1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Наказ


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
НАКАЗ
19.12.1997 № 359
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
14 січня 1998 р.
за № 14/2454
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства охорони здоров'я № 446 від 22.02.2019 )
Про подальше удосконалення атестації лікарів
( Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства охорони здоров'я № 101 від 10.05.2000 № 218 від 14.09.2000 № 373 від 28.10.2002 № 221 від 19.05.2003 № 650 від 02.10.2015 № 1973 від 31.10.2018 )
З метою подальшого удосконалення атестації лікарів
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити:
1.1. Положення про порядок проведення атестації лікарів (додається).
1.2. Номенклатуру лікарських спеціальностей (додається).
2. Начальникам головних управлінь і управлінь Міністерства охорони здоров'я України, Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, головним державним санітарним лікарям областей, міст Києва та Севастополя, керівникам установ, закладів і організацій республіканського підпорядкування переглянути до 1 лютого 1998 року склад атестаційних комісій.
3. Головному управлінню закладів освіти, ректорам вищих медичних закладів освіти 3-4 рівнів акредитації, що мають факультети післядипломної освіти, та ректорам закладів післядипломної освіти:
3.1. Організувати протягом 1998 року передатестаційні цикли за спеціальностями згідно з номенклатурою лікарських спеціальностей.
4. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 21.11.91 № 168 "Про подальше удосконалення атестації лікарів" зі змінами і доповненнями до нього (накази МОЗ України від 09.06.93 № 130, від 01.06.95 № 97, від 19.02.96 № 32 вважати таким, що втратив чинність.
5. Контроль за виконанням даного наказу покласти на заступника Міністра Богатирьову Р.В.
Міністр А.М.Сердюк
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ
Міністерства охорони здоров'я
України
19.12.1997 № 359
(у редакції наказу
Міністерства охорони здоров’я
України
02.10.2015 № 650)
ПОЛОЖЕННЯ
про порядок проведення атестації лікарів
І. Загальні положення
1. Це Положення визначає механізм проведення атестації лікарів, яка проводиться з метою оцінки їх професійного рівня та складності виконуваних робіт, відповідності кваліфікаційним вимогам і посадовим обов’язкам. Атестація лікарів спрямована на удосконалення діяльності закладів охорони здоров'я усіх форм власності щодо подальшого поліпшення надання медичної допомоги населенню.
2. Основними завданнями атестації лікарів є визначення рівня професійної підготовки лікарів та можливості подальшого використання спеціалістів, підвищення їх кваліфікації.
3. Види атестації лікарів:
1) атестація на визначення знань і практичних навиків з присвоєнням (підтвердженням) звання "лікар-спеціаліст";
2) атестація на присвоєння кваліфікаційної категорії;
3) атестація на підтвердження кваліфікаційної категорії.
4. Атестація на визначення знань та практичних навиків з присвоєнням (підтвердженням) звання "лікар-спеціаліст" проводиться в комісіях, що створюються при вищих медичних навчальних закладах та закладах післядипломної освіти.
5. Атестація на присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій проводиться комісіями, що створюються при Міністерстві охорони здоров'я України (Центральна атестаційна комісія), Міністерстві охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділах з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (далі - атестаційні комісії).
6. Атестаційні комісії проводять атестацію лікарів безпосередньо підпорядкованих закладів охорони здоров'я та фізичних осіб - підприємців, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та ліцензії на діяльність банків пуповинної крові інших тканин і клітин людини, лікарів, які працюють за наймом у суб'єктів господарювання, що зареєстровані в установленому порядку як юридичні особи, лікарів медико-профілактичного профілю та лікарів установ соціального захисту населення на відповідній території.
Лікарі, які працюють у закладах охорони здоров'я, підпорядкованих суб’єктам, що не мають своїх атестаційних комісій, проходять атестацію з додержанням вимог цього Положення в атестаційних комісіях Міністерства охорони здоров'я України.
7. Центральна атестаційна комісія:
1) проводить атестацію керівників, їх заступників, штатних та позаштатних головних спеціалістів Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, керівників, їх заступників закладів та установ медико-профілактичного профілю, керівників, їх заступників, спеціалістів закладів охорони здоров'я, підпорядкованих Міністерству охорони здоров’я України, керівників, їх заступників центрів (бюро) медико-соціальної експертизи, лікарів медико-соціальних експертних комісій та лікарів підприємств, установ, організацій усіх форм власності.
У Центральній атестаційній комісії атестуються відповідно до профілю клінічної та медико-профілактичної роботи наукові та науково-педагогічні працівники вищих медичних навчальних закладів, закладів післядипломної освіти, науково-дослідних медичних установ, які в установленому законодавством порядку допущені до лікарської діяльності, згідно з цим Положенням;
2) вирішує питання легалізації посвідчень про наявність кваліфікаційних категорій, виданих за межами України;
3) здійснює методичне керівництво роботою атестаційних комісій в Україні.
8. До складу атестаційної комісії входять: працівники Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних (міських) державних адміністрацій, а також представники соціальних партнерів, організацій роботодавців та профспілок, керівники закладів охорони здоров'я, науково-педагогічні працівники вищих медичних навчальних закладів, науково-дослідних інститутів тощо (за їх згодою).
Члени атестаційної комісії входять до її складу на добровільних засадах.
У проведенні атестації повинні брати участь не менше 2/3 кількості членів комісії. Рішення ухвалюється більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії. При рівному розподілі голосів голос голови комісії є вирішальним.
9. Засідання атестаційних комісій проводяться не рідше одного разу на квартал згідно зі щорічним графіком, який затверджується перед початком нового календарного року керівником вищого медичного закладу освіти або Міністерством охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, структурними підрозділами з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (далі - орган охорони здоров'я), при яких створені комісії.
Атестаційна комісія веде протоколи своїх засідань. Протоколи та документи атестованих підлягають зберіганню в установленому законодавством порядку.
10. Атестація на присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій проводиться за бажанням лікаря. Лікарі, які протягом року після закінчення 5-річного строку з дати попередньої атестації не виявили бажання і не подали документи на чергову атестацію, крім випадків, передбачених абзацами четвертим - сьомим пункту 1 розділу ІІ, пунктом 21 розділу ІІІ, пунктом 2 розділу ІV цього Положення, та лікарі, яким за рішенням атестаційної комісії відмовлено у присвоєнні другої кваліфікаційної категорії, підлягають атестації на визначення знань та практичних навиків з підтвердженням звання "лікар-спеціаліст" після проходження стажування.
Особи, яким присвоєна кваліфікаційна категорія, проходять атестацію на її підтвердження не рідше одного разу на п'ять років.
За бажанням лікаря атестація на присвоєння кваліфікаційної категорії може бути проведена і через менший строк, але не раніше ніж через один рік з дати попередньої атестації.
ІІ. Атестація на визначення знань та практичних навиків з присвоєнням (підтвердженням) звання "лікар-спеціаліст"
1. Атестації на визначення знань та практичних навиків з присвоєнням звання "лікар-спеціаліст" з конкретної лікарської спеціальності підлягають особи, які закінчують навчання в інтернатурі, а також особи, які у порядку, передбаченому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 25 грудня 1992 року № 195 "Про затвердження Переліку вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, підготовка і отримання звання в яких дають право займатися медичною і фармацевтичною діяльністю", допущені до лікарської діяльності та пройшли курси спеціалізації або стажування.
Атестація з присвоєнням (підтвердженням) звання "лікар-спеціаліст" певної лікарської спеціальності має передувати зайняттю особою лікарської посади в закладах охорони здоров'я, що відповідає певній спеціальності, або здійсненню медичної практики за певною спеціальністю.
Особи, які не працювали більше трьох років за конкретною лікарською спеціальністю, та особи, які своєчасно не пройшли атестацію на кваліфікаційну категорію або яким відмовлено у присвоєнні другої кваліфікаційної категорії, не можуть займатися лікарською діяльністю за цією спеціальністю без попереднього проходження стажування відповідно до вимог Положення про порядок направлення на стажування лікарів, які не працювали за спеціальністю більше трьох років, і про порядок їх наступного допуску до лікарської діяльності, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17 березня 1993 року № 48, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 01 квітня 1993 року за № 19.
Відповідно до Закону України "Про професійний розвиток працівників" від атестації на підтвердження звання "лікар-спеціаліст" звільняються:
працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року;
одинокі матері або одинокі батьки, які мають дітей віком до чотирнадцяти років;
вагітні жінки та особи, що знаходяться у відпустці для догляду за дитиною або дитиною-інвалідом, інвалідом дитинства, згідно з чинним законодавством.
Строк їх атестації відстрочується на відповідний період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а у разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, - на період відпустки без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку (форма первинної облікової документації № 080-1/о "Довідка про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді", затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 11 червня 2012 року № 430, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 липня 2012 року за 1173/21485), наказом по вищому медичному навчальному закладу, при якому створена комісія, за поданням керівника закладу, установи, підприємства.
2. Склад атестаційної комісії, яка проводить атестацію на визначення знань та практичних навиків з присвоєнням (підтвердженням) звання "лікар-спеціаліст", затверджується ректором вищого медичного навчального закладу, де проводиться підготовка або перепідготовка лікарів.
Голова комісії призначається наказом ректора вищого медичного навчального закладу із числа його заступників.
До складу атестаційної комісії на правах членів входять: проректор з лікувальної роботи вищого медичного навчального закладу (закладу післядипломної освіти), декан відповідного факультету або його заступник, завідувачі кафедр, професори або доценти профільних кафедр, спеціалісти органів (закладів) охорони здоров'я, професори і доценти інших вищих медичних навчальних закладів, працівники науково-дослідних інститутів, представники соціальних партнерів, організацій роботодавців та профспілок (за їх згодою).
3. Для атестації на визначення знань та практичних навиків з присвоєнням (підтвердженням) звання "лікар-спеціаліст" до комісії не пізніше ніж за тиждень до початку її засідання подаються такі документи:
1) письмова заява;
2) копії диплома про освіту та інших документів, що в установленому законодавством порядку дають право на зайняття конкретної лікарської посади;
3) атестаційний листок за формою, наведеною у додатку 1 до цього Положення.
4. Атестацію на визначення знань та практичних навиків проводять за Переліком лікарських посад у закладах охорони здоров’я, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28 жовтня 2002 року № 385, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12 листопада 2002 року за № 892/7181 (далі - Перелік лікарських посад).
Лікарем-спеціалістом за однією зі спеціальностей, що передбачена Переліком лікарських посад, може бути лікар, який закінчив інтернатуру, магістратуру, клінічну ординатуру або аспірантуру за цією спеціальністю і має сертифікат лікаря-спеціаліста, а також особа, яка в установленому законодавством порядку допущена до медичної практики, пройшла курси спеціалізації або стажування та має необхідну за програмою теоретичну і практичну підготовку за своєю спеціальністю, володіє сучасними методами профілактики, діагностики та лікування хворих.
5. За результатами атестації на визначення знань та практичних навиків з присвоєнням (підтвердженням) звання "лікар-спеціаліст" комісія приймає такі рішення: присвоїти або відмовити у присвоєнні, підтвердити або відмовити у підтвердженні звання "лікар-спеціаліст" з конкретної лікарської спеціальності.
Підставою відмови у присвоєнні (підтвердженні) звання "лікар-спеціаліст" є низький рівень необхідної за програмою теоретичної та практичної підготовки за своєю спеціальністю; низький рівень володіння сучасними методами профілактики, діагностики і лікування хворих в області надання медичної допомоги, що може призвести до погіршення стану пацієнта або його смерті.
При рівній кількості голосів вирішальним є голос голови атестаційної комісії.
Рішення атестаційної комісії доводиться до відома атестованого лікаря одразу після закінчення засідання комісії.
6. Протокол з рішенням атестаційної комісії про присвоєння (підтвердження) звання "лікар-спеціаліст" з конкретної лікарської спеціальності затверджується у десятиденний строк наказом по вищому медичному навчальному закладу, при якому створена комісія.
7. Особі, якій за результатами атестації на визначення знань та практичних навиків присвоєно (підтверджено) звання "лікар-спеціаліст" з конкретної лікарської спеціальності, вищим медичним навчальним закладом видається сертифікат лікаря-спеціаліста за формою, наведеною у додатку 2 до цього Положення, а особі, якій відмовлено, витяг з протоколу засідання комісії, завірений вищим медичним навчальним закладом, не пізніше трьох робочих днів з дати затвердження протоколу засідання комісії.
8. Рішення атестаційної комісії, згідно з яким особі відмовлено у присвоєнні (підтвердженні) звання "лікар-спеціаліст" з конкретної лікарської спеціальності, може бути оскаржено в установленому законодавством порядку.
9. Особа, якій за результатами атестації на визначення знань та практичних навиків відмовлено у присвоєнні (підтвердженні) звання "лікар-спеціаліст" з конкретної лікарської спеціальності, може бути використана на посадах молодшого спеціаліста з медичною освітою відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 25 грудня 1992 року № 195 "Про затвердження Переліку вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, підготовка і отримання звання в яких дають право займатися медичною і фармацевтичною діяльністю".
ІІІ. Атестація на присвоєння кваліфікаційної категорії
1. До атестації на присвоєння кваліфікаційних категорій допускаються лікарі-спеціалісти за лікарськими спеціальностями, передбаченими Переліком лікарських посад, які працюють за сертифікатом лікаря-спеціаліста та закінчили протягом року перед атестацією передатестаційний цикл в закладі післядипломної освіти або на факультеті післядипломної освіти.
Від передатестаційного циклу звільняються науково-педагогічні працівники кафедр вищих медичних закладів освіти, закладів і факультетів післядипломної освіти, якщо вони атестуються за профілем кафедри. Такі спеціалісти складають тільки передатестаційний іспит.
Лікарі-спеціалісти, які закінчили навчання в клінічній ординатурі чи аспірантурі і мають необхідний стаж практичної роботи за певною спеціальністю, допускаються протягом року після закінчення навчання до атестації на присвоєння (підтвердження) кваліфікаційної категорії без проходження передатестаційного циклу. Передатестаційний іспит вони складають перед закінченням навчання на кафедрах закладів післядипломної освіти, факультетів післядипломної освіти, на яких створені екзаменаційні комісії за відповідною лікарською спеціальністю.
2. Комплектування передатестаційних циклів проводиться відповідно до щорічної потреби закладів охорони здоров'я у навчанні лікарів, які підлягають атестації.
Видача путівок на передатестаційний цикл проводиться закладом післядипломної освіти або факультетом післядипломної освіти відповідно до подання органу охорони здоров'я або за особистою заявою лікаря-спеціаліста.
3. Після закінчення передатестаційного циклу екзаменаційною комісією, яка створюється на відповідній кафедрі, проводиться іспит. Лікарям, які успішно склали іспит, вищим медичним навчальним закладом видається свідоцтво про складання іспиту зі спеціальності після проведення передатестаційного циклу за формою, наведеною у додатку 3 до цього Положення, з рекомендацією про присвоєння відповідної кваліфікаційної категорії.
Лікарі, які отримали незадовільну оцінку на іспиті, після передатестаційного циклу допускаються до складання повторного іспиту тільки після закінчення нового передатестаційного циклу в порядку, встановленому Положенням про проведення іспитів на передатестаційних циклах, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18 травня 1994 року № 73, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05 липня 1994 року за № 146/355.
4. Лікарі, які бажають пройти атестацію на присвоєння кваліфікаційної категорії, подають необхідні документи до атестаційної комісії не пізніш як за два місяці до початку її роботи.
До атестаційної комісії подаються:
1) заява лікаря у довільній формі;
2) звіт про професійну діяльність за останні три роки, затверджений керівником установи, в якій лікар працює (фізичні особи підприємці, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, звіт затверджують особисто);
3) заповнений атестаційний листок;
4) свідоцтво вищого медичного навчального закладу про складання іспиту зі спеціальності після проведення передатестаційного циклу;
5) копії документів: диплома, трудової книжки, сертифіката лікаря-спеціаліста або посвідчення про наявність кваліфікаційної категорії (за наявності).
Лікарі, які змінювали місце роботи за останні 3 роки, подають звіти також з попередніх місць роботи, затверджені керівниками цих закладів.

................
Перейти до повного тексту