Головна державна податкова інспекція України направляє для використання в практичній роботі методичний посібник з питань обчислення податку на добавлену вартість та акцизного збору, який складено на основі запитань, отриманих від державних податкових інспекцій.

Питання, отримані від державних податкових інспекцій, і відповіді на них.

1. Чи звільняються від податку на добавлену вартість під час перетину митного кордону і при подальшій їх реалізації імпортні енергоносії, які ввезені для виробничих потреб в Україну і реалізовані підприємствам торгівлі, транспорту, зв'язку та громадського харчування і вартість яких віднесена ними на витрати виробництва та витрати обігу?

Відповідно до Указу Президента України від 17.03.94 N 96/94* така пільга передбачена при використанні зазначених енергоносіїв для виробничих потреб в Україні, в тому числі і на зазначені цілі.

* Не діє з 07.06.95 р.

2. Чи може підприємство, яке займається двома видами діяльності (виробничою, торговельною), при обчисленні суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету, при умові, що по виробничій діяльності червоне сальдо, але сума не підлягає відшкодуванню, а торговельній - до сплати, "звернути" сальдо, і якщо воно виявиться кредитове?

Якщо підприємство одночасно з виробничою діяльністю займається і торговельною діяльністю, обчислення податку на добавлену вартість проводиться окремо по кожній діяльності з поданням окремих декларацій, визначених у додатках N 1 і N 2 вказаної Інструкції. При цьому, послідовно заповнюючи податкову декларацію форми N 1, платники повинні зазначити суму податку на добавлену вартість, яка підлягає нарахуванню за особовим рахунком платника по даній декларації і повинна бути сплаченою до бюджету, або суму перевищення податку на добавлену вартість, яка буде враховуватися при зменшенні платежів у наступному періоді і не підлягає відшкодуванню з бюджету або заліку з іншою декларацією.

Крім цього, у відповідному випадку здійснюється нарахування авансових (декадних) платежів за звітний період і визначається сума податку на добавлену вартість, яка підлягає донарахуванню або зменшенню. Такий саме порядок дії і по декларації форми N 2.

Тому податок на добавлену вартість сплачується до бюджету окремо по кожній діяльності без заліку від'ємної різниці по виробничій або посередницькій діяльності.

3. У якій декларації (форма N 1 чи N 2) слід відображати суму ПДВ по товарно-матеріальних цінностях, які придбавались для власної виробничої діяльності, але які як невикористані реалізуються на сторону?

У разі, якщо підприємство придбало сировину, матеріали тощо для власної виробничої діяльності, але в подальшому не використало на власні виробничі потреби і реалізувало їх (в тому числі своїм працівникам), то суми податку на добавлену вартість від реалізації зазначених матеріалів повинні бути відображеними у тій декларації (форма N 1 або N 2), у яку вони були внесені в попередні звітні періоди при оприбуткуванні зазначених сировини, матеріалів тощо. При цьому суми податку на добавлену вартість, нараховані при реалізації таких товарно-матеріальних цінностей, не можуть бути нижчими сум податку, які при їх оприбуткуванні в попередніх звітних періодах були враховані при розрахунках з бюджетом на зменшення платежів, а по імпортних сировині, матеріалах, комплектуючих, устаткуванню, які придбавались резидентами після 01.04.94 р. для власних виробничих потреб, сума податку на добавлену вартість не може бути нижчою від податку, обчисленого виходячи з їх митної вартості з урахуванням суми фактично сплачених мита, митних зборів та акцизного збору по підакцизних товарах та податку на добавлену вартість.

4. Наскільки правомірно віднесення на розрахунки з бюджетом сум податку на добавлену вартість по матеріальних ресурсах (роботах, послугах), постачальниками (виконавцями) яких є суб'єкти підприємницької діяльності без створення юридичної особи, коли в розрахункових документах суми податку на добавлену вартість виділені окремим рядком?

У зв'язку з тим, що суб'єкти підприємницької діяльності без створення юридичної особи сплачують податок на добавлену вартість в іншому порядку, ніж юридичні особи, а саме, з фактичного чистого доходу, який визначається в цілому за рік, споживачі їх матеріалів (робіт, послуг) не мають права на віднесення на розрахунки з бюджетом сум податку на добавлену вартість, а самі фізичні особи при реалізації товарів (робіт, послуг) не можуть окремим рядком вказувати суми податку на добавлену вартість.

5. Який порядок сплати податку на добавлену вартість на спеціальний рахунок Міністерства фінансів України N 147 в тому випадку, коли сільськогосподарське підприємство займається декількома видами діяльності?

(Не діє.) У випадках, коли сільськогосподарське підприємство одночасно з виробничою діяльністю займається і торгово-посередницькою діяльністю, обчислення податку на добавлену вартість проводиться окремо по кожній діяльності з поданням окремих декларацій, без відокремлення виручки отриманої від реалізації сільськогосподарської продукції, але зарахування коштів проводиться в обох випадках на спеціальний рахунок N 147.

6. Чи вправі податкові органи застосовувати фінансові санкції, передбачені Законом України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" при встановленні фактів проходження митного кордону без справляння митними органами сум податку на добавлену вартість та акцизного збору з імпортних товарів?

Враховуючи те, що згідно з Законом України "Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР "Про систему оподаткування" від 02.02.94 N 3904-12 відповідальність за правильність та своєчасність сплати податків та інших обов'язкових платежів, в тому числі і податку на добавлену вартість та акцизного збору по імпортних товарах, покладається на платників, податкові органи повинні застосовувати штрафні санкції до платників, які порушили податкове законодавство, за винятком випадків, коли є рішення відповідних органів про незастосування фінансових санкцій.

7. Пільга з вартості робіт по будівництву об'єктів соціальної сфери та житла надається тільки по новому будівництву чи і по інших видах робіт (реконструкції, розширенню та технічному переозброєнню)?

Враховуючи те, що відповідно до листа Міністерства статистики України від 10.03.93 N 07/2-05/34 усі види зазначених робіт відносяться до галузі "Будівництво", тому звільнення від податку на добавлену вартість таких робіт по об'єктах соціальної сфери і житла проводиться при умові, якщо фінансування їх здійснюється за рахунок спеціально передбачених на це коштів, а не за рахунок собівартості.

8. Чи підлягає оподаткуванню податком на добавлену вартість валовий дохід, отриманий спеціалізованими магазинами "Оптика" та "Медтехніка" від реалізації лікарських засобів та виробів медичного призначення?

У зв'язку з тим, що реалізація лікарських засобів та виробів медичного призначення через спеціалізовані магазини "Оптика" та "Медтехніка" звільняється від податку на добавлену вартість, то і валовий дохід, одержаний від їх реалізації, не підлягає оподаткуванню податком на добавлену вартість.

9. Чи підлягає оподаткуванню податком на добавлену вартість продукція, яка була вивезена в 1993 році по експортних поставках згідно з бартерними угодами на пільгових умовах, передбачених Декретом Кабінету Міністрів України від 19.02.93 р. N 18-93 та постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.93 р. N 559, якщо імпортна частина бартерного контракту не виконана до цього часу?

Враховуючи те, що відповідно до діючого законодавства по бартерних операціях днем здійснення обороту вважається день відвантаження товарів, то пільга по податку на добавлену вартість надається по мірі їх відвантаження, незалежно від факту отримання зустрічної продукції.

У разі, коли умови контракту не виконуються, або змінюються його умови, то податок на добавлену вартість нараховується з моменту зміни умов контракту або по мірі відображення в бухгалтерському обліку зазначених операцій при закінченні календарного року.

10. Як визначається оподатковуваний оборот у торговельних підприємств у разі, коли такі підприємства реалізують товари, за які повністю або частково не розрахувалися з постачальниками?

Згідно з діючим законодавством у торговельно-посередницьких організацій оподаткуванню податком на добавлену вартість підлягає різниця між цінами реалізації товарів (робіт, послуг) і цінами, за якими такі організації проводять чи повинні провести розрахунки з постачальниками, включаючи суму податку. При цьому, при визначенні такої різниці не враховуються фактичний стан розрахунків, береться до уваги лише ціна закупки.

11. Чи підлягає оподаткуванню у торговельних організаціях віднесення на фінансові результати сум кредиторської заборгованості, по якій минув строк позовної давності?

У випадку, коли у торговельній організації кредиторська заборгованість, по якій минув термін позовної давності, буде віднесена на результати фінансово-господарської діяльності, а відповідна сума дебіторської заборгованості у постачальника товарів - за рахунок власних коштів, то оподаткуванню у цьому випадку в постачальника підлягають товари відвантажені, по яких не було здійснено оплату покупцем і вартість яких у зв'язку з простроченим терміном давності віднесено за рахунок власних коштів. Що стосується кредиторської заборгованості, то вона у цьому випадку не підлягає оподаткуванню податком на добавлену вартість.