За позовом

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

ДоКабінету Міністрів України

Провизнання незаконною постанови КМУ № 149 від 13.03.2013 р. в частині

Судова колегія у складі:

Головуючий, суддя О.В. Головань,

Судді: О.О. Власенкова, О.А. Соколова

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про визнання незаконними абзаців 3 і 4 підпункту 1 пункту 1 та підпункту 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 р. № 149 "Деякі питання виплати у 2013 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" в частині встановлення у 2013 році зменшених розмірів щорічної разової грошової допомоги до 5 травня інвалідам війни II і III груп та учасникам бойових дій.

В судовому засіданні 25.04.2013 р. оголошено ухвалу про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження в порядку ч. 6 ст. 128 КАС України , оскільки до судового засідання не з'явились позивачі/представники позивачів, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи (заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності позивачів); судом заслухано пояснення представника відповідача; необхідності заслуховувати пояснення свідка чи експерта немає.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд

13.03.2013 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 149 "Деякі питання виплати у 2013 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" (надалі - постанова № 149).

Абзацами 3 та 4 підпункту 1 пункту 1 постанови № 149 встановлено, що у 2013 році виплата разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" , проводиться до 5 травня Міністерством соціальної політики шляхом спрямування коштів Міністерству соціальної політики Автономної Республіки Крим, структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій для їх перерахування через поштові відділення зв'язку або банки на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання) у таких розмірах:

інвалідам війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин:

- інвалідам II групи - 2110 гривень;

- інвалідам III групи - 1895 гривень.

Згідно із підпунктом 2 пункту 1 постанови № 149 у 2013 році виплата разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань", проводиться:

- учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 745 гривень.

ОСОБА_1 є інвалідом війни II групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим 29.03.2007 р. Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області.

ОСОБА_3 є інвалідом війни III групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2, виданим 18.11.2008 р. Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області.

ОСОБА_2 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3, виданим 15.10.2004 р. Кременчуцьким міським об'єднаним військовим комісаріатом Полтавської області.

Позивачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - вважають незаконними абзаци 3 і 4 підпункту 1 пункту 1 та підпункту 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 р. № 149 з таких підстав.

Позивачі зазначають, що вони мають право згідно із ч. 5 ст. 12 та ч. 5 ст. 13 Закону України від 22.10.93 р. № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції Закону № 367-XIV від 25.12.98 р.) на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, яка виплачується у розмірах:

- учасникам бойових дій - п'яти мінімальних пенсій за віком;

- інвалідам війни II групи - восьми мінімальних пенсій за віком;

- інвалідам війни III групи - семи мінімальних пенсій за віком.

Згідно із ч. 1 ст. 28 Закону України від 09.07.2003 р. № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції Закону від 23.12.2004 р. № 2291-IV) мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно зі ст. 7 Закону України від 06.12.2012 р. № 5515-VI "Про Державний бюджет України на 2013 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 01.01.2013 р. до 01.12.2013 р., тобто на час виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, встановлений у розмірі 894,00 грн.

Відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у 2013 році належить до отримання щорічна разова грошова допомога до 5 травня у розмірах:

- ОСОБА_1 як інваліду війни II групи - 7152,00 грн. (894,00 грн. х 8);

- ОСОБА_3 як інваліду війни III групи - 6258,00 грн. (894,00 грн. х 7);

- ОСОБА_2 як учаснику бойових дій - 4470,00 грн. (894,00 грн. х 5).

Позивачі стверджують, що відповідно до ст. 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції Закону від 22.12.95 р. № 488/95-ВР) права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни.

Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними. Законом не передбачено обмеження розміру вищевказаної допомоги наявністю певних коштів чи фінансування.

Згідно із п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 р. № 149 "Деякі питання виплати у 2013 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань", яка була офіційно оприлюднена в газеті "Урядовий кур'єр" № 51 від 19.03.2013 р., встановлено зменшені розміри щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, у зв'язку з чим положення оспорюваної постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 року № 149 є такими, що не відповідають акту вищою юридичної сили, а саме Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а тому є незаконними та підлягають скасуванню.

Відповідач - Кабінет Міністрів України - вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з таких підстав.

Відповідач зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 р. № 149 "Деякі питання виплати у 2013 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постанова № 149 прийнята на виконання статей 12, 13, 14, 15, 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та статей 6-1, 6-2, 6-3, 6-4 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" .

Відповідно до Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" державні соціальні стандарти - встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій

Державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії можуть бути визначені як законами України, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема, актами Кабінету Міністрів України.

В рішеннях Конституційного Суду України від 26.12.2011 р. № 20-рп/2011 та від 25.01.2012 р. № 3-рп/2012 зазначено, що розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави.

Згідно зі ст. 95 Конституції України будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування видатків визначаються виключно Законом України про Державний бюджет України.

В Рішенні Конституційного Суду України від 25.01.2012 р. № 3-рп/12 зазначено, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, яким регулюються бюджетні відносини, зокрема, питання соціального захисту, за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Бюджетного кодексу України .