Міністерство освіти і науки України надсилає для практичного використання методичні рекомендації щодо проведення державної підсумкової атестації з інформатики учнів 11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів у 2006/07 навчальному році.

Міністерство освіти і науки України повідомляє, що згідно з "Положенням про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти", затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України 14.12.2000 р. N 588 та зареєстрованим у Мін'юсті України 19.12.2000 р. N 925/5146, листом Міністерства освіти і науки України "Про порядок закінчення навчального року та проведення державної підсумкової атестації у загальноосвітніх навчальних закладах у 2006/07 навчальному році" від 09.01.2007 р. N 1/9-1 державна підсумкова атестація з інформатики може проводитися за такими формами:

усно (за білетами);

у формі захисту творчих робіт зі створення прикладного програмного забезпечення підтримки навчально-виховного процесу.

Атестація в усній формі відбуватиметься за білетами, що містять три завдання. Перші два завдання спрямовані на з'ясування рівня володіння учнями теоретичними знаннями курсу інформатики відповідно до чинної програми для класів універсального профілю.

Відповіді учнів мають супроводжуватися демонстраціями умінь щодо їх застосування на конкретних прикладах.

Виконання третього завдання передбачає розв'язування прикладної задачі у певних середовищах, а саме: програмування або інформаційно-технологічного призначення. Практичні завдання для класів різних профілів відрізняються рівнем складності, вибором ефективних способів їх реалізації тощо. Зміст практичних завдань вчитель добирає самостійно відповідно до профілю класу.

Приклади орієнтовних практичних завдань до екзаменаційних білетів видруковані у науково-методичному журналі "Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах" (N 1, 2007 р.). Вимоги до результатів навчальної діяльності учнів подано у додатку N 1.

Атестація у формі захисту творчих робіт зі створення прикладного програмного забезпечення підтримки навчально-виховного процесу сприяє:

надбанню учнями особистого і професійного досвіду в процесі навчання нестандартними засобами;

розвитку пізнавальних, творчих навичок учнівської молоді;

виробленню в учнів прагнення і вмінь самостійно здобувати та використовувати отримані знання;

розвитку логічного та критичного мислення.

Тематику робіт учні обирають за напрямами:

навчальні, демонстраційні та контролюючі програми підтримки навчання загальноосвітніх дисциплін; бази та банки даних;

підтримка мережевих технологій та інформаційна безпека; системне програмування;

автоматизація наукових досліджень та розрахунків; створення мультимедійних засобів навчання та виховання із використанням НТМL-технологій або 3D-графіки.

Атестацію у формі захисту творчих робіт зі створення прикладного програмного забезпечення підтримки навчально-виховного процесу можуть обирати учні, які виявили особливий інтерес до предмета, мають глибокі знання інформаційних технологій та навчальні досягнення з інформатики високого рівня.

Учнівські творчі роботи, представлені до захисту, повинні відповідати визначеній системі вимог: психолого-педагогічних, технічних, фізіолого-гігієнічних та вимог до супровідних матеріалів.

Педагогічні вимоги включають:

актуальність тематики роботи;

обґрунтування вибору загальноосвітнього предмета для комп'ютерної підтримки навчання за допомогою програмного засобу, відповідність практичним завданням школи.

Методичні вимоги передбачають:

врахування принципів дидактики, своєрідність та особливості конкретних навчальних предметів, врахування специфіки предмета та відповідного понятійного апарату.

Технічні вимоги до програмного засобу полягають в:

орієнтуванні на сучасну комп'ютерну техніку;

забезпеченні високої стійкості до помилкових чи некоректних дій користувачів. Будь-які дії, не передбачені програмою, не повинні впливати на її роботу та блокувати подальше виконання програми;

функціонування програмного засобу повинно відповідати описам в супровідних матеріалах.

Фізіолого-гігієнічні вимоги встановлюють рекомендації щодо:

зображення, чіткості повідомлень;

добору кольорів, шрифтів, співвідношень текстових і графічних повідомлень та ін.;

поєднання таких кольорів, які в монохромному режимі не спричинять злиття фрагментів зображення або нечитабельності тексту;

надання текстам таких форм, які є зручними для виявлення логіки презентаційного матеріалу та пошуку його окремих фрагментів;

ефективного сприйняття зорової інформації з екрану дисплея (освітленість, яскравість, контрастність тощо);

зручності навігації всередині програми;

достатньої тривалості експозиції зображення для його сприйняття.

Організація проектної роботи:

зі створення прикладного програмного забезпечення;

підтримки навчально-виховного процесу.

Створені учнями під керівництвом вчителя програмні засоби, подані до захисту на державну підсумкову атестацію з інформатики, мають сприяти забезпеченню комп'ютерної підтримки навчально-виховного процесу загальноосвітнього закладу, поповненню шкільного фонду педагогічних програмних засобів.

Організація, безпосереднє керівництво і контроль за процесом підготовки, створення та захист учнівських творчих проектів покладається на вчителя інформатики.

Творчий проект - спеціально організований учителем і виконаний учнем такий комплекс дій, виконавець яких:

обирає значущу у творчому плані задачу або проблему, яка вимагатиме від нього інтегрованих знань і дослідницького пошуку;

самостійно обирає алгоритм та засоби розв'язування поставленої задачі;

несе відповідальність за свій вибір і результат праці створенням творчого інтелектуального продукту.

Використання методу проектів надає можливість учню:

вчитися самостійного досягнення поставленої мети, конструюванню процесу здобування та практичного прикладання отриманих знань;

набувати навичок наукового прогнозування міні-проблем, які можуть супроводжувати розв'язання глобальної задачі;

вчитися орієнтуватися в інформаційному просторі, знаходити джерела інформації; набувати навичок обробки інформації;

формувати навички дослідницької роботи, ділового спілкування у творчій групі;

набути досвід самостійної та групової дослідницької діяльності;

формувати навички презентації результатів власної навчальної та дослідницької діяльності.

Тематика учнівських творчих робіт з інформатики визначається практичною значущістю та доступністю їх виконання.

Визначена тема повинна мати привабливе формулювання, стимулювати бажання та необхідність самостійної дослідницької діяльності учня зі створення прикладного програмного забезпечення навчально-виховного призначення:

навчальних, демонстраційних та контролюючих програм підтримки навчання загальноосвітніх дисциплін;

баз та банків даних;

підтримки мережевих технологій та інформаційної безпеки; системного програмування;

програм автоматизації наукових досліджень та розрахунків;

створення мультимедійних засобів навчання та виховання із використанням НТМL-технологій та 3D-графіки.

Проектна робота зі створення програмного засобу навчально-виховного призначення передбачає послідовне виконання таких етапів.

Підготовчий етап. Визначення:

навчальної мети даного проекту, можливостей його методичного і дидактичного забезпечення;

навчальних предметів, у рамках яких даний проект буде здійснюватися;

об'єму базових знань із освітніх галузей, які сприятимуть виконанню проекту;

вчителя (або творчої групи вчителів), які виконуватимуть роль замовника програмного засобу та будуть здійснювати консультативну роботу над проектом;

термінів виконання окремих етапів проекту;

дослідницьких методів щодо визначення проблем, задач дослідження, висунення гіпотез щодо їх вирішення, проведення досліджень, аналіз отриманих результатів, їх коригування, підбиття підсумків, формулювання загальних висновків;

джерел необхідної інформації (бібліотека, консультації, лекції, анкети, бесіди, спостереження, телебачення, Інтернет, список рекомендованої літератури, варіанти спілкування з представниками освітніх, наукових та інших установ тощо).

Перший етап. З'ясування призначення програмного засобу, визначення типу задач, які планується розв'язувати за допомогою цього програмного засобу.

Педагогічна доцільність створення та використання програмного засобу в навчально-виховному процесі повинна базуватися на його конкретному методичному призначенні та бути аргументована педагогічними цілями використання розробленого програмного засобу, досягнення яких з використанням комп'ютера підвищує ефективність навчання.

Другий етап. Підбір та аналіз необхідних інформаційних джерел для ознайомлення з можливостями програмних середовищ та інструментальних програмних засобів, які можуть бути використані на етапах створення програмного продукту.

Третій етап. Створення сценарію та розробка інтерфейсу програмного засобу. Визначення:

композиційної та кольорової єдності стилю оформлення кадрів;

доцільної кількості елементів інтерфейсу та навігації, призначених для зручної та ефективної роботи користувача програмного засобу, та варіантів їх реалізації;

необхідних пояснень, які будуть супроводжувати дії користувача при вказуванні на певні елементи екрану.

Четвертий етап. Розробка алгоритму роботи програмного засобу, який має бути описаний словесно або у вигляді схеми та складатися із:

визначення вхідних даних; визначення вихідних даних;

визначення вихідних даних;

структури програмного засобу;

взаємозв'язків його структурних елементів.

П'ятий етап передбачає визначення середовища програмування, в якому найбільш ефективно буде досягнута поставлена мета творчого проекту, та розробка програми за складеним алгоритмом (наповнення інформацією структурних компонентів).

Шостий етап. Налагодження створеного програмного засобу (виявлення помилок та недоречностей у програмі, які виникають під час її компіляції) та тестування його працездатності на певній системі прикладів.

Сьомий етап. Здійснення апробації створеного програмного засобу, експериментальна перевірка його загальнокультурної, життєвої та практичної значущості, визначення доцільності його використання у навчально-виховній роботі загальноосвітнього закладу.

Восьмий етап. Рецензування та висновки вчителів-предметників щодо доцільності використання створеного програмного засобу в навчально-виховному процесі та вчителя інформатики, який керував роботою, з аргументованим оцінюванням створеного учнем програмного засобу.

Дев'ятий етап. Оформлення супровідної документації на творчу учнівську роботу:

титульний лист;

вступ, де міститься обґрунтування вибору теми, її актуальність, практична значущість, передбачувані результати впровадження в навчально-виховний процес закладу освіти;

висновки вчителів-предметників щодо доцільності застосування у навчально-виховному процесі створеного програмного засобу та результатів його апробації;

висновки вчителя інформатики, які аргументовано оцінюють результати роботи учня на кожному етапі створення програмного засобу;

рекомендації користувачу щодо способу інсталювання та особливостей роботи програмного засобу;

опис програми, який включає такі розділи:

- предметна галузь застосування;

- функціональне призначення програмного засобу;

- вимоги щодо апаратного і програмного забезпечення;

- вказівки для користувача щодо інсталяції, завантаження та особливостей роботи програмного засобу;

- вхідні дані;

- вихідні дані;

комп'ютерна презентація можливостей створеного програмного засобу для супроводження виступу-захисту власної роботи учнем; програмний засіб (подається окремо на компакт-диску).

Десятий етап. Попередній розгляд учнівських робіт атестаційною комісією, який проводиться з метою визначення відповідності поданих учнівських робіт вимогам і, за необхідністю, орієнтування учня на альтернативну підсумкову атестацію (усний екзамен за білетами).

Одинадцятий етап. Презентація роботи та її захист як підсумок спільної творчої роботи учня і вчителя над створенням програмного засобу, практичне значення якого підтверджене результатами його впровадження в навчально-виховний процес та схвальними відзивами вчителів, учнів та їхніх батьків.

На захисті учень виступає за тезами та з демонстрацією комп'ютерної презентації. Під час виступу учень демонструє роботу створеного ним програмного засобу навчально-виховного призначення та відповідає на запитання членів атестаційної комісії.

Хід захисту фіксується у протоколі захисту учнівських творчих робіт зі створення прикладного програмного забезпечення навчального призначення, поданих на державну підсумкову атестацію з інформатики.

Оцінка виставляється на закритому засіданні атестаційної комісії і оголошується головою атестаційної комісії учневі та всім присутнім на відкритому засіданні.

Для об'єктивного оцінювання учнівських робіт зі створення прикладного програмного забезпечення навчального призначення до складу атестаційної комісії, окрім вчителів, можуть входити фахові спеціалісти, зокрема, програмісти, розробники педагогічних програмних засобів та спеціалісти з обчислювальної техніки.

Під час попереднього розгляду атестаційною комісією учнівська робота оцінюється за такими критеріями:

Хід захисту фіксується у протоколі попереднього розгляду учнівських творчих робіт зі створення прикладного програмного забезпечення навчального призначення, поданих на державну підсумкову атестацію з інформатики.

Якщо при попередньому розгляді учнівської роботи загальна кількість набраних балів менше за 30, то така робота на захист не виноситься. У цьому разі учню рекомендується складати державну підсумкову атестацію з інформатики в усній формі за екзаменаційними білетами.

Під час презентації та захисту творчої роботи атестаційна комісія підсумкової державної атестації з інформатики оцінює роботу учнів за такими критеріями:

Визначення підсумкового оцінювання творчої роботи учня зі створення прикладного програмного забезпечення навчального призначення рекомендується здійснювати за такою схемою:

Зразок оформлення титульного листа учнівської творчої роботи, протокол попереднього розгляду учнівських творчих робіт з інформатики, поданих на державну підсумкову атестацію до атестаційної комісії, протокол захисту учнівських творчих робіт з інформатики, поданих на державну підсумкову атестацію до атестаційної комісії та орієнтовну тематику учнівських творчих робіт подано у додатках NN 2-5.

Учні повинні знати:

поняття про інформатику як науку;

поняття інформації та повідомлення;

взаємозв'язки між поняттями "інформація" і "повідомлення";

види та властивості інформації;

особливості основних інформаційних процесів;

форми та засоби зберігання, подання й передавання повідомлень;

приклади різних носіїв повідомлень;

способи опрацювання повідомлень;

поняття шуму;

одиниці вимірювання ємності запам'ятовуючих пристроїв.

Учні повинні мати уявлення про:

взаємоперетворення інформації і шуму;

можливості та принципи кодування повідомлень;

сучасні засоби зберігання та опрацювання повідомлень.

Учні повинні знати:

структуру інформаційної системи;

призначення і функції основних складових апаратної частини інформаційної системи;

види пам'яті комп'ютера;

основні характеристики комп'ютерів;

призначення основних клавіш клавіатури;

основні об'єкти, з якими працює операційна система;

поняття файлу, його імені та розширення, каталогу (папки), шляху до файлу;

призначення й основні функції операційної системи;

основні вказівки операційної системи для роботи з об'єктами;

поняття комп'ютерного вірусу;

призначення антивірусних програм і основні можливості їх використання;

правила профілактики та боротьби з комп'ютерними вірусами;

правила користування програмами-архіваторами.

Учні повинні мати уявлення про:

основні галузі застосування комп'ютерів;

принципи взаємодії основних пристроїв комп'ютера, їх характеристики;

пристрої для організації комп'ютерного зв'язку;

основні етапи історії розвитку обчислювальної техніки;

види операційних систем;

правила інсталювання програмних засобів;

особливості виконуваних файлів.

Учні повинні вміти:

користуватися клавіатурою комп'ютера і маніпулятором "мишка";

вибирати об'єкти, з якими працює операційна система;

виконувати операції над файлами та папками, передбачені в операційній системі;

знаходити необхідну довідкову інформацію;

запускати на виконання програми, що працюють під управлінням операційної системи, і коректно завершувати їх роботу;

користуватися антивірусними програмами;

користуватися програмами-архіваторами.

Учні повинні мати уявлення про:

можливості використання програмних засобів навчального призначення.

Учні повинні вміти:

застосовувати програмні засоби навчального призначення для розв'язання завдань із основ наук;

користуватися комп'ютерними енциклопедіями та довідниками.

Графічний редактор