На виконання пункту 11 Плану основних заходів по виконанню рішення Президії Кабінету Міністрів України від 15 травня 1995 року N 11 "Про роботу Головної державної податкової інспекції України", затвердженого наказом Головної державної податкової інспекції України від 31 травня 1995 року N 44, надсилаємо для вивчення та застосування в практичній роботі Рекомендації про порядок підготовки та подання до арбітражних судів заяв про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок майна підприємств-боржників.

Пропонуємо організувати ретельне вивчення зазначених Рекомендацій з працівниками державних податкових інспекцій, внести відповідні зміни і доповнення до положень про структурні підрозділи та посадових інструкцій спеціалістів і забезпечити суворе дотримання вимог законодавства України при стягненні не внесених у строк податків і неподаткових платежів та значно поліпшити організацію роботи податкових інспекцій по здійсненню контролю за повнотою і своєчасністю надходження податків та інших обов'язкових платежів до бюджетів і державних цільових фондів.

Однією з функцій державних податкових інспекцій, які вони виконують при здійсненні контролю за правильністю обчислення і сплати податків та інших платежів до бюджету і внесків до державних цільових фондів, відповідно до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" є подання позовів про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок майна підприємств, установ і організацій (надалі підприємств-боржників). Якщо підприємство-боржник неспроможний протягом одного місяця сплатити борг перед бюджетом або державним цільовим фондом, то державна податкова інспекція може звернутися до арбітражного суду із заявою про порушення справи про банкрутство підприємства-боржника. Умови і порядок визнання юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які неспроможні своєчасно виконати свої зобов'язання перед бюджетом, - банкрутами передбачено Законом України "Про банкрутство".

Основними законодавчими актами, які регулюють питання стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок майна підприємств-боржників є:

- Арбітражний процесуальний кодекс України;

- Закон України "Про державну податкову службу в Україні";

- Закон України "Про банкрутство";

- Закон України "Про аудиторську діяльність";

- Декрет Кабінету Міністрів України "Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів";

- постанова Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1994 року N 67 "Про затвердження Положення про порядок проведення санації державних підприємств";

- постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1994 року N 101 "Про затвердження Положення про Міжвідомчу комісію з питань санації державних підприємств".

Крім того, із зазначених питань видано роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України, відомчі нормативні акти, а також надіслано листи , зокрема:

- роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 15 квітня 1993 року N 01-6/481 (v_481800-93 ) "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про банкрутство";

- інструкція Міністерства фінансів України, затверджена наказом від 2 листопада 1993 року N 84 (зареєстровано Мінюстом України 15 листопада 1993 року N 169) "Про особливості застосування Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року N 8-93 "Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів";

- наказ Головної державної податкової інспекції України від 3 червня 1994 року N 47 "Про додаткові заходи щодо посилення роботи податкових органів по зміцненню платіжної дисципліни та ліквідації недоїмок по податках";

- листи Головної державної податкової інспекції України від 22 червня 1993 року N 38-20 і від 27 червня 1994 року N 04-115/10-2481 "Щодо позовів про банкрутство"; - лист

Головної державної податкової інспекції України від 10 жовтня 1994 року N 04-115/10-4104 "Щодо подання аудиторських висновків" (доведено зміст витягу з листа Вищого арбітражного суду України від 25 серпня 1994 року N 04-3/См-Чг-604, адресованого арбітражним судам Сумської та Чернігівської областей).

Форма і зміст заяви повинні відповідати вимогам статті 54 АПК України. Заява подається у письмовій формі і підписується начальником державної податкової інспекції або його заступником. Заява повинна містити: найменування арбітражного суду, до якого подається заява; найменування сторін, їх поштові адреси; зазначення суми боргу; зміст вимог; виклад обставин, на яких грунтуються вимоги; зазначення доказів, що підтверджують неплатоспроможність підприємства-боржника; обгрунтований розрахунок суми боргу; законодавство, на підставі якого подається заява; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви. У заяві можуть бути вказані й інші відомості, якщо вони необхідні для правильного вирішення справи.

Державна податкова інспекція зобов'язана при поданні заяви надіслати підприємству-боржнику копію заяви, а також доданих до неї документів, якщо цих документів у боржника немає.

До заяви додаються документи, які підтверджують:

1) неплатоспроможність підприємства-боржника, а саме: нереалізоване протягом місяця розпорядження про списання у безспірному порядку сум боргу, якщо воно видавалося, довідку установи банку про відсутність коштів на рахунку (рахунках) підприємства-боржника, а також копії платіжних доручень підприємства-боржника на внесення податку або іншого обов'язкового платежу чи внеску (якщо підприємство-боржник самостійно подало платіжні доручення до установи банку), завірені печаткою установи банку, та повідомлення установи банку, що зазначені платіжні доручення враховано на позабалансовому рахунку N 9929 і протягом місяця не було виконано з причин ненадходження коштів на розрахунковий рахунок підприємства-платника;

2) відправлення підприємству-боржнику копії заяви і доданих до неї документів;

3) обставини, на яких грунтуються вимоги, викладені в заяві.

Якщо підприємство-боржник звертається до арбітражного суду з власної ініціативи із заявою про визнання його банкрутом, то відповідно до пункту 3 статті 5 Закону України "Про банкрутство" підприємство-боржник зобов'язано подати аудиторський висновок, який підтверджує достовірність та повноту бухгалтерського балансу та іншої інформації про його фінансове і майнове становище.

Арбітражний суд розглядає справу про визнання підприємства-боржника банкрутом за правилами, визначеними Арбітражним процесуальним кодексом України.

Після порушення справи про банкрутство арбітражний суд у попередньому засіданні виносить ухвалу, якою зобов'язує державну податкову інспекцію подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України або Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про банкрутство. Метою зазначеного оголошення є виявлення всіх кредиторів і можливих санаторів. Офіційним друкованим органом Верховної Ради України є, зокрема, газета "Голос України", а Кабінету Міністрів України - "Урядовий кур'єр". Оголошення повинно містити: повне найменування підприємства-боржника, його юридичну адресу, банківські реквізити, найменування та адресу арбітражного суду, номер справи.

Для покриття витрат, пов'язаних із розміщенням оголошень, при порушенні справ про банкрутство підприємств-боржників за платежами до місцевих бюджетів повинні виділятися кошти органами місцевого та регіонального самоврядування, а за платежами до державного бюджету - доцільно передбачити кошти на згадані цілі кошторисом на утримання державних податкових інспекцій. При цьому слід пам'ятати, що за рахунок коштів, виручених від продажу майна банкрута, передусім покриваються витрати, пов'язані з провадженням справи про банкрутство, в тому числі витрати на розміщення оголошень.

У разі відсутності пропозицій щодо проведення санації або незгоди державної податкової інспекції чи інших кредиторів з умовами проведення санації підприємства-боржника арбітражний суд приймає постанову про визнання його банкрутом. Постановою призначаються ліквідатори з числа представників зборів кредиторів, банків, фінансових органів, а також Фонду державного (комунального) майна, якщо банкрутом визнано державне підприємство або організацію. Призначені арбітражним судом ліквідатори утворюють ліквідаційну комісію. До складу ліквідаційної комісії можуть входити працівники державної податкової інспекції, а також входить розпорядник майна підприємства-боржника. Покладання повноважень щодо розпорядження і контролю за майном боржника здійснюється арбітражним судом відповідно до статті 9 Закону України "Про банкрутство".

З моменту визнання підприємства-боржника банкрутом: