Вимоги пункту 2 наказу Міністерства економіки України від 26.12.2000 р. N 280 "Про затвердження Положення про створення та головні функції тендерних комітетів щодо організації та здійснення процедур закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти" для органів місцевої влади та місцевого самоврядування носить суто рекомендаційний характер.

Оскільки в селищних радах обмежена кількість працівників, створення селищного тендерного комітету є недоцільним. Усі закупівлі можуть здійснюватись на міському або районному рівні, при цьому до складу тендерного комітету (міського або районного) мають бути включені спеціалісти селищних рад із закупівлі.

Що стосується питання можливості закупівлі у фізичних осіб, то Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" визначено, що постачальник (виконавець) - суб'єкт господарювання (резидент або нерезидент), який підтвердив намір взяти участь у процедурі закупівлі та подає чи подав тендерну пропозицію.

Слід зазначити, що частиною шостою Прикінцевих положень Закону України "Про захист економічної конкуренції", що набирає чинності 27.02.02 р., Закон України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності" визнається таким, що втратив чинність. Однак, визначення суб'єкта господарювання в обох цих законах є аналогічним і допускає належність фізичної особи до суб'єктів господарювання, а саме: "Суб'єкт господарювання - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності чи фізична особа, що здійснює діяльність з виробництва, реалізації, придбання товарів, іншу господарську діяльність, водночас здійснює контроль над іншою юридичною чи фізичною особою; група суб'єктів господарювання, якщо один або декілька з них здійснюють контроль над іншими".