<...> Державна податкова адміністрація розглянула лист <...> щодо окремих питань оподаткування і повідомляє.

Питання, поставлені у листі, чітко врегульовані податковим законодавством.

1. Щодо оподаткування податком на додану вартість операції повернення об'єкта фінансового лізингу.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон) операції з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю) є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

При цьому датою виникнення податкових зобов'язань орендодавця (лізингодавця) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного передання об'єкта фінансової оренди (лізингу) у користування орендарю (лізингоотримувачу) (підпункт 7.3.4 пункту 7.3 статті 7 Закону).

Відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" фінансовий лізинг (оренда) - господарська операція фізичної або юридичної особи, яка передбачає відповідно до договору фінансового лізингу (оренди) передання орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду згідно із статтею 8 цього Закону, придбаного або виготовленого орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу.

Лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов, зокрема, об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менше 75 відсотків його первісної вартості за нормами амортизації, визначеними статтею 8 цього Закону, та орендар зобов'язаний придбати об'єкт лізингу у власність протягом строку дії лізингового договору або в момент його закінчення за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі.

Враховуючи зазначене, повернення об'єкта фінансового лізингу з метою оподаткування розглядається як продаж об'єкта, придбаного на умовах фінансового лізингу і оподатковується податком на додану вартість у загальновстановленому порядку.

2. Щодо застосування касового методу податкового обліку.

Відповідно до підпункту 7.3.9 пункту 7.3 статті 7 Закону особа, яка протягом останніх дванадцяти календарних місяців мала оподатковувані поставки менше 300 тис. грн. (без урахування цього податку), може вибрати касовий метод податкового обліку.

Якщо зазначений вибір здійснюється під час реєстрації такої особи як платника цього податку, касовий метод починає застосовуватися з моменту такої реєстрації і не може бути змінений до кінця року, протягом якого відбулася така реєстрація.

Якщо зазначений вибір здійснюється протягом будь-якого часу після реєстрації особи як платника цього податку, касовий метод починає застосовуватися з податкового періоду, наступного за податковим періодом, в якому був зроблений такий вибір, і не може бути змінений протягом наступних дванадцяти місячних (чотирьох квартальних) податкових періодів.

Застосування касового методу зупиняється з податкового періоду, наступного за податковим періодом, протягом якого платник податку приймає самостійне рішення про перехід до загальних правил визначення дати виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту (методу нарахувань) чи досягає 300 тис. грн. обсягу оподатковуваних операцій.

Платник податку має право самостійно відмовитися від касового методу по закінченні мінімального строку перебування на касовому методі шляхом надіслання відповідної заяви на адресу податкового органу за місцем податкової реєстрації.

При досягненні 300 тис. грн. обсягу оподатковуваних операцій платник податку зобов'язаний відмовитися від касового методу шляхом надіслання відповідної заяви на адресу податкового органу, в якому він є зареєстрованим як платник податку, разом з податковою декларацією з податку на додану вартість за результатами звітного (податкового) періоду, у якому було досягнуто 300 тис. грн. обсягу оподатковуваних операцій.

У разі неподання платником податку такої заяви у встановлені строки податковий орган повинен перерахувати суму податкових зобов'язань та податкового кредиту такого платника податку починаючи з податкового періоду, на який припадає гранична дата подання його заяви про відмову від касового методу, а платник податку позбавляється права використання касового методу протягом наступних 36 податкових місяців.

Щодо 3 питання. Порядок обчислення і сплати податку з власників транспортних засобів регулюється Законом України від 11.12.91 р. N 1963-XII "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів", із змінами та доповненнями (далі - Закон), яким встановлено, що платниками цього податку є, зокрема, підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, а об'єктом оподаткування є транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми, визначені як об'єкти оподаткування під відповідним кодом за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності у ст. 2 цього Закону.