У порядку інформації доводяться до відома відповіді Вищого арбітражного суду України на запити щодо застосування у вирішенні спорів окремих норм чинного законодавства.

1. Спори за участю державних податкових органів.

1.2. Чи зупиняється установлений законом термін проведення бартерної операції суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України у разі передачі спору з нерезидентом на вирішення третейського суду?

Законом України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" передбачені підстави для зупинення термінів проведення відповідних операцій та звільнення від сплати пені за їх порушення. Такою підставою згідно з названим Законом є прийняття судом, арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України або іншим уповноваженим арбітражем, в тому числі в іншій країні, позовної заяви про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання строків та інших умов, визначених бартерним договором.

Отже суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності України законом надано право обирати орган для вирішення спору з нерезидентом-контрагентом за договором (контрактом). Таке право може реалізовуватись, зокрема, шляхом внесення до договору (контракту) відповідного арбітражного застереження, а згаданим органом може бути третейський суд в Україні чи за її межами. Відповідні приписи містяться також у Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність", міжнародних конвенціях, до яких приєдналась Україна, зокрема у Європейській конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж (Женева, 1961 р.) та Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень (Нью-Йорк, 1958 р.) , а також у Положенні про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженому наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 05.10.95 р. N 75 (з подальшими змінами і доповненнями).

1.3. Чи вправі податковий орган застосовувати фінансові санкції, передбачені частиною другою статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами"?

Відповідно до пункту 1 статті 8, пункту 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (в редакції від 05.02.98 р. органи державної податкової служби мають право перевіряти наявність ліцензій, патентів, інших спеціальних дозволів на здійснення окремих видів підприємницької діяльності.

З цим приписом кореспондується частина перша статті 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами", згідно з якою контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють, зокрема, органи в межах компетенції, визначеної чинним законодавством, тобто і державні податкові органи.

Що ж до пункту 7 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", то наведений у ньому перелік фінансових санкцій, які вправі застосовувати згадані органи, не є вичерпним. Відповідні фінансові санкції (штрафи, пеня) можуть встановлюватися й іншими законодавчими актами.

У даному разі частинами четвертою і п'ятою статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами" визначено, що рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції. У разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення відповідних органів сума штрафу стягується в безспірному порядку державною податковою інспекцією за його місцезнаходженням.

1.4. Який порядок сплати податків військовими частинами Чорноморського флоту?

Частиною першою статті 14 Угоди між Російською Федерацією та Україною про статус і умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28.05.97 (далі - Угода) передбачено, що податкові відрахування відповідно до законодавства України здійснюють підприємства, організації і установи Чорноморського флоту (пункт 2 статті 2 Угоди), а не військові формування (пункт 1 статті 2 Угоди). Отже у вирішенні спорів, пов'язаних з застосуванням законодавства про податки, суд повинен виходити з вимог статті 14 Угоди.

1.5. Чи оподатковуються податком на додану вартість операції з продажу нерезидентам путівок на санаторно-курортне лікування та відпочинок у санаторно-курортних закладах Автономної Республіки Крим?

Питання оподаткування податком на додану вартість операцій з продажу нерезидентам путівок на санаторно-курортне лікування та відпочинок у санаторно-курортних закладах Автономної Республіки Крим врегульовано абзацом другим підпункту 5.1.9 пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями від 07.07.99 р..

Що ж до правовідносин, які склалися під час дії Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 14-92 "Про податок на добавлену вартість", то до них треба застосовувати підпункт "р" пункту 1 статті 5 згаданого Декрету, який передбачає, що путівки на санаторно-курортне лікування звільняються від податку на добавлену вартість.

1.6. Щодо яких органів управління застосовується вислів "які є окремими юридичними особами", вжитий в абзаці першому підпункту 5.3.6 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"?

Вжитий в абзаці першому підпункту 5.3.6 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" вислів "які є окремими юридичними особами" стосується усіх органів управління об'єднань платників податку, у тому числі холдингових компаній.