Відповідно до Законів України "Про Державну спеціальну службу транспорту", "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України", "Про Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України", постанов Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2001 року № 1348 "Про норми годування штатних тварин військових частин, закладів, установ і організацій Збройних Сил, інших військових формувань, структурних підрозділів Державної спеціальної служби транспорту, органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту та установ кримінально-виконавчої служби" та від 29 березня 2002 року № 426 "Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації", з метою продовольчого забезпечення Державної спеціальної служби транспорту

1. Затвердити Положення про продовольче забезпечення Державної спеціальної служби транспорту в мирний час, що додається.

2. Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту забезпечити:

подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

опублікування цього наказу на офіційному сайті Міністерства інфраструктури України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра - керівника апарату Корнієнка В.В.

1.1. Це Положення визначає завдання, організацію продовольчого забезпечення структурних підрозділів Державної спеціальної служби транспорту (далі - Держспецтрансслужба) в мирний час.

1.2. У цьому Положенні нижче наведені терміни вживаються у таких значеннях:

військова команда - п’ять і більше військовослужбовців;

техніка та майно - техніка та матеріальні засоби (крім продовольства), які застосовуються у продовольчому забезпеченні та належать до номенклатури продовольчої служби;

норми харчування - затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426 "Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації". До кожної норми харчування в додатках є примітки з роз’ясненнями щодо порядку застосування норм продовольчих пайків (далі - примітки до норм харчування).

1.3. До органів управління продовольчої служби належать:

в Адміністрації Держспецтрансслужби - відділ, що здійснює функції забезпечення продовольством, технікою та майном продовольчої служби (далі - відділ);

в управліннях об’єднаних загонів - продовольча служба тилу об’єднаного загону;

в інших загонах - продовольча служба, визначена штатом, що виконує функції продовольчого забезпечення загону.

Відділ має право у межах своєї компетенції давати рекомендації та роз’яснення об’єднаним загонам, загонам, окремим загонам, підрозділам охорони, органам забезпечення, навчальному центру, закладам, підприємствам та установам (далі - загони) з питань продовольчого забезпечення та здійснювати контроль за їх виконанням.

1.4. На відділ покладаються:

розробка організаційно-мобілізаційних заходів з продовольчого забезпечення;

обрахування потреби, закупівля, заготівля, зберігання продовольства, техніки та майна;

організація експлуатації, утримання, технічного обслуговування і ремонту техніки та майна загонів;

визначення потреби у продовольстві, техніці та майні, необхідних для повного та своєчасного забезпечення особового складу;

участь у складанні проекту бюджетного запиту Держспецтрансслужби на бюджетний рік;

організація та здійснення харчування особового складу і хлібопечення та виплати грошової компенсації замість харчування;

організація та здійснення годування штатних тварин;

проведення розрахунків потреби у коштах на закупівлю та заготівлю продовольства, техніки та майна, на виплату грошової компенсації замість норм харчування;

розробка проектів керівних документів з питань продовольчого забезпечення Держспецтрансслужби;

керівництво діяльністю продовольчої служби та підсобними господарствами підрозділів Держспецтрансслужби;

здійснення підбору та розстановлення фахівців продовольчої служби загонів;

організація та керівництво підготовкою молодших спеціалістів продовольчої служби;

створення запасів матеріальних цінностей на складах довгострокового зберігання, їх своєчасне освіження та поповнення, контроль за зберіганням;

здійснення перевірок загонів з питань продовольчого забезпечення і надання їм практичної допомоги;

координація і здійснення контролю за правильними, економними, доцільними витратами матеріальних засобів продовольчої служби;

проведення інструктивних занять, навчально-методичних зборів з фахівцями продовольчої служби;

організація і ведення обліку, звітності в продовольчій службі та контролю з питань продовольчого забезпечення.

1.5. На продовольчу службу об’єднаного загону покладаються:

обрахування потреби, децентралізована закупівля, заготівля, зберігання продовольства, техніки та майна;

організація експлуатації, утримання, технічного обслуговування і ремонту техніки та майна в підпорядкованих окремих загонах;

визначення потреби підпорядкованих окремих загонів у продовольстві, техніці та майні, необхідних для повного та своєчасного забезпечення особового складу, узагальнення та надання до відділу інформації про такі потреби;

розроблення розділів з питань продовольчого забезпечення до планів тилового та технічного забезпечення відмобілізування і приведення в готовність до застосування;

надання пропозицій щодо підбору та розстановки фахівців продовольчої служби підпорядкованих окремих загонів;

здійснення розподілу запасів продовольства, техніки та майна між підпорядкованими окремими загонами;

контроль за зберіганням, своєчасним освіженням та поповненням запасів матеріальних цінностей на складах довгострокового зберігання, підпорядкованих окремих загонів;

здійснення перевірок підпорядкованих окремих загонів з питань продовольчого забезпечення і надання їм практичної допомоги;

координація і здійснення контролю за правильними, економними, доцільними витратами матеріальних засобів підпорядкованих окремих загонів;

проведення інструктивних занять з фахівцями продовольчої служби підпорядкованих окремих загонів;

організація і ведення обліку, звітності в продовольчій службі та контролю з питань продовольчого забезпечення.

1.6. На продовольчу службу загону (окремого загону), підрозділи охорони, органи забезпечення, навчальний центр, заклади, підприємства та установи покладаються:

обрахування потреби, децентралізована закупівля, заготівля, зберігання продовольства, техніки та майна;

організація якісного харчування особового складу з урахуванням умов несення служби, організація годування штатних службових тварин;

проведення сезонних заготівель картоплі, овочів та кормів для тварин;

організація правильного зберігання продовольства, техніки та майна продовольчої служби на складах та своєчасне їх освіження;

пошук та використання місцевих ресурсів для децентралізованого забезпечення продовольством та майном;

оснащення їдалень та продовольчих складів холодильним та технологічним обладнанням;

організація та ведення підсобного господарства (у разі наявності);

ведення обліку, складання та надання до органу забезпечення заявок, звітів та доповідей;

систематичний контроль за зберіганням та використанням продовольства, техніки та майна;

організація експлуатації, утримання, технічного обслуговування і ремонту техніки та майна;

організація та проведення спеціальної підготовки молодших фахівців продовольчої служби;

організація і ведення обліку, звітності в продовольчій службі та контролю з питань продовольчого забезпечення.

1.7. Виконання завдань, покладених на продовольчу службу, здійснюється органами управління, у підпорядкуванні яких перебувають продовольчі склади із запасами продовольства, техніки та майна (далі - продовольчі склади), їдальні загонів, хлібопекарні, підсобні господарства.

1.8. Забезпечення продовольством, технікою та майном структурних підрозділів Держспецтрансслужби здійснюється за схемою:

відділ - загін (гарнізон) - військовослужбовець;

управління об’єднаного загону - окремий загін - військовослужбовець;

окремий загін - військовослужбовець;

інші загони - військовослужбовець.

Із зміною економічних відносин у державі схема забезпечення структурних підрозділів Держспецтрансслужби може змінюватися згідно з рішенням заступника Голови Адміністрації Держспецтрансслужби відповідно до розподілу обов’язків.

1.9. Розміри поточних запасів продовольства визначаються з урахуванням їх призначення, особливостей розташування (дислокації) загонів (віддаленості їх, умов підвозу тощо) завдань, що виконуються, можливостей із збереження (утримання) продовольства і встановлюються Адміністрацією Держспецтрансслужби.

1.10. Загони, що входять до складу об’єднаного та вибувають до складу іншого об’єднаного загону, зобов’язані:

надати до відділу остаточні звіти про рух продовольства, тари, техніки та майна;

здати зайве продовольство, тару, техніку та майно.

Після перевірки поданих звітів та документів наказом Голови Адміністрації Держспецтрансслужби загін знімається із забезпечення та отримується атестат загону (на продовольство, тару, техніку та майно).

1.11. Загони, що не мають штатної їдальні та не займаються продовольчим забезпеченням, прикріплюються на продовольче забезпечення до найближчих загонів, що мають штатні їдальні та займаються продовольчим забезпеченням за розпорядженням заступника Голови Адміністрації Держспецтрансслужби відповідно до розподілу обов’язків, а команди та окремі військовослужбовці за рішенням командира загону. Загони, які заново формуються, зараховуються на продовольче забезпечення на підставі наказу (розпорядження) Голови Адміністрації Держспецтрансслужби.

1.12. Загони, які заново формуються, на період формування забезпечуються продовольством, технікою та майном загонами, на які покладено їх формування.

На самостійне забезпечення продовольством, технікою та майном загони, які заново формуються, зараховуються після завершення формування на підставі наказу Голови Адміністрації Держспецтрансслужби про сформування і донесення командирів заново сформованих загонів щодо одержання в період формування необхідних запасів продовольства, техніки та майна. Донесення про одержане продовольство, техніку та майно завіряється начальником продовольчої служби загону, на який покладено формування заново сформованого загону.

1.13. Загони, які ліквідуються, зобов’язані:

здати продовольство, тару, техніку та майно;

надати до відділу остаточні звіти про рух продовольства, тари, техніки та майна.

1.14. Військовослужбовці, які прибули у загін, зараховуються на продовольче забезпечення наказом командира загону.

Підставою для видання наказу про зарахування на продовольче забезпечення є атестат військовослужбовця Держспецтрансслужби на продовольство (далі - атестат на продовольство) згідно з додатком 1 до цього Положення та припис, або посвідчення про відрядження, або відпускний квиток військовослужбовця.

Атестат на продовольство є документом, який засвідчує, до якого числа і за якими нормами військовослужбовець або військова команда (підрозділ) забезпечені харчуванням (грошовою компенсацією замість норми харчування, загальновійськовим набором сухих продуктів).

Атестат на продовольство дає право військовослужбовцю, військовій команді (підрозділу) на отримання харчування або загальновійськового набору сухих продуктів на новому місці служби військовослужбовця.

У разі втрати атестата на продовольство військовослужбовці зараховуються на продовольче забезпечення наказом командира загону на підставі їх рапорту, у якому вказується причина відсутності атестата на продовольство, до якого числа і за якими нормами харчування вони були забезпечені продовольством (грошовою компенсацією, загальновійськовим набором сухих продуктів), і акта, який складається комісією у двох примірниках під керівництвом представника штабу загону. Складений акт затверджується командиром загону та скріплюється гербовою печаткою загону. Одночасно перший примірник акта із запитом на дублікат атестата на продовольство надсилаються до загону, який видав атестат на продовольство.

Загін, який отримав запит та перший примірник акта, протягом доби з дня отримання запиту повинен відправити дублікат атестата на продовольство. У разі відсутності першого примірника акта дублікат атестата на продовольство не видається. У разі встановлення факту зловживання з атестатом на продовольство, приховування атестата на продовольство, його знищення тощо, невідповідності даних рапорту військовослужбовця і даних дубліката атестата на продовольство, виявлення фактів перевитрати норм харчування командиром загону призначається службове розслідування.

Військовослужбовці Держспецтрансслужби, які вперше набули право на продовольче забезпечення за рахунок держави (відповідно до приміток норм харчування), зараховуються на продовольче забезпечення наказом командира загону без атестата на продовольство. Виготовлення бланків атестатів на продовольство здійснюється Адміністрацією Держспецтрансслужби. Бланки атестатів на продовольство видаються структурним підрозділам Держспецтрансслужби за заявками, що надходять до Адміністрації Держспецтрансслужби, та довіреністю. Готові бланки атестатів на продовольство брошуруються у книжку атестатів військовослужбовців Держспецтрансслужби на продовольство (додаток 2) по 100 штук, прошнуровуються та скріплюються гербовою печаткою Адміністрації Держспецтрансслужби.

1.15. Військовослужбовці та інші категорії, які мають право на одержання встановлених норм харчування за рахунок держави у вигляді гарячої їжі, у разі вибуття із загону знімаються з продовольчого забезпечення з будь-якого приймання їжі (сніданку, обіду або вечері) залежно від часу вибуття на підставі наказу командира загону про вибуття з видачею атестата на продовольство.

При звільненні військовослужбовців, які мають право на одержання норм харчування за рахунок держави, вони забезпечуються харчуванням до дня виключення їх зі списків особового складу загону.

У разі вибуття військовослужбовців із загону в складі військової команди (підрозділу) атестат на продовольство виписується один на всю військову команду (підрозділ).

До атестата на продовольство додається список військовослужбовців, який підписується посадовими особами, які підписують атестат на продовольство, а також старшим військової команди, що вибуває, і завіряється гербовою печаткою загону.

1.16. Військовослужбовцям строкової військової служби, які звільняються в запас або відставку, атестат на продовольство не видається, а про забезпечення їх харчуванням (загальновійськовим набором сухих продуктів або грошовою компенсацією) робиться запис у приписі.

1.17. У разі переміщення штатних тварин і тварин відомчих підсобних господарств із загону виключення та зарахування їх на забезпечення здійснюється за атестатами на фураж (додаток 3), що видаються продовольчою службою загону. Виготовлення бланків атестатів на фураж здійснюється Адміністрацією Держспецтрансслужби. Бланки атестатів на фураж видаються структурним підрозділам Держспецтрансслужби за заявками, що надходять до Адміністрації Держспецтрансслужби, та довіреністю. Готові бланки атестатів на фураж брошуруються у книжку атестатів на фураж (додаток 4) по 100 штук, прошнуровуються та скріплюються гербовою печаткою Адміністрації Держспецтрансслужби. Під час закупівлі штатних тварин та тварин відомчих підсобних господарств зарахування проводиться на підставі приймального акта. Тварини відомчих підсобних господарств оприбутковуються на 6 - 7 добу після народження. Зняття з продовольчого забезпечення службових тварин та тварин відомчих підсобних господарств здійснюється на підставі відповідних актів.

1.18. Приймання та здавання справ і посад в продовольчій службі, а також ліквідація продовольчої служби загонів у разі їх розформування здійснюються в порядку, визначеному управлінням матеріальних ресурсів Адміністрації Держспецтрансслужби.

1.19. Командир загону, заступник командира - начальник тилу, посадові особи продовольчої служби та командири підрозділів, у яких постійно або тимчасово знаходяться матеріальні цінності, є відповідальними за їх збереження та правильне використання в установленому порядку.

2.1. Забезпечення особового складу Держспецтрансслужби продовольством здійснюється за нормами харчування. Харчування військовослужбовців та працівників за нормами харчування здійснюється за рахунок держави, а у визначених постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426 "Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації" випадках - за плату. Харчування видається через штатні їдальні.

2.2. У нормах харчування визначені асортимент та кількість продовольства, яке відпускається для харчування однієї людини на добу. У примітках до норм передбачені додаткові продукти, які видаються відповідним категоріям військовослужбовців та іншим категоріям, які зазначені в цих примітках.

2.3. Забезпечення особового складу Держспецтрансслужби харчуванням за встановленими нормами харчування здійснюється за рахунок держави. Уточнення вартості норм харчування проводиться управлінням матеріальних ресурсів сумісно з управлінням фінансово-економічної діяльності Адміністрації Держспецтрансслужби, виходячи із середніх діючих цін на продукти харчування, і доводиться до структурних підрозділів Держспецтрансслужби не частіше одного разу на квартал.

Особовому складу Держспецтрансслужби норми харчування видаються через відповідні їдальні або замість встановлених норм харчування виплачується грошова компенсація у розмірі вартості цих норм відповідно до законодавства.

2.4. Військовослужбовці офіцерського складу, військовослужбовці військової служби за контрактом, курсанти кафедри військової підготовки спеціалістів Держспецтрансслужби (далі - кафедра), а також військовозобов’язані, резервісти, які проходять підготовку, студенти, викликані на збори (стажування), під час тимчасового перебування в інших загонах по одному або командами (підрозділами) забезпечуються харчуванням за нормами, передбаченими для військовослужбовців строкової військової служби цього загону.

2.5. Військовослужбовці офіцерського складу, військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, військовослужбовці строкової військової служби водолазних підрозділів у дні виконання робіт під водою згідно з переліком категорій водолазів та інших осіб, які забезпечуються харчуванням за рахунок держави (додаток 5) за морською нормою через їдальні загонів.

2.6. Курсанти кафедри за весь період навчання (до отримання кафедрою наказу про присвоєння офіцерського звання) до дня їх випуску забезпечуються безкоштовним харчуванням через їдальню кафедри або грошовою компенсацією замість нього згідно із законодавством.

Особи, які вступають до кафедри, крім військовослужбовців строкової військової служби, сиріт та осіб, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються загальновійськовою нормою за плату через їдальню кафедри в розмірі, що відповідає розрахунку його вартості. Військовослужбовці строкової військової служби, сироти та особи, позбавлені батьківського піклування, під час вступу до кафедри забезпечуються харчуванням через їдальню кафедри за рахунок держави.

Військовослужбовці, які навчаються на курсах за програмами підготовки (перепідготовки) рядового, сержантського та старшинського складу у навчальному центрі, належні норми харчування отримують за рахунок держави у вигляді харчування через їдальню навчального центру.

2.7. Військовозобов’язані, резервісти з числа офіцерського складу в період проходження зборів забезпечуються продовольством за нормами і в порядку, зазначеними в примітках до норм харчування. Військовозобов’язані, резервісти, які не мають офіцерського звання, але перебувають на обліку офіцерського складу, стосовно їхнього права на продовольче забезпечення в період проходження зборів у загонах Держспецтрансслужби прирівнюються до військовозобов’язаних, резервістів офіцерського складу.

2.8. Виплата встановленої вартості норм харчування за час відпустки військовослужбовцям строкової військової служби, курсантам кафедри не проводиться, крім військовослужбовців строкової військової служби і курсантів кафедри з числа сиріт, осіб, позбавлених батьківського піклування, або в яких один з батьків загинув при виконанні обов’язків військової служби, а також під час перебування зазначеної категорії громадян у відпустці у зв’язку з хворобою.

На шлях прямування до місця проведення відпустки і назад виплачується грошова компенсація або видається загальновійськовий набір сухих продуктів відповідно до розділу VІІІ цього Положення.

2.9. За час, що минув, продукти згідно з нормами харчування не видаються, грошова компенсація може виплачуватися за термін, що не перевищує загального строку позовної давності відповідно до законодавства.

2.10. Військовослужбовці та інші категорії мають право на одержання тільки однієї норми харчування. За рахунок держави забезпечуються харчуванням:

військовослужбовці офіцерського складу, військовослужбовці військової служби за контрактом під час несення варти та у разі призначення до складу добового наряду та військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом;

військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, під час перебування в навчальному центрі або таборах для відпрацювання завдань зі спеціальної підготовки.

2.11. Військовослужбовці, продовольче забезпечення яких здійснюється на підставі міждержавних угод України (у складі підрозділів міжнародних миротворчих сил, перебування у службовому відрядженні тощо), забезпечуються продовольством за нормами та в порядку, визначеними цими угодами.

2.12. Грошова компенсація замість норм харчування за окреме приймання їжі при триразовому харчуванні не виплачується.

2.13. Військовослужбовцям строкової військової служби, курсантам кафедри, які мають зріст 190 см і вище, дозволяється видавати додаткове харчування в розмірі половини продовольчого пайка, передбаченого для них на весь термін строкової служби, навчання на кафедрі. Додаткове харчування призначається наказом командира загону за висновками військово-лікарської комісії.

3.1. Забезпечення загонів Держспецтрансслужби продовольством здійснюється згідно з планами забезпечення за централізованим та децентралізованим (територіальним) принципами забезпечення. Плани забезпечення складаються:

відділом - для об’єднаних загонів та підрозділів безпосереднього підпорядкування Адміністрації Держспецтрансслужби на плановий період;

продовольчою службою об’єднаного загону - для підрозділів, що входять до складу об’єднаного загону, один раз на півроку.

Продовольчою службою окремого загону складаються розрахунок-заявки на потреби окремого загону та прикріплених до нього на забезпечення інших загонів на плановий період.

3.2. Вихідними даними для складання планів забезпечення продовольством є:

чисельність особового складу за списком на початок планованого періоду;

норми харчування та додаткові продукти відповідно до кожної норми;

чисельність за списком і норми годування штатних тварин;

організаційні заходи, проведення яких передбачається у планованому періоді;

кількість добової видачі за нормами харчування, замість якої виплачується грошова компенсація;

розміри встановлених перехідних запасів продовольства;

фактична кількість продовольства на початок планованого періоду;

кількість продовольства, яке надходить на планове забезпечення від підсобних господарств загонів;

кількість і найменування продовольства, зекономленого за попередній період;

кількість продовольства, необхідного для дострокового завезення у віддалені гарнізони;

кількість продовольства для заміни одних продуктів іншими при харчуванні;

кількість продовольства, яке необхідно освіжити та закласти на довгострокове зберігання;

кількість продовольства, яке витрачається на переробку;

норми природних втрат продовольства під час транспортування, переробки і зберігання;

дані плану централізованого постачання продовольства.

3.3. Після затвердження кошторису Держспецтрансслужби на поточний рік продовольчі служби планують проведення процедур закупівлі продовольства відповідно до вимог законодавства.

3.4. Дані плану централізованого постачання продовольства доводяться відділом до об’єднаних загонів та загонів центрального підпорядкування відповідно до планів забезпечення із зазначенням обсягів і термінів поставок.

3.5. Коригування плану забезпечення на планований період може проводитися в разі зміни чисельності за списком норм харчування та проведення раніше не передбачених організаційних заходів.

3.6. До продуктів сезонної заготівлі, які надходять для забезпечення Держспецтрансслужби, належать: картопля, овочі і фрукти у свіжому та переробленому вигляді. Потреба в продуктах сезонної заготівлі обчислюється з урахуванням необхідності забезпечення загонів протягом року до нового врожаю та в межах виділених асигнувань.

3.7. Розподіл обсягів поставок на продукти сезонної заготівлі здійснюється за річною заявкою продовольчої служби загонів. Порядок складання та строки подання заявки встановлюються Головою Адміністрації Держспецтрансслужби.

3.8. Залежно від місцевих умов до початку масового збирання врожаю на поточне забезпечення загонів Держспецтрансслужби з дозволу заступника Голови Адміністрації Держспецтрансслужби (у межах розподілу обов’язків) дозволяється закуповувати до 20 % від річної потреби, ранню картоплю та овочі, вирощені у відкритому ґрунті.

3.9. Заготовлені картоплю і овочі залишати на зберігання у постачальника забороняється.

3.10. Для поліпшення харчування особового складу, а також військовослужбовців офіцерського складу, військовослужбовців військової служби за контрактом, які несуть чергування, хворих, які перебувають на лікуванні в медичних пунктах (лазаретах), дозволяється забезпечувати через їдальні (у межах норм харчування) зеленню у зимово-весняний період та огірками у весняно-літній період за рахунок їх вирощення в теплицях і парниках підсобних господарств загонів, а також закупівлі відповідно до вимог законодавства (з дозволу заступника Голови Адміністрації Держспецтрансслужби (відповідно до розподілу обов’язків)) в організаціях системи торгівлі, у спеціалізованих теплично-парникових господарствах, на ринках та інших організаціях на суму, яка не перевищує 20 % загальної вартості належної їм норми харчування.

3.11. Заготівля фуражу силами загонів для забезпечення тварин підсобних господарств здійснюється за планом діяльності підсобних господарств.

4.1. До техніки продовольчої служби належать:

1) польові технічні засоби:

технічні засоби для приготування і транспортування їжі в польових умовах (кухні автомобільні, причіпні, переносні, газові, кухні-їдальні пересувні, плити причіпні і переносні, їдальні автомобільні й причіпні, кип’ятильники переносні, термоси, термоси-ящики тощо);

технічні засоби польового хлібопечення (хлібопекарні блоки автомобільні і причіпні, хлібопекарні печі причіпні й переносні, агрегати тістоготувальні причіпні, машини просіювальні, тісторозподільні й тістоформувальні переносні тощо);

технічні засоби підвезення продовольства й води (авторефрижератори, причепи-рефрижератори, автофургони і причепи-фургони хлібні, ізотермічні і комбіновані, причепи-склади, причепи-контейнери, автоводоцистерни, причепи-цистерни для води, цистерни переносні для води тощо);

польові холодильні засоби (причіпні холодильні машини, розбірні холодильні камери тощо);

2) технологічне обладнання:

теплове (печі конвекційні, фритюрниці, сковороди (жаровні), сковороди перекидні, плити конфоркові, плити безпосереднього смаження, плити (жаровні) - гриль, котли, кип’ятильники, пекарські, кондитерські шафи і шафи для смаження тощо);

роздавальне та барне (печі мікрохвильові, тостери, марміти водяні й сухі, термостати, пристрої підігріву посуду, каво-, чаєварки, комбайни барні, соковижималки, блендери, міксери, льодогенератори, охолоджувачі напоїв тощо);

механічне (машини чищення овочів, м’ясорубки, кутери, овочерізки, машини для нарізки гастрономії (слайсери), машини збивальні (планетарні), машини тістомісильні, тісторозподільні й тістоокруглювальні, просіювачі, солерозчинники, цукророзчинники, хліборізки тощо);

мийне (спеціалізовані й універсальні мийні машини, полірувальні машини, ванни мийні, столи з мийними ваннами тощо);

3) холодильне обладнання їдалень і продовольчих складів (контейнерні, модульні холодильні середньотемпературні та низькотемпературні камери, холодильні середньотемпературні та низькотемпературні шафи, ларі (прилавки) морозильні (низькотемпературні), столи з охолоджувальними шафами тощо);

4) ваговимірювальне та підйомно-транспортне устаткування (ваги механічні й електронні (торговельні, порційні та товарні), візки вантажні (платформи) та спеціальні, штабелери, стелажі пересувні тощо);

5) реєстратори розрахункових операцій (електронні контрольно-касові апарати, комп’ютерно-касові системи, електронні контрольно-касові реєстратори, автомати з продажу товарів);

6) ремонтні засоби для ремонту польових технічних засобів, холодильного, технологічного обладнання, інвентарю та посуду.

4.2. До майна продовольчої служби належать:

столово-кухонний посуд та інвентар;

немеханічне обладнання їдалень і продовольчих складів, військових хлібозаводів (лінії самообслуговування, столи, ванни виробничі, стелажі для посуду, візки для підвезення готової їжі і збирання посуду тощо);

спеціальні намети і брезенти, що використовуються продовольчою службою, а також скатерки, клейонки, серветки тощо;

запасні частини, матеріали, пристрої, інструменти і приладдя для експлуатації й ремонту техніки продовольчої служби;

лабораторні прилади і реактиви для військових хлібозаводів;

тара всіх видів, стелажі, піддони і контейнери;

книги і бланки обліку та звітності, плакати та інша документація з продовольчої служби.

4.3. Норми забезпечення технікою, технологічним обладнанням та майном продовольчої служби, їх розподіл за категоріями, порядок експлуатації і ремонту, строки експлуатації визначаються наказами Міністерства інфраструктури України. Строки експлуатації на польові технічні засоби не встановлюються, вони використовуються до повного їх зносу з урахуванням ремонтного циклу.

Технічне обслуговування і поточний ремонт техніки продовольчої служби проводяться особовим складом, що безпосередньо експлуатує техніку, або силами і засобами ремонтних підрозділів загонів, спеціалізованими підприємствами (фізичними особами-підприємцями) відповідно до законодавства.

За технічний стан, готовність техніки продовольчої служби до використання, організацію її технічного обслуговування і ремонту відповідає командир загону, заступник командира - начальник тилу і начальник продовольчої служби загону.

4.4. Забезпечення загонів технікою, технологічним обладнанням та майном здійснюється на підставі штатів (штатних розписів), табелів до них і норм забезпечення.

4.5. Забезпечення паровими, електричними, газовими казанами для приготування їжі незалежно від їх ємності здійснюється продовольчою службою. Монтаж, обслуговування, поточний та капітальний ремонти покладаються на квартирно-експлуатаційну службу загону. Їдальні загонів, що заново будуються (реконструюються), технологічним та немеханічним обладнанням забезпечуються будівельними організаціями або продовольчою службою.

4.6. Розміщення замовлень на виготовлення і поставку техніки, технологічного обладнання та майна продовольчої служби здійснюється централізовано відповідно до вимог законодавства. Деякі види техніки, технологічного обладнання та майна з дозволу заступника Голови Адміністрації Держспецтрансслужби відповідно до розподілу обов’язків можуть бути придбані (виготовлені) продовольчою службою загонів на місцях.

4.7. Забезпечення загонів технікою, технологічним обладнанням та майном продовольчої служби здійснюється за планами забезпечення, які складаються:

відділом - для об’єднаних загонів та загонів безпосереднього підпорядкування Адміністрації Держспецтрансслужби один раз на рік;

продовольчою службою об’єднаного загону - для окремих загонів, що входять до складу об’єднаного загону, один раз на рік.

Вихідними даними для складання планів забезпечення технікою та майном є:

штати (штатні розписи), табелі до них і норми забезпечення;

штатна чисельність;

стан фінансування з цих потреб;

перехідні запаси;

наявність техніки та майна згідно з обліком та їх якісний стан з урахуванням строків експлуатації на початок планового періоду.

4.8. Заходи, пов’язані з призовом на збори військовозобов’язаних (резервістів) із запасу, забезпечуються технікою та майном за рахунок наявної їх кількості у загоні.

Відповідно до законодавства за рішенням Голови Адміністрації Держспецтрансслужби техніка та майно можуть вилучатися із запасів продовольчих складів з подальшим поповненням.

4.9. Техніка та майно, що мають заводські паспорти (інструкції з експлуатації та використання), видаються у користування разом з цими паспортами (інструкціями), про що робляться відмітки у накладній на видачу майна зі складу. У паспорті (інструкції) робляться відмітки про дату введення в експлуатацію, переміщення між загонами, види та обсяги ремонтних робіт з підписом та печаткою виконавця робіт. Здійснення відміток у паспортах (інструкціях) про ремонт, технічне обслуговування обладнання покладається на начальника продовольчої служби загону. Паспорти (інструкції) зберігаються до завершення експлуатації обладнання, після чого подаються разом з матеріалами на його списання.

4.10. До роботи з технікою продовольчої служби допускаються особи, які пройшли навчання та знають правила техніки безпеки під час її експлуатації.

4.11. Монтаж, обслуговування, поточний та капітальний ремонти технологічного та немеханічного обладнання здійснюються штатними фахівцями загонів, а в разі їх відсутності - підрядними організаціями на договірних засадах.

5.1. Продовольство, тару, техніку та майно загони одержують:

від постачальників різних форм власності згідно з укладеними договорами централізовано та децентралізовано;

від інших загонів;

від підсобних господарств загонів.

5.2. Відпуск продовольства, тари, техніки та майна загонам здійснюється:

через представника загону в разі одержання з продовольчих складів загонів, підприємств постачальника;

шляхом відвантаження залізничним (водним, повітряним, автомобільним) транспортом на адресу загону.

5.3. Документом, який дає право на одержання продовольства, тари, техніки та майна загоном від іншого загону, є наряд або письмове рішення заступника Голови Адміністрації Держспецтрансслужби (відповідно до розподілу обов’язків) з подальшою випискою наряду, а від постачальників - договір та довіреність. Наряд оформлюється на підставі заявки на передачу матеріально-технічних засобів продовольчої служби загону або згідно з планом забезпечення продовольством та технікою продовольчої служби підрозділів Держспецтрансслужби.

5.4. Документальне оформлення приймання-передавання матеріальних цінностей здійснюється відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

5.5. Продовольство, яке надійшло від постачальника, приймається відповідно до вимог Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів" та інших нормативних актів (ГОСТ, ДСТУ, інструкцій тощо), а також за супровідними документами, які засвідчують якість.

У загоні створюється комісія з приймання продовольства, що надійшло до загону від постачальника, яка затверджується наказом командира загону на початку року.

Приймання продовольства здійснюється на підставі договору (накладної, рознарядки тощо) в розмірах не більше зазначеної в ньому кількості. У випадках постачання продовольства в розмірі, що не відповідає зазначеній кількості в договорі, протягом доби доповідається до управління матеріальних ресурсів Адміністрації Держспецтрансслужби для прийняття рішення.

На тимчасове зберігання дозволяється зараховувати продовольство, яке потребує здійснення якісного аналізу. Довіреність на таке продовольство не видається, в інших випадках видаються довіреність загону на отримане продовольство та акт приймання.

5.6. Продовольство, яке надійшло від підсобних господарств військових частин на планове забезпечення, оформляється актом та накладною, його якість засвідчується ветеринарною довідкою. Продовольство, що належить за нормами харчування та нормами заміни, передається на планове забезпечення особового складу відповідно до вимог законодавства.

5.7. Представник загону при одержанні продовольства, техніки та майна на продовольчому складі загону, підприємстві місцевого постачальника зобов’язаний:

перевірити вагу і якість продовольства, а також тару та майно, яке приймається;

перевірити наявність на м’ясних тушах клейм ветеринарно-санітарного нагляду, що підтверджують придатність м’яса для харчування особового складу і категорію вгодованості;

перевірити документи, які підтверджують якість продовольства, маркування продукції та їх відповідність;

перевірити технічний стан техніки, який повинен відповідати стану, зазначеному в документах, стан і комплектність належного до неї приладдя, інструменту, запасних частин, експлуатаційної документації;

стежити за правильністю укладання і кріплення вантажу під час його завантаження;

вручити в разі підвезення продовольства, техніки та майна кількома автомашинами супровідним особам або водію кожної автомашини супровідний лист.

5.8. Продовольство, техніка та майно, одержані представником загону в інший загін від постачальників різних форм власності або доставлені до загону представником іншого загону, постачальника, здаються у загоні начальнику продовольчого складу загону на підставі супровідних (перевізних) документів (наряду, накладної, документів, які підтверджують якість продовольства тощо). При цьому продовольство перевіряється шляхом зважування або перерахування поштучно, у тому числі продовольство в мішках, розфасоване стандартними вагами. Техніка продовольчої служби перевіряється на наявність експлуатаційної документації, правильність її оформлення, технічний стан і укомплектованість. Тварини, доставлені до загону, оглядаються фахівцем ветеринарної медицини, який після визначення фізіологічного стану і вгодованості, вивчення супровідних ветеринарних документів установлює порядок їх подальшого утримання.

У разі виявлення невідповідності якості або найменування продовольства, техніки та майна даним супровідних документів, нестачі ваги або місць, псування, ушкодження вантажів, тари й упаковки наказом командира загону призначається комісія і в той самий день складається акт приймання, який є підставою для оприбуткування продовольства, техніки та майна, що надійшли до загону на позабалансовий рахунок 02 "Активи на відповідальному зберіганні", до прийняття рішення відповідно до норм бюджетного законодавства.

Командир загону цього самого дня затверджує акт приймання, призначає службове розслідування та приймає відповідне рішення. У тих випадках, коли виявлена нестача продовольства, техніки та майна, доставлених до загону представником іншого загону за рішенням командира загону, стосовно представника, який доставляв продовольство, техніку та майно, призначається службове розслідування причин нестачі продовольства, техніки та майна. У разі нестачі або невідповідності якісного стану техніки та майна командир загону повідомляє про це відповідну службу забезпечення для прийняття рішення.

Нестачі, що не перевищують норм природних утрат і норм розходжень у показниках ваги, списуються з обліку за актом приймання, затвердженим командиром загону.

Якщо при прийманні вантажу від перевізника виявлена нестача, яка після відрахування від неї природних утрат перевищує допустиме розходження в показниках ваги, за фактом нестачі складається комерційний акт і одержувач вантажу пред’являє претензії відправнику вантажу або перевізнику (залежно від того, з чиєї вини сталася нестача) на відшкодування збитків.

5.9. Продовольство, техніка та майно, що надійшли до загону залізничним (водним, повітряним) транспортом, у всіх випадках приймаються комісією військової частини відповідно до нормативних документів та укладених договорів. Відправлення військовими частинами продовольства, техніки та майна залізничним (водним, повітряним) транспортом проводиться за правилами, які діють на транспорті, та відповідно до вимог нормативно-правових актів.

5.10. У разі відвантаження постачальником одержувачу незапланованих вантажів або вантажів, які не відповідають за якістю встановленим вимогам, вони повертаються постачальникові в установленому порядку.

Зазначені вантажі одержувач зобов’язаний прийняти від перевізника на зберігання та забезпечити їх схоронність, негайно повідомивши про це продавця. Отримання понадпланової продукції не зобов’язує одержувача проводити розрахунки за отриманий надлишковий товар.

5.11. Централізоване забезпечення продовольством від інших загонів здійснюється із залученням транспорту й особового складу загону, які забезпечуються, або відвантаженням на адресу загону за рішенням вищестоящого органу.

Транспортування продовольства до підрозділів, розташованих окремо від свого загону, проводиться транспортом загону за вказівкою заступника командира загону - начальника тилу. Одержання продовольства зі складу загону може проводитися представником підрозділу.

5.12. Продовольство транспортується до загону спеціальним транспортом. На весь спеціальний транспорт, а також на причепи, контейнери або спеціально обладнані ящики, призначені для транспортування продовольства, оформляється санітарний паспорт (додаток 6), який пред’являється представником під час одержання продовольства. У транспорт і ящики, на які немає санітарних паспортів, продовольство не відпускається. Одержання і видача продовольства проводяться в чистому спецодязі. Використання не підготовленого щодо санітарного стану транспорту для перевезення продовольства забороняється. Начальник медичної служби загону здійснює постійний контроль за санітарним станом спеціального транспорту.

Усе продовольство під час перевезення автомобільним транспортом обов’язково обгортається знизу, з боків та зверху чистим брезентом, що використовується лише для цих цілей.

5.13. Продукти, які швидко псуються, перевозяться рефрижераторами, ізотермічними і комбінованими транспортними засобами.

Для перевезення хліба використовуються спеціально обладнані автофургони. Хліб, м’ясо й рибу в кількості, що не потребує спеціального транспорту, дозволяється перевозити в спеціально обладнаних ящиках зі щільними кришками.

Перевезення продуктів, які швидко псуються, залізничним і водним транспортом проводиться в ізотермічних вагонах, холодильниках, суднах-рефрижераторах.

Овочі, фрукти й картопля в теплу пору року можуть перевозитися в критих вагонах, а в зимовий період - у вагонах-рефрижераторах або у вагонах, утеплених і обладнаних опалювальними печами. Утеплення вагонів проводить відправник своїми засобами, а прилади опалення встановлює залізниця.

5.14. Приймання від начальників військових ешелонів тари, техніки та майна продовольчої служби, а також залишків невикористаного продовольства проводиться комісією, яку призначає командир загону.

Комісія приймає вказані матеріальні цінності і оформляє акт приймання. Якщо під час приймання виявлені псування або нестача продовольства, техніки та майна продовольчої служби, командир загону, який приймає матеріальні цінності від начальника військового ешелону, призначає розслідування. Матеріали розслідування надсилаються до управління матеріальних ресурсів Адміністрації Держспецтрансслужби для прийняття відповідного рішення.

5.15. На об’єкти виконання навчально-практичних робіт продовольство підвозиться із загону спеціальним транспортом. На весь спеціальний транспорт, а також на причепи, контейнери або спеціально обладнані ящики, призначені для підвезення продовольства, оформляється санітарний паспорт на транспорт загону, призначений для перевезення продуктів, які швидко псуються, і хліба, який пред’являється за вимогою. На транспорт і ящики, на які немає санітарних паспортів, продовольство не відпускається. Одержання і видача продовольства проводяться у чистому спецодязі. Використання не підготовленого щодо санітарного стану транспорту для підвезення продовольства забороняється. Начальник медичної служби загону здійснює постійний контроль за санітарним станом спеціального транспорту.

5.16. Заступник командира загону - начальник тилу здійснює організацію і контроль за підвезенням транспортом загону продовольства, техніки та майна до підрозділів, розташованих окремо від свого загону.

5.17. Підвезення продовольства, тари, техніки та майна продовольчої служби автомобільним транспортом на відстань понад 100 кілометрів проводиться з дозволу Голови Адміністрації Держспецтрансслужби.

5.18. У разі закінчення строку придатності харчового продукту до споживання, порушення умов зберігання, зміни якісних властивостей продукт підлягає вилученню з обігу.

Вилучені з обігу харчові продукти підлягають відповідній державній санітарно-гігієнічній, ветеринарно-санітарній і товарній експертизі для визначення шляхів їх подальшого використання, утилізації або знищення у порядку, визначеному законодавством.

Якщо в результаті зазначених експертиз буде встановлено, що вилучені харчові продукти відповідають встановленим для них вимогам якості та безпеки, у порядку, визначеному законодавством, дозволяється їх використання за призначенням.

У кожному разі вилучення з обігу харчових продуктів командирами загонів призначається розслідування, за результатами якого приймаються відповідні рішення. Про результати розслідування та прийняте рішення протягом 3 діб доповідається в управління матеріальних ресурсів Адміністрації Держспецтрансслужби.

6.1. Зберігання продовольства, техніки та майна продовольчої служби організовується на продовольчих складах загонів в установленому порядку.

6.2. Для зберігання продовольства, техніки та майна продовольчої служби на продовольчих складах обладнуються універсальні й спеціалізовані сховища (навіси). До спеціалізованих сховищ належать: стаціонарні холодильники, овочесховища, сховища для зберігання олії, пункти для квашення та засолювання овочів і фруктів. Усі сховища повинні забезпечувати надійне зберігання продовольства, техніки та майна продовольчої служби, їх правильне розміщення і використання засобів механізації вантажно-розвантажувальних робіт.

6.3. На продовольчому складі загону повинні бути:

основне сховище;

сховище (місце) для олії, солоних огірків і помідорів;

овочесховище для зберігання свіжих картоплі і овочів;

холодильники (контейнери-рефрижератори) низькотемпературні (середньотемпературні) для м’яса, риби та інших продуктів, які швидко псуються;

квасильно-засолювальний пункт;

сховище (місце) для техніки продовольчої служби;

сховище (місце) для столового та кухонного посуду, обладнання та майна продовольчої служби;

навіси (місця) для перебирання і просушування картоплі і переробки овочів, зберігання фуражу та дерев’яної тари.

У загонах продовольчі склади будуються за типовими проектами.

У разі вимушених відхилень від типових проектів, будівельних норм та правил це повинно бути узгоджено з органами Державної санітарно-епідеміологічної служби України. Зберігання продовольства разом з господарськими матеріалами та непродовольчими товарами забороняється.

У разі якщо ізольовані складські приміщення обладнати неможливо, розміщення продовольства здійснюється з урахуванням режиму зберігання та допустимості товарного сусідства.

Продовольство у сховищах рекомендується розміщувати за такими групами:

борошно, крупи, бобові, макаронні вироби, круп’яні концентрати;

цукор, чай, кава, сухарі, галети, печиво, сухе молоко, яєчний порошок;

лавровий лист, перець, гірчиця, овочі сушені, овочеві концентрати;

консерви м’ясні, м’ясо-рослинні, молочні, овочеві, фруктові, рибні, екстракти та соки, фрукти сушені;

масло вершкове;

томатна паста, соуси, квашені та солоні овочі, солена риба;

риба свіжа та рибопродукти;

м’ясо свіже та м’ясопродукти;

картопля та овочі свіжі;

сіль;

зерно, комбікорм.

Заборонено зберігати:

продовольство з гострим запахом (солона риба, копченості) поблизу продовольства, яке легко вбирає сторонні запахи (масло вершкове, кондитерські вироби, борошно, крупа тощо);

продукти з високим вмістом вологи (свіжі фрукти тощо) разом з продуктами, які легко поглинають вологу (кондитерські вироби, борошно, крупа, цукор тощо);

фураж разом з іншими продуктами.

6.4. Залежно від призначення сховища продовольчого складу загону обладнуються:

підлоговими і поличними стелажами, ятками, контейнерами, засіками, дошниками та іншим обладнанням;

ваговимірювальними приладами;

термометрами і психрометрами;

інструментом для упаковування і розпаковування продовольства, майна та ремонту тари;

найпростішими приладами, інструментами для визначення якості продовольства (щупи, лупи, магніти, ложки, тарілки, набір сит тощо);

інвентарем і спеціальним одягом для проведення робіт у складському приміщенні, дошниках і бетонних ямах (драбина, гумові чоботи, килимки гумові, протигази, вила луджені тощо);

обладнанням для перебирання і просушування картоплі та переробки овочів;

інвентарем для прибирання приміщень;

шафами для спеціального робочого одягу і господарського інвентарю;

набором обладнання для витратної комори;

колодами зі столом для рубання м’яса;

столами, стільцями і шафами для обладнання робочого місця начальника складу;

санітарно-технічним обладнанням для дотримання особистої гігієни працівниками сховищ: раковиною (рукомийником), милом та рушником;

засобами пожежогасіння;

медичною аптечкою;

природною або примусовою механічною припливно-витяжною вентиляцією;

комплектом тари для видачі продуктів до їдальні.

Усі сховища повинні бути обладнані охоронно-пожежною сигналізацією.

У кожному сховищі повинна бути така документація:

посадові обов’язки начальника (завідувача) складу (сховища);

посадові обов’язки комірника (за наявності посади);

інструкції і плакати щодо утримання складських приміщень;

правила зберігання продовольства (техніки, майна);

порядок ведення боротьби зі шкідниками продовольства та зерна;

методика підтримання оптимальної температури і вологості повітря;

схеми розміщення продовольства, техніки, майна і обладнання у приміщеннях сховища;

інструкція щодо правил експлуатації електросилових установок і техніки безпеки при роботі у сховищі (розробляється і затверджується у загоні);

інструкція щодо правил техніки безпеки під час роботи в дошниках або бетонних ямах, або квасильно-засолювальних пунктах (розробляється і затверджується у загоні);

інструкція, за якою діє особовий склад під час евакуації майна в разі пожежі, стихійного лиха, отримання сигналів оповіщення, а також радіоактивного, хімічного та бактеріологічного ураження, і склад пожежного розрахунку (розробляється і затверджується у загоні);

умови, терміни зберігання і реалізації продуктів, які швидко псуються;

паспорт сховища;

стелажний (штабельний), дошниковий, закромний ярлики;

картка реєстрації температури і відносної вологості повітря у сховищі;

книга обліку наявності і руху матеріальних засобів;

книга запису результатів перевірки посадовими особами;

опис внутрішнього обладнання, інвентарю, інструменту, закріплених за сховищем.

Холодильні камери повинні мати: термометри, дерев’яні ґрати, дека для збирання м’ясного соку, гачки з нержавіючої сталі (луджені) для підвішування м’яса. Холодильні агрегати обладнуються знімальною ґратчастою загорожею і повинні бути надійно заземлені.

Продовольство, що швидко псується, як правило, зберігається у низькотемпературних контейнерах-рефрижераторах, які розміщуються поблизу продовольчого складу на спеціальному обладнаному майданчику під навісом та огороджуються сіткою для обмеження доступу сторонніх осіб. Двері контейнера-рефрижератора опечатуються печаткою начальника продовольчого складу та здаються під охорону як і продовольчий склад.

Техніка та майно для зберігання групуються за підрозділами, за видами, типами, модифікаціями, цільовим призначенням та обліком, строками виготовлення і категоріями.

Техніка та майно довгострокового зберігання зберігаються окремо від техніки та майна поточного утримання.

Зберігаються техніка та майно комплектно. Допускається зберігання комплектуючих виробів, які вимагають особливих умов зберігання, окремо із зазначенням у штабельній картці місця зберігання основного комплекту.

6.5. Зберігання продовольства та майна повинно бути організовано таким чином, щоб виключалася можливість їх псування та розкрадання. У кожному випадку псування та крадіжки продовольства та майна повинно бути проведено службове розслідування.

На зіпсоване при зберіганні, обробці та транспортуванні продовольство складається акт комісією, призначеною командиром частини.

До комісії обов’язково повинні входити начальник продовольчої служби та представник медичної служби.

В акті зазначаються час приймання продовольства на склад та його якісний стан, час його видачі зі складу та його якісний стан, кількість зіпсованого продовольства, причини псування, порядок подальшого використання продовольства.

Зберігання продовольства здійснюється з урахуванням термінів його зберігання та якісного стану.

У першу чергу використовується продовольство, термін реалізації якого закінчується, або таке, яке за своїм якісним станом не може більше зберігатися.

6.6. Складські приміщення, обладнання сховищ повинні відповідати санітарно-гігієнічним вимогам, які висуваються до об’єктів продовольчої служби, і забезпечувати протипожежну безпеку.

Штабелі та стелажі у сховищах повинні розміщуватися з урахуванням створення найкращих умов зберігання продовольства та майна, раціонального використання складської площі, природного освітлення, зручності спостереження за якістю продовольства та станом майна.

Розміщення продовольства в проходах сховищ категорично заборонено.

Прибирання приміщень проводиться не рідше одного разу на добу в кінці робочого дня. Після кожного відпускання продовольства або майна прибираються продукти, які просипались, та сміття.

Загальне прибирання складських приміщень з усуненням пилу зі стін, стелі, тари з продовольством, стелажів проводиться за потреби, але не рідше одного разу на тиждень.

Перевірка на предмет ураження продовольства шкідниками проводиться не рідше одного разу на місяць у холодний період року і не рідше одного разу на тиждень при температурі повітря вище 10 °С.

Перед прийняттям продовольства на зберігання проводиться профілактична дезінфекція (дезінсекція, дератизація). Надалі за потреби проводиться дезінфекція за епідемічними показниками. На вільних від гризунів об’єктах ведеться спостереження та здійснюються систематичні перевірки об’єктивними методами контролю. Якщо на об’єкті виявлені гризуни, на ньому застосовуються винищувальні заходи. У разі виявлення комах негайно проводиться хімічна обробка приміщень.

Поточний ремонт складських приміщень проводиться не рідше одного разу на рік.

Працівники продовольчих складів, які мають контакт з харчовими продуктами в процесі їх виробництва, зберігання, реалізації, у тому числі працівники, які здійснюють санітарну обробку і ремонт інвентарю та обладнання, допускаються до роботи за умови знання вимог санітарних норм і правил та своєчасного і повного проходження обов’язкових медичних оглядів (попереднього під час прийняття на роботу та періодичних) в обсязі та терміни, що встановлені законодавством України.

Якість продовольства, що зберігається на складі загону, контролюється медичною службою загону.

У разі ускладнення епідемічної ситуації обсяг та терміни медичних оглядів можуть бути змінені.

Документом, що підтверджує проходження медичних оглядів, є особова медична книжка встановленого зразка.

6.7. У підрозділах, що розміщені окремо від загону, обладнуються продовольчі склади (комори) з необхідним холодильним обладнанням та овочесховищем, що повинні відповідати всім вимогам, які пред’являються до продовольчих складів у польових умовах. Контроль за збереженням продовольства, тари, техніки та майна покладається на командира підрозділу. Обов’язки начальника продовольчого складу (комірника) підрозділу покладаються на старшину підрозділу (або особу, яка виконує його обов’язки).

7.1. Харчування особового складу Держспецтрансслужби здійснюється відповідно до цього Положення.

7.2. У загонах для забезпечення харчування (гарячою їжею) особового складу Держспецтрансслужби передбачаються відповідні їдальні (солдатські, курсантські) та персонал.

У солдатських і курсантських їдальнях утримання кухарів у штатах встановлюється з розрахунку таких норм: до 150 осіб, що харчуються, - 3 кухарі, від 151 до 200 осіб, що харчуються, - 4 кухарі, у подальшому на кожні 125 осіб, що харчуються, додається 1 кухар. Інструктор (кухар) утримується при чисельності осіб, що харчуються, понад 350 і в розрахункову кількість кухарів не зараховується, а майстер з технології приготування їжі - при чисельності осіб, що харчуються, понад 850.

Для роботи в їдальнях залучаються всі кухарі, що утримуються згідно зі штатним розписом. У випадку організації харчування особового складу загону через їдальню іншого загону всі кухарі, начальник їдальні цього загону залучаються для роботи в їдальні, де організоване харчування особового складу.

Особовий склад, який має право на харчування за рахунок держави за основними нормами, у тих випадках, якщо немає можливості готувати гарячу їжу або особливості несення служби не дають змоги організувати її своєчасну та повну видачу, забезпечується загальновійськовими наборами сухих продуктів. При цьому термін такого харчування не повинен перевищувати більше трьох діб підряд.

З дозволу заступника Голови Адміністрації Держспецтрансслужби (в межах розподілу обов’язків), коли умови несення служби і розквартирування не дозволяють забезпечувати окремі військові команди (підрозділи) військовослужбовців і працівників гарячою їжею через їдальні загонів, а створення нових їдалень економічно недоцільне, можлива організація харчування цих осіб через заклади ресторанного господарства. За умови організації харчування на давальницьких умовах сплачуються тільки витрати за приготування їжі й обслуговування особового складу.

7.3. Військовослужбовці та працівники, які не мають права на одержання норм харчування за рахунок держави, за їх бажанням забезпечуються харчуванням через штатні їдальні за плату.

З дозволу заступника Голови Адміністрації Держспецтрансслужби (в межах розподілу обов’язків) працівники інших установ та організацій у період їх роботи в загонах, що розташовані у місцевостях, де поблизу немає закладів ресторанного господарства, за їх бажанням забезпечуються харчуванням через штатні їдальні за плату.

Розрахунки за харчування здійснюються за готівку із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система тощо) або прибутково-касових ордерів форми КО-1.

Розрахунки за харчування в їдальнях загонів здійснюються шляхом відрахування з грошового забезпечення (заробітної плати) військовослужбовців (працівників). Військовослужбовець (працівник) завчасно подає на ім’я командира загону рапорт (заяву) з проханням про забезпечення харчуванням за плату, в якому обов’язково зазначається його згода на здійснення відрахування з грошового забезпечення (заробітної плати).

7.4. Під час забезпечення харчуванням військовослужбовців офіцерського складу, військовослужбовців військової служби за контрактом, які не мають права на отримання норм харчування через їдальні загонів або з польових кухонь, плата за харчування відшкодовується з розрахунку вартості норм харчування.

7.5. Військовослужбовці, які отримують норми харчування у вигляді харчування через їдальні загонів і страждають на хвороби органів травлення, забезпечуються дієтичним харчуванням за нормою дієтична.

Їжа для них готується за окремою розкладкою продуктів, а для приймання їжі їм виділяються окремі столи.

Зарахування на дієтичне харчування здійснюється наказом командира загону на підставі висновків начальника медичної служби загону. Термін отримання дієтичного харчування не повинен перевищувати трьох місяців.

Одночасно на дієтичне харчування може бути зараховано не більше 2 % особового складу, який отримує харчування через їдальню загону.

7.6. Працівники Держспецтрансслужби, які зайняті на роботах з особливо шкідливими умовами праці, забезпечуються безоплатним лікувально-профілактичним харчуванням за нормою харчування лікувально-профілактична, за результатами атестації робочих місць за умовами праці. Харчування організовується через їдальні загонів відповідно до загальної розкладки продуктів за списками, які щомісяця затверджуються наказом командира загону про зарахування працівників на лікувально-профілактичне харчування згідно з Переліком виробництв, професій та посад, робота в яких дає право на безплатне отримання лікувально-профілактичного харчування в зв'язку з особливо шкідливими умовами праці, раціонів цього харчування, норм безплатної видачі вітамінних препаратів та правил безплатної видачі лікувально-профілактичного харчування, затвердженим Державним комітетом Ради Міністрів СРСР по праці та соціальним питанням, Президією Всерадянської Центральної Ради Професійних Спілок від 07 січня 1977 року № 4/П-1.