Відповідно до пункту 37-4 частини другої статті 7, пункту 13 частини першої статті 8 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", статей 15-1, 21 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг" та частини шостої статті 76 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку ВИРІШИЛА:

1. Затвердити Стандарт № 1 "Корпоративне управління в професійних учасниках ринків капіталу та організованих товарних ринків. Основні поняття та терміни", що додається.

2. Рекомендувати саморегулівним організаціям професійних учасників ринків капіталу та іншим об’єднанням професійних учасників ринків капіталу до 01 червня 2022 року, з урахуванням вимог цього Стандарту та інших, затверджених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку стандартів корпоративного управління в професійних учасниках ринків капіталу та організованих товарних ринків, а також з урахуванням особливостей виду професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках, характеру та обсягів операцій, що здійснюються під час провадження такої діяльності, і ризиків, властивих такій діяльності, розробити та затвердити методичні рекомендації щодо здійснення зазначеними професійними учасниками функцій і процедур комплаєнсу, управління ризиками, внутрішнього аудиту та щодо змісту відповідних внутрішніх документів, якими регулюється здійснення вказаних функцій і процедур.

3. Департаменту методології корпоративного управління, корпоративних фінансів, фінансових інструментів на ринках капіталу та організованих товарних ринків (Пересунько Д.) забезпечити:

подання цього рішення на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього рішення на офіційному вебсайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

4. Це рішення набирає чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на члена Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Лібанова М.

1. Цей Стандарт є складовою частиною стандартів корпоративного управління (далі - Стандарти) в професійних учасниках ринків капіталу та організованих товарних ринків (далі - професійні учасники), що затверджуються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку у відповідності до Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків", та визначає мету, принципи та інші основні поняття корпоративного управління, які професійні учасники повинні враховувати та впроваджувати при організації своєї діяльності, а також термінологію, яка застосовується в при регулюванні корпоративного управління в професійних учасниках.

Дія цього Стандарту поширюється на професійних учасників, тобто на юридичних осіб, що здійснюють діяльність, яка згідно з законодавством є професійною діяльністю на ринках капіталу та організованих товарних ринках (далі - професійна діяльність), на їх посадових осіб, інших працівників, що знаходяться з професійним учасником у трудових відносинах, та на осіб, що виконують у професійному учаснику функції, пов’язані з корпоративним управлінням та професійною діяльністю, на підставі договорів, які не є трудовими договорами.

2. За типами професійні учасники поділяються на:

1) професійних учасників, які є підприємствами, що становлять суспільний інтерес відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні";

2) професійних учасників, які є системно важливими професійними учасниками відповідно Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки";

3) інших професійних учасників, які не належать до підприємств, що становлять суспільний інтерес та до системно важливих професійних учасників і не зазначені у підпунктах 1 та 2 цього пункту.

3. Для цілей Стандартів, корпоративне управління у професійному учаснику - це система відносин між органами професійного учасника, його акціонерами (учасниками) та іншими стейкхолдерами, якою визначаються правила та процедури прийняття рішень щодо діяльності професійного учасника та здійснення у ньому контролю, встановлюється розподіл прав і обов’язків між його органами та учасниками стосовно управління професійним учасником з метою недопущення реалізації ризиків професійної діяльності, а саме:

1) забезпечення недопущення завдання шкоди клієнтам такого професійного учасника або створення загрози інвестиціям;

2) запобігання невиконанню професійним учасником вимог законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки;

3) попередження прийняття професійним учасником ризиків, реалізація яких створює загрозу цілісності ринків капіталу та організованих товарних ринків і стабільності їх функціонування.

4. До принципів організації внутрішньої структури корпоративного управління в професійних учасниках належать:

1) ефективне управління професійним учасником, у тому числі шляхом відповідного розподілу обов’язків;

2) здійснення нагляду за операційною діяльністю професійного учасника;

3) запобігання та врегулювання конфліктів інтересів;

4) відповідальність за неналежну організацію корпоративного управління.

5. Особливості побудови системи корпоративного управління в професійному учаснику визначаються професійним учасником у статуті та внутрішніх документах з урахуванням вимог законодавства, зокрема Стандартів.

Обсяг вимог до корпоративного управління в професійному учаснику може залежати:

від типу професійного учасника з урахуванням вимог пункту 2 цього розділу;

від особливостей виду професійної діяльності;

від характеру та обсягів операцій, що здійснюються ним під час провадження професійної діяльності, і ризиків, властивих такій діяльності;

від інших чинників, що характеризують діяльність професійного учасника.

При організації корпоративного управління професійним учасникам рекомендується дотримуватися Кодексу корпоративного управління, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 12 березня 2020 року № 118.

6. У професійному учаснику створюються наступні органи управління, задіяні у взаємовідносинах корпоративного управління: за дворівневої структури управління - вищий орган, наглядова рада з її комітетами, виконавчий орган, за однорівневої структури управління - вищий орган та рада директорів з її комітетами, яка має виконувати функції та здійснювати повноваження як органу, відповідального за здійснення нагляду, так і виконавчого органу.

Вищим органом професійного учасника є загальні збори його учасників (акціонерів).

В усіх професійних учасниках незалежно від організаційно-правової форми вищим органом професійного учасника створюється колегіальний орган, що виконує функції органу, відповідального за здійснення нагляду. В професійних учасниках, зазначених у підпунктах 1 та 2 пункту 2 цього розділу, застосовується тільки дворівнева структура управління та органом, відповідальним за здійснення нагляду, є наглядова рада, в інших професійних учасниках органом, відповідальним за здійснення нагляду, є наглядова рада (при застосуванні дворівневої структури управління) або рада директорів (при застосуванні однорівневої структури управління).

Члени органу, відповідального за здійснення нагляду, повинні відповідати кваліфікаційним вимогам щодо ділової репутації та професійної придатності, встановленим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, зокрема, з урахуванням вимог частини дев’ятої статті 76 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".

Орган, відповідальний за здійснення нагляду, повинен встановлювати стратегічні цілі професійного учасника ринків капіталу та організованих товарних ринків, контролювати актуальність таких цілей та періодично оцінювати прогрес у їх досягненні. Орган, відповідальний за здійснення нагляду, повинен затверджувати внутрішні положення, що регулюють діяльність органів управління професійного учасника (крім тих, що віднесені до виключної компетенції загальних зборів акціонерів (учасників) такого професійного учасника), функціонування системи внутрішнього контролю, а також внутрішні політики щодо надання послуг клієнтам, (крім документів нормативно-технічного характеру), контролювати адекватність та ефективність виконання їхніх вимог.

Орган, відповідальний за здійснення нагляду, самостійно вживає відповідні заходи для усунення будь-яких недоліків, виявлених під час контролю, а у разі якщо вжиття таких заходів входить до компетенції вищого органу, своєчасно забезпечує винесення питання на розгляд вищим органу та готує проєкт рішення з цього питання з відповідним обґрунтуванням.

Орган, відповідальний за здійснення нагляду, створює комітети з числа членів цього органу для попереднього вивчення і підготовки до розгляду на засіданні питань, що належать до компетенції органу, відповідального за здійснення нагляду. Фінансування діяльності комітетів наглядової ради, залучення для фахових консультацій юристів, фінансових та інших експертів здійснюються професійним учасником у порядку, визначеному статутом, відповідним положенням та/або рішенням загальних зборів. Члени виконавчого органу (при однорівневій структурі управління), експерти та інші визначені комітетом особи мають право відвідувати засідання комітету виключно на запрошення комітету та з правом дорадчого голосу.

Члени органу, відповідального за здійснення нагляду, мають право брати участь у його засіданнях та у засіданнях його комітетів з використанням засобів телекомунікаційного зв’язку, якщо це передбачено статутом та/або внутрішніми документами.

Рішення вищого органу та органу, відповідального за здійснення нагляду, прийняті в межах їх компетенції є обов’язковими для виконання виконавчим органом та/або іншими особами, що здійснюють виконавчі функції в професійному учаснику, працівниками системи внутрішнього контролю.

Розподіл завдань та повноважень між органами професійного учасника та членами цих органів визначається професійним учасником у статуті та внутрішніх документах з урахуванням вимог законодавства до організаційно-правової форми професійного учасника та його структури управління, а також з урахуванням необхідності ефективної реалізації принципів, встановлених у пункті 3 цього розділу та додержання вимог до системи внутрішнього контролю професійного учасника, встановлених Стандартами, іншими нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Орган, відповідальний за здійснення нагляду, та виконавчий орган професійного учасника повинні підтримувати постійний зв’язок, у тому числі з використанням засобів, які забезпечують передачу інформації протягом робочого дня. Виконавчий орган повинен якнайшвидше (в мінімально можливий розумний строк) передавати органу, відповідальному за здійснення нагляду, документи, їх копії та іншу інформацію, яка надходить до професійного учасника та призначена для органу, відповідального за здійснення нагляду, чи його комітетів, або розгляд якої входить до компетенції цього органу чи його комітетів.

7. Усі професійні учасники з урахуванням вимог Стандартів зобов’язані створити комплексну, ефективну систему внутрішнього контролю, що включає підсистеми комплаєнсу, управління ризиками та внутрішнього аудиту. Система внутрішнього контролю є складовою частиною корпоративного управління в професійному учаснику.

Професійний учасник створює структурні підрозділи, що входять до системи внутрішнього контролю та здійснюють функції комплаєнсу, управління ризиками та внутрішнього аудиту або (якщо це не суперечить вимогам, встановленим для професійних учасників певного типу) призначає для виконання цих функцій окремих посадових осіб системи внутрішнього контролю (комплаєнс-менеджера, ризик-менеджера та внутрішнього аудитора). Структурні підрозділи або окремі посадові особи системи внутрішнього контролю підпорядковуються органу, відповідальному за здійснення нагляду, та звітують перед ним. У випадку тимчасової відсутності керівника підрозділу системи внутрішнього контролю професійний учасник покладає виконання його обов’язків на працівника цього підрозділу, а у випадку тимчасової відсутності окремої посадової особи системи внутрішнього контролю - на члена органу, відповідального за здійснення нагляду, або на іншого працівника професійного учасника, який відповідає вимогам Стандартів до ділової репутації з вжиттям заходів врегулювання можливого конфлікту інтересів.

Професійний учасник організовує взаємодію системи внутрішнього контролю та функціональних підрозділів із застосуванням моделі трьох ліній захисту (моделі трьох ліній):

перша лінія - на рівні функціональних підрозділів професійного учасника, що підпорядковані виконавчому органу. Ці підрозділи приймають ризики, здійснюють поточне управління ризиками і подають звіти щодо поточного управління такими ризиками. Забезпечення належної діяльності цих підрозділів покладається на виконавчий орган професійного учасника за дворівневої структури управління або на виконавчих директорів згідно з розподілом обов’язків за однорівневої структури управління;

друга лінія - на рівні підрозділу з управління ризиками та підрозділу комплаєнсу. Забезпечення їх належної діяльності з урахуванням внутрішнього розподілу обов’язків покладається на керівників (посадових осіб, що одноосібно здійснюють функції таких підрозділів) та інший персонал цих підрозділів, на членів відповідних комітетів органу, відповідального за здійснення нагляду, або у випадку не створення комітету - на відповідальну особу цього органу, на яку покладено обов’язок із забезпечення реалізації функцій відповідного комітету, а також в цілому на орган, відповідальний за здійснення нагляду;

третя лінія - на рівні підрозділу внутрішнього аудиту щодо перевірки та оцінки ефективності функціонування підсистем управління ризиками та комплаєнсу. Забезпечення належної діяльності з внутрішнього аудиту покладається на керівника та персонал цього підрозділу (посадову особу, що одноосібно здійснює функції такого підрозділу), на відповідний комітет органу, відповідального за здійснення нагляду, або на відповідальну особу цього органу, на яку покладено обов’язок із забезпечення реалізації функцій комітету з питань аудиту, а також в цілому на орган, відповідальний за здійснення нагляду.

Професійні учасники зобов’язані здійснювати контроль за функціонуванням системи внутрішнього контролю.

Члени органу, відповідального за здійснення нагляду, та посадові особи підрозділів системи внутрішнього контролю повинні мати повний і безумовний доступ до всієї інформації та документів, необхідних для здійснення нагляду за прийняттям управлінських рішень особами, які здійснюють виконавчі функції.

8. Вимоги щодо усіх взаємовідносин між органами професійного учасника (вищим органом, органом, відповідальним за здійснення нагляду, з його комітетами, виконавчим органом), акціонерами (учасниками) професійного учасника та іншими його стейкхолдерами, правила та процедури прийняття рішень щодо діяльності професійного учасника, а також щодо здійснення у ньому контролю повинні бути вичерпно та чітко задокументовані у статуті та/або у внутрішніх політиках, положеннях, правилах, порядках, програмах, інших документах професійного учасника, створених на виконання вимог Стандартів. Зазначені документи є внутрішніми документами професійного учасника та затверджуються, а також своєчасно оновлюються відповідним органом професійного учасника згідно з розподілом компетенції.

Внутрішні політики (або положення) професійного учасника комплексно регулюють реалізацію того чи іншого процесу, що здійснюється в ході корпоративного управління чи процесу, що є підконтрольним системі корпоративного управління (політика або положення щодо здійснення внутрішнього контролю, політика або положення з питань винагороди тощо).

Місце того чи іншого органу або підрозділу професійного учасника в організаційній структурі, його підпорядкованість, завдання, повноваження та обов’язки, взаємозв’язки з іншими органами та підрозділами визначаються у внутрішніх положеннях професійного учасника (наприклад, положення про орган, відповідальний за здійснення нагляду, положення про підрозділ з управління ризиками, положення про інші органи або підрозділи професійного учасника тощо).

Внутрішніми порядками, програмами та правилами можуть визначатися вимоги до переліку та певної послідовності виконання дій в ході реалізації того чи іншого процесу, інші вимоги до діяльності та взаємодії учасників процесу або якогось з елементів процесу, спрямовані на забезпечення досягнення його мети (порядок проведення оцінки з метою визначення ідентифікованого персоналу, програма моніторингу відповідності внутрішніх документів та процедур, правила призначення та виплати винагороди тощо). Внутрішні порядки, програми та правила, інші внутрішні документи можуть бути складовими частинами внутрішніх політик (положень) професійного учасника у вигляді розділів, глав, додатків чи інших структурних елементів документу.

Професійний учасник може використовувати, крім власних внутрішніх документів, кодекс корпоративного управління оператора організованого ринку капіталу, саморегулівної організації або інший кодекс корпоративного управління, що не суперечить законодавству України, який професійний учасник добровільно вирішив застосовувати.

Місце того чи іншого працівника професійного учасника або особи, що на підставі договорів, які не є трудовими договорами, виконує у професійному учаснику функції, пов’язані з корпоративним управлінням та професійною діяльністю, його завдання, права, обов’язки та відповідальність визначаються професійним учасником у посадовій інструкції, договорі з цією особою або іншому документі аналогічного змісту. Такі внутрішні документи або мають індивідуальний характер, або можуть поширюватися на групу осіб з однаковою підпорядкованістю та тотожними завданнями, правами, обов’язками та відповідальністю.

Зміст документів, зазначених у цьому пункті, та інших внутрішніх документів професійного учасника, у тому числі розпорядних документів, не повинен суперечити один одному, вимоги внутрішніх політик (положень), порядків та правил, інших внутрішніх документів, якими регулюється здійснення того чи іншого процесу повинні взаємоузгоджуватися зі змістом статуту та положень, які регулюють діяльність учасників реалізації цього процесу (положень про органи та підрозділи професійного учасника).

Усі завдання органів управління професійного учасника мають бути розподілені у внутрішніх документах між підконтрольними та підпорядкованими органами чи підрозділами (особами, одноосібно відповідальними за виконання функцій органу чи підрозділу) з визначенням повноважень, необхідних для виконання цих завдань. Усі завдання органів та підрозділів професійного учасника мають бути розподілені у відповідних внутрішніх документах між членами органу або працівниками підрозділу з визначенням повноважень, необхідних для виконання цих завдань, а також з встановленням відповідальності за їх виконання.

Склад та зміст внутрішніх документів професійного учасника має відповідати вимогам законодавства, зокрема Стандартам, та має бути спрямований на виконання бізнес-плану (бізнес-стратегії) професійного учасника.

З кожним внутрішнім документом професійного учасника мають бути ознайомлені, щонайменше, особи, права та обов’язки яких регламентуються цим документом, а також особи, що повинні здійснювати контрольні функції щодо цього документу та/або щодо предмету його регулювання.

У випадках, встановлених законодавством, зокрема Стандартами, внутрішні документи професійного учасника підлягають оприлюдненню.

Внутрішні документи професійного учасника переглядаються (аналізуються із внесенням до них, за необхідності, відповідних змін) на регулярній основі з урахуванням змін у законодавстві або по мірі змін у діяльності професійного учасника та ситуації на ринках, але не рідше одного разу на рік, якщо інше не передбачено законодавством, Стандартами та іншими нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Професійний учасник зберігає документи, які стосуються корпоративного управління:

протягом усього строку діяльності - документи, що визначені у Законі України "Про акціонерні товариства" та Законі України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (у тому числі документи, що регулюють та відображують діяльність комітетів наглядової ради або іншого органу, відповідального за здійснення нагляду, та зміни до них);

протягом не менше ніж 5 років після втрати чинності - документи, що регулюють діяльність системи внутрішнього контролю, її підсистем, завдання, повноваження, обов’язки та відповідальність підрозділів, посадових осіб, інших працівників системи внутрішнього контролю та іншого ідентифікованого персоналу, а також документи, що регулюють визначення винагороди вказаних у цьому підпункті осіб (якщо ці документи не входять до складу документів, зазначених у абзаці чотирнадцятому цього пункту та якщо іншій строк їх зберігання не встановлений законодавством);

протягом не менше ніж 5 років після складання, видання, отримання - звіти, висновки та рекомендації органів, підрозділів та посадових осіб системи внутрішнього контролю, документи, що пов’язані з визначенням ідентифікованого персоналу, розпорядні документи з питань функціонування системи внутрішнього контролю, внутрішнє та зовнішнє листування з організаційних питань корпоративного управління та реалізації функцій системи внутрішнього контролю, у тому числі з державними органами (якщо ці документи не входять до складу документів, зазначених у абзаці чотирнадцятому цього пункту та якщо іншій строк їх зберігання не встановлений законодавством).

Обов’язок зберігання документів, зазначених в абзацах чотирнадцятому - шістнадцятому цього пункту, покладається на голову колегіального виконавчого органу (особу, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) при застосуванні дворівневої структури управління або на головного виконавчого директора ради директорів при застосуванні однорівневої структури управління, якщо вищим органом або органом, відповідальним за здійснення нагляду, обов’язок зберігання документів, зазначених в абзацах п’ятнадцятому та шістнадцятому цього пункту, не покладений на інший орган або особу. Професійний учасник зберігає документи, зазначені у цьому пункті, у місці, визначеному для зберігання документів, що стосуються провадження професійної діяльності.