У зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" (далі - Закон) Вищий арбітражний суд України вважає за необхідне звернути увагу арбітражних судів на зміст окремих норм цього Закону.

Відповідно до статті 1 Закону Торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, що об'єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об'єднання.

Торгово-промислова палата набуває статусу юридичної особи з дня її державної реєстрації, яка здійснюється у такому порядку: Торгово-промислової палати України - Міністерством юстиції України, Торгово-промислової палати Автономної Республіки Крим - Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, інших торгово-промислових палат - відповідно обласними, Київським та Севастопольським міськими управліннями юстиції. Зміни до статуту торгово-промислової палати підлягають реєстрації в порядку, передбаченому для державної реєстрації торгово-промислової палати (стаття 9 Закону).

За змістом пункту 7 статті 9 Закону підставами для відмови у державний реєстрації торгово-промислової палати є виключно порушення встановленого чинним законодавством порядку створення такої палати або невідповідність її статуту законодавству України.

У разі незгоди з відмовою у державній реєстрації або порушення реєструючим органом передбаченого пунктом 3 статті 9 Закону терміну розгляду заяви про реєстрацію торгово-промислової палати засновники не позбавлені права звернутися до арбітражного суду з заявою про визнання недійсним рішення про відмову у державній реєстрації або про спонукання відповідного державного органу здійснити реєстрацію.

Рішення відповідного органу про реєстрацію торгово-промислової палати з місцезнаходженням за межами підвідомчої цьому органові території може бути визнане недійсним як таке, що прийняте з перевищенням компетенції відповідного органу.

Назване рішення може бути визнане недійсним також за позовом органу, що здійснює державну реєстрацію, чи заінтересованої юридичної особи в разі наявності раніше зареєстрованої торгово-промислової палати у межах однієї адміністративно-територіальної одиниці (стаття 5 Закону). Відповідачами у такому спорі мають бути засновники торгово-промислової палати.

Згідно зі статтею 10 Закону діяльність торгово-промислової палати припиняється шляхом її ліквідації, яка проводиться за рішенням засновника торгово-промислової палати або за рішенням її вищого керівного органу, а також за рішенням суду у випадках і порядку, встановлених законодавством України. Однак чинне законодавство таких випадків щодо торгово-промислової палати не передбачає.

У вирішенні питань, пов'язаних з припиненням діяльності торгово-промислової палати, слід керуватися загальними правилами, встановленими статтею 37 Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 10 Закону та відповідними нормами статуту торгово-промислової палати. Членами торгово-промислової палати можуть бути лише юридичні особи, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадяни України, зареєстровані як підприємці, та їх об'єднання (стаття 7 Закону). Прибуток, одержаний торгово-промисловою палатою, не розподіляється між її членами. Крім того, торгово-промислова палата не відповідає за зобов'язаннями своїх членів, так само як члени торгово-промислової палати не відповідають за її зобов'язаннями (стаття 1 Закону).

Відповідно до статті 11 Закону торгово-промислові палати мають право, зокрема, створювати, реорганізовувати і ліквідовувати підприємства та інші організації з метою виконання своїх статутних завдань. Торгово-промислова палата не відповідає за зобов'язаннями створених нею підприємств та інших організацій, так само як підприємства та інші організації не відповідають за зобов'язаннями торгово-промислової палати (стаття 1 Закону).