Відповідно до статті 28 Закону України "Про охорону праці" та Указу Президента України від 24 грудня 2012 року № 726 "Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади"

1. Затвердити Інструкцію з охорони праці під час механізованого заряджання вибухових речовин у підземних виробках, що додається.

2. Вважати такою, що не застосовується на території України, "Типовую инструкцию по безопасности работ при механизированном заряжении взрывчатых веществ в подземных выработках", затверджену Державним комітетом з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості та гірничого нагляду при Раді Міністрів СРСР (Держгіртехнагляд СРСР) 10 липня 1979 року.

3. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України у встановленому порядку:

1) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України у встановленому законодавством порядку;

2) внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1.1. Ця Інструкція поширюється на суб'єктів господарювання (рудники, шахти тощо) незалежно від їх підпорядкованості та форми власності, які здійснюють механізоване заряджання емульсійними вибуховими речовинами шпурів, свердловин і камер та механізоване транспортування зарядними трубами сипких і водовмісних вибухових речовин під час експлуатації зарядного устаткування у підземних умовах.

1.2. Ця Інструкція встановлює вимоги безпечного поводження із зарядним устаткуванням під час механізованого приготування та заряджання емульсійними вибуховими речовинами шпурів, свердловин і камер у підземних умовах.

1.3. Вимоги цієї Інструкції не поширюються на вугільні, гірничодобувні та сланцеві шахти, небезпечні за газом та (або) пилом.

2.1. У цій Інструкції терміни та поняття вживаються в значеннях, що визначені Гірничим законом України, Законами України "Про охорону праці", "Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення", Кодексом цивільного захисту України, Правилами безпеки під час поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, затвердженими наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 12 червня 2013 року № 355, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 05 липня 2013 року за № 1127/23659 (далі - НПАОП 0.00-1.66-13), стандартом ДСТУ ЕN 13857-1:2006 "Вибухові речовини для цивільного застосування. Частина 1. Термінологія".

2.2. Інші терміни вживаються в таких значеннях:

готова вибухова речовина - заводська або виготовлена в умовах стаціонарних підземних або наземних пунктів вибухова речовина;

зарядне устаткування - обладнання для виготовлення вибухових матеріалів та заряджання вибуховими речовинами шпурів, свердловин і камер у підземних умовах: переносні зарядники; машини транспортно-зарядні; машини зарядні для змішування вибухових речовин та такі, що доставляються контактними електровозами; нерейкові самохідні доставщики з навісним устаткуванням;

пневмозаряджання - заряджання шпурів, свердловин і камер із застосуванням стисненого повітря;

технічне обслуговування зарядного устаткування - профілактичний огляд.

2.3. Позначення та скорочення, що вживаються в цій Інструкції:

ВМ - вибухові матеріали;

ВР - вибухова речовина;

журнал - Журнал технічного стану і обліку роботи зарядного устаткування;

ЕВР - емульсійна вибухова речовина;

ППР - планово-попереджувальний ремонт;

ТО - технічне обслуговування зарядного устаткування.

3.1. Для механізованого заряджання гранульованих і патронованих ВР, наливних і патронованих ЕВР допускається зарядне, доставне та змішувальне устаткування, що відповідає розділу ХI НПАОП 0.00-1.66-13 та дозволено до випробувань або постійного застосування Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України (далі - Держгірпромнагляд України), яке має дозувальні і зволожувальні пристрої, зручну і надійну систему управління процесом заряджання, забезпечує безпеку робіт.

Під час доставки гранульованих ВР у транспортно-зарядних машинах контактними електровозами машини з ВР слід накривати вогнезахисними покривалами.

3.2. Керівник суб'єкта господарювання, на якому ведуться підривні роботи, має призначити осіб, відповідальних за справність зарядного, доставного і змішувального устаткування, встановити порядок його оглядів і ремонтів.

3.3. За необхідності, з урахуванням конкретних умов і особливостей заряджання, за узгодженням з територіальними органами Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України суб’єкти господарювання, що ведуть підривні роботи, розробляють інструкції, що визначають порядок реалізації рішень, прийнятих у проектах (паспортах) виконання підривних робіт (проходки гірничих виробок, ведення масових вибухів).

3.4. Зарядне, доставне і змішувальне устаткування має експлуатуватися в місцях, що забезпечують безпеку робіт (захист від шматків гірничої маси, що падають з боків і покрівлі виробок, належне заземлення зарядного устаткування і провітрювання робочих місць, наявність дієвих протипожежних заходів), із залученням до заряджання навченого і проінструктованого персоналу.

3.5. Пневмозаряджання шпурів, свердловин і камер розсипними ВР має проводитися за умов:

обов'язкового виконання заходів щодо запобігання виділенню пилу, захисту від статичної електрики та ємнісних струмів;

надійного двостороннього зв'язку між учасниками заряджання в разі відстані між ними більше ніж 20 м.

Пристрої (пристосування) для зв'язку мають бути заводського виготовлення та допущені до використання відповідно до чинного законодавства.

3.6. Експлуатувати технологічне або зарядне устаткування можна за наявності необхідної заводської технічної документації виробника (паспорт, формуляр, технічний опис, інструкція з експлуатації), заводського номера технологічного або зарядного устаткування, дозволу Держгірпромнагляду України, журналу, форма якого наведена в додатку до цієї Інструкції, згідно з присвоєним інвентарним номером.

Під час роботи журнал має зберігатись біля зарядного устаткування. За його збереження відповідає підривник (оператор).

Правильність ведення журналу перевіряється керівником і механіком дільниці не рідше ніж один раз на місяць з відміткою в графі "Примітка".

Журнал має бути пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою суб’єкта господарювання.

Зарядне устаткування в разі його невикористання за призначенням має розміщуватись в місцях, визначених експлуатаційною службою суб’єкта господарювання (склад ВМ, спеціальні виробки відстою).

3.7. Стан зарядного устаткування слід перевіряти:

перед введенням в експлуатацію і перед черговим заряджанням;

після закінчення заряджання;

перед консервацією устаткування для тривалого його зберігання;

після будь-якого виду ремонту;

періодично згідно із затвердженим керівником суб’єкта господарювання регламентом персоналом, який здійснює контроль за процесом підготовки і ведення підривних робіт.

Результати перевірок слід реєструвати в журналі.

3.8. Перевірку стану зарядного устаткування здійснюють:

перед введенням в експлуатацію - комісія, що створюється наказом/розпорядженням керівника суб’єкта господарювання;

перед черговим заряджанням та після закінчення заряджання - змінний гірничий майстер;

перед консервацією устаткування для тривалого його зберігання та після будь-якого виду ремонту - комісія, що створюється наказом/розпорядженням керівника суб’єкта господарювання;

періодично - керівник дільниці (щотижня); керівник служби (дільниці) підривних робіт (двічі на місяць); головний механік, головний енергетик, головний інженер суб’єкта господарювання (один раз на місяць).

3.9. До механізованого заряджання допускаються підривники, які пройшли навчання відповідно до вимог пункту 3.2 глави 3 розділу XI НПАОП 0.00-1.66-13 .

3.10. При зміні технологічного процесу, пов’язаного із застосуванням нового типу зарядного устаткування, підривники мають бути позапланово проінструктовані керівником підривних робіт суб’єкта господарювання (або керівником дільниці) про особливості механізованого заряджання, конструкції та експлуатації нового типу зарядного устаткування та заходи з безпеки робіт під час поводження з вибуховими речовинами і засобами механізації заряджання відповідно до вимог пункту 6.6 глави 6 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511 (далі - НПАОП 0.00-4.12-05).

3.11. Підривники, а також працівники, які залучаються до виконання допоміжних операцій під час механізованого заряджання, мають одержати від посадової особи під підпис інструкції з безпечних методів роботи з виконання конкретних операцій або одержати інструктаж для виконання робіт за нарядом.

3.12. Під час розтарювання гранульованих ВР і в подальшому поводженні з ними (до заряджання) слід вживати заходів щодо попередження потрапляння у ВР піску, шматків породи, металевих предметів та інших матеріалів.

3.13. Приймальні воронки бункерів, камер, дозувальних пристроїв мають бути оснащені кришками та ситами. Розмір чарунок сита для гранульованих ВР має бути не менше ніж 8 х 8 мм, а круглих отворів - 10 мм.

3.14. Під час механізованого заряджання слід вживати заходів щодо попередження просипів, а також виділення пилу або часток ВР у виробниче середовище. Вимоги до складу пилу ВР у повітрі визначені в пункті 3.6 глави 3 розділу ХI НПАОП 0.00-1.66-13 .

3.15. Контрольні перевірки вмісту компонентів пилу ВР на робочих місцях під час заряджання мають виконуватися згідно з графіком, затвердженим головним інженером суб’єкта господарювання, не рідше одного разу на місяць, а також у разі використання нових ВР або зарядних машин.

3.16. Для зменшення виділення пилу та просипів ВР необхідно:

під час заряджання - центрувати зарядний пристрій трубопроводу відповідно до вісі свердловини; при діаметрі свердловин понад 105 мм - облаштувати зарядний трубопровід спеціальною насадкою для формування заряду;

витримувати оптимальну відстань від кінця зарядного трубопроводу до заряду (для зменшення виносу пилу ВР із свердловини чи шпуру);

використовувати воду або інші зволожувальні домішки в процесі заряджання або перед заряджанням алюмо- або тротиловмісними гранульованими ВР. Кількість води або домішок має відповідати вимогам інструкції з використання ВР. Зволожування маси ВР в бункері зарядної машини або в місці підключення зарядного трубопроводу має бути рівномірним;

використовувати засоби для уловлювання пилу ВР.

4.1. Перед початком роботи зарядного устаткування, отриманого з заводу-виробника або після капітального ремонту, необхідно:

перевірити стан вузлів і механізмів дозування ВР або видачі суміші;

провести зовнішній огляд, при цьому переконатися в цілісності вузлів, в міцності болтових з'єднань, наявності мастила в редукторі тощо;

перевірити комплектність постачання зарядного устаткування відповідно до супровідних документів;

провести на поверхні випробування зарядного устаткування на холостому ходу за умови обов'язкової присутності особи, яка відповідає за технічний нагляд зарядного устаткування дільниці буропідривних робіт суб’єкта господарювання.

4.2. Технологічне устаткування має бути налагоджено згідно з експлуатаційною документацією та інструкцією з експлуатації зарядного устаткування.

Перед початком роботи зарядного устаткування необхідно переконатися, що в системі підведення стисненого повітря до пульта управління і від пульта управління до основних споживачів немає витоку, всі манометри справні. Цю процедуру слід повторювати в шахті перед підготовкою кожного вибуху і на початку кожної робочої зміни.

Гайки нарізних з'єднань мають бути застопорені запобіжними засобами.

4.3. Зарядне устаткування має експлуатуватися за умови використання тільки тих ВР, для яких воно призначене.

У разі виготовлення ЕВР у місцях використання і заряджання ними свердловин компоненти (сипкі, рідкі) дозволяється перевозити шахтними вагонами в упакованому вигляді (мішки) чи у бідонах, термосах або в спеціальних вагонах (мобільних цистернах).

4.4. Механізоване заряджання мають виконувати підривники (оператори) за письмовим нарядом.

4.5. Механізоване заряджання необхідно здійснювати відповідно до проектно-технічної документації (проекту, паспорта буропідривних робіт, розпорядку проведення масового вибуху), що передбачає організаційно-технічні заходи, що забезпечують необхідний рівень безпеки з підготовки і проведення вибуху, з:

підготовки шпурів, свердловин і камер до заряджання;

приведення до безпечного стану місць розміщення зарядного устаткування;

зберігання доставлених вибухових речовин;

доставки зарядного устаткування, його підготовки в місцях експлуатації;