Заслухавши інформацію про кадрові зміни у центральному апараті Міністерства і у державних підприємствах, що належать до сфери управління Мінвуглепрому, та щодо яких Міністерство здійснює управління корпоративними правами держави (далі - підприємства Мінвуглепрому), колегія

інформацію начальника Управління кадрів та трудових ресурсів Зінчук О.Ф. про кадрові зміни у центральному апараті Міністерства та на підприємствах Мінвуглепрому взяти до відома.

Перше питання:

"Про шляхи розв'язання актуальних проблем розвитку вугледобувних підприємств та соціальний захист працівників вугільної промисловості"

Низька ефективність роботи вугільної промисловості спричинена незадовільним станом шахтного фонду, вкрай недостатнім об'ємом реконструкції старих та будівництвом нових шахт, повільним технічним переоснащенням більшості вугільних підприємств у складних гірничо-геологічних умовах, невирішеністю багатьох економічних, соціальних, екологічних та інших питань.

Основними проблемами при технічному переоснащенні вугледобувних підприємств є:

- недостатність коштів на придбання нової техніки, зокрема сучасного рівня, для заміни застарілого обладнання для очисних та підготовчих робіт, підземного транспорту, стаціонарного обладнання;

- наявність обмежуючих факторів та "вузьких" місць на вугледобувних підприємствах за дуже низькі темпи розвитку та модернізації шахтного фонду;

- відсутність міжвідомчого погодження робіт вугледобувних та шахтобудівних підприємств, машинобудівних та ремонтних заводів, науково-дослідних, проектно-конструкторських та проектних організацій вугільного профілю;

- вкрай обмежені кошти на створення та впровадження нової перспективної гірничої техніки;

- недосконалість нормативної бази по створенню та впровадженню нової гірничої техніки;

- збільшення строку виготовлення гірничошахтного обладнання, який на сьогодні складає 2-4 місяці.

За останні десять років середня кількість очисних вибоїв зменшилась у 2,1 рази (з 616,8 до 290,1), кількість комплексно-механізованих вибоїв (КМВ) - у 1,7 рази (з 340,9 до 195,7 одиниць). При цьому за рахунок технічного переоснащення вугільних підприємств очисними комплексами на базі сучасних механізованих кріплень обсяг видобутку КМВ зріс на 9,4 млн. тонн або на 17%. Середнє навантаження на КМВ, протягом зазначеного періоду, щорічно зростало в середньому на 46 т/добу і досягло минулого року - 848 т/добу або у 1,8 рази перевищило показник 1998 року.

Однак питома вага КМВ від загальної кількості вибоїв на підприємствах Мінвуглепрому склала всього лише 65,5%, тобто кожен третій вибій працює з ручним кріпленням.

Навантаження на лави із сучасними механізованими комплексами більш ніж у 2 рази перевищує навантаження на лави із застарілими комплексами і в 15 разів - навантаження на лави з ручним кріпленням. Впровадження 4 комплексів сучасного рівня, замість морально застарілих, дає приріст річного видобутку більше 1 млн. тонн, при скороченні працезатрат у 2-3 рази.

Програмою розвитку гірничих робіт на 2010 рік передбачається забезпечити рівень видобутку вугілля в обсязі 39,1 млн. тонн, у порівнянні з 2009 роком вуглевидобуток буде збільшено на 610,7 тис. тонн або на 1,6%.

Для виконання запланованого обсягу вуглевидобутку необхідно протягом 2010 року ввести в роботу 143 нових очисних вибої, у тому числі 111 комплексно-механізованих, і на кінець року мати у числі діючих 240 лав (+34 лави до факту 2009 р.), у тому числі 163 комплексно-механізованих (+29 КМВ до 2009 р.).

Для комплектації цих очисних вибоїв необхідним гірничошахтним обладнанням необхідно 4,5 млрд. гривень.

Відсутність у поточному році в державному бюджеті грошових коштів на придбання гірничошахтного обладнання для вводу в роботу нових очисних вибоїв призвела до того, що за 9 місяців 2010 року на підприємствах Мінвуглепрому в роботу введено 70 нових лав, відставання від програми складає 39 лав, але у порівнянні з відповідним періодом минулого року введено на 8 лав більше (за I квартал 2010 року введено 23 нових лави, за II квартал 2010 року - 20 нових лав, за III квартал 2010 року - 27 нових лав).

На сьогодні потреба у гірничошахтному обладнанні більш ніж на 65% вирішується за рахунок повторного використання парку, який є.

У 2009 та 2010 роках, у зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування, дія програми капітального ремонту основного гірничошахтного обладнання була призупинена.

Враховуючи необхідність забезпечення стабільної роботи вугледобувних підприємств та обмеженість ресурсу Державного бюджету України в 2011 році, необхідно передбачити капітальний ремонт 5424 одиниць основного гірничошахтного обладнання на суму 450,0 млн. гривень.

Незважаючи ні на що, головним завданням вугільної галузі було і залишається забезпечення економіки країни якісною вугільною продукцією. У зв'язку з чим питання постачання вугілля на ТЕС (особливо зараз, коли почався опалювальний сезон) залишається одним із пріоритетних.

У січні-вересні поточного року Прогнозним балансом електроенергії, палива і витрат ТЕС на 2010 рік та I квартал 2011 року підприємствами Мінвуглепрому передбачалось поставити на ТЕС 13333 тис. тонн вугільної продукції. Фактично поставлено за цей період, з урахуванням залучених ресурсів підприємств інших форм власності та обсягів поставок підприємств Мінвуглепрому за прямими договорами, 13381,9 тис. тонн.

Проблемою функціонування Оптового ринку вугільної продукції залишається забезпечення стабільних розрахунків енергогенеруючих компаній ТЕС НАК "ЕКУ" за поставлену вугільну продукцію.

Станом на 01.10.2010 заборгованість ТЕС НАК "ЕКУ" перед ДП "Вугілля України" за поставлене вугілля складала 721,0 млн. гривень.

Щорічно, відповідно до Державної програми економічного та соціального розвитку України, розробляються галузеві баланси.

Однією з головних проблем вугільної галузі залишається ціна на вугільну продукцію та необхідність її підвищення.

На основі Прогнозного балансу електроенергії, палива та витрат генеруючих компаній ТЕС на 2010 рік та 1 квартал 2011 року, затвердженого першим віце-прем'єр-міністром України Клюєвим А.П., середньорічна ціна на енергетичне вугілля зафіксована на рівні 575,0 грн. (без ПДВ) за 1 тонну, з урахуванням якості вугілля.

За розрахунком Мінвуглепрому в 2011 році прогнозується відвантажити на електростанції 17,4 млн. тонн енергетичного вугілля на суму 9512,8 млн. гривень. Середня ціна 1 тонни вугільної продукції, з урахуванням якості, буде складати 548,3 грн. (без ПДВ). При цьому собівартість 1 тонни товарної продукції на державних підприємствах буде складати 871,0 гривню.

Виходячи із передбаченого обсягу державної підтримки на 2011 рік, часткове покриття витрат по собівартості готової товарної продукції, доведене Мінфіном, буде складати 5786,3 млн.грн., непокриті збитки - 2221,3 млн. гривень.

Поряд з явною ціновою диспропорцією на вугільну продукцію існує явний перекіс і в ціні на гірничошахтне обладнання та електроенергію. Так, у поточному році, у порівнянні з 2008 роком, оптова ціна 1 тонни товарної вугільної продукції зросла на 24,6% (з 544,5 грн. до 678,6 грн. з ПДВ), а зростання цін на електроенергію склало - 68% (з 44,17 до 74,32 коп. за 1 кВт·ч).

Необхідна розробка заходів по ринковому регулюванню вхідних цін вугільної галузі, в тому числі за рахунок міжгалузевої кооперації.

Зростання цін на гірничошахтне обладнання та матеріали потребує відповідного збільшення обсягу інвестиційних ресурсів або зменшення кількості об'єктів інвестування. Крім цього, такі темпи зростання цін на матеріали та обладнання створюють умови для фінансового розбалансування галузі.

Для виправлення ситуації, необхідно проводити роботу як всередині Міністерства, так і на державному рівні по зниженню вхідних цін. І така робота вже проводиться.

Поряд з проблемою вхідних цін, дається взнаки і недосконала процедура закупівлі як гірничошахтного обладнання безпосередньо у підприємств-виробників, так і послуг фінансових закладів (кредити, лізинг). Для прискорення технічної модернізації та фінансового оздоровлення вугільних підприємств необхідно значно спростити цю процедуру.

У зв'язку з відсутністю у поточному році бюджетних коштів для введення в роботу нових очисних вибоїв, Мінвуглепромом розроблені дві галузеві інвестиційні програми, результатом реалізації яких повинно стати збільшення обсягів видобутку вугілля.

Міністерством відібрано 83 перспективних інвестиційних проекти з технічного переоснащення та модернізації вугледобувних підприємств, які розраховані на 5 років (з 2010 до 2015 року) та передбачають залучення інвестицій загальним обсягом близько 48,1 млрд. гривень.

Реалізація інвестиційних проектів забезпечить видобуток вугілля до 2015 року на рівні 69 млн. тонн, що складе зростання на 55% до рівня видобутку в 2010 році.

1. Державно-приватне партнерство;

2. Створення Фонду учасників оптового ринку вугільної продукції України;

3. Фінансовий лізинг;

4. Банківське кредитування;

5. Облігаційні позики.

Висока вартість кредитного капіталу, яка утворилась на сьогоднішній день на ринку (25-30%), дає додаткове фінансове навантаження на підприємства галузі. Звернення по цих питаннях до Національного Банку України позитивних результатів поки що не дали.

При залученні іноземного недержавного капіталу також виникають проблеми через досить складні та вельми забюрократизовані процедури надання державної підтримки у вигляді державних гарантій. Саме тому необхідністю є спрощення відповідної процедури та усунення дублювання розгляду документів Мінекономіки та Держінвестицій.

Разом з тим, для залучення інвестиційних ресурсів дуже важливим є забезпечення поточної фінансової збалансованості підприємств, тому вкрай необхідним є виділення достатнього обсягу державної підтримки на часткове покриття витрат із собівартості вугільної продукції.

Ще одним стримуючим фактором на шляху реорганізації галузі, переводу її на ринковий шлях розвитку, залишається проблема старих боргів вугільних підприємств, що перешкоджає їх фінансовому оздоровленню та підготовці до приватизації.

Станом на 1 березня 2010 року загальна заборгованість перед фондами складала 4,8 млрд.грн., у т.ч. заборгованість із виплати страхових внесків - 2,8 млрд. гривень.

Станом на 31 серпня поточного року заборгованість вугледобувних підприємств по розрахунках з Пенсійним фондом України у порівнянні зі станом на 31 березня 2010 року зменшилась на 3768,9 млн.грн., у тому числі за рахунок списання, відповідно до статті 57 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік":

Поточні страхові внески до Пенсійного фонду України та фондів загальнодержавного обов'язкового страхування з березня 2010 року сплачуються вугледобувними підприємствами повністю.

Крім цього, підприємства також почали погашення заборгованості з виплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань і в серпні поточного року, окрім поточних страхових внесків, сплатили 12,1 млн.грн. заборгованості.

Також непосильним для вугільних підприємств залишається утримування соціальної інфраструктури.

Вже другий рік ця бюджетна стаття не фінансується і це незважаючи на те, що програмою економічних реформ Президента України на 2010-2014 роки передбачено переведення на баланс держави об'єктів соціальної інфраструктури.

Для передачі всіх об'єктів соціальної інфраструктури, що знаходяться на балансі вугледобувних підприємств, які передбачають передачу з державної до комунальної власності (близько 2000 об'єктів), необхідна сума 500,0 млн. гривень.

Основним питанням залишається, виконання вимог Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" (далі - Закон).

Через відсутність на сьогоднішній день у вугільних підприємств необхідних грошових коштів (майже 240 млн. гривень щомісячно в цілому по галузі), переважна більшість підприємств не забезпечила підвищення тарифних ставок у відповідності із Законом.

Тому Мінвуглепромом при розробці проекту Державного бюджету України на 2010 рік у частині надання державної підтримки на часткове покриття витрат із собівартості вугільної продукції, було запропоновано збільшити держпідтримку на суму, необхідну для виконання норм Закону. Однак пропозиції Мінвуглепрому не були враховані. Сума, передбачена в Державному бюджеті України у 2010 році на часткове покриття витрат із собівартості товарної вугільної продукції (5,8 млрд. грн.), значно менша, ніж необхідно для нормального функціонування підприємств галузі, і не забезпечує покриття витрат із собівартості видобутку вугілля (з початку року непокриті збитки складають більше 1 млрд.грн.), у тому числі підвищення тарифних ставок на 30%, як це передбачено Законом України.

Забезпечення вуглеотримувачів побутовим паливом відповідно до ст. 43 Гірничого закону України.

Станом на 01.10.2010 на вугледобувних підприємствах нараховується 151,7 тис. чоловік, яким необхідно вивезти 840,9 тис. тонн вугілля на побутові потреби.

Фактично на початок місяця вивезено 574,0 тис. тонн палива (68,3% від річної потреби) та забезпечено 127,6 тис. вуглеотримувачів (84,2% від річної потреби).

До кінця поточного року підприємствам залишилось вивезти 266,9 тис. тонн палива на побутові потреби та забезпечити вугіллям 24,0 тис. чоловік.

Забезпечення вуглеотримувачів побутовим паливом відповідно до ст. 48 Гірничого закону України

У поточному році, станом на 11.10.2010, забезпечено побутовим паливом 21500 вуглеотримувачів шахт, що ліквідуються, їм вивезено 63,9 тис. тонн вугілля. По шахтах, які готуються до ліквідації, забезпечено побутовим паливом 945 вуглеотримувачів, їм вивезено 3,3 тис. тонн вугілля.

З метою забезпечення зазначених категорій населення побутовим паливом у повному обсязі, необхідно збільшити в 2010 році обсяги фінансування за програмою "Реструктуризація вугільної та торфодобувної промисловості ..." на 143,1 млн. гривень.

Частково вирішити це питання допоможе прийняття законопроекту народного депутата Турманова Віктора Івановича. Зазначеним проектом планується виділити з Державного бюджету України на реструктуризацію вугільної промисловості 160 млн.грн., з яких 40 млн.грн. буде направлено на забезпечення побутовим паливом.

Підсумовуючи викладене, колегія

1. Першому заступнику Міністра Чередниченку Ю.Я., заступникам Міністра Фічову В.В., Дудці Л.О., Пшеничці О.В., Поповичу І.М., генеральному директору ДП "Вугілля України" Соколову В.А. забезпечити виконання у повному обсязі та в установлені терміни Плану-графіку реформ за напрямом "Реформа вугільної галузі", який розроблено на виконання Програми економічних реформ на 2010-2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава" та схвалено наказом Мінвуглепрому від 22.07.2010 N 270. Негайно забезпечити надолуження відставання в термінах виконання заходів Плану-графіку.

2. Заступнику Міністра Пшеничці О.В:

2.1. Посилити роботу із залучення банківських кредитів, фінансового лізингу для реалізації інвестиційних проектів, першочерговому забезпеченню постачання обладнання і матеріалів на шахти;

2.2. Підготувати пропозиції щодо спрощення механізму залучення інвестицій, зокрема процедури отримання державних гарантій;

2.3. Прискорити погодження та внесення на розгляд Кабінету Міністрів України проекту Закону України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств" та проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про особливості державно-приватного партнерства у вугільній галузі";

2.4. Прискорити закупівлю послуг із розробки та впровадження Автоматизованої галузевої системи моніторингу і контролю за здійсненням закупівель державними вугледобувними підприємствами;

2.5. Повторно підготувати та надати пропозиції Кабінету Міністрів України та Міністерству економіки України щодо надання можливості закупівлі вугледобувними підприємствами гірничошахтного обладнання безпосередньо у підприємств-виробників за спрощеною процедурою;

2.6. Надати пропозиції щодо вирішення питання включення новоутворених державних підприємств з видобутку вугілля до Переліку вугледобувних підприємств, для яких рекомендується встановити роздрібний тариф на електричну енергію як для споживачів 1 класу напруги (розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 N 342-р) ;

2.7. Спільно з обласними державними адміністраціями та галузевими профспілками продовжити роботу з реформування підприємств вугільної галузі.

3. Заступнику Міністра Фічову В.В., Департаменту технічної політики та розвитку шахтного фонду (Вовченко А.Р.):

3.1. Підготувати і провести узгоджувальну нараду з Міністерством фінансів України щодо узгодження питань, висловлених у їх зауваженнях до проекту змін Програми "Українське вугілля";