Державною митною службою України розглянуто лист Миколаївської митниці від 09.10.2006 N 31-10/8504-ЕП щодо передання суб'єктами господарювання права на тимчасове ввезення відповідно до статті 8 Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990), до якої Україна приєдналася згідно з Законом від 24.03.2004 N 1661-IV (далі - Конвенція).

За повідомленням МЗС України Конвенція набрала чинності для України з 22.09.2004.

Згідно зі статтею 8 Конвенції кожна з Договірних Сторін може на запит дозволити передачу права на тимчасове ввезення будь-якій іншій особі, якщо остання:

a) відповідає умовам, визначеним у цій Конвенції, та

b) бере на себе обов'язки першого користувача правом на тимчасове ввезення.

Відповідно до статті 19 Закону України від 29.06.2004 N 1906-IV "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Відсутність у національному законодавстві норм, які відповідають положенням, установленим статтею 8 Конвенції, не звільняє від виконання цих положень щодо товарів, тимчасово ввезених на митну територію України на умовах, установлених Конвенцією про тимчасове ввезення.

Враховуючи вищевикладене і відповідно до статті 187 Митного кодексу України повідомляємо, що в разі дотримання вимог, установлених статтею 8 Конвенції, та з дозволу митного органу суб'єкти господарювання можуть передавати право на тимчасове ввезення іншій особі на підставі:

заяви особи, яка приймає право на тимчасове ввезення, складеної за формою, встановленою наказом Держмитслужби від 09.08.2005 N 735;

зовнішньоекономічного договору між власником товарів - нерезидентом та особою, яка приймає право на тимчасове ввезення;