Відповідно до частини другої статті 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"

Внести до положень (стандартів) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", 3 "Звіт про фінансові результати", 5 "Звіт про власний капітал", 10 "Дебіторська заборгованість", 12 "Фінансові інвестиції", 13 "Фінансові інструменти", 17 "Податок на прибуток", 18 "Будівельні контракти", 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва" зміни, що додаються.

4. У Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 8 жовтня 1999 року N 237 і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 1999 року за N 725/4018:

4.1. У пункті 4:

4.1.1. В абзаці сьомому слова "за продукцію, товари, роботи, послуги" виключити.

4.1.2. В абзаці восьмому слова "товари, роботи, послуги з" виключити.

4.2. У першому реченні пункту 7 слова "заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги" замінити словами "заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу)".

4.3. Пункт 8 викласти в такій редакції:

"8. Величина сумнівних боргів визначається, виходячи з платоспроможності окремих дебіторів, питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг на умовах наступної оплати або на основі класифікації дебіторської заборгованості.

Визначена на основі класифікації дебіторської заборгованості величина сумнівних боргів на дату балансу становить залишок резерву сумнівних боргів на ту саму дату.

Залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту саму дату".

4.4. У пункті 11:

4.4.1. Слова "за продукцію, товари, роботи, послуги" виключити.

4.4.2. Доповнити пункт абзацом другим такого змісту:

"Поточна дебіторська заборгованість, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено, у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат".

4.5. Абзац перший пункту 12 викласти в такій редакції:

"Частина довгострокової дебіторської заборгованості, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, відображається на ту саму дату в складі поточної дебіторської заборгованості".

4.6. Пункт 13 доповнити підпунктом 13.6 такого змісту:

"13.6. Залишок резерву сумнівних боргів за кожною статтею поточної дебіторської заборгованості, його утворення та використання у звітному році".

4.7. У додатку до Положення (стандарту) 10:

4.7.1. Назву граф 5-7 таблиці з Прикладу, який вважати Прикладом 1, після слова "кінець" доповнити словом "попереднього".

4.7.2. Доповнити додаток прикладами 2, 3 і 4 такого змісту:

"Приклад 2

Підприємство визначає величину сумнівних боргів на основі класифікації дебіторської заборгованості.

Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги на 31 грудня 2003 року становить 966 000 грн., з наступним розподілом за строками її непогашення:

1-ша група - 700000;

2-га група - 240000;

3-тя група - 26000.

Залишок резерву сумнівних боргів до складання балансу на 31 грудня 2003 року становить 3020 грн.

Для визначення коефіцієнта сумнівності на основі класифікації дебіторської заборгованості на 31 грудня 2003 року підприємство для спостереження обрало період за попередні три роки.

Коефіцієнт сумнівності (Кс) відповідної групи дебіторської заборгованості визначається за такою формулою:

де S -знак суми;

Бзн - безнадійна дебіторська заборгованість відповідної групи в складі дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги цієї групи на дату балансу в обраному для спостереження періоді;

Дзн - дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги відповідної групи на дату балансу в обраному для спостереження періоді.

Коефіцієнт сумнівності відповідної групи дебіторської заборгованості становить:

групи 1 - 6000 : 1200000 = 0,005;

групи 2 - 2000 : 220000 = 0,009;

групи 3 - 3000 : 15000 = 0,2.

Величина резерву сумнівних боргів на 31 грудня 2003 року має становити:

700 000 х 0,005 + 240 000 х 0,009 + 26000 х 0,2 = 10860.

З урахуванням залишку резерву сумнівних боргів слід донарахувати ще 7840 грн. (10860 - 3020) з уключенням до витрат грудня 2003 року.

Приклад 3

Підприємство визначає величину сумнівних боргів, виходячи з питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг на умовах наступної оплати.

За 2003 рік чистий дохід від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг на умовах наступної оплати становить 18 000 000 грн.

Залишок резерву сумнівних боргів до складання балансу на 31 грудня 2003 року становить 1000 грн.

Для визначення коефіцієнта сумнівності підприємство для спостереження обрало період за попередні три роки.

Коефіцієнт сумнівності дебіторської заборгованості становить 0,0006 (21000 : 33000000).

Відрахування на створення резерву сумнівних боргів за 2003 рік становить 10800 (18 000 000 х 0,0006).

Разом із залишком резерв сумнівних боргів на 31 грудня 2003 року становить 11800 (10800 + 1000).

Приклад 4

Підприємство визначає величину сумнівних боргів на основі платоспроможності окремих дебіторів.

На 31 грудня 2003 року в складі статті "Векселі одержані" відображено вексель, виданий векселедавцем 5 березня 2003 року, на суму 10 000 грн. за реалізовані основні засоби. Підприємству стала відома інформація про порушення судом справи про банкрутство векселедавця. На підставі цієї інформації погашення векселя є сумнівним. Величина сумнівних боргів на 31 грудня 2003 року за статтею "Векселі одержані" має бути визнана в сумі 10 000 грн., на таку саму суму створюється резерв з уключенням до витрат грудня 2003 року".

5. У Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 12 "Фінансові інвестиції", затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 26 квітня 2000 року N 91 і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 17 травня 2000 року за N 284/4505:

5.1. Абзац дев'ятий пункту 3 доповнити другим реченням такого змісту: "Свідченням суттєвого впливу, зокрема, можуть бути:

1) володіння двадцятьма або більше відсотками акцій (статутного капіталу) підприємства;

2) представництво в раді директорів або аналогічному керівному органі підприємства;