У зв'язку з виникненням у судовій практиці питань, пов'язаних з визначенням майнового або немайнового характеру позовних заяв і відповідно ставок судового збору з таких заяв, та на доповнення Інформаційних листів Вищого господарського суду України від 25.08.2011 № 01-06/1175/2011, від 21.11.2011 № 01-06/1625/2011 та від 23.05.2012 № 01-06/704/2012 Вищий господарський суд України вважає за необхідне звернути увагу господарських судів на таке.

1. Статтею 55 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок за їх подання до господарського суду визначається за приписами підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон).

Що ж до позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.

Зокрема, господарським судам необхідно враховувати, що:

1.1. Судовий збір з позовної заяви про визнання права власності визначається з урахуванням вартості спірного майна (тобто як зі спору майнового характеру).

1.2. Якщо позовну заяву про визнання договору (правочину) недійсним подано без вимоги застосування наслідків, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України чи частиною другою статті 208 Господарського кодексу України, судовий збір сплачується за ставками, передбаченими для позовних заяв немайнового характеру.

2. У судовій практиці постало питання щодо повернення сплаченої суми судового збору в разі неподання до господарського суду заяви чи скарги.

У вирішенні даного питання необхідно виходити з такого.

У частині першій статті 7 Закону наведено вичерпний перелік випадків, у яких сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду. При цьому неподання до суду заяви або скарги до цього переліку не віднесено; не може воно розцінюватися і як внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом (пункт 1 частини першої цієї ж статті), оскільки в даній нормі йдеться про повернення судового збору, сплаченого з уже поданої до господарського суду заяви чи скарги.

Водночас згідно з частиною третьою статті 7 Закону повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики. На час надіслання даного Інформаційного листа такий порядок не встановлено.