Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 1996 року N 689 "Про затвердження Порядку застосування векселів Державного казначейства"

1. Затвердити Інструкцію про порядок видачі, обліку і погашення векселів Державного казначейства, що додається.

2. Головному управлінню Державного казначейства подати вищезазначену Інструкцію до Міністерства юстиції України для державної реєстрації.

3. Інструкцію про порядок видачі, обліку і погашення векселів Державного казначейства ввести в дію через 10 днів після її державної реєстрації.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра фінансів України - начальника Головного управління Державного казначейства П.Г.Петрашка.

Вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Векселедавець - особа, яка видала вексель.

Вексель простий - просте і нічим не обумовлене зобов'язання векселедавця сплатити власнику векселя у вказаний строк у вказаному місці вказану суму. Простий вексель містить такі реквізити:

а) найменування - "вексель";

б) просту і нічим не обумовлену обіцянку сплатити визначену суму;

в) зазначення строку платежу;

г) зазначення місця, в якому повинен здійснитися платіж;

д) найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен бути здійснений;

е) дату і місце складання векселя;

є) підпис того, хто видає документ (векселедавця).

Наступний векселедержатель (індосант) - особа, яка володіє векселем і яка здійснює передавальний напис на векселі (індосамент).

Останній векселедержатель (індосат) - особа, яка отримує вексель за індосаментом і яка має усі права, що випливають з векселя.

Резиденти - 1) фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за кордоном; 2) юридичні особи, об'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність на підставі законів України; дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, які користуються імунітетом і дипломатичними привілеями, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності.

Індосамент (передача векселя) - особливий передавальний напис, що здійснюється, як правило, на зворотному боці векселя або на додатковому аркуші - алонжі.

Індосамент може бути повним (іменним) і бланковим.

Індосамент повний містить дані про особу, на користь якої він зроблений.

Індосамент бланковий не містить дані про особу, на користь якої він зроблений, або складається із одного підпису індосанта.

Індосація векселя - переуступлення (дія передачі) векселя за допомогою передавальних написів.

Уповноважений банк - генеральний агент Державного казначейства України, який, на підставі укладеної з Головним управлінням Державного казначейства угоди, забезпечує організацію видачі, зберігання, здійснення індосаменту та погашення казначейських векселів.

Даною Інструкцією встановлюється такий порядок видачі, обліку і погашення векселів Державного казначейства України (надалі - казначейські векселі).

1. Векселедавцем і платником за казначейськими векселями виступає Головне управління Державного казначейства України.

2. Векселі Державного казначейства України випускаються у вигляді простих векселів з вексельними сумами 5 000 (п'ять тисяч) та 10 000 (десять тисяч) гривень. Відсотки на вексельну суму не нараховуються.

3. Уповноважений банк виступає генеральним агентом Державного казначейства України по забезпеченню організації видачі, зберігання, здійснення індосаменту та погашення векселів, бланки яких за розпорядженням Головного управління Державного казначейства України передаються йому безпосередньо з підприємства, що їх виготовило.

4. Індосамент здійснюється відповідно до "Положения о переводном и простом векселе", затвердженого постановою ЦВК і РНК СРСР від 7 серпня 1937 р. N 104/1341, Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", Закону України "Про підприємства" та Правил виготовлення і використання вексельних бланків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 10 вересня 1992 р. N 528.

5. Правові стосунки між Головним управлінням Державного казначейства України та уповноваженим банком-агентом регулюються угодою та діючим законодавством України.

1. Головне управління Державного казначейства України щомісячно подає до Міністерства фінансів України довідку про стан фінансування видатків по головних розпорядниках бюджетних коштів відповідно до бюджетної класифікації.

2. Галузеві управління Міністерства фінансів України аналізують одержані дані та готують і передають до Головного бюджетного управління Міністерства фінансів України пропозиції щодо доцільності здійснення видатків з державного бюджету казначейськими векселями. Головне бюджетне управління їх об'єднує у загальні зведення і в межах прогнозованого виконання доходної частини державного бюджету готує проект рішення про загальний обсяг випуску казначейських векселів, їх розподіл між головними розпорядниками бюджетних коштів відповідно до бюджетної класифікації (розділ, глава, параграф, стаття) та терміни погашення. Проект рішення подається на затвердження Міністру фінансів України.

3. На підставі рішення, прийнятого Міністром фінансів України (додаток 1), Головне управління Державного казначейства України направляє головним розпорядникам бюджетних коштів повідомлення про суми, на які відповідно до рішення Міністерства фінансів України вони мають право отримати казначейські векселі (додаток 2).

4. Головний розпорядник бюджетних коштів складає на паперових і електронних носіях реєстр розподілу визначених під ці векселі коштів між підвідомчими установами, організаціями та підприємствами за територіальним принципом (додаток 3). Затверджений реєстр подається до Головного управління Державного казначейства України для узагальнення та складання зведеного реєстру розподілу коштів, визначених на видачу казначейських векселів по територіях (додаток 4).

5. Затверджений Головним управлінням Державного казначейства України зведений реєстр розподілу коштів, визначених на видачу казначейських векселів в розрізі Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя направляється уповноваженому банку-агенту та відповідним управлінням Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (надалі - управлінням Державного казначейства України).

6. Затверджений зведений реєстр розподілу коштів, визначених на видачу казначейських векселів, є підставою для оформлення і видачі векселів.

7. Уповноважений банк-агент не пізніше ніж за 5 робочих днів з дня одержання затвердженого зведеного реєстру інформує свої регіональні установи про установи, підприємства та організації, які визначені отримувачами векселів на відповідній території (зазначена норма є невід'ємною частиною угоди між Головним управлінням Державного казначейства України та уповноваженим банком-агентом).

8. Головний розпорядник бюджетних коштів не пізніше ніж за 5 робочих днів з дня затвердження реєстру розподілу коштів інформує підвідомчі установи, підприємства та організації про суму коштів, на яку їм може бути видано казначейські векселі.

9. Належним чином оформлені та підписані уповноваженою особою Головного управління Державного казначейства України казначейські векселі уповноважений банк-агент передає своїм регіональним установам для наступної їх видачі на підставі затвердженого Головним управлінням Державного казначейства України зведеного реєстру (зазначена норма є невід'ємною частиною угоди Головного управління Державного казначейства України та уповноваженого банку-агента).

10. Казначейські векселі на проведення видатків відповідно до затвердженого єдиного кошторису доходів та видатків на бюджетний рік, за винятком видатків на оплату праці та інших грошових виплат населенню, видаються установами уповноваженого банку-агента розпорядникам бюджетних коштів за їх згодою.

11. Розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний отримати ці векселі в установі уповноваженого банку-агента протягом 5 робочих днів з дня одержання повідомлення від головного розпорядника бюджетних коштів.

12. Для отримання казначейського векселя уповноважена особа розпорядника бюджетних коштів повинна подати до установи банку-агента довіреність, зареєстровану у відповідному органі Державного казначейства України.

13. Зведений реєстр не отриманих в строк казначейських векселів (додаток 5) уповноважений банк-агент зобов'язаний в термін до 5 числа місяця, наступного за звітним подати Головному управлінню Державного казначейства України.

14. Отриманий зведений реєстр Головне управління Державного казначейства України надсилає до Міністерства фінансів України (Головне бюджетне управління) для прийняття відповідного рішення.

15. Довідку про видачу казначейських векселів (додаток 6) установи уповноваженого банку-агента подають у відповідні органи Державного казначейства України щоденно.

16. Управління Державного казначейства України, а також уповноважений банк-агент подають щомісячно звіти про видачу казначейських векселів Головному управлінню Державного казначейства України (додаток 7).

17. Вищевикладений порядок обміну інформацією між Головним управлінням Державного казначейства та головними розпорядниками бюджетних коштів застосовується при казначейській формі виконання державного бюджету за видатками.

18. При здійсненні видатків з державного бюджету за відомчою структурою казначейські векселі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9 травня 1997 року N 437 "Про казначейське виконання кошторисів видатків на утримання апарату органів виконавчої влади" видаються головним розпорядникам бюджетних коштів, які здійснюють централізоване погашення кредиторської заборгованості по Міністерству (відомству).

1. Векселедержателі мають право використовувати казначейські векселі для:

- погашення кредиторської заборгованості за згодою відповідних кредиторів (розрахунки казначейськими векселями здійснюються за вексельними сумами);

- продажу юридичним особам, які є резидентами відповідно до законодавства України;

- застави - з метою забезпечення зобов'язань перед резидентами відповідно до законодавства про заставу;

- зарахування у сплату податків і зборів (обов'язкових платежів) - надалі обов'язкові платежі - до державного бюджету за бажанням векселедержателя (таке зарахування може бути здійснене у будь-який момент до настання терміну платежу за казначейським векселем).

2. Операції, передбачені абзацами третім та четвертим, не поширюються на бюджетні установи і організації, а також на підприємства, які отримують дотації з бюджету.

3. Перший індосамент казначейських векселів здійснюється в установі уповноваженого банку-агента, про що останній інформує відповідні органи Державного казначейства з метою відображення касових видатків у бухгалтерському обліку.

1. Погашення казначейських векселів здійснюється органами Державного казначейства України у межах термінів їх дії шляхом:

- перерахування на рахунок пред'явників казначейських векселів грошових коштів у розмірі відповідних вексельних сум;

- зарахування суми казначейського векселя у сплату його держателем обов'язкових платежів, що в повному обсязі надходять до державного бюджету.

2. Векселедержатель, який бажає отримати належні за векселем грошові кошти, подає заяву на погашення казначейського векселя (додаток 8) до територіального органу Державного казначейства України за своїм місцезнаходженням не пізніше ніж за 7 робочих днів до настання терміну платежу за казначейським векселем.

3. Векселедержатель, який бажає зарахувати вексель у сплату обов'язкових платежів, подає заяву на погашення казначейського векселя (додаток 8) до територіального органу Державного казначейства України за своїм місцезнаходженням не пізніше ніж за 7 робочих днів до настання терміну, в який він хотів би зарахувати суму цього векселя у сплату податків і зборів (обов'язкових платежів) до державного бюджету.

4. Якщо сума заборгованості по платежах до державного бюджету менша від суми, вказаної у казначейському векселі, то залишок суми погашеного казначейського векселя зараховується у рахунок наступних платежів і не підлягає поверненню.

5. Відділення Державного казначейства України надсилає до відповідного управління Державного казначейства України реєстр векселедержателів, які подали заяви на погашення казначейських векселів (додаток 9). Реєстр складається у 2 примірниках; один примірник залишається для обліку і контролю за погашенням казначейських векселів у відділенні Державного казначейства України, другий направляється відповідному управлінню Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

6. Управління Державного казначейства України протягом двох робочих днів після отримання реєстрів від своїх відділень перевіряє і узагальнює подані дані, складає зведений реєстр векселедержателів, які подали заяви на погашення казначейських векселів (додаток 10) та пересилає його засобами телекомунікаційного зв'язку для затвердження в Головне управління Державного казначейства України.

7. Після отримання зведеного реєстру Головне управління Державного казначейства України протягом 2 робочих днів перевіряє подані дані і приймає рішення щодо погашення казначейських векселів шляхом його затвердження начальником Головного управління Державного казначейства України, про що повідомляє уповноважений банк-агент та відповідні управління Державного казначейства.

8. За умови прийняття рішення щодо погашення казначейських векселів шляхом перерахування на рахунок їх пред'явників грошових коштів у розмірі відповідних вексельних сум, Головне управління Державного казначейства України надсилає засобами телекомунікаційного зв'язку відповідному управлінню Державного казначейства і тій установі уповноваженого банку-агента, в якій на його ім'я відкрито рахунок державного бюджету, затверджений зведений реєстр векселедержателів.

9. Після отримання затвердженого зведеного реєстру управління Державного казначейства України перераховують кошти відповідним відділенням Державного казначейства України та передають їм зведений реєстр тих векселедержателів, казначейські векселі яких вирішено погасити.

10. Установа уповноваженого банку-агента протягом 2 робочих днів після отримання затвердженого зведеного реєстру і коштів інформує векселедержателя, який, у свою чергу, подає їй казначейський вексель на погашення.

11. Установа уповноваженого банку-агента приймає вексель і відповідно до затвердженого зведеного реєстру перераховує кошти векселедержателю, про що повідомляє орган Державного казначейства.

12. За умови погашення векселів Державного казначейства України шляхом зарахування їх сум у сплату обов'язкових платежів до державного бюджету обмін інформацією та підтверджуючими документами між учасниками вексельного обігу (останнім векселедержателем, органами Державного казначейства, установами уповноваженого банку-агента, Державною податковою адміністрацією) здійснюється в порядку, аналогічному до порядку погашення казначейських векселів шляхом перерахування коштів їх держателям.

13. Управління Державного казначейства України, а також уповноважений банк-агент подають щомісячно звіти про погашення казначейських векселів Головному управлінню Державного казначейства України (додаток 11).

1. Порядок відображення операцій з казначейськими векселями в бухгалтерському обліку органів Державного казначейства та бюджетних установ подано в додатку 12.

2. Відображення у бухгалтерському обліку підприємств операцій з векселями Державного казначейства здійснюється в порядку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 10 липня 1996 р. N 140 "Про затвердження Порядку відображення у бухгалтерському обліку операцій з векселями Державного казначейства".