Відповідно до статті 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та пункту 13 Статуту Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття правління Фонду

Затвердити такі, що додаються:

1.1. Порядок фінансування витрат роботодавця на оплату праці працівників, яких з метою запобігання вивільненню тимчасово переведено за їх згодою на іншу роботу (до 6 місяців протягом року) за умови збереження за ними основного місця роботи.

1.2. Порядок фінансування витрат роботодавця на професійну перепідготовку або підвищення кваліфікації працівників, щодо яких є загроза вивільнення у зв'язку з реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, тимчасовим припиненням виробництва за умови збереження за працівниками місця роботи.

2. Виконавчій дирекції Фонду подати постанову правління на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

1.1. Порядок фінансування витрат роботодавця на оплату праці працівників, яких з метою запобігання вивільненню тимчасово переведено за їх згодою на іншу роботу (до 6 місяців протягом року) за умови збереження за ними основного місця роботи (далі - Порядок), розроблений відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та спрямований на профілактику настання страхових випадків.

1.2. Порядок визначає умови, механізм фінансування за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) частини витрат роботодавця на оплату праці працівників, яких з метою запобігання вивільненню тимчасово переведено за їх згодою на іншу роботу (додатково створене робоче місце (місця)) за умови збереження за ними основного місця роботи, а також контроль за використанням коштів Фонду та гарантії зайнятості цих працівників.

1.3. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

основне місце роботи - робоче місце, визначене роботодавцем працівнику, на якому він працює на момент настання страхового ризику;

страховий ризик - обставини, внаслідок яких особи можуть втратити роботу і потребуватимуть матеріальної підтримки та соціальних послуг відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття";

додатково створене робоче місце (місця) - робоче місце, яке додатково, на строк до 6 місяців, створює роботодавець для тимчасового (до 6 місяців протягом року) переведення працівника за його згодою з метою запобігання його вивільненню;

регіональні центри зайнятості - центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський та Севастопольський міські центри зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду;

базові центри зайнятості - районні, міськрайонні і районні у містах, міські центри зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду;

тимчасове припинення діяльності - це вимушене тимчасове скорочення нормальної чи встановленої у роботодавця відповідно до законодавства України тривалості робочого часу, що виникає з обставин, незалежних від роботодавця, не носить регулярний чи сезонний характер і є невідворотним.

1.4. Дія цього Порядку не поширюється на бюджетні, комунальні та неприбуткові організації.

2.1. Обсяги витрат на оплату праці роботодавцю визначаються правлінням Фонду на цю мету виходячи з фінансових можливостей Фонду.

2.2. Фінансуванням частини витрат на оплату праці за рахунок коштів Фонду забезпечуються роботодавці у разі охоплення тимчасовим припиненням діяльності понад:

50% працівників - при середньообліковій чисельності штатних працівників до 100 осіб;

30% працівників - при середньообліковій чисельності штатних працівників від 101 до 500 осіб;

20% працівників - при середньообліковій чисельності штатних працівників понад 501 особу.

2.3. Фінансування витрат на оплату праці не здійснюється роботодавцю для осіб, які:

працевлаштовані з наданням дотації роботодавцю за рахунок коштів Фонду;

отримують допомогу по частковому безробіттю або беруть участь в інших профілактичних заходах, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття";

працюють за сумісництвом;

проходять альтернативну (невійськову) службу;

відповідно до законодавства отримали дозвіл на працевлаштування.

2.4. Витрати на оплату праці фінансуються роботодавцю у разі виникнення у працівників страхового ризику через тимчасове припинення діяльності, що триває не менше одного місяця на дату подання відповідної заяви, що надається до базового центру зайнятості та охоплює чисельність працівників, визначених пунктом 2.2 цього Порядку.

2.5. Фінансування витрат на оплату праці роботодавцю забезпечується за рахунок коштів Фонду до шести місяців протягом поточного року за умови збереження за працівником, переведеним за його згодою на цей період на додатково створене робоче місце (місця), основного робочого місця.

2.6. Кошти Фонду надаються роботодавцю на оплату праці не більше 30 відсотків чисельності працівників, у яких через тимчасове припинення діяльності виникла загроза вивільнення.

2.7. Трудовий договір, що укладається між роботодавцем та працівником для виконання роботи на додатково створеному робочому місці, не може бути розірвано з ініціативи роботодавця, а також за угодою сторін (пункт 1 статті 40 та пункт 1 статті 36 Кодексу законів про працю України) .

Трудовий договір за основним місцем роботи не може бути розірвано з підстав, зазначених у абзаці першому цього пункту, протягом року з дня переведення на основне місце роботи.

За рахунок коштів Фонду фінансується частина витрат роботодавця на заробітну плату одного працівника, переведеного на додатково створене робоче місце (місця), у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством, а також суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності осіб.

Якщо працівник працював неповний місяць, розмір фінансування частини витрат здійснюється пропорційно за фактично відпрацьований час.

4.1. Розгляд питання про можливість фінансування роботодавцю витрат на оплату праці здійснюється комісією, створення якої ініціює регіональний центр зайнятості.

Склад комісії затверджується наказом директора регіонального центру зайнятості.

До складу комісії включаються представники регіонального центру зайнятості (один із яких є головою комісії), Міністерства економіки та Міністерства праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, головних управлінь економіки, праці та соціального захисту населення обласних державних адміністрацій, Головного управління праці та зайнятості та Головного управління соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської державної адміністрації, територіальної державної інспекції праці Держнаглядпраці, а також по два делеговані представники соціальних партнерів регіонального координаційного комітету сприяння зайнятості (за згодою).

4.2. Засідання комісії проводиться не менше одного разу на місяць та залежно від кількості поданих роботодавцями заяв і є правомочним, якщо на ньому присутні не менше 2/3 членів комісії. Висновок комісії приймається більшістю голосів присутніх.

У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови комісії.

Прийняте рішення оформляється наказом директора регіонального центру зайнятості.

4.3. Для розгляду питання щодо фінансування з Фонду витрат на оплату праці роботодавець подає до базового центру зайнятості за місцем реєстрації як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування:

заяву про виділення коштів для фінансування витрат на оплату праці (далі - заява) за формою, наведеною у додатку до цього Порядку;

інформацію, підтверджену відповідними документами, щодо наявності тимчасового припинення діяльності тривалістю та обсягом, що визначені цим Порядком;

звіт про заплановане вивільнення працівників за формою N 4-ПН (план) "Звіт про заплановане вивільнення працівників", затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 N 420 "Про затвердження форм звітності та інструкції щодо їх заповнення", зареєстрованим Міністерством юстиції України 21.12.2005 за N 1534/11814.

4.4. На розгляд комісії до регіонального центру зайнятості роботодавець додатково подає:

довідку про відсутність заборгованості зі сплати податків та зборів (обов'язкових платежів);

довідку про середньооблікову чисельність штатних працівників на дату подання заяви до базового центру зайнятості;

копію змін до штатного розпису роботодавця та список працівників, які будуть переведені на додатково створені робочі місця;

копію довідки органу статистики про включення підприємства до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України;

копію свідоцтва про державну реєстрацію;

орієнтовний розрахунок коштів щодо витрат на оплату праці.

4.5. На розгляд комісії до регіонального центру зайнятості базовий центр зайнятості подає разом з документами, зазначеними у пункті 4.3:

відомості про перебування на обліку роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та/або єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не менше 24 місяців;