Відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність", на виконання вимог постанов Правління Національного банку України від 17.12.98 N 524 "Про окремі питання, пов'язані з регулюванням діяльності комерційних банків" (зареєстрована Міністерством юстиції України 5.01.99 за N 5/3298), від 16.12.98 N 520 "Зміни та доповнення до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків в України" та заслухавши інформацію Департаменту пруденційного нагляду щодо потреби внесення змін і доповнень до Інструкції про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків з урахуванням рекомендацій Міжнародного валютного фонду і Місії Світового банку, Правління

1. Затвердити зміни і доповнення до Інструкції про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14.04.98 N 141 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 15.05.98 за N 323/2763 (додаються).

2. У тексті Інструкції про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків і додатків 2 "Звіт про дотримання економічних нормативів", 3 "Балансовий звіт комерційного банку", 4 "Звіт про кредитний портфель", 5 "Звіт про залишки за депозитами" слова "Управління контролю економічних нормативів" та "Департамент безвиїзного нагляду" в усіх відмінках замінити словами "Департамент пруденційного нагляду" у відповідних відмінках.

3. Департаментам пруденційного нагляду (В.О.Зінченко) та інформатизації (А.С.Савченко) до 15.06.99 внести відповідні зміни до програмного комплексу автоматизованого розрахунку економічних розрахунків і довести програмний комплекс до відома регіональних управлінь Національного банку України та комерційних банків.

4. Зобов'язати керівників комерційних банків, підрозділів центрального апарату та установ Національного банку України взяти до керівництва в роботі зазначені зміни та доповнення до Інструкції про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків і дотримуватися її вимог.

5. Постанова набуває чинності через 10 днів після реєстрації її в Міністерстві юстиції України.

6. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови Правління О.І.Кірєєва, директора Департаменту пруденційного нагляду В.О.Зінченка та начальників регіональних управлінь Національного банку України.

1. Розділи 3, 4, 5 Інструкції про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків викласти в такій редакції:

3.1. Нормативи капіталу Норматив капіталу комерційного банку (Н1)

Капітал банку (К) відображається в 5-му класі Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 21.11.97 N 388, та складається із суми основного капіталу (капітал 1-го рівня) і додаткового капіталу (капітал 2-го рівня) за мінусом відвернень з урахуванням основних засобів.

При розрахунку загальної суми капіталу, невідкоригованої на основні засоби (К1), розмір додаткового капіталу не має перевищувати розмір основного капіталу.

Основний капітал (ОК) складається із фактично сплаченого зареєстрованого статутного капіталу, дивідендів, які направлені на збільшення статутного капіталу, емісійних різниць, резервних фондів, прибутків минулих років*:

Розділ 50 коригується на рахунки: 5001, 5002, 5020, 5030А, 5040А.

Основний капітал коригується на:

Додатковий капітал (ДК) складається із резервів під стандартну заборгованість інших банків, резервів під стандартну заборгованість за кредитами, які надані клієнтам, загальних резервів, результату переоцінки основних засобів, поточних доходів:

До відвернень (В) відносяться цінні папери в портфелі банку на інвестиції та вкладення в асоційовані та дочірні установи:

Сума невідкоригованого капіталу розраховується за формулою

До основних засобів (ОЗ) відносяться:

(ОЗ - К1) - розмір перевищення ОЗ над К1 ( якщо ОЗ > К1, до розрахунку приймається різниця ОЗ - К1, інакше до розрахунку приймається нуль).

Норматив капіталу встановлюється для діючих банків, які були зареєстровані Національним банком України:

- у сумі 5 млн.гривень на день введення в дію змін і доповнень до Інструкції про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків;

- у сумі 8 млн.гривень за станом на 1 жовтня 1999 року;

- у сумі 10 млн.гривень за станом на 1 квітня 2000 року.

Національний банк України залежно від економічного становища країни, стану світових фінансово-кредитних і валютних ринків та відповідно до змін курсу національної валюти може переглядати значення нормативу капіталу за станом на кожне перше число нового року.

На виконання вимог Національного банку України щодо розміру капіталу банку для тих комерційних банків, які на день введення в дію змін і доповнень до Інструкції про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків не сформували капітал у встановленому розмірі (8 млн.гривень та 10 млн.гривень за станом на 01.10.99 та 01.04.2000 відповідно), встановлюється такий механізм нарощування власної капітальної бази:

1. Кожний вищезазначений банк не пізніше 01.10.99 та 01.04.2000 повинен розробити заходи щодо перспектив розвитку капітальної бази банку (програма капіталізації) за встановленою формою, зазначеною в додатку 1.

2. Виконання комерційними банками програм капіталізації аналізується щоквартально та контролюється регіональними управліннями Національного банку України раз на рік на 01.04 кожного року.

3. Сума капіталу банку за станом на 01.04 кожного року (починаючи із значення 01.06.99) фіксується та не може бути зменшена протягом наступного періоду за винятком випадків, які не залежать від банків. При зменшенні суми капіталу більше ніж на 10% порівняно з попереднім періодом регіональні управління Національного банку України повинні розглядати питання про відкликання ліцензій на здійснення всіх або окремих операцій, які є неприбутковими та збитковими для банків.

Для забезпечення реальної капіталізації банківської системи України встановлюється, що залежно від розміру капіталу банки поділяються на 3 категорії.

Умови віднесення банків за категорією капіталу:

До 1-ї категорії належать банки:

- які порушують (починаючи з дня введення в дію Інструкції) нормативи Н1, Н2;

- які порушили протягом кварталу хоча б один із нормативів Н3, Н4 (за розрахунком середньозваженої величини);

- які не дотримуються порядку і строків формування загального та спеціального резерву відповідно до Положення про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями комерційних банків, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 27.03.98 N 122, із змінами і доповненнями до нього.

До 2-ї категорії належать банки:

- які не віднесені до категорії 1;

- які мають від'ємну різницю між сумою доходів (6-й клас Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків) та витрат (7-й клас Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків у поточному кварталі (від'ємне значення технічного рахунку N 5999).

До 3-ї категорії належать усі банки, які не віднесені до категорії 1 і 2.

При викупі власних акцій або часток комерційні банки зобов'язані повідомляти про кожний факт проведення такого викупу протягом 3 днів після прийняття відповідного рішення, а про виплату дивідендів або доходів від володіння частками статутного капіталу - за 30 днів та після 30 днів проведення річних загальних зборів акціонерів (зборів учасників). Такі повідомлення мають бути надані за довільною формою, в якій комерційний банк має показати розподіл свого прибутку, схваленого у встановленому порядку.

Категорія капіталу банку визначається щоквартально. Регіональні управління Національного банку України повинні раз на квартал проводити аналіз розподілу категорії капіталу згідно з установленими категоріями.

Відповідно до встановленої категорії капіталу Національний банк України рекомендує такі обмеження:

- банкам, капітал яких віднесено до категорії 1, не рекомендується в будь-якій формі здійснювати виплату дивідендів (крім виплати дивідендів власними акціями) та викупати власні акції (частки учасників у статутному капіталі);

- банкам, капітал яких віднесено до категорії 2, виплата дивідендів (крім виплати дивідендів власними акціями) не повинна перевищувати 50% понаднормативного капіталу;

- банкам, капітал яких віднесено до категорії 3, виплату дивідендів можна здійснювати в межах понаднормативного капіталу.

При цьому банкам, капітал яких відноситься до категорій 2 та 3, рекомендується здійснювати викуп власних акцій (часток учасників у статутному капіталі) тільки в тому разі, якщо такий викуп не призведе до порушення банком нормативу капіталу (Н1), нормативів платоспроможності (Н3) і достатності капіталу (Н4).

Нараховані дивіденди за результатами діяльності банку в минулому році (доходи від володіння частками статутного капіталу), які за рішенням загальних зборів акціонерів (зборів учасників) будуть направлені на збільшення розміру статутного капіталу банку, потрібно обліковувати на окремому субрахунку балансового рахунку N 5003 "Дивіденди, які направлені на збільшення статутного капіталу".

Якщо додаткова відкрита підписка або розподіл акцій між засновниками (внесків до статутного капіталу) не відбулися, ці кошти повертаються акціонерам (учасникам) у встановленому порядку.

Розмір мінімального статутного капіталу (Н2) контролюється тільки на час створення та реєстрації комерційних банків згідно з вимогами чинного законодавства.

Норматив платоспроможності банку (Н3) - співвідношення капіталу банку і сумарних активів, зважених щодо відповідних коефіцієнтів за ступенем ризику.

Співвідношення капіталу банку (К) і активів (Ар) визначає достатність капіталу банку для проведення активних операцій з урахуванням ризиків, що характерні для різноманітних видів банківської діяльності.

Обчислюється за формулою

При визначенні платоспроможності банку його активи підсумовуються з урахуванням коефіцієнтів їх ризиків.

Нормативне значення нормативу Н3 не може бути нижче ніж 8%.

Активи комерційного банку поділяються на 5 груп за ступенем ризику вкладень та можливості втрати частини вартості.

Норматив достатності капіталу банку (Н4) - співвідношення капіталу до загальних активів банку, зменшених на створені відповідні резерви.

Співвідношення капіталу (К) до загальних активів банку, зменшених на створені відповідні резерви (ЗА), визначає достатність капіталу, виходячи із загального обсягу діяльності, незалежно від розміру різноманітних ризиків.

К - капітал банку;

ЗА - загальні активи (включають):

Загальні активи коригуються (мінус):

Нормативне значення нормативу Н4 має бути не менше ніж 4%.

3.2. Нормативи ліквідності Норматив миттєвої ліквідності (Н5)

Розраховується як співвідношення суми коштів на кореспондентському рахунку (Ккр) та в касі (Ка) до поточних рахунків (Пр) за формулою

Ккр - кошти на кореспондентському рахунку:

Ка - кошти в касі:

Пр - поточні рахунки:

Нормативне значення нормативу Н5 має бути не менше ніж 20%.

Розраховується як співвідношення активів (А) до зобов'язань банку (З) за формулою

А - активи банку:

З - зобов'язання банку:

Нормативне значення нормативу Н6 має бути не менше ніж 100%.

Характеризує питому вагу високоліквідних активів (Ва) в робочих активах (Ра) і розраховується за формулою

Ва - високоліквідні активи:

Ра - робочі активи:

Нормативне значення нормативу Н7 має бути не менше ніж 20%.

3.3. Нормативи ризику Максимальний розмір ризику на одного позичальника (Н8)

Розраховується за формулою

Зс - сукупна заборгованість за кредитами та врахованими векселями одного позичальника та 100% суми позабалансових зобов'язань, виданих щодо цього позичальника:

К - капітал банку.

Нормативне значення нормативу Н8 не має перевищувати 25%.

Загальна сума зобов'язань будь-якого позичальника (фізичної чи юридичної особи, в тому числі банківської установи) перед банком у результаті надання останнім одного або кількох кредитів не має перевищувати 25% капіталу банку.

Позичальники, які мають спільних засновників, акціонерів (учасників), загальна частка яких у статутному фонді підприємства перевищує 35%, враховуються в розрахунку як один позичальник.

Двоє або більше позичальників вважаються одним позичальником при розрахунку нормативу Н8 у тому разі, якщо:

- позичальники контролюються третьою особою (крім державних підприємств), що володіє не менше ніж 35% статутного фонду кожного позичальника;

- позичальниками є споріднені особи;

- одним позичальником є фізична особа, а іншим позичальником (позичальниками) виступає юридична особа (особи), на яку (яких) фізична особа має значний вплив. Термін "значний вплив" викладено в словнику окремих термінів у частині "асоційована компанія (підприємство)";

- кредитні кошти, що видані одному позичальнику (чи групі позичальників) від комерційного банку, використовуються таким позичальником (групою позичальників) як кредитні ресурси для третьої особи, яка є клієнтом того ж самого банку;

- передбачені джерела погашення кредиту всіх позичальників збігаються і жоден з них не має іншого джерела доходу для повного погашення заборгованості за наданим кредитом. Прикладом такої ситуації може бути мобілізація позичальниками спільних коштів для придбання активу (підприємства або об'єкта власності) або для передачі таких коштів у кредит іншій фізичній чи юридичній особі.

При кредитуванні в обсягах, що перевищують установлений норматив максимального розміру ризику на одного позичальника щодо клієнтів, обслуговування боргу якими забезпечено безумовними зобов'язаннями урядів або першокласних банків країн, що включені до категорії А, комерційний банк може надавати кредити під банківську гарантію за дозволом комісії Національного банку України з питань нагляду і регулювання діяльності банку за умови, що загальний розмір таких кредитів не перевищуватиме 8-кратного розміру капіталу банку, та за наявності:

- копії гарантії банку (засвідченої в нотаріальному порядку, легалізованої та перекладеної на українську мову; переклад засвідчено нотаріально), який має офіційний кредитний рейтинг не нижчий за показник "АА", підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній ( IBCA, Standard & Poor's, Moody's);

- копії гарантії Уряду, засвідченої в нотаріальному порядку, легалізованої та перекладеної на українську мову (переклад засвідчено нотаріально), за умови віднесення країни до категорії А;

- документального підтвердження щодо реальної можливості використання гарантії як в Україні, так і в країні, резидентом якої є банк-гарант або Уряд-гарант;

або

- розміщеного в цьому банку цільового зустрічного депозиту (під гарантію або кредит) від організації-гаранта, яка є резидентом однієї з країн категорії А, за умов:

- наявності суми, не меншої за 100%, з урахуванням нарахованих відсотків за користування кредитом за відсотковою ставкою не нижче облікової ставки НБУ;

- відповідності строків надання кредитів строкам залучення депозитів;

- додаткової угоди про погашення кредитів при форс-мажорних обставинах за рахунок депозитів.

Довідково:

Перелік країн, що включені до категорії А:

Австралія, Австрія, Бельгія, Данія, Німеччина, Греція, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Люксембург, Нова Зеландія, Нідерланди, Об'єднане Королівство Великобританії та Північної Ірландії, Португалія, США, Туреччина, Фінляндія, Франція, Швейцарія, Швеція та Японія.

У разі виконання вищезазначених умов такі кредити (гарантії) виключаються при розрахунку нормативу максимального розміру ризику на одного позичальника.

Установлюється як співвідношення сукупного розміру великих кредитних ризиків та капіталу комерційного банку.

Розраховується за формулою

Ск - сукупний розмір "великих" кредитів, наданих комерційним банком з урахуванням 100% позабалансових зобов'язань банку:

К - капітал банку.

Рішення про надання "великого" кредиту має бути оформлено відповідним висновком кредитного комітету комерційного банку, затвердженим правлінням цього банку.

Максимальне значення нормативу Н9 не має перевищувати 8-кратний розмір капіталу банку.

Якщо сума всіх "великих" кредитів перевищує 8-кратний розмір капіталу не більше ніж на 50%, то вимоги до платоспроможності подвоюються (16%), якщо перевищує більше ніж на 50%, то вимоги потроюються, тобто значення показника платоспроможності банку (Н3) має бути не меншим ніж 24%.

Розраховується за формулою

Рк1 - сукупний розмір наданих банком позик (у т.ч. і міжбанківських), поручительств, врахованих векселів та 100% суми позабалансових зобов'язань щодо одного інсайдера комерційного банку: