З метою виконання Закону України "Про пожежну безпеку", забезпечення належного рівня пожежної безпеки на об'єктах та у рухомому складі залізничного транспорту

1. Затвердити Правила пожежної безпеки на залізничному транспорті з додатками (додаються) та ввести їх у дію з 1 січня 1998 року.

2. Першому заступнику Міністра транспорту - генеральному директору Укрзалізниці А.В.Слободяну:

2.1. Зареєструвати у встановленому порядку зазначені Правила в Міністерстві юстиції України.

2.2. Довести ці Правила до відома залізниць, підприємств, організацій та установ залізничного транспорту.

2.3. Разом з начальниками залізниць організувати вивчення цих Правил працівниками залізничного транспорту та провести позаплановий протипожежний інструктаж.

3. Правила пожежної безпеки на залізничному транспорті, затверджені Міністерством шляхів сполучення СРСР від 27.12.1978 р. вважати такими, що не застосовуються на території України.

4. Наказ Міністерства транспорту України від 27.04.97 N 146 "Про затвердження Правил пожежної безпеки на залізничному транспорті" вважати таким, що не набрав чинності.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Першого заступника міністра транспорту - генерального директора Укрзалізниці А.В.Слободяна.

1.1. Загальні положення

1.1.1. Правила пожежної безпеки на залізничному транспорті (надалі - Правила) розроблено відповідно до вимог Закону України "Про пожежну безпеку" та Правил пожежної безпеки в Україні, які затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.06.95 N 400 і зареєстровані Міністерством юстиції України 14.07.95 за N 219/755. Правила визначають основні вимоги пожежної безпеки на об'єктах (будівлях, спорудах, технологічних лініях тощо) і в рухомому складі залізничного транспорту і є обов'язковими для виконання підприємствами, установами, організаціями й об'єднаннями Укрзалізниці, а також іншими підприємствами, установами, організаціями та громадянами, котрі користуються послугами залізничного транспорту.

Вимоги пожежної безпеки для відомчих житлових будинків, адміністративних і громадських будівель та інших об'єктів, які належать Укрзалізниці, що не ввійшли до цих Правил, визначаються Правилами пожежної безпеки в Україні.

1.1.2. Для забезпечення пожежної безпеки на об'єктах Укрзалізниці слід керуватися стандартами, будівельними нормами, правилами влаштування електроустановок (ПУЕ), нормами технологічного проектування та іншими нормативними актами з цього питання.

1.1.3. Контроль за виконанням Правил здійснюється згідно з чинним законодавством.

1.1.4. Посадові особи та громадяни, котрі є винуватцями порушення цих Правил, несуть адміністративну, кримінальну або іншу відповідальність згідно з чинним законодавством.

1.2. Організаційні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки

1.2.1. Забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій і об'єднань (далі - підприємств) Укрзалізниці покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

1.2.2. Власники підприємств або уповноважені ними органи, а також орендарі зобов'язані:

- розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, впроваджувати досягнення науки і техніки, позитивний досвід;

- відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти, чинні в межах підприємства, здійснювати постійний контроль за їх дотриманням;

- забезпечувати дотримання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання приписів і постанов органів державного пожежного нагляду (ДПН) та відомчої воєнізованої охорони (ВВО);

- організовувати для інженерно-технічних працівників (ІТП), службовців і робітників спеціальне навчання, інструктування та перевірку знань з питань пожежної безпеки згідно з додатком N 1 до цих Правил;

- у разі відсутності в нормативних актах вимог, необхідних для забезпечення пожежної безпеки, вживати відповідних заходів, погоджуючи їх з органами ДПН та ВВО;

- утримувати у справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням;

- організувати на об'єкті добровільну пожежну дружину (ДПД) або добровільну пожежну команду (ДПК), пожежно-технічну комісію (ПТК) і забезпечити їх роботу відповідно до чинних положень, забезпечити об'єкт засобами пожежогасіння згідно з встановленими нормами;

- створювати у разі необхідності відповідно до встановленого порядку підрозділи пожежної охорони і необхідну для їх функціонування матеріально-технічну базу;

- подавати на вимогу пожежної охорони відомості і документи про стан пожежної безпеки об'єктів;

- вчасно інформувати пожежну охорону про несправність пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на своїй території;

- здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання з цією метою виробничої автоматики;

- проводити службове розслідування випадків пожеж.

1.2.3. Керівник підприємства повинен визначити обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, рухомого складу, технологічного та інженерного устаткування, а також за стан і експлуатацію технічних систем протипожежного захисту.

Обов'язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання і експлуатації засобів протипожежного захисту повинні бути відображені у відповідних посадових документах (функціональних обов'язках, інструкціях, положеннях тощо).

1.2.4. На кожному підприємстві з урахуванням його пожежної небезпеки наказом (інструкцією) повинен бути встановлений відповідний протипожежний режим, а саме мають бути визначені:

- місце застосування відкритого вогню, використання побутових нагрівальних приладів;

- порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт (також і зварювальних);

- правила проїзду і стоянки транспортних засобів;

- місце зберігання та кількість сировини, напівфабрикатів і готової продукції, що можуть одночасно знаходитися у приміщеннях та на території;

- порядок прибирання пилу та відходів виробництва, зберігання промасленого спецодягу і ганчір'я, очищення повітроводів вентиляційних систем від горючих відкладень;

- порядок відключення електрообладнання;

- порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи;

- порядок проходження посадовими особами навчання і перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням осіб, відповідальних за їх проведення;

- порядок організації експлуатації та обслуговування наявних засобів протипожежного захисту (протипожежного водопостачання, насосних станцій, установок пожежогасіння, сигналізації, димовидалення, вогнегасників тощо);

- порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів, оглядів електроустановок, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання;

- дії працівників у разі виникнення пожежі;

- порядок збирання членів ДПД і відповідальних посадових осіб у разі виникнення пожежі, виклику вночі, у святкові та вихідні дні.

Працівники підприємства повинні бути ознайомлені з цими вимогами на інструктажах, під час проходження пожежно-технічного мінімуму. Витяги з правил (наказів, інструкцій) з основними вимогами і положеннями необхідно вивішувати на видних місцях.

1.2.5. Керівники підрозділів та посадові особи, відповідальні за пожежну безпеку в рухомому складі або окремих приміщеннях (ізольованих робочих місцях), зобов'язані:

- забезпечити дотримання встановленого протипожежного режиму, правил пожежної безпеки та інструкцій щодо заходів пожежної безпеки;

- не допускати до роботи осіб, які не пройшли спеціальне навчання, інструктаж або перевірку знань з питань пожежної безпеки;

- проводити періодичні огляди території, будівель, виробничих і службових приміщень з метою контролю за утриманням шляхів евакуації, протипожежних перепон, розривів, під'їздів і доріг, засобів пожежогасіння (гідрантів, внутрішніх пожежних кранів, вогнегасників) і вживати термінових заходів для усунення виявлених порушень та недоліків;

- забезпечити утримання у технічно справному стані установок пожежогасіння, пожежної сигналізації, зв'язку;

- стежити за справністю приладів опалення, вентиляції, електроустановок, технологічного і виробничого обладнання і вживати заходів до усунення виявлених несправностей;

- знати пожежну небезпеку технологічних процесів, технологічного і виробничого устаткування, категорії приміщень виробничого та складського призначення з вибухопожежної і пожежної небезпеки, а також вимоги пожежної безпеки до зберігання, застосування і транспортування вибухонебезпечних та пожежонебезпечних речовин і матеріалів;

- стежити за своєчасним прибиранням приміщень і робочих місць;

- у випадку виникнення пожежі негайно повідомити про це в пожежну охорону, сповістити керівників об'єкта і приступити до її ліквідації, діючи у відповідності з вимогами розділу 8 цих Правил, а також інструкцій щодо забезпечення пожежної безпеки в рухомому складі залізничного транспорту.

1.2.6. Відповідальність за забезпечення пожежної безпеки локомотивів, моторвагонного рухомого складу і рефрижераторних секцій (поїздів), що знаходяться в експлуатації, несуть:

- машиністи - за прийняті ними локомотиви, дизель- або електропоїзди;

- начальники (механіки) - за прийняті ними рефрижераторні секції (поїзди);

- начальники депо - за локомотиви, моторвагонний рухомий склад та рефрижераторні секції (поїзди), що приписані до депо.

Вони повинні виконувати вимоги п.1.2.5 цих Правил, а також чинних інструкцій щодо забезпечення пожежної безпеки на локомотивах, моторвагонному рухомому складі та рефрижераторних секціях (поїздах).

1.2.7. Відповідальність за забезпечення пожежної безпеки у пасажирських поїздах несуть:

- начальники (механіки) - за прийняті ними поїзди;

- провідники, роздавачі багажу, експедитори поштових вагонів, директори вагонів-ресторанів, завідуючі купе-буфетами, старші механіки-дизелісти вагонів-дизель-електростанцій - за прийняті ними вагони;

- особи, допущені до обслуговування вагонів з відеосалонами;

- начальники вагонних депо (дільниць, дирекцій) - за рухомий склад, приписаний до депо (дільниці, дирекції), і той, що знаходиться в ремонті, незалежно від місця приписки.

Зазначені особи повинні виконувати вимоги п.1.2.5 цих Правил, а також чинних інструкцій щодо забезпечення пожежної безпеки у вагонах пасажирських поїздів.

1.2.8. Відповідальність і обов'язки осіб щодо забезпечення пожежної безпеки при перевезенні вантажів регламентуються Статутом залізниць та Правилами перевезення вантажів.

1.2.9. На підприємствах Укрзалізниці, де працюють 50 і більше осіб, за рішенням трудового колективу створюється пожежно-технічна комісія (ПТК). Її роботу необхідно організовувати згідно з Типовим положенням про пожежно-технічну комісію, що затверджується МВС України.

1.2.10. З метою залучення працівників до заходів щодо запобігання пожеж, організації їх гасіння, на підприємствах Укрзалізниці створюються добровільні пожежні дружини (команди), діяльність яких повинна здійснюватися згідно з Положенням про добровільні пожежні дружини (команди), що затверджується МВС України.

1.2.11. На кожному підприємстві повинна бути розроблена інструкція про заходи пожежної безпеки згідно з додатком N 1 до Правил пожежної безпеки в Україні.

1.2.12. На кожному підприємстві повинен бути встановлений порядок (система) сповіщення людей про пожежу, з яким необхідно ознайомити всіх працівників. У приміщеннях на помітному місці, поблизу телефонів, слід влаштовувати таблички із зазначенням номера телефону для виклику пожежної охорони та адреси даного об'єкта.

1.2.13. У будівлях і спорудах (крім житлових будинків), котрі мають два поверхи і більше, у випадку одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб, повинні бути розроблені і вивішені на видних місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі.

1.2.14. Працівники підприємств залізничного транспорту зобов'язані:

- чітко знати і виконувати встановлені правила пожежної безпеки, не допускати дій, що можуть призвести до пожежі;

- суворо виконувати вимоги технологічних регламентів (інструкцій) щодо забезпечення пожежної безпеки в технологічних процесах і при експлуатації рухомого складу;

- не допускати використання несправних інструментів, приладів, устаткування, дотримуватися правил безпеки під час їх експлуатації, а також виконувати вказівки керівників та осіб, відповідальних за пожежну безпеку;

- проводити прибирання робочих місць та відключати електрообладнання після закінчення роботи;

- вміти застосовувати наявні засоби пожежогасіння;

- у разі виникнення пожежі або виявлення її ознак негайно повідомити пожежну охорону, а в рухомому складі під час руху - начальника (механіка, бригадира) поїзда або машиніста локомотива та вжити заходів щодо ліквідації пожежі й евакуації пасажирів, діючи у відповідності з вимогами розділу 8 цих Правил, а також чинних інструкцій щодо забезпечення пожежної безпеки в рухомому складі.

1.3. Утримання території, будівель, споруд і приміщень

1.3.1. Утримання території

1.3.1.1. Територія підприємств повинна постійно утримуватися в чистоті і систематично очищатися від відходів виробництва, сміття, опалого листя, сухої трави, тополиного пуху тощо. Промаслені обтиральні матеріали та інші пожежонебезпечні виробничі відходи повинні зберігатися на спеціально відведених ділянках у металевих ящиках, які закриваються. Відходи виробництва, які не підлягають утилізації, необхідно регулярно прибирати і вивозити з території підприємства.

1.3.1.2. Шляхи, проїзди і проходи до будівель, споруд і джерел протипожежного водопостачання, а також підступи до пожежного інвентаря, обладнання і засобів пожежогасіння повинні бути завжди вільними.

На односмугових проїздах треба влаштовувати роз'їзні майданчики, а тупикові проїзди повинні закінчуватися розворотними майданчиками для забезпечення розвертання пожежних автомобілів. Ці майданчики мають відповідати вимогам ДБН 360-92.

Протипожежні розриви між будівлями не дозволяється використовувати для розміщення матеріалів, устаткування, тари, для стоянки будь-яких видів транспорту, будівництва і розміщення тимчасових будівель і споруд.

Горючі відходи в контейнерах, а також тара з-під лакофарбувальних матеріалів повинні зберігатися на спеціальних майданчиках, розміщених на відстані не менше 20 м від будівель і споруд. Тара з-під горючих рідин повинна бути щільно закритою.

1.3.1.3. Усі шляхи та проїзди на території об'єкта повинні утримуватися у справному стані, вчасно ремонтуватися, а в зимовий період очищатися від снігу.

1.3.1.4. Про закриття окремих ділянок шляхів або проїздів з метою їх ремонту (або з інших причин) необхідно негайно повідомити підрозділи пожежної охорони.

На період виконання ремонту шляхів на території об'єкта повинні бути встановлені покажчики напрямку об'їзду або влаштовані переїзди через ділянки, що ремонтуються.

1.3.1.5. У парках станцій і депо слід робити спеціальні переїзди через канави, кювети та залізничні колії для проїзду пожежних автомобілів. Ширина переїзду повинна бути не менше 6 м. Для проміжних станцій і невеликих об'єктів залізниці ширина шляхового покриття для проїзду пожежних автомобілів допускається не менше 3,5 м.

Переїзди і переходи через залізничні колії повинні бути постійно вільними для проїзду пожежних автомобілів, мати суцільне покриття на рівні верху голівок рейок, а в нічний час - освітлюватися.

Стоянка вагонів без локомотивів на переїздах забороняється.

Проїзди і переїзди повинні бути позначені написами: "Пожежний проїзд! Не загороджувати".

1.3.1.6. Стічні канави, лотки і кабельні траншеї на територіях об'єктів і станцій повинні очищатися від горючого сміття, пролитих горючих рідин і закриватися плитами з негорючих матеріалів.

На об'єктах, де зберігаються і застосовуються горючі рідини, мережа промислової каналізації повинна бути забезпечена справними гідравлічними затворами.

1.3.1.7. На території об'єктів залізничного транспорту забороняється розведення вогнищ, випалювання сухої трави і спалення сміття в місцях, використання яких для цих цілей не узгоджено з пожежною охороною.

1.3.1.8. Місця, де дозволено застосування відкритого вогню для спалювання сміття, адміністрація повинна обладнати урнами з негорючих матеріалів і розмістити їх не ближче 15 м до будівель та споруд.

1.3.1.9. Брами в'їздів на територію об'єкта, що відчиняються за допомогою електроприводів, повинні мати пристрої для відчинення їх вручну.

1.3.1.10. Територія об'єктів у темний час доби повинна бути освітлена для забезпечення швидкого виявлення пожежних драбин, протипожежного інвентаря, джерел водопостачання, входів до будівель і споруд.

1.3.1.11. Кіоски, палатки та інші тимчасові споруди повинні розташовуватися на відстані не менше 10 метрів від інших об'єктів, крім випадків, коли відповідно до будівельних норм необхідно мати більший протипожежний розрив або коли їх можна розмістити поблизу зовнішньої стіни без отворів, яка відповідає вимогам, що пред'являються до протипожежної стіни.

1.3.1.12. Стоянка транспортних засобів у наскрізних проїздах будівель на відстані менше 10 метрів від в'їзних брам на територію об'єкта, менше 5 метрів від пожежних гідрантів, забірних пристроїв водопостачальної мережі, пожежного устаткування та інвентаря, на розворотних майданчиках тупикових проїздів забороняється. В зазначених місцях повинні влаштовуватися (вивішуватися) відповідні знаки заборони.

1.3.2. Утримання будівель, споруд і приміщень

1.3.2.1. Всі будівлі, споруди та приміщення повинні постійно бути в чистоті і своєчасно очищатися від відходів виробництва та горючого сміття. Терміни очищення встановлюються технологічними регламентами або інструкціями.

1.3.2.2. У разі перепланування приміщень, зміни їх функціонального призначення, застосування нового технологічного устаткування необхідно дотримуватися протипожежних вимог чинних нормативних документів будівельного і технологічного проектування.

Не дозволяється зниження проектних меж вогнестійкості конструкцій і погіршення умов евакуації людей.

Приступати до реконструкції, перепланування приміщень, технологічного устаткування або впровадження нової технології дозволяється тільки при наявності проектної документації, яка пройшла попередню експертизу (перевірку) на відповідність нормативним актам з пожежної безпеки (з позитивним результатом) в органах державного пожежного нагляду.

1.3.2.3. Протипожежні системи, устаткування й обладнання будівель, споруд та приміщень (протидимний захист, пожежна автоматика, протипожежне водопостачання, протипожежні перепони і т.д.) повинні постійно утримуватись в робочому стані.

1.3.2.4. Отвори у протипожежних стінах, перегородках і перекриттях повинні захищатися протипожежними перепонами (протипожежними дверима, клапанами, люками, водяними завісами і т.д.).

1.3.2.5. У разі перетинання протипожежних перепон комунікаційними лініями щілини між конструкціями і комунікаційними лініями повинні бути замуровані негорючими матеріалами, які забезпечують вогнестійкість і димонепроникність тією ж мірою, що й основна конструкція.

1.3.2.6. Зовнішні пожежні драбини, огорожі дахів, устаткування захисту від блискавок на дахах будівель повинні утримуватися у справному стані і бути пофарбованими.

1.3.2.7. У виробничих, адміністративних, складських і допоміжних приміщеннях на помітних місцях повинні бути вивішені: інструкція з пожежної безпеки, табель бойової обслуги ДПД, план евакуації працюючих і матеріальних цінностей.

1.3.2.8. Біля входу до виробничих і складських приміщень та всередині цих приміщень повинні бути вивішені знаки безпеки згідно з вимогами чинних стандартів, а також таблички із зазначенням категорії приміщень з вибухопожежної і пожежної небезпеки згідно з вимогами нормативних документів та їх класу за ПУЕ.

1.3.2.9. Системи протипожежного захисту будівель підвищеної поверховості повинні бути постійно в дієздатному стані.

Устаткування, що забезпечує щільне зачинення дверей сходових кліток, коридорів, тамбурів, вестибюлів і холів (доводчики, ущільнювачі), повинно постійно бути справним.

1.3.2.10. Для всіх приміщень виробничих і складських будівель повинні бути встановлені гранично припустимі норми одночасного використання і зберігання вибухо- та пожежонебезпечних речовин і матеріалів.

1.3.2.11. Після закінчення зміни забороняється залишати на робочих місцях горючі відходи виробництва, легкозаймисті (ЛЗР) і горючі рідини (ГР).

1.3.2.12. Не використані протягом робочої зміни ЛЗР і ГР повинні виноситися до цехових комор або зберігатися в металевих ящиках (шафах). Використані обтиральні матеріали необхідно прибирати в металеві ящики з кришками, які щільно закриваються, і після закінчення зміни видаляти з виробничих приміщень у спеціально призначені для цього місця.

1.3.2.13. Відповідальний за пожежну безпеку підрозділу щодня після закінчення роботи зобов'язаний зробити огляд приміщень, які зачиняються. Перелік приміщень і порядок огляду встановлюється керівником підрозділу. Результати огляду повинні бути записані в спеціальний зошит (журнал) і засвідчені підписами осіб, котрі проводили огляд.

1.3.2.14. Адміністрацією об'єкта повинен бути встановлений порядок заміни просоченого маслом спецодягу на чистий (періодичність очистки і знежирювання).

Зберігання просоченого маслом спецодягу допускається тільки в металевих шафах у розгорнутому вигляді. Для провітрювання двері шаф повинні мати отвори у верхній або нижній частині.

1.3.2.15. У разі необхідності влаштування на вікнах тих приміщень, де перебувають люди, гратів, останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися. Під час перебування у цих приміщеннях людей грати повинні бути розкриті або зняті.

Влаштовувати глухі (незнімні) грати дозволяється в квартирах, банках, касах, складах, кладових, кімнатах для зберігання зброї і боєприпасів та в інших випадках, передбачених нормами і правилами, затвердженими в установленому порядку.

1.3.2.16. У виробничих, адміністративних, складських і допоміжних будівлях об'єкта забороняється:

- змінювати функціональне призначення будівель і приміщень без погодження з органами пожежного нагляду;

- розташовувати на шляхах евакуації виробниче устаткування, меблі, шафи, сейфи і інші предмети;

- прибирати приміщення із застосуванням бензину, гасу та інших ЛЗР і ГР;

- залишати після закінчення роботи увімкнене в електромережу побутове електрообладнання, використання якого у приміщенні дозволено органами пожежного нагляду та енергонагляду;

- оздоблювати стіни приміщень горючими матеріалами, не обробленими вогнезахисними речовинами;

- проводити відігрівання замерзлих труб різноманітних систем паяльними лампами, будь-якими іншими засобами із застосуванням відкритого вогню.

1.3.2.17. Куріння на території об'єкта, у виробничих, допоміжних і адміністративних будівлях допускається тільки в спеціально відведених (погоджених з пожежною охороною) місцях, обладнаних урнами і ємкостями з водою. Місця для цього повинні бути позначені відповідними знаками.

1.3.2.18. В підвальних приміщеннях і на цокольних поверхах виробничих та адміністративних будівель забороняється застосування і зберігання вибухових речовин, балонів із газом під тиском, кінострічок, пластмас та інших матеріалів, котрі мають підвищену пожежонебезпеку.

1.3.2.19. Забороняється зберігання матеріальних цінностей на горищах, технічних поверхах і в підвалах.

1.3.2.20. Горища, технічні поверхи та підвали повинні утримуватися зачиненими. На дверях цих приміщень треба вказувати місце зберігання ключів. Вікна горищ, технічних поверхів, підвалів повинні бути засклені і зачинені.

1.3.3. Утримання евакуаційних шляхів і виходів

1.3.3.1. Евакуаційні шляхи і виходи повинні утримуватися вільними, нічим не захаращуватися і в разі виникнення пожежі забезпечувати безпеку під час евакуації всіх людей, які перебувають у приміщеннях будівель та споруд.

Кількість і розміри евакуаційних шляхів і виходів, їхні конструктивні і планувальні рішення, умови освітленості, забезпечення незадимленості повинні відповідати протипожежним вимогам будівельних норм.

1.3.3.2. У разі розміщення технологічного або іншого обладнання у приміщеннях повинні бути забезпечені евакуаційні проходи до сходових кліток та інших шляхів евакуації відповідно до будівельних норм.

1.3.3.3. У приміщенні, яке має один евакуаційний вихід, дозволяється одночасне перебування не більше 50 осіб.

1.3.3.4. Двері на шляхах евакуації повинні відкриватися в напрямку виходу з приміщення (будівлі).

Допускається влаштування дверей з відчиненням усередину приміщення у разі одночасного перебування в ньому не більше 15 чоловік, а також у санвузлах, на балконах, лоджіях, площадках зовнішніх евакуаційних сходів (за винятком дверей, що ведуть у повітряну зону незадимлюваної сходової клітки).

В разі наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів можуть замикатися лише на внутрішні засуви, які легко відмикаються.

1.3.3.5. На шляхах евакуації забороняється застосування горючих облицювальних матеріалів і фарб на горючій основі. Покриття підлог на шляхах евакуації повинно бути надійно закріплене.

1.3.3.6. Сходові марші і площадки повинні мати справні огорожі з поручнями, котрі не зменшували б встановлену будівельними нормами ширину сходових маршів і площадок.

1.3.3.7. У сходових клітках (за винятком незадимлюваних) дозволяється встановлювати прилади опалення, в тому числі на висоті 2,2 м від поверхні проступів та сходових площадок, сміттєпроводи, поверхові сумісні електрощити, поштові скриньки та пожежні крани за умови, що це обладнання не зменшує нормативної ширини проходу сходовими площадками та маршами.

У незадимлюваних сходових клітках допускається встановлювати лише прилади опалення.

1.3.3.8. Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням відповідно до вимог будівельних норм та ПУЕ. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будівлі людей.

1.3.3.9. У приміщеннях, де можуть перебувати одночасно більше 100 осіб, у виробничих приміщеннях без природного освітлення за наявності більше 50 працюючих (або якщо площа перевищує 150 кв.м.) евакуаційні виходи повинні бути позначені світловими покажчиками з написом "Вихід" білого кольору на зеленому тлі, підключеними до джерела живлення евакуаційного (аварійного) освітлення або такими, що переключаються на нього автоматично у разі зникнення напруги на їх основних джерелах живлення.

1.3.3.10. Не допускається:

- влаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, розсувні і підйомні двері, двері, що повертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей;

- забивати, заварювати, замикати на навісні замки, болтові з'єднання та інші засуви, що важко відчиняються зсередини, зовнішні евакуаційні виходи;

- розташовувати у тамбурах виходів гардероби, вішалки для одягу, сушарні, пристосовувати їх для торгівлі, а також зберігання будь-якого інвентаря та матеріалів;

- влаштовувати на сходових клітках приміщення будь-якого призначення, у т.ч. кіоски, ларки, а також виходи з вантажних ліфтів (підйомників), прокладати промислові газопроводи, трубопроводи з ЛЗР та ГР, повітроводи;

- розташовувати в ліфтових холах комори, кіоски, ларки і т.ін.;

- робити засклення або закладати жалюзі й отвори повітряних зон у незадимлюваних сходових клітках.

1.4. Вимоги до інженерного обладнання

1.4.1. Електроустановки

1.4.1.1. Електрична мережа й електрообладнання, які знаходяться в експлуатації на об'єкті, повинні відповідати вимогам чинних Правил влаштування електроустановок (ПУЕ), Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів (ПТЕ), Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів (ПТБ) та інших нормативних документів.

1.4.1.2. Особи, відповідальні за стан електроустановок (головний енергетик, начальник електроцеху, інженерно-технічний працівник відповідної кваліфікації, призначений наказом керівника об'єкта), зобов'язані:

- забезпечити організацію і своєчасне проведення профілактичних оглядів і планово-попереджувальних ремонтів електрообладнання, апаратури й електромереж, а також своєчасне усунення несправностей, які можуть спричинити пожежу;

- стежити за правильністю вибору і застосування кабелів, електропроводів, двигунів, світильників та іншого електрообладнання в залежності від класифікації зон за ПУЕ і характеристик навколишнього середовища;

- систематично контролювати стан апаратів захисту від короткого замикання та інших аварійних режимів роботи;

- стежити за справністю автоматичних установок і засобів, призначених для ліквідації пожеж в електроустановках і кабельних приміщеннях;

- організувати систему навчання та інструктування чергового персоналу з питань пожежної безпеки при експлуатації електроустановок;

- брати участь у розслідуванні випадків пожеж в електроустановках, розробляти і здійснювати заходи щодо їх попередження.

1.4.1.3. Черговий електрик (змінний електромонтер) зобов'язаний проводити планові профілактичні огляди електрообладнання, перевіряти наявність і справність апаратів захисту і вживати негайних заходів до усунення несправностей, що можуть призвести до пожежі. Підсумки оглядів електроустановок, виявлені несправності і вжиті заходи фіксуються в оперативному журналі.

1.4.1.4. Перевірка ізоляції кабелів, проводів, надійності з'єднань, захисного заземлення, режиму роботи електродвигунів повинна проводитися у терміни, встановлені ПТЕ і ПТБ.

1.4.1.5. Усі електроустановки повинні бути обладнані апаратами захисту від короткого замикання та інших аварійних режимів роботи. Плавкі вставки запобіжників повинні бути калібровані із зазначенням на клеймі номінального струму вставки (клеймо ставиться заводом-виробником або електротехнічною лабораторією). Апарати захисту повинні бути в дієздатному стані.

1.4.1.6. З'єднання, окінцювання і відгалуження жил проводів та кабелів необхідно здійснювати за допомогою опресування, зварювання, паяння або спеціальних затискачів для запобігання виникненню небезпечних у пожежному відношенні перехідних опорів.

1.4.1.7. Обладнання та експлуатація тимчасових електромереж, як правило, не допускається. Винятком можуть бути тимчасові ілюмінаційні установки й електропроводки, які живлять місця проведення будівельних і тимчасових ремонтно-монтажних робіт.

1.4.1.8. Не допускається проходження повітряних ліній електропередачі і зовнішніх електропроводок над покрівлями будівель, навісами, штабелями лісу, складами волоконних матеріалів, торфу та інших горючих матеріалів.

1.4.1.9. Освітлювальні прожектори на об'єктах треба влаштовувати на окремих опорах. Забороняється влаштовувати їх на горючих покрівлях будівель і споруд.

1.4.1.10. Переносні світильники повинні бути обладнані захисними скляними ковпаками і сітками. Для цих світильників та іншої переносної електроапаратури необхідно застосовувати гнучкі кабелі і проводи, призначені для цієї мети.

1.4.1.11. У виробничих і складських приміщеннях з наявністю горючих матеріалів, а також виробів у горючій упаковці електричні світильники повинні мати міру захисту, передбачену ПУЕ для відповідних зон. Конструкція світильників повинна виключати можливість випадання колб ламп, а в світильниках з люмінесцентними лампами - стартерів.

1.4.1.12. Відстань між світильниками з лампами розжарювання та предметами (будівельними конструкціями) з горючих матеріалів повинна бути не меншою від таких значень: для ламп потужністю 100 Вт - 0,5 м, потужністю 300 Вт - 0,8 м, потужністю 500 Вт - 1 м.

Інші види світильників повинні розміщатися від горючих матеріалів та предметів на відстані не менше 0,5 м, а від горючих будівельних конструкцій - не менше 0,2 м.

У разі неможливості дотримання вказаної відстані будівельні конструкції повинні бути захищені негорючими теплоізоляційними матеріалами.

1.4.1.13. Електродвигуни, світильники, проводи і розподільні пристрої повинні очищатися від горючого пилу не рідше 2-х разів на місяць.

1.4.1.14. Встановлене в будівлях маслозаповнене електрообладнання повинно бути захищене стаціонарними і пересувними установками пожежогасіння у відповідності до вимог ПУЕ.

1.4.1.15. При експлуатації електроустановок забороняється:

- використовувати кабелі і проводи з пошкодженою ізоляцією та ізоляцією, яка втратила в процесі експлуатації захисні електроізоляційні властивості;

- застосовувати для опалення приміщень нестандартні (саморобні) електронагрівальні прилади або лампи розжарювання, а також прилади з відкритими нагрівальними елементами;

- залишати без нагляду увімкнені в мережу електронагрівальні прилади;

- сушити горючі матеріали на електронагрівальних приладах;

- користуватися електронагрівальними приладами технологічного призначення без підставок із вогнестійких матеріалів;

- користуватися несправними електроустановками;

- залишати під напругою електричні проводи і кабелі із неізольованими кінцями;

- використовувати електродвигуни та інше електрообладнання, поверхневий нагрів яких при роботі перевищує температуру навколишнього середовища понад 45 град.С, якщо до цих пристроїв не пред'являється інших вимог.

1.4.1.16. Усі несправності в електромережах та електроапаратурі, які можуть викликати іскріння, коротке замикання, нагрів горючої ізоляції кабелів та проводів вище припустимого рівня, повинні негайно усуватися черговим персоналом електроцеху. Несправні електромережі та електроапарати слід негайно вимикати до приведення їх у пожежобезпечний стан.

1.4.1.17. В усіх, незалежно від призначення, приміщеннях, що після закінчення роботи замикаються і не контролюються черговим персоналом, усі електроустановки та електроприлади, а також мережа їх живлення повинні бути вимкнені (за винятком чергового освітлення, протипожежних і охоронних установок і установок, які за вимогами технологічних процесів працюють цілодобово).

1.4.1.18. На усіх об'єктах повинен бути встановлений порядок зняття напруги з електрообладнання, силових та контрольних кабелів у разі виникнення пожежі. При цьому електропостачання систем пожежної автоматики, протипожежного водопостачання і аварійного освітлення не повинно відключатися.

1.4.1.19. Захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямого попадання блискавки та вторинних її проявів повинен виконуватися згідно з вимогами РД 34.21.122-87.

1.4.1.20. Вимірювання опору ізоляції електричних мереж та електроустановок повинні проводитися у терміни, встановлені вимогами ПТЕ електроустановок споживачів.

1.4.1.21. У приміщеннях категорій А, Б, В з вибухопожежної та пожежної небезпеки повинно бути забезпечено додержання вимог електростатичної безпеки згідно з ГОСТ 12.1.018-86 і ГОСТ 12.4.124-83.

1.4.2. Опалення

1.4.2.1. Відповідальність за технічний стан і контроль за експлуатацією, своєчасним і якісним ремонтом опалювальних установок на об'єкті покладається на головного енергетика (головного механіка), а в підрозділах об'єкта - на їх керівників.

1.4.2.2. Не дозволяється висипати незагашені золу, шлак, вугілля поблизу будівель. Вони повинні видалятися в спеціально відведені для їх збирання місця.

1.4.2.3. Паливо слід зберігати на спеціально відведених майданчиках. Протипожежні розриви до найближчих будівель повинні відповідати вимогам чинних будівельних норм.

1.4.2.4. Допускається влаштування пічного опалення при відсутності централізованого теплопостачання у будівлях і приміщеннях, про які є вказівка у розділі будівельних норм "Опалення, вентиляція і кондиціонування". При цьому повинні виконуватися вимоги зазначеного розділу і будівельних норм "Кам'яні конструкції. Правила виконання і приймання робіт".

1.4.2.5. Топлення печей повинно проводитися спеціально призначеними особами, проінструктованими про заходи пожежної безпеки при експлуатації опалювальних печей.

1.4.2.6. Топлення печей повинно припинятися не менше ніж за 2 години до закінчення роботи.

1.4.2.7. Очищення димоходів та печей від сажі необхідно проводити перед початком і протягом усього опалювального сезону, а саме:

- один раз у три місяці - для опалювальних печей періодичної дії на твердому та рідкому паливі;

- один раз у два місяці - для печей та осередків вогню безперервної дії;

- один раз на місяць - для кухонних плит та кип'ятильників.

На об'єктах результати очищення димоходів та печей повинні фіксуватися в журналах.

1.4.2.8. Печі та інші опалювальні прилади повинні мати протипожежні розділки (відступки) від горючих конструкцій згідно з будівельними нормами.

Біля кожної печі перед топковим отвором на горючій підлозі повинен бути прибитий металевий лист розміром не менше 0,5 м х 0,7 м.

1.4.2.9. Відстань від печі до товарів, стелажів, шаф та іншого устаткування повинна бути не менше 0,7 м, а від топкового отвору - не менше 1,25 м.

1.4.2.10. При експлуатації пічного опалення забороняється:

- складати паливо безпосередньо перед топковим отвором печі;

- топити печі з відкритими топковими отворами;

- застосовувати для розпалювання печей бензин, гас, дизельне паливо та інші ЛЗР і ГР;

- залишати печі, які топляться, без догляду;

- сушити та складати на печі і біля них дрова, одяг та інші горючі речовини і матеріали;

- застосовувати види палива, не передбачені конструкцією печі;

- використовувати для топлення дрова, довжина яких перевищує розміри топливника;

- використовувати вентиляційні та інші канали як димоходи.

1.4.2.11. Використовувати тимчасові печі у приміщеннях, як правило, не дозволяється.

1.4.2.12. При необхідності використання на підприємствах тимчасових металевих печей та газових горілок інфрачервоного випромінювання для сушіння приміщень будівель і споруд, що будуються, треба керуватися чинними Правилами пожежної безпеки в Україні.

1.4.2.13. Застосування пічного опалення у приміщеннях категорій за вибухопожежною та пожежною небезпекою А, Б, В не дозволяється.

1.4.2.14. У приміщеннях складів категорії А, Б, В, коморах та в місцях, відведених для зберігання горючих матеріалів, у приміщеннях для наповнення і зберігання балонів зі стисненими та зрідженими газами опалювальні прилади необхідно обгорожувати екранами з негорючих матеріалів, які встановлюються на відстані не менше 0,1 м від приладів опалення.

1.4.2.15. Опалювальні прилади систем водяного та парового опалення у приміщеннях категорій А, Б, В та з сильним виділенням пилу повинні мати гладкі поверхні для їх очищення.

1.4.2.16. У приміщеннях котелень допускається встановлення витратних баків закритого типу для рідкого палива:

- у вбудованих котельнях - об'ємом не більше 1 куб.м (для мазуту);

- в окремо розташованих котельнях - об'ємом не більше 5 куб.м (для мазуту) або 1 куб.м (для легкого нафтового палива).

1.4.2.17. Поблизу кожної форсунки котельної або теплогенеруючої установки, що працює на рідкому паливі, повинен бути встановлений піддон з піском, а на паливопроводі - не менше двох вентилів (один поблизу топки, інший поблизу резервуара з паливом).

1.4.2.18. У приміщеннях котелень та інших теплогенеруючих установок об'єктів забороняється:

- допускати до роботи осіб, які не пройшли спеціального навчання та протипожежного інструктажу, не одержали відповідних кваліфікаційних посвідчень;

- експлуатувати установки у разі підтікання рідкого палива або витікання газу із системи паливоподачі;

- розпалювати установки без їх попередньої продувки;

- подавати паливо на згаслі форсунки або газові пальники;

- працювати з несправними або відключеними приладами контролю, регулювання, а також за їх відсутності;

- користуватися витратними баками, що не мають приладів для відводу палива в аварійний резервуар у разі пожежі;

- сушити спецодяг, взуття та інші матеріали на котлах і паропроводах.

1.4.3. Вентиляційні установки

1.4.3.1. Відповідальність за технічний стан, справність і додержання вимог пожежної безпеки при експлуатації вентиляційних систем несе головний механік (головний енергетик) або особа, яка призначена наказом по об'єкту.

1.4.3.2. Режим роботи вентиляційних установок об'єктів повинен визначатися місцевими інструкціями. В цих інструкціях повинні бути передбачені (стосовно до умов виробництва) заходи пожежної безпеки, терміни очистки повітроводів, вогнезатримувальних клапанів та іншого устаткування, а також порядок дій обслуговуючого персоналу при виникненні пожежі або аварії.

1.4.3.3. Черговий персонал (майстер, бригадир, слюсар), який здійснює нагляд за вентиляційними установками, повинен проводити плановий профілактичний огляд вентиляторів, повітроводів, вогнезатримуючих клапанів, фільтрів, заземлюючих пристроїв і вживати заходів до усунення будь-яких несправностей або порушень режиму їх роботи, що можуть спричинити виникнення або розповсюдження пожежі.

1.4.3.4. Вентиляційні установки, що призначені для видалення повітря з пожежо- і вибухонебезпечних приміщень, а також для вилучення вибухонебезпечних речовин з місцевих відсмоктувачів, повинні бути справні й обладнані приладами для захисту від статичної електрики.

1.4.3.5. Місцеві відсмоктувачі вентиляційних систем для видалення пожежо- і вибухонебезпечних речовин повинні бути обладнані каменевловлювачами або магнітними вловлювачами.

1.4.3.6. Устаткування та повітроводи витяжних систем повинні очищатися від горючого пилу, відходів виробництва, жирових відкладень (при відключених вентиляторах) пожежобезпечними засобами.

Забороняється очистка вентиляційних систем вогневими методами (випалюванням).

1.4.3.7. Перевірка, профілактичний огляд і очищення вентиляційного устаткування повинні проводитись за графіком, затвердженим керівником об'єкта або підрозділу. Результати огляду фіксуються у спеціальному журналі.

1.4.3.8. Повітроводи витяжних систем, по яких транспортуються пожежні вибухонебезпечні або горючі речовини, повинні мати пристрої для очищення (люки, розбірні з'єднання, сполучення та ін.).

1.4.3.9. При експлуатації автоматичних вогнезатримувальних клапанів необхідно:

- не менше одного разу на тиждень перевіряти їх загальний технічний стан;

- своєчасно очищати від забруднення пилом та іншими відкладеннями чутливі елементи приводів засувок (легкоплавкі замки, легкогорючі вставки, термочутливі елементи і т.п.);

- ревізію автоматичних вогнезатримувальних пристроїв проводити у терміни, що встановлені графіком планово-попереджувального ремонту (ППР), але не рідше двох разів на рік. Результати оформляти актом і заносити до паспортів відповідних вентиляційних установок.

1.4.3.10. Працюючий електродвигун підлягає негайному відключенню у разі:

- виникнення сильної вібрації електродвигуна;

- вияву несправності вентилятора;

- перегріву підшипників або корпусу електродвигуна;

- появи ознак перевантаження електродвигуна (гудіння, перегрівання корпусу, запаху горілої ізоляції), появи вогню або диму з електродвигуна.

1.4.3.11. У разі появи несправностей, котрі можуть стати прямою або непрямою причиною пожежі (перевантаження вентилятора, биття лопаток робочих коліс об кожух, перегрівання підшипників та ін.), треба негайно зупинити вентилятор і не допускати його включення до повного усунення несправності.

1.4.3.12. Очисні пристрої (скрубери, циклони, фільтри та ін.) для вловлювання пожежо- і вибухонебезпечних речовин повинні мати заземлення.

1.4.3.13. Під час експлуатації очисних пристроїв необхідно:

- очистку фільтрів проводити в міру накопичення шкідливих відходів, які повинні видалятися у спеціально відведені місця;

- вивантаження горючого пилу з циклонів проводити при вимкнутому вентиляторі;

- якщо вловлені циклоном речовини спалюються в топках котлів, то на подаючому трубопроводі треба влаштовувати шиберні засувки автоматичної дії;

- під час ручної очистки та ремонту фільтрувальних пристроїв не допускати застосування відкритого вогню або іскроутворювальних інструментів;

- здійснювати контроль за справністю вибухозахисних та вогнезатримних пристроїв (клапани, мембрани, вогнезатримувачі);

- при появі джерел самозапалення негайно вжити заходів до їх ліквідації і видалення відходів та відкладень у безпечне місце.

1.4.3.14. У разі виникнення пожежі у вентиляційній камері, повітроводах, фільтруючих пристроях або на будь-якій ділянці вентиляційної системи треба її вимкнути, повідомити про це в пожежну охорону, адміністрацію підрозділу та вжити заходів до ліквідації пожежі.

1.4.3.15. Під час експлуатації вентиляційних систем забороняється:

- відключати або знімати вогнезатримувальні пристрої;

- випалювати накопичені в повітроводах, зонтах жирові відкладення та інші горючі речовини;

- закривати витяжні канали, отвори й решітки;

- залишати двері вентиляційних камер відчиненими, зберігати в камерах різноманітні матеріали й устаткування;

- використовувати припливно-витяжні повітроводи і канали для відведення газів від приладів опалення, газових колонок та інших нагрівальних приладів;

- складувати на відстані менше 0,5 м до повітропроводів і устаткування горючі матеріали або негорючі матеріали в горючій упаковці;

- експлуатувати наповнені циклони.

1.4.3.16. Під час експлуатації побутових кондиціонерів забороняється:

- при розміщенні кондиціонера у віконному отворі використовувати для кріплення горючі елементи рам замість монтажного кріплення заводського витотовлення або інших металевих конструкцій;

- кустарно переробляти кондиціонери з метою зміни їх функціонального призначення;

- замінювати існуючі триполюсні штепсельні з'єднання на двополюсні;

- встановлювати кондиціонери у внутрішніх протипожежних перегородках та стінах;

- встановлювати кондиціонери у приміщеннях категорї А і Б.

1.4.3.17. Встановлені у віконних отворах кондиціонери повинні бути захищені зверху козирком із негорючих матеріалів. При цьому краї козирків повинні виступати за зовнішні габарити кондиціонера не менше ніж на 0,15 м.

1.4.3.18. Монтаж, підключення та прокладання електричної мережі, пристроїв електричного захисту на лініях, які живлять побутові кондиціонери, повинні проводитися згідно з вимогами інструкції з експлуатації кондиціонерів та ПУЕ.

1.5. Вимоги пожежної безпеки до пасажирських та службово-технічних будівель сигналізації, цєнтралізації, блокування і зв'язку

1.5.1. Пасажирські будівлі

1.5.1.1. Вимоги пожежної безпеки, викладені у розділах 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 цих Правил поширюються відповідно на пасажирські приміщення основного призначення, додаткового обслуговування пасажирів, а також на службові і технічні приміщення. Планувальні рішення новозбудованих та пасажирських будівель і приміщень, що реконструюються, повинні відповідати проектній документації, розробленій на підставі вимог будівельних норм і відомчих норм технологічного проектування.

1.5.1.2. Уздовж пасажирських будівель повинен бути забезпечений наскрізний проїзд пожежних автомобілів. Пасажирські приміщення основного призначення, додаткового обслуговування пасажирів, службові і технічні приміщення повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння відповідно до чинних норм оснащення об'єктів і рухомого складу залізничного транспорту первинними засобами пожежогасіння.

1.5.1.3. Розміщення кіосків для торгівлі та надання інших послуг пасажирам у пасажирських будівлях допускається за узгодженням з адміністрацією вокзалу і органами пожежного нагляду.

1.5.1.4. Обладнання пасажирських приміщень основного призначення і додаткового обслуговування пасажирів, службових і технічних приміщень автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації регламентується відповідними розділами будівельних норм "Громадські будівлі" і споруди та іншими чинними нормативними документами.

1.5.1.5. Електроопалювальні прилади, що застосовуються в буфетах, ресторанах, підприємствах побутового обслуговування пасажирів та інших приміщеннях повинні встановлюватися на негорючих підставках.

1.5.1.6. Стелажі в камерах схову ручної поклажі та багажних кладових повинні бути виконані з негорючих матеріалів. Розміщення антресолей не допускається.

1.5.1.7. Фарба для маркування багажу повинна зберігатися у спеціально відведеному місці в металевій закритій тарі.

1.5.1.8. У пасажирських приміщеннях основного призначення, додаткового обслуговування, камерах схову та в багажних кладових забороняється:

- курити у невстановлених місцях і застосовувати відкритий вогонь;

- приймати на збереження і до перевезення ЛЗР та ГР, вибухові, їдкі й отруйні речовини, мотоцикли, мопеди та іншу техніку при наявності бензину (паливної суміші) в баках і з підключеними акумуляторами;

- залишати без нагляду включені електроопалювальні прилади.

1.5.1.9. Розміщення відеозалів (приміщень для перегляду відеопрограм) у пасажирських будівлях регламентується додатком N 3 до цих Правил.

1.5.2. Службово-технічні будівлі сигналізації, централізації, блокування і зв'язку (пости ЕЦ, ГАЦ, ДЦ, ГАЦ-ЕЦ)

1.5.2.1. Планувальні рішення і межа вогнестійкості побудованих та реконструйованих службово-технічних будівель сигналізації, централізації, блокування (СЦБ) і зв'язку повинні відповідати вимогам ВНТП-85 "Відомчі норми технологічного проектування. Службово-технічні будівлі СЦБ і зв'язку на залізничному транспорті. Пристрої автоматики й телемеханіки на залізничному транспорті".

1.5.2.2. Категорія службово-технічних приміщень і будівель СЦБ і зв'язку з вибухопожежної та пожежної небезпеки встановлюється відповідно до вимог чинних відомчих норм технологічного проектування.

1.5.2.3. Будівлі СЦБ і зв'язку повинні бути обладнані протипожежним водопостачанням та автоматичною пожежною сигналізацією згідно з чинними нормативними документами.

За відсутності централізованого водопостачання для будівель, що мають будівельний обсяг 1000-5000 куб.м, допускається пожежне водопостачання з пожежних водосховищ або резервуарів.

1.5.2.4. Протипожежні вимоги до систем теплопостачання, опалення і вентиляції регламентуються будівельними нормами та ВНТП-85.

Утримання території, будівель, приміщень та енергетичного обладнання повинно відповідати вимогам, викладеним у розділах 1.3 й 1.4 цих Правил.

1.5.2.5. Дизельні електростанції, розташовані в будівлях СЦБ і зв'зку, повинні відділятися від інших приміщень протипожежними перегородками 1-го типу згідно з вимогами будівельних норм "Протипожежні норми". У приміщенні електростанції треба влаштувати витратний бак, обладнаний аварійним зливом.

При об'ємі горючої рідини до 1000 л допускається влаштування піддону або приямку, розрахованого на прийом зазначеної кількості рідини.

1.5.2.6. Для зберігання палива поза будівлею посту ЕЦ або будинку зв'язку, при загальній його кількості до 600 л, допускається використання тарного зберігання. При більшій кількості палива повинні будуватися спеціальні сховища у відповідності до чинних протипожежних норм.

1.5.2.7. Приміщення акумуляторних батарей, у яких проводиться заряд акумуляторів при напрузі понад 2,3 В на елемент, повинні відповідати вимогам глави 4.4 ПУЕ, при цьому належить дотримуватися наступних основних правил:

- для акумуляторної батареї треба передбачати блокування, що не допускає проведення заряду батарей з напругою понад 2,3 В на елемент при відключеній вентиляції;

- проходи для обслуговування акумуляторних батарей повинні бути завширшки не менше 1 м при двосторонньому розміщенні акумуляторів і 0,8 м - при односторонньому;

- відстань від акумуляторів до опалювальних приладів має бути не менше 0,75 м;

- акумуляторні батареї рекомендується розміщувати у приміщеннях з природним освітленням, для вікон необхідно застосовувати матове або покрите білою клеєвою фарбою скло. Допускається розміщення акумуляторних батарей у приміщеннях без природного освітлення, при цьому світильники повинні бути у вибухозахисному виконанні, а електропроводка виконуватися у кислототривкій оболонці. Вимикачі, запобіжники, штепсельні розетки та інші електричні прилади монтуються поза межами приміщення акумуляторної;

- вхід у приміщення акумуляторної повинен здійснюватися через тамбур. Влаштування входу з побутових приміщень не допускається. Тамбур повинен мати такі розміри, щоб двері з приміщення акумуляторної до тамбуру можна було відчиняти та зачиняти при зачинених дверях з тамбура в суміжне приміщення. Двері тамбура повинні відкриватися назовні і бути обладнані замком, що дозволяє його відмикання без ключа з внутрішньої сторони. На дверях повинні бути написи: "Акумуляторна", "Вогненебезпечно", "З вогнем не входити", "Куріння забороняється";

- приміщення акумуляторних батарей повинні бути обладнані стаціонарною примусовою припливно-витяжною вентиляцією відповідно до вимог глави 4.4 ПУЕ. Об'єднання повітроводів вентиляції з димоходами або з загальною системою вентиляції будівлі забороняється;

- опалення приміщення акумуляторної батареї рекомендується здійснювати за допомогою калориферного приладу, що розміщується поза його межами. При застосуванні електропідігріву необхідно вжити заходів проти потрапляння іскор через канал. Водяне (парове) опалення повинно бути виконане гладкими трубами, з'єднаними зварюванням. Фланцеві з'єднання і влаштування вентилів забороняються.

1.5.2.8. У будівлях СЦБ і зв'язку силові кабелі напругою 380/220 В прокладаються окремо від кабелів СЦБ та зв'язку. Кабелі в приміщеннях повинні прокладатися по металевих конструкціях, що кріпляться на стінах або релейних стативах, а в апаратних приміщеннях - у каналах. Дерев'яні щити, що перекривають кабельні канали, повинні бути обшиті знизу покрівельною сталлю по негорючому ізоляційному матеріалу. Кабельні канали повинні утримуватися в чистоті.

1.5.2.9. Будівлі СЦБ і зв'язку повинні мати захист від прямих влучень блискавки і вторинних її проявів, який має виконуватися відповідно до вимог РД-34.21.122-87.

1.5.2.10. Щити виключення живлення постових пристроїв СЦБ і зв'язку повинні розташовуватися у місцях, доступних для обслуговуючого персоналу в разі виникнення пожежі й аварійних ситуацій.

2.1. Залізничні станції

2.1.1. Територія кожної залізничної станції, будівлі та споруди, розташовані в її межах, усе станційне обладнання повинні відповідати вимогам чинних будівельних норм і розділу 1.3 цих Правил.

2.1.2. Протипожежне водопостачання у парках станцій, на базах відстою вагонів пасажирських депо, в яких проводиться розформування, формування, вантажно-розвантажувальні операції та відстій составів, повинно відповідати вимогам чинних будівельних норм.

2.1.3. У парках станцій і на базах відстою вагонів з кількістю колій понад три через кожні 150 м обладнуються міжшпальні лотки для прокладання не менше двох рукавних ліній під рейками в кожному лотку. Кількість лотків визначається розрахунком, залежно від витрати води на зовнішнє пожежогасіння. При наявності десяти і більше колій через кожні 150 м прокладаються сухотруби діаметром 77-89 мм з улаштуванням пожежних кранів. Прокладка сухотрубів проводиться не менше як через п'ять колій. Пожежний кран обладнується заглушкою.

2.1.4. Засоби зв'язку залізничних станцій, які можуть бути використані для передачі інформації про пожежу, повинні утримуватися у справному стані і бути доступними для роботи в будь-який час протягом доби.

2.1.5. На всіх сортувальних і дільничних станціях, станціях навантаження, розвантаження, перестановки вагонів з небезпечними вантажами з однієї колії на іншу мають бути розроблені та впроваджені в дію спеціальні інструкції (додатки до технічно-розпорядчих актів станцій), що регламентують дії працівників станції у разі виникнення пожежі або аварії, а також порядок виклику додаткових сил і засобів інших відомств для ліквідації пожежі або аварії. Ці додатки розробляють начальники станцій за допомогою працівників пожежної охорони.

Витяги з додатків до технічно-розпорядчих актів повинні бути розміщені на помітних місцях у приміщеннях чергового по станції, маневрового диспетчера, чергових по парках станцій і сортувальних гірках.

2.1.6. Організація і керівництво гасінням пожежі, рятуванням людей, евакуацією рухомого складу та вантажів до прибуття підрозділів пожежної охорони покладається на начальника станції і його заступників, а за їхньої відсутності - на чергових по станції.

2.2. Локомотивні депо

2.2.1. Загальні положення

2.2.1.1. Вимоги цього розділу поширюються на депо, склади рідкого палива та пункти технічного обслуговування й екіпіровки локомотивів і моторвагонного рухомого складу (тягового рухомого складу - ТРС).

2.2.1.2. Начальники служб локомотивного господарства, їх заступники (головні інженери), начальники локомотивних відділів відділків залізниць та їх заступники, начальники локомотивних і моторвагонних депо і їх заступники (головні інженери) зобов'язані забезпечити виконання вимог, викладених у розділах 1.1-1.4, 6, 7, 8 цих Правил.

2.2.1.3. Посадові особи, які відповідають за пожежну безпеку основних виробничих дільниць локомотивних, моторвагонних депо і пунктів технічного обслуговування локомотивів, зобов'язані:

- організувати вивчення робітниками та службовцями правил пожежної безпеки і контролювати виконання їх вимог;

- у встановлені терміни перевіряти протипожежний стан своїх дільниць (технологічне обладнання, первинні засоби пожежогасіння, установки пожежогасіння, сигналізації та засоби зв'язку і т.д.) на їх відповідність вимогам інструкцій і правил пожежної безпеки;

- перевіряти у робітників та службовців знання й уміння користуватися наявними засобами пожежогасіння і діяти в разі виникнення пожежі.

2.2.1.4. Головні фахівці (механіки, енергетики, технологи, метрологи і т.д.), старші майстри, майстри та бригадири допоміжних відділень на своїх дільницях зобов'язані:

- забезпечувати своєчасні профілактичні огляди і планово-попереджувальні ремонти технологічного обладнання, інструменту, приладів, електроустановок, систем опалення та вентиляції;

- розробляти інструкції з безпечної експлуатації обладнання;

- забезпечувати додержання вимог вибухопожежобезпеки обладнання, пристроїв і приладів, які виготовляються в депо;

- під час поточного ремонту ТР-1 тепловозів перевіряти рівень водного розчину та якість піноутворювача у резервуарі установки пінного пожежогасіння;

- при поточних ремонтах ТР-2 і ТР-3 тепловозів перевіряти справність установок пожежогасіння.

2.2.2. Територія, будівлі та приміщення локомотивних депо

2.2.2.1. Утримання території депо, резервуарних парків і складів палива повинно відповідати вимогам розділу 1.3.1 цих Правил.

2.2.2.2. Ремонти, будівельно-монтажні та інші види робіт на території резервуарів, що експлуатуються, пов'язані з небезпекою виникнення пожежі (електро- і газозварювання, різання, зачистка резервуарів, варіння бітуму і т.д.), повинні проводитися тільки з узгодженого з пожежною охороною письмового дозволу головного інженера.

2.2.2.3. Для всіх приміщень і будівель депо необхідно встановити категорію з вибухопожежної та пожежної небезпеки, а також клас зони за ПУЕ. Їх утримання повинно відповідати вимогам розділу 1 цих Правил.

2.2.2.4. Проходи і проїзди всередині виробничих дільниць та відділень повинні забезпечувати безпечний рух людей, авто- і електрокар та інших транспортних засобів.

Ширина проходів і проїздів повинна відповідати вимогам чинних нормативних документів. Межі проходів і проїздів повинні бути розмічені габаритними білими лініями. Не допускається захаращувати проходи і проїзди обладнанням і матеріалами.

2.2.2.5. На виробничих дільницях та в приміщеннях, у яких застосовуються нафтопродукти, кислоти та інші вибухо- і пожежонебезпечні речовини, підлога повинна бути виконана з пожежобезпечних матеріалів і мати ухил для відведення пролитих рідин до збірних колодязів. Траншеї, канали і лотки повинні щільно закриватися плитами з негорючих матеріалів.

2.2.2.6. Оглядові канави повинні мати гладкі стіни й ухил до збірних колодязів. Електропроводка повинна бути ізольована від рейок і шпал, переносні світильники напругою до 36 В повинні мати захист від механічного пошкодження. Ніші для розміщення світильників і приєднання рукавів для обдуву повинні мати захист від потрапляння пально-мастильних матеріалів.

2.2.2.7. Вибухопожежонебезпечні та пожежонебезпечні приміщення повинні обладнуватися автоматичними установками пожежної сигналізації і пожежогасіння згідно з чинними нормативними документами.

2.2.2.8. Для забезпечення безперебійної роботи пожежних підрозділів під час гасіння великих пожеж на базі локомотивних депо станцій I-II класу створюються пункти збереження запасу піноутворювача, з розрахунку не менше 5 тонн у кожному пункті. Відповідальність за своєчасне поповнення запасу піноутворювача і контроль за його збереженням та якістю покладається на начальників локомотивних депо.

2.2.2.9. Для виробничих, складських, адміністративних та інших приміщень депо повинні бути розроблені плани евакуації людей, рухомого складу і майна під час пожежі. Ці плани розміщуються на помітному місці і відпрацьовуються з персоналом не менше 1 разу на рік.

2.2.3. Екіпірувальні споруди і пристрої

2.2.3.1. Резервуари для зберігання дизельного палива і мастила, складські будівлі та споруди для зберігання нафтопродуктів у тарі, зливно-наливні естакади, насосні станції повинні відповідати вимогам розділу 6 цих Правил.

2.2.3.2. Зливно-наливні естакади виконуються з негорючих матеріалів. Опір заземлюючих пристроїв треба перевіряти не рідше одного разу на рік згідно з графіком, затвердженим керівником підприємства. На межах зливно-наливних естакад влаштовуються знаки пожежної безпеки.

2.2.3.3. Роздавальні паливні і мастильні колонки повинні бути обладнані дистанційним пуском насосів. Наконечники шлангів, за допомогою яких забирають і зливають нафтопродукти, повинні бути заземлені та виготовлені з матеріалу, який виключає можливість іскроутворення в разі ударів.

Постачання дизельним паливом і мастилом тепловозів допускається у місцях ремонту з роздавальних колонок за допомогою пістолетів, обладнаних заземлюючими пристроями.

2.2.3.4. У насосних станціях дизельного палива, мастильно-роздавальних приміщеннях повинні бути вивішені схеми технологічного розведення трубопроводів, розміщення насосів, вентилів, фільтрів з вказівкою їх призначення.

2.2.3.5. Працювати з пошкодженою системою охолодження сальників та інших частин насосів з метою запобігання надмірного їх нагрівання забороняється.

2.2.3.6. Допускається нагрівання в'язких і застиглих нафтопродуктів за умови застосування пожежобезпечних нагрівальних приладів та наявності над ними рідини не менше 0,5 м. Нагрівання застиглих нафтопродуктів відкритим вогнем перед їх зливом забороняється.

2.2.3.7. Експлуатація і ремонт резервуарів для зберігання нафтопродуктів та насосних станцій повинні проводитися у відповідності з вимогами розділу 6 цих Правил.

2.2.3.8. На складах рідкого палива і в пунктах екіпіровки забороняється:

- користуватися джерелами відкритого вогню і курити;

- проводити заправку паливних баків під час роботи дизелів на тепловозах і при діючих форсунках на паровозах;

- під час ремонту резервуарів і трубопроводів встановлювати електро- і газозварювальні агрегати ближче 20 м від місця проведення пожежонебезпечних робіт та проводити пожежонебезпечні роботи на відстані менше: 20 м - від працюючих насосних станцій, які перекачують нафту і нафтопродукти, 50 м - від діючих резервуарів з нафтопродуктами, 100 м - від естакад під час зливно-наливних операцій;

- допускати в'їзд автотракторної та іншої техніки на територію без справних іскрогасників і первинних засобів пожежогасіння;

- порушувати призму обвалування;

- експлуатувати негерметичне екіпірувальне обладнання й обладнання з несправною запобіжною апаратурою;

- проводити злив нафтопродуктів під час грозових розрядів;

- користуватися іскроутворювальним інструментом;

- експлуатувати люки та кришки резервуарів і цистерн без прокладок;

- залишати без нагляду відкритими люки резервуарів, зливні колодязі і лотки;

- виливати забруднене паливо і відпрацьоване мастило в місця, не призначені для цієї мети;

- проводити ремонт та заміну електрообладнання у насосних станціях і мастильно-роздавальних приміщеннях за наявності напруги в мережі та при працюючих насосах;

- зберігати промаслене обтиральне ганчір'я у невстановлених місцях;

- виконувати з горючих матеріалів стелажі для зберігання тари з горючими рідинами;

- допускати сторонніх осіб в насосні станції, мастильно-роздавальні приміщення, зони резервуарного парку та пункти екіпіровки;

- пропуск паровозів та парових кранів по зливно-наливних естакадах;

- зрушувати цистерни з місця зливу, підкочувати і гальмувати їх з використанням пристроїв, спроможних утворювати іскри.

2.2.3.9. Під час огляду резервуарів, взяття проб або замірів рівня рідини обслуговуючий персонал повинен бути у взутті без стальних накладок і цвяхів.

2.2.3.10. Місця зливу та наливу повинні утримуватися в чистоті, пролиті ЛЗР та ГР треба негайно прибирати за допомогою тирси або шмаття, а місця розливу засипати піском.

2.2.3.11. Огляд цистерн або резервуарів допускається тільки із застосуванням для освітлення акумуляторних ліхтарів у вибухобезпечному виконанні. Їх вмикання і вимикання можна робити на відстані не менше 10 м від місця огляду.

2.2.3.12. Під час експлуатації піскосушильних установок повинні виконуватися вимоги до опалювальних приладів, викладені у розділі 1 цих Правил.

2.2.4. Насосні станції водопостачання і водонапірні башти

2.2.4.1. У приміщеннях насосних станцій, обладнаних двигунами внутрішнього згоряння і дизель-генераторами, витратний бак з паливом допускається розміщувати всередині приміщення.

Паливний бак повинен мати пожежобезпечну систему заміру рівня рідини і бути обладнаний системою аварійного зливу палива в резервну ємкість, встановлену за межами приміщення.

Витратні баки котлів опалення розміщуються за межами приміщень машинних відділень станцій.

2.2.4.2. Приміщення насосних станцій, у яких розміщено пожежні або резервні насоси, повинні мати телефонний зв'язок з пожежною командою (поїздом).

Категорія надійності електропостачання насосних станцій (установок) повинна відповідати вимогам будівельних норм та ПУЕ.

2.2.4.3. Водонапірні башти повинні бути забезпечені під'їздом і пристосовані для відбору води пожежною технікою в будь-який час року. Не допускається використовувати для господарських та виробничих цілей запас води, призначений для пожежогасіння.

2.2.4.4. Будівельні конструкції водонапірних башт, виконані з горючих матеріалів, повинні захищатися вогнезахисними покриттями або оброблятися вогнезахисною речовиною із зовнішньої і внутрішньої сторони.

Організація, яка проводить обробку, зобов'язана надати власникові акт із зазначенням дати проведення робіт і терміну дії обробки.

2.2.4.5. У приміщенні насосної станції повинна бути вивішена загальна схема протипожежного водопостачання і схема обв'язки насосів. На кожній засувці і пожежному насосі-підвищувачі треба вказувати їхнє призначення.

Порядок увімкнення насосів-підвищувачів повинен визначатися відповідною інструкцією.

2.2.4.6. Електрифіковані засувки повинні перевірятися не рідше двох разів на рік, а пожежні насоси - щомісяця й утримуватись у постійній експлуатаційній готовності.

Не рідше одного разу на місяць повинна перевірятися надійність переведення пожежних насосів з основного на резервне електропостачання (у тому числі від дизельних агрегатів) з реєстрацією результатів у журналі.

2.2.4.7. Розміщення запірної арматури на всмоктувальних і напірних трубопроводах повинно забезпечувати можливість заміни або ремонту будь-якого з насосів, зворотних клапанів та основної запірної арматури.

2.2.5. Дільниці ремонту паровозів і бази запасу локомотивів

2.2.5.1. Утримання баз запасу локомотивів і дільниць ремонту паровозів повинно відповідати вимогам пунктів 2.2.1.1-2.2.3.11 цих Правил.

2.2.5.2. На дільницях ремонту паровозів забороняється:

- ставити до стійл депо цистерни з ЛЗР і ГР, порожні цистерни з-під ЛЗР і ГР без попереднього їх очищення;

- очищати топки і зольники паровозів у невстановлених для цього місцях;

- ставити в депо паровози з діючими топками.

2.2.5.3. Шлакозбиральні канави повинні розташовуватися на відстані не менше 50 м від складів зберігання горючих матеріалів, а також будівель IV і V меж вогнестійкості. Шлак у місцях чистки топок необхідно заливати водою і регулярно прибирати.

2.2.5.4. Вуглеподавальні естакади треба влаштовувати з негорючих матеріалів. На вуглеподавальній естакаді забороняється:

- користуватися на естакадах приладами освітлення невибухозахисного виконання;

- подавати на транспортер і до бункера паливо з ознаками його горіння або нагрітого до температури вище 60 град.C;

- курити і застосовувати відкритий вогонь для відігрівання редукторів та інших вузлів транспортера.

2.2.5.5. Водопостачання бази повинно відповідати вимогам розділу 2.2.4 цих Правил, а будівлі і приміщення мають бути обладнані первинними засобами пожежогасіння у відповідності до вимог чинних норм.

2.2.5.6. Комори для зберігання інструменту, інвентаря, запчастин, хімікатів, консервуючих мастил та інших матеріалів для періодичного оновлення, консервації техніки повинні відповідати вимогам розділу 6 цих Правил.

2.2.5.7. Піч для сушіння силікагелю повинна відповідати вимогам стандартів. Встановлення печі й інструкція з її експлуатації повинна бути узгоджена з пожежною охороною.

2.2.5.8. Під час проведення робіт з консервації окремих вузлів паровоза шляхом нанесення суміші паливного мазуту і вісьового мастила за допомогою розпорошуючих пристроїв забороняється:

- користуватися приладами освітлення вибухонебезпечного виконання;

- палити і застосовувати відкритий вогонь;

- проводити вогневі роботи.

2.2.5.9. Після закінчення робіт з консервації вузлів і деталей паровоза необхідно:

- видалити усі горючі й обтиральні матеріали з місць проведення консервації;

- прибрати пролите паливо, масло, а місця проливу засипати піском.

2.3. Вагонні депо, депо і дільниці з ремонту контейнерів

2.3.1. Вимоги цього розділу поширюються на депо з ремонту і технічного обслуговування вантажних та пасажирських вагонів, рефрижераторних поїздів і секцій, автономних рефрижераторних вагонів, депо, цехи й майстерні з ремонту контейнерів.

2.3.2. Утримання території, будівель і приміщень депо повинно відповідати вимогам розділу 1 цих Правил.

2.3.3. Вагонне депо площею понад 5 га повинно мати не менше двох заїздів. Відстань між заїздами не повинна перевищувати 1500 м. Під'їзд пожежних автомобілів до будівель і споруд повинен бути забезпечений по всій їх довжині. При ширині будов до 18 м під'їзд може бути з однієї сторони, понад 18 м - з двох сторін. Усі проїзди і під'їзди повинні мати тверде покриття. На території парків і баз відстою вагонів повинні бути дороги навколишнього об'їзду та проїзди вздовж з площадками для розвертання пожежних машин розмірами не менше 12 м х 12 м. Розміщення вагонів для проживання людей серед вагонів, що знаходяться у відстої, забороняється.

2.3.4. Колії відчіпного та невідчіпного ремонту вагонів повинні вчасно очищатися від горючих матеріалів, вагонних деталей і відходів. Для їх збирання у визначених місцях влаштовують металеві ящики з кришками.

2.3.5. Розташування виробничих дільниць та відділень, розстановка вагонів і технологічного устаткування в будівлях депо повинні відповідати вимогам норм проектування. Ширина проїздів, проходів, розриви між ремонтними позиціями повинні забезпечувати пожежну безпеку технологічних процесів і відповідати вимогам норм технологічного проектування депо.

2.3.6. Запас матеріалів і виробів повинен бути:

- на робочому місці - не більше змінної потреби;

- у коморах дільниць і відділень - не більше п'ятидобової потреби;

- на складі депо - не більше місячної потреби. Навантаження на корисну площу складу повинно відповідати нормативній величині.

2.3.7. На кожну базу (парк) відстою вагонів опрацьовується оперативний план пожежогасіння з урахуванням залучення відомчої і державної пожежної охорони, а також працівників і техніки об'єкта.

2.3.8. На території депо повинні бути спеціально обладнані:

- місця для збирання горючого сміття й обтирального матеріалу в металеві контейнери з кришками;

- місця для відходів пиломатеріалів у обсязі п'ятидобової потреби, розміщення яких повинно відповідати вимогам чинних норм.

2.3.9. Об'ємно-планувальні рішення виробничих приміщень депо і дільниць з ремонту контейнерів повинні відповідати вимогам норм технологічного проектування.

2.3.10. Зберігання контейнерів повинно здійснюватися на спеціально відведених майданчиках, розміщених на відстані не менше 15 м від будівель і споруд депо (дільниць). Розміри майданчиків для розміщення контейнерів, які очікують на ремонт або відправлення після ремонту, регламентуються нормами технологічного проектування.

2.3.11. Кількість ярусів розміщення контейнерів повинна бути:

- для великотоннажних та середньотоннажних - не більше 2-х;

- для малотоннажних - не більше 3-х.

2.3.12. Контейнери формуються по секціях, при цьому через кожні 50 м довжини майданчика відстань між секціями повинна бути не менше 5 м.

2.4. Станції та пункти промивання і пропарювання

2.4.1. Майданчики, відведені під промивно-пропарювальні станції (пункти), повинні розташовуватися від залізничних колій і найближчих станційних та тракційних колій на відстані не менше 30 м, а від сусідніх залізничних будівель і споруд - не менше 50 м. Дільниці території, на яких проводиться обробка цистерн, повинні мати тверде покриття, яке не допускає проникнення нафтопродуктів у грунт.

2.4.2. Подача цистерн до місць їх обробки виконується тільки тепловозами (мотовозами), обладнаними стандартними іскрогасниками. Під час подачі цистерн влаштовується прикриття не менше 2-х чотирьохвісних вагонів. Наближення тепловозів до місць очищення ближче 20 м не допускається, ще повинно бути позначено знаком, який забороняє подальший рух.

2.4.3. Усе електрообладнання в депо очищення повинно відповідати вимогам ПУЕ. Влаштування електророзподільного обладнання у приміщеннях очищення не допускається.

2.4.4. Зливне обладнання, кришки ковпаків і завантажувальних люків цистерн, які подаються під обробку на промивно-пропарювальні станції та пункти, повинні бути герметично закриті. Оброблені цистерни повинні мати справну запірну арматуру.

2.4.5. Майданчики зливу цистерн повинні мати ухил для стікання рідин до лотків або обладнуватися пристроями для повного вилучення залишків нафтопродуктів.

Люки та приямки на відстійниках і трубопроводах повинні бути постійно закриті кришками.

2.4.6. На майданчиках обробки цистерн повинні використовуватися тільки пожежобезпечні освітлювальні прилади й інструмент, що не утворює іскор.

2.4.7. Резервуари, трубопроводи, естакади, цистерни, які знаходяться під зливом, залізничні колії та інше технологічне обладнання повинні мати заземлення.

Опір заземлюючих пристроїв необхідно перевіряти не рідше 1 разу на рік згідно з графіком, затвердженим керівником об'єкта.

2.4.8. Металеві переносні і пересувні драбини обладнуються пристроями для опори, які не утворюють іскор, та гумовими подушками під башмаками.

2.4.9. Вентиляційні камери, короби і повітроводи в депо очищення виконуються з негорючих матеріалів. Вентиляційні агрегати повинні бути пожежовибухобезпечними, переключення їх для дегазації цистерн не допускається.

2.4.10. Опалення депо очищення та інших будівель повинно бути центральним (водяне, парове низького тиску, повітряне без рециркуляції й електропідігріву).

2.4.11. Освітлення всередині цистерн допускається акумуляторними ліхтарями у вибухобезпечному виконанні, вмикання і вимикання яких виконується поза цистерною.

2.4.12. Обтиральний матеріал, який використовувався, після закінчення робочої зміни прибирається у металеві ящики з кришками і виноситься в спеціально встановлене місце.

2.4.13. Естакади та майданчики очищаються від залишків нафтопродуктів і промиваються гарячою водою не рідше 1 разу в зміну.

2.4.14. На території промивно-пропарювальної станції (пункту) забороняється:

- прокладати над залізничними коліями, будівлями та спорудами повітряні електромережі;

- користуватися під час роботи всередині котла взуттям, яке має стальні пластини або цвяхи;

- курити і застосовувати відкритий вогонь;

- зливати залишки ЛЗР і ГР разом з водою та конденсатом в загальну систему каналізації, відкриті канави і т.д.;

- застосовувати для спускання людей в цистерни переносні драбини, що утворюють іскри від ударів і тертя;

- в'їзд локомотивів в депо очищення і під естакади.

2.5. Колійне господарство

2.5.1. Утримання смуги відведення

2.5.1.1. Смуга відведення залізниць повинна постійно утримуватися у чистоті і систематично очищатися від чагарників, порубкових залишків, шпал, непридатних для подальшого використання, та іншого горючого сміття.

2.5.1.2. Пролиті на коліях ГР повинні засипатися піском або видалятися за смугу з допомогою перекачування (переливання).

2.5.1.3. При тимчасовому зберіганні на перегонах, станціях і ланкозбиральних базах шпали та бруси повинні вкладатися у штабелі. Підштабельні місця і територія на відстані не менше 3 м повинні очищатися до грунту від трав'яного покриву, горючого сміття і відходів, обкопуватися або оборюватися.

2.5.1.4. Штабелі шпал і брусів вкладаються паралельно колії на відстані не менше:

- 30 м від будівель і споруд;

- 10 м від шляхів організованого руху поїздів;

- 6 м від інших колій;

- однієї з половиною висоти опори від вісі ліній електропередач або зв'язку.

Укладання шпал, брусів та інших горючих матеріалів на трасі кабелів електропостачання, СЦБ і зв'язку не дозволяється.

2.5.1.5. При зберіганні шпал і брусів на складах місткістю понад 10 тис.куб.м треба керуватися протипожежними нормами проектування складів лісових матеріалів.

2.5.1.6. Зберігання сіна, соломи, дров ближче 50 м від мостів, колійних споруд, житлових будинків і колій організованого руху поїздів, а також під проводами ліній електропередач або зв'язку не допускається.

2.5.1.7. Житлові будинки, переїзні будки, насосні станції та інші споруди з боку лісів і хлібних масивів відділяються канавами або мінералізованими захисними смугами шириною не менше 1,4 м.

2.5.1.8. У смузі відведення забороняється розпалювати вогнища, спалювати хмиз, порубкові залишки.

2.5.1.9. Для обмеження росту трави, чагарників у смузі відведення і влаштування мінералізованих захисних смуг рекомендується застосовувати спеціальні хімікати.

2.5.2. Штучні споруди

2.5.2.1. Залізничні мости, розташовані у лісових масивах, обрамляються мінералізованою смугою не менше 1,4 м завширшки по зовнішньому периметру смуги відведення.

2.5.2.2. Земельні ділянки під мостами у радіусі 50 м повинні бути очищені від сухої трави, кущів, чагарника, горючого сміття.

2.5.2.3. На мостах з дерев'яними конструкціями й опорами простір між контррейками або спеціальними брусками покривається дощатим настилом із засипкою його жорствою або гравієм, а простір між колійними рейками і контррейками (або бруском) - покрівельною сталлю.

На мостах з металевими конструкціями на дерев'яних опорах зазначені покриття влаштовуються під усіма опорами в усі сторони від них на відстань від 2-х до 5-ти м (залежно від висоти опор).

2.5.2.4. Під час замерзання річок біля всіх дерев'яних і металевих мостів із дерев'яним настилом для цілей пожежогасіння влаштовуються незамерзаючі ополонки та під'їзди до них. Місце ополонки позначається покажчиком.

2.5.2.5. Мости, що охороняються, забезпечуються телефонним зв'язком і первинними засобами пожежогасіння згідно з чинними нормативними документами.

2.5.2.6. На мостах і шляхопроводах забороняється:

- проводити вогневі роботи без узгодження з пожежною охороною;

- розміщувати під ними або поблизу них склади матеріалів, місця для стоянок суден, плотів, барж і човнів;

- заправлення гасових ліхтарів і баків бензомоторних агрегатів;

- утримувати не очищені від нафтопродуктів конструктивні елементи;

- залишати не прибраними по закінченні робіт скалки, стружку та інші горючі відходи;

- експлуатувати несправне електрообладнання й електромережу;

- випалювати під мостами суху траву, спалювати чагарник, хмиз та інші горючі матеріали.

2.5.3. Колійні машинні станції

2.5.3.1. Місця стоянок і баз колійних машинних станцій (КМС) визначаються комісією, до складу якої входять представники відомчої пожежної охорони.

2.5.3.2. Залізничні колії стоянки вагонів КМС обладнуються стрілочними переводами для забезпечення виведення і розосередження рухомого складу на випадок пожежі.

2.5.3.3. У пунктах стоянки вагони КМС розставляються групами по 15-20 вагонів з розривом між групами не менше 5 м.

2.5.3.4. Вагони, в яких розміщуються виробничі майстерні, дитячі, побутові заклади і т.д., повинні розміщуватися окремими групами з протипожежними розривами від житлових вагонів не менше 5 м.

2.5.3.5. У разі відсутності штучних і природних вододжерел в місцях розміщення КМС створюється запас води для цілей пожежогасіння у залізничних цистернах або ємкостях з розрахунку 50 куб.м на кожну групу вагонів.

2.5.3.6. До штучних і природних вододжерел повинні бути влаштовані під'їзди з майданчиками (пірсами) розмірами не менше 12 х 12 м для встановлення пожежних автомобілів і забирання води будь-якої пори року.

2.5.3.7. На території КМС повинні бути обладнані місця для:

- збирання сміття і шлаку;

- куріння;

- спалювання горючих відходів.

2.5.3.8. На кожні 15 житлових вагонів і на кожний спецвагон (вагонкухня, їдальня, клуб і т.д.) наказом призначається відповідальний за пожежну безпеку, опрацьовується інструкція з пожежної безпеки, яка вивішується на помітних місцях у вагонах.

2.5.3.9. Кожна КМС повинна бути обладнана:

- телефонним зв'язком з найближчою залізничною станцією;

- сигналом сповіщення про пожежу.

2.5.3.10. У вагонах, обладнаних під клуби і школи, допускається тільки водяне опалення з встановленням котлів в окремому ізольованому приміщенні.

2.5.3.11. В критих вантажних вагонах, обладнаних під майстерні, контори, кухні, житло та об'єкти іншого призначення, допускається встановлення печей-плит із цегли у металевому каркасі, які надійно закріплюються до підлоги вагона.

2.5.3.12. При встановленні печей-плит необхідно дотримуватися таких вимог:

- підлога на місці встановлення печі ізолюється покрівельною сталлю поверх теплоізолюючого матеріалу завтовшки не менше 10 мм;

- у разі встановлення печей на дерев'яній підлозі основа під піччю повинна бути зроблена з чотирьох рядів цегли, покладеної плиском на глиняному розчині, причому два нижніх ряди кладки дозволяється робити з шанцями (порожнявими);

- ізоляція підлоги повинна виходити за габарити печі на 0,25 м, а перед топковим отвором - на 0,50 м;

- печі від стін і перегородок вагона розташовуються на відстані не ближче 0,28 м. При цьому стіни і перегородки по всій висоті до стелі вагона захищаються покрівельною сталлю по теплоізолюючому матеріалу завтовшки не менше 10 мм;

- на висоту печі на ізольованих стінах і перегородках влаштовуються металеві екрани з повітряним прошарком в 35 мм та отворами для обміну повітря (насподі і вгорі);

- димова труба від печі на всю висоту до стелі укладається в металевий кожух із отворами для обміну повітря;

- в стелі (покрівлі) вагона влаштовується протипожежна розділка розміром 0,25 м;

- димова труба повинна підніматися вище покрівлі вагона на висоту не менше 0,30 м і бути обладнана іскрогасником.

2.5.3.13. Підлоги, стіни і стелі всередині вагонів-ковалень, машинних, котельних, електростанцій і т.д. захищаються покрівельною сталлю по теплоізолюючому матеріалу завтовшки не менше 10 мм.

2.5.3.14. Освітлення повинно бути тільки електричне:

- у місцях стоянок і баз - від місцевих джерел електропостачання;

- під час стоянки на ділянках залізниці - від власних електростанцій. У кожному вагоні, зайнятому під клуб, школу, їдальню, повинно бути не менше 3-х справних акумуляторних ліхтарів.

2.5.3.15. Електромережі й електрообладнання рухомого складу КМС повинні бути виконані відповідно до вимог проекту та ПУЕ.

У вагонах-школах, клубах і виробничих приміщеннях проводи прокладаються у стальних трубах, у житлових, службових та інших вагонах - у металевих гнучких рукавах.

Міжвагонні електричні з'єднання повинні бути забезпечені перехідними пристроями промислового виготовлення.

2.5.3.16. Вагони, призначені для перевезення людей у робочих поїздах, обладнуються:

- стандартними освітлювальними приладами;

- типовими металевими печами з виконанням вимог п.2.5.3.12;

- первинними засобами пожежогасіння згідно з чинними нормативними документами.

2.5.3.17. У кожному вагоні робочого поїзда призначається особа, відповідальна за додержання правил пожежної безпеки (за посадою не нижче бригадира).

Відповідальність за виконання протипожежних заходів з підготовки поїздів покладається на керівника господарського підрозділу.

2.5.3.18. У вагонах робочих поїздів забороняється:

- користуватися відкритим вогнем;

- розвішувати біля печей одяг, залишати взуття та інші горючі матеріали;

- застосовувати для опалення дрова, довжина яких перевищує розміри топки;

- перевозити ЛЗР і ГР;

- розтоплювати печі ЛЗР і ГР та залишати їх без нагляду;

- викидати на ходу поїзда золу і шлак.

2.5.3.19. Закриті склади ЛЗР і ГР повинні відповідати вимогам будівельних норм і розташовуватися у безпечних місцях, віддалених від житлових, виробничих та складських приміщень і будівель на відстань, передбачену чинними будівельними нормами.

2.5.3.20. Тара для транспортування, зберігання та використання ЛЗР і ГР повинна мати герметичні кришки, що закриваються.

2.5.3.21. Територія складу повинна мати огорожу з негорючих матеріалів і бути очищеною від сухої трави, кущів, сміття.

2.5.3.22. У приміщеннях і на території складу повинні бути вивішені знаки пожежної безпеки згідно з вимогами чинних стандартів та розміщені первинні засоби пожежогасіння згідно з нормами оснащення.

2.5.3.23. Заправлення паливом автомобілів і тракторів допускається на відстані не ближче 10 м від місця зберігання ЛЗР і ГР.

2.5.3.24. Перевезення паливно-мастильних матеріалів до робочих місць здійснюється спеціально обладнаними транспортними засобами, що мають первинні засоби пожежогасіння згідно з нормами належності.

2.5.3.25. Автоцистерни та спеціально обладнані автомобілі, призначені для перевезення ЛЗР і ГР, повинні мати надійне заземлення, вимикач для виключення акумуляторної батареї. Їх вихлопні труби повинні бути проведені під радіатор і обладнані справними іскрогасниками.

2.5.3.26. Працівникам КМС та членам їх сімей, що проживають у вагонах, забороняється:

- прибудовувати до вагонів будь-які споруди (тамбури, сараї, комори і т.д.);

- зберігати паливо під вагонами й у кількості понад встановлену норму;

- зберігати ЛЗР та ГР у вагонах і на території стоянки вагонів;

- використовувати ЛЗР і ГР для розпалення печей, освітлення та приготування їжі;

- топити печі з відкритими топковими отворами і залишати їх без нагляду;

- сушити білизну, одяг та інші горючі предмети над піччю, що топиться, або впритул до неї;

- залишати у вагоні без нагляду малолітніх дітей;

- висипати сміття і шлак у місцях, не передбачених для цього;

- влаштовувати газифікацію вагонів або користуватися газовими плитами різноманітних типів без узгодження з відомчою пожежною охороною.

2.6. Шпалопросочувальні заводи

2.6.1. Територія, будівлі та приміщення

2.6.1.1. Утримання території заводу повинно відповідати вимогам відомчих норм технологічного проектування (ВНТП) шпалопросочувальних заводів і розділу 1 цих Правил.

2.6.1.2. Склади деревини повинні мати роздільні площі для зберігання, сушіння лісоматеріалів і для просоченої продукції. Мінімальна відстань від відкритих складів лісоматеріалів до вісі залізничних колій повинна бути не менше 5 м.

2.6.1.3. Засоби і технологія укладання штабелів шпал, бруса та стовпів для атмосферного сушіння, їх розміри регламентуються ВНТП шпалопросочувальних заводів.

Розміщення штабелів, протипожежні розриви між штабелями і групами штабелів, протипожежне водопостачання повинні відповідати протипожежним нормам проектування складів лісових матеріалів і вимогам Правил пожежної безпеки в Україні до складів лісопиломатеріалів.

2.6.1.4. Ангар вистигання просоченої деревини повинен бути обладнаний:

- системою примусової вентиляції;

- траншеями для стікання антисептика і пристроями для його збирання і відкачування з наступним вивезенням до очищувальних споруд.

2.6.1.5. Укладання шпал в пакети після вистигання і їх навантаження у рухомий склад повинно здійснюватися відповідно до вимог ВНТП для шпалопросочувальних заводів.

2.6.1.6. Якщо площа складів перевищує 9 га, то повинні бути передбачені:

- кільцева мережа протипожежного водопостачання високого тиску з розміщенням пожежних гідрантів;

- стаціонарні лафетні стволи.

2.6.1.7. Якщо площа складів перевищує 18 га, то необхідно створювати додаткові протипожежні розриви шириною не менше 100 м, за допомогою яких територія складів ділиться на ділянки площею не більше 18 га.

2.6.1.8. Внутрішні заводські колії, територія складів лісоматеріалів і просоченої продукції, передциліндрові майданчики та інші ділянки повинні постійно очищатися від скалок, кори, горючих рідин, які стікають з шпал, інших відходів і систематично посипатися піском.

2.6.1.9. Склади антисептика повинні відповідати вимогам розділу 6.2 цих Правил. Пункт зливу антисептика повинен бути обладнаний:

- зливним стояком;

- пристроями підігрівання;

- естакадою з негорючих матеріалів;

- майданчиком з твердим покриттям, який обладнаний пристроями для збирання розлитих рідин.

2.6.1.10. У головному виробничому корпусі повинно бути передбачено:

- повернення антисептика по трубопроводах з агрегатів на склад;

- аварійний злив до ємкості, яка розміщується за межами корпусу. Ємкість резервуара повинна забезпечувати злив 30% антисептика, що знаходиться в корпусі, і бути не меншою від ємкості маневрового циліндра.

2.6.1.11. На шпалопросочувальному заводі забороняється:

- курити і користуватися відкритим вогнем у невстановлених місцях;

- проводити огляд резервуарів з антисептиками із застосуванням відкритого вогню або гасових ліхтарів;

- спалювати горючі відходи на відстані менше 150 м від цехів, складів деревини й антисептиків;

- проводити на території заводу очищення вагонів від сміття;

- зберігати шпали, брус, стовпи в кількості, яка перевищує встановлені норми;

- залишати устаткування цехів після закінчення зміни неочищеним від горючих відкладень;

- зберігати горючі матеріали й устаткування в протипожежних розривах, проїздах;

- захаращувати підступи до первинних засобів пожежогасіння, пожежних вододжерел;

- застосовувати відкритий вогонь для розігрівання нафтопродуктів у цистернах перед зливанням.

2.7. Автотранспортні підрозділи

2.7.1. Розміщення транспорту в приміщеннях, під навісами і на відкритих майданчиках повинно відповідати вимогам будівельних норм, норм технологічного проектування та Правил пожежної безпеки в Україні.

2.7.2. Для приміщень і майданчиків із зберіганням понад 25 одиниць транспорту необхідно розробляти спеціальний план розміщення транспортних засобів із зазначенням черговості та порядку евакуації в разі виникнення пожежі.

Цим планом має передбачатися чергування персоналу в нічний час, вихідні і святкові дні, а також визначатися порядок зберігання ключів запалювання з урахуванням їх використання черговим у разі вимушеної евакуації транспорту.

2.7.3. Над приміщеннями, де знаходяться гаражі, не допускається розміщувати приміщення з масовим перебуванням людей.

Приміщення для обслуговування транспортних засобів (за винятком приміщень для миття) треба відділяти протипожежними стінами (перегородками) від приміщень для зберігання автомобілів.

Під навісами з горючих матеріалів дозволяється зберігати не більше 20 машин.

2.7.4. Автоцистерни, призначені для транспортування ЛЗР і ГР, повинні розміщуватися в одноповерхових будівлях, ізольованих від інших приміщень протипожежними стінами 2-го типу, або на спеціально відведених для цієї мети відкритих майданчиках.

2.7.5. Миття і знежирювання деталей повинно проводитися, як правило, негорючими миючими засобами. Застосування для миття та знежирювання ЛЗР і ГР дозволяється лише в тих випадках, коли наявні негорючі речовини і безпечні методи не забезпечують необхідної за технологією чистоти обробки деталей.

2.7.6. Не дозволяється експлуатація і зберігання газобалонних автомобілів з несправною газовою апаратурою.

2.7.7. Під час проведення ремонту газобалонних транспортних засобів з виконанням зварювальних і фарбувальних робіт (у тому числі і штучне сушіння) газові балони повинні бути зняті та продуті.

2.7.8. Місця розміщення транспорту повинні бути забезпечені буксирними тросами та штангами з розрахунку 1 трос (штанга) на 10 одиниць техніки.

2.7.9. Оглядові канави на постах технічного обслуговування обладнуються освітленням з напругою не вище 36 В із захистом, відповідним класу зони за ПУЕ, і повинні мати не менше 2-х виходів.

2.7.10. У приміщеннях, призначених для стоянки та ремонту техніки, а також на стоянках під навісами і відкритих майданчиках забороняється:

- встановлювати транспортні засоби в кількості, яка перевищує норму, порушувати план їх розміщення, зменшувати відстань між ними, а також від них до конструктивних елементів будівель (споруд);

- тримати транспортні засоби з відкритими горловинами бензобаків, а також при витіканні з них пального і масла;

- зберігати пальне (бензин, дизельне паливо, балони з газом), за винятком палива в баках або газових балонах, змонтованих на автомобілях;

- залишати навантажені автомобілі;

- проводити заправку паливом;

- зберігати порожню тару з-під ЛЗР і ГР;

- розміщувати на загальних стоянках транспортні засоби, призначені для перевезення ЛЗР, ГР, горючих та отруйних газів;

- залишати транспортні засоби з включеним запалюванням;

- захаращувати виїзні ворота і проїзди;

- залишати у транспортних засобах промаслені обтиральні матеріали та спецодяг після закінчення роботи;

- підігрівати двигуни відкритим вогнем;

- використовувати відкриті джерела вогню для освітлення;

- залишати після закінчення роботи оглядові канави не очищеними від промасленого ганчір'я, розлитих ЛЗР і ГР;

- влаштовувати оглядові канави в гаражі, де передбачається зберігання автомобілів на газовому паливі.

2.8. Зарядні станції, стоянки електрокар і автонавантажувачів

2.8.1. Зарядження тягових стартерних акумуляторних батарей проводиться у спеціально призначених для цієї мети приміщеннях. Стаціонарні установки кислотних акумуляторних батарей повинні відповідати вимогам п.4.4 ПУЕ.

2.8.2. З боку живлення зарядних приладів змінним струмом повинно бути передбачено блокування відключення зарядного приладу в разі припинення роботи вентиляції.

2.8.3. Тягові акумуляторні батареї можуть заряджатися або безпосередньо на електрокарах, або на помостах зі зняттям батарей. В'їзд електрокар до зарядного приміщення і їх стоянка дозволяється тільки на час заряджання.

2.8.4. При кількості електрокар до 6-ти тягові акумуляторні батареї дозволяється заряджати в окремих приміщеннях з природною вентиляцією або у загальних виробничих вибухобезпечних приміщеннях при розміщенні в одному місці не більше 2-х електрокар або батарей за умови зарядки батарей під місцевими вентиляційними пристроями.

Місця заряджання батарей повинні розташовуватися біля зовнішніх стін з віконними отворами, а також мають бути огороджені.

2.8.5. Підключення акумуляторних батарей до зарядних приладів повинно виключити можливість іскроутворення. Процес зарядки необхідно постійно контролювати спеціальними приладами.

2.8.6. Стоянка електрокар та автонавантажувачів здійснюється у гаражі, під навісами і на спеціальних майданчиках.

2.8.7. При виїзді електрокар та автонавантажувачів із гаража необхідно перевіряти герметичність паливної та гідравлічної систем, стан електрообладнання. Несправний транспорт до експлуатації не допускається.

2.8.8. Під час перевезення горючих рідин у тарі і вантажів у горючій упаковці використання автонавантажувачів з двигунами внутрішнього згоряння без іскрогасників не допускається.

2.8.9. У зарядному приміщенні забороняється:

- проводити ремонт акумуляторів та інших приладів;

- проводити паяльні роботи, різання металів, зварювальні та інші вогневі роботи.

2.9. Лабораторії

2.9.1. Працівники лабораторій зобов'язані знати показники пожежної небезпеки хімічних речовин і матеріалів, які використовуються, та дотримуватися заходів безпеки під час роботи з ними.

2.9.2. Ширина проходів між лабораторним устаткуванням повинна бути не менше 1 м.

Робочі поверхні столів і витяжних шаф повинні мати негорюче покриття з бортами, які перешкоджають розливу рідин.

Стелажі витяжних шаф для зберігання хімічних речовин і матеріалів повинні бути виготовлені з негорючих матеріалів.

2.9.3. Припливно-витяжна вентиляція (ПВВ) лабораторій повинна включатися за 15-20 хв до початку роботи з шкідливими та вибухо- і пожежонебезпечними речовинами і виключатися через 20-30 хв після закінчення роботи з ними.

2.9.4. Всі роботи з ЛЗР, ГР та речовинами, спроможними виділяти вибухо- і пожежонебезпечні пари і гази, необхідно проводити тільки в справних витяжних шафах при включеній вентиляції.

2.9.5. Переміщення і зберігання ЛЗР, ГР та шкідливих речовин повинно проводитися згідно з вимогами ГОСТів і ТУ.

2.9.6. Лужні метали треба зберігати під шаром захисного середовища (інертних газів, мінеральних масел, гасу, парафіну) у металевих банках або контейнерах.

2.9.7. Балони зі стисненими, зрідженими та розчиненими горючими газами розміщуються за межами будівель у металевих шафах, біля глухих стін або стін між вікнами. Шафи повинні мати отвори або жалюзійні грати.

2.9.8. Приміщення лабораторій повинні бути обладнані первинними засобами пожежогасіння згідно з чинними нормативними документами. На кожне приміщення опрацьовується інструкція щодо заходів пожежної безпеки.

2.9.9. В лабораторіях, де застосовуються ЛЗР, ГР і горючі гази, необхідно передбачити централізовану подачу їх на робочі місця в герметично закритій пожежобезпечній тарі.

На робочих місцях кількість цих речовин не повинна перевищувати змінну норму. Вони повинні зберігатися в металевих ящиках або шафах.

2.9.10. Повітроводи з витяжних шаф і їх стіни треба очищати від пожежонебезпечних відкладень не рідше одного разу на місяць.

2.9.11. Світильники, встановлені всередині витяжних шаф, повинні бути виконані згідно з вимогами ПУЕ. Вимикачі, штепсельні розетки, трансформатори потрібно розміщувати поза межами витяжних шаф.

2.9.12. Відпрацьовані ЛЗР і ГР необхідно збирати в спеціальну герметичну тару, яка в кінці робочого дня видаляється з приміщення для регенерації або утилізації.

2.9.13. Апарати і ємкості, в яких проводилися роботи з ЛЗР і ГР, після закінчення досліджень повинні негайно промиватися пожежобезпечними розчинами.

2.9.14. Проведення робіт на експериментальних установках, де застосовуються вибухо- і пожежонебезпечні речовини і матеріали, дозволяється тільки після прийняття їх в експлуатацію спеціальною комісією, призначеною наказом по об'єкту.

2.9.15. В лабораторіях забороняється:

- проводити роботи у витяжній шафі при наявності в ній матеріалів і устаткування, які не стосуються операцій, що виконуються;

- цілодобове зберігання ЛЗР, які мають низьку температуру кипіння;

- зберігати зріджене повітря і кисень в одному приміщенні з ЛЗР, жирами і кислотами;

- відлучатися з робочого місця і залишати без нагляду запалені горілки та інші нагрівальні прилади;

- використовувати вогонь для виявлення витікання газу з газопроводу і газових приладів;

- користуватися витяжними шафами з розбитим склом або несправною вентиляцією.

2.10. Обчислювальні центри

2.10.1. Планувальні рішення будівель і приміщень обчислювальних центрів (ОЦ) повинні відповідати проектній документації, розробленій на підставі чинних нормативних документів.

2.10.2. Сховища інформації ОЦ (приміщення для зберігання перфокарт, перфострічок, магнітних стрічок, дисків) повинні розташовуватися у відокремлених приміщеннях, обладнаних стелажами і шафами з негорючих матеріалів.

2.10.3. Установками газового автоматичного пожежогасіння обладнуються приміщення ОЦ відповідно до чинних норм за спеціальним переліком. Інші приміщення обладнуються автоматичною пожежною сигналізацією та пересувними (переносними) вуглекислотними вогнегасниками згідно з чинними нормами, але не менше 2-х у приміщенні.

2.10.4. Над і під залами електронно-обчислювальних машин (ЕОМ), а також у суміжних з ними приміщеннях не допускається розміщення приміщень категорій А і Б з вибухопожежної небезпеки. Приміщення категорії В повинні відділятися від залів ЕОМ протипожежними стінами.

2.10.5. Фальшпідлоги в приміщеннях ОЦ повинні бути виконані з негорючих матеріалів (або важкогорючих з межею вогнестійкості 0,5 години). Простір під підлогами необхідно поділяти негорючими діафрагмами на відсіки площею не більше 250 кв.м. Діафрагми повинні мати межу вогнестійкості не менше 0,75 години. Комунікації у місцях перетинання ними діафрагм прокладаються у спеціальних обоймах, а щілини зашпаровуються негорючими матеріалами.

2.10.6. Для миття деталей треба застосовувати негорючі препарати. Знезжирювання та миття вузлів із застосуванням ЛЗР і ГР допускається тільки в спеціальних приміщеннях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією.

У разі необхідності проведення дрібного ремонту або проведення технічного обслуговування ЕОМ безпосередньо у машинному залі і неможливості застосування негорючих засобів для миття, дозволяється мати в машинному залі не більше 0,5 л ЛЗР в пожежобезпечній тарі.

2.10.7. Приміщення, у яких розташовуються персональні ЕОМ і дисплейні зали, де застосування автоматичного пожежогасіння необов'язкове, треба обладнати переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку 2 шт. на кожні 20 кв.м площі приміщення з урахуванням гранично припустимої концентрації вогнегасної речовини.

2.10.8. Персональні комп'ютери після закінчення роботи вимикаються з джерел електропостачання.

2.10.9. Очищення від пилу вимірювальної апаратури, вузлів та агрегатів ЕОМ, кабельних каналів і простору під підлогою повинно проводитися не рідше одного разу на квартал.

2.10.10. Система вентиляції ОЦ повинна бути обладнана приладами, які забезпечують автоматичне вимикання її при пожежі, а також вогнезатримувальними клапанами.

2.10.11. В приміщеннях ОЦ забороняється:

- розміщати шафи для зберігання матеріалів у машзалах ЕОМ;

- зберігати перфокарти, перфострічки та інші носії інформації, запасні блоки в залах ЕОМ;

- проводити роботи з ремонту вузлів (блоків) ЕОМ у машинному залі;

- залишати без нагляду включену в мережу радіоелектронну апаратуру, яка використовується для вимірювань і контролю за ЕОМ;

- застосовувати плівку на нітрооснові;

- використовувати групові розетки на горючих панелях й електронагрівальні прилади;

- користуватися відкритим вогнем;

- встановлювати ящики з плівками і перфострічками в проходах, на евакуаційних виходах, біля приладів опалення.

3.1. Вимоги пожежної безпеки, спільні для заводів та депо по ремонту і технічному обслуговуванню рухомого складу

3.1.1. Загальні вимоги

3.1.1.1. Технологічні процеси необхідно проводити у відповідності з регламентами та іншою, затвердженою у встановленому порядку, нормативно-технічною і експлуатаційною документацією.

3.1.1.2. Технологічне обладнання при нормальних режимах роботи повинно бути пожежобезпечним і мати захисні пристрої, що обмежують масштаб і наслідки пожежі. Обладнання, в якому застосовуються пожежо- і вибухонебезпечні речовини і матеріали, повинно відповідати конструкторській документації.

3.1.1.3. При проведенні й організації технологічних процесів треба здійснювати:

- постійний контроль за роботою систем автоматизації і регулювання вибухопожежонебезпечних технологічних процесів;

- контроль стану повітряного середовища виробничого приміщення;

- заміну пожежонебезпечних речовин на негорючі або важкогорючі;

- своєчасне вилучення вибухопожежонебезпечних відходів виробництва.

3.1.1.4. У технологічних процесах знежирення і зняття фарби з поверхні кузовів рухомого складу повинні застосовуватися пожежобезпечні розчини та препарати.

Якщо пожежобезпечні розчини і препарати не забезпечують необхідної за технологією чистоти обробки виробів, допускається застосування відповідних ЛЗР і ГР за умови точного додержання вимог пожежної безпеки.

3.1.1.5. Приміщення, в яких розміщені вибухопожежонебезпечні виробництва, повинні бути обладнанні автоматичними засобами контролю параметрів процесу, сигналізацією досягнення граничних значень і системами блокування, що запобігають виникненню аварійних ситуацій, які повинні забезпечувати:

- включення в роботу звукової і світлової сигналізації;

- включення аварійної вентиляції;

- зупинку компресорів, насосів та інших апаратів або включення в роботу аварійних засувок (відсікаючих клапанів), які припиняють надходження у технологічне устаткування і комунікації виробничого приміщення пожежонебезпечних речовин;

- викидання горючих газів і пари або зливання ЛЗР та ГР з аварійного технологічного устаткування за межі виробничого приміщення або подачу флегматизаторів у технологічне устаткування і комунікації.

Приміщення повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння.

3.1.1.6. У виробничих і складських приміщеннях, в яких використовуються або зберігаються речовини і матеріали, здатні створювати вибухонебезпечні концентрації парів та газів, встановлюються газоаналізатори для контролю стану повітряного середовища.

3.1.1.7. Аварійне зливання ЛЗР та ГР із апаратів повинно забезпечуватися аварійними ємкостями, що розташовуються за межами виробничої будівлі, або піддонами з бортами (при невеликій кількості ЛЗР і ГР), що обмежують розлив ЛЗР і ГР по підлозі виробничого приміщення при аварійних ситуаціях.

3.1.1.8. Збірні та аварійні ємкості для ЛЗР і ГР рекомендується обладнувати сигналізаторами максимального рівня заповнення, а при необхідності і переливними трубами, зв'язаними з витратними та запасними ємкостями.

3.1.1.9. Обладнання для зливання ЛЗР та ГР із стаціонарних апаратів у випадку аварії або пожежі повинно бути справним. Засувки ліній аварійного зливання повинні мати розпізнавальні знаки, а підходи до них бути вільними.

3.1.1.10. Профілактичний огляд, планово-попереджувальний і капітальний ремонти технологічного устаткування повинні здійснюватися у терміни згідно з відповідними графіками, з урахуванням заходів щодо забезпечення вибухопожежобезпеки, передбачених проектом, технологічним регламентом, технічними умовами.

3.1.1.11. Технологічне обладнання, апарати і трубопроводи, в яких обертаються речовини, що виділяють вибухопожежонебезпечні пари, гази і пил, повинні бути герметичними.

Не допускається виконувати виробничі операції на обладнанні з несправностями, що можуть стати причиною виникнення пожежі, а також при вимкнених контрольно-вимірювальних приладах, за якими визначаються технологічні параметри.

3.1.2. Виробництва із застосуванням ЛЗР і ГР

3.1.2.1. Переливання ЛЗР і ГР у роздавальних, розливних і розфасувальних приміщеннях повинно бути механізоване, здійснюватися за допомогою насоса або сифона та проводитися на піддонах із кольорових металів з бортиками висотою не менше 0,05 м тільки у спеціальну тару з кришками (пробками), що щільно закриваються. Переливання ЛЗР і ГР вільно падаючою цівкою, а також їх відпускання у скляну чи поліетиленову тару забороняється.

Швидкість заповнення і спорожнення не повинна перевищувати загальної пропускної спроможності встановленого на тарі дихального пристрою.

Замірювання рівня рідини у резервуарах (ємкостях) і відбір проб повинен проводитися у світлий час доби. Забороняється замірювання рівня та відбір проб ручним способом під час грози, закачування або відкачування ЛЗР і ГР.

Забороняється переливання ЛЗР і ГР на складах для зберігання нафтопродуктів.

3.1.2.2. Тара (ємкості) для зберігання, перевезення, використання на робочих місцях та збирання відходів ЛЗР і ГР повинна виготовлятися з матеріалів, що виключають іскроутворення та забезпечують електростатичну безпеку, і мати кришки, які щільно закриваються.

3.1.2.3. Перевезення ЛЗР і ГР повинно здійснюватися з додержанням вимог ГОСТів або ТУ на ці речовини.

ЛЗР і ГР повинні надходити в справній тарі з повним комплектом супровідної документації, оформленої у встановленому порядку.

3.1.2.4. На робочих місцях дозволяється зберігати ЛЗР і ГР у кількості не більше змінної потреби, яка встановлюється для кожного підрозділу головним технологом підприємства.

3.1.2.5. Не використані протягом робочої зміни ЛЗР і ГР повинні видалятися до комор або складів підрозділу. Дозволяється зберігати ЛЗР і ГР у металевих шафах (ящиках), обладнаних місцевою вентиляцією.

На внутрішній стороні кришки шафи (ящика) необхідно вказати найменування і загальну кількість ЛЗР та ГР, яка допускається до зберігання.

Проходи до місць зберігання ЛЗР і ГР повинні бути вільними.

3.1.2.6. Ступінь захисту вентиляційного й електричного обладнання, приладів у приміщеннях при роботах з ЛЗР і ГР вибирається за ПУЕ та відомчими нормативними документами.

3.1.2.7. Робочі поверхні столів і витяжних шаф при роботах з ЛЗР та ГР повинні бути негорючими і мати бортики.

Витяжні шафи повинні утримуватися у справному стані. Користуватися шафами з розбитим склом або неефективно працюючою вентиляцією забороняється.

3.1.2.8. В місцях проведення робіт з ЛЗР і ГР забороняється проведення вогневих робіт та застосування іскроутворювального інструмента.

3.1.2.9. Обладнання й електроустановки повинні мати захист від електростатичної небезпеки у відповідності з вимогами ПУЕ. Обтиральні матеріали повинні застосовуватися тільки з бавовняних і льняних тканин.

3.1.2.10. У місцях проведення робіт з ЛЗР і ГР повинні бути засоби пожежогасіння.

Місця підтікання ЛЗР і ГР необхідно засипати піском або тирсою без використання металевих лопат і совків.

3.1.2.11. Тару, яка вивільнилась, треба зберігати поза межами виробничого приміщення.

3.1.3. Виробництва із застосуванням полімерних матеріалів

3.1.3.1. Технологічні процеси й устаткування виробництва повинні задовольняти вимогам розділу 3.1.1 цих Правил.

3.1.3.2. Стіни, стелі і внутрішні комунікації виробничих приміщень повинні мати гладку, легку для очищення поверхню. Підлоги приміщень та робочий інструмент повинні виключати іскроутворення.

3.1.3.3. У приміщеннях пресування деталей і їх механічної обробки повинні виконуватися вимоги для вибухопожежонебезпечних приміщень категорії Б.

3.1.3.4. Зовнішні поверхні прес-форм і нагрівальних плит повинні мати теплову ізоляцію. Температура поверхні обладнання під час роботи не повинна перевищувати температуру навколишнього середовища більше ніж на 45 град.С.

3.1.3.5. Напруга на стаціонарних нагрівальних плитах не повинна перевищувати 36 В.

3.1.3.6. Перевірку, профілактичний огляд та очищення обладнання і повітроводів витяжних систем необхідно проводити за графіком, який затверджується керівником об'єкта.

3.1.3.7. Місцеві всмоктувачі вентиляційних систем, що видаляють пожежонебезпечний пил, повинні мати заземлення і бути обладнаними захисними сітками або магнітовловлювачами.

3.1.3.8. Комори для зберігання прес-матеріалів треба розміщувати в ізольованих приміщеннях. Запас прес-матеріалів не повинен перевищувати змінної потреби. Місця для розтарювання повинні бути обладнані місцевою вентиляцією. Прес-порошки мають бути в тарі постачальника або в металевій тарі з кришками, які щільно закриваються.

3.1.3.9. Для миття і знежирювання поверхонь виробів, деталей і пресформ треба застосовувати негорючі миючі засоби.

3.1.3.10. Пожежонебезпечне пилоутворювальне устаткування й апарати повинні бути герметичними.

3.1.3.11. Поверхні електродвигунів, світильників, проводки і розподільного обладнання повинні періодично очищатися від горючого пилу.

3.1.3.12. Аналіз запилення та загазування треба проводити згідно з графіком, затвердженим керівником підрозділу, а також після зміни технологічного процесу і ремонту устаткування.

3.1.3.13. Приміщення повинні обладнуватися первинними й автоматичними установками пожежогасіння, а також пожежної сигналізації згідно з затвердженим переліком.

3.1.4. Деревообробні виробництва

3.1.4.1. Технологічне обладнання деревообробних виробництв, прилади опалення і електрообладнання треба очищати від пилу, стружки та інших горючих матеріалів кожної зміни, а будівельні конструкції і світильники - не рідше одного разу на два тижні.

Камери для збирання пилу і циклони повинні бути постійно закритими, а зібрані в них відходи деревини вчасно видалятися. Не можна допускати перевантаження циклонів та забруднення відходами виробництва території в місцях їх розміщення.

Для вилучення відходів деревообробні верстати повинні обладнуватися місцевими відсмоктувачами.

3.1.4.2. Під час експлуатації й обслуговування устаткування повинні вживатися заходи для виключення підтікання і розливу масла та просочення ним дерев'яних конструкцій.

3.1.4.3. Необхідно сурово дотримуватися термінів змащування частин устаткування і підшипників.

3.1.4.4. Розігрівати клей необхідно парою або електроприладами з водяною "лазнею". Клеєварки необхідно розміщувати в ізольованому приміщенні або у відведеному для цього безпечному місці. Клей на основі синтетичних смол та легкогорючих розчинників необхідно зберігати в негорючих ящиках.

3.1.4.5. Приміщення з петролатумними ваннами необхідно обладнувати припливно-витяжною вентиляцією, а ванни - місцевими відсмоктувачами.

Для кожної сушарки треба встановлювати гранично допустиму норму завантаження матеріалами і її температурний режим роботи.

В усіх сушарках терморадіаційного типу з безупинним рухом матеріалів (виробів) необхідно передбачати автоматично відключення системи обігрівання у разі раптової зупинки конвеєра.

3.1.4.6. У деревообробних підрозділах забороняється:

- зберігати лісоматеріали в кількості, яка перевищує змінну потребу;

- залишати по закінченні роботи не прибрану продукцію, стружки, тирсу, пил деревини, масло, оліфу, лаки, клей та інші горючі речовини і матеріали;

- експлуатувати лісопильні рами, круглопильні, фрезерні та інші верстати й агрегати в разі торкання пилами огорож, перекосу рами, ослаблення і неправильної підгонки повзунів, несправних систем охолодження та змащення, нагрівання підшипників понад 70 град.С, вимкнення систем місцевої вентиляції або за їхньої відсутності, а також при порушенні герметичності повітроводів;

- залишати електроустановки під напругою.

3.1.5. Проведення фарбувальних робіт

3.1.5.1. Приміщення фарбувальних і фарбоприготувальних відділень повинні бути обладнані самостійною примусовою припливно-витяжною вентиляцією та системами місцевих відсмоктувачів від фарбувальних камер, ванн занурення, установок обливання, постів ручного фарбування, сушильних камер, ділянок знежирювання тощо.

Забороняється здійснювати фарбувальні роботи з відключеною системою вентиляції. Необхідно передбачати захисне блокування, котре виключає подачу матеріалів (або стисненого повітря) до розпорошувальних пристроїв у разі припинення роботи вентиляції. Витяжні вентиляційні установки фарбувальних приміщень повинні мати звукову та світлову сигналізацію, яка сповіщає про припинення їх роботи.

3.1.5.2. Підлоги приміщень фарбувальних і фарбоприготувальних відділень повинні бути з негорючих і неіскроутворювальних матеріалів, легко очищатися і бути стійкими до розчинників.

3.1.5.3. Забороняється:

- проводити у фарбоприготувальному відділенні будь-які роботи, крім приготування фарби;

- об'єднувати між собою загальну витяжну вентиляцію, локальні відсмоктувачі повітря від фарбувальних камер, ванн занурення та іншого технологічного фарбувального устаткування, а також вентиляційні системи приміщень фарбоприготувальних відділень;

- захаращувати фарбоприготувальні відділення і фарбувальні камери бідонами, відрами з фарбою та розчинниками, обтиральними матеріалами тощо;

- залишати працюючі фарбувальні установки без нагляду;

- готувати фарби і лаки безпосередньо на робочому місці;

- застосовувати лакофарбувальні матеріали і розчинники невідомого складу, а також речовини та матеріали, на які відсутні показники їх пожежної небезпеки.

3.1.5.4. Лакофарбувальні матеріали дозволяється зберігати:

- у коморах при фарбоприготувальному відділенні в кількості, яка не перевищує тридобової потреби (дозволяється зберігати лакофарбувальні матеріали безпосередньо у фарбоприготувальному відділенні без влаштування окремої комори, якщо змінна потреба у цих матеріалах не перевищує 300 кг);

- у цеховій коморі - в кількості, яка не перевищує змінну потребу;

- на робочих місцях - у кількості, яка не перевищує ємкість фарбоприготувального бака або стандартної фляги (40 л). Тара повинна мати кришки, які щільно закриваються.

3.1.5.5. Фарбувальні роботи, що виконуються способом розпилення лакофарбувальних матеріалів, повинні проводитися у фарбувальних камерах, виконаних з негорючих матеріалів і обладнаних гідрофільтрами або іншими ефективними пристроями очищення.

Під час фарбування розпиленням фарбонагнітальні бачки повинні розміщуватися поза фарбувальними камерами.

Фарборозпилювачі повинні мати заземлення.

3.1.5.6. При застосуванні фарбування методом безповітряного розпилення забороняється включати в роботу електронагрівник установки з підігрівом до повного заповнення гідросистеми. Фарборозпилювач, який перебуває під високим тиском лакофарбового матеріалу, повинен мати на робочому місці попереджувальний напис "Вогненебезпечно! Високий тиск". Сіткові фільтри установок безповітряного розпилення треба вилучати і промивати не рідше одного разу на тиждень.

3.1.5.7. У разі фарбування виробів в електростатичному полі високої напруги роботи мають проводитися у спеціальній огородженій електрофарбувальній камері. Відкриті отвори в огорожі камери можуть влаштовуватися лише для проходження транспортних засобів з виробами, що фарбуються.

Конструкція підвісок для виробів на конвеєрі має бути такою, щоб вироби, які фарбуються, під час роботи не розгойдувалися.

В електрофарбувальному обладнанні необхідно мати захисне блокування, що виключає можливість увімкнення розпилювальних пристроїв, коли вимкнена вентиляція або конвеєр нерухомий, а також відключає електростатичне поле в разі припинення роботи вентиляції.

3.1.5.8. Для аварійного відключення електрофарбувальної камери і конвеєра поблизу камери треба встановлювати кнопки "Стоп", місце розміщення яких повинно бути відоме всьому персоналу.

3.1.5.9. Для зняття остаточного заряду з високовольтного устаткування після вимкнення високої напруги електрофарбувальні камери оснащують автоматичними розрядниками, які повинні бути виконані відповідно до класу зони по ПУЕ.

3.1.5.10. У конвекційних і терморадіаційних сушильних камерах необхідно передбачати захисне блокування для припинення подачі теплоносія та зупинки конвеєра в разі відключення вентиляції.

Забороняється застосовувати у сушильних камерах пальники інфрачервоного випромінювання.

3.1.5.11. Сушильні камери необхідно теплоізолювати негорючими матеріалами (температура зовнішньої поверхні стінок не повинна перевищувати 45 град.С). Нагрівальні прилади повинні мати захист від потрапляння на них крапель лакофарбувальних матеріалів.

3.1.5.12. Сушильні камери повинні бути обладнані відповідними електричними датчиками температур. Регулювання температури повинно здійснюватися автоматично.

3.1.5.13. Під час сушіння пофарбованих виробів в електросушильних камерах забороняється:

- експлуатувати сушарку з несправними електродвигунами;

- підвищувати температурний режим і збільшувати час перебування виробів у камері понад встановлений регламентом;

- здійснювати сушіння виробів без попереднього стікання з їх поверхні надмірної кількості лаку або фарби.

3.1.5.14. У кожному підрозділі пофарбування повинен бути розроблений графік очищення фарбувального устаткування, кабін, вентиляційних камер і повітроводів, апаратів та установок від осілих лаків і фарб.

Витяжні повітроводи повинні мати пристрої для очищення (люки, розбірні з'єднання тощо).

Проведення робіт з очищення фіксується у спеціальному журналі із зазначенням дати, часу проведення і прізвища працівника з обов'язковим контролем за якістю очищення особою, відповідальною за пожежну безпеку підрозділу.

3.1.5.15. Після закінчення роботи необхідно очистити фарборозпилювачі і шланги від залишків лакофарбових матеріалів.

Фарбувальні камери очищаються від осілої фарби в міру її накопичення, але не рідше одного разу на тиждень після закінчення зміни (коли працює вентиляція).

Ванни гідрофільтрів фарбувальних камер очищаються не рідше одного разу за зміну від фарби, що плаває на поверхні води, і не рідше одного разу на тиждень - від осілої фарби.

Огляд та очищення форсунок гідрофільтрів необхідно здійснювати один раз на добу.

3.1.5.16. Очищення підвісок при конвеєрному пофарбуванні проводиться не рідше двох разів на тиждень.

3.1.5.17. Для підвищення якості очищення камер від осілої фарби та лаку їх стінки рекомендується покривати тонким шаром тавоту або суміші ПС-40. Під час очищення поверхні від осілої нітрофарби не можна допускати ударів по металевих конструкціях. Для запобігання іскроутворенню робочий інструмент повинен бути виготовлений з металу, який не утворює іскор.

3.1.5.18. Під час пофарбування виробів технологічне й електричне обладнання повинно бути заземлене і мати захист від статичної електрики. На повітроводах систем місцевих відсмоктувачів повинні бути встановлені металеві перемички.

3.1.5.19. Пролиті на підлогу лакофарбувальні матеріали і розчинники треба негайно прибирати.

Прибирання епоксидних лакофарбувальних матеріалів необхідно проводити за допомогою паперу, а після цього ганчір'ям, яке просочене ацетоном або етилцелозольвом, після чого промити теплою водою з милом.

Миття підлог, стін й устаткування горючими розчинниками забороняється.

3.1.6. Виробництва з наявністю верстатів, ковальсько-пресового і штампувального устаткування, які містять масла в системах гідроприводу, змащення й охолодження

3.1.6.1. До виробництв з верстатами, ковальсько-пресовим та штампувальним устаткуванням, які містять масла у системах гідроприводу, змащення й охолодження, вимоги пожежної безпеки аналогічні вимогам до виробництв із застосуванням ЛЗР і ГР.

Розміщення верстатів й устаткування повинно відповідати проекту і забезпечувати безпечну евакуацію людей при пожежі.

3.1.6.2. Планово-попереджувальний ремонт і технічне обслуговування повинно проводитися у встановлені терміни. Робота на несправних верстатах й устаткуванні при наявності підтікання масла з систем гідроприводу, змащення й охолодження не дозволяється.

3.1.6.3. Промивання гідробаків, фільтрів та інших вузлів і деталей в органічних розчинниках допускається у ваннах, які поміщено в шафах з витяжною вентиляцією.

Заміна масла в гідробаках здійснюється пересувними насосами з герметичної тари. Пролите масло повинно бути прибране, а система гідроприводу перевірена на герметичність.

3.1.6.4. Ступінь захисту корпусів електродвигунів, приладів, шаф та електричних світильників повинна відповідати класу П-1а по ПУЕ, а кабелі та проводи - мати оболонку з матеріалів, які не розповсюджують горіння. Застосування неізольованних проводів забороняється.

3.1.6.5. Верстати, які містять масла, повинні обладнуватися піддонами, що можуть вмістити весь обсяг масла, а приміщення цехів - засобами пожежогасіння згідно з чинними нормами.

3.1.7. Сушильно-просочувальні відділення

3.1.7.1. Сушильно-просочувальні відділення треба розміщувати в окремому приміщенні, ізольованому від сусідніх приміщень протипожежними перегородками. Приміщення повинно бути обладнане припливно-витяжною вентиляцією, а електроустановки - відповідати класу приміщень В-1а за ПУЕ.

3.1.7.2. На сушильно-просочувальні відділення поширюються вимоги пожежної безпеки для виробництв із застосуванням ЛЗР і ГР, а також фарбувальних робіт.

3.1.7.3. Розведення просочувального лаку розчинниками до робочої в'язкості і подача його в робочі ємкості повинні здійснюватися по трубопроводах централізовано з лакоприготувального приміщення.

Граничний ступінь заповнення робочих ємкостей повинен зазначатися у технологічному регламенті і місцевій інструкції.

3.1.7.4. Автоклави для просочування обмоток якорів і пофарбування полюсних котушок способом занурення повинні мати спеціальне укриття з витяжною вентиляцією. Обсяг повітря, яке видаляється, повинен бути достатнім для розбавлення випарів розчинників до концентрації, що не перевищує 20% нижньої межі вибуховості.

3.1.7.5. Для аварійного зливання з автоклавів та лакоприймачів просочувальних і лакофарбувальних матеріалів повинен влаштовуватися за межами будівлі підземний резервуар.

3.1.7.6. В сушильно-просочувальному відділенні повинен встановлюватися сигналізатор довибухонебезпечної концентрації парів розчинників, який забезпечує автоматичний і ручний пуск аварійної вентиляції.

3.1.7.7. Для обмеження розливання рідини при пошкодженні устаткування повинні встановлюватися швидкодіючі клапани-відсікачі і засувки, а також обладнано приямок з робочими ємкостями, який розраховано на максимальну кількість рідини, що витікає з найбільшого за обсягом автоклава.

3.1.7.8. Вимоги до сушильних камер викладені в розділі 3.1.5 цих Правил. Природне сушіння пофарбованих полюсних котушок треба проводити у витяжних шафах (камерах), обладнаних місцевою витяжною вентиляцією.

3.1.8. Регенераційно-просочувальні відділення

3.1.8.1. Приміщення регенераційно-просочувальних відділень повинні обладнуватися припливно-витяжною вентиляцією.

3.1.8.2. Приготування масла, просочування підбивних матеріалів і польстерів проводиться у металевих баках з кришками, які щільно закриваються.

3.1.8.3. Сушильні камери для підбивних матеріалів і польстерів обладнуються паропроводом.