В порядку інформації доводяться до відома відповіді Вищого Арбітражного Суду України на запити щодо застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів.

1. При вирішенні спорів про визнання недійсними актів державних органів виникли такі питання.

1.1. Чи вправі арбітражний суд відмовити у прийнятті заяви про визнання недійсним нового рішення органу державної податкової інспекції, прийнятого відповідно до акту перевірки, який раніше вже був підставою для прийняття визнаного недійсним рішення цього органу.

Вищий Арбітражний Суд України повідомив, що арбітражний суд вправі розглянути таку заяву, оскільки предметом даного спору є рішення державної податкової інспекції, а не акт перевірки.

1.2. Чи підлягають розгляду в арбітражних судах України заяви про визнання недійсними винесених на підставі пункту 46 статті 12 Закону "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" постанов слідчих обласних управлінь МВС про накладення арешту на майно підприємства. Вищий Арбітражний Суд України дав таку відповідь.

На підставі статті 11 цього закону межі компетенції спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю визначаються законодавством України, зокрема Кримінально-процесуальним кодексом України (далі - КПК) . У відповідності з частиною I статті 114 КПК України слідчий є самостійною процесуальною фігурою, і всі рішення щодо проведення слідчих дій приймає від свого імені, а не від імені органу МВС, у якому працює. Отже управління МВС не може бути відповідачем у такій справі.

Постанова слідчого, винесена у відповідності зі статтею 130 КПК України, - це процесуальний документ, порядок оскарження якого предбачений статтею 234 КПК України і не змінений з прийняттям закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю".

2. На запитання, чи підлягає стягненню у безспірному порядку заборгованість за кредитними договорами на підставі виконавчих написів нотаріусів, Вищий Арбітражний Суд України відповів таке.

Відповідно до статті 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" стягнення на кошти та інші цінності фізичних чи юридичних осіб, що знаходяться у банку, може бути звернене за виконавчими документами, передбаченими законами України.

За змістом статті 54 Закону України "Про нотаріат" за бажанням сторін нотаріусом посвідчуються будь-які угоди, для яких законодавством не встановлено обов'язкової нотаріальної форми. Отже, відповідно до пункту 1 Переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 N 1172, заборгованість за кредитними договорами може стягуватись комерційними банками на підставі виконавчих написів нотаріусів.