З метою забезпечення реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 20 червня 1995 року N 440 "Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів",

1. Затвердити Інструкцію про порядок розгляду заявок та надання дозволів на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів, що додається.

2. Голові Державного комітету охорони навколишнього природного середовища та природних ресурсів Автономної Республіки Крим, начальникам Державних інспекцій охорони Чорного і Азовського морів Мінекобезпеки, Державних управлінь в областях, містах Києві та Севастополі прийняти указану Інструкцію до керівництва та застосування при наданні дозволів на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі, токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів.

3. Державній екологічній інспекції (Павлюку А.М.) забезпечити контроль за дотриманням умов, на яких будуть надані дозволи відповідним юридичним та фізичним особам.

4. Начальникам управлінь техногенно-екологічної безпеки (Білоусу А.М.) і відходів та вторинних ресурсів (Маторіну Є.М.) прийняти указану Інструкцію до керівництва та застосування при наданні дозволів на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів та забезпечити регулярне інформування про хід видачі дозволів керівництво Мінекобезпеки.

5. Контроль за виконанням наказу покладаю на заступника Міністра Васильченка В.В.

1.1. Ця Інструкція розроблена Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України (надалі - Мінекобезпеки) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів" від 20 червня 1995 року N 440, узгоджена з Міністерством охорони здоров'я України (надалі - МОЗ), Міністерством внутрішніх справ України (надалі - МВС), Міністерством транспорту України (надалі - Мінтранс) та Державним комітетом України по нагляду за охороною праці (надалі - Держнаглядохоронпраці) і встановлює вимоги до заявки на одержання дозволу та порядок надання дозволів на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів (надалі - отруйних речовин) і здійснення контролю за додержанням умов, згідно з якими такі дозволи було надано.

1.2. Дозвіл на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин (надалі - дозвіл) - це документ, яким уповноважений орган Мінекобезпеки дозволяє зазначеній особі (підприємству, установі, організації або громадянину-підприємцю) здійснювати на визначеній території та у визначений час певну діяльність (виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення або утилізацію) з установленими отруйними речовинами з обов'язковим дотриманням умов, які гарантують безпеку для здоров'я населення та для навколишнього природного середовища.

1.3. На кожний вид діяльності (виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення або утилізацію) дозвіл видається окремо.

1.3.1. Під виробництвом, цією Інструкцією вважається діяльність по безпосередньому виготовленню отруйних речовин або частина технологічного процесу, результатом якого є отримання отруйної речовини.

1.3.2. Під зберіганням цією Інструкцією вважається діяльність щодо зберіганню кількісного та якісного складу отруйних речовин у спеціально визначених місцях.

1.3.3. Під транспортуванням цією Інструкцією вважається діяльність щодо переміщення отруйних речовин з одного місця в інше з застосуванням засобів транспорту (автомобільного, залізничного, морського, річкового, повітряного).

1.3.4. Під використанням цією Інструкцією вважається діяльність щодо застосування отруйних речовин за їх призначенням.

1.3.5. Під захороненням цією Інструкцією вважається діяльність щодо закопування або затоплення отруйних речовин у спеціальних устроях, якою усувається небезпека розповсюдження отруйних речовин та їх впливу на людину та навколишнє природне середовище.

1.3.6. Під знищенням цією Інструкцією вважається діяльність, спрямована на припинення існування отруйних речовин без використання продуктів переробки або корисного ефекту.

1.3.7. Під утилізацією цією Інструкцією вважається діяльність щодо переробки отруйних речовин з метою використання корисного ефекту або продуктів переробки, які не є отруйними речовинами.

1.4. Органами, уповноваженими на розгляд заявок та надання дозволів (надалі - дозволяючими органами), є Мінекобезпеки та його органи на місцях.

1.5. Розгляд заявок та надання дозволів, що стосуються діяльності в межах відповідних адміністративних територій (за винятком підпорядкованих територій та об'єктів Державних інспекцій охорони Чорного і Азовського морів Мінекобезпеки), здійснюється відповідно Державним комітетом охорони навколишнього природного середовища та природних ресурсів Автономної Республіки Крим та Державними управліннями в областях, містах Києві та Севастополі.

Державні інспекції охорони Чорного та Азовського морів Мінекобезпеки розглядають заявки і надають дозволи щодо діяльності в межах підпорядкованих їм територій та об'єктів.

Розгляд заявок та надання дозволів, що стосуються діяльності в межах двох або більше адміністративних територій або підпорядкованих територій та об'єктів держінспекцій охорони Чорного та Азовського морів здійснюється Управлінням техногенно - екологічної безпеки, Мінекобезпеки.

Управління техногенно - екологічної безпеки, Мінекобезпеки має право у разі отримання заявки і виходячи з екологічного значення питання або інших обставин надати дозвіл, що стосується діяльності в межах однієї адміністративної території.

1.6. До отруйних речовин, щодо діяльності з якими потрібно надання дозволу, відносяться речовини за Переліком отруйних речовин, у тому числі промислових відходів, продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів, виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізація яких здійснюється за наявності дозволу (надалі - Перелік) (додаток до Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 1995 року N 440.

Цей Перелік змінюється і доповнюється Мінекобезпеки за погодженням з МОЗ, Держнаглядохоронпраці, Мінтрансом і МВС.

1.7. Рішення про видачу або відмову у видачі дозволу приймається протягом 60 днів з дня отримання дозволяючим органом заявки з усіма необхідними документами.

2.1. Подати заявку про надання дозволу (додаток N 1 до цього Порядку) має право будь-яке підприємство, установа, організація, незалежно від форми власності і видів діяльності, а також громадянин-підприємець.

2.2. Особа, яка подає заявку для отримання дозволу (надалі - заявник), повинна подати її до дозволяючого органу та вказати в ній такі дані:

для юридичних осіб - найменування та організаційно-правову форму, юридичну адресу, номер розрахункового рахунку і найменування відповідного банку;

для підприємців - прізвище, ім'я та по батькові, паспортні дані (серія, номер, де і ким виданий), місце проживання, відомості щодо державної реєстрації (серія та номер свідоцтва, де і ким видано);

вид діяльності, на яку потрібен дозвіл (виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення або утилізація) та хімічну і торгову назву отруйної речовини, щодо якої ця діяльність повинна здійснюватися;

місце (територія), де планується здійснювати діяльність, на яку необхідний дозвіл;

термін дії дозволу.

До заявки додаються:

документ, що підтверджує сплату за експертизу матеріалів дозволяючим органом;

копії атестаційних документів щодо кваліфікаційного складу (кваліфікації) фахівців(я) або висновок експертних підрозділів Держнаглядохоронпраці, Мінтрансу, МОЗ, МВС щодо достатності кваліфікації фахівців(я) для здійснення діяльності, на яку одержується дозвіл;

відомості про наявність необхідної технічної бази або можливості використання відповідного устаткування і матеріалів або висновок експертних підрозділів Держнаглядохоронпраці, Мінтрансу, МОЗ, МВС про наявність умов для здійснення діяльності, на яку одержується дозвіл;

документи, що стосуються отруйної речовини (вага нетто (брутто) або об'єм, країна походження, дата виготовлення, підприємство - виготовлювач, призначення, відомості щодо сертифіката, гігієнічного висновку тощо).

Вимагати від заявника надання інших документів, не передбачених цією Інструкцією, не дозволяється.

2.3. Всі документи, подані для отримання дозволу, реєструються дозволяючим органом і зберігаються протягом терміну дії дозволу.

2.4. Експертиза матеріалів щодо заявки про надання дозволу дозволяючим органом здійснюється платно.

Платежі встановлюються дозволяючим органом окремо на кожний вид діяльності виходячи з витрат дозволяючого органу на проведення експертизи.

У разі необхідності проведення додаткової експертизи експертними підрозділами МОЗ, Держнаглядохоронпраці, Мінтрансом і МВС, витрати, пов'язані з їх експертизою, сплачуються окремо.

2.5. При підготовці до розгляду заявки по суті уповноважена на те службова особа дозволяючого органу зобов'язана вирішити такі питання:

чи належить до її компетенції розгляд даної заявки;

чи правильно складена заявка та інші матеріали до неї;

чи є потреба у спеціальних знаннях стосовно умов, які гарантують безпеку для здоров'я населення та навколишнього природного середовища (в оцінці достатності кваліфікації фахівців, наявності необхідної технічної бази, можливості використання відповідного устаткування і матеріалів тощо) та чи є необхідність проведення експертизи Держнаглядохоронпраці, Мінтрансу, МВС;

чи сплачено за експертизу матеріалів дозволяючим органом.

2.6. Не підлягають розгляду заявки у разі:

некомпетентності органу, на розгляд якого подана заявка, вирішувати питання про надання саме такого дозволу;

недотримання заявником вимог до заявки, зазначених у цій Інструкції;

несплати заявником плати за експертизу матеріалів дозволяючим органом.

Заявки, які не підлягають розгляду дозволяючим органом, до якого вони подані, повертаються заявнику у триденний термін з дня прийняття рішення про відмову у розгляді заявки з усіма матеріалами до цих заявок та письмовим повідомленням про відмову з вказівкою причин відмови.

2.7. У разі виникнення потреби у спеціальних знаннях та відсутності у матеріалах заявки з цих питань висновків експертних підрозділів Держнаглядохоронпраці, Мінтрансу, МОЗ та МВС дозволяючий орган приймає рішення про необхідність направлення матеріалів заявки на експертизу до відповідних експертних підрозділів Держнаглядохоронпраці, МВС, МОЗ або їх територіальних органів (залежно від того, чи планується здійснювати діяльність, на яку одержується дозвіл, в межах однієї чи більше адміністративних територій) та Мінтрансу.

Проведення експертизи МОЗ, Держнаглядохоронпраці, Мінтрансом, МВС є обов'язковим:

експертними підрозділами Держнаглядохоронпраці, якщо подано заявку про надання дозволу на виробництво отруйних речовин;

експертними підрозділами МВС та Мінтрансу, якщо подано заявку про надання дозволу на транспортування отруйних речовин;

експертними підрозділами МОЗ, якщо на отруйну речовину немає гігієнічного висновку (свідоцтва державної реєстрації небезпечного фактору) або дозволу державної санітарно-епідеміологічної служби.

Рішення про необхідність направлення матеріалів на експертизу до відповідних експертних підрозділів Держнаглядохоронпраці, Мінтрансу, МОЗ, МВС приймається в десятиденний термін з дня отримання заявки з усіма необхідними документами.

2.8. При розгляді заявки службова особа дозволяючого органу, яка її розглядає, зобов'язана з'ясувати наступне:

чи надійшли у разі призначення експертизи висновки експертних підрозділів Мінекобезпеки, МОЗ, Держнаглядохоронпраці, Мінтрансу і МВС;

чи є достовірною інформація в документах, поданих заявником;

чи відповідає кваліфікація фахівців(я) вимогам щодо здійснення такої діяльності;