Відповідно до статті 28 Закону України "Про охорону праці", підпункту 41 пункту 4 Положення про Міністерство надзвичайних ситуацій України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 402,

1. Затвердити Правила безпечної експлуатації контактної мережі та пристроїв електропостачання автоблокування залізниць, що додаються.

2. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України (Хохотва О.І.):

2.1. У встановленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

2.2. У встановленому порядку внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України Хохотву О.І.

1.1. Вимоги цих Правил поширюються на суб’єктів господарювання незалежно від форм власності, які організовують або здійснюють роботи з технічної експлуатації, технічного обслуговування, поточного та капітального ремонту, відновлення, реконструкції та проведення випробувань контактної мережі та пристроїв електропостачання автоблокування залізниць (далі - суб’єкти господарювання), та на працівників, які виконують роботи, пов’язані з технічною експлуатацією, обслуговуванням, ремонтом, налагоджуванням і випробуванням контактної мережі та пристроїв електропостачання автоблокування залізниць (далі - працівники).

1.2. Ці Правила встановлюють вимоги щодо охорони праці під час експлуатації контактної мережі та пристроїв електропостачання автоблокування залізниць:

контактної мережі постійного струму напругою 3,0 кВ і змінного струму напругою 25,0 кВ, у тому числі станцій стикування;

повітряних ліній напругою до 35 кВ включно, розташованих на підтримуючих конструкціях контактної мережі та на окремих опорах;

трансформаторних підстанцій, підключених до зазначених вище повітряних ліній;

кабельних ліній, що належать до перерахованих вище ліній електропередач і станцій стикування;

хвилеводів, підвішених на опорах контактної мережі і на окремих опорах, проводів захисту контактної мережі при різних способах заземлення опор;

пристроїв пунктів групування;

проводів електрорепелентного захисту;

освітлювальних електроустановок, що знаходяться на підтримуючих конструкціях контактної мережі та на окремих опорах;

волоконно-оптичних ліній зв'язку, підвішених на підтримуючих конструкціях контактної мережі;

екрануючих і підсилюючих проводів на підтримуючих конструкціях контактної мережі та на окремих опорах.

1.3. Роботи у діючих електроустановках, що визначені у пункті 2 цього розділу, при ліквідації пошкоджень повинні виконуватися відповідно до цих Правил.

1.4. Введення електроустановок в експлуатацію і виведення їх з експлуатації оформлюються наказом начальника служби електропостачання або особи, на яку наказом керівника підприємства покладені такі функції.

1.5. Ремонтні роботи повинні виконуватися за технологічними картами або проектом виконання робіт, розробленим згідно з чинним законодавством.

Під час виконання будівельно-монтажних робіт в електроустановках обов’язкове дотримання вимог НПАОП 45.2-7.02-80 "Техника безопасности в строительстве СНиП ІІІ-4-80" і НПАОП 45.21-1.06-91 "Правила охорони праці для будівельно-монтажних робіт при електрифікації залізниць".

Перелік технологічних карт повинен знаходитися у енергодиспетчера та в районі контактної мережі. У наряді-допуску на виконання робіт вказується номер технологічної карти або проекту виконання робіт.

1.6. Порядок виконання відновлювальних робіт у місцях перетину контактної мережі з повітряними лініями інших власників погоджується з організаціями - власниками ліній будь-якої форми власності.

1.7. Машини і механізми, устаткування та інструмент, які застосовуються при роботах, повинні бути справними і випробуваними у відповідності з діючими нормами.

1.8. Електрообладнання, конструкції, комплектуючі деталі, вузли вітчизняного та іноземного виробництва повинні відповідати вимогам нормативно-технічної документації.

1.9. На кожному підприємстві розробляються інструкції з охорони праці відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29.01.98 № 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.04.98 за № 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98), та цих Правил.

1.10. Навчання та перевірка знань з питань охорони праці працівників, посадових осіб, пов’язаних з обслуговуванням контактної мережі і пов'язаних з нею пристроїв електропостачання автоблокування залізниць, проводяться відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за № 231/10511 (далі - НПАОП 0.004.12-05), а з питань пожежної безпеки - відповідно до вимог Переліку посад, при призначенні на які особи зобов’язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки, та порядок їх організації, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 № 368, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2003 за № 1147/8468 (НАПБ Б.06.001-03), та Типового положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 № 368, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2003 за № 1148/8469 (НАПБ Б.02.005-03).

1.11. Попередній (під час прийняття на роботу) і періодичний (протягом трудової діяльності) медичні огляди працівників проводяться у встановлені терміни відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за № 846/14113.

1.12. Усі працівники, які виконують роботи з експлуатації та ремонту контактної мережі та пристроїв електропостачання автоблокування залізниць, забезпечуються безкоштовно спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту (далі - ЗІЗ) відповідно до Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам залізничного транспорту України, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 21.01.2004 № 12, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.02.2004 за № 169/8768 (НПАОП 60.1-3.01-04).

ЗІЗ мають відповідати чинним національним стандартам та вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2008 № 761, на відповідний вид виробів і бути придатними за розмірами згідно з Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженим наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.2008 № 53, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.05.2008 за № 446/15137 (НПАОП 0.00-4.01-08).

Працівники забезпечуються ЗІЗ згідно з ГОСТ 12.4.011-89 "ССБТ. Средства защиты работающих. Общие требования и классификация".

1.13. Особи, молодші 18 років, не допускаються до роботи на посадах, зазначених у Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31.03.94 № 46, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28.07.94 за № 176/385.

1.14. Жінки не допускаються до виконання робіт, зазначених у Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29.12.93 № 256, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30.03.94 за № 51/260, а також відповідно до Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10.12.93 № 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22.12.93 за № 194.

1.15. Про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа - свідок нещасного випадку повиннні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу вповноважену особу підприємства відповідно до вимог Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1232, і вжити заходів до надання необхідної допомоги потерпілому.

У цих Правилах вживаються такі позначення та скорочення:

ВОЛЗ - волоконно-оптична лінія зв'язку;

ВПМ - вантажопідіймальні машини та механізми;

ДПР - повітряна лінія поздовжнього електропостачання напругою 27,5 кВ (два проводи - рейка) на електрифікованих ділянках змінного струму;

ДТ - дросель-трансформатор;

ЕП - екрануючий провід;

ЕРС - електрорухомий склад;

ЕЧ - дистанція електропостачання;

ЕЧК - район контактної мережі;

ЕЧЦ - енергодиспетчер;

КЛ - кабельна лінія електропередач;

КТП - комплектна трансформаторна підстанція;

КТПЖ - комплектна трансформаторна підстанція, що підключається до ПЛ напругою 27,5 кВ;

КТПО - комплектна трансформаторна підстанція однофазна, що підключається до ПЛ напругою 6; 10; 35 кВ;

КТПЖО - комплектна трансформаторна підстанція однофазна, що підключається до ПЛ напругою 27,5 кВ;

КТПОС - комплектна трансформаторна підстанція однофазна спеціальна;

КТППО - комплектна трансформаторна підстанція підйомно-опускна;

МОГ - механізм очистки ожеледі на контактних проводах;

ОМ - однофазний масляний трансформатор;

ПЛ - повітряна лінія електропередач;

ПГП - пункт групування на станції стикування;

ПП - підсилюючий провід;

ППЗ КП - пункт паралельного з’єднання контактних підвісок;

ППП - пункт підготовки до рейсу пасажирських поїздів з електричним опаленням вагонів;

ПСК - пост секціонування;

РРД - ремонтно-ревізійна дільниця;

СЦБ - сигналізація, централізація і блокування.

У цих Правилах терміни вживаються у такому значенні:

виконавець робіт - член бригади з II-V групою з електробезпеки, що виконує роботу на контактній мережі, ПЛ, КЛ і пов’язаних з ними пристроях;

відсмоктувальна лінія - сукупність проводів, що приєднуються до середніх точок дроселів-трансформаторів, які забезпечують повернення тягового струму з рейок на тягову підстанцію;

діюча електроустановка - електроустановка або її ділянка, що прийнята в експлуатацію у встановленому порядку і перебуває під робочою чи наведеною напругою або на яку напруга може бути подана вмиканням комутаційних апаратів;

додатковий електрозахисний засіб - ізолюючий електрозахисний засіб, що сам по собі не може при даній напрузі забезпечити захист від ураження електричним струмом, але доповнює основний засіб захисту, а також служить для захисту від напруги дотику і напруги кроку;

електрозахисні засоби - засоби, призначені для забезпечення електробезпеки персоналу від ураження електрострумом;

електротехнічні працівники - працівники, посада або професія яких пов'язана з обслуговуванням електроустановок, які пройшли перевірку знань з питань технології робіт, правил пожежної безпеки та охорони праці і мають групу з електробезпеки ІІ і вище;

електротехнологічні працівники - працівники, посада або професія яких пов'язана з обслуговуванням технологічних процесів, що базуються на використанні електричної енергії, або із застосуванням електричного інструменту, переносних електричних машин, електрозварювального устаткування тощо під час виконання робіт, але не пов'язана з ремонтом і технічним обслуговуванням електроустаткування;

електроустановки - сукупність машин, апаратів, ліній та допоміжного устаткування (разом зі спорудами і приміщеннями, в яких вони встановлені), призначених для виробництва, перетворення, розподілу електричної енергії та перетворення її в інший вид енергії, які перераховані в пункті 2 розділу І цих Правил;

захисне заземлення - заземлення частин електроустановки з метою забезпечення електробезпеки;

зона наведеної напруги - зона уздовж контактної мережі змінного струму або повітряної лінії напругою 35 кВ та вище будь-якої довжини у вигляді ділянки землі і повітряного простору, обмежена з обох боків вертикальними площинами, що знаходяться від контактної мережі або ПЛ на відстані менше 75 м;

ізолююче спряження (повітряний проміжок) - спряження суміжних анкерних ділянок контактної мережі з електричною ізоляцією (струморозділ). Ізолююче спряження виконується так, що при проході струмоприймача електрорухомого складу анкерних ділянок, що з’єднуються, вони електрично з’єднуються;

ізолюючий стик - стикове з'єднання рейок залізничної колії, що електрично ізолює їх одну від одної;

інструктаж - доведення до персоналу місця, зони, умов та вимог щодо безпечного виконання робіт;

керівник робіт - особа, що очолює бригаду, яка працює за нарядом-допуском або за розпорядженням;

комбіновані роботи - роботи, які виконуються по декількох категоріях відносно заходів безпеки, на роз’єднувачах, розрядниках, відсмоктувальних трансформаторах, що підключені до контактної мережі через нормально шунтовані врізані в шлейфи ізолятори;

контактна мережа - сукупність проводів, конструкцій і обладнання, що забезпечують передачу електричної енергії від тягових підстанцій до струмоприймача електрорухомого складу;

місце підвищеної небезпеки - це будь-яка небезпечна зона усередині та/або зовні частини електроустановки або приєднання, де для виконання робіт повинні здійснюватись додаткові заходи безпеки працівників;

нейтральна вставка - ділянка контактної підвіски між двома повітряними проміжками (ізолюючими спряженнями), на якій відсутня напруга. Нейтральна вставка виконується так, що при проходженні струмоприймачів електрорухомого складу забезпечується електрична ізоляція сполучення ділянок контактної мережі, між якими вона розташована;

нейтральні елементи (частини) - елементи (частини) контактної мережі, ПЛ і пов'язаного з ними обладнання, розташовані між ізоляторами і електрично не з'єднані як із частинами, що знаходяться під напругою, так із заземленими частинами;

однотипні роботи - роботи на контактній мережі, ПЛ, КЛ і пов'язаному з ними обладнанні, що виконуються в однакових умовах і за однією категорією робіт;

оперативно - виробничий персонал - виробничі працівники, спеціально навчені й підготовлені для оперативного обслуговування в затвердженому обсязі закріплених за ними електроустановок;

основний електрозахисний засіб - електричний захисний засіб, ізоляція якого довготривало витримує робочу напругу електроустановки і який дозволяє працювати на частинах, що знаходяться під напругою;

охоронна зона повітряних ліній електропередавання і контактної мережі - зона уздовж контактної мережі, ПЛ, що є земельною ділянкою і повітряним простором, обмеженим вертикальними площинами, що розташовані з обох боків лінії від крайніх проводів за не відхиленого їх положення на відстані:

2 м для напруги до 1000 В;

10 м для напруги вище 1000 В і до 25 кВ;

15 м для напруги 35 кВ;

20 м для напруги 110 кВ;

25 м для напруги 154, 220 кВ;

30 м для напруги 330, 400, 500 кВ;

40 м для напруги 750 кВ;

переносні шунтуючі штанги - пристосування, що складається з ізольованих рукояток, затискачів проводів і гнучкого мідного проводу для з’єднання різнопотенційних елементів, не призначене для передачі тягового струму і є додатковим електрозахисним засобом;

переносне заземлення (заземлювальна штанга) - пристосування, призначене для заземлення струмовідних частин з метою забезпечення електробезпеки, яке складається з ізолюючої штанги, клем або крюкових контактів встановленої конструкції, заземлювального гнучкого мідного проводу для приєднання до заземлювача і струмовідних частин, що заземлюються;

підготовка робочого місця - виконання визначених технічних заходів із забезпечення проведення робіт на робочому місці: перемикання комутаційних апаратів, перевірка відсутності напруги, заземлення та огородження місця роботи, створення однопотенційних умов для захисту персоналу від ураження струмом робочої або наведеної напруги та інших;

ПЛ або контактна мережа під наведеною напругою - ПЛ або контактна мережа, що проходить по всій довжині або на окремих ділянках у зоні електромагнітного впливу іншої діючої ПЛ напругою 35 кВ і вище або контактної мережі змінного струму напругою 25 кВ і на вимкнених проводах у яких при різних схемах заземлення чи відсутності заземлення може наводитися напруга більше 42В;

помічник виконавця робіт - член бригади, що виконує роботу разом з виконавцем і за його командою;

різнопотенційні елементи (частини) - елементи або частини (у тому числі і заземлені) контактної мережі, ПЛ і зв'язаного з ними обладнання, не з'єднані один з одним електричним (металевим) з'єднанням;

робоче заземлення - навмисне електричне з’єднання із землею або її еквівалентом (рейковою мережею) струмовідних частин електроустановки, по якому постійно або тимчасово протікає струм робочого режиму даної електроустановки;

робоче місце - ділянка контактної мережі, ПЛ, КЛ і пов’язані з ними пристрої, обмежена опорами, повітряними стрілками, секційними ізоляторами, на якій у разі вжиття всіх заходів безпеки (підготовка робочого місця, застосування засобів захисту, забезпечення безпечних відстаней тощо) дозволяється виконання роботи;

створення однопотенційних умов - створення умов, коли в межах зони роботи (місці роботи) частини контактної мережі, ПЛ або пов'язане з ними обладнання, а також виконуючий на ньому роботу персонал знаходяться під одним і тим самим потенціалом, що забезпечується за рахунок електричного з'єднання елементів (частин) електроустановки і монтажних приладь за допомогою установки заземлювальних штанг, шунтувальних штанг, шунтувальних перемичок тощо;

спеціальний заземлювач - тимчасовий штучний заземлювач, спеціально виконаний для забезпечення електробезпеки, що забивається в ґрунт на глибину не менше 0,5 м, виконаний зі сталевої труби діаметром не менше 50 мм або кутникової сталі розміром не менш 50х50 мм, довжиною не менше 1,0 м, з болтовим затискачем діаметром не менше 10 мм для приєднання заземлювального проводу;

шунтуюча перемичка - пристрій з гнучкого мідного проводу з затискачами на кінцях, призначений для надійного електричного (металевого) з'єднання різнопотенційних елементів (частин) та для вирівнювання потенціалів і передачі робочого струму;

хвилевідний провід - провід, підвішений на підтримуючих конструкціях контактної мережі або опорах на обходах для забезпечення двостороннього радіозв'язку машиністів локомотивів, водіїв дрезин, машиністів самохідних колійних машин, мотовозів, автомотрис з черговими по станціях і диспетчерами.

1.1. Суб’єкти господарювання повинні мати затверджені у встановленому порядку:

проектну документацію;

технологічні регламенти;

паспорти (сертифікати) на технологічне устаткування;

інструкції з ведення технологічних процесів, ремонту та очищення устаткування;

нормативні акти з охорони праці, які діють на підприємстві і розробляються відповідно до Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21.12.93 № 132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.02.94 за № 20/229 (НПАОП 0.00-6.03-93);

перелік нормативно-правових актів, стандартів, необхідних для забезпечення безпечної та безаварійної роботи підприємства.

1.2. Опрацювання та введення в дію нових, перегляд та скасування чинних інструкцій з охорони праці на підприємствах здійснюються відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29.01.98 № 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.04.98 за № 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98).

1.3. Суб’єкт господарювання повинен одержати дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки відповідно до Закону України "Про охорону праці".

1.4. Відповідно до Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за № 232/10512 (НПАОП 0.00-8.24-05), роботодавцем розробляється і затверджується відповідний перелік робіт з підвищеною небезпекою, для проведення яких працівникам необхідно пройти спеціальне навчання і щорічну перевірку знань з питань охорони праці.

1.5. На підприємстві роботодавцем складається та затверджується перелік робіт, виконання яких потребує професійного добору, згідно з Переліком робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23.09.94 № 263/121, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.01.95 за № 18/554.

1.6. До роботи допускаються працівники, які безпосередньо обслуговують контактну мережу та пристрої електропостачання автоблокування залізниць, що пройшли медичний огляд згідно з Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій залізничного транспорту, метрополітенів та підприємств міжгалузевого промислового залізничного транспорту України, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 29.04.2010 № 240, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.07.2010 за № 537/17832.

1.7. Роботодавець забезпечує своєчасне і якісне проведення атестації робочих місць за умовами праці, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров’я працюючих, а також на їх нащадків як тепер, так і в майбутньому, відповідно до вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442.

1.8. Експлуатацію пристроїв, що зазначені у пункті 1.2 розділу І цих Правил, у тому числі виконання ремонтних, монтажних, налагоджувальних робіт і оперативних перемикань, відповідно до вимог Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 № 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1143/13017, здійснюють спеціально підготовлені електротехнічні працівники, які мають відповідну групу з електробезпеки.

За висновками комісії з перевірки знань начальник підприємства, ЕЧ своїм наказом призначає працівників, що мають право видачі нарядів-допусків, розпоряджень, можуть бути керівниками робіт, наглядачами, виконувати спеціальні роботи (верхолазні, електрозварювальні тощо), мають право виконання оперативних перемикань.

Особи з II групою з електробезпеки повинні:

мати елементарні знання з електротехніки та будови під час обслуговування електроустановок;

знати принципи живлення і секціонування контактної мережі і ПЛ та пристроїв, якими виконується секціонування;

чітко уявляти небезпеку електричної напруги і наближення до струмовідних частин;

знати основні вимоги безпеки при роботах на контактній мережі і ПЛ;

мати практичні навики надання першої невідкладної медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків.

Вказані особи можуть виконувати роботу на висоті та верхолазні роботи із зняттям напруги і заземленням; віддалік від струмовідних частин, що перебувають під напругою, і під наглядом осіб з більш високою групою з електробезпеки.

Особи з III групою з електробезпеки додатково до обсягів знань, що необхідні для ІІ групи, повинні:

знати монтажні та принципові схеми контактної мережі, ліній і пристроїв, їх схеми живлення і секціонування в межах обслуговування району контактної мережі;

виконувати одноособово включення і відключення роз’єднувачів та нших комутаційних апаратів;

чітко уявляти небезпеку при роботах на лініях і пристроях в межах обслуговування району контактної мережі;

знати загальні вимоги безпеки і порядок допуску до робіт в електроустановках;

знати вимоги безпеки по тих видах робіт, які входять в обов’язки даної особи;

вміти вести нагляд за працюючими;

знати правила надання першої невідкладної медичної допомоги (прийоми штучного дихання тощо) та вміти практично надати першу невідкладну медичну допомогу потерпілим при нещасних випадках.

Вказані особи можуть у складі бригади виконувати роботу на висоті та верхолазні роботи зі зняттям напруги і заземленням; під напругою (на контактній мережі) на робочій площадці ізолюючої знімної вишки; з ізолюючими штангами при очистці ожеледі; а також бути керівниками робіт без зняття напруги віддалік від струмовідних частин, що перебувають під напругою.

Особи з IV групою з електробезпеки повинні:

мати знання з електротехніки в обсязі спеціалізованого профтехучилища;

вміти передбачати небезпеку при роботах на контактній мережі, ПЛ і обладнанні, що є на своєму та прилеглих районах контактної мережі;

знати вимоги безпеки, а також правила використання та випробування засобів захисту, що використовуються в електроустановках;

знати схеми живлення і секціонування контактної мережі та ПЛ настільки, щоб вільно розбиратися, які саме елементи повинні бути відключені для виконання роботи, знаходити всі ці елементи і перевіряти виконання необхідних заходів з безпеки;

уміти в дозволених цими Правилами випадках організувати безпечне виконання робіт зі зняттям напруги і заземленням, вести нагляд за працюючими;

уміти навчати персонал інших груп вимогам безпеки і надання першої невідкладної медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків.

Вказані особи можуть бути керівниками робіт при роботах без зняття напруги віддалік від струмовідних частин, що перебувають під напругою, і зі зняттям напруги і заземленням на своєму районі контактної мережі. У складі бригади можуть виконувати роботи під напругою (на контактній мережі), без зняття напруги поблизу струмовідних частин, що знаходяться під напругою в межах дистанції електропостачання.

Особи з V групою з електробезпеки повинні:

знати схеми живлення і секціонування контактної мережі та ПЛ і обладнання своєї та суміжних дільниць;

знати вимоги безпеки як в загальній, так і у спеціальних частинах, а також правила користування і випробовування електрозахисних засобів, що використовуються в електроустановках;

уміти організувати безпечне виконання робіт і вести нагляд за працюючими в електроустановках з будь-якою напругою.

Вказані особи мають право самостійного виконання усіх робіт і керівництва ними в межах дистанції електропостачання.

Мінімальний стаж роботи для присвоєння чергової групи з електробезпеки зазначений у додатку 1 до цих Правил.

1.9. Працівники, які крім пристроїв, що наведені у пункті 2 розділу І цих Правил, обслуговують також електроустановки споживачів, повинні пройти навчання та перевірку знань в обсязі до займаної посади з присвоєнням відповідної групи з електробезпеки згідно з вимогами НПАОП 40.1-1.21-98.

1.10. Особи, які не досягли 18-річного віку, до самостійних робіт в електроустановках не допускаються.

1. 11. Практикантам вищих і середніх навчальних закладів, професійно-технічних училищ дозволяється брати участь в роботі бригад під постійним наглядом досвідченого і кваліфікованого працівника із групою з електробезпеки не нижче IV. Присвоювати їм групу з електробезпеки вище II забороняється.

1.12. Забороняється виконання розпоряджень і завдань, що суперечать вимогам цих Правил.

1.13. При нещасних випадках з людьми зняття напруги для звільнення потерпілого від впливу електричного струму повинне бути зроблене негайно, без попереднього дозволу.

1.14. Первинна професійна підготовка працівників на виробництві, виробничо-технічне навчання, підвищення кваліфікації, поглиблення та розширення знань, навичок та вмінь робітників за наявною у них професією до рівня, що відповідає вимогам виробництва, присвоєння робітникам вищого кваліфікаційного розряду (класу, категорії, групи) та забезпечення професійного зростання робітників суб’єктом господарювання провадиться відповідно до вимог Положення про професійне навчання кадрів на виробництві, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політки України та Міністерства освіти і науки України від 26.03.2001 № 127/151, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.04.2001 за № 315/5506.

1.15. Одночасно з цим, працівник повинен вивчити Правила безпеки для працівників залізничного транспорту на електрифікованих лініях, що затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 31.05.2000 № 120, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 08.06.2000 за № 340/4561 (далі - НПАОП 60.1-1.48-00).

Перевірка знань правил, виробничих і посадових інструкцій та інших нормативних документів повинна проводитися згідно з НПАОП 0.00-4.12-05.

За висновками комісії керівник підприємства своїм наказом призначає працівників, посадових осіб, що мають право видачі нарядів-допусків, розпоряджень, можуть бути призначеними керівниками робіт, наглядачами, виконувати спеціальні роботи (верхолазні, електрозварювальні тощо), мають право виконання оперативних перемикань.

2.1. Відрядженому електротехнічному персоналу дозволяється відповідно до присвоєної групи з електробезпеки виконання всіх робіт, як і персоналу району контактної мережі, у який він відряджений (за винятком права видачі нарядів-допусків та права призначатися керівником робіт на контактній мережі станцій стикування). Видача наряду-допуску на роботу та проведення інструктажу здійснюються персоналом району контактної мережі, у якому проводяться роботи.

2.2. Відряджений електротехнічний персонал допускається до виконання робіт письмовим розпорядженням начальника ЕЧ, який приймає відряджених, із зазначенням прав відряджених.

2.3. Відряджений електротехнічний персонал будівельно-монтажних та інших організацій, не пов'язаних з експлуатаційним обслуговуванням контактної мережі, проходить навчання, інструктаж і перевірку знань цих Правил, інструкції з охорони праці для електромонтерів контактної мережі в тій ЕЧ, куди він відряджений. У цьому випадку відрядженому працівнику присвоюється група з електробезпеки залежно від стажу роботи і кваліфікації, але не вище IV, і дозволяється виконувати роботу тільки зі зняттям напруги та заземленням ліній і пристроїв. Керівником робіт призначається електромонтер або електромеханік із V групою з електробезпеки того району контактної мережі, у якому виконуються роботи.

3.1. Працівників, посадових осіб, відповідальних за безпеку під час виконання робіт, визначає роботодавець.

Роботодавець своїм розпорядженням визначає відповідальну особу, яка здійснює контроль та на яку покладено функції:

видачі нарядів або розпоряджень на виконання робіт;

видачі наказу на підготовку робочого місця і виконання робіт;

керівника робіт;

наглядача;

члена бригади.

3.2. Працівник, який видає наряд або розпорядження на виконання робіт, відповідає за необхідність проведення робіт, правильність та достатність передбачених заходів, що забезпечують безпеку виконання робіт (склад бригади, кваліфікацію керівника робіт, наглядача і членів бригади, межу зони роботи та її категорію, достатність перемикань комутаційних апаратів, кількість і місце встановлення заземлювальних штанг та інших засобів захисту).

3.3. Працівник, що видає наказ на підготовку робочого місця і виконання робіт, відповідає за правильність і достатність прийнятих ним заходів, що забезпечують безпеку працівників, здійснює контроль правильності виписки нарядів щодо вжитих заходів безпеки і повинен переконатися, що особі, призначеній керівником робіт або наглядачем, надане це право, а група з електробезпеки його та виконавців відповідає категорії виконуваних робіт.

3.4. Керівник робіт, на ім'я якого видається наряд, розпорядження або наказ енергодиспетчера (у тих випадках, коли робота виконується без наряду), відповідає:

за правильність підготовки робочого місця і за вжиття необхідних заходів безпеки;

за відповідність організації робіт технологічним вимогам і якісне її виконання;

за наявність, справність і правильне застосування необхідних засобів захисту, інструмента, монтажних і сигнальних приладь;

за чіткість і повноту інструктажу членів бригади на робочому місці, дотримання ними вимог цих Правил і забезпечення безпеки руху поїздів;

за схоронність і постійну присутність на робочому місці заземлень, знаків і плакатів безпеки.

Керівник робіт особисто перед початком робіт зобов'язаний оглянути всі засоби захисту, монтажні і сигнальні приладдя з метою перевірки їх придатності.

Керівник робіт повинен знати і виконувати організаційні і технічні заходи відповідно до категорій робіт.

Керівник робіт здійснює керівництво роботами та контролює виконання вимог нормативно-правових актів з охорони праці всіма членами бригади та кожної групи, якщо робота виконується по одному наряду декількома групами.

Керівником робіт, які виконуються під напругою, без зняття напруги поблизу струмовідних частин, які знаходяться під напругою, зі зняттям напруги і заземленням, повинна бути особа, що має V групу з електробезпеки.

Керівником робіт (відповідальним за електробезпеку в частині КМ і ПЛ) для забезпечення безпечного виконання робіт сторонніми організаціями поблизу контактної мережі, за потреби наближення за умовами виконання робіт (ремонт колії, фарбування та огляд штучних споруд і рухомого складу, перевірка габариту наближення будівель, огляд дахів тощо) до неогороджених частин КМ і ПЛ, що перебувають під напругою, на відстань менше ніж 2 м, призначається особа з групою з електробезпеки не нижче IV.

Список таких осіб (відповідальних за електробезпеку) затверджується начальником дистанції електропостачання і оригінал його знаходиться у начальника ЕЧК, а копія - у енергодиспетчера.

3.5. Для нагляду за працівниками по кожному наряду, а також для кожної групи, якщо робота виконується по одному наряду декількома групами, обов’язково призначається окремий працівник - наглядач із числа електромеханіків або кваліфікованих електромонтерів, які повинні мати групу з електробезпеки III- IV.

Наглядач призначається на весь час роботи, веде нагляд за працюючими і відповідає за безпеку членів бригади, дотримання ними цих Правил і контролює наявність встановлених на місці роботи заземлень, огороджень, плакатів, замикаючих пристроїв.

Прізвище наглядача вказується в наряді або розпорядженні на виконання робіт, його група з електробезпеки повинна бути:

не нижче III - при роботі без зняття напруги віддалік від струмовідних частин, що знаходяться під напругою;

не нижче IV - при роботі зі зняттям напруги та заземленням;

не нижче V групи - при роботі під напругою і роботі без зняття напруги поблизу струмовідних частин, що знаходяться під напругою.

Команди наглядача щодо дотримання правил безпеки є обов'язковими для всіх членів бригади.

Перелік осіб, які призначатимуться наглядачами, щорічно визначається та затверджується керівництвом ЕЧ.

Здійснюючи нагляд, наглядач повинен контролювати правильність підготовки робочого місця для безпечного виконання робіт, особливо встановлення на місці роботи заземлень та інших технічних заходів, передбачених в наряді.

Наглядач зобов’язаний безперервно вести нагляд за виконанням робіт у повній відповідності з виданим нарядом та за дотриманням членами бригади вимог правил безпечного ведення робіт. Він зобов’язаний відстороняти від роботи осіб, які порушують ці вимоги. Особи, відсторонені від роботи, не можуть бути допущені до подальшої роботи по даному наряду.

Керівники господарства електропостачання всіх рівнів у разі їх присутності на місці виконання робіт також зобов’язані здійснювати нагляд за дотриманням працівниками вимог правил безпечного ведення робіт. Їм забороняється підміняти керівника робіт і наглядача, брати участь в роботах без відповідного оформлення в наряді.

Вказаний порядок нагляду за працівниками під час виконання робіт на контактній мережі не стосується випадків забезпечення районами контактної мережі робіт інших господарств на електрифікованих ділянках залізниць. Безпека робіт у цих випадках забезпечується НПАОП 60.1-1.48-00 та керівником робіт, який призначається згідно з підпунктом 3.4 цієї глави.

3.6. Члени бригади відповідають за дотримання ними цих Правил і команд, отриманих під час інструктажу, і зобов'язані вживати необхідних заходів у випадку, якщо ними буде помічене порушення цих Правил іншими членами бригади.

3.7. У випадку виробничої необхідності одній особі дозволяється поєднувати обов'язки особи, яка видає наряд, - наглядача або особи, яка видає наряд, - члена бригади.

3.8. Наглядачам забороняється поєднувати нагляд з виконанням будь-якої роботи і залишати бригаду без нагляду під час роботи та передавати свої функції іншій особі. У разі необхідності відлучення наглядача з місця роботи бригада повинна зробити перерву в роботі з оформленням в наряді.

3.9. Поіменні списки осіб, які мають право на видачу нарядів, розпоряджень, які можуть призначатися керівниками робіт, наглядачами, знаходяться у енергодиспетчера, на ЕЧК і ПГП. Зазначені списки підлягають щорічному перегляду та перезатвердженню.

4.1. До місць підвищеної небезпеки на контактній мережі слід відносити:

врізні і секційні ізолятори, що відокремлюють ділянки контактної мережі колій навантаження-розвантаження, що часто вимикаються і заземлюються;

ділянки контактної мережі, де проводять огляд дахового устаткування, що часто вимикаються і заземлюються;

місця зближення на відстань менше ніж 0,8 м консолей або фіксаторів різних секцій перегонів і станцій;

опори з анкерними відходами контактної підвіски різних секцій і заземлені анкерні відходи, відстань від місця роботи на яких до струмовідних частин менше ніж 0,8 м;

спільні стійки фіксаторів різних секцій двоколійних консолей перегонів і станцій, де відстань між фіксаторами менше ніж 0,8 м;

опори та портали, де розташовано два і більше роз'єднувачів, розрядників;

шлейфи роз'єднувачів і розрядників з іншими потенціалами, які прошивають контактну підвіску або проходять над нею на відстані менше ніж 0,8 м;

місця проходу живильних фідерів, відсмоктувальних та інших проводів по тросах гнучких поперечин;

місця розташування електрорепелентного (відлякуючого птахів) захисту;

опори з роговим розрядником, на яких змонтована підвіска одної колії, а шлейф розрядника підключений до підвіски іншої колії.

4.2. До місць підвищеної небезпеки на ПЛ слід відносити:

опори зі спільною підвіскою проводів ПЛ до 1000 В та 6, 10 кВ при відстані між ними менше 2 м;

ділянки ПЛ у прольоті перетинання двох ліній, якщо перетинання виконане з відхиленням від вимог Правил улаштування електроустановок;

опори, на яких встановлені два і більше роз'єднувачів, дві і більше кабельних муфт різних приєднань;

опори, на яких кріпляться проводи лінії, що перетинаються, напругою до 1000 В різних приєднань;

ділянки ПЛ освітлення пішохідних мостів, розташовані над контактною мережею, лінії освітлення пасажирських платформ на тросовій підвісці, закріпленій на нижніх фіксуючих тросах поперечин;

дерев'яні опори із загниванням більше допустимого, відповідно до встановлених нормативів.

4.3. Залежно від місцевих умов за рішенням керівництва ЕЧ в межах районів контактної мережі можуть встановлюватися і інші місця підвищеної небезпеки.

4.4. Місця підвищеної небезпеки повинні визначатися комісією, очолюваною заступником начальника ЕЧ, який відповідає за експлуатацію контактної мережі, у складі інженера з охороні праці, інженера по контактній мережі, начальника (старшого електромеханіка) ЕЧК. Результати обстеження оформлюються актом, у якому вказуються причини небезпеки. Позначення кожного місця підвищеної небезпеки повинне виконуватися попереджувальним знаком "Увага! Небезпечне місце".

4.5. Перелік місць підвищеної небезпеки та Картки місця підвищеної небезпеки (додаток 2) повинні затверджуватися керівництвом ЕЧ і знаходитися у енергодиспетчера та в ЕЧК. Замість цих карток енергодиспетчерові може бути виданий перелік місць підвищеної небезпеки із зазначенням у ньому заходів безпеки при виконанні робіт на кожному місці. Перелік місць підвищеної небезпеки із заходами безпеки повинен бути вивішений у куточку охорони праці ЕЧК. Перелік місць підвищеної небезпеки підлягає щорічному перегляду. При виписуванні наряду на роботи в місцях підвищеної небезпеки в наряді необхідно зазначити місце підвищеної небезпеки та додаткові заходи безпеки під час виконання робіт в цих місцях.

4.6. Місце підвищеної небезпеки може бути виключене з переліку, якщо буде виконана необхідна технічна реконструкція електроустановки, що забезпечує безпечні умови виконання робіт без прийняття додаткових заходів безпеки.

Ліквідація місця підвищеної небезпеки повинна бути оформлена актом комісії в складі, зазначеному у пункті 4.4 цього розділу. Акт затверджується начальником ЕЧ.

5.1. Роз'єднувачі, розрядники, відсмоктувальні трансформатори, на яких допускається проведення комбінованих робіт, повинні бути визначені комісією у складі заступника начальника ЕЧ, начальника ЕЧК і галузевого інженера ЕЧ. Результати приймання повинні бути оформлені актом, затвердженим начальником ЕЧ. Перелік визначеного обладнання повинен знаходитися у енергодиспетчера, у відповідному ЕЧК і ПГП.

5.2. Ділянки контактної мережі перегонів і станції, на яких допускається виконання робіт з одночасним пропуском ЕРС з опущеним струмоприймачем, повинні бути визначені по кожному ЕЧК комісією у складі начальника ЕЧ, його заступника або головного інженера, начальника ЕЧК з обов'язковою участю представників локомотивної служби залізниці.

При цьому повинні бути виявлені:

максимально допустимі довжини знеструмлених ділянок з розрахунку проходження поїзда на вибігу без перевищення швидкості, встановленої наказом начальника залізниці для даної ділянки, і підтримки в гальмовій магістралі тиску повітря на весь період проходження не менше 0,55 МПа (5,5 кгс/см2);

мінімально допустимий інтервал попутного проходження поїздів.

Для виключення випадків перекриття місць струморозділу струмоприймачами ЕРС дозволяється встановлювати на ізолюючих спряженнях спеціальні екрани та інші пристрої. Їх конструкція і порядок використання, що забезпечує безпеку робіт, встановлюються спеціальними інструкціями, затвердженими керівництвом залізниці.

Перелік ділянок перегонів і станцій (номери колій, кілометр, пікет), по яких можливий пропуск ЕРС з опущеним струмоприймачем, повинен бути затверджений Дирекцією залізничних перевезень і знаходитися у поїзного диспетчера, енергодиспетчера та в ЕЧК.

Без дозволу ЕЧЦ забороняється відправляти поїзди по неправильних коліях перегонів і станцій, якщо на них здійснюються роботи з вимкненням окремих дільниць і пропуском ЕРС з опущеним струмоприймачем.

6.1. Усі засоби індивідуального захисту повинні відповідати вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2008 № 761.

6.2. Усі типи машин, устаткування повинні відповідати вимогам Технічного регламенту безпеки машин та устаткування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2010 № 933.

6.3. Ізолюючі знімні вишки, що застосовуються під час виконання робіт, повинні бути оглянуті та випробувані у порядку, зазначеному у паспорті заводу-виробника, та за нормами і в терміни, що зазначені у додатку 3 до цих Правил .

6.4. Захисні засоби і пристосування повинні бути встановлених типів, мати інвентарні номери і бути занесені в журнал, у якому необхідно фіксувати дати і результати проведених оглядів та випробувань.

На кожному засобі захисту і монтажному пристосуванні, крім інструмента з ізолювальними рукоятками, наноситься штамп випробувань встановленої форми.

Заборонено використання поліспастних блоків з металевими тросами.

6.5. Працівники, що використовують засоби захисту, монтажні пристосування, повинні бути проінструктовані і навчені правильному користуванню ними (застосуванню, випробовуванню, збереженню і перевезенню).

6.6. Механічні та електричні випробування проводяться за нарядом бригадою не менше двох осіб, з яких виконавець робіт повинен мати V групу з електробезпеки, а інші не нижче IV. Випробовування виконує персонал, що пройшов спеціальне навчання та перевірку знання схем і правил проведення випробовувань. Особи, допущені до проведення випробовувань, повинні мати відмітку про це в посвідченні про перевірку знань.

Механічні випробування захисних засобів і монтажних пристосувань слід проводити на спеціально обладнаних стендах приладами, що пройшли відповідну перевірку.

Електричні випробування повинні проводитися лабораторією, зареєстрованою в органах ДП "Укрметртестстандарт".

6.7. Крани і підйомники дрезин і автомотрис повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18.06.2007 № 132, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 09.07.2007 за № 784/14051 (далі - НПАОП 0.00-1.01-07), і Правил будови і безпечної експлуатації підйомників, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 08.12.2003 № 232, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 30.12.2003 за № 1262/8583 (далі - НПАОП 0.00-1.36-03), бути оглянуті і випробувані в порядку, зазначеному в паспорті виготовлювача, технічних вимогах до них, за нормами і в терміни, зазначені в додатку 4 до цих Правил.

7.1. Вмикання і вимикання роз'єднувачів та інших комутаційних апаратів (перемикання) виконуються без наряду, за наказом ЕЧЦ, однією особою з групою з електробезпеки не нижче III при ручному керуванні роз'єднувачами і з групою з електробезпеки не нижче II при дистанційному керуванні.

Зміст наказу, форма якого встановлена додатком 5 до цих Правил, і час його передачі енергодиспетчер повинен записати в оперативний журнал.

Затверджений начальником ЕЧ список осіб, яким надане право перемикань, повинен знаходитися у енергодиспетчера ЕЧ, на ЕЧК і ПГП.

7.2. Вимикання (вмикання) роз'єднувачів контактної мережі електродепо, екіпірувальних пристроїв, колій огляду устаткування на дахах ЕРС здійснює персонал служб локомотивного господарства без наказу енергодиспетчера у встановленому порядку.

7.3. Працівникам інших служб залізниць, у тому числі черговим по станціях, право перемикання роз'єднувачів може бути надано після навчання порядку і заходам безпеки під час перемикання роз'єднувачів та присвоєння ІІ групи з електробезпеки при дистанційному та ІІІ групи з електробезпеки при ручному перемиканні комісією при відповідній ЕЧ.

Список працівників інших служб залізниці, що мають право перемикання, із зазначенням групи з електробезпеки затверджується начальником Дирекції залізничних перевезень залізниці і повинен знаходитися у енергодиспетчера, в ЕЧК і в кожному підрозділі, персонал якого одержав право на виконання перемикань.

7.4. Перемикання роз'єднувачів повинні виконувати при відсутності струму навантаження.

Перемикати фідерні роз'єднувачі слід тільки після відключення відповідних вимикачів.

7.5. Під час перемикання роз’єднувача з ручним приводом необхідно:

перевірити по найменуванню на приводі відповідність його вказаному в наказі;

перевірити наявність та справність заземлення приводу, а також оглядом із землі впевнитися в справності та в початковому положенні роз’єднувача;

відкрити замок, виконати перемикання та закрити замок приводу (перемикання виконувати тільки у діелектричних рукавичках і в захисній касці);

оглядом із землі впевнитися по положенню ножів роз’єднувача (замкнуті або розімкнуті), що перемикання виконано, після чого дати повідомлення енергодиспетчеру.

7.6. При перемиканні роз'єднувачів з дистанційним або ручним керуванням енергодиспетчер зобов'язаний записати в оперативний журнал наказ на перемикання, віддати його засобами зв’язку особі, що здійснює перемикання, одержати і записати повідомлення за формою, зазначеною в додатку 5 до цих Правил.

7.7. При перемиканні роз'єднувачів по телекеруванню енергодиспетчер зобов'язаний:

записати в оперативний журнал наказ на перемикання;

перевірити по сигналізації фактичне положення роз'єднувача;

зробити перемикання і переконатися по сигналізації, що воно відбулося;

зробити запис в оперативному журналі про час перемикання або про перемикання, що не відбулося.

1.1. Організаційні і технічні заходи, що забезпечують безпеку працюючих на контактній мережі, ПЛ і пов'язаних з ними пристроях, залежать від категорії робіт.

Щодо заходів безпеки встановлюються такі категорії робіт:

зі зняттям напруги і заземленням;

під напругою (на контактній мережі);

без зняття напруги поблизу струмовідних частин, що знаходяться під напругою;

без зняття напруги віддалік від струмовідних частин, що знаходяться під напругою.

1.2. Під час виконання роботи зі зняттям напруги і заземленням у зоні (місці) її виконання повинна бути знята напруга і заземлені ті проводи і пристрої, на яких буде виконуватися ця робота.

Наближення самого працівника або через інструмент, приладдя до проводів, що знаходиться під робочою чи наведеною напругою, а також до нейтральних елементів на відстань менше ніж 0,8 м забороняється.

Якщо в процесі виконання роботи на знеструмлених і заземлених проводах необхідно наблизитися до нейтральних елементів, то вони повинні бути заземлені.

1.3. Під час виконання роботи під напругою проводи і обладнання в зоні (місці) роботи знаходяться під робочою або наведеною напругою. Безпека працівників повинна забезпечуватися застосуванням основних засобів захисту (ізолюючі знімні вишки, ізолюючі робочі площадки дрезин і автомотрис, ізолюючі штанги тощо) та спеціальних заходів (завішування переносних шунтуючих штанг, шунтуючих перемичок тощо).

Наближення до заземлених, нейтральних частин та частин, що знаходяться під іншим потенціалом, на відстань менше ніж 0,8 м забороняється.

1.4. Під час виконання роботи без зняття напруги поблизу струмовідних частин, що знаходяться під напругою, працівник, який перебуває в зоні (місці) роботи на постійно заземленій конструкції, за умовами роботи може наближатися безпосередньо або через неізольований інструмент до небезпечних елементів (у тому числі до проводів освітлювальної мережі) на відстань менше ніж 2 м.

При цьому наближення до небезпечних елементів на відстань менше ніж 0,8 м забороняється.

1.5. Під час виконання роботи без зняття напруги віддалік від струмовідних частин, що знаходяться під напругою, працівнику в зоні (місці) роботи забороняється наближатися до електронебезпечних елементів на відстань менше ніж 2 м.

1.6. Під час виконання комбінованих робіт потрібно дотримуватися організаційних і технічних заходів, що відповідають кожній з категорій, що входять в цю роботу.

2.1. Усі роботи, що пов’язані з модернізацією, демонтажем, ремонтом і реконструкцією контактної мережі та пристроїв електропостачання автоблокування залізниць, мають виконуватися відповідно до технологічних процесів та відповідати вимогам нормативно-технічних документів.

Технологічні карти й інші документи, що регламентують технологічні процеси, мають містити вимоги безпеки під час їх виконання.

2.2. Місця проведення робіт на колії повинні бути огороджені та мати попереджувальні знаки.

Локомотивній бригаді кожного поїзда видається попередження у зв’язку з виконанням робіт на колії відповідно до нормативно-технічних актів із забезпечення безпеки руху поїздів.

2.3. До початку прямування працівників до місця виконання робіт керівник робіт зобов'язаний перевірити наявність сигнальних приладів і захисних пристроїв, переконатися у тому, що заявка на видачу попереджень локомотивним бригадам поїздів прийнята до виконання.

2.4. Прямувати від місця виконання робіт та повертатися дозволяється тільки збоку від колії або узбіччям земляного полотна під керівництвом спеціально призначеної особи.

Прямування до місця виконання робіт і повернення в межах станції повинні здійснюватися відповідно до схеми службових проходів та затвердженої інструкції з організації робіт і забезпечення заходів безпеки під час виконання робіт.

2.5. Працівники мають прямувати, звертаючи увагу на рухомий склад, що пересувається, а також на граничні стовпчики, лотки, канави та інші перешкоди.

2.6. У разі неможливості пройти збоку від колії або узбіччям прямування по колії дозволяється із дотриманням таких заходів безпеки:

на двоколійній дільниці працівники мають йти назустріч правильному руху поїздів;

керівник робіт зобов'язаний попередити працівників, щоб вони йшли один за одним або по два в ряду, не допускаючи відставання;

керівник із сигналами знаходиться позаду групи, огороджуючи її розгорнутим червоним прапорцем, а вночі - ліхтарем з червоним вогнем.

Перед групою має йти сигналіст, який огороджує групу сигналами зупинки в умовах недостатньої видимості (в крутих кривих, глибоких виїмках, у лісистій місцевості, за наявності будівель, а також у темний час доби, туман, заметіль та інших випадках). Керівник робіт зобов'язаний призначити двох сигналістів, один з яких прямує попереду, а інший позаду групи на відстані зорового зв'язку, але так, щоб поїзд, що наближається, був видимий сигналісту на відстані не ближче ніж 500 м від групи, і вчасно подає ріжком сигнал про наближення поїзда.

Сигналісти мають йти з розгорнутими червоними прапорцями (уночі з ліхтарями з червоним вогнем) і огороджувати групу працівників, поки вона не зійде з колії на безпечну відстань.

2.7. На багатоколійних ділянках і перегонах, обладнаних двостороннім автоблокуванням, для визначення напрямку руху поїздів працівники орієнтуються за сигналами світлофорів.

2.8. Під час проведення робіт на колії керівник робіт повинен:

указати працівникам місце збоку від колії, куди вони мають сходити з колії під час пропуску поїзда;

вживати заходів, щоб у зоні виконання робіт не перебували сторонні особи;

застерігати працівників, щоб на станціях вони переходили колії під прямим кутом, попередньо переконавшись, що на коліях, які вони переходять, немає рухомого складу, що наближається (локомотивів, вагонів, дрезин);

застерігати, щоб під час переходу колій та під час виконання робіт біля стрілочних переводів і хрестовин працівники не ступали на рейки, не ставали між рамними рейками і гостряками або в жолоби на стрілочному переводі та на кінець залізобетонної шпали з ухилом;

застерігати працівників, що не дозволяється перебігання колії перед рухомим складом, який наближається, а під час обходу вагонів, які стоять на колії, забороняється перетинання цієї колії ближче ніж 5 м від крайнього вагона; прохід між вагонами дозволяється при відстані між ними не менше ніж 10 м.

2.9. Забороняється працівникам пролазити під вагонами і протягувати під ними інструмент і матеріали, а також переходити колії по зчіпних приладах вагонів.

2.10. Забороняється працівникам сідати на рейки, кінці шпал, баластову призму, усередині колії і на міжколіях, а також на стелажі покілометрового запасу рейок.

2.11. Забороняється на ділянках з прискореним та швидкісним рухом пасажирських поїздів (141-200 км/год.) розпочинати виконання планових робіт, що вимагають огородження сигналами зупинки чи зменшення швидкості, якщо до проходу швидкісного поїзда залишилось менше 1 години.

2.12. Усі роботи на колії, спорудах і пристроях, у тому числі їх огляди і перевірки, повинні бути припинені не менше ніж за 10 хвилин до проходу швидкісного пасажирського поїзда. Споруди і пристрої повинні бути приведені до стану, який забезпечує безпечний пропуск поїзда. Всі працівники повинні відійти на відстань не менше ніж 5 м від крайньої рейки не пізніше ніж за 5 хвилин до проходу швидкісного пасажирського поїзда.

Роботи на спорудах і пристроях біля колій, по яких очікується прохід швидкісного пасажирського поїзда, повинні бути припинені і працівники повинні зійти з колії за 5 хвилин до його проходу. Відновлювати роботи на цих спорудах і пристроях до проходу швидкісного пасажирського поїзда забороняється.

2.13. Керівники робіт, електромеханіки й електромонтери електропостачання, СЦБ та зв'язку повинні мати при собі годинники та виписку з розкладу руху швидкісних поїздів.

Перед початком робіт керівники робіт повинні уточнити час проходу швидкісного пасажирського поїзда у чергового по станції або у поїзного диспетчера.

3.1. Роботи за категоріями, зазначеними у цьому розділі, виконуються не менше ніж двома особами, за винятками, що вказані у додатку 6 до цих Правил.

При всіх категоріях робіт, щоб уникнути ураження електричним струмом, слід пам'ятати, що всі елементи (частини контактної мережі, ПЛ і пов'язаного з ними обладнання) на місці роботи, а також виконуючий на ньому роботу персонал повинні знаходитися під одним і тим же потенціалом. Для цього всі елементи контактної мережі, ПЛ і монтажні приладдя, з якими виконується робота, з'єднуються електрично (металево) один з одним залежно від категорії робіт заземлювальними або шунтуючими штангами, роз'єднувачами, шунтуючими перемичками тощо.

3.2. Роботи, що вимагають виконання оперативних перемикань роз'єднувачів, заземлення струмовідних частин, а також роботи під напругою в місцях секціонування (у зоні між анкерними опорами повітряних проміжків або на секційних і врізних ізоляторах, що розділяють секції контактної мережі з різними потенціалами) повинні виконуватися за наказом ЕЧЦ.

Інші роботи можуть виконуватися без наказу ЕЧЦ, але з повідомленням його про місце, зміст, категорію, час початку і закінчення роботи та за отриманням його згоди на їх проведення (про це повинен бути зроблений запис у добовій відомості роботи ЕЧЦ).

3.3. Групи з електробезпеки керівників і виконавців робіт залежно від застосовуваних ізолюючих засобів захисту, які використовуються для робіт під напругою, повинні відповідати наведеним у додатку 7 до цих Правил.

3.4. При роботах зі зняттям напруги і заземленням, а також без зняття напруги поблизу струмовідних частин, що знаходяться під напругою, забороняється:

працювати у зігнутому положенні, якщо відстань від працівника при його випрямленні до небезпечних елементів виявиться менше ніж 0,8 м;

працювати за наявності небезпечних елементів з двох боків на відстані менше ніж 2 м від працівника;

працювати над небезпечними елементами, що не мають огороджень;

виконувати роботи на відстані ближче ніж 20 м від місця секціонування (секційні ізолятори, ізолюючі спряження тощо) та шлейфів секційних роз'єднувачів, якими здійснюються відключення контактної мережі при підготовці місця роботи. Зазначена відстань відраховується по осі колії;

користуватися металевими драбинами;

користуватися запобіжними поясами з металевими стропами.

3.5. Забороняється проводити роботи на контактній мережі під напругою в таких випадках:

при швидкості вітру понад 12 м/с;

під час грози, дощу, туману, мокрого снігопаду;

під пішохідними мостами, шляхопроводами, у тунелях і на мостах з їздою понизу;

на несучому тросі ближче 1 м від неізольованої консолі, ригелів і сигнальних містків;

коли не може бути використана повна довжина ізолюючої частини захисного засобу;

при опущеному огородженні ізолюючих робочих площадок автомотрис і автодрезин;

у небезпечних місцях, за винятком врізних і секційних ізоляторів.

3.6. Під час виконання робіт під напругою і без зняття напруги поблизу струмовідних частин, що знаходяться під напругою, в бригаді повинна бути заземлювальна штанга, підготовлена до завішування.

3.7. Робота на контактній мережі, ПЛ і пов'язаному з ними обладнанні у темний час доби під напругою, без зняття напруги поблизу струмовідних частин, що знаходяться під напругою, допускається, якщо в зоні робіт є освітлення, що забезпечує видимість всіх ізоляторів і проводів на відстані не менше ніж 50 м. Керівник робіт у таких випадках повинен мати V групу з електробезпеки.

Місце роботи допускається освітлювати переносними ліхтарями, якщо робота виконується без зняття напруги віддалік від струмовідних частин, що знаходяться під напругою, а також зі зняттям напруги і заземленням, якщо немає необхідності наближатися до частин, що знаходиться під напругою, на відстань менше ніж 2 м.

1.1. Затвердження керівником підприємства (ЕЧ) переліків робіт, що виконуються за нарядами та розпорядженнями.

1.2. Призначення осіб, відповідальних за безпечне виконання робіт.

1.3. Видача наряду або розпорядження.

1.4. Інструктаж керівника робіт, наглядача особою, що видає наряд, розпорядження.

1.5. Видача дозволу на підготовку місця роботи, проведення цільового інструктажу, допуск до роботи.

1.6. Нагляд під час роботи.

1.7. Оформлення перерв у роботі, переходів на інше робоче місце, продовження наряду, закінчення робіт.

2.1. Усі роботи в діючих електроустановках, зазначених у розділі І цих Правил, виконуються за нарядами-допусками (додаток 8) або розпорядженнями.

За нарядом виконуються всі роботи з обслуговування електроустановок, що проводяться:

зі зняттям напруги і заземленням;

під напругою (на контактній мережі);

без зняття напруги поблизу струмовідних частин, що знаходяться під напругою;

без зняття напруги віддалік від струмовідних частин, що знаходяться під напругою, за винятком перерахованих у додатку 8 до цих Правил.

2.2. Облік робіт за нарядами і розпорядженнями повинен здійснюватися у Журналі обліку робіт за нарядами і розпорядженнями за формою, наведеною у додатку 5 до НПАОП 40.1-1.21-98.

2.3. Право видачі нарядів або розпоряджень може бути надано особам з числа адміністративно-технічного персоналу ЕЧ і ЕЧК, а також особам із V групою з електробезпеки, що мають стаж роботи на контактній мережі за цією групою не менше 2 років.

2.4. Розпорядження може видаватися керівнику (виконавцю) робіт безпосередньо або по телефону (радіо). Воно має разовий характер і термін його дії визначається тривалістю робочого дня виконавця. За розпорядженням можуть виконуватися роботи, приведені у додатку 6 до цих Правил.

2.5. Наряд видається керівнику робіт безпосередньо на руки, по телефону (радіо) або з нарочним.

Наряд повинен видаватися не більше ніж за 24 години до початку роботи. Термін дії наряду визначається тривалістю робіт, але не повинен перевищувати п’яти календарних днів. При перерві в роботі більше однієї доби, а також у разі, коли протягом п’яти календарних днів є вихідні (не робочі дні), потрібно виписувати новий наряд.

Форма наряду і порядок його заповнення наведені в додатку 8 до цих Правил.

2.6. Наряд на роботу заповнюється у 2-х примірниках кульковою ручкою під копірку. Записи повинні бути зрозумілими і чіткими в обох екземплярах. Виправлення і закреслювання в наряді не допускаються.

При передачі наряду по телефону (радіо) особа, яка видає наряд, заповнює перший бланк наряду і диктує повний його текст (у формі телефонограми) керівнику робіт, що заповнює другий бланк наряду зі зворотною перевіркою. При цьому замість підпису особи, що видає наряд, вказують його прізвище, підтверджене підписом того, хто прийняв наряд.

Якщо при читанні наряду у керівника робіт виникають які-небудь сумніви, він повинен отримати роз'яснення у особи, яка видає наряд.

Один примірник наряду повинен знаходитися у керівника робіт до їх повного закінчення, а другий (копія) - у особи, яка видала наряд.

Керівнику робіт більше двох нарядів на руки видавати забороняється.

2.7. Енергодиспетчеру забороняється дозволяти роботу керівнику робіт більше ніж за одним нарядом-допуском або розпорядженням одночасно.

2.8. Наряд повинен виписуватися на одного керівника робіт з однією бригадою. Зміни до складу бригади і до запланованих вантажопідіймальних механізмів допускається вносити особі, яка видала наряд, а у разі його відсутності - особі, яка має право видачі нарядів. Зміни записуються в оригінал та копію наряду або передаються по телефону (радіо) керівнику робіт. Керівник робіт, приймаючи по телефону зміни, вносить їх в наряд і вказує прізвище особи, яка дала дозвіл на ці зміни.

2.9. При зміні складу бригади більше ніж на половину має бути виданий новий наряд.

2.10. Наряд виписується на роботи однієї категорії. У випадках, коли одна робота є продовженням другої та складає єдиний технологічний цикл (комбіновані роботи), допускається включати в один наряд декілька категорій робіт. При цьому кожній категорії робіт в наряді-допуску повинні бути зазначені відповідні організаційно-технічні заходи.

2.11. Один загальний наряд-допуск може бути виписаний на виконання однією бригадою однотипних робіт на контактній мережі, ПЛ і пов'язаному з ними обладнанні для почергового виконання цих робіт. При виконанні вказаних робіт в наряді оформлюється робота на кожному робочому місці з обов’язковим виконанням організаційно-технічних заходів.

У перелік однотипних робіт на контактній мережі і ДПР входять:

перевірка і регулювання рогових, трубчастих розрядників і обмежувачів перенапруги;

перевірка і регулювання гнучких поперечин;

заміна фіксаторів;

перевірка стану і випробовування відсмоктувальних трансформаторів;

перевірка і ремонт КТПЖ і КТПЖО, що живляться від ДПР.

У перелік однотипних робіт на лінії автоблокування і поздовжніх ПЛ входить:

перевірка стану обладнання силових опор при секціонуванні кожної опори по обидва боки, КТП і КТПО в межах однієї фідерної зони.

2.12. Особа, яка видає наряд, повинна при його заповненні використовувати схему живлення і секціонування контактної мережі і ПЛ, план контактної мережі, технологічні карти на роботи і картки місць підвищеної небезпеки.

Особа, яка видає наряд або розпорядження, також повинна при заповненні наряду чи розпорядження вказувати номер технологічної карти, відповідно до якої повинна виконуватися робота, про що робиться запис у Журналі обліку робіт за нарядами і розпорядженнями.

У графі наряду "Додаткові заходи безпеки" необхідно вказати, де забороняється робота, що залишається під напругою, місця підвищеної небезпеки, закриття колій і з'їздів для ЕРС чи всіх поїздів.

2.13. При виконанні складних робіт зведеною бригадою двох чи декількох ЕЧК виписуванню нарядів повинні передувати розробка і затвердження начальником ЕЧ проекту виконання робіт, у якому визначають зміст робіт кожної бригади, осіб, відповідальних за загальне керівництво роботами (одного з керівників ЕЧ), заходи безпеки відповідно до виконуваних робіт і місцевих умов.

2.14. Робота за нарядом або розпорядженням повинна виконуватися в межах фідерів і секційних роз'єднувачів, зазначених в наряді або у розпорядженні. Змінювати умови або розширювати зону роботи без виписки нового наряду або розпорядження забороняється.

У випадку неможливості при підготовці місця роботи вимкнути роз'єднувачі, зазначені в наряді, енергодиспетчеру дозволяється збільшити зону вимкнення без розширення самої зони роботи бригади, про це повинно вказуватися в наказі ЕЧЦ.

3.1. Напередодні керівник робіт особисто або через чергового по ЕЧК на підставі наряду повинен дати енергодиспетчеру заявку (додаток 9) на виконання робіт.

Прийнявши заявку, енергодиспетчер називає її номер, який фіксується в наряді-допуску.

У тих випадках, коли за умовами роботи необхідно відключити ПЛ, від якої здійснюється основне чи резервне живлення пристроїв СЦБ, енергодиспетчер після одержання заявки повинен не менше як за 12 годин до початку роботи погодити з диспетчером дистанції сигналізації та зв'язку час відключення основного або резервного живлення з відміткою погодження в заявці на виконання робіт.

3.2. Дозволом на підготовку зони (місця) роботи є наказ (додаток 9) або узгодження, видані енергодиспетчером. Забороняється видавати один наказ на перемикання і початок робіт, а також наказ на роботу за заздалегідь обумовленим часом початку робіт.

3.3. Наказ ЕЧЦ керівник робіт повинен повторити енергодиспетчеру чітко та дослівно. Енергодиспетчер, переконавшись у правильності повтореного тексту наказу та його розуміння керівником робіт, затверджує його словом "Затверджую" із зазначенням часу затвердження і свого прізвища. Номер наказу і час затвердження записуються в наряді.

Незатверджений наказ сили не має і виконанню не підлягає.

При роботах на одній вимкненій ділянці декількох бригад енергодиспетчер повинен видати окремий наказ керівнику робіт кожної бригади.

4.1. Керівник робіт допускає бригаду до робіт лише після одержання наказу від ЕЧЦ. Якщо робота виконується без наказу, дозволом на допуск є наряд або розпорядження на виконання роботи та узгодження енергодиспетчером її виконання.

4.2. Перед допуском до роботи за нарядом або розпорядженням керівник робіт зобов'язаний безпосередньо на місці роботи провести цільовий інструктаж членів бригади, у якому повинен вказати:

зміст майбутньої роботи;

умови виконання роботи (її категорію, технологію);

розподіл обов'язків між членами бригади;

точні межі зони і місць роботи кожного члена бригади;

місця розташування поблизу нейтральних частин і частин, що залишилися під робочою або наведеною напругою (при роботах без зняття напруги поблизу струмовідних частин, що знаходяться під напругою, або зі зняттям напруги і заземленням), а також місця розташування заземлених і нейтральних частин (при роботах без зняття напруги на струмовідних частинах);

місця проходу ПЛ з іншим потенціалом або іншим родом струму (лінії освітлення, телеуправління та інші ПЛ);

місця секціонування;

місця, на яких забороняється робота, а також місця підвищеної небезпеки;

місця установки заземлювальних штанг з виділенням осіб для їх установки;

особливості в огородженні місця робіт на даній ділянці залізниці та вказати особи, які призначені огороджувати місце робіт;

порядок переміщення в зоні роботи;

порядок застосування дрезини або автомотриси, ізолюючої знімної вишки, механізмів.

Після цільового інструктажу всі члени бригади повинні розписатися у відповідних графах наряду.

Оформлення цільового інструктажу, отриманого членами бригади від керівника робіт, при роботах за розпорядженням не вимагається.

4.3. Якщо має бути робота зі зняттям напруги і заземленням, усі члени бригади одержують цільовий інструктаж до установки першої заземлювальної штанги, а розписуються в наряді після того, як керівник робіт перевірить правильність завішування заземлювальних штанг і здійснить допуск до роботи. Члени бригади, які виділені для завішування заземлювальних штанг і огородження місця робіт, розписуються в наряді про отримання інструктажу до установки першої заземлювальної штанги.

4.4. В усіх випадках допуск здійснює керівник робіт після того, як він особисто, безпосередньо на місці роботи, переконається у виконанні всіх необхідних заходів, що забезпечують можливість безпечного її виконання. Приступати до роботи членам бригади до завішування заземлювальних штанг та без допуску керівника робіт забороняється.

4.5. При виконанні однотипних робіт цільовий інструктаж і допуск на кожному робочому місці повинні здійснюватися після збору всієї бригади, крім сигналістів, підпису керівника робіт і кожного працівника у відповідній графі наряду.

При виконанні комбінованої роботи керівник робіт повинен перед початком роботи розподілити обов'язки між виконавцями і провести цільовий інструктаж, після чого члени бригади розписуються в наряді. При виконанні комбінованих робіт цільовий інструктаж проводиться при кожній категорії робіт.

5.1. Нагляд за працівниками здійснює керівник робіт або окремо призначений наглядач. Керівник робіт у разі призначення окремого наглядача здійснює загальне керівництво роботами і контролює виконання вимог безпеки.

5.2. Особи, які ведуть нагляд, зобов'язані постійно контролювати виконання робіт виконавцями в повній відповідності з виданим нарядом і технологією, стежити за дотриманням членами бригади вимог безпеки. Вони зобов'язані відстороняти від роботи осіб, що порушують ці вимоги.

5.3. За необхідності особистої перевірки якості виконання робіт і відсутності у складі бригади наглядача керівник повинен на час виконання роботи призначити наглядача зі складу бригади.

5.4. Якщо керівнику за якимись причинами необхідно на короткий час відлучитися з місця роботи, бригада повинна припинити роботу, зібратися в одному місці і відновити роботу лише після повернення керівника.

5.5. При розосередженні бригади далі одного щоглового прольоту для кожної групи в межах двох прольотів в наряді призначається свій наглядач.

6.1. Перерви в роботі протягом робочого дня, якщо не змінюються умови роботи, не оформляються в наряді. Під час перерви керівник робіт повинен вивести із зони роботи всю бригаду і дозволити знову приступити до її виконання тільки після повернення всіх членів бригади, особистої перевірки, що умови проведення робіт не змінилися. Повідомляти енергодиспетчера про перерви в роботі протягом робочого дня не потрібно.

6.2. Перерва в роботі по закінченні робочого дня оформляється відміткою в наряді-допуску про час її закінчення з повідомленням про це ЕЧЦ за формою, приведеною у додатку 9 до цих Правил. У випадку перерви роботи на лінії, відключеній на весь час роботи, заземлення можуть не зніматися.

Допуск до перерваної роботи наступного дня повинен бути здійснений керівником робіт тільки після огляду місця роботи, перевірки можливості безпечного її виконання та інструктажу членів бригади з підписом керівника робіт і членів бригади в наряді-допуску.

6.3. Переходи на інше робоче місце при виконанні однотипних робіт, а також робіт, що складають єдиний технологічний процес, оформлюються в наряді із зазначенням часу початку і закінчення роботи, підписом керівника робіт і членів бригади про одержання ними цільового інструктажу на кожному робочому місці.

6.4. Після повного закінчення робіт керівник робіт повинен закрити наряд і передати його особі, яка видала цей наряд, або начальнику ЕЧК, які зобов'язані перевірити правильність остаточного заповнення наряду керівником робіт.

6.5. Після закінчення місяця наряди-допуски повинні передаватися до ЕЧ для вибіркової їх перевірки керівними або інженерно-технічними працівниками.

Вибіркову перевірку і аналіз виявлених недоліків необхідно здійснювати в обсязі не менше 10% нарядів-допусків. Після двох місяців зберігання наряди-допуски можуть бути знищені в установленому законодавством порядку.

Якщо під час виконання роботи за нарядом були аварії або травми, то цей наряд повинно зберігати у архіві ЕЧ у матеріалах службового розслідування.

1.1. Технічними заходами, що забезпечують безпеку робіт зі зняттям напруги і заземленням, є:

закриття колій, перегонів і станцій для руху ЕРС або всіх поїздів, видача попереджень на поїзди та огородження місця робіт;

зняття робочої напруги і вжиття заходів проти помилкової подачі її на місце роботи, вивішування заборонних плакатів;

перевірка відсутності напруги;

встановлення заземлень, шунтуючих штанг або перемичок, ввімкнення роз'єднувачів;

освітлення місця роботи в темний час доби.

1.2. Якщо для виконання роботи на контактній мережі потрібно закриття перегону або головних колій станцій для руху всіх поїздів або тільки ЕРС, то воно виконується поїзним диспетчером на підставі заявки ЕЧЦ, зареєстрованої в журналі диспетчерських розпоряджень.

1.3. На станційних коліях роботи, що вимагають зняття напруги з контактної мережі, огородження сигналами зупинки або зменшення швидкості, виконуються на підставі попередньої заявки керівника робіт черговому по станції з записом у Журналі огляду колій, стрілочних переводів, пристроїв СЦБ, зв'язку і контактної мережі (форма ДУ-46) після узгодження цієї роботи черговим по станції.

У цьому журналі повинно бути зазначено, які колії, стрілки, з'їзди чи секції контактної мережі і з якого часу повинні бути закриті для руху усіх поїздів або тільки ЕРС.

Якщо станція обладнана диспетчерською централізацією, то заявка записується енергодиспетчером у журналі диспетчерських розпоряджень або за телеграмою і робота повинна бути дозволена поїзним диспетчером.

1.4. При необхідності одночасного зняття напруги з контактної мережі перегонів і станції (робота на ізолюючих спряженнях) закриття колій робить поїзний диспетчер у порядку, викладеному в пункті 1.2 цієї глави, із записом роботи у відповідному журналі за формою ДУ-46 на станції.

1.5. Роботи на контактній мережі колій, що підпорядковуються черговому по локомотивному депо, маневровому диспетчеру тощо, повинні виконуватися на підставі запису і отриманого дозволу в порядку, викладеному в пункті 1.3 цієї глави.

1.6. При роботі на перегонах і головних коліях станцій зі знімної ізолюючої вишки на всі поїзди, що будуть слідувати по зазначеній дільниці, з часу початку роботи бригади повинно видаватися попередження у встановленому порядку. Керівник робіт до початку роботи зобов'язаний мати підтвердження про дію попередження. Енергодиспетчер не повинен дозволяти роботу зі знімної вишки без перевірки дії попередження.

Монтаж конструкцій контактної мережі (консолей, кронштейнів), розкатку і підіймання проводів слід виконувати із закриттям колії для руху поїздів, зі зняттям напруги з контактної підвіски, її заземленням у встановленому порядку, а у випадку можливості тимчасового порушення габариту сусідньої колії також із видачею попереджень поїздам, що проходять по сусідніх коліях.

1.7. При проведенні робіт, що перешкоджають проходу поїздів, місце робіт повинне бути огороджене сигналами зупинки відповідно до вимог Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.96 № 411, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.02.97 за № 50/1854, та Інструкції з сигналізації на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 23.06.2008 № 747 (далі - Інструкція з сигналізації).

1.8. Огородження ізолюючих знімних вишок здійснюється відповідно до вимог Інструкції з сигналізації.

1.9. Наказ на зняття напруги з контактної мережі надається ЕЧЦ з дозволу поїзного диспетчера або чергового по станції або керівник робіт з дозволу чергового по станції після закриття ними для руху ЕРС всіх колій і з'їздів з ізолюючими спряженнями чи секційними ізоляторами, при перекритті яких полозом струмоприймача можлива подача напруги на ділянку, що вимкнена.

1.10. Робоча напруга знімається з контактної мережі, ПЛ і пов’язаних з ними пристроїв за допомогою відключення комутаційної апаратури, що забезпечує видимий розрив, яке здійснюється відповідно до розділу VII цих Правил, а також шляхом від’єднання шлейфів від контактної мережі.

1.11. Відключення апаратури і від’єднання шлейфів повинні виконуватися таким чином, щоб зона робіт з усіх боків була відділена видимим розривом від струмовідних частин, що знаходяться під робочою напругою.

1.12. Для запобігання помилковій подачі напруги на місце робіт необхідно виконати такі заходи безпеки:

роз’єднувачі з ручними приводами закрити на замок;

на кнопки пульта телеуправління роз’єднувачів (вимикачів) встановити запобіжні ковпачки або заблокувати на включення відповідні об’єкти контрольованих пунктів, а на кнопки роз’єднувачів з дистанційним керуванням повісити заборонні плакати "Не вмикати, робота на лінії" у кількості, рівній кількості допущених бригад.

1.13. Керівник робіт після одержання наказу енергодиспетчера на роботу повинен забезпечити перевірку відсутності напруги і заземлення струмовідних частин у такому порядку:

приєднати башмак переносного заземлення до рейки (заземлювача);

перевірити відсутність напруги;

накласти заземлення на струмовідні частини безпосередньо після перевірки відсутності напруги.

Зняття переносної заземлювальної штанги проводиться у зворотному порядку - штангу знімають зі струмовідних частин, а потім від’єднують башмак від рейки (заземлювача).

При виконанні цих робот необхідно використовувати діелектричні рукавички.

1.14. Для заземлення контактної мережі, проводів ДПР і ПЛ вище 1000 В слід застосовувати переносні заземлювальні штанги з мідним заземлювальним шлейфом площею перерізу не менше 50 мм-2. Для заземлення ПЛ напругою нижче 1000 В, а також ПЛ напругою 6 та 10 кВ із проводами площею перерізу менше ніж 50 мм-2 допускається застосування переносних заземлювальних штанг з мідним заземлювальним тросом площею перерізу не менше ніж 25 мм-2.

Зазначені площі перерізу повинні мати і переносні шунтуючі штанги і перемички. Конструкція заземлювальної штанги повинна забезпечувати надійне її закріплення на заземлених елементах і виключати втрату контакту під час вібрації та робіт. З метою дотримання послідовності накладення заземлення контактної мережі штанги повинні мати відповідні блокування від неправильних дій.

1.15. Заземлювачем для контактної мережі і ДПР, як правило, є тягова рейка.

У випадку, якщо заземлення на рейку ускладнено, дозволяється заземлювати проводи контактної мережі і ДПР на трос групового заземлення, безпосередньо на металеву опору або на видимий заземлюючий спуск залізобетонної (дерев’яної) опори після візуальної перевірки їхнього приєднання до рейки або дросель-трансформатора і шунтування іскрового проміжку (діодного заземлювача) перемичкою площею перерізу не менше ніж 50 мм-2.

При роботах на повітряних живильних лініях контактної мережі у тих випадках, коли з’єднання їх з рейкою ускладнено, живильну лінію допускається заземлювати на відсмоктувальну лінію.

Якщо відсмоктувальна лінія проходить осторонь від колій, то повітряні живильні лінії слід заземлювати на додатково змонтований на час робіт трос групового заземлення, який повинен бути надійно приєднаний до рейок.

1.16. Перевірку відсутності напруги в контактній мережі допускається робити заземлювальною штангою "на іскру" або спеціальним приладом - покажчиком наявності робочої чи наведеної напруги, а в проводах ПЛ, кабельних лініях і пристроях, підключених до них, - покажчиком напруги. При виконанні цих робіт необхідно використовувати діелектричні рукавички.

1.17. Відключені для проведення робіт ділянки контактної мережі і ПЛ, які розташовані на опорах контактної мережі при постійному струмі, повинні бути заземлені двома заземлювальними штангами, що встановлюються у межах видимості, але не далі 300 м по обидва боки від місця роботи. При роботі широким фронтом (довжина анкерної ділянки контактної мережі) допускається установка заземлювальних штанг поза межами видимості на межі зони робіт за умови охорони їх спеціально виділеними електромонтерами і наявності радіозв’язку з керівником робіт.

1.18. Відключені для проведення робіт ділянки контактної мережі при змінному струмі повинні бути заземлені двома заземлювальними штангами, розташованими одна від іншої на відстані не більше ніж 200 м.

Відключені для проведення робіт ПЛ, розташовані на опорах контактної мережі змінного струму, повинні бути заземлені двома заземлювальними штангами, розташованими одна від іншої на відстані не більше ніж 100 м.

При роботах у зоні наведеної напруги з порушенням цілісності проводів (розрив) без накладення шунтуючої перемички встановлюються подвійні заземлення по обидва боки від місця розриву проводів на відстані не більше ніж 100 м. Накладення шунтуючої перемички на місце розриву проводів слід виконувати після заземлення проводів по обидва боки та установки переносної шунтуючої штанги.

Коли ведуться роботи із заміни (монтажу) проводів, проводи, що замінюються і монтуються, повинні бути заземлені окремо у зазначеному вище порядку.

1.19. ПЛ напругою до і вище 1000 В на окремих опорах повинні бути заземлені з двох боків на місці робіт переносними заземленнями, що встановлюються в межах видимості працівників. При виконанні робіт на проводах ПЛ напругою до і вище 1000 В в зоні наведеної напруги відстань між заземленнями, встановлюваними на місці робіт, не повинна перевищувати 200 м.

При роботах на ПЛ на окремих опрорах у зоні наведеної напруги з порушенням цілісності проводів (розрив) без накладення шунтуючої перемички встановлюються подвійні заземлення по обидва боки від місця розриву проводів ПЛ напругою до і вище 1000 В на відстані не більше 100 м від місця розриву. Накладення шунтуючої перемички на місце розриву проводів слід виконувати після заземлення проводів по обидва боки та установки переносної шунтуючої штанги.

Переносні заземлення слід приєднувати на залізобетонних опорах із заземлюючими спусками до цих спусків після перевірки їх цілісності або до спеціального заземлювача, зануреного в ґрунт на глибину не менше ніж 1,0 м.

При роботі на кабельній опорі або на самому кабелі, крім проводів ПЛ, на заземлюючий контур опори повинні бути заземлені і жили кабелю.

Заземлення хвилеводу здійснюється на рейку по обидва боки від місця робіт. Заземлення хвилеводу, розташованого на опорах контактної мережі постійного струму, повинно бути здійснено двома заземлювальними штангами, що встановлюються у межах видимості, але не далі 300 м по обидва боки від місця роботи. Заземлення хвилеводу, розташованого на опорах контактної мережі змінного струму, повинно бути здійснено двома заземлювальними штангами, розташованими одна від другої на відстані не більше ніж 200 м.

При наявності розриву в хвилеводі на електрифікованих лініях змінного струму встановлюються по дві заземлювальні штанги по обидва боки від місця розриву на відстані не більше 50 м від місця розриву.

1.20. У місцях секціонування заземлювальні штанги повинні бути встановлені по обидва боки з обов’язковим попереднім включенням роз’єднувачів, крім того, повинна бути встановлена перемичка площею перетину не менше ніж 50 мм-2, що шунтує роз’єднувач або з’єднує обидві секції.

При відключеному роз’єднувачі або при його відсутності на кожну секцію контактної мережі повинно бути встановлено по дві заземлювальні штанги.

1.21. Для роботи на роз’єднувачах заземлювальні штанги повинні встановлюватися по одній на кожен шлейф полюса роз’єднувача. Після установки заземлень кожен полюс роз’єднувача при включеному його положенні повинен бути зашунтований перемичкою на весь період роботи.

1.22. Заземлювальні штанги повинні знаходитися в межах однієї блок-дільниці і приєднуватися до тої самої тягової рейки.

Якщо зона роботи однієї чи декількох бригад перекриває ізолюючий стик автоблокування, то робота повинна виконуватися із закриттям колії для руху всіх поїздів.

1.23. Якщо зона роботи охоплює дві і більше секцій контактної мережі, то кожна з цих секцій повинна бути заземлена самостійно.

1.24. Під час виконання робіт з дрезини або автомотриси допускається використання заземлювальної штанги, заземлюючий шлейф якої приєднаний до рами дрезини або автомотриси. Цю штангу слід завішувати як другу тільки після установки на контактну мережу заземлювальної штанги, приєднаної до рейки спеціально виділеною особою.

1.25. Відключення і заземлення ліній електропередачі, розташованих у зоні роботи і які знаходяться у підпорядкуванні інших організацій, повинні виконуватися особами, що безпосередньо експлуатують зазначені лінії.

Допускається заземлення таких ліній працівниками ЕЧК після одержання через енергодиспетчера дозволу та повідомлення про зняття напруги, що лінія вимкнена, від організації, що експлуатує цю лінію.

2.1. Технічними заходами, що забезпечують безпеку робіт під напругою (на контактній мережі), є:

видача попереджень на поїзди і огородження місця робіт;

виконання роботи тільки із застосуванням засобів електрозахисту;

включення роз’єднувачів, накладення шунтуючих штанг і перемичок;

освітлення місця роботи в темний час доби.

2.2. Видача попереджень на поїзди та огородження місця робіт виконуються в порядку, встановленому главою 1 цього розділу.

2.3. При роботах у місцях секціонування контактної мережі під напругою (ізолюючі спряження анкерних ділянок, секційні ізолятори та врізні ізолятори гнучких та жорстких поперечин), а також при від’єднанні шлейфів роз’єднувачів, розрядників, відсмоктувальних трансформаторів від контактної мережі і монтажі вставок у провода контактної мережі слід застосовувати шунтуючі штанги, встановлені на ізолюючих знімних вишках, ізолюючих робочих площадках автодрезин і автомотрис, а також переносні шунтуючі штанги та шунтуючі перемички.

Площа перерізу мідних гнучких шлейфів зазначених штанг і перемичок повинна бути не менше ніж 50 мм-2.

Для з’єднання проводів різних секцій, що забезпечують передачу тягового струму, необхідно застосовувати перемички з мідного гнучкого проводу з площею перерізу не менше 70% площі перерізу проводів, що з’єднуються.

2.4. При роботах на ізолюючому спряженні анкерних ділянок, на секційному ізоляторі, що розділяє дві секції контактної мережі, на врізних ізоляторах слід включати секційні роз’єднувачі, що шунтують їх.

В усіх випадках на місці роботи повинна бути встановлена шунтуюча перемичка, що з’єднує контактні підвіски суміжних секцій. Відстань від працівника до цієї перемички повинна бути не більше одного щоглового прольоту.

Якщо відстань до шунтуючого секційного роз’єднувача понад 600 м, площа перерізу шунтуючої перемички на місці роботи повинна бути не менше ніж 95 мм-2 по міді.

2.5. При виконанні робіт під напругою в бригаді повинна бути в наявності заземлювальна штанга, підготовлена для завішування.

3.1. Технічними заходами, що забезпечують безпеку працівників під час виконання робіт без зняття напруги поблизу струмовідних частин, що знаходяться під напругою, є:

наявність приєднаної до тягової рейки біля місця робіт і підготовленої для завішування на струмовідні частини заземлювальної штанги;

освітлення місця роботи в темний час доби.

3.2. При виконанні робіт без зняття напруги поблизу струмовідних частин, що знаходяться під напругою, забороняється використовувати металеві драбини, а тільки спеціальні, конструкція яких виключає їх падіння під час установки на проводи, які знаходяться під напругою.

11.1. Робота повинна виконуватись за нарядом-допуском при виконанні роботи на висоті та за розпорядженням - без підйому на висоту після проведення інструктажу та отримання дозволу керівника робіт і повідомлення енергодиспетчера.

11.2. Група з електробезпеки виконавця під час виконання робіт, віддалених від частин, що знаходяться під напругою, повинна бути не нижче ІІ, а керівника - не нижче ІV. Під час розосередження бригади додатково призначається наглядач, який повинен мати групу з електробезпеки не нижче ІІІ.

12.1. Роботу з ліквідації пошкодження на контактній мережі, ПЛ, ДПР і зв’язаному з ними устаткуванні слід виконувати за нарядом-допуском або за наказом ЕЧЦ у встановленому порядку на підставі заявки працівника, що має V групу з електробезпеки.

Перелік робіт, які можуть вважатися аварійними і виконуватися за наказом ЕЧЦ, встановлюється Головним управлінням електрифікації та електропостачання Укрзалізниці.

В усіх випадках при роботах з ліквідації пошкодження повинні виконуватися всі організаційні та технічні заходи, що забезпечують безпеку працівників. При ліквідації пошкоджень протягом більше 4 годин необхідно оформити наряд-допуск.

12.2. До прибуття бригади на місце пошкодження ЕЧЦ повинен попередньо, за можливості, зняти напругу з пошкодженої ділянки шляхом відключення роз’єднувачів, вимикачів фідерів з розбиранням їх схеми.

12.3. Керівник робіт після прибуття на місце пошкодження повинен уважно його оглянути, огородити і повідомити ЕЧЦ:

обсяг пошкодження контактної мережі, ПЛ, ДПР і черговість їх відновлення та прогнозований час відновлення;

з яких струмовідних частин повинна бути знята напруга, при цьому необхідно передбачити зняття напруги як з пошкоджених струмовідних частин, так і з неушкоджених, до яких під час роботи можливе наближення працівників на відстань менше ніж 0,8 м;

погодити з ЕЧЦ, за потреби, можливість пропуску ЕРС з опущеними струмоприймачами.

12.4. У заявці, переданій ЕЧЦ, керівник робіт повинен вказати:

своє прізвище та групу з електробезпеки;

склад бригади;

зону (місце) роботи;

категорію роботи і заходи безпеки;

обсяг відбудовних робіт;

кількість заземлень та місця їх встановлення.

ЕЧЦ перевіряє за списком наявність права на керівництво роботами у того, хто передав заявку, відповідність груп з електробезпеки членів бригади виконуваній роботі, достатність заходів безпеки, наявність у зоні робіт небезпечних місць.

ЕЧЦ може залучити до робіт по відновленню контактної мережі, ПЛ, ДПР працівників суміжних ЕЧК, які мають право на проведення цих робіт. При цьому керівником робіт повинен бути працівник того ЕЧК, де сталося пошкодження.

Енергодиспетчер при прийомі заявки на роботу з ліквідації пошкодження повинен керуватися схемами електроживлення і секціонування контактної мережі, ПЛ, ДПР, їх планами (за потреби) і переліком небезпечних місць. ЕЧЦ повинен зареєструвати заявку в журналі заявок із грифом "аварійна" та називати керівнику робіт її номер і час її реєстрації.

12.5. Відбудовні роботи на струмовідних частинах виконуються за категорією зі зняттям напруги і заземленням. При цьому проводи контактної підвіски, ПЛ, ДПР та інші проводи, що лежать на рейках, баластовій призмі, на рухомому складі перед виконанням робіт повинні бути заземлені.

12.6. Забороняється піднімання електромонтера на опору, яка має механічне ушкодження, що знижує її несучу здатність. У цьому разі роботи повинні виконуватися з робочої площадки автомотриси (автодрезини). Пошкоджену опору слід розвантажити.

12.7. При виявленні падіння ПЛ сторонніх електромереж на контактну мережу, або на ПЛ автоблокування (ПЛ АБ), чи ПЛ поздовжнього електропостачання (ПЛ ПЕ), ДПР необхідно негайно повідомити ЕЧЦ та керівництво ЕЧ.

ЕЧЦ сповіщає про це в диспетчерську службу підприємства власника ПЛ. Після зняття напруги з контактної мережі, ПЛ АБ, ПЛ ПЕ, ДПР, а також з ПЛ сторонніх електромереж ЕЧЦ дає керівнику робіт наказ про заземлення контактної мережі, ПЛ АБ, ПЛ ПЕ та ДПР. ПЛ, що належать іншим організаціям, повинні заземлюватися особами, що безпосередньо їх експлуатують.

До роботи бригаді дозволяється приступати лише після одержання наказу ЕЧЦ та після заземлення ПЛ сторонніх електромереж їхніми працівниками. Допускається заземлення таких ліній працівниками ЕЧК після одержання через ЕЧЦ повідомлення від експлуатуючої лінію організації про зняття напруги з діючої ПЛ.

12.8. Пошук пошкоджень на ПЛ АБ чи ПЛ ПЕ повинен виконуватися, як правило, двома електромонтерами. Керівник повинен мати групу з електробезпеки не нижче IV. Під час пошуку забороняється проводити будь-які відновлювальні та ремонтні роботи, а також підніматися на опори та їх конструкційні елементи. Забороняється виконувати пошук пошкодження під час грози, дощу, туману. Забороняється йти під проводами під час огляду ПЛ. Після виявлення пошкодження слід повідомити ЕЧЦ.

Приступати до роботи повинні лише після виконання необхідних організаційно-технічних заходів по наряду-допуску чи наказу ЕЧЦ.

12.9. Відновлювальні та ремонтні роботи виконуються згідно з організаційними та технічними заходами, що створюють безпечні умови виконання робіт, наведених у цих Правилах.

1.1. Роботи на висоті виконуються відповідно до вимог Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.03.2007 № 62, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04.06.2007 за № 573/13840 (далі - НПАОП 0.00-1.15-07).

1.2. Перед підійманням на опори підтримуючі конструкції і проводи електромонтер повинен візуально перевірити їх справний стан, а також наявність захисного заземлення. Іскровий проміжок або діодний заземлювач необхідно попередньо закоротити шунтуючою перемичкою. Забороняється підійматися на дерев'яну опору без перевірки її на загнивання.

1.3. Підіймання повинно здійснюватися з польової сторони опори, а за наявності на опорі проводів контактної мережі і ПЛ - з бічних сторін.

1.4. Роботу на висоті слід виконувати із застосуванням запобіжного пояса. Закріпляти карабін чи строп запобіжного пояса необхідно за опору, троси та інші надійно закріплені конструкції. При цьому слід закріплюватися так, щоб виключалася можливість наближення працівника у випадку можливого падіння до небезпечних елементів на відстань, меншу за встановлену категорією роботи. При закріпленні карабіном на повну довжину стропа точка закріплення повинна знаходитися не нижче рівня грудей працівника.

1.5. Розстібати карабін для закріплення його на новому місці можна тільки тоді, коли є надійна опора в трьох точках, тобто для двох ніг і руки.

Забороняється знімати запобіжний пояс до повного спускання на землю.

1.6. Роботу слід виконувати в ретельно заправленому одязі і захисній касці. Підошви взуття повинні забезпечувати надійне зчеплення (не ковзати) при пересуванні по проводах, конструкціях, щаблях драбин.

1.7. Працювати одночасно в декількох ярусах по одній вертикалі, а також знаходитися на землі під працівниками забороняється. Працівники, які у випадку виробничої необхідності короткочасно змушені перебувати безпосередньо під працівником на висоті, повинні дотримуватися особливої обережності.

1.8. Забороняється кидати інструмент або матеріали працівнику нагорі. Їх слід подавати за допомогою "вудки" (мотузки, канатика, нескінченного тросика) або піднявшись по драбині.

1.9. Подавати наверх і спускати вниз приладдя, деталі тощо масою до 25 кг дозволяється за допомогою "вудки", а понад 25 кг - поліспастом. Щоб уникнути розгойдування вантажу, що піднімається (опускається), працівник, який знаходиться внизу, повинен відтягувати його вільним кінцем "вудки".

1.10. Забороняється закріплювати "вудку" або поліспаст, призначені для підіймання вантажів, безпосередньо до працівника на висоті.

1.11. Для підіймання на опору можуть використовуватися спеціальні кігті, лази, а також драбини. Перед підійманням за допомогою кігтів або лазів слід надійно закріпити їх на ногах і стропом запобіжного пояса обхопити стояк опори. При виконанні робіт необхідно встановлювати найкоротшу довжину запобіжного стропа. Місце закріплення пояса за опору вибирається таким чином, щоб висота вільного падіння людини не перевищувала 0,5 м (1 м - у випадку кріплення стропа за опору, що знаходиться на рівні ступнів ніг). Довжину стропа установлюють для конкретної конструкції пояса залежно від умов застосування згідно з вимогами НПАОП 0.00-1.15-07 та цих Правил.

1.12. Під час роботи кігті або лази необхідно встановлювати так, щоб вони були навантажені рівномірно. Якщо лази або кігті є єдиним засобом підіймання на опору, то в бригаді їх повинно бути не менше двох комплектів.

У бригаді повинно бути не менше двох запобіжних поясів.

2.1. Під час виконання робіт без закриття руху поїздів ізолююча знімна вишка до установки на колію повинна бути огороджена сигналістами у порядку, що визначений Інструкцією з сигналізації. Біля неї постійно повинно перебувати не менше чотирьох осіб, включаючи керівника робіт і працюючих на висоті електромонтерів.

Роботи на контактній мережі з ізолюючої знімної вишки без перерви в русі поїздів виконуються тільки в світлий час доби.

Ізолюючі знімні вишки повинні бути обладнані протиперекидними пристроями.

2.2. На робочій площадці вишки повинно перебувати не більше двох працівників. Виконувати роботу з вишки можна тільки у випадку, якщо вона стійка, рама її не має перекосів і всі чотири колеса її торкаються рейок чи землі.

2.3. Заземлююче (червоного кольору) колесо знімної вишки під час робіт під напругою повинне знаходитися на тяговій рейці. Коли вишка стоїть не на рейках, заземлюючий пояс (металева частина візка) її повинен бути з'єднаний з тяговою рейкою мідною шунтуючою перемичкою перерізом не менше 50 мм-2 з відповідними затискачами.

2.4. Перед підійманням на вишку слід переконатися у тому, що її робоча площадка не торкається проводів.