Державна податкова адміністрація України розглянула лист Національного банку України від 22 лютого 2001 року N 11-110/215-1220 щодо оформлення операцій з купівлі-продажу ощадних (депозитних) сертифікатів і в межах своєї компетенції повідомляє.

Відповідно до Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" цінні папери - грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам. Цінні папери можуть бути іменними або на пред'явника. При цьому цінні папери на пред'явника обертаються вільно.

Вказаним Законом передбачено, що в Україні можуть випускатися, зокрема, такі цінні папери, як ощадні сертифікати.

Ощадний сертифікат - письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після закінчення встановленого строку депозиту і процентів по ньому. Ощадні сертифікати видаються строкові (під певний договірний процент на визначений строк) або до запитання, іменні та на пред'явника.

Відповідно до підпункту "з" пункту 1 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (зі змінами і доповненнями), зокрема, внесеними Законом України від 23 березня 1999 року N 539-XIV, до сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами в період, за який здійснюється оподаткування, не включаються проценти, дисконтні доходи і виграші по облігаціях державних позик, грошових вкладах, іменних ощадних сертифікатах, виграші за державними лотереями та державними казначейськими зобов'язаннями, тобто згідно із положенням цього пункту до сукупного оподатковуваного доходу громадянина не включаються лише проценти по іменних ощадних сертифікатах.

Отже, проценти, що виплачуються фізичним особам за іншими видами сертифікатів, тобто не за іменними, підлягають оподаткуванню.