З метою подальшого удосконалення атестації лікарів та виконання постанови колегії Міністерства праці УРСР від 17.04.91 N 33, затверджую:

1. Положення про порядок проведення атестації лікарів (додаток 1).

2. Номенклатуру лікарських спеціальностей (додаток 2).

3. Форму свідоцтва про складання іспиту за спеціальністю (додаток З).

4. Форму сертифіката лікаря-спеціаліста (додаток 4).

5. Форму-посвідчення про присвоєння кваліфікаційної категорії (додаток 5).

6. Форму атестаційного листка (додаток 6).

1. Ввести в дію затверджені даним наказом "Положення про порядок проведення атестації лікарів" і номенклатуру лікарських спеціальностей з 1 лютого 1992 року.

2. Начальникам головних управлінь і управлінь Міністерства охорони здоров'я України, завідуючим відділами (начальникам управлінь) обл(міськ) виконкомів, Раді Міністрів Кримської АРСР, керівникам установ, закладів і організацій республіканського підпорядкування:

2.1. Переглянути до 15 січня 1992 року склад атестаційних комісій.

2.2. Звільнити від передатестаційних циклів лікарів, що проходили курси удосконалення протягом 1990-1991 років і атестуватимуться у 1992 році.

3. Головному управлінню учбових закладів, кадрів і науки, ректорам інститутів удосконалення лікарів і медичних інститутів, що мають факультети удосконалення лікарів:

З.1. Організувати протягом 1992 року передатестаційні цикли за всіма спеціальностями згідно з номенклатурою лікарських спеціальностей (додаток 2).

3.2. Перейти протягом 1992-1993 років, в залежності від підготовки програм і готовності кафедр інститутів і Факультетів удосконалення, на складення іспитів після закінчення передатестаційного циклу за допомогою комп'ютера.

3.3. Скоординувати передатестаційні цикли з потребами охорони здоров'я.

4. Головному планово-економічному управлінню до 15 січня 1992 року розробити рекомендації про порядок оплати за проведення атестації, про оплату праці членів атестаційної комісії і рецензентів звіту атестованих.

5. Наказ Міністерства охорони здоров'я УРСР від 23 лютого 1982 року N 117 "Про заходи по подальшому удосконаленню атестації лікарів" вважати таким, що втратив чинність.

Вважати такими, що не застосовуються на території України, наказ МОЗ СРСР від 17.12.81 N 1280 "Про заходи щодо подальшого удосконалення атестації лікарів" та інші накази МОЗ СРСР, що були видані на доповнення до цього наказу.

6. Контроль за виконанням даного наказу покласти на першого заступника міністра Передерія В.Г.

1.1. Атестація лікарів проводиться з метою підвищення відпо- відальності за ефективність і якість роботи, раціональнішої розс- тановки кадрів фахівців з урахуванням їх професійної майстерності, досвіду та складності виконуваних робіт. Атестація є важливою фор- мою морального та матеріального стимулювання, спрямована на удос- коналення діяльності закладів охорони здоров'я щодо подальшого по- ліпшення надання медичної допомоги населенню.

1.2. Основним завданням атестації є визначення рівня профе- сійної підготовки лікарів, оцінка трудової діяльності, можливості подальшого використання спеціалістів, підвищення їх кваліфікації.

1.3. Встановлюються такі види атестації:

атестація на визначення знань і практичних навиків з присво- єнням звання "лікар-спеціаліст";

атестація на присвоєння кваліфікаційної категорії лікаря-спе- ціаліста;

чергова атестація на підтвердження кваліфікаційної категорії.

1.4. Атестація на визначення знань і практичних навиків з присвоєнням звання лікаря-спеціаліста проводиться в комісіях, що створюються при інститутах, які проводять підготовку та перепідго- товку лікарів.

1.5. Атестація на присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій проводиться комісіями, що створюються при Міністерстві охорони здоров'я України (Центральна атестаційна комісія), відділах (управліннях) охорони здоров'я Ради Міністрів Республіки Крим, обласних та міських (у містах республіканського підпорядкування) державних адміністраціях.

1.6. Атестаційні комісії при відділах (управліннях) охорони здоров'я Ради Міністрів Республіки Крим, обласних та міських (у містах республіканського підпорядкування) державних адміністрацій проводять атестацію лікарів безпосередньо підпорядкованих закладів охорони здоров'я.

Лікарі, які працюють у закладах охорони здоров'я, підпорядкованих відомствам, що не мають своїх атестаційних комісій, проходять атестацію з додержанням вимог цього Положення в атестаційних комісіях системи Міністерства охорони здоров'я України.

1.7. Центральна атестаційна комісія:

1.7.1. Проводить атестацію керівників, штатних та позаштатних головних спеціалістів (управлінь) охорони здоров'я Ради Міністрів Республіки Крим, обласних та міських (у містах республіканського підпорядкування) державних адміністрацій; керівників і спеціаліс- тів закладів охорони здоров'я, підпорядкованих МОЗ України.

У Центральній атестаційній комісії атестуються відповідно до профілю клінічної та санітарно-епідеміологічної роботи наукові та науково-педагогічні працівники медичних інститутів (університе- тів), інститутів удосконалення лікарів, науково-дослідних медичних установ, які у встановленому порядку допущені до лікарської діяль- ності згідно з цим Положенням.

1.7.2. Вирішує питання легалізації посвідчень про наявність кваліфікаційних категорій, виданих за межами України.

1.7.3. Розглядає скарги на рішення атестаційних комісій на місцях з питань присвоєння кваліфікаційних категорій.

1.7.4. Здійснює методичне керівництво атестаційною справою лікарів в Україні.

1.8. Члени атестаційної комісії входять до її складу на доб- ровільних засадах.

У проведенні атестації повинні брати участь не менше 2/3 кількості членів комісії. Рішення ухвалюється більшістю голосів присутніх. При рівності голосів голос голови комісії є вирішальним.

1.9. Засідання атестаційних комісій проводяться не рідше од- ного разу в квартал згідно з щорічним графіком, який затверджуєть- ся перед початком нового календарного року керівником учбового закладу або органу охорони здоров'я, при яких створені комісії.

Атестаційна комісія веде протоколи своїх засідань. Протоколи та документи атестованих підлягають зберіганню в установленому по- рядку.

1.10. Атестація на присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій проводиться за бажанням лікаря і якщо він своєчасно не пройде чергову атестацію, то вважається таким, що не має ніякої кваліфікаційної категорії, крім випадків, передбачених п. 4.2 ць- ого Положення.

Особи, яким присвоєна кваліфікаційна категорія, проходять чергову атестацію на її підтвердження не рідше одного разу в п'ять років.

За бажанням спеціаліста атестація на присвоєння кваліфікацій- ної категорії може бути проведена і через менший строк, але не ра- ніше, ніж через один рік з моменту попередньої атестації.

1.11. У разі виявлення істотних недоліків у роботі лікаря ке- рівник органу чи закладу охорони здоров'я може направити подання в атестаційну комісію про зняття кваліфікаційної категорії чи про відмову в підтвердженні звання лікаря-спеціаліста, незалежно від строку присвоєння (підтвердження) категорії чи звання. Подання розглядається в комісії у порядку, зазначеному нижче, але без по- переднього проходження передатестаційного циклу і подання звіту про професійну діяльність за останні три роки роботи.

2.1. Атестації на визначення знань та практичних навиків з присвоєнням звання лікаря-спеціаліста з конкретної лікарської спе- ціальності підлягають особи, які закінчують навчання в інтернату- рі, клінічній ординатурі або аспірантурі з цієї спеціальності, як- що останні ще не мають сертифіката лікаря-спеціаліста з даного фа- ху, а також особи, які у порядку, передбаченому наказом МОЗ Укра- їни від 25.12.92 N 195, допущені до лікарської діяльності та пройшли курси спеціалізації, стажування або інші види підготовки.

Зазначена атестація з присвоєнням звання лікаря-спеціаліста має передувати зайняттю особою лікарської посади в закладах охоро- ни здоров'я, що відповідає цій спеціальності, або зайняттю медич- ною практикою за цією спеціальністю на підприємницьких засадах.

Особи, які до виходу цього Положення уже працювали за однією з лікарських спеціальностей, вважаються такими, що мають звання лікаря-спеціаліста з цієї спеціальності і допускаються до атеста- ції на присвоєння кваліфікаційної категорії згідно з цим Положен- ням.

Особи, які не працювали більше трьох років за конкретною лі- карською спеціальністю, не можуть займатися лікарською діяльністю з цієї спеціальності без попереднього проходження стажування у по- рядку, передбаченому наказом МОЗ України від 17.03.93 N 48.

2.2. Склад атестаційної комісії, яка проводить атестацію на визначення знань та практичних навиків з присвоєнням звання ліка- ря-спеціаліста, добирається і затверджується ректором інституту, де проводиться підготовка або перепідготовка лікарів.

Голова комісії призначається із числа висококваліфікованих спеціалістів наказом Міністерства охорони здоров'я України.

До складу атестаційної комісії на правах членів входять: про- ректор з лікувальної роботи медичного інституту (інституту удоско- налення лікарів), декан відповідного факультету або його заступ- ник, завідуючі кафедрами, професори або доценти профільних кафедр, спеціалісти органів (закладів) охорони здоров'я, професори і до- центи інших вузів, працівники науково-дослідних інститутів, предс- тавники профспілкових органів, асоціацій лікарів тощо.

2.3. Для атестації на визначення знань та практичних навиків з присвоєнням звання лікаря-спеціаліста у комісію не пізніше, ніж за тиждень до початку її засідання, подаються такі документи:

письмова заява;

копії дипломів про освіту та інших документів, що в установ- леному порядку дають право займати конкретну лікарську посаду;

заповнений атестаційний листок (додаток 6 до наказу МОЗ Укра- їни від 21.11.91 N 168).

У комісію можуть бути представлені також інші матеріали, що характеризують підготовку та практичну діяльність особи, яка атес- тується.

2.4. Атестацію на визначення знань та практичних навиків про- водять за спеціальностями, передбаченими Номенклатурою лікарських спеціальностей (додаток 2 до наказу МОЗ України від 21.11.91 N 168), та з урахуванням вимог кваліфікаційних характеристик ліка- рів-спеціалістів, які затверджуються Міністерством охорони здо- ров'я України.

Лікарем-спеціалістом однієї із спеціальностей, передбачених Номенклатурою, може бути лікар, який закінчив інтернатуру, клініч- ну ординатуру або аспірантуру з цієї спеціальності, а також особи, які в установленому порядку допущені до лікарської діяльності, пройшли курси спеціалізації, стажування або інші види підготовки та мають необхідну за програмою теоретичну і практичну підготовку за своєю спеціальністю, володіють сучасними методами профілактики, діагностики та лікування хворих.

2.5. За результатами атестації на визначення знань та прак- тичних навиків комісія приймає такі рішення: присвоїти або відмо- вити в присвоєнні звання лікаря-спеціаліста з конкретної лікарсь- кої спеціальності.

При рівній кількості голосів вирішальним є голос голови комі- сії.

Результати атестації доводяться до відома атестованого одразу після закінчення засідання комісії.

2.6. Протокол з рішенням атестаційної комісії про присвоєння звання лікаря-спеціаліста з конкретної лікарської спеціальності затверджується у десятиденний строк наказом по учбовому закладу, при якому створена комісія.

2.7. Особі, якій за результатами атестації на визначення знань та практичних навиків присвоєно звання лікаря-спеціаліста з конкретної лікарської спеціальності, видається учбовим закладом сертифікат встановленого зразка (додаток 4 до наказу МОЗ України від 21.11.91 N 168), а якій відмовлено в цьому, - видається витяг із протоколу засідання комісії, завірений учбовим закладом, не пізніше трьох днів з моменту затвердження протоколу засідання ко- місії.

2.8. Рішення атестаційної комісії, за яким особі відмовлено в присвоєнні звання лікаря-спеціаліста з конкретної лікарської спе- ціальності, може бути оскаржено до Міністерства охорони здоров'я України у двотижневий строк з моменту видачі витягу з протоколу засідання комісії, завіреного учбовим закладом.

У таких випадках звільнення особи з посади лікаря-інтерна (стажиста) затримується до прийняття Міністерством відповідного рішення.

2.9. Особа, якій за результатами атестації на визначення знань та практичних навиків відмовлено в присвоєнні звання ліка- ря-спеціаліста з конкретної лікарської спеціальності, може бути прийнята на роботу, за її згодою, на посаду середнього медичного працівника.

3.1. До атестації на присвоєння кваліфікаційних категорій до- пускаються лікарі-спеціалісти за спеціальностями, передбаченими Номенклатурою лікарських спеціальностей, які працюють за сертифі- катом лікаря-спеціаліста та закінчили протягом року перед атеста- цією передатестаційний цикл в інституті або факультеті удоскона- лення лікарів.

Від передатестаційного циклу звільняються науково-педагогічні працівники кафедр інститутів і факультетів удосконалення лікарів, якщо вони атестуються за профілем кафедри.

Лікарі-спеціалісти, які закінчили навчання в клінічній орди- натурі чи аспірантурі і мають необхідний стаж практичної роботи за даною спеціальністю, допускаються протягом року після закінчення навчання до атестації на присвоєння (підтвердження) кваліфікацій- ної категорії без проходження передатестаційного циклу. Передатес- таційний іспит вони складають перед закінченням навчання на кафед- рах інститутів (факультетів) удосконалення лікарів, на яких ство- рені екзаменаційні комісії за відповідним фахом.

3.2. Комплектування передатестаційних циклів проводиться у відповідності з щорічною потребою закладів охорони здоров'я у нав- чанні лікарів, які підлягають атестації.

Видача путівок на передатестаційний цикл проводиться інститу- том або факультетом удосконалення лікарів у відповідності з подан- ням органу охорони здоров'я або особистою заявою лікаря-спеціаліс- та.

3.3. Після закінчення передатестаційного циклу екзаменаційною комісією, яка створюється на відповідній кафедрі, проводиться іс- пит. Лікарям, які успішно склали іспит, учбовим закладом видається свідоцтво установленого зразка (додаток 3 до наказу МОЗ України від 21.11.91 N 168) з рекомендацією про присвоєння відповідної кваліфікаційної категорії.

Лікарі, які отримали незадовільну оцінку на іспиті, після пе- редатестаційного циклу допускаються до складання повторного іспиту тільки після закінчення нового передатестаційного циклу в порядку, установленому цим Положенням.

3.4. Лікарі, які бажають пройти атестаційна присвоєння квалі- фікаційної категорії, подають необхідні документи в територіальну атестаційну комісію не пізніше, як за два місяці до початку її ро- боти.

В атестаційну комісію подаються: заява лікаря, звіт про про- фесійну діяльність за останні три роки, затверджений керівником установи, в якій лікар працює, копії дипломів, трудової книжки, сертифіката лікаря-спеціаліста або посвідчення про наявність ква- ліфікаційної категорії, якщо таке було видано раніше, свідоцтво інституту або факультету удосконалення лікарів про складання іспи- ту після закінчення передатестаційного циклу, заповнений атеста- ційний листок.

Лікарі, які змінювали місце роботи за останні 3 роки, подають звіти також з попередніх місць роботи, затверджені керівниками цих закладів.

3.5. У звіті, який лікар готує у довільній формі обсягом не більше 20 сторінок друкованого тексту, викладаються основні функ- ції та особливості його професійної діяльності, показники роботи, передбачені статистичними формами, їх аналіз тощо.

Атестаційною комісією звіт лікаря направляється на рецензію висококваліфікованим спеціалістам.

3.6. Атестаційна комісія виносить своє рішення про присвоєння лікарю-спеціалісту кваліфікаційної категорії на підставі рецензії на звіт, документів, поданих відповідно до п.3.4, та співбесіди зі спеціалістом.

Встановлювати категорії вищого рівня, ніж рекомендується інститутом або факультетом удосконалення лікарів, комісії не дозволяється.

3.7. Кваліфікація лікарів-спеціалістів визначається атеста- ційною комісією за трьома кваліфікаційними категоріями:

ДРУГА КВАЛІФІКАЦІЙНА КАТЕГОРІЯ

присвоюється лікарям-спеціалістам зі стажем роботи з даної спеціальності не менше п'яти років, які мають необхідну за програ- мою теоретичну та практичну підготовку за своєю спеціальністю, котрі володіють сучасними методами профілактики, діагностики і лі- кування хворих.

Лікарям, які працюють у сільських лікарських амбулаторіях та дільничних лікарнях, на посадах лікарів-епідеміологів, паразитологів, лікарів з гігієни праці, гігієни дітей та підлітків, гігієни харчування та комунальної гігієни санепідстанцій, що розташовані у сільських районах, на посадах дільничних терапевтів та дільничних педіатрів, лікарів швидкої допомоги, станцій санітарної авіації, друга кваліфікаційна категорія може бути присвоєна, коли є стаж роботи не менше трьох років.

ПЕРША КВАЛІФІКАЦІЙНА КАТЕГОРІЯ

присвоюється лікарям-спеціалістам зі стажем роботи з даної спеціальності не менше семи років, які мають необхідну за програ- мою теоретичну та практичну підготовку за своєю спеціальністю та суміжними спеціальностями, володіють сучасними методами профілак- тики, діагностики і лікування хворих.

Лікарям, які працюють у сільських лікарських амбулаторіях та дільничних лікарнях, на посадах лікарів-епідеміологів, паразитоло- гів, лікарів з гігієни праці, гігієни дітей та підлітків, гігієни харчування та комунальної гігієни санепідстанцій, що розташовані у сільських районах, на посадах дільничних терапевтів та дільничних педіатрів, лікарів швидкої допомоги, станцій санітарної авіації, перша кваліфікаційна категорія може бути присвоєна, коли є стаж роботи не менше п'яти років.

ВИЩА КВАЛІФІКАЦІЙНА КАТЕГОРІЯ

присвоюється лікарям-спеціалістам, які мають стаж роботи з даної спеціальності не менше 10 років і високу теоретичну та прак- тичну професійну підготовку, згідно з програмою володіють сучасни- ми методами профілактики, діагностики і лікування хворих за своєю спеціальністю та суміжними спеціальностями.

Лікарям, які працюють у сільських лікарських амбулаторіях та дільничних лікарнях, на посадах лікарів-епідеміологів, паразитоло- гів, лікарів з гігієни праці, гігієни дітей та підлітків, гігієни харчування та комунальної гігієни санепідстанцій, що розташовані у сільських районах, на посадах дільничних терапевтів та дільничних педіатрів, лікарів швидкої допомоги, станцій санітарної авіації, вища кваліфікаційна категорія може бути присвоєна, коли є стаж ро- боти не менше семи років.

3.8. При присвоєнні кваліфікаційних категорій рекомендується дотримуватися послідовності: друга, перша, вища.

3.9. До стажу роботи за спеціальністю для атестації на квалі- фікаційну категорію зараховуються період роботи, навчання в інтер- натурі, клінічній ординатурі і аспірантурі за цією спеціальністю.

Робота в органах охорони здоров'я, в дільничних лікарнях, сільських лікарських амбулаторіях, науково-педагогічна діяльність, служба в Збройних Силах та інших військових формуваннях, приватна лікарська діяльність, що підтверджується відповідними документами, зараховується в стаж роботи за будь-якою спеціальністю.

3.10. Лікарям-організаторам охорони здоров'я до стажу роботи за спеціальністю "організація і управління охороною здоров'я" за- раховується період навчання в клінічній ординатурі і аспірантурі за будь-якою спеціальністю.

3.11. Лікарям за спеціальністю "медицина невідкладних станів" до стажу роботи для проходження атестації з цієї спеціальності за- раховується період роботи лікарем швидкої допомоги, лікарем-тера- певтом, лікарем-педіатром, лікарем-хірургом, лікарем-акушером-гі- некологом та лікарем-анестезіологом-реаніматологом.

Лікарям, які працюють на посадах дитячих спеціалістів, зара- ховується стаж роботи за цими спеціальностями у лікувально-профі- лактичних закладах для дорослих і навпаки.

Лікарям, котрі працюють за спеціальністю "психіатрія", до стажу роботи для проходження атестації зараховується період роботи за спеціальностями "наркологія", "психотерапія", "судово-психіат- рична експертиза" і навпаки.

Лікарям за спеціальністю "трансфузіологія" до стажу роботи для проходження атестації з цієї спеціальності зараховується пері- од роботи лікарем-хірургом, лікарем-терапевтом та лікарем-лаборан- том станції (відділення) переливання крові, лікарем-анестезіоло- гом-реаніматологом.

До стажу роботи для атестації за спеціальностями "гастроенте- рологія", "дієтологія", "кардіологія", "ревматологія", "нефроло- гія", "пульмонологія", "підліткова терапія", "геріатрія" зарахову- ється період роботи за спеціальністю "терапія".

До стажу роботи за спеціальностями "неонатологія", "дитяча гастроентерологія", "дитяча кардіоревматологія", "дитяча пульмоно- логія" і "дитяча нефрологія" зараховується період роботи за спеці- альністю "педіатрія".

До стажу роботи для атестації за спеціальностями "судово-ме- дична гістологія", "судово-медична імунологія", "судово-медична криміналістика", "судово-медична цитологія", "судово-медична ток- сикологія" зараховується період роботи за спеціальністю "судо- во-медична експертиза".

До стажу роботи для атестації за спеціальностями "радіонук- лідна діагностика", "променева терапія" зараховується період робо- ти за спеціальністю "радіологія".

3.12. Лікарям-епідеміологам до стажу роботи для проходження атестації з цієї спеціальності зараховується період роботи ліка- рем-дезинфекціоністом, лікарем-паразитологом, лікарем-бактеріоло- гом, лікарем-вірусологом, лікарем-імунологом.

3.13. Лікарям із загальної гігієни до стажу роботи для про- ходження атестації з цієї спеціальності зараховується період робо- ти лікарем з гігієни праці, гігієни харчування, гігієни дітей та підлітків, з комунальної та радіаційної гігієни.