Згідно з Указом Президента України від 14 березня 1995 р. N 213/95 "Про заходи щодо забезпечення діяльності Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України" Національна комісія з питань регулювання електроенергетики України (НКРЕ)

1. Затвердити Інструкцію про порядок застосування тарифів на електричну енергію, яка відпускається електропостачальними організаціями на виробничі потреби сільськогосподарським споживачам, що додається.

1. Інструкція обумовлює порядок застосування тарифів на електричну енергію, яка відпускається електропостачальними організаціями (суб'єктами підприємницької діяльності, які отримали ліцензію Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України (НКРЕ) на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим або нерегульованим тарифом) на виробничі потреби сільськогосподарським споживачам.

Перелік сільськогосподарських споживачів електричної енергії дається в додатку.

2. Відпуск електричної енергії електропостачальними організаціями на виробничі потреби сільськогосподарським споживачам проводиться за тарифами, які формуються згідно з Умовами та Правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, затвердженими постановою НКРЕ від 13.06.96 р. N 15/1 і регулюються НКРЕ.

3. Указаний у пункті 2 тариф не поширюється на відпуск електричної енергії електростанціями сільськогосподарських споживачів.

4. Указаний у пункті 2 тариф не поширюється також на відпуск електричної енергії електростанціями сільгоспспоживачів, якщо вказані електростанції передані в оренду організаціям, які сплачують сільгоспспоживачам орендну плату та одночасно постачають їм електроенергію від указаних електростанцій.

У цьому випадку тариф на електричну енергію, яка відпускається вказаними електростанціями відповідним сільгоспспоживачам, установлюється в договорах на оренду електростанцій.

5. Указаний у пункті 2 тариф застосовується тільки при відпуску електричної енергії сільськогосподарським споживачам на виробничі потреби.

Під виробничими потребами мається на увазі:

а) робота електродвигунів, електроустановок та іншого електрообладнання, призначеного для забезпечення технологічних процесів сільськогосподарського виробництва.

б) робота електрокотлів (електробойлерів), електроводонагрівачів та інших нагрівальних пристроїв, призначених для технологічних процесів у сільському господарстві, а також для опалення та гарячого водопостачання виробничих та пов'язаних із виробництвом невиробничих приміщень (ферм, цехів, майстерень, гаражів, машинних дворів, складів, сховищ, приміщень дирекції, правлінь і т.п.).

в) освітлення виробничих та пов'язаних з виробництвом невиробничих приміщень та територій (ферм, цехів, майстерень, гаражів, машинних дворів, складів, сховищ, приміщень дирекції, правлінь і т.п.).

6. Указаний у пункті 2 тариф не застосовується на:

а) комунально-побутові та інші невиробничі потреби сільськогосподарських споживачів (освітлення та інші потреби населених пунктів, вулиць, клубів, кінотеатрів, стадіонів, будинків культури, шкіл, дитячих садків, лікарень, ринків, крамниць, їдалень і т.п., які розташовані в сільській місцевості, в тому числі і на території сільгоспспоживачів);

б) виробничі потреби садівничих товариств та дачно-будівельних кооперативів;

в) здійснення сільськогосподарськими споживачами підприємницької діяльності, не пов'язаної з сільськогосподарським товарним виробництвом (будівельні і монтажні роботи, виробництво будівельних матеріалів, народні промисли тощо).

Відпуск електричної енергії вказаним вище споживачам здійснюється за тарифами у відповідності з групою, до якої відноситься даний споживач.

7. Кількість електроенергії, яка споживається на виробничі потреби, визначається показниками електричних лічильників активної енергії, які встановлені у споживачів.

У випадку тимчасової відсутності окремого обліку електроенергії, яка споживається на виробничі потреби та на комунально-побутові та інші невиробничі потреби сільгоспспоживачів, розрахунки проводяться в такому порядку: кількість електроенергії на виробничі потреби визначається у відсотках від загального споживання (з урахуванням установленої потужності виробничих струмоприймачів, можливої тривалості та режиму їх роботи) і фіксується в договорі між енергопостачальною організацією та споживачем.

8. Указані у пункті 2 тарифи мають два види:

- одноставочний тариф, який складається з плати за кіловат-годину (кВт/год) відпущеної споживачу активної електричної енергії;

- одноставочний, диференційований за періодами часу, який складається з плати за 1 кВт/год відпущеної споживачу активної електричної енергії в залежності від тарифної зони часу (нічна, напівпікова, пікова).

Знижки (надбавки) до тарифу на електричну енергію за компенсацію реактивної потужності і енергії не передбачаються.

9. Усі витрати та втрати електричної енергії до межі розподілу мереж у тарифах враховані і ніякої додаткової оплати понад тарифи не потребують.

У випадку встановлення розрахункових лічильників не на межі розподілу мереж відсоток втрат електроенергії в мережах і трансформаторах на ділянці від місця встановлення розрахункових лічильників до межі розподілу визначається в договорі між енергопостачальною організацією та споживачем.