На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 22 червня 1999 р. N 1109 "Про затвердження Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні"

1. Затвердити Положення про державну санітарно-епідеміологічну службу Міністерства охорони здоров'я України (додається).

2. Головним державним санітарним лікарям Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, на водному, повітряному, залізничному транспорті, об'єктів, що мають особливий режим роботи, головному лікарю центральної санітарно-епідеміологічної станції МОЗ України, директорам науково-дослідних інститутів гігієнічного та епідемічного профілю взяти до керівництва та забезпечити виконання вимог Положення про державну санітарно-епідеміологічну службу Міністерства охорони здоров'я України.

3. Головному санітарно-епідеміологічному управлінню (Бережнов С.П.) у п'ятиденний термін подати наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

1. Державна санітарно-епідеміологічна служба Міністерства охорони здоров'я України (далі - держсанепідслужба МОЗ України) - це централізована система органів, установ та закладів санітарно-епідеміологічного профілю Міністерства охорони здоров'я України, яка реалізує державну політику в сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.

2. Держсанепідслужбу МОЗ України очолює Головний державний санітарний лікар України - перший заступник Міністра охорони здоров'я України, який призначається на посаду і звільняється з неї Кабінетом Міністрів України.

3. На установи і заклади Держсанепідслужби МОЗ України покладаються функції спеціально уповноважених відповідних адміністративно-територіальних, транспортних та об'єктових органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

4. Держсанепідслужба МОЗ України здійснює свою діяльність на підставі Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні, що затверджується Кабінетом Міністрів України, та керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, нормативними актами Головного державного санітарного лікаря України, а також цим Положенням.

5. Держсанепідслужбу системи МОЗ України складають:

Головне санітарно-епідеміологічне управління МОЗ України;

управління з медичних проблем аварії на Чорнобильській АЕС МОЗ України;

центральна санітарно-епідеміологічна станція МОЗ України;

Кримська республіканська санітарно-епідеміологічна станція;

обласні, міські, районні та районні в містах санітарно-епідеміологічні станції, дезінфекційні станції;

центральна санітарно-епідеміологічна станція на залізничному транспорті, санітарно-епідеміологічні станції на залізницях, лінійні санітарно-епідеміологічні станції на залізницях;

центральна санітарно-епідеміологічна станція на водному транспорті, санітарно-епідеміологічні станції водних басейнів і портів;

центральна санітарно-епідеміологічна станція на повітряному транспорті;

санітарно-епідеміологічні станції об'єктів, що мають особливий режим роботи;

санітарно-карантинні підрозділи (відділи, пункти);

спеціалізовані установи й заклади МОЗ для боротьби з особливо небезпечними (у тому числі карантинними) і небезпечними для людей інфекційними хворобами;

наукові установи (науково-дослідні інститути, наукові та науково-практичні об'єднання, контрольні, експертні установи, центри) гігієнічного та епідеміологічного профілю державної санітарно-епідеміологічної служби України;

комітет з питань гігієнічного регламентування МОЗ України;

рада з регламентації застосування та впровадження дезінфекційних засобів;

інші установи, заклади та підрозділи санітарно-епідеміологічного профілю, які створені згідно із законодавством України.

6. Постанови, розпорядження, приписи, висновки головних державних санітарних лікарів та інших посадових осіб держсанепідслужби МОЗ України обов'язкові для виконання органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами, прийнятими в межах їх повноважень.

7. Перелік, мережа, організаційна структура установ і закладів держсанепідслужби МОЗ України встановлюються Головним державним санітарним лікарем України.

8. Держсанепідслужба МОЗ України діє, виходячи з таких принципів:

об'єднаність усіх елементів держсанепідслужби України загальною метою, системний характер її структури і спільне функціональне призначення всіх її елементів;

єдність повноважень та правового статусу;

неухильне додержання законів і підзаконних актів при здійсненні своєї діяльності;

однобічність владно-організаційних повноважень, що є обов'язковими для виконання об'єктами контролю та нагляду, які не підпорядковані службі безпосередньо;

підпорядкованість, підконтрольність та підзвітність нижчестоящих установ і закладів вищестоящим органам;

єдиноначальність у поєднанні з колегіальністю при верховенстві єдиноначальності.

9. Основними напрямками діяльності держсанепідслужби МОЗ України є:

9.1. Здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

9.2. Визначення пріоритетних заходів у профілактиці захворювань, а також у охороні здоров'я населення від шкідливого впливу на нього факторів довкілля.

9.3. Вивчення, оцінка й прогнозування показників здоров'я населення залежно від стану середовища життєдіяльності людини, встановлення факторів довкілля, які шкідливо впливають на здоров'я людей.

9.4. Підготовка пропозицій щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, запобігання занесенню та розповсюдженню особливо небезпечних (у тому числі карантинних) та небезпечних інфекційних хвороб.

9.5. Контроль за усуненням причин і умов виникнення та поширення інфекційних, масових неінфекційних захворювань, отруєнь та радіаційних уражень людей.

9.6. Державний облік інфекційних і професійних захворювань та отруєнь.

10. До завдань держсанепідслужби МОЗ України належать:

10.1. Здійснення нагляду за:

організацією й проведенням органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами санітарних і протиепідемічних заходів;

реалізацією державної політики з питань профілактики захворювань населення;

дотриманням вимог санітарних норм, правил та гігієнічних нормативів у стандартах та інших нормативно-технічних документах;

відповідністю продукції вимогам безпеки для здоров'я і життя населення;

дотриманням юридичними та фізичними особами санітарного законодавства.

10.2. Контроль за:

проведенням санітарних і протиепідемічних заходів;

виконанням програм профілактики захворювань та охорони здоров'я населення;

імунобіологічними препаратами, що застосовуються в медичній практиці;

створенням органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, власниками й адміністрацією навчально-виховних закладів та громадянами, які організують або здійснюють навчальні та виховні процеси, умов навчання і виховання громадян, вивчення основ гігієни, пропаганди здорового способу життя.

10.3. Підготовка пропозицій з питань забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення до рішень органів державної виконавчої влади, проектів державних, регіональних і місцевих програм охорони здоров'я, профілактики захворювань населення, оздоровлення довкілля й умов життєдіяльності людини.

10.4. Здійснення гігієнічної регламентації небезпечних факторів фізичної, хімічної, біологічної природи, присутніх у середовищі життєдіяльності людини, та їх державної реєстрації в порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

10.5. Організація та проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи щодо:

проектів міждержавних, національних, регіональних, місцевих і галузевих програм соціально-економічного розвитку;

інвестиційних проектів і програм у випадках і порядку, встановлених законодавством;

схем, передпроектної документації, що стосуються районного планування і забудови населених пунктів, курортів тощо;

проектної документації на відведення земельних ділянок, техніко-економічного обгрунтування і розрахунків, проектів будівництва, розширення, реконструкції об'єктів будь-якого призначення;

проектів нормативно-технічної, інструкційно-методичної документації, що стосуються здоров'я та середовища життєдіяльності людини;

проектів державних стандартів та інших нормативно-технічних документів на всі види нової (модернізованої) продукції;

документації на розроблювані техніку, технології, устаткування, інструменти тощо;

продукції, напівфабрикатів, речовин, матеріалів та небезпечних факторів використання, передача або збут яких може завдати шкоди здоров'ю людей;

нових видів продуктів харчування, впровадження нових технологічних процесів їх виробництва та обробки, а також матеріалів, що контактують з продовольчою сировиною чи продуктами харчування під час виготовлення, зберігання, транспортування та реалізації;

сировини, продукції (виробів, обладнання, технологічних ліній тощо), які ввозяться з-за кордону та реалізуються й використовуються в передбачених законодавством випадках;

діючих об'єктів.

10.6. Встановлення і визначення виключно головним державним санітарним лікарем України або його заступниками, в разі делегування їм своїх повноважень:

переліку та змісту показників щодо безпеки для здоров'я імпортованої продукції;

переліку робіт, для виконання яких є обов'язковими медичні огляди, а також порядок їх проведення (разом з Міністерством праці та соціальної політики України);

порядку ведення державного обліку інфекційних і професійних захворювань, отруєнь;

вимог щодо комплексу заходів санітарної охорони державних кордонів України.

10.7. Надання:

- висновків:

щодо можливості використання в Україні сировини, продукції (вироби, обладнання, технологічні лінії тощо), у тому числі імпортованої, у передбачених законодавством випадках;

на розробку та виробництво нових видів продуктів харчування, впровадження нових технологічних процесів виробництва та обробки, нових видів матеріалів, що контактують з продовольчою сировиною чи продуктами харчування під час виготовлення, зберігання, транспортування та реалізації;

щодо об'єктів поводження з відходами;

на іншу діяльність, на яку видача висновків щодо її безпечності віднесена законодавством до компетенції державної санітарно-епідеміологічної служби;

- дозволів:

на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів;

на транзитне транспортування через територію України хімічних, біологічних, радіоактивних, інших небезпечних для здоров'я видів сировини, корисних копалин, речовин та матеріалів (у тому числі нафти й нафтопродуктів, природного газу);

на іншу діяльність, на яку видача дозволів щодо її безпечності віднесена законодавством до компетенції державної санітарно-епідеміологічної служби.

10.8. Визначення:

факторів, що можуть шкідливо впливати на здоров'я населення;

потреби запровадження органами державної виконавчої влади, місцевого і регіонального самоврядування, у разі виникнення чи загрози виникнення або поширення особливо небезпечних і небезпечних інфекційних захворювань, масових отруєнь, радіаційних уражень населення на відповідних територіях чи об'єктах, особливих умов та режиму праці, навчання, пересування і перевезення, спрямованих на запобігання та ліквідацію цих захворювань та уражень;

переліку інфекційних захворювань, за яких госпіталізація хворих є обов'язковою, а також виробництв (професій), до роботи в яких не допускаються особи, які хворіють інфекційними хворобами;

груп населення та категорій працівників, які підлягають профілактичним щепленням, у тому числі обов'язковим;

потреби позачергових медичних оглядів для працівників підприємств харчової промисловості, громадського харчування і торгівлі, водопровідних споруд, лікувально-профілактичних, дошкільних і навчально-виховних закладів, об'єктів комунально-побутового обслуговування, інших підприємств, установ, організацій, професійна чи інша діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може спричинити поширення інфекційних захворювань, виникнення харчових отруєнь, працівників, зайнятих на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, осіб віком до 21 року.

10.9. Погодження:

проектів норм проектування, стандартів і технічних умов, розміщення продуктивних сил та інших проектів, що можуть вплинути на здоров'я населення;

відведення земельних ділянок під забудову та інші види землекористування, місця водозаборів і скидання стічних вод, розташування промислових та інших об'єктів;

надання земельних ділянок під будівництво, затвердження норм проектування, проектної та нормативно-технічної документації на будівництво, реконструкцію, введення в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів виробничого, соціально-культурного та іншого призначення;

розробки, виготовлення і використання нових машин, механізмів, устаткування, інших засобів виробництва, нових технологій;

переліку установ, закладів, організацій, яким надається право випробування продукції на відповідність вимогам безпеки для здоров'я;

методів контролю і випробувань продукції щодо її безпеки для здоров'я і життя населення та інструкцій (правил) використання продукції підвищеної небезпеки;

норм та режимів навчально-трудового навантаження, режимів навчання та виховання дітей і підлітків у навчально-виховних закладах.

10.10. Установлення в передбачених законодавством випадках вимог щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення при ліцензуванні видів діяльності, пов'язаних з потенційною небезпекою для здоров'я людей, а саме:

виробництва, переробки та реалізації продуктів харчування та харчових добавок, медикаментів, медичних імунобіологічних препаратів, предметів гігієни та санітарії, косметично-парфюмерних виробів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, товарів побутової хімії;

комунально-побутового та медичного обслуговування населення;

виховання та навчання дітей і підлітків;

будь-яких робіт з біологічними агентами та хімічними речовинами, джерелами іонізуючих та неіонізуючих випромінювань і радіоактивними речовинами.

10.11. Запровадження позачергових профілактичних щеплень, інших заходів профілактики в разі загрози виникнення або поширення особливо небезпечних і небезпечних інфекційних захворювань, масових отруєнь та радіаційних уражень.

10.12. Систематичний аналіз санітарної та епідемічної ситуації, показників здоров'я населення та окремих його груп.

10.13. Вивчення, оцінка, прогнозування показників здоров'я населення, залежно від стану середовища життєдіяльності людини, встановлення факторів довкілля, які можуть шкідливо впливати на здоров'я людей, визначення критеріїв шкідливого впливу цих факторів, підготовка наукового обгрунтування санітарних і протиепідемічних заходів, а також проведення фундаментальних та прикладних досліджень у галузі профілактики захворювань населення.