1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Постанова


ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.11.2019 Справа № 640/7870/19
Суддя (судді) першої інстанції: Григорович П.О.
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Гордієнко Л.М., за участі позивача ОСОБА_1, представника відповідача Шокуна О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2019 р. (повне судове рішення 28 серпня 2019 року) у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та нечинною постанови
ВСТАНОВИВ:
07.05.2019 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів)" від 30.11.2016 № 929 в частині абзаців 2-5 пункту 161 та про зобов'язати вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірна постанова прийнята відповідачем поза межами повноважень, встановлені вимоги про вивіски та зовнішні рекламні конструкції аптечного закладу, які суперечать положенням законів України, порушують принцип свободи підприємницької діяльності та принцип непорушності прав інтелектуальної власності.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.07.2019 р.позовні вимоги задоволено у повному обсязі: визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів)" від 30.11.2016 № 929 в частині абзаців 2-5 пункту 161.
Членом колегії суддів висловлена окрема думка з приводу необґрунтованості позовних вимог.
Приймаючі рішення у справі суд першої інстанції дійшов висновку, що приймаючи спірну постанову відповідачем не взято до уваги положення спеціального Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" № 3689-XII (надалі - Закон № 3689-XII), оскільки постанова, як підзаконний нормативно-правовий акт не може за своєю правовою сутністю суперечити положенням вказаного закону.
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що судом першої інстанції не правильно тлумаченні положення Закону № 3689-XII, оскільки вказаний закон регулює питання використання знаку для товарів та послуг (товарного знаку), а не умови ліцензування видів господарської діяльності порядок видачі яких затверджено положенням Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності".
В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача, підтримавши позицію висловлену у відзиві.
Справу розглянуто у межах доводів апеляційної скарги відповідача.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач є фізичною особою-підприємцем і основним видом діяльності є роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах (47.73), що підтверджено випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1 а.с.14).
Власником знаку для товарів і послуг "ІНФОРМАЦІЯ_1" є ОСОБА_2 з яким позивач, як ліцензіат, уклала ліцензійний договір № 1 від 22.04.2019 про надання права на використання торгової марки (т.1 а.с.16).
Згідно умов вказаного договору, зокрема п. 1.5, невиключна ліцензія за цим Договором надається Ліцензіатові для використання відповідно до умов цього Договору та умов, які визначені у Свідоцтві (за класами Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації послуг), зокрема: Клас 35: Інтерактивне рекламування через комп'ютерну мережу; комерційна інформація і консультації для споживачів (центри підтримки споживачів); послуги з постачання для інших (закуповування товарів та надавання постачальницьких послуг іншим фірмам); послуги щодо роздрібного або оптового продажу фармацевтичних, ветеринарних і гігієнічних препаратів та медичних товарів; представлення продуктів через засоби комунікації з метою роздрібного продажу; розповсюджування рекламних матеріалів; розсилання поштою рекламних матеріалів.
Вищенаведені обставини підтверджені належними та допустимими доказами, і не є спірними.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про Кабінет Міністрів України" (надалі - Закон № 794) визначає організацію, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України.
Згідно частини 1 та 2 статті 1 Закону № 794 Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів.
Статтею 2 Закону № 794 визначені основні завдання Кабінету Міністрів України.
Відповідно до частини 1 та 2 стаття 3 Закону № 794 діяльність Кабінету Міністрів України ґрунтується на принципах верховенства права, законності, поділу державної влади, безперервності, колегіальності, солідарної відповідальності, відкритості та прозорості. Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 19 Закону № 794 передбачено, що діяльність Кабінету Міністрів України спрямовується на забезпечення інтересів Українського народу шляхом виконання Конституції та законів України, актів Президента України, а також Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України, вирішення питань державного управління у сфері економіки та фінансів, соціальної політики, праці та зайнятості, охорони здоров'я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, природокористування, правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина, запобігання і протидії корупції, розв'язання інших завдань внутрішньої і зовнішньої політики, цивільного захисту, національної безпеки та обороноздатності.
Статтею 20 Закону № 794 встановлені основні повноваження Кабінету Міністрів України.
Відповідно до положень частини 1 та 2 статті 49 Закону № 794 Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження. Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 7, абзацу першого частини другої статті 9 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" Кабінет Міністрів України постановою № 929 від 30.11.2016 затвердив Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) (надалі - Постанова № 929).
Пунктом 1 Постанови № 929 встановлено, що ці Ліцензійні умови встановлюють вичерпний перелік вимог, обов'язкових для виконання ліцензіатом, та вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії для провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів).
Згідно пункту 2 Постанови № 929 дія цих Ліцензійних умов поширюється на всіх суб'єктів господарювання, зокрема на зареєстрованих в установленому законодавством порядку юридичних осіб незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, фізичних осіб - підприємців, які провадять господарську діяльність з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів) (далі - суб'єкт господарювання).
Пунктом 161 Постанови № 929 передбачено, що на фасаді будівлі, в якій розміщується аптечний заклад, установлюється вивіска із зазначенням виду закладу. На видному місці перед входом до аптечного закладу розміщується інформація про найменування ліцензіата, режим роботи аптечного закладу.

................
Перейти до повного тексту