На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11 серпня 1995 року N 645 "Про затвердження Порядку встановлення нормативів відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету, та їх справляння",

1. Затвердити Інструкцію про порядок обчислення і справляння відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету (додається).

2. Після набрання чинності Інструкції про порядок обчислення і справляння відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету, Інструкцію колишнього Союзу РСР "Про порядок обчислення і сплати в бюджет відрахувань по відшкодуванню витрат на геологорозвідувальні роботи і плати за наднормативні втрати при видобутку корисних копалин" від 27 березня 1984 року N 52 не застосовувати.

3. Скасувати листи і методичні вказівки згідно з переліком, що додається.

4. Начальнику управління організації справляння майнових і ресурсних платежів Чуприні О.В. у п'ятиденний термін подати вказану Інструкцію до Міністерства юстиції України для державної реєстрації.

1. Лист ГДПІ України, Держкомгеології України "Про тимчасове встановлення строків відрахувань на геологорозвідувальні роботи" від 25 березня 1994 року N 08/4-57; N 11-106/09-280.

2. Лист ГДПІ України від 10.01.95 р. N 11-101/10-609 "Про види втрат корисних копалин".

3. Методичні вказівки з питань обчислення і перерахування до бюджету відрахувань на геологорозвідувальні роботи в Україні від 21 травня 1992 року.

1.1. Інструкція про порядок обчислення і справляння відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету (далі - Інструкція) розроблена на підставі Кодексу України про надра, Закону України "Про систему оподаткування" та постанови Кабінету Міністрів України від 11 серпня 1995 року N 645 "Про затвердження Порядку встановлення нормативів відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету, та їх справляння".

1.2. Інструкція обов'язкова для виконання користувачами надр незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування.

1.3. Інструкція передбачає порядок обчислення і сплати до Державного бюджету відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету (далі - відрахування за геологорозвідувальні роботи).

1.4. Відрахування за геологорозвідувальні роботи є формою реалізації економічного механізму відшкодування витрат на пошуки і розвідку родовищ корисних копалин, виконаних за рахунок Державного бюджету, і створення джерела коштів для фінансування подальших робіт по відтворенню та розвитку мінерально-сировинної бази України.

1.5. Інструкція визначає єдині на території України, її континентальному шельфі та в межах виключної (морської) економічної зони правила обчислення і сплати відрахувань за геологорозвідувальні роботи при видобутку корисних копалин незалежно від їх якості, гірничо-геологічних та інших умов розробки родовищ.

1.6. Сплата відрахувань за геологорозвідувальні роботи не звільняє користувачів надр від сплати платежів за користування надрами при видобутку корисних копалин, спеціальне використання прісних водних ресурсів, інших обов'язкових платежів, якщо інше не передбачено чинними законодавчими актами України та міжнародними угодами.

2.1. Платниками відрахувань за геологорозвідувальні роботи є користувачі надр усіх форм власності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, які видобувають корисні копалини (в т.ч. підземні прісні, мінеральні і термальні води) на родовищах, розвіданих за рахунок коштів Державного бюджету.

3.1. Нормативи відрахувань за геологорозвідувальні роботи визначаються як частка вартості одиниці видобутої мінеральної сировини (за винятком підземних прісних, мінеральних і термальних вод, для яких норматив визначається у вигляді ставки відрахувань за одиницю їх видобутку).

3.2. Нормативи відрахувань за геологорозвідувальні роботи затверджуються Мінекономіки України за поданням Держкомгеології України.

4.1. Об'єктом обчислення відрахувань за геологорозвідувальні роботи є вартість видобутої мінеральної сировини або продукції її переробки.

4.2. При видобутку підземних прісних, мінеральних і термальних вод об'єктом обчислення відрахувань за геологорозвідувальні роботи є обсяг їх видобутку.

5.1. Розмір відрахувань за геологорозвідувальні роботи визначається користувачами надр самостійно, виходячи з вартості видобутої мінеральної сировини або продукції її переробки за відповідний період, нормативів відрахувань та знижувальних коефіцієнтів (щодо підземних прісних, мінеральних та термальних вод - виходячи з обсягів їх видобутку та ставок відрахувань) і відображається у бухгалтерській звітності.

5.2. Вартість видобутої мінеральної сировини визначається виходячи із обсягів видобутку та ціни одиниці реалізованої мінеральної сировини за відповідний період.

5.3. Ціна одиниці реалізованої мінеральної сировини визначається шляхом ділення виручки, одержаної фактично від реалізації мінеральної сировини (без урахування плати за користування надрами при видобутку корисних копалин, рентної плати і податку на добавлену вартість) на обсяг її реалізації за звітний період.

5.4. Обсяг видобутих корисних копалин визначається за маркшейдерськими замірами, а підземних вод - на підставі даних первинного обліку за показниками вимірювальних приладів або розрахунків за непрямими методами, що визначені Інструкцією про порядок обчислення і сплати платежів за спеціальне використання прісних водних ресурсів, затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державного комітету України по водному господарству, Державному комітету України по геології і використанню надр від 14 квітня 1994 року N 26/50/52/46/48.

5.5. Знижувальний коефіцієнт застосовується у випадках, коли продукція, що реалізується, одержана в результаті переробки видобутої мінеральної сировини, і визначається як співвідношення собівартості видобутої мінеральної сировини до собівартості продукції її переробки.

5.6. Собівартість видобутої мінеральної сировини визначається з урахуванням всіх витрат, пов'язаних з її видобутком.

5.7. У разі розробки користувачами надр більше одного виду мінеральної сировини відрахування за геологорозвідувальні роботи обчислюються за кожний вид окремо.

При розробці видобувним підприємством мінеральної сировини і її реалізації в непереробленому вигляді розрахунок відрахувань за геологорозвідувальні роботи здійснюється відповідно до прикладу 1 (додаток N 1).

5.8. При одержанні з одного виду корисних копалин двох чи більше видів продукції - як в результаті послідовних технологічних переділів (наприклад, концентрат, агломерат та окатиші з руд заліза), так і за окремими технологічними переділами (наприклад, щебінь і бутовий камінь з граніту, ільменітовий та рутіловий концентрати з титанових руд тощо), відрахування за геологорозвідувальні роботи обчислюються з урахуванням вартості всіх видів такої продукції (приклади 2, З і 6, додаток N 1).

5.9. Якщо для одержання товарного продукту використовується два чи більше видів корисних копалин (наприклад, у виробництві цементу), то собівартість видобутку розраховується за сумарними для цих видів корисних копалин значеннями (приклад 4, додаток N1).

5.10. Якщо видобувне підприємство частину видобутої мінеральної сировини реалізує в непереробленому, а частину - у переробленому вигляді, то розрахунок відрахувань за геологорозвідувальні роботи виконується окремо за реалізовану мінеральну сировину та за мінеральну сировину, яку перероблено (приклад 5, додаток N 1).

5.11. Якщо надрокористувач реалізує мінеральну сировину чи продукцію її переробки в порядку здійснення бартерних операцій, то виручка від її реалізації визначається відповідно до пункту 3.3 статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а при реалізації мінеральної сировини чи продукції її переробки за іноземну валюту за межі України - виручка від її реалізації перераховується в національну грошову одиницю України за курсом, встановленим Національним банком України, що діяв на дату реалізації продукції.

5.12. Підприємство, що одержує з бюджету дотацію на компенсацію перевищення розрахункової ціни над ціною реалізації мінеральної сировини, обчислює відрахування за геологорозвідувальні роботи, виходячи з ціни реалізації.

5.13. Протягом кварталу користувачі надр здійснюють авансову сплату відрахувань за геологорозвідувальні роботи до Державного бюджету в такі терміни:

- при середньомісячній сумі відрахувань 10 тис.грн. і більше (за даними попереднього місяця) - виходячи з фактичної вартості видобутих корисних копалин або продукції їх переробки (по підземних водах - з обсягів видобутку) за кожну минулу декаду до 13 і 23 числа поточного місяця відповідно за першу і другу декаду, до 3 числа наступного місяця - за решту днів звітного місяця;

- при середньомісячній сумі відрахувань менш як 10 тис.грн. - виходячи з фактичної вартості видобутих корисних копалин або продукції їх переробки (по підземних водах - з обсягів видобутку) за кожний минулий місяць не пізніше 15 числа наступного місяця.

5.14. Після закінчення І кварталу, півріччя, 9 місяців і року користувачі надр обчислюють повну суму відрахувань за геологорозвідувальні роботи наростаючим підсумком з початку року, виходячи з фактичної вартості видобутої мінеральної сировини або продукції її переробки.

5.15. Остаточна сплата відрахувань за геологорозвідувальні роботи проводиться у п'ятиденний термін з дати, встановленої для подання бухгалтерських звітів, за періоди, передбачені пунктом 5.14 цієї Інструкції.

5.16. Платіжні доручення на перерахування до Державного бюджету відрахувань за геологорозвідувальні роботи подаються користувачами надр в установи банків до настання терміну платежу.

5.17. Розрахунки цих відрахувань за встановленими формами (додатки NN 2, 3, 4, 5) подаються державним податковим інспекціям за місцезнаходженням платника у терміни, визначені для подання бухгалтерських звітів.

5.18. Видобувне підприємство, що сплачує зазначені відрахування за включені до його складу гірничовидобувні цехи (шахти, рудники, кар'єри тощо), складає розрахунок відрахувань у розрізі цих підрозділів.

5.19. Відрахування за геологорозвідувальні роботи сплачуються до Державного бюджету і відносяться на собівартість продукції користувачів надр.

5.20. Відрахування за геологорозвідувальні роботи зараховуються до Державного бюджету на розділ 27 Класифікації доходів і видатків державного та місцевого бюджетів. Символ звітності банку - 30.

6.1. Від сплати відрахувань за геологорозвідувальні роботи звільняються землевласники і землекористувачі, які здійснюють у встановленому порядку видобуток корисних копалин місцевого значення для власних потреб (тобто без реалізації видобутої мінеральної сировини чи продукції її переробки), або користування надрами для господарських і побутових потреб на наданих їм у власність або користування земельних ділянках.

7.1. Контроль за правильністю визначення обсягів видобутку корисних копалин здійснюється органами державного гірничого нагляду.

7.2. Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати відрахувань за геологорозвідувальні роботи здійснюється державними податковими інспекціями.

При необхідності до документальних перевірок можуть залучатися органи Державного комітету по геології і використанню надр, Державного комітету по водному господарству та Державного комітету по нагляду за охороною праці.

7.3. Органи державного гірничого нагляду у місячний термін повідомляють про надання гірничого відводу для розробки родовищ корисних копалин державні податкові інспекції за місцезнаходженням користувачів надр.

8.1. Платники несуть відповідальність за повноту обчислення і своєчасну сплату відрахувань за геологорозвідувальні роботи до Державного бюджету, а також правильне складання і своєчасне подання розрахунків державним податковим інспекціям відповідно до чинного законодавства.

8.2. Суми нарахувань за геологорозвідувальні роботи, що не були внесені у встановлений термін, сплачуються до Державного бюджету з нарахуванням пені із розрахунку 120 відсотків річних від облікової ставки Національного банку України від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочення платежу.

Приклад 1

На газовому родовищі за період з початку року видобуто 20.2 млн.куб.м природного газу. Обсяг реалізації газу за цей період склав 20 млн.куб.м Виручка, одержана за звітний період від реалізації газу (без плати за спеціальне використання надр, рентної плати і податку на добавлену вартість), складає 912,8 тис.грн.

Ціна за 1000 куб.м газу становить 45,64 грн.

(912,8 тис.грн. : 20 млн.куб.м) x 1000 куб.м

Вартість видобутого газу за звітний період становить:

20.2 млн.куб.м x 45,64 грн. : 1000 куб.м = 912,8 тис.грн.

Норматив відрахувань за геологорозвідувальні роботи - 14.6%

Сума відрахувань за геологорозвідувальні роботи за період з

початку року:

(921,9 x 14.6) : 100 = 134,6 тис.грн.

Нараховано за попередній період - 92,4 тис.грн.

Підлягає сплаті за звітний квартал 42,2 тис.грн., (134,6 - -92,4).

Приклад 2

Залізорудний гірничо-збагачувальний комбінат видобув за перше півріччя 100 тис.т руд заліза. Собівартість їх видобутку складає 200 тис. грн.

Продуктами переробки руд заліза на підприємстві є залізорудний концентрат, якого отримано 35 тис.тонн. Із загального обсягу 25 тис.тонн концентрату реалізовано, а 10 тис.тонн використано для виробництва агломерату, якого одержано і реалізовано 15 тис.тонн.

Собівартість виробництва 25 тис.тонн концентрату складає 400 тис.грн., а 15 тис.тонн агломерату - 700 тис.грн.

Загальна собівартість виробництва продукції переробки руд заліза 1100 тис.грн. (400 тис.грн. + 700 тис.грн.).

Виручка від реалізації (без плати за спеціальне використання надр, рентної плати і ПДВ) концентрату складає 480 тис.грн., а від реалізації агломерату - 800 тис.грн. Усього виручка від реалізації одержаної продукції 1280 тис.грн. (480 + 800).

Знижувальний коефіцієнт:

200 тис.грн. : 1100 тис.грн. = 0.18

Норматив відрахувань за геологорозвідувальні роботи - 2.2%

Сума відрахувань за геологорозвідувальні роботи:

(1280 x 2.2 x 0.18) : 100 = 5,07 тис.грн.

Нараховано за попередній період 3,5 тис.грн.

Підлягає сплаті за звітний квартал:

5,07 тис.грн. - 3,52 тис.грн. = 1,55 тис.грн.

Приклад 3

Щебеневий завод розробляє родовище граніту. З початку року видобуто 10 тис.куб.м сировини. Собівартість видобутку зазначеного обсягу сировини становить 10 тис.грн.

Продуктами переробки граніту є щебінь і бутовий камінь. Обсяг виробництва щебеню за даний період склав 11 тис.куб.м. Собівартість виробництва зазначеного обсягу щебеню склала 44 тис.грн., а бутового каменю - 2 тис.грн. Разом 46 тис.грн. (44 + 2).

Виручка від реалізації (без плати за використання надр, рентної плати і ПДВ) за період з початку року щебеню склала 55 тис.грн. а бутового каменю - 2,5 тис.грн. Разом 57,5 тис.грн. (55 + 2,5).

Знижувальний коефіцієнт:

10 тис.грн. : 46 тис.грн. = 0.22

Норматив відрахувань за геологорозвідувальні роботи - 3,2%

Сума відрахувань за геологорозвідувальні роботи:

(57,5 x 3.2 x 0.22) : 100 = 0,4 тис.грн.

Нараховано за попередній період - 0,2 тис.грн.

Підлягає сплаті за звітний квартал:

0,4 тис.грн. - 0,2 тис.грн. = 0,2 тис.грн.

Приклад 4

Цементний завод розробляє три родовища корисних копалин - вапняку, глини і гіпсу. Обсяг їх видобутку з початку року склав відповідно 100, 20, 5 тис.тонн, а собівартість видобутку - 150, 30, і 10 тис.грн. Сукупна собівартість видобутку сировини:

150 + 30 + 10 = 190 тис.грн.

З видобутої сировини при її переробці за цей період одержано 20 тис.тонн клінкеру і 50 тис.тонн цементу. Собівартість виробництва зазначеного обсягу клінкеру склала 500 тис.грн., а цементу 1500 тис.грн. Загальна собівартість виробництва продукції переробки - 2000 тис.грн. (500 + 1500).

Виручка від реалізації (без плати за спеціальне використання надр, рентної плати і ПДВ) за період з початку року клінкеру становить 600 тис.грн., а цементу - 1800 тис.грн. Сумарна виручка - 2400 тис.грн. (600 + 1800).

Знижувальний коефіцієнт

190 : 2000 = 0.095

Норматив відрахувань за геологорозвідувальні роботи - 3.2%

Сума відрахувань за геологорозвідувальні роботи за період з

початку року:

(2400 x 3.2 x 0.095) : 100 = 7,3 тис.грн.

Нараховано за попередній період - 4,5 тис.грн.

Підлягає сплаті за звітний квартал:

7,3 - 4,5 = 2,8 тис.грн.

Приклад 5

Підприємство вогнетривких матеріалів розробляє родовище вогнетривких глин. За період з початку року видобуто 100 тис.тонн сировини, з яких 40 тис.тонн реалізовано в сирому вигляді, а 60 тис. тонн використано для виробництва вогнетривкої цегли. Собівартість видобутку всієї сировини - 150 тис.грн., у тому числі тієї частини, що використана для виробництва вогнетривкої цегли: (150 тис.грн. x 60 тис.тонн) : 100 тис.тонн = 90 тис.грн.