1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Постанова


ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
П О С Т А Н О В А
26.06.2008 N 1/80
( Постанову скасовано на підставі Постанови Київського апеляційного адміністративного суду N 22-а-30389/08 від 26.11.2009 Ухвали Вищого адміністративного суду N К-60143/09 від 03.07.2012 )
За позовом ОСОБА_1
До Кабінету Міністрів України
3-я особа Фонд державного майна України
Про визнання неправомірним та незаконним
розпорядження від 06.02.2008 р. N 203-р.
Головуючий Суддя Бачун О.В.
Судді: Арсірій Р.О.
Пилипенко О.Є.
Секретар Саратова О.В.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_2 - п/к
Від відповідача: П. В. П. - п/к
Від 3-ї особи: П. Н. Д. - заст. нач. департаменту,
Т. В. В. - заст. нач. від.
Обставини справи:
Позовні вимоги заявлені про визнання неправомірним та незаконним розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.02.2008 р. N 203-р "Про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника Голови Фонду державного майна України" повністю, а також його скасування.
В судовому засіданні 26.06.2008 р. оголошено резолютивну частину постанови про задоволення позовних вимог.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
В С Т А Н О В И В:
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2006 р. N 889 позивача - ОСОБА_1 - призначено на посаду заступника Голови Фонду державного майна України.
06.02.2008 р. розпорядженням Кабінету Міністрів України N 203 позивача звільнено з посади заступника Голови Фонду державного майна України.
Позивач вважає зазначене розпорядження таким, що не відповідає вимогам законодавства і просить його скасувати з таких підстав.
В розпорядженні не вказано причини звільнення позивача, тобто, воно є безпідставним.
Позивач стверджує про те, що жодних підстав для його звільнення, передбачених КЗпП України або Законом України "Про державну службу", немає.
Починаючи з 06.02.2008 р., позивача не ознайомлено з розпорядженням, не видано трудову книжку, що є порушенням ст. ст. 40, 47 та 116 КЗпП України. Фактично трудові відносини тривають.
Також позивач стверджує, що Кабінет Міністрів України не має повноваження проводити звільнення заступників Голови ФДМУ, так як зазначений державний орган не відноситься до виконавчої влади. Зокрема, ФДМУ втратив статус центрального органу виконавчої влади у зв'язку з прийняттям Указу Президента України від 30.01.2007 р. N 56 "Питання Фонду державного майна України".
3-я особа - Фонд державного майна України - позовні вимоги підтримала.
Відповідач - Кабінет Міністрів України - проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.
Згідно п. 1 Тимчасового положення про Фонд державного майна України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 07.07.92 р., ФДМУ є державним органом, що належить до виконавчої гілки влади, тобто, є органом державної виконавчої влади в контексті ст. 6 Конституції України.
Також наявність у ФДМУ статусу центрального органу виконавчої влади підтверджується п. 3 Регламенту ФДМУ, затвердженого наказом ФДМУ від 19.10.2007 р. N 1684.
На думку відповідача, системний аналіз норм Конституції України та чинного законодавства дає підстави для висновку про те, що ФДМУ підпорядковується у вертикалі виконавчої влади Кабінету Міністрів України.
Зокрема, згідно ст. 23 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" до повноважень Прем'єр-міністра України належить призначення та звільнення з посад перших заступників та заступників керівників органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України.
Відповідно, звільнення заступника ФДМУ розпорядженням Кабінету Міністрів України відповідає вимогам законодавства.
Той факт, що посадові особи ФДМУ як безпосереднього роботодавця позивача не провели з ним належним чином розрахунок, не може бути підставою для визнання розпорядження незаконним.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.
Для з'ясування правовідносин по даній справі суд констатує, що незалежно від того, хто звільняє позивача - безпосередній працедавець чи інший визначений законом орган, звільнення повинно відповідати вимогам законодавства.
Згідно змісту оскаржуваного розпорядження в ньому не міститься жодної підстави для звільнення позивача. Не міститься також посилання на жоден нормативний акт.

................
Перейти до повного тексту