З метою розвитку соціалістичної демократії, самоврядування народу, вдосконалення виборчої системи, структури і діяльності Рад народних депутатів і органів правосуддя Верховна Рада Союзу Радянських Соціалістичних Республік постановляє:

I. Внести до Конституції СРСР такі зміни і доповнення:

1. Главу 12 викласти в такій редакції:

Стаття 89. Ради народних депутатів - З'їзд народних депутатів СРСР і Верховна Рада СРСР, З'їзди народних депутатів і Верховні Ради союзних і автономних республік, місцеві Ради народних депутатів - крайові, обласні, автономних областей, автономних округів, районні, міські, районні в містах, селищні та сільські - становлять єдину систему представницьких органів державної влади.

Стаття 90. Строк повноважень Рад народних депутатів - п'ять років.

Вибори народних депутатів призначаються не пізніше як за чотири місяці до закінчення строку повноважень відповідних органів державної влади.

Стаття 91. Найважливіші питання загальносоюзного, республіканського і місцевого значення вирішуються на засіданнях З'їздів народних депутатів, сесіях Верховних Рад і місцевих Рад народних депутатів або ставляться ними на референдуми.

З'їзди народних депутатів обирають Верховні Ради і Голів Верховних Рад. Місцеві Ради народних депутатів обирають голів Рад. Верховні Ради і місцеві Ради народних депутатів, за винятком міських (міст районного підпорядкування), селищних і сільських, мають свої президії.

Ради народних депутатів утворюють постійні комісії, створюють виконавчі і розпорядчі, а також інші підзвітні їм органи.

Службові особи, які обираються або призначаються Радами народних депутатів, не можуть займати свої посади більш як два строки підряд.

Будь-яка службова особа може бути достроково звільнена з посади, яку вона займає, в разі неналежного виконання нею своїх службових обов'язків.

Стаття 92. Ради народних депутатів утворюють органи народного контролю, який поєднує державний контроль з громадським контролем трудящих на підприємствах, в установах і організаціях.

Органи народного контролю перевіряють виконання вимог законодавства, державних програм і завдань; ведуть боротьбу з порушеннями державної дисципліни, проявами місництва, відомчого підходу до справи, з безгосподарністю й марнотратством, тяганиною і бюрократизмом; координують роботу інших контрольних органів; сприяють удосконаленню структури і роботи державного апарату.

Стаття 93. Ради народних депутатів безпосередньо і через створювані ними органи керують усіма галузями державного, господарського і соціально-культурного будівництва, приймають рішення, забезпечують їх виконання, здійснюють контроль за проведенням рішень у життя.

Стаття 94. Діяльність Рад народних депутатів будується на основі колективного, вільного, ділового обговорення і вирішення питань, гласності, регулярної звітності виконавчих і розпорядчих органів, інших створюваних Радами органів перед ними та населенням, широкого залучення громадян до участі в їх роботі.

Ради народних депутатів і створювані ними органи враховують громадську думку, виносять на обговорення громадян найважливіші питання загальнодержавного і місцевого значення, систематично інформують громадян про свою роботу і прийняті рішення".

2. Главу 13 викласти в такій редакції:

Стаття 95. Вибори народних депутатів проводяться по одномандатних або багатомандатних виборчих округах на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні. З метою забезпечення представництва громадських організацій за нормами, встановленими законами Союзу РСР, союзних і автономних республік, третина народних депутатів СРСР, народних депутатів союзних і автономних республік обирається від громадських організацій - Комуністичної партії Радянського Союзу, професійних спілок, кооперативних організацій, Всесоюзної Ленінської Комуністичної Спілки Молоді, об'єднань жінок, ветеранів війни і праці, наукових працівників, творчих спілок та інших організацій, які були створені у встановленому законом порядку і мають загальносоюзні або республіканські органи. Вибори народних депутатів від громадських організацій проводяться на їх з'їздах, конференціях або пленумах їх загальносоюзних або республіканських органів.

Стаття 96. Вибори народних депутатів від виборчих округів є загальними: право обирати мають громадяни СРСР, які досягли 18 років. Право обирати депутатів від громадських організацій мають усі делегати їх з'їздів, конференцій або учасники пленумів їх загальносоюзних або республіканських органів.

Народним депутатом може бути обраний громадянин СРСР, який досяг 18 років, а народним депутатом СРСР - який досяг 21 року.

Громадянин СРСР не може бути одночасно народним депутатом більш як у двох Радах народних депутатів.

Особи, які входять до складу Ради Міністрів СРСР, Рад Міністрів союзних і автономних республік, виконавчих комітетів місцевих Рад народних депутатів, за винятком голів цих органів, керівники відомств, відділів і управлінь виконавчих комітетів місцевих Рад, судді і державні арбітри не можуть бути депутатами в Раді, якою вони призначаються або обираються.

У виборах не беруть участі психічно хворі громадяни, визнані судом недієздатними, особи, які тримаються в місцях позбавлення волі, а також направлені за рішенням суду в місця примусового лікування.

Стаття 97. Вибори народних депутатів від виборчих округів є рівними: виборець по кожному виборчому округу має один голос; виборці беруть участь у виборах на рівних засадах.

При виборах народних депутатів від громадської організації кожен делегат її з'їзду, конференції або учасник пленуму має один голос і всі вони беруть участь у виборах на рівних засадах.

Стаття 98. Вибори народних депутатів від виборчих округів є прямими: народні депутати обираються громадянами безпосередньо.

Народні депутати від громадських організацій обираються безпосередньо делегатами їх з'їздів, конференцій або учасниками пленумів їх загальносоюзних або республіканських органів.

Стаття 99. Голосування на виборах народних депутатів є таємним: контроль за волевиявленням голосуючих не допускається.

Стаття 100. Право висування кандидатів у народні депутати по виборчих округах належить трудовим колективам, громадським організаціям, зборам виборців за місцем проживання і військовослужбовців по військових частинах, а висування кандидатів у народні депутати від громадських організацій - їх загальносоюзним або республіканським органам, які враховують пропозиції щодо кандидатів у депутати, що надійшли від місцевих органів, низових колективів і членів цих організацій.

Кількість кандидатів у народні депутати не обмежується. Кожен учасник передвиборних зборів може пропонувати для обговорення будь-які кандидатури, в тому числі і свою.

До виборчих бюлетенів може бути включено будь-яку кількість кандидатів.

При виборах народних депутатів від виборчих округів можуть проводитись окружні передвиборні збори для обговорення висунутих по округу кандидатів у депутати і прийняття рішень про представлення кандидатів для реєстрації у відповідну виборчу комісію.

Витрати, пов'язані з підготовкою і проведенням виборів народних депутатів, провадяться за рахунок держави.

Стаття 101. Підготовка до виборів народних депутатів здійснюється відкрито і гласно.

Проведення виборів забезпечують виборчі комісії, які утворюються з представників трудових колективів, громадських організацій, зборів виборців за місцем проживання військовослужбовців по військових частинах.

Громадянам СРСР, трудовим колективам і громадським організаціям гарантується можливість вільного і всебічного обговорення політичних, ділових і особистих якостей кандидатів у народні депутати, а також право агітації за чи проти кандидата на зборах, у пресі, по телебаченню, радіо.

Порядок проведення виборів народних депутатів визначається законами Союзу РСР, союзних і автономних Республік.

Стаття 102. Виборці і громадські організації дають накази своїм депутатам.

Відповідні Ради народних депутатів розглядають накази, враховують їх при розробленні планів економічного і соціального розвитку та складанні бюджету, а також при підготовці рішень в інших питаннях, організують виконання наказів та інформують громадян про їх реалізацію".

3. Главу 15 викласти в такій редакції:

Стаття 108. Найвищим органом державної влади СРСР є З'їзд народних депутатів СРСР.

З'їзд народних депутатів СРСР правомочний прийняти на свій розгляд і вирішити будь-яке питання, віднесене до відання Союзу РСР.

До виключного відання З'їзду народних депутатів СРСР належить:

1) прийняття Конституції СРСР, внесення до неї змін;

2) прийняття рішень з питань національно-державного устрою, віднесених до відання Союзу РСР;

3) визначення державного кордону СРСР; затвердження змін кордонів між союзними республіками;

4) визначення основних напрямів внутрішньої і зовнішньої політики СРСР;

5) затвердження перспективних державних планів і найважливіших загальносоюзних програм економічного і соціального розвитку СРСР;

6) обрання Верховної Ради СРСР;

7) обрання Голови Верховної Ради СРСР;

8) обрання Першого заступника Голови Верховної Ради СРСР;

9) затвердження Голови Ради Міністрів СРСР;

10) затвердження Голови Комітету народного контролю СРСР, Голови Верховного Суду СРСР, Генерального прокурора СРСР, Головного державного арбітра СРСР;

11) обрання Комітету конституційного нагляду СРСР;

12) скасування актів, прийнятих Верховною Радою СРСР;

13) прийняття рішень про проведення всенародного голосування (референдуму).

З'їзд народних депутатів СРСР приймає закони СРСР і постанови більшістю голосів від загальної кількості народних депутатів СРСР.

Стаття 109. З'їзд народних депутатів СРСР складається з 2250 депутатів, які обираються в такому порядку:

750 депутатів - від територіальних виборчих округів з рівною кількістю виборців;

750 депутатів - від національно-територіальних виборчих округів за нормами: 32 депутати від кожної союзної Республіки, 11 депутатів від кожної автономної республіки, 5 депутатів від кожної автономної області і один депутат від кожного автономного округу;

750 депутатів - від загальносоюзних громадських організацій за нормами, встановленими Законом про вибори народних депутатів СРСР.

Стаття 110. З'їзд народних депутатів СРСР скликається на перше засідання не пізніше як через два місяці після виборів.

За поданням мандатної комісії, яку він обирає, З'їзд народних депутатів СРСР приймає рішення про визнання повноважень депутатів, а в разі порушення законодавства про вибори - про визнання виборів окремих депутатів недійсними.

З'їзд народних депутатів СРСР скликається Верховною Радою СРСР.

Чергові засідання З'їзду народних депутатів СРСР проводяться один раз на рік. Позачергові засідання скликаються з ініціативи Верховної Ради СРСР, за пропозицією однієї з палат Верховної Ради СРСР, Президії Верховної Ради СРСР, Голови Верховної Ради СРСР, не менш як однієї п'ятої народних депутатів СРСР або з ініціативи союзної республіки в особі її найвищого органу державної влади.

Перше після виборів засідання З'їзду народних депутатів СРСР веде Голова Центральної виборчої комісії по виборах народних депутатів СРСР, а потім - Голова Верховної Ради СРСР або його заступник.

Стаття 111. Верховна Рада СРСР - постійно діючий законодавчий, розпорядчий і контрольний орган державної влади СРСР.

Верховна Рада СРСР обирається таємним голосуванням з числа народних депутатів СРСР З'їздом народних депутатів СРСР і є йому підзвітною.

Верховна Рада СРСР складається з двох палат: Ради Союзу і Ради Національностей, рівних за своїм кількісним складом. Палати Верховної Ради СРСР є рівноправними.

Палати обираються на З'їзді народних депутатів СРСР загальним голосуванням депутатів. Рада Союзу обирається з числа народних депутатів СРСР від територіальних виборчих округів і народних депутатів СРСР від громадських організацій з урахуванням кількості виборців у союзній республіці або регіоні. Рада Національностей обирається з числа народних депутатів СРСР від національнотериторіальних виборчих округів і народних депутатів СРСР від громадських організацій за нормами: 11 депутатів від кожної союзної республіки, 4 депутати від кожної автономної республіки, 2 депутати від кожної автономної області і один депутат від кожного автономного округу.

З'їзд народних депутатів СРСР щороку оновлює одну п'яту частину складу Ради Союзу і Ради Національностей.

Кожна палата Верховної Ради СРСР обирає Голову палати і двох його заступників Голови Ради Союзу і Ради Національностей керують засіданнями відповідних палат і відповідають їх внутрішнім розпорядком.

Спільні засідання палат ведуть Голова Верховної Ради СРСР, його Перший заступник або по черзі голови Ради Союзу і Ради Національностей.

Стаття 112. Верховна Рада СРСР щороку скликається Президією Верховної Ради СРСР на чергові - весняну і осінню - сесії тривалістю, як правило, три - чотири місяці кожна.

Позачергові сесії скликаються Президією Верховної Ради СРСР з її ініціативи або за пропозицією Голови Верховної ради СРСР, союзної республіки в особі її найвищого органу державної влади або не менш як третини складу однієї з палат Верховної Ради СРСР.

Сесія Верховної Ради СРСР складається з роздільних і спільних засідань палат, а також засідань постійних комісій палат і комітетів Верховної Ради СРСР, що проводяться в період між ними. Сесія відкривається і закривається на роздільних або спільних засіданнях палат.

Після закінчення строку повноважень З'їзду народних депутатів СРСР Верховна Рада СРСР зберігає свої повноваження аж до утворення новообраним З'їздом народних депутатів СРСР нового складу Верховної Ради СРСР.

Стаття 113. Верховна Рада СРСР:

1) призначає вибори народних депутатів СРСР і затверджує склад Центральної виборчої комісії по виборах народних депутатів СРСР;

2) призначає Голову Ради Міністрів СРСР, за його поданням затверджує склад Ради Міністрів СРСР, вносить до нього зміни; за пропозицією Ради Міністрів СРСР утворює і ліквідує міністерства СРСР і державні комітети СРСР;

3) утворює Раду оборони СРСР і затверджує її склад; призначає і змінює вище командування Збройних Сил СРСР;

4) обирає Комітет народного контролю СРСР, Верховний Суд СРСР, призначає Генерального прокурора СРСР, Головного державного арбітра СРСР; затверджує колегію Прокуратури Союзу РСР і колегію Державного арбітражу СРСР;

5) регулярно заслуховує звіти органів, які вона утворює або обирає, а також службових осіб, яких вона призначає або обирає;

6) забезпечує єдність законодавчого регулювання на всій території СРСР, встановлює основи законодавства Союзу і союзних республік;

7) здійснює в межах компетенції Союзу РСР законодавче регулювання відносин власності, організації управління народним господарством і соціально-культурним будівництвом, бюджетно-фінансової системи, оплати праці і ціноутворення, оподаткування, охорони навколишнього середовища і використання природних ресурсів, порядку реалізації конституційних прав, свобод і обов'язків громадян, а також інших відносин;

8) дає тлумачення законів СРСР;

9) встановлює загальні засади організації і діяльності республіканських і місцевих органів державної влади і управління; визначає основи правового статусу громадських організацій;

10) подає на затвердження З'їзду народних депутатів СРСР проекти перспективних державних планів і найважливіших загальносоюзних програм економічного і соціального розвитку СРСР; затверджує державні плани економічного і соціального розвитку СРСР, державний бюджет СРСР; здійснює контроль за ходом виконання плану і бюджету; затверджує звіти про їх виконання; в разі необхідності вносить зміни до плану і бюджету;

11) ратифікує і денонсує міжнародні договори СРСР;

12) здійснює контроль за наданням державних позик, економічної та іншої допомоги іноземним державам, а також за укладенням угод про державні позики і кредити, одержувані з іноземних джерел;

13) визначає основні заходи в галузі оборони і гарантування державної безпеки; оголошує загальну або часткову мобілізацію; оголошує стан війни в разі воєнного нападу на СРСР чи в разі необхідності виконання міжнародних договірних зобов'язань щодо взаємної оборони від агресії;

14) приймає рішення про використання контингентів Збройних Сил СРСР у разі необхідності виконання міжнародних договірних зобов'язань щодо підтримання миру та безпеки;

15) встановлює військові звання, дипломатичні ранги та інші спеціальні звання;

16) встановлює ордени і медалі СРСР; встановлює почесні звання СРСР;

17) видає загальносоюзні акти про амністію;

18) має право скасовувати укази і постанови Президії Верховної Ради СРСР, розпорядження Голови Верховної Ради СРСР, постанови і розпорядження Ради Міністрів СРСР;

19) скасовує постанови і розпорядження Рад Міністрів союзних республік у разі невідповідності їх Конституції СРСР і законам СРСР;

20) вирішує інші питання, віднесені до відання союзу РСР, крім тих, які належать до виключного відання З'їзду народних депутатів СРСР.

Верховна Рада СРСР приймає закони СРСР і постанови.

Закони і постанови, прийняті Верховною Радою СРСР, не можуть суперечити законам та іншим актам, прийнятим З'їздом народних депутатів СРСР.

Стаття 114. Право законодавчої ініціативи на З'їзді народних депутатів СРСР і у Верховній Раді СРСР належить народним депутатам СРСР, Раді Союзу, Раді Національностей, Президії Верховної Ради СРСР, Голові Верховної Ради СРСР, Комітету конституційного нагляду СРСР, Раді Міністрів СРСР, союзним республікам в особі їх найвищих органів державної влади, постійним комісіям палат і комітетам Верховної Ради СРСР, Комітету народного контролю СРСР, Верховному Суду СРСР, Генеральному прокуророві СРСР, Головному державному арбітру СРСР.

Право законодавчої ініціативи мають також громадські організації в особі їх загальносоюзних органів і Академія наук СРСР.

Стаття 115. Проекти законів, внесені на розгляд Верховної Ради СРСР, обговорюються палатами на їх роздільних або спільних засіданнях.

Закон СРСР вважається прийнятим, якщо в кожній з палат Верховної Ради СРСР за нього проголосувала більшість членів палати.

Проекти законів та інші найважливіші питання державного життя рішенням Верховної Ради СРСР, прийнятим з її ініціативи або за пропозицією союзної республіки в особі її найвищого органу державної влади, можуть бути винесені на всенародне обговорення.

Стаття 116. Кожна палата Верховної Ради СРСР має право розглядати будь-які питання, віднесені до відання Верховної Ради СРСР.

Розглядові насамперед у Раді Союзу підлягають питання соціально-економічного розвитку і державного будівництва, які мають спільне для всієї країни значення; прав, свобод і обов'язків громадян СРСР; зовнішньої політики СРСР; оборони і державної безпеки СРСР.

Розглядові насамперед у Раді Національностей підлягають питання забезпечення національної рівноправності, інтересів націй, народностей і національних груп у поєднанні з загальними інтересами і потребами радянської багатонаціональної держави; вдосконалення законодавства СРСР, яке регулює міжнаціональні відносини.

У питаннях своєї компетенції кожна з палат приймає постанови.

Постанова, прийнята однією з палат, при необхідності передається в другу палату і при схваленні нею набирає сили постанови Верховної Ради СРСР.

Стаття 117. В разі незгоди між Радою Союзу і Радою Національностей питання передається на вирішення погоджувальної комісії, яку утворюють палати на паритетних засадах, після чого питання вдруге розглядається Радою Союзу і Радою Національностей на спільному засіданні. Якщо і в цьому разі згоди не буде досягнуто, питання переноситься на розгляд З'їзду народних депутатів СРСР.

Стаття 118. Президія Верховної Ради СРСР є підзвітним Верховній Раді СРСР органом, який забезпечує організацію роботи З'їзду народних депутатів СРСР і Верховної Ради СРСР та здійснює інші повноваження в межах, передбачених Конституцією СРСР і законами СРСР.