Державна податкова адміністрація України розглянула численні запити платників податків та державних податкових органів щодо порядку застосування норм пунктів 7.19 та 7.20 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що внесені Законом України від 17.05.2001 за N 2410-III "Про внесення змін до деяких законів з питань оподаткування", і повідомляє.

Пунктом 7.19 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 за N 334/94-ВР (в редакції Закону України від 22 травня 1997 року за N 283/97-ВР (із змінами і доповненнями) (далі - Закон про прибуток) визначено, що тимчасово до 1 січня 2003 року не включаються до складу валових доходів платника податку доходи, отримані від продажу видавничої продукції замовнику або безпосередньому споживачу.

Відповідно до статті 1 Закону України від 05.06.97 за N 318/97-ВР "Про видавничу справу" визначено, що:

видавнича продукція - сукупність видань, призначених до випуску або випущених видавцем (видавцями);

видавець - фізична чи юридична особа, яка здійснює підготовку і випуск видання;

виготовлювач видавничої продукції - фізична чи юридична особа, що здійснює виготовлення замовленого тиражу видання;

розповсюджувач видавничої продукції - фізична чи юридична особа, яка займається розповсюдженням видавничої продукції;

замовник - фізична чи юридична особа, яка замовляє видавничу продукцію, беручи на себе фінансові зобов'язання.

Замовниками будь-якої видавничої продукції можуть бути: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, юридичні особи України та інших держав. При цьому видавцем можуть прийматися замовлення на редакційно-видавниче опрацювання, виготовлення та випуск у світ творів від авторів (співавторів), упорядників (співупорядників), перекладачів - які є замовниками перед ним (ст. 17 зазначеного Закону).

Видавець має право бути замовником перед виготовлювачем та розповсюджувачем видавничої продукції.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про видавничу справу" виготовлювач приймає замовлення на виготовлення видавничої продукції за умови наявності у замовника документа про внесення його до Державного реєстру як суб'єкта видавничої справи.

До суб'єктів видавничої справи відносяться видавці, виготовлювачі та розповсюджувачі видавничої продукції.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що з метою обліку суб'єктів видавничої справи ведеться Державний реєстр України видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції (далі - Державний реєстр).

Відповідно до статей 12 та 14 цього Закону України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.09.98 за N 1540 "Про Державний реєстр видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції", якою затверджено Положення про Державний реєстр видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції.

Положення поширюється на суб'єкти видавничої справи незалежно від форм власності та організаційно-правових форм, за винятком видавців та розповсюджувачів друкованих засобів масової інформації.

Відповідно до статті 1 Закону України від 16.11.92 за N 2782-XII "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" (із змінами і доповненнями) під друкованими засобами масової інформації (пресою) в Україні розуміються періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.

Без внесення до Державного реєстру діяльність у видавничій справі здійснюється:

- органами законодавчої, виконавчої, судової влади - для випуску у світ офіційних видань з матеріалами законодавчого та іншого нормативно-правового характеру, бюлетенів судової та арбітражної практики;

- підприємствами, організаціями, навчальними закладами, науковими установами, творчими спілками, іншими юридичними особами - для випуску у світ і безоплатного розповсюдження інформаційних, бібліографічних, реферативних, рекламних видань, видань, що містять нормативні акти з виробничо-практичних питань, службових та методичних матеріалів, документації для потреб статутної діяльності їх видавця, а також матеріалів на правах рукопису, що розмножені за допомогою технічних засобів.

Оскільки діяльність з друкування вищезазначених матеріалів є законною, однак в той же час не основною видавничою діяльністю, так як не відбувається включення до названого Державного реєстру, то зазначена пільга не поширюється на платників податків, що здійснюють друкування подібної інформації.