Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1.11.91 р. N 306 "Про створення Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України", "Положення про Головне управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.11.92 N 622, яким надано право на видання та затвердження нормативно-технічних актів галузі, -

1. Затвердити Інструкцію про типи центрів геодезичних пунктів (ГКНТА-2.01,02-01-93).

2. Визнати такими, що не застосовуються:

Інструкція про побудову державної геодезичної мережі СРСР, М., "Недра", 1986, пп. 48-57, 69;

Керівництво з побудови геодезичних знаків, М., "Недра", 1969, розділ 5;

Центри геодезичних пунктів для території міст, селищ та промислових майданчиків, М., "Недра", 1972;

Центри та репери державної геодезичної мережі СРСР, М., "Недра", 1973;

Інструкція з топографічної зйомки у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 і 1:500 (ГКІНП-02-033-79), М., "Недра", 1982, пп. 6.16-6.20;

Керівництво з астрономічних визначень (ГКІНП-01-153-81), М., "Недра", 1984, п. 2.2;

Правила закладки центрів та реперів на пунктах геодезичної і нівелірної мереж СРСР (ГКІНП-07-016-91), М., ЦНІІГАіК, 1991.

3. Організаціям, незалежно від форм власності, фізичним особам, що займаються виконанням топографо-геодезичних робіт, прийняти затверджену Інструкцію... для керівництва в роботі.

4. Інспекції Держгеонагляду прийняти затверджену Інструкцію ..... для керівництва в роботі.

5. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника начальника Головного управління Романишина П.О.

Інструкція містить єдині вимоги до типів центрів геодезичних пунктів державної геодезичної та нівелірної мереж, мереж місцевого значення.

При розробці типів центрів враховані природні умови України, вимоги до зберігання центрів, надійності їх конструкції в умовах техногенних процесів, можливості відновлення в разі страти верхнього центра, необхідності уніфікації елементів конструкції і здешевлення вартості.

Збереженість центрів забезпечується чітко визначеним зовнішнім оформленням для незабудованих і забудованих територій.

В Інструкції наводяться ескізи усіх типів центрів геодезичних пунктів державної геодезичної та нівелірної мереж, мереж місцевого значення, а також ескізи зовнішнього оформлення пунктів для незабудованих і забудованих територій з їх чітко визначеними розмірами. Ескізи геодезичних знаків (пірамід, сигналів, турів) в Інструкції не наводяться.

При підготовці до видання враховані зауваження та пропозиції підприємств і організацій Укргеодезкартографії та інших міністерств та відомств.

1.1. Геодезична мережа України складається із:

- державної геодезичної мережі (за каталогом розділ "А") - астропункти, тріангуляція, трилатерація, полігонометрія 1, 2, 3 і 4 класів, нівелювання I, II, III і IV класів;

- геодезичних мереж місцевого значення (за каталогом розділ "Б") - тріангуляція, трилатерація, полігонометрія 4 класу, 1 та 2 розрядів, технічне нівелювання;

- спеціальних геодезичних мереж, які створюються для будівництва відповідальних споруд, спостереження за осіданням та деформацією будівель і споруд.

1.2. Для закріплення геодезичної мережі на місцевості використовують різні конструкції центрів залежно від виду мережі.

1.3. Конструктивно геодезичний пункт залежно від виду мережі включає:

- зовнішній знак (сигнал, піраміда, тур);

- центр;

- зовнішнє оформлення (окопка).

1.4. Довготривалість збереження геодезичних пунктів забезпечується як вибором місця установлення, максимально віддаленого від виробничої діяльності людини, так і конструкцією, яка не дозволяє порушити центр без застосування механізмів.

Збереженості пункту та швидкості його знаходження допомогає зовнішнє оформлення, яке забезпечує відведення води від пункту, робочого місця навколо нього та звертає увагу сторонніх осіб на наявність споруди.

1.5. Виготовлення центрів і реперів геодезичної та нівелірної мереж передбачається, в основному, централізованим способом з використанням багатосекційних розбірних опалубок, вібраторів для ущільнення бетону, готових металевих центрів знака, бетонозмішувачів та іншої техніки.

1.6. Конструкцією центрів рекомендується закладка монтажних петель, що полегшують переміщення та встановлення центра за допомогою механізмів або вручну.

1.7. Для виготовлення бетону використовується портландцемент (марка 300 і вище).

1.8. При розробці конструкцій геодезичних пунктів (центрів та реперів) врахована сезонна глибина промерзання грунту 0,75-1,3 м і наявність на 90% території держави просадочних грунтів.

1.9. Застосування установлених Інструкцією типів центрів геодезичних пунктів обов'язкове для всіх організацій, незалежно від відомчої належності та форм власності, що виконують геодезичні роботи на території України, у тому числі в населених пунктах, на промислових майданчиках і трасах.

У розділі наведені описи конструкції центрів пунктів тріангуляції, трилатерації, полігонометрії 1, 2, 3 і 4 класів, нівелювання I, II, III, IV класів, орієнтирного пункту, астрономічного стовпа, пунктів зразкових базисів 0, 1, 2, 3 та 4 розрядів.

Описи ілюструються ескізом центра з розмірами всіх його елементів у сантиметрах.

2.1. Типи центрів геодезичних пунктів 1 і 2 класів

2.1.1. Враховуючи особливе значення державних геодезичних мереж 1 і 2 класів, Інструкція установлює для них єдиний тип центра (тип У 10П, додаток 1).

2.1.2. Конструктивно центр складається з п'яти бетонних блоків з трьома металевими марками, що служать охоронними та пізнавальними елементами центра:

Блоки центра: охоронна плита і внутрішній центр скріплюються цементним розчином, між рештою ніяких прокладок не становиться, що дозволяє зберегти висоту пункту.

2.1.2. Зовнішнє оформлення пунктів 1 і 2 класів виконується канавами паралельно до сторін знака (з трьох або чотирьох сторін). Внутрішній край канав повинен розташовуватись на відстані не менше 100 см від осей стовпів знака. Ширина канави зверху 120 см, знизу 20 см, глибина 80 см (додаток 24).

Канави викопуються тільки між стовпами, без окопки кутів знаку, для можливості підходу до центру пункту.

Земля із канави висипається на зовнішню сторону у формі валу.

Пізнавальний стовп центра засипається землею для маскування.

2.1.3. У випадках близького залягання скелі з елементів центра пункту збирається центр, який вміщує не менше двох блоків з металевими марками з обов'язковим бетонуванням нижнього центра у виїмку, вирубану у скелі, та встановленням на верхньому центрі пізнавального стовпа (тип У 30П, 14ОП, додатки 2 та 3).

2.1.4. Зовнішнє оформлення скельного центра пункту, при відсутності туру, виконується із розташованого поблизу грунту та скельних уламків з обов'язковою засипкою верхнього центра або пізнавального стовпа шаром на глибину не менше 20 см та спорудженням майданчика для спостерігача радіусом не менше 1,5 м без оформлення окопки (додаток 2).

2.2. Типи центрів геодезичних пунктів 3 та 4 класів

2.2.1. Центри пунктів тріангуляції, трилатерації, полігонометрії 3 та 4 класів споруджуються із чотирьох бетонних блоків з двома металевими марками (тип У 20П, додаток 4):

2.2.2. Зовнішнє оформлення пунктів 3 та 4 класів аналогічне пунктам 1 та 2 класів (п. 2.1.2).

2.3. Орієнтирні пункти

2.3.1. Орієнтирний пункт закріплюють верхнім блоком (з маркою) центра пункту тріангуляції 3 і 4 класів на глибину 1 метр.

У основі блоку установлюється плита (50х50х10 за п. 2.1.1), (тип У 5, додаток 5).

2.3.2. Зовнішнє оформлення орієнтирного пункту виконується круглою окопкою. Внутрішній діаметр окопки 1.30 м, зовнішній 3.30 м. Ширина канави зверху 1.0 м, знизу 0.2 м, глибина 0.5 м. Марка засипається землею для маскування. У розриві канави може встановлюватися пізнавальний стовп з охоронною пластиною (додаток 25).

2.4. Астрономічний стовп

2.4.1. Астрономічний стовп (тип 9) бетонується на місці установки і складається з бетонної подушки - 100х100х20 см, нижня основа повинна знаходитись на глибині 150 см, та залізобетонного стовпа у вигляді паралелепіпеда, який піднімається над рівнем землі на 140 см. Розріз стовпа 50х50 см.

Астрономічні стовпи споруджуються з використанням дерев'яної опалубки і арматури на всю висоту стовпа. Арматура заздалегідь зварюється на базі (додаток 6).

2.4.2. На скелі, яка залягає на глибині менше 150 см, астрономічний стовп встановлюється без подушки.

2.4.3. У верхню площину стовпа закладають стандартну металеву марку.

2.4.4. У бокову стінку астрономічного стовпа вмонтовують охоронну пластину. Частину стовпа, яка виступає над поверхнею землі, фарбують масляною фарбою яскравого кольору.

Настил для астрономічних спостережень встановлюють на час виконання робіт, з додержанням вимог не торкатися стовпа при спостереженнях.

2.4.5. Зовнішнє оформлення астрономічного стовпа не виконується.

2.5. Зразковий базис 0, 1, 2, 3 та 4 розрядів

2.5.1. Зразкові базиси "О" розряду закріплюються центрами, які спеціально розробляються для кожного базису, виходячи з гідрогеологічних умов.

Зразкові базиси 1 і 2 розрядів закріплюються центрами, наведеними в додатках 7, 8 (тип 187, 181к).

2.5.2. Для закріплення кінцевих пунктів зразкових базисів 1, 2 розрядів та пунктів, розташованих на відстані 288, 480, 984, 1486, 2016 та 5000 м від початкового, використовують два типи центрів - основний і рядовий (трубчатий).

2.5.3. Центр типу (основний) - залізобетонний пілон розрізом 120х120 см у основі і верхній частині 40х40 см, із бетонною плитою (якорем 250х250 см і висотою 40 см). Основа бетонної плити (якоря) знаходиться на глибині, яка перевищує найбільшу глибину промерзання на 150х250 см. В разі високого рівня грунтових вод глибина закладки збільшується, щоб основа бетонної плити знаходилась в нездавлених породах. Центр встановлюється на грунт з непорушеною природною щільністю (тип 187, додаток 7).

2.5.4. До початку встановлення центра зварюють арматуру з гарячокатаної сталі (арматурне залізо) діаметрами 12 або 18 мм і виготовляють опалубку з металу або дерева.

За два дні до установки арматури і опалубки на дно котловану укладають шар бетону товщиною 10 см. На цей шар встановлюють каркас і закріплюють опалубку. Підготовлений об'єм безперервно заповнюють бетоном з його ущільненням.

У верхню площину пілона закладають одну марку. Верхня частина центра з маркою повинна підніматися над землею на 120 см, виконуючи роль штатива для вимірювального приладу.

Частина знаку, яка виступає над поверхнею землі, фарбується масляною фарбою яскравого кольору.

Котлован засипають двома видами порід: пісчано-гравійною сумішшю - простір, прилягаючий до пілона, та витягнутим з котловану грунтом - інший простір.

Засипку ущільнюють механічно або заливкою водою.

2.5.5. Рядовий центр (тип II) - трубчатий. Глибина закладки - 200 см. Для установки центра пробурюється свердловина діаметром 200 мм. В центрі свердловини установлюється на всю глибину сталева труба діаметром 100 мм, з товщиною стінок не менше 4 мм, суцільна або з'єднана муфтами. Зверху труби приварюється марка, знизу - металевий диск діаметром на 2-3 см менше діаметра свердловини.