86205 тонн. Геологорозвідувальні роботи з підготовки Іванівського залізорудного родовища до промислового освоєння повністю виконувались за рахунок коштів державного бюджету. Офіційно встановлений індекс інфляції за березень становить 101,0%.

Збір за геологорозвідувальні роботи за звітний квартал:

86205 т х (0,57 грн./т х 101%: 100%) = 49628,22 грн.

Всього нараховано та підлягає сплаті за звітний квартал 49628,22 грн.

Приклад 3

Маринівський завод вогнетривких матеріалів за 4-й квартал видобув на Маринівському родовищі вторинних каолінів 161250 тонн каолінів і на Маринівському родовищі будівельних пісків, яке залягає в покрівлі, 24500 куб.м пісків. За даними маркшейдерських замірів обсяги погашених запасів становлять: вторинних каолінів із балансових запасів - 160700 тонн і з позабалансових запасів - 1370 тонн, будівельних пісків - 25600 куб.м.

Геологорозвідувальні роботи з підготовки Маринівського родовища вторинних каолінів до промислового освоєння повністю виконувалися за рахунок коштів державного бюджету.

За довідкою Геолкому, одержаною Маринівським заводом, загальні і детальні пошукові роботи та попередня розвідка на Маринівському родовищі будівельних пісків виконувалися за рахунок коштів державного бюджету, а детальна розвідка - за рахунок власних коштів Маринівського заводу вогнетривких матеріалів. Офіційно встановлений індекс інфляції за грудень становить 102,3%.

Величина збору за обсяги погашених балансових запасів вторинних каолінів за 4-й квартал:

160700 т х (0,22 грн./т х 102,3%: 100%) = 36167,14 грн.

Величина збору за обсяги погашених позабалансових запасів вторинних каолінів за 4-й квартал:

1370 т х ((0,22 грн./т х 102,3%: 100%) х 0,5) = 154,17 грн.

Величина збору за обсяги погашених запасів будівельного піску:

25600 куб.м х ((0,06 грн./куб.м х 102,3%: 100%) х 0,6) = 942,80 грн.

Всього нараховано збору до сплати у звітному кварталі:

36167,14 грн. + 154,17 грн. + 942,80 грн. = 37264,11 грн.

У розрахунку застосований коефіцієнт 0,5 до обсягів погашення позабалансових запасів вторинних каолінів і коефіцієнт 0,6 - за проведення детальної розвідки будівельних пісків за рахунок власних коштів.

Приклад 4

Петрівський ГЗК на Петрівському комплексному родовищі титано-цирконієвих руд (розсипних родовищ) видобуває титановий концентрат, цирконієвий концентрат, дистеновий концентрат і формувальні піски, що супутньо залягають із основними корисними копалинами.

Обсяг погашених запасів, підтверджений документами геолого-маркшейдерських замірів, у другому кварталі складає 1420 тонн.

Геологорозвідувальні роботи з підготовки Петрівського титан-цирконієвого родовища до промислового освоєння повністю виконувалися за рахунок коштів державного бюджету. Офіційно встановлений індекс інфляції за червень становить 102,5%.

Величина збору за обсяги погашених запасів титано-цирконієвих руд, з урахуванням формувального піску, який супутньо залягає на родовищі, у другому кварталі:

1420 т х ((0,1 грн./т х 102,5%: 100%) х 1,2) = 174,66 грн.

Всього нараховано та підлягає сплаті за звітний квартал 174,66 грн.

У розрахунку застосований коефіцієнт 0,2 з урахуванням формувальних пісків, які супутньо залягають на родовищі.

Приклад 5

ВАТ "Надія" видобув у третьому кварталі при дослідно-промисловій розробці Любовського газоконденсатного родовища газу природного - 4284 тис.куб.м та 348 тонн конденсату, що супутньо залягає з основною корисною копалиною.

За довідкою Геолкому, одержаною ВАТ "Надія", загальні і детальні пошукові роботи та попередня розвідка на Любовському газоконденсатному родовищі виконані за рахунок коштів державного бюджету, а детальна розвідка з дослідно-промисловою розробкою здійснюються за рахунок власних коштів ВАТ "Надія". Офіційно встановлений індекс інфляції за вересень становить 101,01%.

Величина збору за газ природний, з урахуванням конденсату, який супутньо залягає на родовищі, у третьому кварталі:

4284 тис.куб.м х (((9,95 грн./тис.куб.м х 101,01%: 100%) х 1,2) х 0,6) = 31000,55 грн.

Всього нараховано та підлягає сплаті за третій квартал 31000,55 грн.

У розрахунку застосовані коефіцієнти: 0,2 - оскільки природний газ і конденсат супутньо залягають на родовищі та 0,6 - за проведення детальної розвідки з дослідно-промисловою розробкою за рахунок власних коштів.

Приклад 6

Софіївський ГЗК за III квартал на Софіївському родовищі кварцитів та будівельного каменю видобув: 68 тис.тонн кварцитів і із залеглих у бортах розкривних порід - 95 тис.куб.м будівельного каменю, а на Софіївському родовищі цегельної сировини, яке залягає в покрівлі, - 50 тис.куб.м глин для виробництва цегли.

Обсяги погашених запасів, підтверджені документами маркшейдерських замірів, при цьому становили: кварцитів із балансових запасів - 50 тис.тонн і з позабалансових запасів - 18 тис.тонн, будівельного каменю із балансових запасів - 105 тис.куб.м і цегельної сировини із балансових запасів - 50,5 тис.куб.м. При розробці родовища технологічно вимушено, у зв'язку з видобутком кварцитів, видобуто 15 тис.куб.м прісних підземних вод, із яких 5 тис.куб.м реалізовано Софіївському цегельному заводу, а решту вод здреновано у річку. Обсяги видобутку води відповідають передбаченим у проекті на розробку родовища, погодженому з відповідними органами.