Відповідно до статті 141 Кримінально-виконавчого кодексу України та з метою визначення організаційно-правових засад діяльності будинку дитини при виправній колонії

1. Затвердити Типове положення про будинок дитини при виправній колонії, що додається.

2. Департаменту взаємодії з органами влади (Зеркаль О.В.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади".

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Державної пенітенціарної служби України і заступника Міністра охорони здоров’я України відповідно до розподілу обов’язків.

1.1. Це Типове положення визначає організаційно-правові засади діяльності будинку дитини, утвореного при виправній колонії, у якому перебувають і виховуються діти віком до трьох років, народжені засудженими до позбавлення волі жінками, спільно зі своїми матерями або окремо від них.

1.2. Метою діяльності будинку дитини при виправній колонії (далі - будинок дитини) є забезпечення реалізації права дитини на дитинство, умов, необхідних для нормальної життєдіяльності і розвитку дитини, стабільності і безперервності стосунків дитини і матері.

1.3. Будинок дитини утворюється і ліквідується Державною пенітенціарною службою України (далі - ДПтС) та підпорядковується начальнику виправної колонії.

1.4. Будинок дитини у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров’я України, наказами ДПтС організаційно-розпорядчого характеру та цим Типовим положенням.

1.5. Функціональна структура будинку дитини передбачає організацію його діяльності за медично-оздоровчим, психолого-педагогічним і адміністративно-господарським напрямами.

1.6. Будинок дитини утримується за рахунок коштів державного бюджету, затверджених у кошторисі виправної колонії, при якій утворено будинок дитини, та інших джерел, не заборонених законодавством.

1.7. Структура і чисельність працівників будинку дитини затверджується Головою ДПтС під час затвердження чисельності працівників виправної колонії.

Штатний розпис затверджується керівником територіального органу управління ДПтС у межах асигнувань, виділених на утримання закладу.

1.8. Розміщення будинку дитини здійснюється на базі споруд і приміщень основного фонду, що перебувають на балансі виправної колонії.

1.9. Фінансово-господарська діяльність, кадрове забезпечення і діловодство будинку дитини організовуються та здійснюються згідно з чинним законодавством.

1.10. Контроль за якістю надання медико-соціальної допомоги матерям та дітям, які перебувають у будинку дитини, додержанням санітарно-протиепідемічного режиму здійснюється територіальним органом управління ДПтС та структурним підрозділом ДПтС, що відповідає за організацію охорони здоров’я.

2.1. Створення умов для проживання дітей спільно із засудженими матерями та окремо від них у приміщеннях будинку дитини.

2.2. Створення умов для розвитку, виховання та навчання дітей відповідно до їх віку.

2.3. Забезпечення стабільності і безперервності стосунків матері і дитини, сприяння розвитку дитини, створення умов, що забезпечують ігрову діяльність дітей, їх навчання, спілкування між собою у будинку дитини та за його межами.

2.4. Створення умов для вільного спілкування з дітьми засуджених жінок, які не виявили бажання проживати спільно з дитиною в будинку дитини.

2.5. Виховання у засуджених жінок відповідальності за свою дитину.

2.6. Сприяння набуттю матерями, які тимчасово проживають у будинку дитини, навичок самостійного життя з дитиною.

2.7. Організація медичної, соціально-педагогічної та адміністративно-господарської діяльності будинку дитини.

2.8. Організація надання послуг соціального, психологічного, педагогічного, правового, економічного, медичного, побутового, інформаційного та іншого спрямування.

2.9. Забезпечення максимального збереження грудного вигодовування дітей віком до одного року, своєчасного переведення їх на змішане і штучне вигодовування.

2.10. Забезпечення раціонального харчування дітей віком від одного до трьох років.

2.11. Забезпечення дітей і жінок білизною, одягом, взуттям відповідно до норм, встановлених наказом Міністерства юстиції України від 20 лютого 2012 року № 280/5 "Про затвердження Порядку забезпечення речовим майном та норм належності речового майна для засуджених, які відбувають покарання в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21 лютого 2012 року за № 261/20574.

2.12. Здійснення контролю за станом здоров’я дітей медичним персоналом будинку дитини із залученням лікарів - спеціалістів педіатричного профілю.

2.13. Своєчасне і повне лабораторне обстеження хворих дітей і дітей, які прибувають до будинку дитини разом із матір’ю із слідчих ізоляторів та інших установ виконання покарань.

2.14. Щоденне медичне спостереження лікаря-педіатра (інших спеціалістів) за дітьми із занесенням результатів огляду і психофізичного розвитку дітей до медичної документації.

2.15. Організація та проведення поглиблених профілактичних медичних оглядів двічі на рік (весною та восени) з подальшим обстеженням та лікуванням дітей з виявленою патологією за їх результатами.

2.16. Забезпечення направлення висновків про стан здоров’я, фізичний та розумовий розвиток дітей за результатами обов’язкових медичних профілактичних оглядів; даних обов’язкових медичних профілактичних оглядів дітей та медичних документів дітей на спеціальні експертні медичні комісії для огляду дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відповідно до Порядку діяльності спеціальних експертних медичних комісій для огляду дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28 травня 2009 року № 366 "Про створення спеціальних експертних медичних комісій для огляду дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та затвердження порядку їх діяльності", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 2009 року за № 562/16578.

2.17. Проведення профілактичних щеплень дітям за інформованою згодою одного із батьків дитини або іншого законного її представника відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 16 вересня 2011 року № 595 "Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2011 року за № 1159/19897.

2.18. Організація обов’язкового профілактичного лікування дітей, які народилися від хворих матерів та тих, які хворіли на сифіліс і не мають активних проявів захворювань.

2.19. Лікування дітей, які за висновком лікаря не потребують стаціонарного лікування, а також лікування, корекція та реабілітація дітей з вадами фізичного та розумового розвитку.

2.20. Проведення санітарно-освітньої роботи серед персоналу і матерів, які проживають спільно з дітьми: підготовка наочної інформації з питань санітарії і гігієни, сезонної профілактики захворювань, лекцій, бесід на медичні теми.

2.21. Організація роботи групи карантину для дітей, які вперше поступили до будинку дитини, організація роботи боксів-ізоляторів для дітей з інфекційними захворюваннями та іншими захворюваннями, які не потребують стаціонарного лікування, а також у випадках, коли дитина потребує стаціонарного лікування, до госпіталізації їх у комунальні або державні заклади охорони здоров’я здійснюється відповідно до вимог Законів України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про захист населення від інфекційних хвороб", наказу Міністерства охорони здоров’я України від 18 травня 1998 року № 123 "Про затвердження Типового положення про будинок дитини", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 червня 1998 року за № 372/2812 (із змінами).

2.22. Проведення процедур для загартування дітей і фізкультурних вправ з ними.

2.23. Проведення педагогічно-виховних заходів з матерями щодо вигодовування і виховання дітей залежно від їх віку.

2.24. Забезпечення своєчасної реєстрації народження дитини в органах реєстрації актів цивільного стану.

2.25. Забезпечення своєчасного інформування органів опіки та піклування про дітей-сиріт і дітей, які залишилися без матерів.

2.26. Документування випадків протиправної поведінки засуджених матерів, які проживають разом з дітьми, і тих, які відвідують своїх дітей.

2.27. Забезпечення спілкування дитини з близькими родичами за наявності документів, що підтверджують родинні стосунки з цією дитиною, а також за відсутності рішення суду стосовно позбавлення батьківських прав батька дитини (тривалість такого спілкування не обмежується за часом і періодичністю, здійснюється у визначеному для цих цілей приміщенні виправної колонії, при цьому засуджена жінка письмово інформується про заплановане спілкування дитини з близькими родичами).