У зв'язку із внесенням значних змін і доповнень до Закону України від 21 лютого 1992 року N 2146-12 "Про оподаткування доходів підприємств і організацій", а також введенням в дію Декрету Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року N 55-93 "Про режим іноземного інвестування" та Закону України від 17 грудня 1993 року "Про державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україні" ,

1. Затвердити Інструкцію Головної державної податкової інспекції України "Про порядок нарахування й сплати до бюджету податку на доходи підприємств і організацій" (додається).

2. Визначити такими, що втратили чинність з 1 січня 1994 року нормативні акти Головної державної податкової інспекції згідно з переліком, що додається.

1. Лист Головної державної податкової інспекції України від 25.11.92 N 03-110 "Про порядок проведення перерахунків по податку на доходи".

2. Лист Головної державної податкової інспекції України від 30.03.93 N 35-208 "Про оподаткування доходів".

3. Лист Головної державної податкової інспекції України від 23.07.93. N 33-110 "Про розрахунки у централізованому порядку".

4. Лист Головної державної податкової інспекції України від 09.08.93 N 33-110 "Про порядок оподаткування".

5. Лист Головної державної податкової інспекції України від 20.08.93 N 33-210/377 "Про оподаткування підприємств і організацій Української спілки ветеранів Афганістану".

6. Лист Головної державної податкової інспекції України від 02.09.93 N 33-209 "Про оподаткування доходів підприємств і організацій".

7. Лист Головної державної податкової інспекції України від 01.11.93 N 33-210/414 "Про особливості оподаткування доходу (прибутку) організацій і підприємств ТСО України".

8. Лист Головної державної податкової інспекції України від 22.11.93 N 33-110 "Про оподаткування доходів риболовецьких колгоспів".

9. Лист Головної державної податкової інспекції України від 22.11.93 N 33-110 "Про окремі питання оподаткування доходів".

10. Лист Головної державної податкової інспекції України від 01.12.93 N 33_210 "Про оподаткування підприємств і установ, в яких працюють інваліди".

11. Лист Головної державної податкової інспекції України від 15.12.93 N 33-110 "Про порядок виконання Указу Президента України від 11 грудня 1993 року N 576/93".

12. Лист Головної державної податкової інспекції України від 20.12.93 N 33-210/515 "Про оподаткування фонду соціальної адаптації молоді України".

Інструкцію видано на підставі Закону України від 24 грудня 1993 року N 3816-12 "Про державну податкову службу в Україні", Закону України від 21 лютого 1992 року N 2146-12 "Про оподаткування доходів підприємств і організацій" із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 7 липня 1992 року N 2554-12 та 1 липня 1993 року N 3355-12 "Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України", Закону України від 1 лютого 1994 року N 3898-12 "Про Державний бюджет України на 1994 рік", Декрету Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року N 55-93 "Про режим іноземного інвестування" та Закону України від 17 грудня 1993 року N 3744-12 "Про Державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україні".

1. Платниками податку на доходи є:

а) господарюючі суб'єкти, які є юридичними особами, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, їх філіали, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не є юридичними особами, але мають окремий баланс і рахунок у банку, міжнародні неурядові організації і міжнародні об'єднання, що здійснюють господарську, підприємницьку та іншу комерційну діяльність на території України;

б) розташовані на території України філіали, відділення та інші відокремлені підрозділи підприємств, що знаходяться за межами України, які з метою оподаткування ведуть окремий баланс і відкривають рахунок у банку;

в) організації, що не перебувають на господарському розрахунку, але одержують доходи від господарської (комерційної) діяльності та від надання платних послуг, у тому числі бюджетні організації.

До бюджетних організацій належать установи й організації, основна діяльність яких фінансується з бюджету на підставі кошторисів доходів і видатків.

Платники податку на доходи, вказані в цьому пункті, надалі іменуються "підприємства".

2. Державні підприємства, що належать до основної діяльності залізничного транспорту та зв'язку, розрахунки з бюджетом здійснюють за порядком, викладеним у пункті 32 цієї Інструкції.

3. Об'єктом оподаткування є валовий доход підприємства, що становить суму доходів від реалізації продукції (робіт,послуг), інших матеріальних цінностей і майна (включаючи основні фонди), нематеріальних активів, брокерських місць (крім реалізації біржами) і доходів від позареалізаційних операцій, зменшених на суму витрат по цих операціях.

До складу доходу з метою оподаткування включаються також кошти, одержані від підприємств - покупців (замовників) на власні потреби підприємств - постачальників (підрядчиків), що не враховані підприємствами на рахунку реалізації, а відображені у складі коштів, які мають цільовий характер по кредиту рахунків 87 "Фонди економічного стимулювання", 88 "Фонди спеціального призначення", 96 "Цільове фінансування і цільові надходження".

Внески, паї та інші цільові фінансові ресурси, проведені за рахунок коштів, залишених у розпорядженні підприємства, що об'єднуються за договорами для фінансування капіталовкладень, спрямованих на збільшення обсягів виробництва, виконання спільних програм і завдань, не є доходами підприємства або іншої юридичної особи, створеної для виконання цих робіт, програм і завдань, і не підлягають оподаткуванню.

Внески, паї та кошти від добровільних пожертвувань громадян також не підлягають оподаткуванню.

При цьому доход, одержаний від використання вказаних коштів, підлягає оподаткуванню на загальних підставах.

Кошти підприємств і громадян для виконання спільних програм і завдань об'єднуються: громадськими організаціями, що утримуються за рахунок членських і добродійних внесків підприємств і громадян, а також відрахувань підвідомчих підприємств; асоціаціями, концернами, корпораціями та іншими об'єднаннями, які утримуються за рахунок відрахувань від прибутку підприємств, що залишається в їхньому розпорядженні; іншими аналогічними структурами; підприємствами, що здійснюють сумісну діяльність.

Об'єктом оподаткування вказаних організацій є доход, одержаний ними від комерційного або іншого використання акумульованих коштів.

При визначенні оподатковуваного доходу названих організацій, у складі їхніх доходів і витрат не враховуються кошти, отримані в результаті цільових відрахувань, і затрати, здійснені за рахунок цих коштів.

Внески, паї та інші цільові фінансові кошти, які об'єднуються для вирішення спільних завдань, не є доходами юридичної особи, створеної виключно для вирішення цих завдань або без створення юридичної особи, і не є об'єктом оподаткування.

Сумісна діяльність суб'єктів підприємницької діяльності без створення з цією метою юридичної особи здійснюється на підставі договору про сумісну діяльність учасників.

Згідно з договором про сумісну діяльність сторони (учасники) шляхом об'єднання майна та зусиль спільно діють для досягнення господарської мети, що не суперечить законодавству.

Майно юридичних осіб, об'єднане учасниками договору про сумісну діяльність для спільної діяльності, знаходиться на окремому балансі того її учасника, якому згідно з вказаним договором доручено ведення спільних справ учасників договору про сумісну діяльність. Вказаний учасник діє на підставі доручення, підписаного рештою учасників договору про сумісну діяльність, веде окремий бухгалтерський облік результатів сумісної діяльності.

Показники такого окремого балансу не включаються до балансу підприємства, на яке покладено ведення спільних справ учасників угоди про спільну діяльність.

Учасник, на якого згідно з договором про сумісну діяльність покладено обов'язки ведення спільних справ учасників угоди, в установлені строки подає до державної податкової інспекції за своїм місцезнаходженням окремий баланс підсумків спільної діяльності, а також Декларацію про доходи та Розрахунок суми податку на доходи та сплачує податок на доходи за загальновстановленим порядком із сум доходів, одержаних від спільної діяльності.

Прибутки, одержані кожним учасником спільної діяльності, включаються до доходів від позареалізаційних операцій і не оподатковуються в складі валового доходу кожного підприємства-учасника.

Суми дооцінок, одержані підприємствами від переоцінок залишків товарно-матеріальних цінностей, які проводяться за рішенням Уряду та направляються на поповнення своїх оборотних коштів, не є доходами і не оподатковуються.

4. До складу доходів (витрат) від позареалізаційних операцій включаються: доходи, одержані від пайової участі в спільних підприємствах; від здачі майна в оренду, дивіденди (проценти) з акцій, облігацій та інших цінних паперів, що належать підприємству, доходи (проценти), одержані від надання комерційного кредиту (виданої позички), інші доходи (витрати) від операцій, безпосередньо не пов'язаних з виробництвом продукції (робіт, послуг) та її реалізацією, включаючи суми економічних санкцій, в відшкодування збитків, що відносяться на фінансові результати.

Суми, внесені до бюджету та іншим організаціям у вигляді економічних санкцій, які відповідно до чинного законодавства відносяться за рахунок доходу, що залишається в розпорядженні підприємств, не включаються до складу витрат від позареалізаційних них операцій.

5. Для підприємств, які здійснюють торгівлю купленими товарами та матеріалами, доходами з метою оподаткування є різниця між купівельною і продажною вартістю товарів і матеріалів.

Доходом від аукціонного продажу є різниця в цінах між купленими і проданими товарами або різниця між вартістю виробленої продукції за діючими державними чи вільними цінами і вартістю продажу її на аукціоні, зменшена на суму аукціонних зборів, комісійних винагород тощо.

При цьому вільні ціни визначаються за даними підприємства, яке реалізує продукцію.

Доход від реалізації на аукціоні виробленої продукції з метою оподаткування поділяється на дві частини: виручку від реалізації продукції в межах вартості її за державними або вільними цінами і додаткову виручку від аукціонного продажу, що оподатковується за ставкою, передбаченою пунктом 21 цієї Інструкції.

6. Доходом від посередницької діяльності є сума комісійних винагород (процентів), додаткова виручка від реалізації продукції (товарів, послуг), якщо посередник бере участь у розрахунках при виконанні угод, або доход від робіт (послуг), виконаними за договором підряду тимчасовими творчими колективами чи громадянами для інших підприємств.

До посередницької операції і угоди відноситься діяльність підприємства, що виступає у ролі комісіонера або повіреного у договорі комісії, або доручення.

Згідно з чинним законодавством повірений за договором доручення зобов'язується здійснювати відповідні юридичні дії за винагороду від імені і за рахунок довірителя. А за договором комісії комісіонер зобов'язується за дорученням комітента (особи, за дорученням якої здійснюється угода) здійснити одну або кілька угод за виногороду від свого імені за рахунок комітента.

До посередницької діяльності не відносяться торговельні операції, що проводяться господарюючими суб'єктами незалежно від відомчого підпорядкування і форм власності за контрактами та угодами купівлі-продажу, коли право власності на товар (продукцію) переходить від продавця до покупця.

До посередницької діяльності підприємств з участю в їх діяльності тимчасових творчих колективів (ТТК) відноситься діяльність підприємств, що виконують для замовників за укладеними договорами роботи з проектування і впровадження науково-технічних розробок, інших наукових досягнень або аналогічних видів робіт силами створених тимчасових творчих колективів або громадян на основі договору підряду та інших договорів цивільно-правового характеру.

У випадку, коли частина обсягу роботи для замовників виконується силами осіб, які є штатними працівниками підприємства (організації), доход від цієї частини виконаних робіт визначається виходячи з долі фонду оплати праці штатних працівників у з загальному фонді оплати за виконання замовлення і вказана частина доходу не є результатом посередницької діяльності.

7. Для підприємств, які здійснюють товарообмінні операції (у тому числі по основних засобах та іншому майну) як шляхом прямого обміну товарів, так і шляхом відпуску товарів за цінами нижче собівартості (балансової вартості), об'єктом оподаткування є виручка від їх реалізації, що визначається розрахунково виходячи із цін реалізації аналогічної продукції, які застосовувалися у період здійснення угоди. При цьому для розрахунку враховується державна або вільна ціна реалізації товарів (послуг) - залежно від того які ціни використовуються підприємством для реалізації.

Сума виручки, одержана від вказаних угод, визначається підприємством на підставі розрахунку, який подається державній податковій інспекції за місцезнаходженням платника одночасно з бухгалтерською звітністю, Декларацією про доходи та Розрахунком податку на доходи.

8. Доходами від реалізації майна, включаючи цінні папери, є різниця між вартістю їх придбання і продажною ціною, а щодо реалізації брокерських місць, інших нематеріальних активів та основних фондів - різниця між вартістю реалізованих брокерських місць, інших нематеріальних активів і основних фондів та їх балансовою вартістю за вирахуванням зносу і витрат на розбирання і демонтаж основних фондів.

Кошти, одержані від первинного розміщення цінних паперів, що здійснюється емітентом з метою формування статутного фонду, не є об'єктом оподаткування.

9. Об'єктом оподаткування бірж є доход, одержаний від здачі в оренду і продажу брокерських місць, здійснюваних на біржі операцій купівлі - продажу товарів, цінних паперів, валюти, іншого майна, а також від інших видів підприємницької діяльності

10. Доходи підприємств, одержані в іноземній валюті, підлягають оподаткуванню разом із доходами, одержаними в національній валюті, на загальних підставах. При цьому доходи в іноземній валюті перераховуються в національну одиницю України за курсом Національного банку України, що діяв на дату одержання доходів.

11. При обчисленні оподатковуваного доходу виручка (валовий доход) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) зменшується на суми: належних до сплати у бюджет податків на добавлену вартість, акцизного збору, інших витрат і відрахувань, які згідно з чинним законодавством виключаються з виручки при визначенні результатів від реалізації, а також на суми матеріальних і прирівняних до них затрат, віднесених на собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).

Реалізованою продукцією (роботами, послугами) в залежності від порядку, встановленому на звітний рік підприємством, вважається або продажна вартість відвантаженої продукції (виконаних робіт, послуг), що зазначена в оформлених як підстава для розрахунків з покупцями (замовниками) документах, або продажна вартість відвантаженої продукції (виконаних робіт, послуг), що у вигляді платежу зарахована на рахунки підприємства в установах банків.

До виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) включається вартість готової продукції (товарів, робіт, послуг), відвантаженої в рахунок виконання бартерного (товарообмінного) контракту.

В торговельних і постачальницько-збутових організаціях виручка від реалізації визначається за валовим доходом, що є сумою торговельних надбавок, знижок і націнок на реалізовані (продані) товари.

До виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за іноземну валюту включається вся сума, що є еквівалентом одержаної іноземної валюти за курсом Національного банку України без зменшення на суму іноземної валюти, обов'язкової для продажу державі.

12. Склад матеріальних і прирівняних до них затрат визначається відповідно до Основних положень про склад витрат виробництва (обігу) і формування фінансових результатів на підприємствах і в організаціях України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 1993 року N 764, із врахуванням Типових положень з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) та особливостей складу витрат в окремих галузях, визначених міністерствами, відомствами України за погодженням з Міністерством фінансів і Міністерством економіки України.

Для визначення вартості матеріальних витрат у складі собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) величина собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) звітного періоду зменшується на суму фонду оплати праці працівників , які зайняті у виробництві та збуті продукції (товарів, робіт, послуг), що є предметом діяльності підприємства.

Склад коштів на оплату праці, які відносяться на витрати виробництва (обігу) визначено вищевказаними Основними положеннями про склад витрат виробництва (обігу) і формування фінансових результатів на підприємствах і в організаціях України.

Сума витрат фонду заробітної плати у затратах на виробництво реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) звітного періоду визначається розрахунково як добуток повної собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) і долі витрат на оплату праці у фактичних затратах на виробництво продукції за економічними елементами.

При визначенні цієї долі витрат у фактичні витрати на оплату праці включаються також суми нарахованих резервів на оплату відпусток працівникам та винагород за вислугу років за чинним законодавством, за винятком відрахувань з цих сум на державне соціальне страхування, у разі їх створення.

Розрахунок матеріальних витрат, що приймаються при визначенні оподатковуваного доходу, передбачено у податковій Декларації про доходи підприємства.

13. Доход, одержуваний підприємствами від підсобного, допоміжного або обслуговуючого виробництва, а також від реалізації товарно-матеріальних цінностей, основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, визначається окремо від доходу по основній діяльності та відображається у податковій Декларації як доход від іншої реалізації.

При цьому із виручки від реалізації товарно-матеріальних цінностей, основних фондів, нематеріальних активів, продукції (товарів, робіт, послуг) підсобних, допоміжних та обслуговуючих виробництв підприємства виключається податок на добавлену вартість і витрати, пов'язані із здійсненням цих операцій, або виробництвом продукції (робіт, послуг), крім сум фактичних витрат на оплату праці персоналу вищеназваних виробництв.

У випадках одержання збитків від реалізації матеріальних цінностей і майна вони не враховуються при визначенні валового доходу підприємства.

14. Оподатковуваний доход, визначений за порядком, передбаченим пунктами 3-13, зменшується на суму:

а) рентних платежів, що вносяться за встановленим порядком до бюджету;

б) орендної плати у частині доходу, яку сплачують до бюджету підприємства, що орендують частину або всі основні фонди у державних підприємств (у тому числі з правом викупу цих фондів).

Сума орендної плати за оренду цілісних майнових комплексів державних підприємств визначається відповідно до методики, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12 листопада 1993 року N 923 "Про методику розрахунку і порядок використання плати за оренду майна державних підприємств та організацій".

Орендна плата проводиться за квартальними розрахунками у п'ятиденний термін від дати, встановленої для подання квартальних бухгалтерських звітів, а за річними розрахунками - у десятиденний термін від дати, встановленої для подання річних бухгалтерських звітів і зараховується до відповідного бюджету на спеціальні рахунки та використовується для фінансування капітальних вкладень;

в) дивідендів, процентів, одержаних з акцій, облігацій та інших цінних паперів , що належать підприємству;

г) доходу, одержаного від пайової участі у спільних підприємствах, створених як нова юридична особа на території України;

д) прибутку , одержаного на підставі договору про сумісну діяльність, без створення з цією метою юридичної особи.

15. Організації, які не перебувають на господарському розрахунку і одержують доходи від господарської (комерційної) діяльності (послуг), податок сплачують з сум перевищення доходів над видатками (крім витрат на оплату праці), одержуваними від цієї діяльності.

До таких організацій, зокрема, належать спілки, господарські асоціації, концерни та інші форми добровільного об'єднання підприємств, які поряд із здійсненням управлінських і координуючих функцій виконують інші статутні завдання, окремі виробничі та господарські функції (виробництво товарів, здійснення робіт, надання послуг, проведення платних заходів), а також бюджетні організації.

При визначенні податку з доходів організацій, які не перебувають на господарському розрахунку, не враховуються кошти, отримані в результаті цільових відрахувань на утримання зазначених організацій, членські та вступні внески, дольові (пайові) вклади учасників цих організацій.

16. За порядком, передбаченим цим розділом, оподатковується доход (перевищення доходів над видатками), одержаний як на території України, її континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зоні, так і за межами України.

17. Доходи підприємств, обчислені згідно з розділом III цієї Інструкції, оподатковуються за основною ставкою 22 проценти.

18. За ставкою 11 процентів оподатковуються доходи таких підприємств:

а) дослідних заводів, частка дослідної продукції яких становить не менше 80 процентів;

б) підприємств і організацій агропромислового комплексу по обслуговуванню сільськогосподарського виробництва.

До цієї категорії платників належать підприємства та організації, визначені класифікатором "Загальний класифікатор галузей народного господарства", затвердженим наказом Міністерства статистики України N 21 від 24 січня 1994 року.

- організації (пункти і загони) по захисту рослин та зелених насаджень від хвороб і шкідників сільськогосподарських культур, амбарних шкідників, включаючи служби сигналізації про шкідників рослин; біостанції і біолабораторії, карантинні інспекції, контрольно-насінницькі лабораторії, агрохімічні лабораторії;

- племрозсадники, підприємства та організації по штучному заплідненню тварин, землевпорядкувальні партії, загони по землевпорядкуванню; відділення і підприємства сільгоспагрофотографії;

- організації концерну "Украгротехсервіс" і асоціації "Укргрунтозахист" в тій частині, що виконують роботи своїми працівниками і своєю технікою безпосередньо в господарствах по завезенню добрив, гіпсуванню та вапнуванню земель, вивезенню органічних і мінеральних добрив та засобів захисту рослин, їх внесенню в грунт та проведення інших механізованих робіт по обслуговуванню сільськогосподарського виробництва на полях і фермах сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств та підсобних господарств населення .

- експлуатаційні організації по обслуговуванню водопроводів з розгалуженою мережею сільськогосподарського призначення.

Не належать до організацій по обслуговуванню сільськогосподарського виробництва підрозділи концерну "Украгротехсервіс" та асоціації "Укргрунтозахист", які займаються поставками сільськогосподарської техніки, запасних частин, мінеральних добрив і засобів захисту рослин та інших ресурсів для комплектацій обладнання, ремонтом, сервісним і транспортним обслуговуванням сільського господарства.

19. Доходи (включаючи доходи від оренди та інших видів використання) від казино, відеосалонів, відеопоказу (незалежно від способу показу), прокату відео- і аудіокасет і запису на них, гральних автоматів з грошовим виграшем, а також доходи від проведення масових концертно-видовищних заходів на відкритих майданчиках, стадіонах, у палацах спорту, інших приміщеннях, кількість місць в яких перевищує дві тисячі, підлягають оподаткуванню за ставкою 70 процентів.

Податок на доходи від проведення концертно-видовищних заходів сплачується окремо з кожного заходу за формою Розрахунку, що додається (Додаток N 1).

Установлений цим пунктом порядок оподаткування не поширюється на доходи, одержані підприємствами-відеовиробниками, що є власниками відеопродукції, від відеосалонів, відеопоказу, прокату відеокасет і запису на них, а також на доходи від проведення концертно-видовищних заходів фізкультурно-спортивними організаціями в частині доходу, яка відноситься на результати їх діяльності. Доходи, одержані вказаними підприємствами й організаціями, оподатковуються на загальних підставах.

20. Доходи підприємств від посередницької діяльності, одержувані від робіт (послуг), виконаних за договором підряду тимчасовими творчими колективами чи громадянами, оподатковуються за ставкою 65 процентів.

При визначенні доходу, який підлягає оподаткуванню за ставкою 65 процентів, виключаються винагороди за роботи (послуги), виконані за договором підряду, що виплачені громадянам, а також тимчасовим творчим колективам, створеним відповідно до по постанови ДКНТ, Держплану, Держкомпраці і Мінфіну колишнього СРСР та ВЦРПС від 25.11.87 N 440/11-33а.

21. Доходи від посередницької діяльності (аукціонно-біржової, торговельно-закупівельної та іншої), а також участь у розрахунках при виконанні угод та додаткові доходи підприємств від продажу на аукціоні товарів, продукції, майна оподатковуються за ставкою 75 процентів.

22. Доходи, одержані підприємствами (за винятком іноземних юридичних осіб) від належних їм акцій, облігацій та інших цінних паперів, а також доходи українського учасника, одержані від пайової участі у спільних та у створенні інших підприємств, підлягають оподаткуванню за ставкою 15 процентів.

Податок за ставкою 15 процентів із вищезазначених доходів справляється у джерела доходу при його нарахуванні. Відповідальність за утримання і перерахування податків до бюджету несе підприємство, що виплачує доход.

Реінвестування частини доходу та використання його на придбання нових акцій або інших цінних паперів, розподіленого між засновниками, акціонерами, учасниками та пайовиками, здійснюється після сплати податку.

При цьому підприємства, що утримують податок з цього доходу щоквартально подають податковій інспекції Довідку про сплачені підприємствам, організаціям, установам доходи, які одержані від належних їм акцій, облігацій та інших цінних паперів, випущених в Україні, а також від пайової участі в діяльності інших підприємств, створених на території України за формою, що додається (Додаток N 2).

Підприємства будь-яких організаційних форм і видів (крім підприємств з іноземними інвестиціями), у статутному фонді яких є частка державного майна, а також біржі, торгові дома та підприємства з іноземними інвестиціями, створені за участю органі, уповноважених управляти державним майном, та державних органів приватизації сплачують до бюджету дивіденди або інші надходження з прибутку на частку державного майна відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 30.04.93 N 44-93 "Про сплату дивідендів (частини прибутку) суб'єктами підприємницької діяльності, створеними за участю державних підприємств і організацій".

23. Нерозподілена серед працівників, акціонерів, пайовиків або кредиторів частина доходу господарських товариств виключається із оподатковуваного доходу за типом витрат виробництва, якщо ця частина реінвестується всередині самого підприємства виключно на модернізацію, реконструкцію або розширення виробництва.

Доходи, одержані підприємствами від належних їм акцій, облігацій та інших цінних паперів, випущених підприємствами, що знаходяться за межами України, а також доходи від пайової участі у спільних підприємствах, створених на території інших держав з участю підприємств України, оподатковуються за місцезнаходженням платника, якщо вказані доходи не оподатковуються у джерела створення доходів. У разі встановлення міжнародною угодою інших правил оподаткування дивідендів і доходів від пайової у участі у спільних підприємствах, то застосовуються правила міжнародної угоди.

24. Суми доходів від фрахту, виплачуваного іноземним юридичним особам за здійсненням міжнародних перевезень, оподатковуються за ставкою 6 процентів. Сума податку утримується у джерела виплати у валюті переказу при кожному перерахуванні належного платежу.

25. Підприємства, що належать до комунальної власності оподатковуються за ставками, встановленими місцевими Радами народних депутатів, але не більшими основної ставки - 22 проценти. Не допускається встановлення ставок залежно від виду діяльності або для окремого підприємства.

26. Доходи приватного підприємства, заснованого на власності окремого громадянина України з правом наймання робочої сили, оподатковуються за ставкою 22 проценти незалежно від видів діяльності.

Особисті доходи підприємця, одержані від виконання трудових зобов'язань на цьому підприємстві, та інші доходи, одержувані ним від підприємства, оподатковуються відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян"

27. Доходи об'єднань підприємств оподатковуються за ставкою 22 проценти незалежно від видів діяльності.

До об'єднань підприємств належать асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, інші об'єднання за галузевим, територіальним та іншими принципами, які діють на основі договору або статуту, затвердженого їх засновниками або власниками та зареєстровані за встановленим порядком.

28. Звільняються від сплати податку:

а) підприємства громадських організацій інвалідів, де інваліди становлять більш як 50 процентів загальної чисельності працюючих в основному виробництві.

Оподатковуваний доход інших підприємств, які використовують працю інвалідів, зменшується на суму заробітної плати, виплаченої працівникам-інвалідам.

У першому кварталі 1994 року не оподатковуються доходи підприємств і організацій незалежно від форм власності, де чисельність інвалідів становить більше 50 процентів загальної чисельності працюючих в основному виробництві.

З метою визначення права на одержання пільг, передбачених цим пунктом, до загальної чисельності включається середньоспискова чисельність працюючих і чисельність осіб, які не перебувають у штаті підприємства (виконують роботи за договорами підряду у та іншими договорами цивільно-правового характеру).

Громадські організації інвалідів є об'єднаннями громадян-інвалідів, що створені для задоволення їхніх законних соціальних, економічних прав та інших спільних інтересів, що зареєстровані за встановленим порядком.

Господарську та іншу комерційну діяльність вони здійснюють шляхом створення госпрозрахункових установ і організацій із статусом юридичної особи та заснування підприємств за порядком, встановленим законодавством;

б) підприємства - з доходу, одержаного від виробництва сільськогосподарської продукції, за винятком продукції квітково-декоративного рослинництва та звіроводства.

Для надання пільг щодо оподаткування до сільськогосподарської відноситься продукція згідно з Переліком, що додається (Додаток N 3), який визначено на підставі діючого класифікатора "Промислова і сільськогосподарська продукція", затвердженого 1985 році Державним комітетом СРСР по стандартах;

в) заклади освіти, культури і спорту, діяльність яких частково фінансується з державного бюджету.

Звільняються від оподаткування заклади культури і спорту (театри, філармонії, концертні організації, кінотеатри, музеї, парки культури, стадіони, палаци спорту, басейни та інші), які не є бюджетними організаціями, але одержують дотацію із бюджет на покриття витрат по основній діяльності.

Звільняються від оподаткування доходи від реалізації продукції (робіт, послуг), одержані майстернями та іншими виробничими підрозділами закладів освіти, що є бюджетними організаціями, виробнича діяльність яких частково фінансується з державного бюджету;

г) доходи у вигляді процентів за кредити, надані іноземними юридичними особами Уряду України, Національному банку України, а також дивіденди (проценти), одержані від державних облігацій та інших державних цінних паперів.

29. Оподатковуваний доход зменшується на:

а) суму доходу, одержаного підприємствами від реалізації виготовлених ними протезно-ортопедичних виробів і спеціальних технічних пристосувань для інвалідів, тифло-технічних засобів, друкування і озвучування книг, журналів, підручників та іншої літератури для інвалідів по зору, а також виготовлення нестандартного обладнання, технологічної оснастки для навчально-виробничих підприємств товариства інвалідів.

З метою оподаткування до протезно-ортопедичних виробів і спеціальних технічних пристосувань для інвалідів відносяться технічні засоби профілактики інвалідності та реабілітації інвалідів відповідно до Переліку, затвердженого Міністерством соціального захисту від 25 березня 1994 року N 214/02, що додається (Додаток N 4);

б) суму доходу, одержаного від реалізації продукції, виготовленої лікувально-трудовими майстернями, підсобними підприємствами при психіатричних лікарнях і протитуберкульозних закладах, будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів, виховно-трудовими колоніями для неповнолітніх, лікувально-трудовими профілакторіями;

в) суму в розмірі 35 процентів доходу підприємств пенітенціарних закладів;

г) суму доходу, перерахованого будинкам-інтернатам для престарілих та інвалідів, школам-інтернатам, а також підприємствам, установам, організаціям культури, народної освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізкультури і спорту, фізкультурно-спортивним товариствам і дитячим громадським організаціям, але не більше 2 процентів оподатковуваного доходу.

Установи і організації культури, народної освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізкультури і спорту визначаються згідно з класифікатором "Галузі народного господарства".

30. Склад пільг щодо оподаткування і розміри ставок податку можуть уточнюватися Верховною Радою України при затвердженні бюджету на наступний рік за поданням Кабінету Міністрів України.

Місцеві Ради народних депутатів можуть надавати додаткові пільги щодо податку на доходи, який зараховується до місцевих бюджетів.

Ставки податку і пільги щодо оподаткування доходів підприємств і організацій не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законодавчими актами, крім Закону України "Про оподаткування доходів підприємств і організацій".

31. Сума податку визначається платниками самостійно, виходячи із величини оподатковуваного доходу, наданих пільг і ставок податку.

У випадку одержання підприємством доходів від кількох видів діяльності, по яких застосовуються різні ставки, податок на доходи визначається окремо від кожного виду діяльності за відповідною ставкою податку незалежно від підсумків діяльності під підприємства в цілому.

При цьому підприємство, що здійснює кілька видів діяльності, доходи від яких оподатковуються за різними ставками, для цілей оподаткування повинно вести облік доходів окремо по кожному виду діяльності.

32. Платники податку на доход (крім іноземних юридичних осіб) протягом кварталу самостійно проводять авансові внески податку до бюджету у розмірах, передбачених прогнозними розрахунками фінансових результатів господарської діяльності на рік, але не менше розміру податку, фактично нарахованого за попередній квартал.

Розмір авансових внесків визначається та повідомляється платником державній податковій інспекції не пізніше як за один робочий день до настання першого терміну платежу в кварталі за встановленою формою (Додаток N 5)

Авансові внески податку до бюджету проводяться не пізніше 15 і 28 числа кожного місяця в розмірі 1/6 частини квартальної розрахункової суми.

За клопотанням платника, що сплачує незначну суму податку, державна податкова інспекція за його місцезнаходженням може встановити строк сплати до бюджету 20 числа кожного місяця в розмірі 1/3 квартальної розрахункової суми податку.

Платник із сезонним циклом виробничого процесу визначає суму авансових внесків протягом року за прогнозними розрахунками фінансових результатів господарської діяльності.

До платників податку, які допустили заниження авансових платежів, державними податковими інспекціями застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі суми заниженого платежу по кожному терміну сплати.

По першому строку сплати авансового платежу в кварталі фінансова санкція застосовується у разі не сплати платником у повному обсязі належного авансового внеску до строку, встановленого для подання бухгалтерської звітності.

При наявності переплати податку на доходи фінансові санкції застосовуються на суму недовнесеного авансового внеску по строках платежів, зменшеної на суму переплати.

Після закінчення першого кварталу, півріччя, 9 місяців і року платник обчислює за наростаючим підсумком з початку року суму податку, виходячи з фактично одержаного ним доходу, який підлягає оподаткуванню.

Підприємства, що належать до галузей зв'язку та залізничного транспорту, розрахунки з бюджетом по податку на доход від основної діяльності проводять в централізованому порядку, а саме:

а) по "Укрзалізниці" - управління залізниць, будівельно монтажні трести залізниць;

б) по зв'язку - обласні виробничі об'єднання.

Авансові внески проводяться названими платниками податку на доход 28 числа кожного місяця у розмірі 1/3 квартальної суми податку.

33. Сплата податку на доходи проводиться за квартальними розрахунками податку на доход у 5 денний строк з дати, встановленої для подання бухгалтерських звітів, а за річними розрахунками - у 10 денний строк з дати, встановленої для подання бухгалтерського звіту (балансу) за рік.

Платіжні доручення на перерахування до бюджету податку на доходи здаються платниками установам банку до настання строку платежу.

34. Зайві суми податку, внесені до бюджету, зараховуються в рахунок наступних платежів або повертаються платнику в 5 денний строк з дня одержання його письмової заяви.

35. Платники податку подають державним податковим інспекціям за місцезнаходженням бухгалтерські звіти за порядком і в строки, встановлені законодавством, а також Декларацію про доходи підприємства (Додаток N 6) та розрахунок податку на доходи (Додаток N 7).

Бюджетні організації подають державним податковим інспекціям Декларацію про доходи та Розрахунок податку на доходи.

36. Підприємство з іноземними інвестиціями - це підприємство будь-якої організаційної форми, створене за законами України, якщо протягом календарного року в його статутному фонді є кваліфікаційна іноземна інвестиція. При цьому для новоствореного підприємства цей критерій визначається за підсумком першого повного календарного року його існування.

37. Іноземні інвестиції - всі види цінностей, що вкладаються безпосередньо іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності згідно з чинним законодавством України.

Кваліфікаційна іноземна інвестиція - це іноземна інвестиція, що становить не менше 20 процентів статутного капіталу і при цьому не може бути меншою суми, еквівалентної:

- 100 тисячам доларів США - для банків та інших кредитно-фінансових установ;

- 50 тисячам доларів США - для решти підприємств (організацій),

у разі здійснення її у вигляді:

а) будь - якого рухомого і нерухомого майна (землі, будівель, споруд, обладнання та інших матеріальних цінностей, крім споживчих товарів та товарів, призначених для продажу) та пов'язаних з ним майнових прав.

б) будь-яких прав інтелектуальної власності, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно із законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями, включаючи авторські права, права на винаходи, торговельні знаки (товарні знаки і знаки обслуговування), фірмові найменування, промислові зразки, ноу-хау та інші;

в) прав на здійснення господарської діяльності, включаючи права на розвідування, розроблення, видобування або експлуатацію природних ресурсів, наданих відповідно до законодавства або договорів, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями;

або не може бути меншою суми, еквівалентної:

- 1 мільйону доларів США - для банків;

- 500 тисячам доларів США - для решти підприємств (організацій),

у разі здійснення її у вигляді:

г) конвертованої валюти;

д) валюти України - при реінвестиціях в об'єкт первинного інвестування, а також за умов сплати податку на доходи від інвестиції в будь-які інші об'єкти реінвестування відповідно до чинного законодавства України;

е) акцій, облігацій, інших цінних паперів, а також інших корпоративних прав, виражених у конвертованій валюті за їх ринковою вартістю;

є) грошових вимог та права вимоги про виконання договірних зобов'язань, які гарантовані першокласними банками і мають вартість у конвертованій валюті, підтверджену згідно із законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями.

Іноземні інвестиції, включаючи внески до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями, оцінюються в іноземній конвертованій валюті та валюті України. При цьому інвестиції українських партнерів оцінюються у валюті України та іноземній конвертованій валюті. Оцінка іноземних інвестицій та інвестицій українських партнерів, включаючи внески до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, здійснюється сторонами (учасниками) на основі цін міжнародних ринків на момент їх внесе ня.

Іноземні інвестиції в Україну здійснюються виключно у вільно конвертованій валюті згідно з Класифікатором іноземних валют (листи Національного банку України від 14 березня 1993 року N 19029/380 та 29 листопада 1993 року N 19013/2141).

Для здійснення іноземних інвестицій в Україні російський рубль не використовується. Режим конвертованості російського рубля по відношенню до українського карбованця розповсюджується лише на розрахунки резидентів України з країнами рублевої зони у межах торговельного обороту.

Перерахування інвестиційних сум з іноземної валюти у валюту України здійснюється при оцінці вкладів за курсом іноземної валюти до валюти України не вищим, ніж той, що встановлюється Національним банком України, а при зарахуванні їх на баланс підприємства - за курсом, що встановлюється Національним банком України.

Підприємства з іноземними інвестиціями при оприбуткуванні майна, цінностей та зарахуванні валюти в рахунок внесків до статутного фонду сумові різниці, що утворились між статутним фондом, величина якого обчислена виходячи з передбаченого установчими документами курсу іноземної валюти, але не вище курсу Національного банку України на дату підписання установчих документів, та сумою внесків до статутного фонду, що обчислена за курсом Національного банку України на дату зарахування іноземної валюти та оформлення документів про одержання майна і цінностей в рахунок внесків до статутного фонду, відносяться в кредит рахунку 88 "Фонди спеціального призначення" субрахунок "Поповнення власних коштів".

38. Платниками податку на доходи є:

підприємства з іноземними інвестиціями будь-яких організаційно-правових форм, їх дочірні підприємства, а також філії, представництва й інші відокремлені підрозділи, що знаходяться на території України та за її межами, що мають окремий баланс і рахунок у банку.

39. Визначення об'єкта оподаткування та обчислення оподатковуваного доходу підприємствами з іноземними інвестиціями здійснюється за порядком, передбаченим пунктами 3-16 цієї Інструкції.

При обчисленні собівартості продукції (робіт, послуг) застосовуються Основні положення про склад витрат виробництва (обігу) і формування фінансових результатів на підприємствах і в організаціях України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 1993 року N 764 із включенням до собівартості продукції (робіт, послуг) додаткових витрат згідно з Особливостями складу витрат виробництва та обігу для підприємств з іноземними інвестиціями, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 20 грудня 1993 року N 110:

а) платежів на страхування іноземних інвестицій і ризиків зовнішньо-економічних операцій;

б) амортизаційних відрахувань по створених за рахунок нових інвестицій основних фондів та імпортному устаткуванню, які використовуються для виробництва експортних товарів, згідно з чинним в Україні порядком або в іншому порядку за рішенням Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків України;

в) витрат на службові відрядження, пов'язаних з виробничо-комерційною діяльністю в межах норм, встановлених законодавством для працівників українських підприємств.

До витрат на закордонні відрядження, крім того, відносять підтверджені документами фактичні витрати на оформлення закордонних віз і паспорта, його прописку, оплату державного мита, збір іноземних представників, комісійні при обміні валюти та чеків у закордонному банку на іноземну валюту, а також на іншу валюту, передбачену законодавством іноземної держави і пов'язану з перебуванням у відрядженні;

г) додаткових витрат, пов'язаних з виготовленням і підготовкою експонатів, моделей та макетів продукції підприємства та їх доставкою на виставки і ярмарки, виданням пристендової літератури і підготовкою технічної документації, а також затрат на приведення у товарний вигляд повернутих з виставок і ярмарків експонатів;

д) витрат, пов'язаних з комплексним вивченням ринку, прогнозуванням товарного асортименту та управління, збутом;

е) витрат на оплату аудиторських перевірок, пов'язаних з проведенням ревізій виробничо-комерційної діяльності підприємства з іноземними інвестиціями за згодою всіх учасників цього підприємства, а також аудиторської перевірки достовірності й повноти річної бухгалтерської звітності;

є) оплати за житлові приміщення та комунальні послуги, які надаються згідно із засновницькими документами іноземним громадянам, що живуть в Україні і постійно працюють на підприємствах з іноземними інвестиціями.

40. Доходи підприємств з іноземними інвестиціями оподатковуються за ставками, передбаченими пунктами 17-27 цієї Інструкції.

Філії (відділення, представництва підприємств з іноземними інвестиціями), а також створені ними дочірні підприємства оподатковуються за ставкою 22 проценти незалежно від видів діяльності.

41. Доходи підприємств з іноземними інвестиціями, створених у сфері промисловості та сільського господарства, якщо іноземна інвестиція становить більше 30 процентів статутного капіталу, а також підприємств, які повністю належать іноземним інвесторам, оподатковуються за ставкою, передбаченою пунктом 17 цієї Інструкції із зниженням на три одиниці, тобто за ставкою 19 процентів.

42. При переказі (вивезенні) за кордон частини доходів у будь-якому вигляді, що належать іноземному інвестору в результаті діяльності підприємства з іноземними інвестиціями, сплачується податок за ставкою 15 процентів суми, яка переказується або вивозиться, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Сума податку при переказі доходів за кордон сплачується у валюті переказу. Зазначений у цьому пункті податок справляється у джерела доходу.

Переказ за кордон частини прибутку (доходу), що належить іноземному інвестору, здійснюється відповідно до валютного законодавства України.

Відповідальність за утримання і перерахування податків до бюджету несе підприємство, що виплачує доход, а також іноземний учасник спільного підприємства.

У разі припинення інвестиційної діяльності та поверненні іноземному інвестору його інвестицій в натуральній формі або у валюті інвестування в сумі фактичного внеску, ці кошти або майно не є доходами інвестора і не оподатковується при переказі або переміщенні за кордон.

43. На підприємства з іноземними інвестиціями поширюються пільги щодо оподаткування доходу, передбачені пунктами 28-29 цієї Інструкції.

Іноземний учасник спільного підприємства, включаючи банки і страхові організації, створеного на території України з участю іноземних інвесторів, який відповідно до міжнародної угоди України має право на повне або часткове звільнення від оподаткування доходу, що належить йому за порядком розподілу доходу, подає заяву за формами, що додаються (Додаток N 12 і N 13).

У разі подання заяви після переказу доходу за кордон, вона повинна бути подана протягом року від дня переказу. Заяви, подані після закінчення року, до розгляду не приймаються.

44. Доход підприємств з іноземними інвестиціями не оподатковується протягом п'яти років з моменту внесення кваліфікаційної інвестиції, за винятком доходів, одержаних від проведення лотереї, здавання в оренду приміщень і окремих видів майна, від реалізації на аукціоні товарів, продукції, майна, від казино, інших гральних домів (місць), гральних автоматів з грошовим виграшем та іншого грального бізнесу (включаючи доходи від оренди та інших видів використання), від відеосалонів, відеопоказу (незалежно від способу показу), прокату відео- та аудіокасет і запису на них, а також від проведення масових концертно-видовищних заходів на відкритих майданчиках, стадіонах, у палацах спорту, інших приміщеннях, кількість місць в яких перевищує дві тисячі, що оподатковуються на загальних підставах.

Пільги, передбачені цим пунктом, поширюються на підприємства з іноземними інвестиціями, якщо кваліфікаційна іноземна інвестиція не відчужується протягом терміну її амортизації, але не раніше закінчення пільгового податкового періоду.

У разі відчуження кваліфікаційної іноземної інвестиції спільного підприємства раніше зазначеного терміну, таке підприємство сплачує податок на доход у повному обсязі за весь пільговий період, протягом якого воно його не сплачувало.

45. Для підприємств з іноземними інвестиціями, діючих у пріоритетних напрямах розвитку, визначених у розділі 2 Державної програми заохочення іноземних інвестицій в Україні, з 1 квітня 1994 року встановлені додаткові пільги щодо оподаткування шляхом збільшення п'ятирічного періоду звільнення від податку на доходи в залежності від обсягу іноземної інвестиції:

а) на один рік - для інвестицій до 500 тисяч доларів США включно;

б) на два роки - для інвестицій понад 500 тисяч до 5 мільйонів доларів США включно;

в) на три роки - для інвестицій понад 5 мільйонів доларів до 50 мільйонів доларів США включно;

г) на п'ять років - для інвестицій понад 50 мільйонів доларів США.

Додаткові пільги, передбачені цим пунктом Інструкції, надаються підприємствам з іноземними інвестиціями при умові, коли інвестиційні проекти із залученням іноземних інвесторів відповідають критеріям, передбаченим розділом 3 Державної програми з заохочення іноземних інвестицій в Україні.

46. Для сприяння малому бізнесу доходи підприємств, якщо іноземна інвестиція менша суми, еквівалентної 50 тисячам доларів США, але більша 10 тисяч доларів США, не оподатковуються протягом одного року з дня внесення вищевказаної суми іноземної інвестиції та застосовуються умови оподаткування, передбачені пунктом 44 цієї Інструкції.

47. Незареєстровані за установленим порядком іноземні інвестиції не дають права на одержання пільг щодо оподаткування доходів підприємств з іноземними інвестиціями, передбачених пунктами 44 і 45 цієї Інструкції.

48. Підприємство з іноземними інвестиціями суму податку на доходи визначає самостійно, виходячи з величини оподатковуваного доходу, наданих пільг і ставок податку.

Підприємства з іноземними інвестиціями протягом року проводять квартальні авансові внески податку на доходи до бюджету в розмірі 1/4 річної суми платежів не пізніше 15 числа останнього місяця кожного кварталу. Авансова сума податку на доходи на поточний рік визначається підприємством з урахуванням річного фінансового плану.

Після закінчення календарного року підприємства з іноземними інвестиціями обчислюють суму податку, виходячи з фактично одержаних ними доходів, що підлягають оподаткуванню.

Підприємства з іноземними інвестиціями до 15 березня наступного за звітним року разом з бухгалтерською звітністю подають державним податковим інспекціям за місцезнаходженням Декларацію про доходи підприємства та Розрахунок податку на доходи за встановленими формами (Додатки NN 6, 7, 8).

Підприємства з іноземними інвестиціями суму податку на доходи, нараховану за річною декларацією, сплачують у 10-денний строк з дати, встановленої для подання річної бухгалтерської звітності.

Бухгалтерський облік і звітність підприємствами з іноземними інвестиціями на території України ведеться та складається за правилами, встановленими чинним законодавством України, а також може запроваджуватися додатково бухгалтерський облік та звітність, що діє у країні іноземного інвестора.

49. Доходи банків і страхових організацій, створених за законами України, що протягом календарного року мали у статутних фондах кваліфікаційні іноземні інвестиції, оподатковуються за порядком, визначеним пунктами 51-60 цієї Інструкції з урахуванням пільг, передбачених пунктом 44 Інструкції.

50. Доходи від господарської діяльності, одержані при здійсненні іноземної інвестиції на основі договорів (контрактів) на виробничу кооперацію, спільне виробництво та інші види спільної інвестиційної діяльності, без створення юридичної особи, що такі договори (контракти) передбачають здійснення іноземних інвестицій на території України у видах, визначених статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року N 55-93 "Про режим іноземного інвестування", оподатковуються за порядком, передбаченим пунктами 44-45 цієї Інструкції, якщо обсяг іноземної інвестиції зазначеної діяльності становить не менше 100 тисяч доларів США і яка при цьому здійснена у видах, передбачених статтею 37 Інструкції.

При цьому сторони за договорами (контрактами) повинні вести окремий бухгалтерський облік та звітність щодо операцій, пов'язаних з цими договорами (контрактами), та мають право на відкриття спільних рахунів в установах банків України для проведення розрахунків, пов'язаних з виконанням таких договорів (контрактів).

51. Платниками податку на доходи є:

а) госпрозрахункові підрозділи Національного банку України, комерційні банки різних видів, інші кредитні комерційні установи, включаючи фінансово-розрахункові центри; філіали банків, які розташовані в Україні та створені за її межами.

Національний банк України відповідно до Указу Президента України від 26 липня 1993 року N 278/93 "Про заходи щодо зменшення дефіциту Державного бюджету України" щомісячно сплачує до державного бюджету України суми перевищення поточних доходів над видатками з кінцевим уточненням суми платежів за підсумками року.

б) страхові організації незалежно від форми власності, що створені відповідно до діючого законодавства для здійснення страхової діяльності в Україні.

52. Об'єктом оподаткування банківських організацій є валовий доход, одержаний від кредитної діяльності та розрахункових операцій, операцій з цінними паперами, використання брокерських місць, платежів за послуги, надані клієнтам і населенню, інкасації, іншої діяльності, зменшених на суму витрат від цих операцій.

До складу доходів банку з метою оподаткування включаються такі доходи: проценти, отримані за кредити, надані суб'єктам господарської діяльності, населенню, Національному банку України, Міністерству фінансів України за міжбанківські депозити і кредити; доходи і комісійна винагорода за послуги, надані клієнтам і банкам (отримана плата за розрахунково-касове обслуговування, за послуги по факторингових операціях, одержана комісійна винагорода за послуги і кореспондентські відносини, за перевідні, акредитивні та інші іноземні операції, за фінансування капітальних вкладень та інші інвестиційні послуги, доходи, отримані від кредитів на умовах участі у розподілі прибутку, інші доходи); доходи від операцій з цінними паперами (різниця між продажною і купівельною ціною державних цінних паперів, інших імітентів, дивіденди по державних цінних паперах, дивіденди по цінних паперах інших імітентів, доходи від випуску власних цінних паперів, доходи від паїв і акцій на умовах взаємної участі у форму формуванні статутних фондів, дивідендів від пайової участі банку в господарсько-фінансовій діяльності суб'єктів господарювання, які не оформлені акціями); доходи по відшкодуванню клієнтами поштових, телеграфних та інших витрат; доходи за інкасацію грошової виручки і перевезення цінностей; доходи від діяльності самостійних підрозділів банку, непереведених на госпрозрахунок (доходи від діяльності комп'ютерних розрахунково-касових центрів та інших підрозділів); доходи від операцій із золотом і дорогоцінни и металами (різниця між продажною і купівельною ціною); доходи від операцій по касовому обслуговуванню державного бюджету і державного боргу; інші доходи (надходження за раніше списані на збитки борги: проценти і комісія, одержані за минулі роки, повернуті проценти і комісія, зайво сплачені банком за минулі роки, повернутий надлишок каси, одержані суми орендної плати та інші доходи).

53. Об'єктом оподаткування страхових організацій є доход, одержуваний у вигляді страхових платежів за угодами страхування і перестрахування (крім платежів за обов'язкові види страхування), повернутих сум страхових резервів попередніх періодів та інших надходжень.

До складу доходу страхових організацій з метою оподаткування включаються такі доходи: страхові платежі (страхові внески, страхові премії) за угодами страхування та перестраховування; комісійні винагороди за перестраховування; частка від страхових сум та страхових відшкодувань, сплачена перестраховувальниками; повернуті суми спеціальних страхових резервів попередніх періодів; інші доходи.

54. Оподатковувані доходи банківських організацій обчислюються шляхом зменшення валового доходу на суму витрат, визначених відповідно до Основних положень про склад витрат виробництва (обігу) і формування фінансових результатів на підприємствах і в організаціях України (крім витрат на оплату праці), а також на : суму нарахованих і сплачених процентів по пасивних операціях, та суму сплачених процентів за кредити банків; суму сплачених комісійних зборів за послуги та кореспондентські відносини і суму платежів за послуги інших банків.

55. Оподатковувані доходи страхових організацій обчислюються шляхом зменшення валового доходу на суму витрат, визначених відповідно до Основних положень про склад витрат виробництва (обігу) і формування фінансових результатів на підприємствах і в організаціях України (крім витрат на оплату праці), та на суми витрат по:

виплаті страхових сум і страхового відшкодування; комісійних винагород, сплачених страховим посередникам (страховим агентам і страховим брокерам, які є юридичними особами) по операціях страхування і перестрахування; страхових платежів (премій) переданих в перестрахування; поверненню перестрахувальникам їх долі спеціальних страхових резервів попереднього року; відрахуваннях від страхових платежів (премій) у страхові резерви і на запобіжні заходи.

Відрахування в страхові резерви та на запобіжні заходи від страхових платежів здійснюються на підставі нормативів передбачених в структурі тарифної ставки, розрахованої страховиком виходячи з умов страхування та затвердженої ним для розподілу с страхових платежів на: кошти для виплат страхувальникам, фінансування запобіжних заходів та на утримання страхової організації.

Відрахування в страхові резерви для майбутніх виплат від страхових платежів кожного виду страхування здійснюються у випадку, коли фактична сума виплат страхового відшкодування та страхових сум за звітний період буде меншою від суми платежів, визначених як добуток цих страхових платежів на норматив, передбачений структурою тарифної ставки на виплати страхувальникам.

Сума відрахувань на запобіжні заходи визначається за таким же порядком.

У випадку перевищення у звітному періоді фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування над сумою, визначеною як добуток надходжень страхових платежів на норматив, передбачений структурою тарифної ставки на виплати страхувальникам, ця сума перевищення підлягає поверненню із страхового резерву попереднього періоду та включенню до складу оподатковуваного доходу за цей період.

Обчислена за вказаним порядком сума відрахувань у страхові резерви та на запобіжні заходи від страхових платежів по видах страхування та від доходів, що одержані від розміщення тимчасово вільних коштів, за звітний період не може перевищувати норми, встановленої діючим законодавством.

56. Оподатковуваний доход банківських та страхових організацій зменшується на суму доходу від належних їм акцій, облігацій та інших цінних паперів, а також доходу від пайової участі у спільних підприємствах.

57. Доходи від банківської і страхової діяльності оподатковуються за ставкою 55 процентів.

Доходи, одержані банківськими та страховими організаціями від належних їм акцій, облігацій та інших цінних паперів, а також доходи від пайової участі у спільних підприємствах оподатковуються за ставкою 15 процентів.

Податок за ставкою 15 процентів із вищезазначених доходів справляється у джерела доходу при його нарахуванні. Відповідальність за утримання і перерахування податків до бюджету несе підприємство, що виплачує доход.

Реінвестування частини доходу та використання його на придбання нових акцій або інших цінних паперів, розподіленого між засновниками, акціонерами, учасниками та пайовиками, здійснюється після сплати податку.

58. Оподатковуваний доход банків, страхових організацій, їх філіалів, відділень, інших підрозділів зменшується на суму фактичних витрат, спрямованих на створення матеріально-технічної бази по впровадженню електронних платежів, здійснених за рахунок прибутку, що залишається у їх розпорядженні, але не більше 10 процентів оподатковуваного доходу.

При централізації банками коштів для фінансування робіт по впровадженню електронних платежів, вони подають державним податковим інспекціям за місцезнаходженням затверджену за установленим порядком проектно-кошторисну документацію, а також щоквартально відомості про суму фактичних витрат, спрямованих на створення матеріально-технічної бази у розрізі їх філіалів, відділень та інших підрозділів.

Державні податкові інспекції направляють вказані відомості державним податковим інспекціям за місцезнаходженням філіалів, відділень та інших підрозділів банків, що є підставою для надання пільг платникам податку на доходи.

59. Платники податку на доходи, визначені пунктом 51 цієї Інструкції, подають державним інспекціям за місцезнаходженням бухгалтерські звіти та баланси за порядком і в строки, встановлені законодавством, а також Декларацію-Розрахунок доходів та податку за формою, що додається (Додаток N 8).

60. Банківські та страхові організації нараховують і сплачують до бюджету податок на доходи за порядком і в строки, передбачені розділом VI цієї Інструкції.

61. Платниками податку на доход є підприємства, що створені за іншим законодавством, ніж законодавство України, і знаходяться за межами України (надалі іменуються іноземними юридичними особами), які здійснюють господарську діяльність в Україні, її континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зоні через постійне представництво.

Іноземні юридичні особи, що одержують доходи, не пов'язані з діяльністю в Україні через постійне представництво, є платниками податку тільки з доходів, одержуваних з джерел в Україні.

Доходи приватних компаній з метою оподаткування відносяться до доходів власників цих компаній і підлягають оподаткуванню відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 12-92 "Про прибутковий податок з громадян".

При цьому до власників приватної компанії не відносяться іноземні громадяни, у власності яких знаходиться будь-яке підприємство (юридична особа), доходи якого в місці знаходження (реєстрації) за межами України підлягають оподаткуванню податком а прибуток корпорації або іншим аналогічним видом податку.

Іноземна юридична особа, яка здійснює господарську діяльність в Україні через постійне представництво, відповідно до статті 5 Закону України від 16 квітня 1991 року "Про зовнішньоекономічну діяльність" з наступними змінами та доповненнями повинна пройти державну реєстрацію і одержати свідоцтво в Міністерстві зовнішніх економічних зв'язків України.

Відсутність реєстрації іноземної юридичної особи, яка здійснює діяльність в Україні через постійне представництво, розглядається як приховування доходу, що підлягає оподаткуванню.

Реєстрація початку або закінчення діяльності в Україні іноземної юридичної особи повинна бути здійснена протягом місяця після початку або за місяць до припинення діяльності.

62. Під постійним представництвом іноземної юридичної особи в Україні для цілей оподаткування розуміються бюро, контора, агентство, будь-яке інше місце діяльності, пов'язане з розробкою природних ресурсів, здійсненням передбачених контрактами робіт по будівництву, установці, монтажу, складанню, налагодженню, обслуговуванню устаткування та іншими аналогічними роботами, а також організації та громадяни, які представляють на території України іноземну юридичну особу.

Діяльність на укладання договорів доручень, як вони визначені в пункті 6 цієї Інструкції, приводить до створення постійного представництва іноземної юридичної особи. За договором доручення повірений повинен повідомляти про хід виконання доручення, а також подавати звіт про виконання доручення, без зволікань передавати іноземній юридичній особі (довірителю) все одержане у зв'язку з виконанням доручення. Іноземна юридична особа зобов'язана у безспірному порядку прийняти все виконане повіреним відповідно договору, для виконання доручення забезпечити його коштами, відшкодувати фактичні витрати повіреного, які були необхідні для належного виконання доручення, а також сплатити належну винагороду за виконання доручення. Діяльність повіреного відповідно до угод, які регулюють його стосунки з іноземною юридичною особою та містять вищеперелічені умови, приводить до створення в Україні постійного представництва іноземної юридичної особи.

До такої діяльності належать підготовка умов контрактів, які будуть носити обов'язковий характер для іноземної юридичної особи, та діяльність щодо створення умов для належного виконання угод, укладених іноземною особою з третіми особами, за повноту та якість виконання яких безпосередньо відповідає іноземна юридична особа. Зокрема, передпродажна підготовка товарів, включаючи їх митне оформлення при перетині кордону, зберігання запасів товарів з метою забезпечення своєчасної поставки третім ім особам за договорами, укладеними іноземною юридичною особою, а також сервісне обслуговування та гарантійний ремонт, здійснюваний відповідно до таких угод, утворюють постійне представництво.

Наприклад, підприємство України закуповує в іноземної юридичної особи за кордоном комп'ютерну техніку і після створення необхідної програмної конфігурації реалізує цю техніку від свого імені на території України. Крім того, підприємство має від іноземної юридичної особи повноваження на ведення переговорів щодо умов контрактів, які іноземна юридична особа укладає з іншими підприємствами України. Підготовлені таким чином контракти з боку іноземної особи підписуються безпосередньо її співробітниками в країні, де ця особа зареєстрована. Підприємство також уклало угоду з іноземною юридичною особою на створення програмної конфігурації комп'ютерів, які поставляються іноземною юридичною особою за контрактами, укладеними особисто іноземною юридичною особою з третіми особами. Такі контракти передбачають подальше сервісне обслуговування комп'ютерів, яке здійснює в Україні згадане підприємство. Відповідальність за поставку комп'ютерів з необхідною програмною конфігурацією та сервісне обслуговування несе відповідно до контрактів виключно іноземна юридична особа. У цьому випадку діяльність підприємства щодо закупівлі комп'ютерів та подальшого їх продажу після створення програмної конфігурації є звичайною господарською діяльністю підприємства в здійсненні якої воно не залежить від іноземної юридичної особи, самостійно здійснює продаж комп'ютерів виключно від свого імені, не впливає на будь-які обов'язки іноземної юридичної особи щодо третіх осіб, і, відповідно, сама по собі не створює по постійного представництва іноземної юридичної особи в Україні. Ведення переговорів щодо змісту контрактів іноземної юридичної особи з третіми особами безпосередньо впливає на обов'язки іноземної юридичної особи перед третіми особами так само, як і створення належної програмної конфігурації та сервісне обслуговування комп'ютерів, що поставляються іноземною юридичною особою третім особам. Ці види діяльності також належать до сфери економічної діяльності іноземної юридичної особи. Тому здійснення підприємством такої діяльності приводить до створення постійного представництва іноземної юридичної діяльності в Україні. Підприємство повинно бути зареєстроване за встановленим порядком як постійне представництво, а доходи, одержані іноземною юридичною особою бою від контрактів, у виконанні яких брало участь підприємство, оподатковуються як доходи, одержані від діяльності в Україні через постійне представництво.

Здійснюваний повіреним продаж належних іноземній юридичній особі товарів і виробів зі складів, які іноземна юридична особа має або орендує в Україні, також створює постійне представництво іноземної юридичної особи в Україні.

Іноземна юридична особа не розглядається як така, що має постійне представництво в Україні, якщо брокер, комісіонер або інший посередник здійснюють діяльність в інтересах іноземної юридичної особи від свого імені, хоча і за рахунок коштів іноземної юридичної особи, ця діяльність є звичайною діяльністю цього посередника і створює, припиняє юридичні та інші обов'язки як іноземної юридичної особи, так і самого повіреного щодо третіх осіб внаслідок виконання цієї діяльності. У проведенні своєї діяльності посередник, в залежності від обставин щодо повного задоволення інтересів іноземної юридичної особи, може діяти на свій власний розсуд за рахунок власних коштів і є незалежним від іноземної особи.

Звичайною діяльністю посередника є його підприємницька діяльність, що має державну реєстрацію за встановленим законодавством порядком, в тій якості, в якій він надає послуги іноземній юридичній особі. Звичайною діяльністю вважається така підприємницька діяльність, в якій послуги, подібні до тих, що надаються іноземній особі, складають переважну частину загальної діяльності посередника. У випадках, передбачених чинним законодавством України, окремі види діяльності, що здійснюються на користь іноземної особи, є виключними видами діяльності. Таким видом діяльності є, наприклад, діяльність щодо випуску та обігу цінних паперів. Здійснення цієї діяльності допускається на основі дозволу, виданого Міністерством фінансів України, за умови виконання вимог Закону України "Про цінні папери та фондову біржу". Інші види діяльності повинні відповідати вимогам, які містяться у чинному законодавстві України щодо цих видів діяльності. Наприклад, відповідно до Закону України "Про товарну біржу" брокером є фізична особа, зареєстрована на біржі відповідно до її статуту, обов'язок якої полягає у виконанні доручень членів біржі, яких вони представляють, на здійснення біржових операцій шляхом підшукування контрактів і поданні здійснюваних ними операцій до реєстрації на біржі.

Діяльність на користь іноземної юридичної особи щодо укладання договорів комісії, як вони визначені в пункті 6 цієї Інструкції, якщо така діяльність є звичайною діяльністю комісіонера, не створює постійного представництва іноземної юридичної особи в Україні. За договором комісії комісіонер стає зобов'язаним та набуває права за угодами, укладеними ним з третіми особами, хоча б іноземна юридична особа була названа в угоді або вступила з третьою особою в безпосередні відносини на виконання цієї угоди.

Якщо іноземна юридична особа, яка є учасником підприємства з іноземними інвестиціями, крім виконання зафіксованих у документах заснування підприємства з іноземними інвестиціями обов'язків, здійснюваних іноземною особою від імені підприємства з іноземними інвестиціями, виконує також іншу діяльність в Україні від свого імені (на користь підприємства з іноземними інвестиціями чи на свою користь), через постійне місце діяльності, вона також є платником податку на доходи.

Наприклад, як така, що здійснюється через постійне представництво, може бути визнана діяльність іноземної юридичної особи (яка є одночасно учасником підприємства з іноземними інвестиціями) в частині, що стосується представництва її працівниками на території України інтересів третіх юридичних осіб. У цьому випадку іноземна юридична особа повинна зареєструвати своє представництво за встановленим порядком.

63. Об'єктом оподаткування є доход, одержаний іноземною юридичною особою, яка здійснює діяльність на території України, її континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зоні.

Порядок обчислення оподатковуваного доходу викладено у розділах II і III цієї Інструкції.

При визначенні оподатковуваного доходу іноземних юридичних осіб враховуються особливості його формування згідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 листопада 1992 року N 625 "Про особливості фомування оподатковуваного доходу іноземних юридичних осіб".

а) у разі, коли іноземна юридична особа здійснює свою діяльність не лише в Україні, а й за її межами і при цьому не веде окремого обліку доходу, який дозволяє визначити суму доходу від діяльності, здійснюваної нею через постійне представництво в Україні, сума доходу, що підлягає оподаткуванню в Україні, може бути визначена на основі розрахунку погодженого платником податку з державною податковою інспекцією, що контролює його платежі до бюджету;

При застосуванні вказаного методу не вираховуються з оподатковуваного доходу суми, що сплачуються постійним представництвом підприємству або його іншому підрозділу як роялті, гонорар або інші подібні платежі за користування патентами або іншими правами, або як комісійні за надані послуги щодо управління постійним представництвом, чи як проценти за позичку, надану підприємством постійному представництву. З оподатковуваного доходу можуть бути вирахувані лише суми, які сплачені стороннім організаціям за надання подібних послуг, і лише в тій частині, в якій звичайно відносяться до постійного представництва загальноадміністративні витрати.

У кожному конкретному випадку з метою оподаткування приймається один із таких показників:

питома вага видатків представництва іноземної юридичної особи по здійсненню діяльності, доходи від якої підлягають оподаткуванню в Україні, в складі загальних видатків іноземної юридичної особи, пов'язаних з діяльністю в Україні через постійне представництво;

питома вага валової виручки від здійснення діяльності, доходи від якої підлягають оподаткуванню в Україні, в складі загальних доходів, отриманих у зв'язку з діяльністю іноземної юридичної особи в Україні через постійне представництво;

питома вага чисельності працюючих, зайнятих здійсненням діяльності в Україні, у загальній чисельності працюючих іноземної юридичної особи, а також інші аналогічні критерії.

Про застосовуваний метод обчислення оподатковуваного доходу державні податкові інспекції України повинні офіційно повідомити представництво іноземної юридичної особи в Україні. Зміни прийнятого методу обчислення оподатковуваного прибутку можливі при наявності достатніх і вагомих підстав;

б) якщо немає можливості прямим підрахуванням визначити доходи, одержані іноземною юридичною особою від діяльності в Україні, вони можуть бути визначені державними податковими інспекціями на підставі валового доходу або проведених затрат виходячи и з норми рентабельності 30 процентів прибутку.

При застосуванні вказаного методу необхідно до витрат представництва іноземної юридичної особи включати всі витрати, пов'язані з діяльністю в Україні, незалежно від того, де вони понесені, тобто не тільки витрати бюро (контори) іноземної юридичної особи в Україні, але й витрати цієї особи у місці її резиденції, пов'язані з її діяльністю в Україні.

При визначенні доходу умовним методом на основі здійснених витрат, затрати, безпосередньо пов'язані з діяльністю в Україні, що підлягає оподаткуванню, перемножуються на 30 процентів. До одержаної суми додаються затрати на оплату праці і з отриманого результату, що є розрахунковим оподатковуваним доходом, визначається податок шляхом множення на ставку 19 процентів (або 55 процентів для іноземних банків).

При визначенні доходу умовним методом на основі одержаного валового доходу, доходи, безпосередньо пов'язані з діяльністю в Україні, що підлягає оподаткуванню, перемножуються на 30 процентів. До одержаної суми додаються затрати на оплату праці і отриманий результат перемножується на ставку податку 19 процентів (або 55 процентів для іноземних банків) та ділиться на 130 процентів. Одержана сума в результаті розрахунку є податком на доходи.

Іноземні юридичні особи, які одержують як компенсацію за здійснювану в Україні через постійне представництво діяльність оплату у вигляді продукції чи майна, сплачують податок на доход, для визначення розміру якого використовують договірні (контрактні) ціни, ціни основних організацій-експортерів або ціни, обчислені на базі світових цін на таку або аналогічну продукцію чи майно. У разі, коли державна податкова інспекція не має даних про розмір таких цін, вона може звернутися за такими даними до Міністерства зовнішніх економічних зв'язків України через Головну державну податкову інспекцію України.

64. Сума податку іноземних юридичних осіб визначається виходячи з величини оподатковуваного доходу і ставки податку у розмірі 19 процентів.

Доходи іноземних банків від банківської діяльності оподатковуються за ставкою 55 процентів.

Оподатковуваний доход іноземних банків визначається за порядком, передбаченим розділом VIII цієї Інструкції з урахуванням особливостей його визначення, викладених у цьому розділі.

65. Податок на доходи іноземних юридичних осіб обчислюється щорічно державними податковими інспекціями за місцезнаходженням постійного представництва.

Іноземна юридична особа, яка здійснює діяльність в Україні через постійне представництво, не пізніше 15 квітня наступного за звітним року, подає державній податковій інспекції за місцезнаходженням постійного представництва звіт про діяльність в Україні, а також декларацію про доходи за формою, що додається (Додаток N 9).

У разі припинення діяльності до закінчення календарного року зазначені документи повинні бути подані протягом місяця з дня її припинення.

При цьому виручка в іноземній валюті перераховується в національну грошову одиницю України за курсом Національного банку України, що діяв на дату її одержання, а видатки - на дату оплати матеріальних затрат (послуг).

На суму обчисленого податку платнику видається платіжне повідомлення за формою, що додається (Додаток N 10).

Податок сплачується в строки, вказані у платіжному повідомленні, у безготівковим порядком у грошовій одиниці, що діє в Україні.

Відрізна частина платіжного повідомлення є підставою для ведення особових рахунків.

Строк сплати податку в платіжному повідомленні встановлюється 30 днів з дати його виписки.

Зайві суми податку, внесені до бюджету, повертаються платнику в 5-денний строк з дня одержання письмової заяви, але не більше як за один рік до виявлення неправильної сплати.

66. Іноземні юридичні особи, які одержують доходи, не пов'язані з діяльністю в Україні, сплачують податки з доходів від дивідендів (процентів), авторських прав, ліцензій, фрахту, орендних платежів та з інших доходів, джерело яких знаходиться в країні і які не пов'язані із здійсненням діяльності в Україні через постійне представництво, за ставкою 15 процентів (крім доходу від фрахту), якщо інше не встановлено міжнародною угодою України з податкових питань.

Суми доходів від фрахту, виплачуваного іноземним юридичним особам у зв'язку із здійсненням міжнародних перевезень, оподатковуються за ставкою 6 процентів.

Податок із зазначених у цьому пункті доходів іноземних юридичних осіб із джерел в Україні утримується підприємством, організацією, що виплачує доход іноземній юридичній особі, у валюті переказу з повної суми доходу при кожному переказі платежу.

Іноземна юридична особа, яка має відповідно до міжнародної угоди України право на повне або часткове звільнення від податку з доходів із джерел в Україні, не пов'язаних із діяльністю в Україні, реалізує це право шляхом подання державній податковій інспекції за місцезнаходженням заяви про зниження або скасування податку за формами, які додаються (Додатки N 11, N 12).

У разі подання заяви після переказу доходу за кордон, вона повинна бути подана протягом року від дня переказу. Заяви, подані після закінчення року, до розгляду не приймаються.

67. Якщо міжнародною угодою України встановлено інші правила, ніж ті, що містяться в цій Інструкції, то застосовуються правила міжнародної угоди.

Відповідно до Закону України від 12 вересня 1991 року N 1543-12 "Про правонаступництво України" Україна є правонаступником прав і обов'язків за міжнародними договорами Союзу РСР, які не суперечать Конституції та інтересам України.

Із змістом міжнародних податкових угод можна ознайомитися у виданих колишнім Міністерством фінансів СРСР збірниках "Діючі міжурядові угоди СРСР з іншими державами з питань оподаткування".

Ставки податку на окремі види доходів згідно з чинним законодавством та міжнародними угодами станом на 1 січня 1994 року додаються (Додаток N 13).

Для одержання податкових пільг іноземна юридична особа повинна подати державній податковій інспекції за її місцезнаходженням офіційне підтвердження факту постійного місцезнаходження даної особи у державі, з якою є міжурядова (міждержавна) угода

податкових питань. Зазначене офіційне підтвердження може бути представлено як до сплати, так і протягом року з дня переказування доходу за кордон.

При укладанні комерційних угод з іноземними фірмами не дозволяється включати до контракту податкові застереження, відповідно до яких підприємство, установа або організація, що виплачують доход, беруть на себе зобов'язання нести витрати щодо сплати податку на доходи іноземних юридичних осіб.

У випадку порушення цього положення контракт вважається недійсним у частині, що стосується надання податкових пільг, і іноземна юридична особа повинна сплатити податок за встановленим порядком.

68. Декларація про доходи іноземної юридичної особи, яка здійснює свою діяльність в Україні, підлягає щорічній перевірці аудиторською організацією, що одержала за установленим порядком ліцензію на право заняття аудиторською діяльністю, для підтвердження достовірності звіту.

69. Сума доходу, одержана резидентом України за кордоном, включається до загальної суми доходу, що підлягає оподаткуванню в Україні, і враховується при визначенні розміру податку.

Суми податків на прибуток або доходи, одержані за межами території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, сплачені підприємствами, об'єднаннями та організаціями за кордоном відповідно до законодавства іноземних держав, зараховуються при сплаті ними податків з доходів в Україні за умови письмового підтвердження податковим органом відповідної іноземної держави факту сплати податку та наявності міжнародного договору про усунення подвійного оподаткування доходів і майна та запобігання ухиленням від сплати податку. При цьому розмір зараховуваних сум не може перевищувати суми податку на доходи, що підлягає сплаті в Україні стосовно доходу, одержаного за кордоном.

Приклади заліку сплачених за кордоном податків з метою усунення подвійного оподаткування наведено в додатку N 14 цієї Інструкції.

70. Зарахування сум податку на доходи проводиться, за порядком, передбаченим державним бюджетом України на поточний рік, відповідно до класифікації доходів і видатків Державного та місцевих бюджетів України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16 липня 1992 N 35 з послідуючими змінами від 20 травня 1993 року N 28 та від 17 лютого 1994 року N 13.

71. Платники податку зобов'язані:

а) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання до термінів, встановлених чинним законодавством;

б) подавати до державних податкових інспекцій декларації, розрахунки з податку, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податку;

в) сплачувати належні суми податку в установлені терміни;

г) допускати службових осіб державних податкових інспекцій до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податку.

72. Керівники і відповідні службові особи підприємств, установ, організацій зобов'язані підписати акт перевірки, проведеної державними податковими інспекціями та давати письмові пояснення за цими актами з питань, що виникають під час перевірки, виконувати вимоги державних податкових інспекцій щодо усунення виявлених порушень законодавства про оподаткування доходів.

73. Відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податку і додержання законодавства про оподаткування покладається на платників податку, та їх службових осіб.

74. Платники податку, які не мають до встановленого терміну сплати податку бухгалтерських звітів і балансів, декларацій і розрахунків з податку за відповідний період, сплачують 110 процентів суми податку, обчисленого за попередній звітний період. Після подання зазначених документів проводиться перерахунок податку з фактично одержаного доходу.

75. Платники податку за неподання або несвоєчасне подання державним податковим інспекціям податкових декларацій, розрахунків та інших документів, необхідних для обчислення податку, а також за неподання або несвоєчасне подання установам банків платіжних доручень на сплату податку додатково сплачують до бюджету 10 процентів належних до сплати сум податку.

76. У разі приховування (заниження) суми податку платниками сплачується сума донарахованого податку і штраф у двократному розмірі тієї ж суми, а в разі повторного порушення протягом року після встановлення порушення попередньою перевіркою - штраф у п'ятикратному розмірі.

77. Суми донарахованого податку і фінансових санкцій, передбачених у пунктах 75 і 76 Інструкції, сплачуются до бюджетів підприємствами, установами і організаціями у 10-денний термін з дня складання акта перевірки.

78. Службові особи, винні у порушенні законодавства про оподаткування доходів, за установленим законом порядком притягуються до адміністративної та кримінальної відповідальності згідно з чинним законодавством України.

79. Сума податку, не внесена в установлені строки та сума податку, вирахуваного з прихованого (заниженого) доходу, а також застосовувані фінансові санкції стягуються з підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та наслідків фінансово-господарської діяльності у безспірному порядку.

80. Після закінчення встановлених строків сплати податку на доходи або сплати авансових внесків, не внесена сума вважається недоїмкою і сплачується з нарахуванням пені.

Своєчасно не сплачена сума податку стягується за весь час заборгованості бюджету з нарахуванням пені в розмірі 0,2 процента суми недоїмки за кожний день прострочення (включаючи день сплати).

81. Відстрочка і розстрочка сплати до бюджету податків на доходи відповідно до статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року N 8-93 "Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів" надаються платникам на мовах податкового кредиту.

За користування податковим кредитом платники сплачують до відповідного бюджету плату в розмірі 0,5 облікової ставки Національного банку України, яка застосовується на день одержання платником сум кредиту.

Проценти за користування податковим кредитом сплачуються платниками за рахунок прибутку, що залишається в їх розпорядженні.

82. Повернення та перегляд неправильно сплаченого податку на доходи здійснюється державними податковими інспекціями за порядком, визначеним Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року N 8-93 "Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів".

Повернення неправильно сплачених платежів здійснюється не більше як за один рік до виявлення неправильної сплати.

83. Сума податку з доходів, зазначених у пунктах 42 та 66 цієї Інструкції, не перерахована до бюджету підприємствами, що виплачують доходи, стягується з коштів, що залишаються у розпорядженні цих підприємств після розрахунків з бюджетом у безспірному порядку незалежно від того, за який період виплачено доход іноземним одержувачам.

84. Контроль за правильністю застосування законодавства про оподаткування доходів підприємств і організацій здійснюється державними податковими інспекціями відповідно до законодавства України.

Примітка:

1. Розрахунок податку на доходи складається платником і подається державній податковій інспекції окремо з кожного концертно-видовищного заходу.

2. Після закінчення I кварталу, півріччя, 9 місяців і року платник обчислює наростаючим підсумком з початку року суму податку з фактично одержаного ним доходу, що підлягає оподаткуванню з урахуванням раніше нарахованих платежів, та подає державній податковій інспекції Декларацію за встановленим порядком.