Відповідно до підпункту 30 пункту 4 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 878, та з метою організації системи психологічного забезпечення в Національній гвардії України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про психологічне забезпечення в Національній гвардії України, що додається.

2. Головному управлінню Національної гвардії України забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на командувача Національної гвардії України.

1. Це Положення визначає організацію, систему психологічного забезпечення в Головному управлінні Національної гвардії України (далі - Головне управління НГУ), оперативно-територіальних об’єднаннях, з’єднаннях, військових частинах (підрозділах), вищих військових навчальних закладах, навчальних військових частинах (центрах), базах, закладах охорони здоров’я та установ Національної гвардії України (далі - військові частини).

2. У цьому Положенні терміни вживаються в таких значеннях:

1) бойова психічна травма - патологічний стан центральної нервової системи, що виникає внаслідок впливу чинників бойового (оперативного) стресу та зумовлює регулювання поведінки особи, що постраждала, через патофізіологічні механізми;

2) бойовий (оперативний) стрес - багаторівневий процес адаптаційної активності організму людини в умовах екстремальної бойової обстановки, який супроводжується напруженням механізмів реактивної саморегуляції та закріпленням специфічних пристосувальних психофізіологічних змін. Бойовий (оперативний) стрес є передпатологічним дестабілізаційним станом, що вичерпує функціональний резерв організму, збільшує ризик дезінтеграції психічної дії та стійких соматоформних вегетативних дисфункцій;

3) група контролю бойового (оперативного) стресу - підрозділ, призначений для контролю бойового (оперативного) стресу шляхом участі у проведенні підготовки особового складу до виконання завдань, визначених Законом України "Про Національну гвардію України" (далі - завдання за призначенням), заходів психологічного забезпечення в місцях виконання завдань за призначенням, а також після їх завершення;

4) мобільна група психологічної підтримки - підрозділ, призначений для контролю бойового (оперативного) стресу, проведення заходів психологічного забезпечення в місцях виконання завдань за призначенням;

5) експрес-діагностика психоемоційних станів - швидка оцінка індивідуально-психологічних особливостей військовослужбовців з метою встановлення ступеня їх відповідності вимогам та умовам виконання завдань за призначенням, контроль за психоемоційним станом військовослужбовців і визначення необхідності в наданні відповідної підтримки, допомоги;

6) консультант за принципом "рівний - рівному" (помічник психолога) - військовослужбовець Національної гвардії України, що пройшов відповідний курс навчання та має навички з основ психологічної допомоги;

7) посилена психологічна увага - система комплексних заходів психологічного характеру, що здійснюються з визначеною групою осіб, які потребують першочергової психологічної допомоги у зв’язку з особливостями впливу на них стресогенних факторів службової і позаслужбової діяльності та навчально-виховного процесу, з метою своєчасної профілактики і запобігання надзвичайним подіям серед особового складу, підвищення рівня його адаптаційних можливостей в умовах службово-бойової діяльності та забезпечення психологічного благополуччя, збереження психічного і фізичного здоров’я, запобігання службовому та побутовому травматизму;

8) посттравматичний стресовий розлад - симптомокомплекс, характеристики якого відображають насамперед порушення цілісності особистості внаслідок психотравмівних стресорів високої інтенсивності; відстрочена або затяжна реакція на кризову подію чи ситуацію загрозливого або катастрофічного характеру, яка може викликати в людини загальний дистрес;

9) психологічна декомпресія - форма психологічної реабілітації військовослужбовців, які перебували в екстремальних (бойових) умовах службово-бойової діяльності, що складається з комплексу заходів фізичного і психологічного відновлення організму людини та проводиться з метою поступової адаптації військовослужбовців до звичайних умов життєдіяльності, запобігання розвитку в них психологічних травм;

10) психологічна допомога - вид допомоги, що надається військовослужбовцеві чи групі військовослужбовців для відновлення необхідної якості психологічних станів, покращення функціонування психічних процесів, поведінки, спілкування та їх реалізації у груповій діяльності;

11) психотравматична ситуація - екстремальна критична подія, яка має значний негативний (екстремальний психогенний) вплив на особистість і за своїми наслідками потребує надання психологічної допомоги та здійснення реабілітації;

12) психологічна резильєнтність - характеристика психіки людини, що визначає здатність чинити опір стресам та виявляти психічну стійкість, дозволяє запобігати психічному та емоційному вигоранню, виникненню тривожних та депресивних станів та відновлюватися після труднощів та стресу;

13) стрес-фактори - фактори, що зумовлюють бойовий (оперативний) стрес;

14) супервізія - процес надання психологам професійної допомоги, спрямованої на аналіз і подолання професійних труднощів, удосконалення організації роботи, підтримку мотивації до роботи, дотримання етичних норм та стандартів надання психологічних послуг, запобігання виникненню професійного вигорання, забезпечення емоційної підтримки, підвищення професійної кваліфікації.

3. Система психологічного забезпечення в Національній гвардії України (далі - НГУ) складається з таких елементів:

1) суб’єкти психологічного забезпечення;

2) об’єкти психологічного забезпечення;

3) напрями психологічного забезпечення.

4. Суб’єктами психологічного забезпечення в НГУ є підрозділи психологічної служби (центри оперативно-психологічного забезпечення, відділи, відділення, служби), посадові особи, які входять до їх складу, офіцери (психологи) батальйонів (дівізіонів), офіцери секцій S-1 персоналу штабів батальйонів (дивізіонів) за військово-обліковою спеціальністю "психологія" (далі - психологи), а також консультанти за принципом "рівний - рівному" (помічники психологів).

5. Об’єктами психологічного забезпечення в НГУ є військовослужбовці та працівники (далі - особовий склад), резервісти НГУ, члени їх сімей, а також кандидати для проходження військової служби (навчання) та служби у військовому резерві НГУ.

6. Напрямами психологічного забезпечення виконання військовослужбовцями НГУ завдань за призначенням визначаються:

1) професійно-психологічний відбір;

2) психологічне вивчення;

3) професійно-психологічна підготовка;

4) психологічний супровід виконання завдань за призначенням;

5) психопрофілактика, психологічна допомога та реабілітація.

7. Основними завданнями психологічного забезпечення є:

1) надання допомоги командирам (начальникам) військових частин з питань створення ефективної системи підтримання психологічної готовності, стійкості та надійності особового складу для виконання завдань за призначенням;

2) психологічне вивчення військовослужбовців базової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період та призваних на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період;

3) психологічний скринінг, експрес-діагностика психоемоційних станів військовослужбовців, їх готовності до виконання завдань за призначенням;

4) організація та проведення професійно-психологічного відбору кандидатів для проходження військової служби в НГУ, служби у військовому резерві НГУ, участі в міжнародних операціях із підтримання миру і безпеки в складі національного персоналу або національного контингенту, навчання у вищих військових навчальних закладах, навчальних військових частинах (центрах) військовослужбовців перед призначенням на вищі посади;

5) психологічна підготовка військовослужбовців НГУ до виконання завдань за призначенням;

6) психологічний супровід військовослужбовців під час виконання завдань за призначенням в екстремальних (бойових) умовах, психологічна допомога військовослужбовцям у місцях виконання завдань за призначенням;

7) контроль бойового (оперативного) стресу;

8) вивчення окремих елементів соціально-психологічного клімату у військових колективах;

9) профілактика психотравматизації, професійного вигорання, самогубств (спроб самогубств) серед військовослужбовців, конфліктів у підрозділах НГУ;

10) психологічний супровід військовослужбовців НГУ, звільнених із полону;

11) психологічна декомпресія особового складу підрозділів НГУ, які виконували завдання за призначенням в екстремальних (бойових) умовах;

12) психологічна допомога та реабілітація військовослужбовців після виконання завдань за призначенням, зокрема, в екстремальних (бойових) умовах;

13) психологічна допомога пораненим (травмованим) військовослужбовцям, що проходять лікування в закладах охорони здоров’я;

14) науково-дослідницьке та методичне супроводження виконання основних завдань підрозділами психологічної служби;

15) психологічне консультування членів сімей військовослужбовців (за їх запитами);

16) опитування військовослужбовців з використанням поліграфа.

1. До підрозділів психологічної служби НГУ належать:

1) структурний підрозділ Головного управління НГУ з психологічного забезпечення;

2) центри оперативно-психологічного забезпечення, відділення, служби, групи психологічного забезпечення, психологи військових частин НГУ.

2. Центр (відділ, відділення, службу, групу) психологічного забезпечення військової частини НГУ очолює начальник, який підпорядковується командирові військової частини і з питань психологічного забезпечення його діяльність координується керівником структурного підрозділу Головного управління НГУ з психологічного забезпечення.

3. Штатна чисельність психологів вищих військових навчальних закладів, військових частин визначається залежно від допустимих норм службового навантаження на одного психолога і становить не більше 400 осіб штатної чисельності особового складу в мирний час та не більше 300 в особливий період (крім спеціалістів поліграфа).

4. На посади керівників підрозділів психологічної служби НГУ призначаються фахівці, які мають вищу освіту за спеціальністю "Психологія" та відповідають кваліфікаційним вимогам:

1) начальник структурного підрозділу Головного управління НГУ з психологічного забезпечення повинен мати ступінь вищої освіти "магістр", загальний стаж служби на посадах психологічної служби не менше трьох років;

2) начальник центру (відділу, відділення, служби, групи) психологічного забезпечення військової частини повинен мати ступінь вищої освіти "магістр", загальний стаж служби на посадах психологічної служби не менше двох років, пройшов курси підвищення кваліфікації.

5. На посади психологів призначаються особи, які мають вищу освіту за спеціальністю "Психологія", за поданням командирів (начальників) військових частин (крім спеціалістів поліграфа).

6. На посади поліграфологів призначаються фахівці, що отримали підготовку відповідно до Інструкції про порядок організації та проведення опитування особового складу Національної гвардії України з використанням поліграфа, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01 вересня 2017 року № 749, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22 вересня 2017 року за № 1169/31037.

7. Залучення психологів до інших видів діяльності, що не пов’язані з їхніми обов’язками, забороняється.

8. Професійне втручання в роботу психолога можливе лише з боку психолога психологічної служби НГУ вищого рівня, наділеного відповідними повноваженнями.

9. Рекомендації психолога можуть бути відмінені спеціальною комісією, що складається із психологів, вищих за службовим становищем, яка призначається наказом (розпорядженням) командувача Національної гвардії України, начальника оперативно-територіального об’єднання НГУ.

10. Психологи можуть бути членами громадських об’єднань, крім об’єднань, статутні положення яких суперечать засадам діяльності НГУ.

11. Командири (начальники) військових частин створюють психологам відповідні умови для збереження конфіденційної інформації та організовують матеріально-технічне забезпечення психологічної служби.

12. Для здійснення професійної діяльності психологи забезпечуються необхідним майном відповідно до Норм належності майна підрозділів психологічної служби в Національній гвардії України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14 січня 2019 року № 10, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 30 січня 2019 року за № 117/33088 (в редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 18 березня 2021 року № 200).

13. Для реалізації завдань психологічного забезпечення можуть залучатися за згодою психологи психологічних служб центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України, науково-дослідних установ, закладів вищої освіти, громадських об’єднань.

14. У разі призначення та проведення службового розслідування щодо випадків, пов’язаних з дискримінацією за ознакою статі, сексуальним домаганням, насильством за ознакою статі, правопорушеннями проти статевої свободи та статевої недоторканості, призначається комісія, до складу якої входить психолог органу військового управління (військової частини), для вивчення психологічних аспектів та організації психологічної допомоги потерпілим.

Психологи за згодою та за потреби можуть залучатися до складу мультидисциплінарних команд, які надають соціальні послуги військовослужбовцям та членам їх сімей, для надання допомоги постраждалим від дискримінації за ознакою статі, домашнього насильства та насильства за ознакою статі, а також у разі проходження спеціалізованого навчання - до проведення програм для кривдників.

1. Організація та керівництво професійно-психологічним відбором в НГУ покладається на структурний підрозділ Головного управління НГУ з психологічного забезпечення. Проведення професійно-психологічного відбору у військових частинах покладається на психологів військових частин.

2. Професійно-психологічний відбір проходять кандидати:

на проходження військової служби за контрактом;

на призначення на керівні посади та посади, за якими передбачено виконання обов’язків з обліку товарно-матеріальних цінностей;

від цивільної молоді та військовослужбовців, які виявили бажання навчатися у вищих військових навчальних закладах та навчальних військових частинах (центрах) НГУ;

на проходження служби у військовому резерві;

на участь у міжнародних операціях із підтримання миру і безпеки (далі - кандидати).

3. У разі необхідності для проведення професійно-психологічного відбору може застосовуватися опитування з використанням поліграфа (за письмовою згодою кандидата) відповідно до Інструкції про порядок організації та проведення опитування особового складу Національної гвардії України з використанням поліграфа, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01 вересня 2017 року № 749, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22 вересня 2017 року за № 1169/31037.

4. Професійно-психологічний відбір кандидата на проходження військової служби за контрактом здійснюється після попереднього вивчення його даних посадовими особами підрозділу, до якого відбирається кандидат.

5. Професійно-психологічний відбір проводиться за етапами:

1) узагальнення соціально-демографічних даних і особливостей соціалізації особистості кандидата;

2) вивчення стилю керівництва та особливостей соціально-психологічного клімату в підпорядкованому військовому колективі (в разі призначення на керівну посаду);

3) інструктаж перед проходженням психологічного тестування кандидата та отримання його письмової згоди на проходження поглибленого психологічного вивчення;

4) психологічне інтерв’ю кандидата для визначення мотивів призову на військову службу за контрактом, проходження навчання (призначення на посаду), а також установлення психотравмівних факторів та наслідків їх впливу на особистість;

5) психологічне тестування;

6) узагальнення результатів психологічного вивчення та підготовка довідки з висновком і рекомендаціями;

7) облік результатів психологічного вивчення в картці психологічного супроводу кандидата, військовослужбовця.

6. На підставі узагальнених результатів поглибленого психологічного вивчення психолог готує довідку з одним із таких висновків: рекомендується, не рекомендується. Строк дії такої довідки становить 6 місяців із дати проходження психологічного вивчення.

7. У разі визначення психологом негативного результату психологічного тестування допуск його до повторного проходження тестування здійснюється в будь-який інший день упродовж місяця, але не більше двох разів.

8. З метою проведення психологічного вивчення у військових частинах можуть обладнуватися класи психологічного тестування.

1. Організація та координація роботи із психологічного вивчення військовослужбовців НГУ покладається на структурний підрозділ Головного управління НГУ з психологічного забезпечення. Проведення психологічного вивчення військовослужбовців у військових частинах покладається на психологів військових частин.

2. Психологічне вивчення військовослужбовців проводиться з використанням методів соціально-психологічного вивчення, психологічного та психофізіологічного обстеження.

Соціально-психологічне вивчення передбачає оцінку умов виховання і розвитку особистості, її професійної спрямованості, емоційно-вольових якостей, організаторських здібностей, особливостей спілкування і поведінки в колективі.

Психологічне та психофізіологічне обстеження (тестування) передбачає оцінку пізнавальних психічних процесів (сприйняття, увага, пам’ять, мислення), властивостей нервової системи (сила, рухливість, лабільність, урівноваженість) і психомоторики, психологічних особливостей особистості (темперамент, характер, здібності).

3. Психологічне вивчення військовослужбовців проводиться психологами НГУ з метою:

1) виявлення і оцінювання індивідуально-психологічних якостей військовослужбовців, їх мотивації;

2) вивчення можливостей адаптації психіки до бойових умов;

3) діагностики психоемоційних станів військовослужбовців та прогнозування їх поведінки;

4) визначення напрямів проведення індивідуальної роботи та надання рекомендацій командирам (начальникам) для більш доцільного використання за фахом чи досвідом служби.

4. Психологічне вивчення військовослужбовців включає:

1) поглиблене психологічне вивчення військовослужбовців базової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації;

2) експрес-діагностику психоемоційних станів військовослужбовців до, під час та після виконання завдань за призначенням;

3) психологічне вивчення для допуску до несення служби із зброєю.

5. За результатами психологічного вивчення психолог готує рекомендації командирам щодо подальшої роботи з військовослужбовцями, приймає рішення щодо подальших додаткових заходів психологічного забезпечення, які відносно них проводитимуться.

1. Професійно-психологічна підготовка особового складу здійснюється з метою надання особовому складу знань, умінь та навичок щодо основних психофізіологічних процесів, які відбуваються в організмі людини в умовах небезпеки та загрози життю, регуляції (саморегуляції) психоемоційного стану, отримання (надання) психологічної допомоги (самодопомоги), формування в особового складу психологічної стійкості до впливу характерних для службової діяльності психотравмівних факторів, формування згуртованості військового колективу, а також для додаткового психофізіологічного вивчення якостей військовослужбовців в умовах психічного та фізичного навантаження.

2. Основні завдання професійно-психологічної підготовки полягають у:

1) навчанні особового складу методів розпізнавання негативних психологічних станів (розладів), прийомів самоконтролю та саморегуляції власного психоемоційного стану;

2) формуванні у військовослужбовців психологічної готовності та стійкості до психотравмівних факторів екстремальних (бойових) умов;

3) профілактиці колективних форм страху, асоціальної поведінки;

4) згуртуванні військового колективу підрозділу, військового наряду; створенні передумов високої бойової активності особового складу; адаптації військовослужбовців до екстремальних (бойових) умов, їх навчанні основних способів психологічного самозахисту;

5) підвищенні рівня теоретичних знань, удосконаленні практичних умінь та навичок військовослужбовців із надання першої психологічної допомоги (самодопомоги) щодо запобігання психотравмуванню, виявлення ознак психологічних травм;