Відповідно до Положення про Державну авіаційну адміністрацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 N 1526, постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2007 N 1172 "Про введення посад державних інспекторів з авіаційного нагляду у Державній авіаційній адміністрації та умови оплати їх праці" та Положення про систему управління безпекою польотів на авіаційному транспорті, затвердженого наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 25.11.2005 N 895, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.12.2005 за N 1503/11783, а також з метою забезпечення дієвого контролю за діяльністю суб'єктів та станом об'єктів авіаційної діяльності

1. Затвердити Положення про державного інспектора з авіаційного нагляду у Державній авіаційній службі України, що додається.

2. Державній авіаційній адміністрації (О.Овчинников):

2.1. Забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

2.2. Довести цей наказ до відома всіх зацікавлених підприємств, установ і організацій.

3. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 25.03.2005 N 218 "Про затвердження Положення про інспектора Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.06.2005 за N 615/10895.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра - голову Державної авіаційної адміністрації Давидова О.М.

1.1. Це Положення розроблено з метою забезпечення здійснення державного нагляду та контролю за діяльністю суб'єктів та станом об'єктів авіаційної діяльності.

1.2. Фахівці Державної авіаційної служби України на посаді державного інспектора з авіаційного нагляду (далі - державний інспектор) здійснюють інспектування об'єктів і суб'єктів авіаційної діяльності та контроль за виконанням ними авіаційних правил України.

1.3. У цьому Положенні терміни вживаються у таких значеннях:

державний інспектор - працівник уповноваженого органу з питань цивільної авіації, якому надані повноваження з перевірки діяльності суб'єкта та стану об'єкта авіаційної діяльності і який має посвідчення встановленого зразка;

льотна придатність - характеристика зразка авіаційної техніки, що забезпечується реалізацією норм льотної придатності в його конструкції та характеристиках;

спеціальне завдання на проведення перевірки - наказ Державіаслужби України на проведення перевірки.

Інші терміни, що використовуються у цьому Положенні, вживаються у значеннях, наведених у Повітряному кодексі України.

2.1. За напрямом діяльності встановлюються такі посади державних інспекторів:

державний інспектор з авіаційного нагляду за безпекою авіації (далі - державний інспектор з безпеки авіації);

державний інспектор з авіаційного нагляду за льотною придатністю повітряних суден (далі - державний інспектор з льотної придатності);

державний інспектор з авіаційного нагляду за льотною експлуатацією (далі - державний інспектор з льотної експлуатації).

2.2. Посади державних інспекторів з безпеки авіації можуть бути за такими напрямами:

авіаційна безпека;

авіаційна медицина;

аеронавігація;

аеропорти, аеродроми та злітно-посадкові майданчики;

наземне обслуговування та повітряні перевезення;

перевезення небезпечних вантажів;

пошукове та аварійно-рятувальне забезпечення.

2.3. Посади державних інспекторів з льотної придатності можуть бути за такими напрямами:

з льотної придатності типу авіаційної техніки;

схвалення організацій з технічного обслуговування;

схвалення виробництва авіаційної техніки;

схвалення розробників авіаційної техніки;

схвалення організацій з управління підтримання льотної придатності;

видача та перегляд сертифікатів льотної придатності, моніторинг підтримання льотної придатності та програми технічного обслуговування;

видача свідоцтв персоналу та схвалення організацій з підготовки до технічного обслуговування.

Державний інспектор з льотної придатності проводить інспектування у сфері льотної придатності, а за умови проходження відповідної підготовки - за напрямами державного інспектора з безпеки авіації, крім авіаційної безпеки.

2.4. Посади державних інспекторів з льотної експлуатації можуть бути за такими напрямами:

повітряні перевезення;

авіаційні роботи;

авіація загального призначення.

Державний інспектор з льотної експлуатації проводить інспектування у сфері льотної експлуатації, а за умови проходження відповідної підготовки - за напрямами державного інспектора з безпеки авіації, крім авіаційної безпеки.

3.1. Державний інспектор повинен мати:

базову або повну вищу освіту відповідного професійного спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра, спеціаліста або магістра;

стаж роботи в авіаційній галузі у сферах, зазначених у пунктах 2.2-2.4 цього Положення, для бакалавра - не менше п'яти років, для спеціаліста - не менше трьох років;

посвідчення державного інспектора з авіаційного нагляду встановленого зразка;

спеціальну підготовку.

Крім того, державний інспектор повинен:

володіти державною мовою, а також однією з робочих мов IKAO;

знати нормативні акти у сфері цивільної авіації України (далі - ЦА), IKAO, EASA, Євроконтролю за напрямом діяльності.

3.2. Державний інспектор з льотної експлуатації додатково до вимог пункту 3.1 може мати:

свідоцтво пілота (штурмана, бортінженера, льотного диспетчера, бортпровідника) цивільної авіації;

інструкторський рейтинг хоча б на одному типі ПС;

екзаменаторський рейтинг.

3.3. Державний інспектор не має права розголошувати результати проведених інспекцій та інші дані, які стали йому відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків.

3.4. Вимоги до кандидатів на посади інспекторів авіаційної безпеки викладено у Програмі контролю якості безпеки авіаційних суб'єктів, затвердженій наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 20.04.2007 N 329, зареєстрованій у Міністерстві юстиції України 10.05.2007 за N 493/13760.

3.5. Державному інспектору не дозволяється висловлювати особисту думку стосовно об'єкта інспекції в офіційних публічних виступах або публікаціях.

3.6. Державний інспектор з льотної експлуатації, що має свідоцтво відповідно до пункту 3.2 цього розділу, повинен здійснювати підтримання власного професійного рівня льотної кваліфікації шляхом виконання польотів у виробничих умовах та проходження тренажерної підготовки за встановленими програмами.

4.1. Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації державних інспекторів за напрямами діяльності повинні здійснюватися сертифікованими в Україні навчальними закладами ЦА, міжнародними організаціями. Навчальні програми підготовки затверджуються Державіаслужбою України.

4.2. Державні інспектори з льотної експлуатації, що виконують польоти як члени екіпажу, проходять усі необхідні види тренування та підготовки на конкретних типах ПС відповідно до схвалених Державіаслужбою України програм у повному обсязі.

5.1. Державний інспектор діє відповідно до посадової інструкції та повинен виконувати свої обов'язки об'єктивно і неупереджено, керуючись нормативними актами.

5.2. Державний інспектор підпорядковується керівнику свого структурного підрозділу згідно зі штатним розписом Державіаслужби України.

5.3. Для виконання оперативних завдань, проведення інспекцій, сертифікаційних перевірок державний інспектор в оперативному порядку за дорученням голови Державіаслужби України або його заступників підпорядковується керівнику тимчасової робочої групи або комісії.

5.4. Державний інспектор документує всі результати своїх дій у встановленій формі та надає звіти в установлений строк керівнику свого структурного підрозділу або керівнику тимчасової робочої групи/комісії.

5.5. Державний інспектор під час виконання своїх повноважень зобов'язаний мати при собі посвідчення інспектора.