1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Роз"яснення


ПРЕЗИДІЯ ВИЩОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ УКРАЇНИ
Р О З'Я С Н Е Н Н Я
N 04-5/366 від 28.03.2002
Господарські суди України
( Роз'яснення втратило чинність на підставі Постанови Вищого господарського суду
Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України
( Із змінами, внесеними згідно з Рекомендаціями Вищого господарського суду N 04-5/534 від 17.12.2003 Рекомендаціями Президії Вищого господарського суду N 04-5/212 від 10.02.2004 N 04-5/1518 від 03.09.2004 N 04-5/3248 від 10.12.2004 N 04-5/103 від 31.05.2007 N 04-5/277 від 29.12.2008 N 04-06/113 від 19.07.2010 )
З метою правильного і однакового застосування законодавства про перегляд судових рішень в апеляційному порядку Вищий господарський суд України вважає за необхідне дати такі роз'яснення.
( Вступна частина із змінами, внесеними згідно з Рекомендаціями Президії Вищого господарського суду N 04-5/103 від 31.05.2007 )
1. Відповідно до статті 92 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) перегляд за апеляційною скаргою або апеляційним поданням прокурора рішення місцевого господарського суду здійснює апеляційний господарський суд, повноваження якого поширюються на територію знаходження відповідного місцевого господарського суду. Такі території визначено Указом Президента України від 11.07.2001 N 511/2001 "Про утворення апеляційних господарських судів та затвердження мережі господарських судів України" (з наступними змінами і доповненнями).
( Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Рекомендаціями Президії Вищого господарського суду N 04-5/212 від 10.02.2004 )
2. Право на звернення з апеляційною скаргою або апеляційним поданням (далі - апеляційна скарга) мають відповідно сторони зі справи і прокурор (стаття 91 ГПК.
Статтею 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено законність та забезпечення, зокрема, апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. З урахуванням наведеного ухвалення господарськими судами рішення про права і обов'язки особи, що не була залучена до участі у справі, є підставою для прийняття до розгляду апеляційної скарги такої особи на відповідне рішення (якщо скарга не підлягає поверненню згідно з приписами частини першої статті 97 ГПК) .
( Пункт 2 доповнено абзацом згідно з Рекомендаціями Президії Вищого господарського суду N 04-5/212 від 10.02.2004; в редакції Рекомендацій Президії Вищого господарського суду N 04-5/277 від 29.12.2008 )
3. Питання про прийняття або повернення апеляційної скарги вирішується колегією суддів без повідомлення сторін та прокурора, що беруть участь у справі. За результатами вирішення відповідного питання виноситься ухвала.
Якщо рішення місцевого господарського суду оскаржено в апеляційному порядку з дотриманням вимог ГПК декількома особами, апеляційний господарський суд приймає до провадження всі апеляційні скарги, які відповідають вимогам ГПК, та розглядає в одному апеляційному провадженні. По кожній з них виноситься ухвала про прийняття до провадження або про її повернення.
( Абзац пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Рекомендаціями Вищого господарського суду N 04-5/534 від 17.12.2003 )
У разі надходження до місцевого господарського суду апеляційної та касаційної скарг (подань) на рішення (постанову), ухвалу суду першої інстанції цей суд згідно з вимогами частини третьої статті 91 ГПК у п'ятиденний строк надсилає одержану апеляційну скаргу або подання разом зі справою відповідному апеляційному господарському суду. У той же строк місцевий господарський суд надсилає касаційну скаргу касаційній інстанції і одночасно письмово повідомляє її про зазначені обставини.
( Пункт 3 доповнено абзацом третім згідно з Рекомендаціями Вищого господарського суду N 04-5/3248 від 10.12.2004 )
4. Апеляційний господарський суд не вправі повертати апеляційну скаргу супровідним листом або в інший не передбачений законом спосіб.
Апеляційну скаргу може бути повернуто виключно з підстав, визначених частиною першою статті 97 ГПК. Отже апеляційний господарський суд не вправі повернути апеляційну скаргу, якщо її подано не через місцевий господарський суд, який розглянув справу.
У застосуванні пункту 2 частини першої названої норми ГПК України господарському суду необхідно враховувати таке. Розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії апеляційної скарги і доданих до неї документів. Доданий до апеляційної скарги реєстр поштових відправлень, поданий в оригіналі або в належній чином засвідченій копії, також може вважатися належним доказом надсилання відповідачеві копії скарги; таким доказом може бути й засвідчений належним чином витяг з відповідного реєстру. Якщо ж у господарського суду з тих чи інших причин виникнуть сумніви у достовірності копії поштового реєстру або витягу з нього, він не позбавлений права і можливості у порядку підготовки до розгляду справи або у процесі її розгляду витребувати у скаржника не подані ним раніше касовий чек (розрахункову квитанцію), оригінал реєстру поштових відправлень з відбитком поштового штемпеля, за необхідності - відповідну довідку підприємства зв'язку тощо. Відсутність опису вкладення до листа не тягне за собою наслідків у вигляді повернення апеляційної скарги, оскільки законодавством не передбачено обов'язкового оформлення відправником такого опису (за винятком випадків, зазначених у пункті 60 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 N 270) , і у господарського суду відсутні правові підстави спонукати відправників до обов'язкового оформлення описів вкладення.
( Пункт 4 доповнено абзацом згідно з Рекомендаціями Президії Вищого господарського суду N 04-5/212 від 10.02.2004; в редакції Рекомендацій Президії Вищого господарського суду N 04-06/113 від 19.07.2010 )
Суду апеляційної інстанції не слід допускати повернення апеляційних скарг у разі подання як доказу сплати державного мита платіжних доручень, що відповідають вимогам Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції від 22.04.93 N 15 (з наступними змінами і доповненнями). У разі виникнення сумнівів щодо надходження й зарахування державного мита до державного бюджету України суд може і повинен згідно з пунктом 4 статті 65 ГПК витребувати від сторони, яка подала апеляційну скаргу, відповідне підтвердження територіального органу Державного казначейства України.
( Пункт 4 доповнено абзацом згідно з Рекомендаціями Президії Вищого господарського суду N 04-5/212 від 10.02.2004, із змінами, внесеними згідно з Рекомендаціями Президії Вищого господарського суду N 04-5/103 від 31.05.2007 )
Ухвалу про повернення апеляційної скарги може бути оскаржено у касаційному порядку.
Після усунення обставин, які були підставою для повернення апеляційної скарги, її може бути подано повторно відповідно до частини четвертої статті 97 ГПК. Якщо первісну апеляційну скаргу повернуто судом апеляційної інстанції не у зв'язку з порушенням, що передбачене пунктом 2 частини першої статті 97 ГПК, то у разі повторного подання тієї ж самої скарги суд не має права вимагати від сторони подання доказів надсилання іншій стороні (сторонам) копії скарги.
( Абзац шостий із змінами, внесеними згідно з Рекомендаціями Президії Вищого господарського суду N 04-5/212 від 10.02.2004 )
5. Подання апеляційної скарги після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 93 ГПК, або особою, яка не має права на її подання, внесення прокурором апеляційного подання з порушенням його компетенції, визначеної статтею 37 Закону України "Про прокуратуру", подання апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, яка не підлягає оскарженню, виключають перегляд судових актів місцевого господарського суду в апеляційному порядку. У таких випадках апеляційний господарський суд повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу.

................
Перейти до повного тексту