1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Наказ


ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
юстиції України
19 січня 2023 року № 294/5
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
19 січня 2023 р.
за № 117/39173
МЕТОДИКА
визначення ступеня виправлення засудженого
( Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції № 2055/5 від 30.05.2023 № 4333/5 від 19.12.2023 )
І. Загальні положення
1. Ця Методика визначає єдині підходи до визначення ступеня виправлення засуджених, щодо яких може бути застосовано заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м’яким (далі - заміна покарання) відповідно до статей 81, 82 Кримінального кодексу України, та в інших випадках, передбачених кримінально-виконавчим законодавством, для визначення ступеня виправлення засудженого.
2. Ступінь виправлення засудженого визначається з урахуванням оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення, проведеної згідно з методичними рекомендаціями, визначеними Міністерством юстиції України та з використанням підсистеми "КАСАНДРА" Єдиного реєстру засуджених та осіб, узятих під варту, а також стану реалізації індивідуальної програми соціально-виховної роботи із засудженим (далі - Індивідуальна програма засудженого), яка є складовою Щоденника індивідуальної роботи із засудженим, Щоденника соціально-виховної роботи із засудженим неповнолітнім, визначених Положенням про відділення соціально-психологічної служби, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 04 листопада 2013 року № 2300/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04 листопада 2013 року за № 1863/24395 (далі - Щоденник), інформації, отриманої від уповноваженого органу з питань пробації (щодо засуджених, до яких відповідно достатті 82 Кримінального кодексу України може бути застосовано заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк), та відображається у висновку щодо ступеня виправлення засудженого (далі - висновок), форма якого наведена в додатку до цієї Методики.
( Пункт 2 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2055/5 від 30.05.2023 )
3. Основною метою висновку є забезпечення суду інформацією, що є необхідною для визначення можливості заміни покарання або можливості застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення.
II. Складання висновку
1. Під час складання проєкту висновку враховуються:
інформація, отримана з матеріалів особової справи;
інформація, отримана від уповноваженого органу з питань пробації (щодо засуджених, до яких відповідно до статті 82 Кримінального кодексу України може бути застосовано заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк);
( Пункт 1 розділу II доповнено абзацом третім згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2055/5 від 30.05.2023 )
дані з Єдиного реєстру засуджених та осіб, узятих під варту;
оцінка ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, визначена за допомогою підсистеми "КАСАНДРА" Єдиного реєстру засуджених та осіб, узятих під варту;
стан реалізації індивідуальної програми соціально-виховної роботи із засудженим;
дані Щоденника.
2. У структурі висновку передбачаються шість розділів: І "Загальна інформація", II "Критерії оцінки виправлення засудженого", III "Оцінка ризику вчинення повторного кримінального правопорушення", IV "Стан реалізації індивідуальної програми соціально-виховної роботи", V "Характеристика під час відбування покарання", VI "Психологічна характеристика засудженого".
3. Розділ І "Загальна інформація" складається з підрозділів: "1. Інформація про засудженого", який заповнюється на основі загальної інформації про засудженого, взятої з його особової справи, Єдиного реєстру засуджених та осіб, узятих під варту, та "2. Інформація, використана для підготовки висновку", у якому зазначається перелік джерел, що були використані при складанні висновку (наприклад, Єдиний реєстр засуджених та осіб, узятих під варту, матеріали особової справи, дані вироку суду, Щоденник індивідуальної роботи із засудженим, інформація, отримана від уповноваженого органу з питань пробації тощо).
4. Розділ II "Критерії оцінки виправлення засудженого" містить відповідні критерії, результати заповнення яких оцінюються відповідними балами, а саме:
1) "ставлення до скоєного кримінального правопорушення", у якому характеризується ставлення засудженого до протиправної поведінки в цілому, а також до кримінального правопорушення, за який особу засуджено: причини скоєного кримінального правопорушення, усвідомлення засудженим його наслідків (визнання або невизнання вини), щире каяття у вчиненому злочині або навпаки засуджений вважає, що з ним вчинили несправедливо. Коротко зазначається інформація про відшкодування завданих збитків. За цей критерій виставляються такі бали:
0 - засуджений вважає, що з ним вчинили несправедливо та звинувачує інших в скоєному ним кримінальному правопорушенні, виправдовується з ненавистю до суспільства або окремих людей (груп) тощо;
1 - засуджений шкодує про вчинене ним кримінальне правопорушення та визнає свою вину;
2 - засуджений усвідомлює наслідки кримінального правопорушення, виявляє щире каяття та готовий відшкодувати завдані збитки;
2) "ставлення до суспільного життя", у якому зазначається інформація щодо особливостей кола друзів, знайомих, з якими підтримує зв’язок засуджений та їхній вплив на нього, а також вмотивованість засудженого підтримувати стосунки з прокримінально налаштованими друзями та знайомими як в установі виконання покарань (слідчому ізоляторі) (далі - установа), так і на волі. Слід з’ясувати ставлення засудженого до ситуації, якщо він немає друзів, соціальних контактів, можливі причини такого стану. За цей критерій виставляються такі бали:
( Абзац перший підпункту 2 пункту 4 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 2055/5 від 30.05.2023 )
0 - засуджений активно підтримує стосунки з прокримінально налаштованими друзями та знайомими як в установі, так і на волі; не має друзів, соціальних контактів;
1 - засуджений має у колі спілкування прокримінально налаштованих осіб та в певних ситуаціях може піддаватися впливу прокримінального оточення;
2 - засуджений не підтримує стосунки із прокримінально налаштованими друзями та знайомими як в установі, так і на волі; має друзів, соціально контактний та комунікабельний;
3) "ставлення до режиму відбування покарання", у якому зазначається, чи засуджений вчиняв порушення установленого порядку відбування покарання за оцінюваний період. Крім того, вказується інформація про перебування засудженого на профілактичних обліках (назва обліку та термін перебування) та наводиться інформація про кількість отриманих заохочень та стягнень за весь період відбування покарання (окремо вказується наявність незнятих або непогашених стягнень). За цей критерій виставляються такі бали:
0 - за період відбування покарання засуджений більше трьох разів порушував установлений порядок відбування покарання, має незняті або не погашені в установленому законом порядку стягнення;
1 - за період відбування покарання щодо засудженого до трьох разів застосовувались стягнення, які зняті або погашені в установленому законом порядку;
2 - за період відбування покарання засуджений не порушував установлений порядок відбування покарання;
4) "ставлення до праці", у якому описується ставлення засудженого до праці та досвід працевлаштування як до засудження, так і під час відбування покарання. Необхідно зазначити чи володіє засуджений достатніми професійними навичками для отримання роботи після звільнення або які заходи вживає для їх отримання у майбутньому, а також вказати інформацію про стан здоров’я, що не дає змоги засудженому працювати та якщо він має певний статус, що передбачає отримання державних соціальних виплат (чи отримує такі виплати або які вживає заходи для їх отримання) або засуджений має офіційне джерело доходів без працевлаштування. За цей критерій виставляються такі бали:
0 - не має бажання працювати, до роботи ставиться негативно;
1 - стверджує, що має бажання працювати, але не володіє достатніми професійними навичками та наразі вчиняє певні дії для їх отримання;
2 - працевлаштований або виявляє активне бажання працювати, володіє достатніми професійними навичками для отримання роботи;
5) "ставлення до особистого (сімейного) життя", у якому розкриваються особливості стосунків засудженого з рідними та близькими (родиною), їх наявність та вплив на засудженого: наявність/ відсутність соціальних зв’язків з рідними та близькими (родиною) на даному етапі життя; стосунки з особою, з якою зареєстрований шлюб або з якою перебуває у цивільному шлюбі, виконання або невиконання батьківських обов’язків та ін. Зазначається коло осіб, які відвідують засудженого (тривалі та короткострокові побачення), з ким проводить телефонні розмови та від яких осіб засуджений отримує посилки / передачі. За цей критерій виставляються такі бали:
0 - виявляє байдужість до рідних, близьких (родини) та не бажає підтримувати з ними зв’язок/ відсутні рідні, близькі (родина);
1 - має бажання підтримувати зв’язки з рідними, близькими (родиною), але вони не бажають відновити зв’язки з ним;
2 - зв’язки з рідними, близькими (родиною) стабільні та доброзичливі;
( Підпункт 5 пункту 4 розділу II в редакції Наказу Міністерства юстиції № 2055/5 від 30.05.2023 )
6) "ставлення до вживання наркотичних речовин / алкоголю", яким характеризується ставлення засудженого до вживання наркотичних речовин та/або алкоголю, усвідомлення впливу вживання на його життя і здоров’я, а також на ймовірність скоєння протиправних дій під впливом наркотичних речовин, алкоголю або задля отримання коштів на наркотичні речовини та алкоголь. Додатково вказується чи перебувала / перебуває на замісній підтримуючій терапії. За цей критерій виставляються такі бали:

................
Перейти до повного тексту