1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Постанова


ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
N 279 від 06.07.2000
м.Київ

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
03 серпня 2000 р.
за N 474/4695
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови Національного банку № 23 від 25.01.2012 )
Про затвердження Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 418 від 24.10.2000 N 151 від 05.04.2001 N 502 від 07.12.2001 N 119 від 19.03.2003 N 339 від 15.08.2003 N 411 від 27.08.2004 N 10 від 17.01.2005 N 210 від 10.06.2005 N 83 від 19.03.2007 N 248 від 06.07.2007 N 211 від 23.07.2008 N 406 від 01.12.2008 N 593 від 31.12.2010 N 170 від 31.05.2011 N 114 від 13.04.2011 ) ( Додатково див. Постанову Національного банку N 235 від 14.07.2011 ) ( Із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 486 від 28.12.2011 )
Відповідно до ст.59 Закону України "Про Національний банк України" та з метою удосконалення порядку формування резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків Правління
ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Затвердити Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків (додається).
2. Визнати таким, що втратило чинність, Положення про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за позиками комерційних банків, затверджене постановою Правління Національного банку України від 29.09.97 N 323 (зі змінами і доповненнями).
3. Установити, що банки зобов'язані здійснювати формування резервів під кредитні ризики за коштами, що містяться на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках, та за простроченими на строк понад 30 днів нарахованими доходами за кредитними операціями відповідно до пунктів 1.6, 1.7, 8.2 Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, починаючи з 1 січня 2001 року.
4. Зобов'язати Департамент бухгалтерського обліку внести до 1 січня 2001 року відповідні зміни до Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України щодо порядку обліку прострочених понад 30 днів нарахованих доходів за кредитними операціями.
5. Постанова набирає чинності через 10 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.
6. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови Я.Ф.Солтиса, Департамент пруденційного нагляду (В.О.Зінченко), Управління нагляду за великими банками (Ю.О.Герасименко), Операційне управління (В.Д.Щуцький) та начальників територіальних управлінь Національного банку України.
Голова В.С.Стельмах
Затверджено
Постанова Правління
Національного банку України
06.07.2000 N 279
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
03 серпня 2000
за N 474/4695
Положення
про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків
( У тексті Положення слово "відсотки" у всіх відмінках замінено словом "проценти" у відповідних відмінках згідно з Постановою Національного банку N 486 від 28.12.2011 )
1. Загальні положення
1.1. З метою підвищення надійності та стабільності банківської системи, захисту інтересів кредиторів і вкладників банків Національним банком України (далі - Національний банк) установлюється порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків.
Резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків (далі - резерв під кредитні ризики) є спеціальним резервом, необхідність формування якого обумовлена кредитними ризиками, що притаманні банківській діяльності. Створення резерву під кредитні ризики - це визнання витрат для відображення реального результату діяльності банку з урахуванням погіршення якості його активів або підвищення ризиковості кредитних операцій.
Банк відображає в бухгалтерському обліку формування та використання резервів відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з бухгалтерського обліку".
( Абзац третій пункту 1.1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 502 від 07.12.2001, в редакції Постанов Національного банку N 10 від 17.01.2005, N 114 від 13.04.2011 )
1.2. Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків (далі - Положення) розроблено на підставі законів України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про заставу", "Про господарські товариства" , Про акціонерні товариства" та нормативно-правових актів Національного банку.
( Пункт 1.2 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 593 від 31.12.2010, N 114 від 13.04.2011 )
1.3. З метою недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальників (контрагентів банку) оцінка кредитних ризиків здійснюється за всіма кредитними операціями та коштами, що розміщені на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках як у національній, так і в іноземній валюті.
Банки самостійно визначають рівень ризику кредитних операцій, оцінюють фінансовий стан позичальників (контрагентів банку) та вартість застави в межах чинного законодавства.
( Пункт 1.3 в редакції Постанови Нацбанку N 418 від 24.10.2000 )
1.4. До заборгованості за кредитними операціями, що становлять кредитний портфель банку, належать:
кошти банків у розрахунках та строкові депозити, які розміщені в інших банках, і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 1502, 1510, 1512, 1513, 1514, 1515, 1516, 1517);
( Абзац другий пункту 1.4 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 406 від 01.12.2008, N 114 від 13.04.2011, N 486 від 28.12.2011 )
кредити, які надані іншим банкам, і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 1520, 1521, 1522, 1523, 1524, 1525, 1526 КА, 1527, 1600 А);
( Абзац третій пункту 1.4 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 406 від 01.12.2008, N 114 від 13.04.2011 )
вимоги, що придбані за операціями факторингу із суб'єктами господарювання, і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 2030, 2036 КА, 2037);
( Абзац четвертий пункту 1.4 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 114 від 13.04.2011 )
кредити, що надані за операціями репо суб'єктам господарювання (балансові рахунки 2010, 2016 КА);
кредити, що надані за врахованими векселями суб'єктам господарювання, і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 2020, 2026 КА, 2027);
( Абзац шостий пункту 1.4 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 114 від 13.04.2011 )
кредити суб'єктам господарювання в поточну діяльність, в інвестиційну діяльність і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 2062, 2063, 2065, 2066 КА, 2067, 2071, 2072, 2073, 2074, 2075, 2076 КА, 2077);
( Абзац сьомий пункту 1.4 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 114 від 13.04.2011 )
іпотечні кредити, що надані суб'єктам господарювання, і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 2082, 2083, 2085, 2086 КА, 2087);
( Абзац восьмий пункту 1.4 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 114 від 13.04.2011 )
кредити, що надані органам державної влади та місцевого самоврядування, і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 2102, 2103, 2105, 2106 КА, 2107, 2112, 2113, 2115, 2116 КА, 2117);
( Абзац дев'ятий пункту 1.4 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 114 від 13.04.2011 )
іпотечні кредити, що надані органам державної влади та місцевого самоврядування, і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 2122, 2123, 2125, 2126 КА, 2127, 2132, 2133, 2135, 2136 КА, 2137);
кредити на поточні потреби та в інвестиційну діяльність, що надані фізичним особам, і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 2202, 2203, 2205, 2206 КА, 2207, 2211, 2215, 2216 КА, 2217);
( Абзац одинадцятий пункту 1.4 глави 1 в редакції Постанови Національного банку N 114 від 13.04.2011 )
іпотечні кредити, що надані фізичним особам, і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 2232, 2233, 2235, 2236 КА, 2237);
( Абзац дванадцятий пункту 1.4 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 114 від 13.04.2011 )
кредити, що надані за врахованими векселями фізичним особам, і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 2220, 2226 КА, 2227);
( Абзац тринадцятий пункту 1.4 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 114 від 13.04.2011 )
кредити овердрафт, що надані суб'єктам господарювання та фізичним особам (балансові рахунки 2600 А, 2605 А, 2620 А, 2625 А, 2650 А, 2655 А);
гарантії, поручительства, підтверджені акредитиви, акцепти та авалі, що надані банкам (позабалансові рахунки 9000, 9001, 9002, 9003);
вимоги за виплаченими банком гарантіями (балансовий рахунок 3548);
( Абзац шістнадцятий пункту 1.4 глави 1 в редакції Постанови Національного банку N 114 від 13.04.2011 )
гарантії та авалі, що надані клієнтам (крім банків) (позабалансові рахунки 9020, 9023);
( Абзац вісімнадцятий пункту 1.4 глави 1 виключено на підставі Постанови Національного банку N 114 від 13.04.2011 ) ( Абзац дев'ятнадцятий пункту 1.4 глави 1 виключено на підставі Постанови Національного банку N 114 від 13.04.2011 )
( Абзац двадцятий пункту 1.4 глави 1 виключено на підставі Постанови Національного банку N 114 від 13.04.2011 )
зобов'язання з кредитування, що надані банкам і клієнтам (позабалансові рахунки 9100, 9122, 9129). До розрахунку резерву береться 50% від суми зобов'язань з кредитування, які обліковуються за позабалансовими рахунками 9100, 9129.
( Пункт 1.4 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 418 від 24.10.2000, в редакції Постанови Національного банку N 339 від 15.08.2003, із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 411 від 27.08.2004, в редакції Постанов Національного банку N 10 від 17.01.2005, N 83 від 19.03.2007 )
1.5. З метою розрахунку резерву під кредитні ризики банки мають здійснювати класифікацію кредитного портфеля за кожною кредитною операцією залежно від фінансового стану позичальника, стану обслуговування позичальником кредитної заборгованості та з урахуванням рівня забезпечення кредитної операції. За результатами класифікації кредитного портфеля визначається категорія кожної кредитної операції: "стандартна", "під контролем", "субстандартна", "сумнівна" чи "безнадійна".
Загальна заборгованість за кредитними операціями становить валовий кредитний ризик для кредитора.
Для цілей розрахунку резервів на покриття можливих втрат за кредитними операціями визначається чистий кредитний ризик (в абсолютних показниках) шляхом зменшення валового кредитного ризику, класифікованого за ступенями ризику, на вартість прийнятного забезпечення.
Банки зобов'язані створювати та формувати резерви для відшкодування можливих втрат на повний розмір чистого кредитного ризику за основним боргом, зваженого на відповідний коефіцієнт резервування, за всіма видами кредитних операцій у національній та іноземних валютах.
Не здійснюється формування резерву: за бюджетними кредитами1; за кредитними операціями між установами в системі одного банку2; за операціями фінансового лізингу, якщо об'єктом цих операцій є нерухоме майно; за коштами, що розміщені банком на умовах субординованого боргу; за позабалансовими зобов'язаннями з кредитування (крім зобов'язань, наданих банкам), за якими банк не повинен надавати кошти за першою вимогою контрагента (тобто за якими банк не несе ризику); за коштами в іноземній валюті, що перерахована Національному банку.
( Абзац п'ятий пункту 1.5 глави 1 в редакції Постанови Національного банку N 339 від 15.08.2003; із змінами, внесеними згідно з Постановами Нацбанку N 210 від 10.06.2005, N 83 від 19.03.2007 )
-------------------------------
1 Бюджетні кредити - бюджетні кошти, які розміщені банком у вигляді кредитів на підставі договору з розпорядником цих коштів, за якими банк не несе кредитного ризику.
2 Для банків із 100% іноземним капіталом - за кредитними операціями з материнською компанією, якщо ця компанія має кредитний рейтинг не нижчий ніж "інвестиційний клас".
У разі консорціумного кредитування резервуванню в провідному банку підлягає тільки та частина кредиту, що надана безпосередньо цим банком.
( Пункт 1.6 виключено на підставі Постанови Національного банку N 502 від 07.12.2001 )
1.7. Банки зобов'язані формувати резерв на всю суму коштів, розміщених на кореспондентських рахунках у банках (резидентах і нерезидентах), які визнані банкрутами або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, або які зареєстровані в офшорних зонах.
За коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках, відкритих у банках-нерезидентах, банки зобов'язані формувати резерв з урахуванням ризику країни відповідно до вимог глави 8 цього Положення.
( Абзац другий пункту 1.7 глави 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 114 від 13.04.2011 )
Заборгованість за коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках (резидентах і нерезидентах), які визнані банкрутами або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, визначається банком як безнадійна.
( Пункт 1.7 глави 1 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 114 від 13.04.2011 )( Пункт 1.7 глави 1 в редакції Постанови Національного банку N 411 від 27.08.2004 )
1.8. Резерв під кредитні ризики поділяється на резерви під стандартну та нестандартну заборгованість за кредитними операціями. Резерви під нестандартну заборгованість формуються за кредитними операціями, класифікованими як "під контролем", "субстандартні", "сумнівні", а також "безнадійні".
Резерв під кредитні ризики формується в тій валюті, у якій враховується заборгованість.
( Абзац третій пункту 1.8 глави 1 виключено на підставі Постанови Національного банку N 114 від 13.04.2011 )
1.9. Банки зобов'язані здійснювати розрахунок резервів під стандартну та нестандартну заборгованість (з урахуванням строків погашення боргу за кредитними операціями) протягом місяця, у якому здійснено кредитну операцію (або укладено угоду на її здійснення). Формування резервів банки зобов'язані здійснювати щомісяця в повному обсязі незалежно від розміру їх доходів за групами ризику відповідно до сум заборгованості за кредитними операціями (у тому числі наданих зобов'язань з кредитування) за станом на перше число місяця, наступного за звітним, до встановленого строку для подання оборотно-сальдового балансу (щомісяця).
( Абзац перший пункту 1.9 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 210 від 10.06.2005 )
Розмір фактично сформованого резерву за кредитними операціями банків контролюється за даними оборотно-сальдового балансу4.
----------------------------------
3 Угода про надання гарантії тощо.
Розмір фактично сформованого резерву за кредитними операціями банків контролюється за даними місячного балансу4.
-----------------------------------
4 Контроль за даними оборотно-сальдового балансу означає, що формування резерву здійснюється з урахуванням коригуючих проводок відповідно до Положення про формування коригуючих проводок, що здійснюються банками України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 09.10.2001 N 427 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2001 за N 909/6100.
( Пункт 1.9 глави 1 в редакції Постанови Національного банку N 119 від 19.03.2003 )
1.10. Заборгованість за кредитними операціями, що класифікована банком як безнадійна, списується за рахунок резерву в порядку, установленому Національним банком.
( Пункт 1.10 в редакції Постанови Національного банку N 114 від 13.04.2011 )
1.11. Банки зобов'язані розробити та затвердити за рішенням відповідного органу банку внутрішньобанківське положення про порядок проведення кредитних операцій та методику проведення оцінки фінансового стану позичальника (контрагента банку). Ці документи повинні подаватися на вимогу вповноважених працівників Національного банку для перевірки достовірності оцінки фінансового стану позичальників, правильності їх класифікації та достатності резервів під кредитні ризики. Відсутність чи неподання цих документів для ознайомлення уповноваженим працівникам Національного банку вважається підставою для негативних висновків щодо якості активів та управління банку.
Якщо банк здійснює довгострокове кредитування інвестиційних проектів, то внутрішні положення банку мають містити правила щодо порядку видачі такого кредиту, методики оцінки інвестиційного проекту, методики аналізу бізнес-плану реалізації інвестиційного проекту та його самоокупності, порядку проведення обстеження позичальника, методики оцінки його інвестиційної кредитоспроможності, визначення схем кредитування інвестиційних проектів і регламенту підготовки прийняття рішень про надання інвестиційного кредиту.
( Пункт 1.11 глави 1 доповнено абзацом другим згідно з Постановою Національного банку N 119 від 19.03.2003 )
1.12. Банки можуть класифікувати заборгованість за кредитними операціями та на підставі цієї класифікації формувати портфель однорідних споживчих кредитів, а також резерв за цим портфелем.
( Главу 1 доповнено пунктом 1.12 згідно з Постановою Національного банку N 83 від 19.03.2007 )
1.13. Банк зобов'язаний здійснювати контроль за цільовим використанням наданих кредитів відповідно до умов кредитного договору.
( Главу 1 доповнено пунктом 1.13 згідно з Постановою Національного банку N 406 від 01.12.2008 )
2. Визначення окремих термінів, що вживаються у цьому Положенні
Кредитні операції (кредит) - вид активних операцій, пов'язаних з наданням клієнтам коштів у тимчасове користування або прийняттям зобов'язань про надання коштів у тимчасове користування за певних умов, а також надання гарантій, поручительств, авалів, розміщення депозитів, проведення факторингових операцій, фінансового лізингу, видача кредитів у формі врахування векселів, у формі операцій репо, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (відстрочення платежу). Кредитні операції класифікуються залежно від рівня ризику та поділяються на "стандартні", "під контролем", "субстандартні", "сумнівні" та "безнадійні".
( Абзац перший глави 2 в редакції Постанови Національного банку N 10 від 17.01.2005 )
Класифікація кредитних операцій - це оцінка рівня ризику за кожною кредитною операцією з урахуванням фінансового стану позичальника, стану обслуговування позичальником кредитної заборгованості та рівня забезпечення кредитної операції. Оцінка рівня кредитного ризику здійснюється згідно з порядком, установленим у главах 4, 5, 6 та 7 цього Положення.
( Абзац другий глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 502 від 07.12.2001 )
Кредитний ризик - ризик невиконання позичальником (контрагентом банку) зобов'язань за кредитними операціями (тобто ризик того, що сплата позичальником процентів і основного боргу за кредитними операціями проводитиметься з відхиленнями від умов кредитної угоди або взагалі не проводитиметься).
"Стандартні" кредитні операції - це операції, за якими кредитний ризик є незначним.
( Абзац четвертий глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 339 від 15.08.2003, N 486 від 28.12.2011 )
"Під контролем" - це кредитні операції, за якими кредитний ризик є незначним, але може збільшитися внаслідок виникнення несприятливої для позичальника ситуації.
( Абзац п'ятий глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 486 від 28.12.2011 )
"Субстандартні" кредитні операції - це операції, за якими є імовірність несвоєчасного погашення заборгованості в повній сумі та в строки, що передбачені кредитним договором;
( Абзац шостий глави 2 в редакції Постанови Національного банку N 486 від 28.12.2011 )
"Сумнівні" кредитні операції - це операції, за якими виконання зобов'язань з боку позичальника/контрагента банку в повній сумі під загрозою, імовірність повного погашення кредитної заборгованості низька";
( Абзац сьомий глави 2 в редакції Постанови Національного банку N 486 від 28.12.2011 )
"Безнадійні" кредитні операції - це операції, імовірність виконання зобов'язань за якими з боку позичальника/контрагента банку практично відсутня, ризик за такими операціями дорівнює сумі заборгованості за ними.
( Абзац восьмий глави 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 486 від 28.12.2011 )
Безнадійна заборгованість - заборгованість за кредитною операцією, що класифікована банком як безнадійна відповідно до вимог цього Положення.
( Главу 2 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 486 від 28.12.2011 )
Платоспроможність - здатність позичальника (контрагента банку) своєчасно здійснювати розрахунки за всіма видами своїх зобов'язань.
Кредитоспроможність - наявність у позичальника/контрагента банку передумов для отримання кредиту та його здатність повернути кредит і проценти за ним у повному обсязі та в обумовлені договором строки.
( Главу 2 доповнено терміном згідно з Постановою Національного банку N 119 від 19.03.2003 )
Інвестиційний проект - проект, що впроваджується позичальниками (суб'єктами господарювання) на умовах фінансової самоокупності та для якого передбачається співфінансування проекту позичальником або іншими інвесторами в розмірі не менше ніж 20 % його вартості.
( Главу 2 доповнено терміном згідно з Постановою Національного банку N 119 від 19.03.2003 )
Кредитування під інвестиційний проект - довгострокове кредитування інвестиційних проектів під майбутні доходи (що має одержати створюване/реконструйоване підприємство та за рахунок яких забезпечуватиметься повернення кредиту), яке передбачає як оцінку банком інвестиційного проекту щодо його фінансової самоокупності, так і практичну реалізацію цього проекту (оцінку бізнес-плану реалізації проекту). Під час оцінки реалізації інвестиційного проекту банком визначається здатність позичальника ефективно реалізувати інвестиційний проект та отримати заплановані результати; надійність та стабільність бізнесу, яким займається позичальник, протягом часу, що потрібний для завершення проекту і повернення кредиту, врахування як позичальником, так і банком усіх ризиків, що наявні під час кредитування під інвестиційний проект.
( Главу 2 доповнено терміном згідно з Постановою Національного банку N 119 від 19.03.2003 )
Однорідні споживчі кредити - це кредити на поточні потреби, які надані позичальнику - фізичній особі, і загальна сума їх за одним чи декількома кредитними договорами (незалежно від наявності забезпечення) не перевищує 20000 гривень.
( Главу 2 доповнено терміном згідно з Постановою Національного банку N 83 від 19.03.2007 )
Портфель однорідних споживчих кредитів - це загальна сума заборгованості за однорідними споживчими кредитами (балансові рахунки 2202, 2203, 2207, 2620 А, 2625 А), що надані банком на поточні потреби позичальникам - фізичним особам, у кредитних договорах з якими є письмова згода позичальника на збір, зберігання, використання та поширення через бюро кредитних історій інформації про нього та відомості за цими договорами надані банком до бюро кредитних історій.
( Главу 2 доповнено терміном згідно з Постановою Національного банку N 83 від 19.03.2007; із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 406 від 01.12.2008, N 114 від 13.04.2011 )
Пільговий кредит - кредит, що надається банком позичальнику на більш сприятливих умовах, ніж це встановлено внутрішніми документами банку, які визначають його кредитну та облікову політику.
( Главу 2 доповнено терміном згідно з Постановою Національного банку N 248 від 06.07.2007 )
3. Критерії класифікації кредитних операцій
3.1. З метою розрахунку обсягу резерву під кредитні ризики та визначення чистого кредитного ризику банк повинен проаналізувати кредитний портфель.
Аналіз кредитного портфеля та класифікація кредитних операцій (валового кредитного ризику) здійснюється за такими критеріями:
оцінка фінансового стану позичальника (контрагента банку5);
-------------------------------
5 Обов'язкова оцінка фінансового стану контрагентів за факторинговими операціями не вимагається. За операціями з урахування векселів здійснюється оцінка фінансового стану визначеної банком особи із числа зобов'язаних за векселем осіб.
( Виноска 5 в редакції Постанов Нацбанку N 418 від 24.10.2000, N 411 від 27.08.2004 )
стан обслуговування позичальником (контрагентом банку) кредитної заборгованості за основним боргом і процентів (комісій та інших платежів із обслуговування боргу) за ним у розрізі кожної окремої заборгованості та спроможність позичальника надалі обслуговувати цей борг;
рівень забезпечення кредитної операції.
Класифікація заборгованості за кредитами, які включені до портфеля однорідних споживчих кредитів, здійснюється залежно від своєчасності погашення позичальником основного боргу та/або процентів/комісій за кредитом відповідно до пункту 6.1 глави 6 цього Положення.
( Пункт 3.1 глави 3 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 83 від 19.03.2007 )
4. Оцінка фінансового стану позичальника
4.1. Критерії оцінки фінансового стану позичальника встановлюються кожним банком самостійно його внутрішніми положеннями щодо проведення активних операцій (кредитних) та методикою проведення оцінки фінансового стану позичальника (контрагента банку) з урахуванням вимог цього Положення, у яких мають бути визначені ґрунтовні, технічно виважені критерії економічної оцінки фінансової діяльності позичальників (контрагентів банку) на підставі аналізу їх балансів і звітів про фінансові результати в динаміці тощо. Методика проведення оцінки фінансового стану позичальника (контрагента банку), яка розроблена банком, є невід'ємним додатком до внутрішньобанківського положення банку про кредитування.
( Виноску 6 до пункту 4.1 глави 4 виключено на підставі Постанови Національного банку N 248 від 06.07.2007 )
Банк під час здійснення оцінки фінансового стану позичальника зобов'язаний ураховувати основні показники, установлені в пунктах 4.3 та 4.6 цієї глави.
( Пункт 4.1 глави 4 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 248 від 06.07.2007 )
Банк під час здійснення оцінки фінансового стану позичальника має право встановлювати додаткові (суб'єктивні) показники.
( Пункт 4.1 глави 4 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 248 від 06.07.2007 )
Установлені банком додаткові (суб'єктивні) показники, які використовуються ним для здійснення оцінки фінансового стану позичальника - юридичної особи або фізичної особи-підприємця, мають ураховувати особливості видів економічної діяльності зазначених позичальників.
( Пункт 4.1 глави 4 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 248 від 06.07.2007 )
Оцінку фінансового стану позичальника/контрагента банку з урахуванням поточного стану обслуговування позичальником/контрагентом кредитної заборгованості банк здійснює кожного разу під час укладання договору про здійснення кредитної операції, а надалі для:
( Пункт 4.1 глави 4 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 119 від 19.03.2003 )
банків - не рідше ніж один раз на місяць;
( Пункт 4.1 глави 4 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 119 від 19.03.2003 )
інших юридичних осіб - не рідше ніж один раз на три місяці;
( Пункт 4.1 глави 4 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 119 від 19.03.2003 )
фізичних осіб - періодичність оцінки їх фінансового стану визначається банками самостійно з урахуванням стану обслуговування боргу та строковості кредиту, але не рідше ніж один раз у рік (або за результатами фінансового року). Якщо обслуговування кредитної заборгованості відбувається із простроченням або пролонгацією, то оцінка фінансового стану позичальника - фізичної особи має відбуватися постійно (щомісяця або щокварталу) протягом періоду несвоєчасного погашення боргу - крім випадків, пов'язаних з поважними причинами (документально підтверджені факти відрядження, хвороба тощо).
( Пункт 4.1 глави 4 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 119 від 19.03.2003 )
Банк перевіряє кредитоспроможність позичальника, заборгованість за кредитом якого включена до портфеля однорідних споживчих кредитів, за власною методикою.
( Пункт 4.1 глави 4 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 83 від 19.03.2007 )
Банк самостійно встановлює періодичність перегляду кредитоспроможності позичальника за кредитами, заборгованість за якими включена до портфеля однорідних споживчих кредитів.
( Пункт 4.1 глави 4 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 83 від 19.03.2007 )
Результати оцінки фінансового стану позичальників/контрагентів банку мають зберігатися в банку відповідно до строків зберігання документів з кредитування, встановлених законодавством України, особливо щодо великих кредитів, кредитів пов'язаним з банком особам (інсайдерам).
( Пункт 4.1 глави 4 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 119 від 19.03.2003 )
Зазначені в цьому Положенні вимоги щодо оцінки фінансового стану позичальника є мінімально необхідними. Банки мають право самостійно встановлювати додаткові критерії оцінки фінансового стану позичальника, що підвищують вимоги до показників з метою адекватної оцінки кредитних ризиків та належного контролю за ними.
4.2. Банки самостійно встановлюють нормативні значення та відповідні бали для кожного показника залежно від його вагомості (значимості) серед інших показників, що можуть свідчити про найбільшу ймовірність виконання позичальником (контрагентом банку) зобов'язань за кредитними операціями.
Вагомість кожного показника визначається індивідуально для кожної групи позичальників (контрагентів банку) залежно від кредитної політики банку, особливостей клієнта (галузь економіки, сезонність виробництва, обіговість коштів тощо), ліквідності балансу, становища на ринку тощо.
Банк визначає клас позичальника (контрагента банку) за результатами оцінки фінансового стану позичальника (контрагента банку) на підставі загальної суми балів за основними та додатковими (суб'єктивними) показниками. Питома вага суми балів за додатковими (суб'єктивними) показниками не може перевищувати 30% від визначеної банком загальної суми балів за результатами оцінки фінансового стану позичальника.
( Абзац третій пункту 4.2 глави 4 в редакції Постанови Національного банку N 248 від 06.07.2007 )
4.3. Для здійснення оцінки фінансового стану позичальника - юридичної особи банк має враховувати такі основні економічні показники його діяльності:
платоспроможність (коефіцієнти миттєвої, поточної та загальної ліквідності);
фінансова стійкість (коефіцієнти маневреності власних коштів, співвідношення залучених і власних коштів);
обсяг реалізації;
обороти за рахунками (співвідношення надходжень на рахунки позичальника і суми кредиту, наявність рахунків в інших банках; наявність картотеки неплатежів - у динаміці);
склад та динаміка дебіторсько-кредиторської заборгованості (за останній звітний та поточний роки);
собівартість продукції (у динаміці);
прибутки та збитки (у динаміці);
рентабельність (у динаміці);
кредитна історія (погашення кредитної заборгованості в минулому, наявність діючих кредитів).
Банки повинні визначати значення показників платоспроможності позичальника та його фінансової стійкості з урахуванням статистичних даних галузі господарства, у якій він працює, і даних про результати його діяльності.
( Пункт 4.3 глави 4 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 83 від 19.03.2007 )
4.3.1. Платоспроможність позичальника визначається за такими показниками:
коефіцієнт миттєвої ліквідності (КЛ1), що характеризує те, як швидко короткострокові зобов'язання можуть бути погашені високоліквідними активами:
Ав
КЛ1 = ------------,
Зп
де Ав - високоліквідні активи, до яких належать грошові кошти, їх еквіваленти та поточні фінансові інвестиції,
Зп - поточні (короткострокові) зобов'язання, що складаються з короткострокових кредитів і розрахунків з кредиторами.
( Абзац п'ятий підпункту 4.3.1 пункту 4.3 глави 4 виключено на підставі Постанови Національного банку N 83 від 19.03.2007 )
коефіцієнт поточної ліквідності (КЛ2), що характеризує можливість погашення короткострокових зобов'язань у встановлені строки:
Ал
КЛ2 = ---------------,
Зп
де Ал - ліквідні активи, що складаються з високоліквідних активів, дебіторської заборгованості, векселів одержаних,
Зп - поточні (короткострокові) зобов'язання, що складаються з короткострокових кредитів і розрахунків з кредиторами.
( Абзац восьмий підпункту 4.3.1 пункту 4.3 глави 4 виключено на підставі Постанови Національного банку N 83 від 19.03.2007 )
коефіцієнт загальної ліквідності (КП), що характеризує те, наскільки обсяг короткострокових зобов'язань і розрахунків можна погасити за рахунок усіх ліквідних активів:
Ао
КП = ---------,
Зп
де Ао - оборотні активи,
Зп - поточні (короткострокові) зобов'язання, що складаються з короткострокових кредитів і розрахунків з кредиторами.
( Абзац одинадцятий підпункту 4.3.1 пункту 4.3 глави 4 виключено на підставі Постанови Національного банку N 83 від 19.03.2007 )
4.3.2. Фінансова стійкість позичальника визначається за такими показниками:
коефіцієнт маневреності власних коштів (КМ), що характеризує ступінь мобільності використання власних коштів:
Вк - Ан
КМ = ----------------,
Вк
де Вк - власний капітал підприємства,
Ан - необоротні активи.
( Абзац п'ятий підпункту 4.3.2 пункту 4.3 глави 4 виключено на підставі Постанови Національного банку N 83 від 19.03.2007 )
коефіцієнт незалежності (КН), що характеризує ступінь фінансового ризику:
Зк
КН = ------------,
Вк
де Зк - залучені кошти (довгострокові та поточні зобов'язання),
Вк - власний капітал.
( Абзац восьмий підпункту 4.3.2 пункту 4.3 глави 4 виключено на підставі Постанови Національного банку N 83 від 19.03.2007 )
4.3.3. Рентабельність позичальника визначається за такими показниками:
рентабельність активів:
Пч
Р = -------------,
А
де Пч - чистий прибуток,
А - активи;
рентабельність продажу:
Пч
Р = -------------,
Ор
де Пч - чистий прибуток,
Ор - обсяг реалізації продукції (без ПДВ).
4.3.4. Аналіз грошових потоків позичальника має здійснюватися з урахуванням такого показника:
співвідношення чистих надходжень на всі рахунки позичальника (у тому числі відкриті в інших банках) до суми основного боргу за кредитною операцією та процентами за нею з урахуванням строку дії кредитної угоди (для короткострокових кредитів) та для суб'єктів господарської діяльності, що отримали кредит в іноземній валюті, - з урахуванням зміни валютного курсу:
( Абзац другий підпункту 4.3.4 пункту 4.3 глави 4 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 411 від 27.08.2004, N 210 від 10.06.2005 )
(Нсм x n) - (Зм x n) - Зі
К = ----------------------------,
Ск
де Нсм - середньомісячні надходження на рахунки позичальника протягом трьох останніх місяців (за винятком кредитних коштів),
Ск - сума кредиту та проценти за ним (за кредитами в іноземній валюті ця сума приймається до розрахунку з урахуванням зміни валютного курсу),
( Абзац четвертий підпункту 4.3.4 пункту 4.3 глави 4 в редакції Постанови Національного банку N 411 від 27.08.2004; із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 210 від 10.06.2005 )
n - кількість місяців дії кредитної угоди,
Зм - щомісячні умовно-постійні зобов'язання позичальника (адміністративно-господарські витрати тощо),
Зі - податкові платежі та сума інших зобов'язань перед кредиторами, що мають бути сплачені з рахунку позичальника, крім сум зобов'язань, строк погашення яких перевищує строк дії кредитної угоди (за даними останнього балансу).
Для суб'єктів господарської діяльності, діяльність яких пов'язана з сезонним характером виробництва, середньомісячна сума надходжень визначається за 12 місяців.
Оптимальне теоретичне значення показника К - не менше ніж 1,5.
4.3.5. Також можуть бути враховані суб'єктивні чинники, що характеризуються такими показниками:
ринкова позиція позичальника та його залежність від циклічних і структурних змін в економіці та галузі промисловості;
наявність державних замовлень і державна підтримка позичальника;
ефективність управління позичальника;
професіоналізм керівництва та його ділова репутація;
інша інформація.
4.4. Оцінка фінансового стану позичальника-банку здійснюється не рідше ніж один раз на місяць з використанням методів, що використовуються у вітчизняній та світовій банківській практиці, у тому числі з урахуванням:
інформації позичальника-банку про дотримання економічних нормативів і нормативу обов'язкового резервування коштів;
аналізу якості активів і пасивів;
аналізу прибутків і збитків;
інформації про виконання банком зобов'язань у минулому;
інформації про надані та одержані міжбанківські кредити;
щорічного аудиторського висновку.
( Пункт 4.4 глави 4 в редакції Постанови Національного банку N 119 від 19.03.2003 )
4.5. Класифікація позичальників - юридичних осіб (у тому числі банків) здійснюється за результатами оцінки їх фінансового стану:
Клас "А" - фінансова діяльність добра, що свідчить про можливість своєчасного виконання зобов'язань за кредитними операціями, зокрема погашення основної суми боргу та процентів за ним відповідно до умов кредитної угоди; економічні показники в межах установлених значень (відповідно до методики оцінки фінансового стану позичальника, затвердженої внутрішніми документами банку); вище керівництво позичальника має відмінну ділову репутацію; кредитна історія позичальника - бездоганна; крім того, позичальники-банки (резиденти) і банки-нерезиденти, що зареєстровані в країнах - членах СНД, дотримуються економічних нормативів. Одночасно можна зробити висновок, що фінансова діяльність і надалі проводитиметься на високому рівні. До цього класу можуть належати інші позичальники-банки (нерезиденти), що мають кредитний рейтинг не нижче ніж показник А, підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Standard & Poor`s, Moody`s тощо).
Клас "Б" - фінансова діяльність позичальника цієї категорії близька за характеристиками до класу "А", але ймовірність підтримування її на цьому рівні протягом тривалого часу є низькою. Позичальники/контрагенти банку, які належать до цього класу, потребують більшої уваги через потенційні недоліки, що ставлять під загрозу достатність надходжень коштів для обслуговування боргу та стабільність одержання позитивного фінансового результату їх діяльності; крім того, позичальники-банки (резиденти) і банки-нерезиденти, що зареєстровані в країнах - членах СНД, дотримуються економічних нормативів. Аналіз коефіцієнтів фінансового стану позичальника може свідчити про негативні тенденції в діяльності позичальника. Недоліки в діяльності позичальників, які належать до класу "Б", мають бути лише потенційними. За наявності реальних недоліків клас позичальника потрібно знизити. До цього класу можуть належати інші позичальники-банки (нерезиденти), що мають кредитний рейтинг не нижче ніж "інвестиційний клас", що підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Standard & Poor`s, Moody`s тощо).
Клас "В" - фінансова діяльність задовільна і потребує більш детального контролю, крім того, позичальники - банки (резиденти) і банки країн - членів СНД дотримуються економічних нормативів. Надходження коштів і платоспроможність позичальника свідчать про ймовірність несвоєчасного погашення кредитної заборгованості в повній сумі та в строки, передбачені договором, якщо недоліки не будуть усунені. Одночасно спостерігається можливість виправлення ситуації і покращення фінансового стану позичальника. Забезпечення кредитної операції має бути ліквідним і не викликати сумнівів щодо оцінки його вартості, правильності оформлення угод про забезпечення тощо. До цього класу можуть належати позичальники-банки (нерезиденти), що мають кредитний рейтинг не нижче ніж показник В, підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Standard & Poor`s, Moody`s тощо).
Клас "Г" - фінансова діяльність незадовільна (економічні показники не відповідають установленим значенням) і спостерігається її нестабільність протягом року; є високий ризик значних збитків; ймовірність повного погашення кредитної заборгованості та процентів/комісій за нею є низькою; проблеми можуть стосуватися стану забезпечення за кредитом, потрібної документації щодо забезпечення, яка свідчить про наявність (схоронність) і його ліквідність тощо. Якщо під час проведення наступної класифікації немає безсумнівних підтверджень поліпшити протягом одного місяця фінансовий стан позичальника банку або рівень забезпечення за кредитною операцією, то його потрібно класифікувати на клас нижче (клас "Д"). До цього класу належить позичальник/контрагент банку, проти якого порушено справу про банкрутство.
Клас "Д" - фінансова діяльність незадовільна і є збитковою; показники не відповідають установленим значенням, кредитна операція не забезпечена ліквідною заставою (або безумовною гарантією), ймовірності виконання зобов'язань позичальником/контрагентом банку практично немає. До цього класу належить позичальник/контрагент банку, що визнаний банкрутом в установленому чинним законодавством порядку.
За результатами оцінки фінансового стану позичальник зараховується до відповідного класу.
Позичальник/контрагент банку, проти якого порушено справу про банкрутство, а також банки, в яких відкликано банківську ліцензію, не можуть бути віднесені до класу, вище ніж клас "Г".
( Пункт 4.5 глави 4 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 10 від 17.01.2005 ) ( Абзац дев'ятий пункту 4.5 глави 4 виключено на підставі Постанови Національного банку N 248 від 06.07.2007 ) ( Пункт 4.5 глави 4 в редакції Постанови Національного банку N 119 від 19.03.2003 )
4.6. Для оцінки фінансового стану позичальника - фізичної особи банки встановлюють показники та їх оптимальні значення залежно від виду кредиту (на придбання або будівництво житла, придбання транспортних засобів, товарів тривалого використання, на інші потреби), його обсягу й строку, виду забезпечення (застави) за кредитом. Клас позичальника за операціями з фінансового лізингу визначається без урахування критерію класифікації кредитної операції "рівень забезпечення кредитної операції".
( Абзац перший пункту 4.6 глави 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 411 від 27.08.2004 )
Оцінка фінансового стану позичальника має враховувати кількісні та якісні показники (фактори), що можуть у тій чи іншій мірі вплинути на виконання позичальником зобов'язань за кредитом, з визначенням рівня їх ймовірного впливу на дотримання умов кредитної угоди шляхом установлення оптимальних значень та відповідних балів для кожного з показників (факторів) та здійснюється з урахуванням виду і строку кредиту, що надається.
У разі визначення кредитоспроможності позичальника - фізичної особи мають ураховуватися як кількісні показники (економічна кредитоспроможність), так і якісні характеристики (особиста кредитоспроможність) позичальника, що підтверджуються достовірними документами, виданими третьою особою (довідка з місця роботи, довідка про доходи, виписка (довідка) банку з рахунку про рух коштів, а також (за наявності) кредитна історія позичальника, підтверджена кредитними звітами бюро кредитних історій).
( Абзац третій пункту 4.6 глави 4 в редакції Постанови Національного банку N 83 від 19.03.2007; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 406 від 01.12.2008 )
До якісних характеристик позичальника зокрема належать:
загальний матеріальний стан клієнта (наявність майна та копій відповідних підтвердних документів на його право власності, які засвідчуються в установленому порядку);
соціальна стабільність клієнта (тобто наявність постійної роботи, ділова репутація, сімейний стан тощо);
вік клієнта;
кредитна історія (інтенсивність користування банківськими кредитами/гарантіями в минулому та своєчасність їх погашення й сплати процентів/комісій за ними), у тому числі отримана від бюро кредитних історій.
( Абзац восьмий пункту 4.6 глави 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 83 від 19.03.2007 )
До основних кількісних показників оцінки фінансового стану позичальника - фізичної особи зокрема належать:
сукупний чистий дохід (щомісячні очікувані сукупні доходи, зменшені на сукупні витрати та зобов'язання);
( Абзац десятий пункту 4.6 глави 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 406 від 01.12.2008 )
накопичення на рахунках в банку (інформація надається за бажанням позичальника);
коефіцієнти, що характеризують поточну платоспроможність позичальника і його фінансові можливості виконати зобов'язання за кредитною угодою (зокрема, співвідношення сукупних доходів і витрат/зобов'язань позичальника, сукупного чистого доходу за місяць і щомісячного внеску за кредитом та процентами/комісіями за ним);
забезпечення кредиту (застава рухомого й нерухомого майна, наявність його страхування, передавання права власності на об'єкт кредитування (житло, автотранспорт тощо)) та його ліквідність.
Банк для розрахунку основних кількісних показників оцінки фінансового стану позичальника - фізичної особи враховує доходи, факт отримування яких протягом дії кредитного договору підтверджується достовірними документами, виданими третьою особою [довідка з місця роботи, довідка про доходи, виписка (довідка) банку з рахунку про рух коштів].
( Пункт 4.6 глави 4 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 406 від 01.12.2008 )
Під час визначення кредитоспроможності й оцінки фінансового стану позичальників - фізичних осіб, які отримують кредит як підприємці, мають ураховуватися також відповідні показники, що встановлюються для юридичних осіб, у тому числі такі якісні та кількісні показники:
менеджмент (рівень менеджменту, ділова репутація та зв'язки в діловому оточенні, готовність та спроможність клієнта нести особисту відповідальність за виконання кредитних зобов'язань тощо);
фактори ринку (вид галузі, оцінка привабливості товарів/послуг, що виготовляються/надаються клієнтом; ринок таких товарів/послуг, рівень конкуренції у сфері діяльності клієнта, тривалість діяльності на конкретному ринку тощо);
прогноз руху грошових потоків (співвідношення власного капіталу та розміру кредиту, співвідношення грошових оборотів за місяць та суми кредиту тощо).
Класифікація позичальників - фізичних осіб за результатами визначення їх кредитоспроможності (фінансового стану) здійснюється з урахуванням рівня забезпечення за кредитними операціями:
Клас "А" - сукупний чистий дохід позичальника значно перевищує внески на погашення кредиту і процентів/комісій за ним, високою є ймовірність збереження такого співвідношення протягом дії кредитної угоди; обсяг, якість і ліквідність забезпечення за кредитами, що видаються на строк більше одного року, достатні або позичальник має високу особисту кредитоспроможність (що підтверджується документально) і заслуговує на безперечну довіру; немає жодних свідчень про можливість затримки з поверненням кредиту і процентів/комісій за ним відповідно до умов кредитної угоди.
Клас "Б" - основні характеристики аналогічні або близькі до класу "А", однак імовірність їх підтримування на такому самому рівні є низькою або наявна тенденція (або інформація) щодо можливості їх зниження. Обсяг, якість і ліквідність забезпечення за кредитами, що видаються на строк більше одного року, достатні для погашення в повному обсязі кредиту і процентів/комісій за ним.
Клас "В" - сукупні обсяги доходів і витрат позичальника свідчать про досягнення граничної межі в забезпеченні погашення боргу, зміну місця роботи (з погіршенням умов), зростання обсягу зобов'язань позичальника, що свідчить про підвищення ймовірності несвоєчасного та/або в неповній сумі погашення кредиту і процентів/комісій за ним. Обсяг, якість і ліквідність забезпечення за кредитами, що видаються на строк більше одного року, достатні для погашення в повному обсязі кредиту і процентів/комісій за ним.
Клас "Г" - фінансовий стан позичальника нестабільний. Наявна тенденція і періодично виникають проблеми із своєчасною сплатою боргу за кредитами та процентами/комісіями за ним через нестабільність доходів позичальника або зростання витрат та/або зобов'язань. Сукупний чистий дохід позичальника в окремі періоди не забезпечує сплату боргу за кредитом та процентів/комісій за ним. Є проблеми щодо забезпечення за кредитом (низький рівень його ліквідності або його обсяг недостатній тощо).
Клас "Д" - фінансовий стан позичальника незадовільний. Доходи не забезпечують сплату боргу за кредитом та процентів/комісій за ним. Кредит не забезпечений ліквідною заставою. Практично немає змоги сплатити борг за кредитом та проценти/комісії за ним, у тому числі за рахунок забезпечення кредиту.
( Пункт 4.6 глави 4 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 418 від 24.10.2000, N 502 від 07.12.2001, в редакції Постанови Національного банку N 119 від 19.03.2003 )
4.7. Якщо немає достовірної фінансової звітності, що підтверджує оцінку фінансового стану позичальника - юридичної особи, або відповідних документів та інформації щодо оцінки фінансового стану фізичної особи, а також належним чином оформлених документів, на підставі яких здійснювалася кредитна операція, то такі позичальники мають класифікуватися не вище класу "Г".
Банк зобов'язаний класифікувати не вище класу "Д" позичальників - фізичних і юридичних осіб, у кредитних договорах з якими немає письмової згоди на збір, зберігання, використання та поширення через бюро кредитних історій інформації про позичальника.
( Пункт 4.7 глави 4 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 406 від 01.12.2008 )( Пункт 4.7 глави 4 в редакції Постанови Національного банку N 119 від 19.03.2003 )
4.8. Якщо на час укладення договору пролонгації (тобто продовження строку дії договору) кредитної операції з кредитоспроможним і надійним позичальником - юридичною особою, якого віднесено до класу "А" або "Б", не спостерігається погіршення його фінансового стану і проценти сплачуються своєчасно (за умови, що сплата процентів за договорами передбачена не рідше одного разу на квартал), то така операція вважається строковою, тобто пролонгованою без пониження класу позичальника. Разом з тим надходження (крім кредитних коштів) на рахунки позичальника (контрагента банку) протягом первісного строку користування кредитними коштами згідно з кредитним договором мають перевищувати розмір заборгованості за кредитом не менше ніж у два рази та засвідчуватися документально.
( Абзац пункту 4.8 в редакції Постанови Національного банку N 339 від 15.08.2003 )
Пролонговані кредити, які надані позичальникам - фізичним особам на придбання та удосконалення нерухомості, автотранспорту, товарів довгострокового використання, вважаються пролонгованими без пониження класу позичальника, якщо на час укладення угоди про пролонгацію кредитного договору позичальники - фізичні особи віднесені до класу "А" або "Б" та проценти (комісії, інші платежі) сплачуються своєчасно. Пролонгація кредитів за інших умов розглядається як пролонгація з пониженням класу позичальника.
( Пункт 4.8 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 339 від 15.08.2003 )
5. Визначення групи кредитних операцій за станом обслуговування позичальником боргу за ними
5.1. Оцінку стану обслуговування боргу банки зобов'язані здійснювати щомісяця:
а) за станом погашення позичальником/контрагентом - юридичною особою кредитної заборгованості за основним боргом (у тому числі за операціями репо) та процентів/комісій за ним на підставі кредитної історії позичальників та їх взаємовідносин з банком обслуговування боргу є:
"добрим":
якщо заборгованість за кредитом і проценти/комісії за ним сплачуються в установлені строки або з максимальною затримкою до семи календарних днів;
або кредит пролонговано без пониження класу позичальника та проценти/комісії за ним сплачуються в установлені строки або з максимальною затримкою до семи календарних днів;
або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника до 90 днів та проценти/комісії за ним сплачуються в установлені строки або з максимальною затримкою до семи календарних днів;
"слабким":
якщо заборгованість за кредитом прострочена від 8 до 90 днів та проценти/комісії за ним сплачуються з максимальною затримкою від 8 до 30 днів;
або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника на строк від 91 до 180 днів, але проценти/комісії сплачуються в строк або з максимальною затримкою до 30 днів;
"незадовільним":
якщо заборгованість за кредитом прострочена понад 90 днів;
або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника понад 180 днів;
б) за станом погашення позичальником - фізичною особою кредитної заборгованості та процентів/комісії за ним обслуговування боргу є:
"добрим":
якщо заборгованість за кредитом і процентами/комісією за ним сплачуються в установлені строки або з максимальною затримкою до семи календарних днів (або з максимальною затримкою до 30 днів у разі документально підтверджених фактів відрядження, хвороби тощо);
або кредит пролонговано без пониження класу позичальника та проценти/комісії за ним сплачуються в установлені строки або з максимальною затримкою до семи календарних днів (або з максимальною затримкою до 30 днів у разі документально підтверджених фактів відрядження, хвороби тощо);
( Підпункт "б" пункту 5.1 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 339 від 15.08.2003 )
або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника на строк до 90 днів та проценти/комісії за ним сплачуються в установлені строки або з максимальною затримкою до семи календарних днів (або з максимальною затримкою до 30 днів у разі документально підтверджених фактів відрядження, хвороби тощо);
( Абзац п'ятий підпункту "б" пункту 5.1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 339 від 15.08.2003 )
"слабким":
якщо заборгованість за кредитом прострочена від 8 до 90 днів та проценти/комісії за ним сплачуються із затримкою від 8 до 30 днів (або з максимальною затримкою від 31 дня до 120 днів у разі документально підтверджених фактів відрядження, хвороби тощо);
( Абзац сьомий підпункту "б" пункту 5.1 глави 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 83 від 19.03.2007 )
або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника на строк від 91 дня до 180 днів, але проценти/комісії сплачуються в строк або з максимальною затримкою до семи календарних днів (або з максимальною затримкою до 30 днів у разі документально підтверджених фактів відрядження, хвороби тощо);
( Абзац восьмий підпункту "б" пункту 5.1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 339 від 15.08.2003 )
"незадовільним":
якщо заборгованість за кредитом прострочена понад 90 днів (або з максимальною затримкою до 120 днів у разі документально підтверджених фактів відрядження, хвороби тощо);
або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника понад 180 днів.
( Абзац одинадцятий підпункту "б" пункту 5.1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 339 від 15.08.2003 )
Якщо одна з вимог кожного підпункту, що характеризує групу кредитної операції за станом обслуговування боргу позичальниками/контрагентами (юридичними і фізичними особами), не виконується, то така операція зараховується до групи на один рівень нижче.
( Пункт 5.1 глави 5 в редакції Постанови Національного банку N 119 від 19.03.2003 )
5.2. Обслуговування боргу не може вважатися "добрим", якщо заборгованість за кредитною операцією включає залишок рефінансованої заборгованості, тобто якщо відбувається погашення старої заборгованості за рахунок видачі нового кредиту, у зв'язку з погіршенням фінансового стану позичальника та/або проблемами, пов'язаними з обслуговуванням боргу.
( Абзац перший пункту 5.2 глави 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 83 від 19.03.2007 )
При визначенні групи кредитної операції також мають ураховуватися зміни початкових умов кредитної угоди щодо сум і строків погашення основного боргу і процентів за ним (якщо такі зміни відбулися з погіршенням умов для кредитора).
Якщо позичальник має заборгованість одночасно за кількома кредитами, то оцінка обслуговування позичальником боргу ґрунтується на кредитній заборгованості, що віднесена до нижчої групи.
5.3. Зобов'язання за наданими гарантіями, поруками та авалями за станом обслуговування боргу вважається "добрим" до часу їх виконання за умови своєчасної сплати контрагентами процентів/комісій за ними відповідно до умов угоди.
( Пункт 5.3 глави 5 в редакції Постанови Національного банку N 10 від 17.01.2005 )
6. Класифікація кредитного портфеля
6.1. Відповідно до перелічених у главах 4 і 5 цього Положення критеріїв здійснюється класифікація кредитного портфеля за ступенем ризику та визначається категорія кредитної операції таким чином:
------------------------------------------------------------------
|Фінансовий стан |Обслуговування боргу позичальником (група) |
|позичальника |-----------------------------------------------|
|(клас) |"добре" |"слабке" |"незадовільне" |
|----------------+---------------+---------------+---------------|
|"А" |"стандартна" |"під контролем"|"субстандартна"|
|----------------+---------------+---------------+---------------|
|"Б" |"під контролем"|"субстандартна"|"субстандартна"|
|----------------+---------------+---------------+---------------|
|"В" |"субстандартна"|"субстандартна"|"сумнівна" |
|----------------+---------------+---------------+---------------|
|"Г" |"сумнівна" |"сумнівна" |"безнадійна" |
|----------------+---------------+---------------+---------------|
|"Д" |"сумнівна" |"безнадійна" |"безнадійна" |
------------------------------------------------------------------
Категорія заборгованості за кредитами, які включені до портфеля однорідних споживчих кредитів, визначається банком щомісяця залежно від кількості днів прострочення основного боргу та/або процентів/комісій за ним:
------------------------------------------------------------------
| Кількість | Категорія | Коефіцієнт |
|календарних днів | заборгованості | резервування за однорідними |
| прострочення | | споживчими кредитами |
| | |-----------------------------|
| | |у гривнях |в іноземній валюті|
|-----------------+----------------+----------+------------------|
|0 |"стандартна" |2% |50% |
|-----------------+----------------+----------+------------------|
|до 30 |"під контролем" |10% |100% |
|-----------------+----------------+----------+------------------|
|31 - 60 |"субстандартна" |40% |100% |
|-----------------+----------------+----------+------------------|
|61 - 90 |"сумнівна" |80% |100% |
|-----------------+----------------+----------+------------------|
|від 91 і |"безнадійна" |100% |100% |
|більше | | | |
------------------------------------------------------------------
( Таблиця абзацу другого пункту 6.1 глави 6 в редакції Постанови Національного банку N 406 від 01.12.2008 ) ( Пункт 6.1 глави 6 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 83 від 19.03.2007 )
Банки мають право самостійно встановлювати більш жорсткі критерії для віднесення цієї заборгованості до відповідної категорії.
( Пункт 6.1 глави 6 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 83 від 19.03.2007 )( Пункт 6.1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 502 від 07.12.2001, в редакції Постанови Національного банку N 119 від 19.03.2003, із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 411 від 27.08.2004 )
6.2. Банк має право віднести кредитну операцію, за якою стан обслуговування позичальником боргу протягом останніх шести місяців визначений як "добре", до категорії "під контролем" (якщо позичальник віднесений до класу "В") або "субстандартна" (якщо позичальник віднесений до класу "Г") за умови, що на момент здійснення класифікації кредитний договір діє не менше ніж шість місяців і сплата процентів за ним передбачена не рідше одного разу на місяць.
Банк не має права застосовувати норми абзацу першого цього пункту під час класифікації кредитної операції, якщо позичальник не має кредитної історії, а також якщо класифікація фінансового стану позичальника здійснена банком на підставі пункту 4.7 глави 4 цього Положення.
Банк має право підвищити на один рівень категорію кредитної операції під час здійснення довгострокового кредитування під інвестиційний проект, розрахунок ефективності якого (у тому числі доходу, що планується отримати від його реалізації) забезпечує погашення кредиту і процентів/комісій за ним відповідно до умов кредитного договору за умови, що бізнес-план реалізації інвестиційного проекту виконується.
( Абзац четвертий пункту 6.2 глави 6 виключено на підставі Постанови Національного банку N 593 від 31.12.2010 )
Банк не має права одночасно застосовувати норми абзаців першого та третього цього пункту.
Банк не має права відносити пільгові кредити до категорій "стандартна" і "під контролем".
( Пункт 6.2 глави 6 в редакції Постанов Національного банку N 10 від 17.01.2005, N 210 від 10.06.2005, N 248 від 06.07.2007 )
6.3. Під час класифікації операцій за врахованими векселями, крім оцінки фінансового стану визначеної банком зобов'язаної за векселем особи, також ураховується строк погашення заборгованості.
( Абзац перший пункту 6.3 в редакції Постанови Національного банку N 339 від 15.08.2003 )
Якщо заборгованість за простроченими векселями прострочена не більше ніж 30 днів, то така кредитна операція не може бути класифікована вище ніж "сумнівна".
Заборгованість за простроченими векселями зі строком прострочення більше ніж 30 днів має належати до категорії "безнадійна".
Під час визначення розміру резерву за врахованими векселями сума, що підлягає резервуванню, визначається, виходячи з урахованої вартості векселя та амортизації дисконту.
( Абзац четвертий пункту 6.3 глави 6 в редакції Постанови Національного банку N 411 від 27.08.2004 )
Кредитні операції у вигляді врахування векселів, за якими кошти надаються одній особі, а погашення заборгованості здійснюється іншою, аналітичний облік таких операцій ведеться щодо тієї особи, яка відповідно до умов угоди має здійснювати погашення кредитної заборгованості.
( Пункт 6.3 глави 6 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 10 від 17.01.2005 )( Пункт 6.3 глави 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 502 від 07.12.2001, в редакції Постанови Національного банку N 119 від 19.03.2003 )
6.4.
( Абзац перший пункту 6.4 виключено на підставі Постанови Національного банку N 339 від 15.08.2003 )( Абзац другий пункту 6.4 виключено на підставі Постанови Національного банку N 339 від 15.08.2003 )
Оцінка якості кредитної операції здійснюється до часу виконання позичальником/контрагентом зобов'язання за нею (надходження коштів) незалежно від виду зобов'язання (або його заміни на інший вид).
( Пункт 6.4 глави 6 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 119 від 19.03.2003 )
6.5. При класифікації кредитних операцій за ступенями ризику і віднесенні їх до груп, за якими розраховується резерв за факторингом, наданими зобов'язаннями (аваль), виконаними гарантіями та поруками, враховується строк погашення заборгованості, а саме:
"стандартна" - заборгованість, за якою строк погашення чи повернення, передбачений договірними умовами (за векселем), ще не настав, або зобов'язання7 (у т.ч. аваль), строк виконання за якими ще не настав;
--------------------------------
7 Якщо за наданими зобов'язаннями (гарантіями, поруками, авалями) за оцінкою фінансового стану позичальника зараховано до класу "Б" і нижче, то категорія операції визначається відповідно до класу позичальника (з урахуванням вимог пункту 5.3 цього Положення).
( Виноска пункту 6.5 глави 6 в редакції Постанов Національного банку N 418 від 24.10.2000, N 119 від 19.03.2003 )
"сумнівна" - заборгованість за факторинговими операціями (за основним боргом чи черговим платежем) та за виконаними (сплаченими) банком гарантіями і поруками8 (у т.ч. авалем) становить до 90 днів з дня виконання зобов'язання (платежу), передбаченого договірними умовами (векселем);
----------------------------------
8 Якщо на час виконання банком зобов'язання за наданими гарантіями та поруками таке зобов'язання було класифіковане з урахуванням оцінки фінансового стану контрагента як "безнадійне", то після виконання банком зобов'язання за наданими гарантіями та поруками така кредитна заборгованість класифікується також як "безнадійна", якщо фінансова діяльність такого контрагента не покращилась.
( Виноска пункту 6.5 глави 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 119 від 19.03.2003 )
"безнадійна" - заборгованість за факторинговими операціями (основним боргом чи черговим платежем) та за гарантіями і поруками (у т.ч. авалем), виконаними (сплаченими) банком, за якими клієнт не виконав своїх зобов'язань із строком більше ніж 90 днів після настання строку платежу, передбаченого договірними умовами (векселем).
7. Критерії прийняття забезпечення за кредитними операціями при розрахунку резервів
7.1. Під час визначення чистого кредитного ризику для розрахунку резерву сума валового кредитного ризику окремо за кожною кредитною операцією може зменшуватися на вартість прийнятного забезпечення, що зазначене в цьому пункті, або об'єкта фінансового лізингу (рухомого майна).
( Абзац перший пункту 7.1 глави 7 в редакції Постанови Національного банку N 411 від 27.08.2004 )
При розрахунку резерву за заборгованістю, що сформувалась за портфелем однорідних споживчих кредитів, забезпечення за цими кредитами до уваги не береться.
( Пункт 7.1 глави 7 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 83 від 19.03.2007 )
7.1.1. Безумовні гарантії, що беруться до розрахунку резерву під кредитні ризики:
Кабінету Міністрів України;
банків, які мають офіційний кредитний рейтинг не нижчий, ніж "інвестиційний клас"9;
---------------------------------
9 Інвестиційний клас - кредитний рейтинг за міжнародною шкалою, підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Standard & Poor's, Moody's тощо);
( Виноска 9 абзацу третього підпункту 7.1.1 пункту 7.1 глави 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 114 від 13.04.2011 )

................
Перейти до повного тексту